CC BY
13
тичного 6i3Hecy : матер. VI М1жнар. наук.-практ. конф., (29 вересня - 1 жовтня 2006 р., Свято-прськ) / Донецький iH-т туристичного 6i3Hecy. - Донецьк. - 2006. - С. 206-211.
15. Смирнов 1.Г. Особливосп лопстичного тдходу до сталого розвитку туризму в Ук-раiнi (регiональний аспект) / 1.Г. Смирнов // Науковий вюник ЧТЕ1 КНТЕУ. - Сер.: Економiч-нi науки. - Ч. I. - Чершвщ, 2005. - Вип. IV. - С. 44-55.
16. Смирнов И.Г. "Pull - подход" в логистике туризма / И.Г. Смирнов // Дистрибуция и логистика. - 2005. - № 3. - С. 12-15.
17. Стафшчук В.1. Рекреалопя : навч. поабн. / B.I. Стафшчук. - К. : Вид-во "Альтер-прес", 2006. - 264 с.
18. Шульгша Л.М. Формування iнфрастрyктyри шформацшно'1' пщтримки прийняття рiшень тдприемства туристично'1' галyзi / Л.М. Шульгша // Маркетинг та логютика в системi менеджменту : матер. VI М1жнар. наук.-практ. конф., (9-10 листопада 2006 р., Л^в) / НУ "Л^вська полiтехнiка", 2006. - С. 407-409.
Ковач М.И. Развитие региональной логистики как инновационный фактор в отрасли рекреационно-оздоровительной сферы в Закарпатской области
Рассмотрены вопросы развития региональной логистики рекреационно-оздоро-вительного комплекса, а также туристической сферы в Украине и на Закарпатье. Определен логистический подход к системе управления развитием рекреационно-оздо-ровительного комплекса на примере Закарпатской области, причины сокращения объемов потоков рекреантов, а также пути улучшения рекреационной привлекательности региона. Изложены основные составляющие достижения экономического эффекта вследствие создания региональных логистических центров.
Ключевые слова: логистическая система, туристические услуги, региональные логистические центры, логистизация туристического продукта, туристические потоки.
Kovach M. Yo. Development of regional logistic as innovative factor is in industry of рекреацшно-оздоровчоУ sphere in the Transcarpation region
The questions of development of regional logistic of recreation- heals complex, and also the questions of development of regional tourist sphere in Ukraine and Transcarpation are examined. The author approach logistics certain to the amendment system by development of tourism in Transcarpation region. The author studied the reasons of reduction of amount of tourists, the variants of improvement of tourist attractiveness of region are offered. Basic making achievements of economic effect because of creation of regional logistic centers are expounded.
Keywords: logistic system, tourist services, regional logistic centers, logistic of tourist product, tourist streams. _
УДК 574.3+579.834 Викл. В.В. Гулай - Шровоградський ДПУ
M. В.К. Винниченка
ЕКОЛОГ1ЧН1 ВПЛИВИ КОМПОНЕНТ1В Ф1ТОЦЕНОЗ1В ВЕРБОВИХ ЧАГАРНИКОВИХ БОЛ1Т НА ПАТОГЕННИХ СП1РОХЕТ LEPTOSPIRA INTERROGANS
Показано особливосп еколопчного впливу вищих рослин - компоненпв ф^о-^H03iB вербових чагарникових бол^ на патогены строхети Leptospira interrogans. Встановлено, що визначальний вплив на культуру лептостр у лабораторних умовах мали прижиттeвi i тсляжитщ^ бiохiмiчнi речовини, що входять до складу корене-вих видшень, змивiв з листюв i продукпв початкових етатв розкладу опаду верб по-пелясто'1 i козячо'1, а також шших фонових чагарникових i трав'яних рослин вербових чагарникових болт
Ключовi слова: ф^оценози вербових чагарникових бол^, патогенш лептост-ри, бiохiмiчний вплив.
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.14
Вступ. Численш випадки лептосшрозних захворювань людей, домаш-шх i диких тварин зареестровано у багатьох крашах. В Укршт впродовж ос-таншх десятирiч спостер^аеться значне зростання лептосшрозно! захворюва-ност людей, котре супроводжуеться високими показниками летальность Пе-реважно водний шлях розповсюдження лептосшрозно! шфекци зумовив вив-чення водно-болотних фiтоценозiв як середовища iснування спiроxет. Еколо-гiчнi зв'язки сшрохет з фоновими видами водно-болотних фiтоценозiв визна-чають тривалiсть lx перебування в об'ектах зовнiшнього середовища, а вщтак, i ступiнь ешзоотолопчно! та ешдемюлопчно! небезпеки певних територш. Са-ме цим зумовлюеться практичне значення дослiджень, спрямованих на вив-чення особливостей екологiчниx взаемодiй мiж рiзними компонентами бюце-нозiв, розкриття lx якiсниx та кiлькiсниx характеристик.
Матерiали та методи досл1джень. Дослщження виконували в найпо-ширенiшиx типах болщ вкритих деревною i чагарниковою лiсовою рослинню-тю, на територи Заxiдного Лiсостепу Украши. Вивчали вплив прижиттевих та пожиттевих видiлень фонових видiв рослин фiтоценозiв вербових чагарнико-вих болiт на культури музейних штамiв патогенних спiроxет Leptospira interrogans серотипу Icterohaemorrhagiae, тому що лептоспiрам цього серотипу нале-жить основне мюце в етiологiчнiй структурi лептоспiрозу диких i сiльськогос-подарських тварин.
Отримання прижиттевих видiлень рослин (кореневi дифузати та лис-тковi змиви) та екстракщю колiнiв з вiдмерлиx вегетативних частин рослин здшснювали за апробованою методикою [2]. Алелопатичну актившсть рослин вiдносно патогенних лептоспiр випробовували у спiввiдношеннi 1:1000. У дос-лiднi зразки вносили 0,4 мл робочого розчину прижиттевих та пожиттевих ви-дшень рослин та 0,1 мл культури лептосшр. За контроль приймали аналогiчнi спiввiдношення дистильовано! води та культур лептосшр. Оскшьки шокуляти вiдбирали з одше! культури мiкроорганiзмiв, початкова щiльнiсть спiроxет у дослщних та контрольних пробiркаx була однакова.
Щшьшсть культур лептоспiр, через 24 год шсля початку дослiду, виз-начали методом прямого пiдраxунку лептосшр у вщомому об'емi методом Са-мострельського [4]. Для оцiнювання виразност впливу бiологiчно активних видiлень рослин на культури сшрохет використовували загальноприйняту методику [3].
Результати та Тх обгрунтування. Переважна бiльшiсть вербових ча-гарникових болiт заxiдного Люостепу Украши вкрита заростями, домiнантами серед яких е верби попеляста та козяча [1]. Iншi види чагарникових верб, зок-рема тритичинкова, п'ятитичинкова, прутовидна, ламка, а також калина зви-чайна, вшьха чорна, крушина ламка, значно менше поширеш.
Встановлено, що нашстотшший алелопатичний вплив на м^обоцено-зи зазначених бол^ регiону мае верба попеляста, оскшьки И поширення е найбiльшим. Кореневi видiлення ще! рослини мали помiрний пригнiчувальний вплив на культури патогенних лептосшр (показник шпбування 38,3 %), а рь вень впливу листкових змивiв ще! породи був слабким (показник шпбування 21,7 %). Приблизно таю ж показники алелопатичного впливу властивi i для верби козячо! (24,2 i 35,9 % вщповщно).
2. Екологiя довкiлля
87
Прижиттевi видшення калини звичайно! та крушини ламко! загалом мали слабкий пригнiчувальний вплив на культури патогенних лептосшр. Ко-реневi дифузати зазначених порiд знижували щiльнiсть культур бактерiй, вщ-повщно, на 28,3 та 21,7 %о, листковi змиви на 52,4 та 18,9 %, а речовини, що видшялись на початкових етапах розкладу опаду, - 35,8 та 16,9 %.
На дiлянкаx вербових болщ як не вкритi чагарниками, зростае типова пдрофшьна трав'яна рослиннiсть, домшантами серед яко! е рiзнi види осок, а також папороть Характер i кiлькiснi показники алелопатичного впливу цих рослин на мжробоценози рiзнi. Так, осоки, з-помiж яких переважають пухир-часта i гостра, вирiзняються слабким позитивним впливом кореневих дифуза-тiв, вiдповiдно, 20,3 та 24,7 % i помiрним стимулятивним впливом листкових змивiв - 26,7 та 33,3 % вщповщно.
1нший характер впливу на шддослщш культури лептосшр мають видь лення рiзниx видiв папоротей, що широко представленi у складi травостош у фiтоценозаx перезволожених земель, зокрема щитника чоловiчого. Кореневi дифузати ще! рослини мали помiрний, а листковi змиви сильний негативний вплив на культури лептосшр, при цьому показники шпбування становили 41,7 % та 51,4 % вщповщно. Схожий негативний вплив помiрного ступеня ви-разност на шддослщш мжрооргашзми справляли прижиттевi видiлення чере-ди трироздшьно! (43,2 та 33,4 % вщповщно).
Висновки. Таким чином, вербовi чагарниковi болота можуть мати рiз-не значення у виникненнi i збереженнi осередкiв iснування спiроxет Leptospira interrogans серолопчного варiанту Icterohaemorrhagiae. На тих дшянках, де переважають за площею чагарники верб, через lx негативний бiоxiмiчний вплив на популяци патогенних лептоспiр виникнення осередюв iснування патогенних лептоспiр малоймовiрне. Цю здатнiсть верб потрiбно враховувати шд час створення лiсомелiоративниx насаджень на берегах рш, водойм, бол^ з метою lx закрiплення та санаци вiд лептоспiрозно! шфекци.
Водночас, на дшянках вербових чагарникових болщ де чагарники зрос-тають у малш кiлькостi, формуються травосто! осок, бiоxiмiчний вплив яких на патогенних лептосшр, як показали дослщження, е позитивним. На цих дь лянках, за умови тривало! присутностi хоча б невеликого шару води, цшком можливе виникнення i формування осередюв лептосшрозно! iнфекцil.
Л1тература
1. Григора 1.М. Рослинн1сть Украхни (еколого-ценотичний, флористичний та географ1ч-ний нарис) / 1.М. Григора, В. А. Соломаха. - К. : Украшський ф1тосоц1олог1чний центр, 2005. -452 с.
2. Гродзшський А.М. Основи х1м1чно'! взаемоди рослин / А.М. Гродзинський. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1973. - 205 с.
3. Гулай О.В. Вивчення бюценотичних зв'язюв лептосшр з водними рослинами: Мето-дичш рекомендацП / О.В. Гулай. - Дншропетровськ : ВФК "Оксамит-Прес", 2004. - 14 с.
4. Самострельский А.Ю. Метод прямого счета лептоспир в определенном объеме / А.Ю. Самострельский // Лабораторное дело. - 1966. - № 2. - С. 105-108.
Гулай В.В. Экологическое влияние компонентов фитоценозов ивовых кустарниковых болот на патогенных спирохет Leptospira interrogans
Показаны особенности экологического влияния высших растений - компонентов фитоценозов ивовых кустарниковых болот на патогенные спирохеты Leptospira
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.14
interrogans. Установлено, что определяющее влияние на культуру лептоспир в лабораторных условиях имели прижизненные и послежизненные биохимические вещества, которые входят в состав корневых выделений, смывов из листков и продуктов начальных этапов зазложения опаду ив пепельной и козьей, а также других фоновых кустарниковых и травяных растений ивовых кустарниковых болот.
Ключевые слова: фитоценозы ивовых кустарниковых болот, патогенные леп-тоспиры, биохимическое влияние.
Gulay V.V. The ecological influences components of willow bush marsh phytocoenoses for the pathogenic spirochets Leptospira interrogans
At the article is shown the peculiarities ecological influences background plants of willow bush marsh phytocoenoses for pathogenic leptospirs cultures at the western Forest-Steppe zone of Ukraine.
Keywords: ecological connections, pathogenic leptospirs, waterfowl plants, biochemical influences, willow bush marsh phytocoenoses.
УДК 630*233: 630*43: 630*44 Астр. В.М. ХриК - Быоцермеський НА У
Л1СОРОЗВЕДЕННЯ НА ЕРОДОВАНИХ С1ЛЬСЬКОГОСПО-
ДАРСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ПРИДНШРОВ'Я
Дослщжено продуктивнють i стан соснових культур на еродованих сшьсько-господарських землях. Встановлено, що найкращi показники сосна мае у змшаних з листяними породами насадженнях. В окремих випадках можливе природне понов-лення ще'1 породи. Належну увагу необхщно придшити профшактичним заходам, спрямованим на попередження ураження соснових деревосташв кореневою губкою i виникнення люових пожеж.
Ключов1 слова: сосновi культури, еродоваш земл^ саштарний стан насаджень.
У середиш ХХ ст. розвиток ерозшних процеЫв у басейнах найбшьших р1чок Укра!ни досяг загрозливих масштаб1в. О.С. Скородумов [6] зазначав, що в Укра!ш (без захщних областей) ероз1ею на той час було охоплено понад 2 млн га грунтв. Наводячи дат УкрНД1ЛГА щодо розподшу еродованих грун-т1в за водозборами найбшьших р1чок, вш дов1в, що бшя головно! водно! арте-ри кра!ни - р. Дншра { його приток - площа яр1в становила 80 тис. га сильноз-митих прияружних земель - 250, всього - 330, зокрема у Кшвськш обл. - вщ-повщно 20 { 60 тис. га.
Л1с - наймогутшший { дшовий зас1б боротьби з ероз1ею грунпв та еко-лопчний стабшзатор загалом [4, 7, 8]. Тому в програм1 комплексного ос-воення еродованих земель, яку запровадили у 60-т роки минулого стол1ття, чшьне мюце зайняли питання зашсення еродованих сшьськогосподарських земель, для чого було створено спещашзоваш пдролюомелюративш станци (ГЛМС). У 60-70-т роки вони виконали величезний обсяг робгг з люорозве-дення. Широко вщомий { вивчений ушкальний досвщ з комплексного ос-воення еродованих земель Правобережного Придншров'я Кашвською { Ржи-щдвською ГЛМС. Проте, за даними О.1. Пилипенка, В.Ю. Юхновського, М.М. Ведмедя [5], водна ероз1я { сьогодш завдае велико! шкоди народному
1 Наук. кер1вник: проф. В.Ю. Юхновський, д-р с.-г. наук - НУБ1П, м. Кшв
2. Еколопя довк1лля
89
