CC BY
11
Vasylycha N.V. Concept of organizational-economic mechanism of market of tourist services development
This article describes the organizational and economic mechanism for the effective development of the tourist market. In particular, the structural elements are considered organizational and economic mechanism: market mechanisms, regulation, legal regulation and ways to improve its efficiency. The concept of effective tourism market, which can improve the effectiveness of tourism enterprises and investment attractiveness of the region.
Keywords: concept, tourism, organizational and economic mechanism tourism market, region of Carpathians.
УДК 574.3:579.834 Ст. викл. В.В. Гулай, канд. с.-г. наук -
Ктровоградський ДПУ т. В.К. Винниченка
ЕКОЛОГ1ЧНИЙ ВПЛИВ КОМПОНЕНТ1В Ф1ТОЦЕНОЗ1В В1ЛЬХОВИХ ЧАГАРНИКОВИХ БОЛ1Т НА СП1РОХЕТ LEPTOSPIRA INTERROGANS
Показано особливост еколопчних впливiв компоненпв фiтоценозiв вшьхових чагарникових болгг на патогенних лептосшр Leptospira interrogans. Встановлено, що найбшьш вагомий вплив на щшьшсть культур сшрохет in vitro проявляють при-життев1 та постжиттeвi алелопатичноактивнi речовини, що надходять у довкшля через коренi та листя, а також видшяються на початкових етапах розкладу опаду таких рослин, як вшьха чорна та береза бородавчаста, а також шших фонових видiв вищо! рослинностi вшьхових чагарникових болгг.
Ключовг слова: ф1тоценози вшьхових чагарникових болщ алелопатичноактив-ш речовини, спiрохети.
Вступ. Строхети виду Leptospira interrogans е збудниками такого природно-вогнищевого захворювання, як лептостроз, на яке хвортть як люди, так i домашш та дик тварин. Ця хвороба рееструеться в багатьох крашах свпу не залежно вiд 1х економiчного розвитку. Для Укра1ни лептоспiрозна ш-фекцiя за останш дисятирiччя характеризуеться зростанням захворюваносп та високими показниками смертностi. Переважно водний шлях поширення шфекцп зумовив дослщження водно-болотних бiотопiв як осередюв юнуван-ня патогенних лептоспiр. Одним iз факторiв, що обумовлюе тривалють пере-бування спiрохет в об'ектах зовшшнього середовища i визначае стутнь ет-зоотично1 та етдемюлопчно1 ситуацп на певних територiях, е еколопчш взаемозв'язки цих мiкроорганiзмiв з вищими рослинами. У вивченш цих взаемодш, а також у розкриттi 1х якiсних та кiлькiсних характеристик полягае практичне значення дослщжень.
Матерiали та методи дослщжень. Дослiдження виконували в мюцях поширення на територп Захщного Лiсостепу Укра1ни вiльхових чагарникових болп\ Вивчали in vitro вплив прижиттевих та постжиттевих видшень фонових видiв рослин фiтоценозiв зазначених територш на культури музейних штамiв L. interrogans серологiчного типу Icterohaemorrhagiae, яю становлять вагому частку в етюлопчнш структурi лептоспiрозу диких i свiйських тварин, а також людей.
Прижиттевi видiлення з фонових видiв рослин (листковi змиви та ко-реневi видiлення), а також речовини, що видшяються з опаду, отримували за методом Гродзинського [1]. Одержат розчини не були стерильними i мюти-
2. Екологiя довкшля
113
ли певну кiлькiсть MÍKpoopraHÍ3MÍB, якi своею присуттстю у дослiдних зраз-ках могли б íctotho вплинути на результати дослщжень, а вiдтак i спотвори-ти дiйсну картину вiд алелопатичного впливу рослин на спiрохет. Для усу-нення сторонньо1 мiкрофлори проводили холодну стерилiзацiю змивiв i вод-них витяжок рослин методом фшьтрацп через бактерiальний фiльтр Зейтца Алелопатичну активнiсть рослин вiдносно культур лептостр визначали у розведеннi 1:1000. У дослщт зразки вносили 0,4 мл робочого розчину при-життевих та пожиттевих видшень рослин та 0,1 мл культури лептоспiр. Контроль - аналопчш спiввiдношення дистильовано1 води та культур лептостр. Оскшьки токуляти вiдбирали з одше1 культури мiкроорганiзмiв, початкова щiльнiсть спiрохет у дослщних i контрольних пробiрках була однаковою. Дослiднi та контрольнi зразки розмiщували у лунки плексигласових пластинок, що використовуються у лабораторнiй практищ для проведення сероло-гiчних реакцш мжроаглютинацп та лiзису. Для запоб^ання потраплянню пилу та сторонтх мiкроорганiзмiв пластинки накривали чистим склом. Пластинки розмщували за юмнатно! температури +18... +22°С в умовах лаборато-рп. Результати дослiджень встановлювали через 24 год, шляхом обл^ та по-рiвняння щiльностi у дослщних та контрольних зразках за методом прямого тдрахунку лептоспiр у вщомому об'емi методом Самострельського [2].
Пюля проведення облiку результатiв дослщжень ми одержували абсо-лютнi показники щшьносп клiтин патогенних лептоспiр у дослщних та контрольних зразках в розрахунку на 1 мл. Однак порiвняння цих початкових да-них, виражених в абсолютних значеннях, яю ми отримали в рiзний час, було неможливим, оскiльки при кожному дослщжент початкова щiльнiсть кттин в культурах Leptospira interrogans, яю ми використовували, iстотно вiдрiзня-лась, що е цшком зрозумiлим явищем. Вiдповiдно - початковий вмiст цих мiкроорганiзмiв в окремих серiях та циклах дослдав вiдрiзнявся. Для усунен-ня ще1 методолопчно1 проблеми ми використали спосiб вираження щiльностi кттин лептоспiр у зразках через 1х вiдсотковий вмiст, при цьому за 100 % приймали щшьнють кштин спiрохет у контролi. Таким чином, вдалось подо-лати описану методолопчну проблему i порiвняти результати впливу вищих рослин на патогенних лептостр, що були одержат в рiзний час з рiзною по-чатковою щiльнiстю культур, адже ефект впливу вищих рослин на строхет Leptospira interrogans ощнюеться не за абсолютним вмiстом клiтин лептоспiр у зразках, а за рiзницею щiльностi кштин у дослiдi та контролi [3].
Результати дослщження. Вiльховi чагарниковi болота досить рiзно-манiтнi у флористичному i ценотичному аспектах. Домiнантними видами тут виступають вiльха чорна (Alnus glutinosa) та береза бородавчаста (Betula pendula). Кореневi видшення цих видiв рослин проявляли пригнiчуючий вплив на культури строхет, але вш був слабким за виразтстю. Щшьтсть тддос-лiдних культур зменшувалась на 22,0 та 18,4 % вщповщно. Листковi змиви з берези також проявляли слабкий пригшчуючий вплив i знижували щiльнiсть спiрохет на 24,7 % вщносно контрольних зразкiв. Щодо алелопатично1 актив-ностi речовин, отриманих зi змивiв листя вiльхи чорно1, то пригнiчення щшь-ностi культур строхет становило 28,3 %, що вщповщае помiрному ступеню впливу за обраною методикою. Дiя речовин, що видшяються на початкових
114
Збiрник науково-технiчних праць
етапах розкладу листково! маси вказаних видiв, проявляеться у слабкому пригнiченнi у вшьховому опадi (17,8 %) та невиразному впливi для опаду бе-рези (6,4 %).
На лiсостепових болотах досить часто трапляються вшьхово-очеретя-ш угруповання, де спiвдомiнантом виступае очерет звичайний (Phragmites australis), котрий при обводненш мiжкупинних промiжкiв досягае висоти вшьхи, а його проективне покриття становить 40-50 % [4]. Дiя алелопатично-активних речовин, що були видшеш з цього виду рослин, проявлялася у слабкому пригшченш культур спiрохет. Листковi змиви зменшували щiльнiсть культур лептоспiр на 19,4 %, кореневi видiлення на 14,4 %, а речовини, отримаш з опаду на 12,7 %.
Часто трапляються вiльхово-осоковi угруповання з домшуванням у травосто! осоки високо! (Carex elata), осоки гостро! (С. acuta), осоки пухир-часто! (С. vesicaria) тощо [4]. Алелопатичноактивнi речовини цих видiв рослин загалом проявляють стимуляцiйний вплив рiзно! виразносп на шддослщ-нi культури сшрохет. Кореневi видiлення слабко пiдвищують щшьшсть культур лептоспiр на 19,5 % (C. elata), 24,7 % (С. acuta) та 20,3 % (С. vesicaria). Листковi змиви з С. acuta та С. vesicaria проявляють помiрний стимуля-цшний вплив - 33,3 та 26,7 % вщповщно, а для C. elata - слабкий 24,3 %. Щодо речовин, яю видшяються з вщмерлих вегетативних частин цих осок, то вони проявляють слабкий стимуляцшний вплив (C. elata - 15,3 %, С. acuta -23,1 %, С. vesicaria - 23,5 %).
Поступове шдсихання або осушення болiт спричиняють розвиток вшьхово-злакових i вiльхово-злаково-рiзнотравних ценозiв. 1з спiвдомiнантiв тут поширенi мiтлиця повзуча (Agrostis stolonifera), лепешняк плавучий (Glyceria fluitans), тонкошг болотний (Poa palustris) [4]. Для цих видiв рослин вплив алелопатичноактивних речовин, яю вони видiляють, на щiльнiсть культур строхет проявляеться у пригшченш рiзного ступеня. Для речовин, що видшяються коренями A. stolonifera, властиве помiрне пригшчення тддос-лiдних культур (27,7 %), листковi змиви та водш витяжки з опаду цього виду зменшують щiльнiсть слабкою мiрою - 18,2 та 17,5 % вщповщно. Алелопа-тична активнiсть речовин, що видшяються G. fluitans, мае слабку пригшчу-вальну дi! на щшьнють культур строхет - кореневi видшення та листковi змиви - 17,6 та 23,9 %, а вiдмерлi вегетативнi частини - 20,2 %. Щодо речовин, яю видiляються P. palustris, то листковi змиви пригнiчують щiльнiсть культур лептостр помiрною мiрою - 29,5 %, а кореневi видiлення та речовини, що отримаш з опаду, проявляють слабку негативну дiю - 21,3 та 17,3 % вщповщно.
Зрщка трапляються вiльхово-папоротевi угруповання з дом^ванням у трав'яному ярусi телштериса болотяного (Thelypteris palustris), рiдше -щитника чоловiчого (Dryopteris filixmas) та хвоща болотного (Equisetum palustre) [4]. Дiя алелопатичноактивних речовин, що видшяються цими росли-нами, спричинювала зниження щшьносп культур патогенних лептостр у дослщних зразках. Для листкових змивiв та кореневих видiлень T. palustris вщзначався помiрний пригнiчуючий вплив, показник шпбування становив 40,7 % та 36,4 %, а для речовин, що були отримаш з листкового опаду - слаб-
2. Еколопя довкшля
115
кий (18,1 %). Для листкових змивiв D. filixmas вщзначався iнгiбуючий ефект сильного ступеня виразносп (51,4 %), KopeHeBi видiлення та листковий опад пригшчували щiльнiсть культур строхет на 41,7 % та 28,7 % вщповщно, що е помiрним за виразнiстю впливом. В найбшьшш Mipi iнгiбуючi властивостi проявили алелопатичноактивш речовини E. palustre. Листковi змиви та вщ-мерлi вегетативнi частини пригшчували щшьшсть культур спiрохет у сильнш мiрi, показник iнгiбування для них становив - 91,1 % та 62,4 % вщповщно, а кореневi видшення проявляли помiрне пригшчення - 48,1 %.
Висновки. Отже, вiльховi чагарниковi болота можуть мати рiзне зна-чення у виникненш та збереженнi лептострозно! шфекцп, збудником яко! е спiрохети Leptospira interrogans серолопчного типу Icterohaemorrhagiae. У дшянках фiтоценозiв таких болiт, де дом^е вiльха чорна та береза бородав-часта, а також у вшьхово-очеретяних, вiльхово-злакових, вшьхово-злаково-рiзнотравних та вшьхово-папоротевих угрупованнях створюються малоспри-ятливi умови для юнування лептоспiр.
Водночас на дшянках боли з вшьхово-осоковими угрупованнями вплив алелопатичноактивних речовин на патогенних лептостр, за результатами дослщжень, е позитивним. Тому можуть створюватися умови, якi бу-дуть сприятливими для тривалого iснування лептоспiр.
Л1тература
1. Гродзшський А.М. Основи х1м1чно! взаемоди рослин / А.М. Гродзинський. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1973. - 205 с.
2. Самострельский А.Ю. Метод прямого счета лептоспир в определенном объеме/ А.Ю. Самострельский // Лабораторное дело. - 1966. - № 2. - С. 105-108.
3. Гулай О.В. Вивчення бюценотичних зв'язюв лептостр з водними рослинами: Мето-дичш рекомендаци / О.В. Гулай. - Дншропетровськ : ВФК "Оксамит-Прес", 2004. - 14 с.
4. Григора 1.М. Рослиншсть Укра!ни (еколого-ценотичний, флористичний та географ1чний нарис) / 1.М. Григора, В.А. Соломаха. - К. : Укра!нський фггосоцюлоггчний центр, 2005. - 452 с.
Гулай В.В. Экологическое влияние компонентов фитоценозов ольховых кустарниковых болот и спирохет Leptospira interrogans.
Показаны особенности экологического влияния компонентов фитоценозов ольховых кустарниковых болот на патогенных лептоспир Leptospira interrogans. Установлено, что наиболее существенное влияние на плотность культур спирохет in vitro проявляют прижизненные и постжизненные аллелопатические вещества, которые попадают в окружающую среду через корни и листья, а также выделяются на начальных этапах расщепления опада таких растений, как ольха черная и береза бородавчатая, а также других фоновых видов высшей растительности ольховых кустарниковых болот.
Ключевые слова: фитоценозы ольховых кустистых болот, аллелопатическиак-тивные вещества, спирохеты.
Gulay V. V. The ecological influences components of alder bush marsh phytocoenoses for the pathogenic leptospirs Leptospira interrogans.
At the article is shown the peculiarities ecological influences background plants of alder bush marsh phytocoenoses for pathogenic leptospirs cultures at the western Forest-Steppe zone of Ukraine.
Keywords: ecological connections, pathogenic leptospirs, waterfowl plants, allelopat-hic influences, willow bush marsh phytocoenoses.
116
Збiрник науково-техшчних праць
