CC BY
89
Материалом исследований были образцы зерна из полевого эксперимента, который проводился Институтом почвоведения и растениеводства в Пулавах в 2010 г. Исследовано влияние 4 вариантов предварительных культур (картофеля, кормовых трав, гороха, ржи) на качество зерна 5 видов озимой пшеницы (Satyna, Akteur, Muszelka, Mulan, Meteor). Высшее качество зерен получено после выращивания картофеля и гороха. Не установлено взаимодействия между вариантами предварительных культур и выращиваемыми видами пшеницы. У вида Akteur качество зерен было лучше, чем у других видов.
Ключевые слова: предварительная культура, культура, озимая пшеница, качество зерна.
УДК 5(069):504.054 Доц. Л.М. Ковалiв, канд. бюл. наук -
Львiвський НУ ветеринарног медицини та бютехнологт т. С.3.1жицького
ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ТЕПЛОВИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦ1Й
Наведено еколопчш проблеми та ризики теплово! енергетики. Показано техноген-ний стан, р1вень забруднення пов^я i грунту та шляхи утилiзащl вiдходiв. На бшьшост ТЕС очищения димових газiв здшснюють в електрофшьтрах з проектним показником ефективност очищення 98 %. Однак через фiзичну i моральну застарiлiсть електро-фшьтр1в, низьку якiсть ремонтiв, фактична ефектившсть роботи електрофiльтрiв стано-вить 60-70 %. Величин викидiв зовсiм не вщповщають европейським нормам. Оксиди азоту та ирки викидаються взагалi без очищення.
Виробництво теплово! енерги пов'язане з економiчною доцiльнiстю, не враховуючи екологiчного стану довкiлля i здоров'я людей.
Окреслено окремi шляхи зниження забруднення повiтря i довкiлля.
Ключевi слова: мазут, нафта, оксид вуглецю, дюксид азоту, ирчистий ангiдрид, тепловi електростанци, парниковий ефект, кислотнi опади.
Постановка проблеми. Теплова енергетика займае чiльне мiсце в енерге-тичному балансi свiту. Тепловi електростанцií (ТЕС) працюють на природному ор-гашчному паливi - газоподабному, рiдкому i твердому паливi, в якосп якого вико-ристовують порiвняно дешевi вуплля (40 %), яке мiстить близько 5-15 % срки, нафту (27 %), газ (21 %) та мазут [11,14,15].
1х спалювання призводить до утворення продуктав згорання: летючо1 золи, часток пилоподiбного палива, срчистого i сiрчаного ангiдриду, оксидав азоту i га-зоподабних продуктав неповного згоряння, сполук ванадда, солей натрда, миш'яку, вiльного дюксиду кремнда, вшьного оксиду кальщю, сажi тощо. У разi нестачi якiсного палива ТЕС використовують неяшсне, яке у процес згоряння бiльшою мiрою забруднюе атмосферу з димом, створюючи парниковий ефект i грунт шляхом випадання кислотних опадав [1, 8].
ТЕС викидують в атмосферу, в основному, техногенний вуглець (~32 %), двоокис сiрки (~50 %), окис азоту (~35 %) i пил (~35 %). Одночасно вiдбуваеться зменшення частки кисню в атмосферi, який витрачаеться для спалювання палива [12]. Використання застарших фiльтрiв призводить до викид1в ТЕС в атмосферу щорiчно понад 250 млн т дабнодиспесних аерозолiв, зокрема бензопирену, окисiв кремнiю i алюмшда. 3 íх даею пов'язане збiльшення респiраторних та онколопч-них захворювань [7].
Серйозну проблему поблизу ТЕС створюе наявшсть золи i шлакв, рiзних класiв небезпеки [2, 4-6; 9-11]. Для розмщення потребуються великi територií, що е джерелами нагромадження важких металiв i шдвищено! радiактивностi. Крiм
2. Екологiя довкшля
57
цього, вщбуваеться значне теплове забруднення водойм бшя територií ТЕС, що супроводжуеться заростанням 1х водоростями, порушенням кисневого балансу i загрозою життя для ц мешканщв [3, 7].
ТЕС е найбшьшими забруднювачими довкшля, тому об'екти паливно-енер-гетичного комплексу, першочергово, повинн пiдлягати проведению екологiчноí експертизи, аналiзу й оцiнцi. До прикладу, вiзьмемо Бурштинську ТЕС, яка входить до списку 100 шдприемств Украши, що завдають найбшьшо1 шкоди довкш-лю та здоров'ю населення Карпатського регюну. Викиди цiеí електростанцл сяга-ють близько 85 % вщ загально!' кiлькостi викид1в стацiонарних джерел загалом по Iвано-Франкiвськiй обл. [13, 16].
Бурштинська ТЕС для Украши е '^кном у Европу", оскшьки працюе в европейськiй енергосистемi. Робота на европейському енергоринку вимагае вщ Бурштинсько! ТЕС високо! конкурентоспроможностi та виконання низки еколо-гiчних вимог. Нинi робота ТЕС вимагае завантаження до 9 енергоблокiв. Посиле-ний режим роботи негативно впливае на стан обладнання, внаслiдок чого значно зростае авар^кть.
Викиди з двох 250-метрових й однiеí 180-метрово! труб розносяться патв-ними в цш мiсцевостi зандними й швшчно-захвдними вiтрами на вiдстань до 100 кiлометрiв. Понад 20 % шшдливих викидав через висотнi труби розсдаються за певних погодних умов тд час iнверсiйних процес1в навiть за межi не тшьки Карпатського регюну, але i нашо! кра'ни. Тверда частинки ввд спалювання вуплля ('х ще називають золою, вугiльним пилом), яш не вловило газоочисне обладнання, осщають у 30-юлометровому радiусi навколо станци.
Протягом 2009 р. було зафшсовано 190,9 тис. т шкщливих викид1в, зокрема 20,5 тис. т твердих частинок, 159,9 тис. срчистого ангiдриду, 9,4 тис. дюксиду азоту й 0,93 тис. т оксиду вуглецю. Хоча очищения димових газiв здiйснюеться в електрофшьтрах з проектним показником ефективностi очищення 98 %. Однак через фiзичну i моральну застарiлiсть електрофшьтр1в, низьку якiсть ремонтов, фак-тична ефективнiсть роботи електрофшьтр1в становить 70 %.
Багатотонажне щодобове спалювання вуглеводневого палива у топках ТЕС призводить до викидання в атмосферу вуглекислого газу, концентращя якого зростае приблизно на 0,25 % за ргк. Оксиди азоту та сiрки викидаються взагалi без очи-щення. 1х величини зовсiм не вiдповiдають европейським нормам. Це е найгострь шою проблемою, оскшьки оксиди сiрки вступають в хiмiчнi реакцií з водою i вже у виглядi кислот опадають на землю. Дiоксид азоту спричиняе смог. Оксид вугле-цю посилюе парниковий ефект.
Щорiчно Бурштинська ТЕС скидае у р. Гнила Липа близько 2,11 млн м3 зворотних вод. Згiдно з даними екологiчного паспорту 1вано-Франювсько1 обл. се-редньорiчна концентрацк забруднювальних речовин (мг/дм3) за 2008 р. у Бур-штинському водосховишд становила: завислi речовини - 17; БСК5-2,2; сульфати -130; хлориди - 21; азот амоншний - 0,55; нiтрати - 2,9. Кр1м цього у топки Бур-штинсько1 ТЕС, разом з вупллям, потрапляе значна кiлькiсть пустих порiд (слан-щв), що мктять домiшки природних радiоактивних елемеитiв, що в кшцевому результат! з труб ТЕС вилггають слаборадiоактивнi частинки золи.
Бурштинська ТЕС е найбшьшим забруднювачем довк1лля в 1вано-Фран-ювськш обласп та атмосфери Карпатського регюну. Вона входить до списку
58
Збiрник науково-техшчних праць
100 шдприемств, якД завдають найб1льшо1 шкоди довкДллю та здоров'ю населення Украши [13, 16], а мДсто Бурштин посДдае трете мiсце серед найбДльш забруднених мiст Украши (за даними 2009 р.). Вкрай незадовДльний фiзичний стан пилегазовлов-лювального обладнання станци. ВДдомчий контроль за викидами в атмосферу пов-нiстю вiдсутнiй, що мотивуеться недостатньою оснащенiстю вiдомчоí лабораторií.
Надзвичайно актуальною проблемою е складування та перероблення твер-дих вДдходав - паливного шлаку i золи. На 1.01.2008 року, згДдно зi статистичною звiтнiстю, вiдходи Бурштинсько1 ТЕС становлять 27,1 млн т (60 %) вДд усiх нагро-маджених в Iвано-Франкiвськiй обл. 44,893 млн т вДдходДв. Пiд золошлаковi вДдхо-ди ТЕС задДяно понад 200 га землД. Щорiчний вихiд цих вДдходав становить в се-редньому 0,5 млн т, з них лише незначна частина використовуеться для виготов-лення шлакоблокiв та Днших будДвельних матерiалiв.
Отже, для Бурштинсько1 ТЕС зниження негативного впливу на довюлля можна досягти двома шляхами: вдосконаленням технологiчного процесу та будав-ництвом пилогазовловлювальних пристроíв з оптимальним варiантом íх поеднання.
Економiчна криза та спад виробництва не дають змогу забезпечити виконан-ня заходав зД зменшення викидв забруднювальних речовин у заплановаш термДни. Так, заплановану реконструкцию електрофДльтрДв, яка дала б змогу зменшити концентрацию викиду золи з 1500 мг/мЗ до 150 мг/мЗ, тобто у 10 разДв менше, не здшснюють через вДдсутшсть коштДв. Залишаеться без вирДшення питания будавниц-тва сДркоочистки, яка б привела до зниження концентраци викидв двооксиду арки.
Вкрай незадовДльний фДзичний стан пилогазовловлювального обладнання станцл, вДдсутшсть закладено!' в собДвартосп електроенергл коштДв на проведения ремонпв обладнання, низька якДсть та великий золо- Д сДрковмДст палива можуть призвести до повного виходу з ладу електрофДльтрДв та зупинки ТЕС.
Постшно порушуються правила експлуатацií даючих золовДдвалДв. Лише незначну частину твердих вщходав Бурштинсько1 ТЕС використовують для виго-товлення шлакоблокДв та Днших будавельних матерiалiв. Не вирiшуеться проблема впливу золо- та шлаковДдвалДв на атмосферне повиря шляхом вивiтрювання та розсДювання вДтровими потоками твердих часток рДзного ступеня дисперсностт.
Ниш визначення юльккних показникДв такого впливу неможливе через вДдсутшсть обгрунтовано1 та даево1 методики та складнкть органiзацií тривалого вДдбору проб повДтря на вмДст шкДдливих речовин, якД викидаються електростан-щею, що можуть переноситись повиряними масами навиъ за межi Украши.
Спалювання вугДлля, рДдкого палива Д природного газу призводить до заб-руднення атмосфери важкими металами.
У перспективД на БурштинськДй ТЕС планують повномасштабну ре-конструкцДю та модершзацю енергоблокДв №1,2,4,5,7 та впровадження Днформа-цшних технологДй, що допоможе попереджати про вихДд з ладу основного обладнання та швидкого виявлення поломок з метою зменшення простою та збДльшення виробництва електроенерги. Можливе будДвництво на територц Бурштинсько1 ТЕС нових енергоблокДв потужнДстю 600 або 460 мегават.
Висновки. Першочергово необидно перевести дДяльнкть теплово1 енерге-тики, зокрема Бурштинську ТЕС, з економДчного аспекта на еколого-економДчний.
Зниження негативного впливу на атмосферне середовище теплово1 енерге-тики можна досягти двома шляхами: вдосконаленням технолопчного процесу та
2. Екологя довкiлля
59
будавництвом пилогазовловлювальних пристрош з оптимальним вар1антом ix поеднання. Це шлях зменшення виквдв i економи сировини, продукцл, палива та допом1жних матерiалiв.
Зменшення викидш шляхом реконструкцií електрофiльтрiв на енергобло-ках електростанцл.
Буд1вництво сiркоочисного обладнання. Для цього потрiбно мiж димосо-сом i димовою трубою побудувати 3-поверховий канал, в яких через форсунки бу-де розпилюватися вода у виглядi туману. Повiтря з димососу буде насичуватися водою i пiд власною масою опускатиметься вниз у вщстшник. Внаслiдок такого процесу 70-75 % шшдливих речовин, в основному срки, буде залишатися у вщ-стiйниках, а 30-25 % - виходити у повiтря. При цьому, необхiдно знайти рiшення щодо утилiзацií сполук сiрки у ввдспйниках.
Використання якiсного вуплля та навантаження електростанцл.
Найбшьш ширше використовувати золо- i шлаковiдходи як вторинну сиро-вину. Зокрема, необх1дно налагодити виробництво аглопоритового гравда, як це зроблено на Старобешiвськiй ТЕС [12].
Лггература
1. Бровдiй В.М. Екологiчнi проблеми Украши (проблеми ноогенiки) / В.М. Бровдгй, О.О. Гаца. - К. : Вид-во НПУ, 2010. - 172 с.
2. Варламов Г.Б. Теплоенергетичш установки та еколопчш аспекти виробництва енерги / Г.Б. Варламов, Г.М. Любчик, В. А. Маляренко. - К. : 1ОЦ Вид-во "Полггехнгка", 2003. - 232 с.
3. Виговська Г.П. Нормативно-правове врегулювання рециклшгу матерiалiв i утилiзацiя вiдходiв / Г.П. Виговська, В.С. Мщенко // Проблемы сбора, переработки и утилизации отходов : сб. науч. ст. - Одесса : Вид-во ОЦНГЭН. - С. 123-128.
4. Воробьев И.Е. Реабилитация ТЭС и ТЭЦ: пути, эффективность / И.Е. Воробьев, Е.Г. Тодорович. - К. : Вид-во "Энергетика и электрификация". - 2000. - Вып. 1. - 256 с.
5. Гелиженко А.М. Эколого-экономическая оценка перехода ТЭС Украины на угольную стратегию развития / А.М. Гелиженко, С.В. Гливенко // Енергетика: економгка, технологи, екологш. - 2000. - № 3. - С. 28-33.
6. Глуховський 1.В. Сучасш технологи знешкодження та утилГзаци небезпечних вщходгв виробництва / 1.В. Глуховський, В.М. Шумейко, В.М. Овруцький. - К. : Д1ПК Мгнекобезпеки Украхни, 1998. - 45 с.
7. Злобш Ю.А. Основи екологГ! / Ю.А. Злобш. - К. : Вид-во "Лбра". - 2005. - 239 с.
8. Корчевой Ю.П. Сучасний стан вугшьних електростандiй Украхни i перспективи !хнього розвитку / Ю.П. Корчевой, А.Ю. Майстренко // Екотехнологй' i ресурсозбереження. - 1996. - № 3. - С. 3-8.
9. Малий G.A. Довщник з утилiзацil вГдходгв ТЕС / С.А. Малий, М.Л. Дорфман. - М. : Изд-во "Искусство", 1995. - 158 с.
10. Мщенко В.С. МетодичнТ рекомендаци щодо комплексного вивчення промислових вГдходгв як техногенних родовищ корисних копалин та 1х оцiнка / В.С. М1щенко, Г.П. Виговська, М.1. ЛебГдь. - К. : Вид-во РВПС, 2000. - 50 с.
11. Носков О.С. Вплив ТЕС на навколишне середовище / О.С. Носков, М.А. СавинкГна, Л.Я. АнГщенко. - НовосибГрськ : Вид-во ГПНТБ СО АН СРСР, 1990. - 177 с.
12. Пал М.Х. Енергш та захист навколишнього середовища / М.Х. Пал. - Падеборн : Вид-во Р1Т-Уег1ав, 1996. - 449 с.
13. Портал ДТЭК. ДТЭК Бурштынская ТЭС: подготовка к работе в условиях европейского энергорынка. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.portal.dtek.com.
14. РижкГн В.Я. ТепловГ електричнГ станцГ! : пГдручник [для студ. ВНЗ] за фахом "ТепловГ електричнГ стандй' / В.Я. РижкГн. - М. : Изд-во "Енергш", 2006. - 236 с.
15. Стерман Л.С. ТепловГ та атомш електричнГ станци : пГдручник [для студ. ВНЗ] / Л.С. Стерман, В.М. Лавиггн. - М. : Изд-во "Энергоатомиздат", 2006. - 534 с.
16. Яцкевич С.В. Проблеми екологи в енергетищ Украхш та шляхи 1х розв'язання / С.В. Яцкевич, I.I. Ярошевська, Ю.В. Струць. - К. : Вид-во "Мгненерго Украхни", 1996. - 12 с.
60
Збiрник науково-технiчних праць
Ковалив Л.М. Экологические проблемы тепловых электростанций
Приведены экологические проблемы и риски тепловой энергетики. Показаны техногенное состояние, уровень загрязнения воздуха и почвы и пути утилизации отходов. На большинстве ТЭС очистка дымовых газов осуществляется в электрофильтрах с проектным показателем эффективности очистки 98 %. Однако из-за физической и моральной устарелости электрофильтров, низкого качества ремонтов, фактическая эффективность работы электрофильтров составляет 60-70 %. Величины выбросов совсем не соответствуют европейским нормам. Оксиды азота и серы выбрасываются вообще без очистки. Производство тепловой энергии связано с экономической целесообразностью, не считая экологического состояния окружающей среды и здоровья людей. Намечены отдельные пути уменьшения загрязнения воздуха и окружающей среды.
Ключевые слова: мазут, нефть, окисел углерода, диоксид азота, сернистый ангидрид, тепловые электростанции, парниковый эффект, кислотные осадки.
Kovaliv L.N. Environmental problems of thermal power
The article presents environmental problems and risks of thermal energy. Displaying Industrial state, air pollution and soil and ways of recycling. Most thermal flue gas purification is carried out in the project electrostatic indicator of treatment 98 %. However, due to the physical and moral obsolescence electrostatic, poor quality repairs, the actual efficiency of electrostatic precipitators is 60-70 %. The values of the emission does not meet European standards. Nitrogen and sulfur oxides are emitted without any purification. Heat production due to economic feasibility, not including the ecological state of the environment and human health. Outlined some ways to reduce air pollution and the environment.
Keywords: oil, petroleum, carbon monoxide, nitrogen dioxide, sulfur dioxide, thermal power plants, greenhouse effect, acid rain.
УДК 336:502.4(477) Здобувач В.1. Курницький1 - НУ "Львiвська полтехтка"
РЕКРЕАЦ1ЙНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ УКРАШИ
Проведено класифжащю природних рекреацшних ресурив у розр131 1хшх груп 1 ви-д1в. Дослщжено напрями рацюнал1зацп процеав використання природних рекреацшних ресурив з огляду на можливост збшьшення загального сусшльного ефекту в1д 1хнього освоення. Окремим блоком видшено проблематику збереження та вщтворення рекре-ацшного кашталу у межах прпродно-заповщного фонду Украши.
Ключовi слова: ириродно-рекреацшш ресурси, рекреацшний потенщал, рекре-ацшна дшльшсть, ириродно-заповщний фонд, прпродно-заповщна територш.
Постановка проблеми. Розвиток економжи держави в сучасних умовах залежить вщ цшо1 низки чинниюв i передумов. Одним !з найважливiших е зокрема природний капiтал. Вщомо, що навколишне середовище е природним генератором економжи, який по-перше, постачае сировину, причому не тшьки для виробниц-тва, але й для сфери послуг (наприклад туризм), по-друге, за змогою утилiзуе ан-тропогеннi наслдаи без застосування штучних механiзмiв (наприклад бюсинтез). Вже сама по со6! наявнiсть природних ресурс1в спроможна створити умови для прогресування перспективних економiчних процес1в. Якщо ж ириродт ресурси вданачаються сприятливими кшьккними та яккними параметрами, то у такому випадку вони здатнi стати нарiжним каменем для розвитку економiчноí системи краши.
1 Наук. кергвник: проф. М.В. Римар, д-р екон. наук
2. Екологя довкшля
61
