CC BY
29
нлты
ы КРАЖИ
»mutet'
Науковий в!сн и к НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua
https://doi.org/10.15421/40270512
Article received 22.06.2017 р. Article accepted 29.06.2017 р.
УДК 504.06
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 EE3 Correspondence author Yu. I. Pankivskyi [email protected]
Ю. I. Пантвський, О. €. Ошуркевич-Панк1вська, М. Б. Осташук
Нацюнальний лкотехшчний утверситет Украши, м. Львiв, Украта
ОЦ1НЮВАННЯ ВПЛИВУ БУРШТИНСЬКО1 ТЕС НА АТМОСФЕРНЕ ПОВ1ТРЯ
Проведено ощнювання впливу Бурштинсько! ТЕС ПАТ "ДТЕК Захщенерго" на атмосферне повпря керуючись нормативною документащею з нормування впливу об'еклв господарювання на довкшля. На основi аналiзу валових впквдв заб-руднювальних речовин обгрунтовано ширину саттарно-захисно! зони пiдприемства. За допомогою моделi розсiювання ви-кидiв ТЕС в атмосферному повгт^ оцшено ефектпвшсть саштарно-захисно! зони; виконано розрахунки максимальних при-земних концентрацiй полютантiв та ввдстаней, на яких вони спостер^аються; визначено зону потенцiйного забруднення ат-мосфери. За результатами дослiджень встановлено, що запроектована нормативна санiтарно-захистна зона шириною 500 м не забезпечуе розаювання основних забруднювальних речовин, що викидаються пiдприемством; за несприятливих для роз-сiювання забруднювальних речовин метеоролопчних умов масштаби i небезпечнi рiвнi впливу низьких джерел поширю-ються в межах саштарно-захисно! зони, а для головних високих джерел - за !! межi на сшьськогосподарсью угiддя населе-них пунктш; мiсцевi метеоумови визначають напрями i масштаби поширення забруднення, внаслiдок чого, у зону потен-цiйного забруднення довкшля викидами Бурштинсько! ТЕС потрапила житлова забудова села Бовшiв Галицького району 1вано-Франювсько! областi. Рекомендовано включити територш села в обласну програму комплексного обстеження Бур-штинського промислового району, для оргашзацп постiйних монiторингових спостережень за станом довкiлля.
Ключовi слова: саштарно-захисна зона; максимальна приземна концентращя; зона забруднення; модель розсiювання ви-кидiв в атмосферi.
Вступ. Потреба оргашзацп контролю забруднення атмосфери у зон антропогенного впливу визначаеться попередшмп експериментальними i теоретичними дос-лвдженнями (RD 52.04.186-89). З одного боку, терито-рiю охоплюють рекогносцирувальними експедицшни-ми дослвдженнямп, а з шшого, за допомогою матема-тичних моделей розраховують поля концентрацш з ура-хуванням метеорологiчнпх факторiв, характернпх для регюну, впвчаючп зони впливу промислових комплек-сiв, а далi порiвнюють модельнi значення з впмiрянпмп. У разi впявлення ймовiрностi зростання концентрацп домiшки впще вiд встановленпх норм, у цьому район потрiбно створптп систему мониторингу (Boholiubov et а1., 2013).
Особлпво актуальнпм е впконання таких робiт у районах палпвно-енергетичнпх комплексiв, де забруднення атмосферп зумовлене штенсивними газо-дпмовп-мп викидами продукпв спалювання органiчного палп-ва, на яш прппадае 75 % вае! масп забруднювальних речовпн в атмосферному повпря Так, тшьки Бур-штпнська ТЕС ПАТ "ДТЕК Захвденерго", що розташо-вана поблпзу м. Бурштин на землях с. Бовшiв Галпць-кого р-ну 1вано-Франк1всько! обл., щорiчно впкидае в атмосферне повиря понад 9749 тпс. т забруднювальних речовпн.
Виклад основного матерiалу. Для забезпечення
ефективного контролю за ступенем забруднення атмосфери промисловими об'ектами визначають категорiю небезпечностi пiдприeмств на основi маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу (Apostoliuk, Dzhyhyrei, & Sokolovskyi, 2012). Зпдно з методикою (Apostoliuk, Dzhyhyrei, & Sokolovskyi, 2012) розрахована категорiя еколопчно! безпе-ки (КЕБ) Бурштинсько! ТЕС з урахуванням валових ви-кидiв забруднювальних речовин становить 3288445,72.
За отриманим значенням КЕБ згiдно з (Apostoliuk, Dzhyhyrei, & Sokolovskyi, 2012) визначили, що Бур-штинська ТЕС належить до пiдприeмств друго! катего-рп небезпеки з нормативною шириною саштарно-захис-но! зони (СЗЗ) 500 м. Зпдно з (MOZ Ukrainy, 2002), тд поняттям "зона забруднення" розумшть територiю нав-коло джерела забруднення атмосфери, в межах яко! приземнi концентрацп забруднювальних речовин пере-вищують середньодобовi гранично допустимi концентрацп (ГДКс.д.) для населених пункпв. Тому для змен-шення шк1дливих впливiв об'eктiв господарсько! дiяль-ностi на здоров'я людини навколо них встановлюють СЗЗ, що ввдокремлюють !х вiд житлових масивiв.
Для оцiнювання ефективностi нормативно! СЗЗ роз-раховано приземнi концентрацп' забруднювальних речовин, що викидаються шдприемством, на !! меж1, тоб-то на вщсташ 500 м. Приземш концентрацп забрудню-
1нформащя про aBTopiB:
Панкiвський Юрiй 1ванович, канд. фiз.-мат. наук, доцент. Email: [email protected] Ошуркевич-Пантвська Оксана €BreHÏBHa, канд. с.-г. наук, ст. викладач. Email: [email protected] Осташук Михайло Богданович, студент. Email: [email protected]
Цитування за ДСТУ: Панкiвський Ю. I., Ошуркевич-Панкiвська О. £., Осташук М. Б. Оцшювання впливу Бурштинсько)' ТЕС на
атмосферне повiтря. Науковий вкник НЛТУ Укра'ши. 2017. Вип. 27(5). С. 59-62. Citation APA: Pankivskyi, Yu. I., Oshurkevych-Pankivska, O. Ye., & Ostashuk, M. B. (2017). Assessment of Burshtyn TPP impact on ambient air. Scientific Bulletin of UNFU, 27(5), 59-62. https://doi.org/10.15421/40270512
вальних речовин з вщстанню вщ джерела викиду розра-ховували за моделлю розсiювання забруднювальних речовин вщ джерел викидiв, викладеною у нормативному докуменп (OND-86), у середовищi MS Excel.
Як бачимо з отриманих результапв розрахунк1в (табл. 1), бшьштсть забруднювальних речовин, що ви-кидаються з ТЕС, розсiюються у межах нормативно! СЗЗ. Проте приземна концентращя свинцю перевищуе ГДК в 1,33 раза, оксидiв азоту - у 3,08, арки дюксиду -в 1,86, фтористого водню - у 2,12, фторидiв добре роз-чинних - в 1,32, фторидiв погано розчинних - у 2,67, бензину - в 1,63, суспендованих твердих частинок - у 4,83 раза, що свщчить про недостатню ширину санггар-но-захисно! зони для розаювання викидiв цих речовин.
Табл. 1. Приземш концентращ!' забруднювальних
№ з/ п Назва зaбруднювaльноl речовини Клас небез-пеки Концентращя на меж СЗЗ, мг/м3 гдкч, мг/м
1 Ванадш 1 0,0008 0,002
2 Занзо 3 0,016 0,04
3 Млдь 2 0,0012 0,003
4 Манган 2 0,0056 0,01
5 Нжель 2 0,0004 0,001
6 Ртуть 1 0,00012 0,0003
7 Свинець 1 0,0004 0,0003
8 Хром 1 0,00116 0,002
9 Цинк 3 0,02 0,05
10 Оксиди азоту 2 0,12325 0,04
11 Кремшю дюксид 0 0,0086 0,02
12 Арсен та його сполуки 2 0,0012 0,003
13 Арки дюксид 3 0,93 0,5
14 Арководень 2 0,0048 0,008
15 Оксид вуглецю 4 1,55 3,0
16 Фтористий водень 2 0,0106 0,005
17 Фториди добре розчинш неоргашчш 2 0,0132 0,01
18 Фториди погано розчинш неоргашчш 2 0,08 0,03
19 Бензол 2 0,615 0,1
20 Ксилол 3 0,096 0,2
21 Толуол 3 0,246 0,6
22 Етилбензол 3 0,0084 0,02
23 Фенол 2 0,0064 0,003
24 Бензин 4 2,45 1,5
25 Масло мшеральне нафтове 0 0,03 0,05
26 Сольвент нафта 0 0,14 0,2
27 Уайт-стрит 0 0,8 1,0
28 Вуглеводш граничш С12-С19 4 0,43 1,0
29 Речовини у виглядi суспендованих твердих частинок 4 0,725 0,15
30 Аерозоль лакофарбових мaтерiaлiв - 0,065 0,1
Максимальнi приземш концентрацп згiдно з (ОМЭ-86) розраховують за найпрших для розаювання забруднювальних речовин в атмосферi метеоролопчних умов, за яких швидюсть вiтру наближаеться до нуля. За цих умов зменшуеться iнтенсивнiсть перемшування викидних пило-газових сумiшей з атмосферним повгг-рям i, як наслвдок, максимальнi приземнi концентрацп полютантiв спостерпатимуться на найближчiй вiдстанi вiд джерела викиду.
Результати розрахуншв максимальних приземних концентрацiй та вiдстаней, на яких вони спостерпають-ся (табл. 2), свщчать на те, що бшьша половина забруднювальних речовин (масло мшеральне нафтове, арко-водень, вуглеводш граничнi С12-С19, етилбензол, бензин, залiзо, манган, кремнiю дiоксид, фториди легкороз-чиннi неорганiчнi, фториди важкорозчинш неорганiчнi,
фтористий водень, сольвент нафта, уайт-сшрит, аеро-золь лакофарбових матерiалiв, ксилол, бензол, толуол, фенол) досягають максимальних приземних концентра-цiй у межах СЗЗ. Однак, концентрацп таких речовин, як арководень, сполуки зaлiзa, фтористий водень та ксилол перевищують максимально рaзовi ГДК у 1,05; 8,5; 1,2 та у 1,8 раза вщповвдно. Ц речовини видiляються з вентиляцiйними викидами низьких джерел (Н ~ 2 м), висоти яких недостатньо для повного розаювання. Концентрацп решти забруднювальних речовин (оксид вуглецю, арсен, ванадш, мщь, нiкель, ртуть, свинець, хром, цинк, суспендоваш речовини, оксид азоту, арки дюксид) досягають сво1х максимальних значень за межами СЗЗ. З них максимальш приземш концентрацп суспендованих речовин, оксиду азоту та дюксиду арки перевищують середньодобовi ГДК у 2,8; 3,5; 2,1 раза ввдповвдно i простежуються на вщстанях 1183,11577,5 м вiд джерела. З огляду на це, у зону забруднен-ня теплоелектростанцп не входить житлова зона, проте пiд загрозою забруднення опинились сшьськогоспо-дарсьш упддя, як1 розмiщенi у пiвденному, твденно-за-хiдному, зaхiдному та пiвнiчно-зaхiдному напрямах.
Умови розаювання забруднювальних речовин в ат-мосферi визначаються метеорологiчними параметрами, а саме напрямом i швидшстю вiтру. Зауважимо, що результати розрахунку вiдстaней, на яких спостерпають-ся мaксимaльнi приземнi концентрацп, викладено вище (див. табл. 2), отримаш за нульово! швидкостi вiтру, тобто у штиль - тиху безвиряну погоду. Так1 метеоумо-ви протягом року спостерiгaються рiдко, а розподш вгт-рiв за напрямками для району дослщжень (див. врiзку на рис.) вказуе на переважання захвдних i швшчно-за-хiдних вiтрiв.
З огляду на це, для речовин, максимальш приземш концентрацп яких перевищують гранично допустимi (суспендоваш речовини, оксид азоту, дюксид арки), скориговано ввдстат, на яких вони спостерпаються з врахуванням середньорiчноl повторювaностi вiтрiв (табл. 3). Як бачимо, ввдсташ, на яких можуть спостерь гатися максимальш приземш концентрацп, зменшилися в 1,3-4,0 рази (у швденному, пiвденно-зaхiдному i шв-денно-схiдному напрямах), а для шших збiльшилися в 1,3-1,9 раза (у захщному, пiвнiчно-зaхiдному, схiдному i пiвденно-схiдному напрямах).
Результати розрахунк1в вказують, що зона потен-цiйного забруднення (див. рисунок) розширилася у захвд-ному, пiвнiчно-зaхiдному, пiвденно-схiдному i сходному напрямах. Нaйбiльшого розширення вона набула у шв-денно-схвдному i сходному напрямках - вiдстaнi, на яких можуть спостерпатися понaднормовi концентрацп суспендованих речовин, оксидiв азоту i д1оксиду сiрки збiльшились майже у 2 рази. За таких умов у зону потен-цшного забруднення атмосфери викидами Бурштинсько! ТЕС потрапляе житлова забудова села Бовшiв.
Для ошнювання потенцiйного ступеня забруднення атмосферного повиря на територп с. Бовшiв розра-хуемо сумарний iндекс забруднення атмосфери (1за) (Furdychko, Slavov, & ^^^ку^ 2008):
13а = \^ Г+Г Т3+í 1006311 = 30,17003.
0,42 0,15
1,063 0,05
Отримане значення сумарного шдексу забруднення згiдно з (Furdychko, Slavov, & Voitsytskyi, 2008) вщповь дае категорп забруднення атмосфери - "високозабруд-нена".
Табл. 2. Максимальт приземт концентрацц шюдливих речовин та вiдстанi, на яких вони спостериаються
№ з/п Назва забруднюваль-но!речовини M, г/с A F ДТ H, м D, м m n f W0, м/с Vm V1, м3/с ^m ГДК, мг/м Xm, м
1 Оксид вуглецю 508,523 200 1 144 250 8 1,02 1,32 0,017 19,473 1,19 978,32 0,042 3,00 1577,5
2 Арсен 0,185 200 1 144 250 8 1,02 1,32 0,017 19,473 1,19 978,32 0,0000153 0,003 1577,5
3 Ванадш 0,0083 200 1 144 250 8 1,02 1,32 0,017 19,473 1,19 978,32 0,000000687 0,002 1577,5
4 Мщь 0,15 200 1 144 250 8 1,02 1,32 0,017 19,473 1,19 978,32 0,0000124 0,003 1577,5
5 Шкель 0,185 200 1 144 250 8 1,02 1,32 0,017 19,473 1,19 978,32 0,0000153 0,001 1577,5
6 Ртуть 0,0098 200 1 144 250 8 1,02 1,32 0,017 19,473 1,19 978,32 0,000000812 0,0003 1577,5
7 Свинець 0,171 200 1 144 250 8 1,02 1,32 0,017 19,473 1,19 978,32 0,0000142 0,0003 1577,5
8 Хром 0,2211 200 1 144 250 8 1,02 1,32 0,017 19,473 1,19 978,32 0,0000183 0,002 1577,5
9 Цинк 0,568 200 1 144 250 8 1,02 1,32 0,017 19,473 1,19 978,32 0,000047 0,05 1577,5
10 Речовини у вигляд1 суспендованих твердих частинок 2547,5119 200 2 144 250 8 1,02 1,32 0,017 19,473 1,19 978,32 0,42 0,15 1183,1
11 Оксид азоту 1633,1411 200 1 144 250 8 1,02 1,32 0,017 19,473 1,19 978,32 0,14 0,04 1577,5
12 Орки дюксид 12835,5 200 1 144 250 8 1,02 1,32 0,017 19,473 1,19 978,32 1,063 0,5 1577,5
13 Масло мшеральне нафтове 0,0472 200 1 - 2 0,6 - 1 - 5,5881 2,18 1,58 0,1798 н/м 18,9
14 Орководень 0,0032 200 1 - 2 0,6 - 1 - 5,5881 2,18 1,58 0,0084 0,008 18,9
15 Вуглеводш граничш С12-С19 0,232 200 1 - 2 0,6 - 1 - 5,5881 2,18 1,58 0,8838 1 18,9
16 Етилбензол 0,0002 200 1 - 2 0,6 - 1 - 5,5881 2,18 1,58 0,00076 0,02 18,9
17 Бензин 0,0538 200 1 - 2 0,6 - 1 - 5,5881 2,18 1,58 0,205 5 18,9
18 Зал1зо 0,0890 200 1 - 2 0,6 - 1 - 5,5881 2,18 1,58 0,3391 0,04 18,9
19 Манган 0,0060 200 1 - 2 0,6 - 1 - 5,5881 2,18 1,58 0,0229 н/м 18,9
20 Кремшю дюксин аморфний 0,0017 200 1 - 2 0,6 - 1 - 5,5881 2,18 1,58 0,0065 н/м 18,9
21 Фториди добре роз-чинш неоргашчш 0,0040 200 1 - 2 0,6 - 1 - 5,5881 2,18 1,58 0,0152 0,03 18,9
22 Фториди погано роз-чинш неоргашчш 0,0040 200 1 - 2 0,6 - 1 - 5,5881 2,18 1,58 0,0152 0,2 18,9
23 Фтористий водень 0,0010 200 1 - 2 0,6 - 1 - 5,5881 2,18 1,58 0,0242 0,02 18,9
24 Сольвент нафта 0,03 200 1 - 2 0,6 - 1 - 5,5881 2,18 1,58 0,1143 н/м 18,9
25 Уайт-сшрит 0,3 200 1 - 2 0,6 - 1 - 5,5881 2,18 1,58 1,1429 н/м 18,9
26 Аерозоль лакофарбо-вих матер1ал1в 0,01 200 1 - 2 0,6 - 1 - 5,5881 2,18 1,58 0,0381 н/м 18,9
27 Ксилол 0,093 200 1 - 2 0,6 - 1 - 5,5881 2,18 1,58 0,3543 0,2 18,9
28 Бензол 0,0195 200 1 146,1 20 0,8 1,19 1 0,073 6,1673 2,698 3,099 0,0015 1,5 264,4
29 Толуол 0,0701 200 1 146,1 20 0,8 1,19 1 0,073 6,1673 2,698 3,099 0,0054 0,6 264,4
30 Фенол 0,0054 200 1 146,1 20 0,8 1,19 1 0,073 6,1673 2,698 3,099 0,0004 0,01 264,4
Рис.
Зона потенцшного забруднення територц викидами Бурштансько! ТЕС. На вр1зщ - роза впрш для району доолджень Табл. 3.Скориговат вiдстанi, на яких спостерiгаються максимальт приземт концентраци забруднювальних речовин
№ Назва забруднювально! Xo, м X, м
з/п речовини Пд Пд-Зх Зх Пн-Зх Пн Пн-Сх Сх Пд-Сх
1 Суспендоваш речовини 1183,1 549 293 1495 1571 426 909 2215 2007
2 Оксид азоту 1577,5 732 391 1994 2095 568 1211 2953 2675
3 Дюксид арки 1577,5 732 391 1994 2095 568 1211 2953 2675
Висновок. З огляду на зазначене вище, с. Бовш1в Галицького р-ну 1вано-Франк1всько!' обл., як територш схильну до забруднення викидами Бурштинсько!' ТЕС, необхвдно внести в обласну програму комплексного об-
стеження Бурштинського промислового району, з метою оргашзацп постшних мошторингових спостере-жень за станом довшлля.
Перелш використаних джерел
Apostoliuk, S. O., Dzhyhyrei, V. S., & Sokolovskyi, I. A. (2012). Promyslova ekolohiia (2nd ed.). Kyiv: Znannia, 403 p. [in Ukrainian].
Boholiubov, V. M., Klymenko, M. O., Mokin, V. B. et al. (2013). Mo-nitorynh dovkillia: pidruchnyk. Kherson: Hrin D.S., 530 p. [in Ukrainian].
Furdychko, O. I., Slavov, V. P., & Voitsytskyi, A. P. (2008). Normu-vannia antropohennoho navantazhennia na navkolyshnie pryrodne seredovyshche. Kyiv: Osnova, 360 p. [in Ukrainian].
MOZ Ukrainy (2002). Derzhavni sanitami pravyla planuvannia ta zabudovy naselenykh punktiv. Zatverdzheno nakazom Ministerstva okhorony zdorovia vid 19 chervnia 1996 roku №379/1404. Kyiv: Ukrarkhbudinform. Retrieved from: https://www.rada.gov.ua/. [in Ukrainian].
OND-86 (1987). Metodika rascheta kontcentratcii v atmosfernom vozdukhe vrednykh veshhestv, soderzhashhikhsia v vybrosakh predpriiatii. Leningrad: Gidrometeoizdat, 68 p. [in Russian].
RD 52.04.186-89 (1991). Rukovodstvo po kontroliu zagriazneniia at-mosfery, Vved. 01.07.1991. Moscow: Goskomgidromet, 693 p. [in Russian].
Ю. И. Панкивский, О. €. Ошуркевич-Панкивская, М. Б. Осташук
Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина
ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ БУРШТЫНСКОЙ ТЭС НА АТМОСФЕРНЫЙ ВОЗДУХ
Руководствуясь нормативной документацией по нормированию влияния объектов хозяйствования на окружающую среду, произведена оценка влияния Бурштынской ТЭС ПАО "ДТЭК Западэнерго" на атмосферный воздух. На основе анализа валовых выбросов загрязняющих веществ обоснована ширина санитарно-защитной зоны предприятия. С помощью модели рассеивания выбросов ТЭС в атмосферном воздухе произведена оценка эффективности санитарно-защитной зоны; выполнены расчеты максимальных приземных концентраций загрязнителей и расстояний, на которых они наблюдаются; определена зона потенциального загрязнения атмосферы. По результатам исследований установлено, что запроектированная нормативная санитарно-защитная зона шириной 500 м не обеспечивает рассеивание основных загрязняющих веществ, выбрасываемых предприятием; при неблагоприятных для рассеивания загрязняющих веществ метеорологических условиях масштабы и опасные уровни воздействия низких источников распространяются в пределах санитарно-защитной зоны, а для главных высоких источников - за ее пределы на сельскохозяйственные угодья населенных пунктов; местные метеоусловия определяют направления и масштабы распространения загрязнения, в результате чего, в зону потенциального загрязнения окружающей среды выбросами Бурштынской ТЭС попала жилая застройка села Бовшев Галицкого района Ивано-Франков-ской области. Рекомендуется включить территорию села в областную программу комплексного обследования Бурштынско-го промышленного района, с целью организации постоянных мониторинговых наблюдений за состоянием окружающей среды.
Ключевые слова: санитарно-защитная зона; максимальная приземная концентрация; зона загрязнения; модель рассеивания выбросов в атмосфере.
Yu. I. Pankivskyi, O. Ye. Oshurkevych-Pankivska, M. B. Ostashuk
Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
ASSESSMENT OF BURSHTYN TPP IMPACT ON AMBIENT AIR
The necessity of the control of atmospheric pollution in the zone of anthropogenic influence is determined by preliminary experimental as well as theoretical research which is followed by the calculation of the concentration fields with allowance for meteorological factors characteristic of the reserch region using mathematical models, the study of the zones of influence of industrial complexes. The implementation of such works is relevant in areas of fuel and energy complexes, like the lands of Bovshiv Village in the Ga-lician region of the Ivano-Frankivsk district where Burshtyn Thermal Power Plant of PJSC "DTEK Zakhidenergo is located. On the basis of the anual pollutants gross emmisions the second category of danger with a standard width of the sanitary protective zone of 500 m has been stated for the thermal power plant. According to the calculations of ground concentrations of pollutants at the boundary of the regulatory sanitary protective zone with the employment of the dispersion model, it has been established that its planned standard zone width of 500 m does is not sufficient for the dispersion of the main pollutants emitted by the enterprise. The maximum surface concentrations of pollutants are calculated for the worst for their dispersion under atmospheric meteorological conditions, when the wind speed approaches zero. At such "unfavorable" weather conditions, the scale and dangerous levels of influence of low sources spread within the sanitary protection zone, but for the main high sources they spread outside its boundaries on agricultural lands of settlements. The distances on which the maximum ground concentrations of the emmited substances exceed their maximum permissible values are adjusted for the average annual wind repeat with predominance of Western and North-West winds. The distances on which excess ground concentrations of Suspended Particulate Matter, Nitrogen Oxides and Sulfur Dioxide can be observed are almost doubled. Under such circumstans, the residential areas in the village of Bovshiv is caught into the zone of potential pollution, for which, a comprehensive index of atmospheric air pollution has been calculated and the category of air pollution of "highly polluted" has been established. Therefore, Bovshiv as an area prone to pollution of the Burshtyn TPP is necessary to be included into the regional program of the comprehensive survey of the Burshtyn Industrial District, with the aim of organizing of the permanent environment monitoring.
Keywords: sanitary-protective zone; maximum surface concentration; pollution zone; emission dispersion model.
