CC BY
30
УДК 502 (477.41)
Коваль О.В., студентка 1 курсу факультету ветеринарно1 медицини Мазуркевич Т.А., к.вет.н., доцент (mazur@faust.kiev.ua) © Нацюнальний утверситет бюресурЫв I природокористування Украши, м. Кигв
ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ С.НОВОС1ЛКИ
В статт1 розглядаються осноет еколог1чш проблеми одного з пригородгв м. Киева - с. Новосшки.
Ключо^^ слова: пестициди, забруднення, стронцш, домашш тварини.
Новосшки — село в Укра1ш, Киево-Святошинського району Кшвсько! область Населення становить 8000 оЫб, а ще декшька роюв тому кшьюсть населення не досягала 4000 оаб. Це пояснюеться тим, що Новосшки межують з Киевом, а саме з житловим масивом Теремки-2 i мають гарне транспортне сполучення iз столицею.
В Новосiлках розташовано 1нститут садiвництва Нацюнально1 академи аграрних наук. Новосiлки е головним центром вирощування саджанцiв рiзних сортiв плодових, ягщних i декоративних культур. Розвинута механiзовано транспортна база, що дозволяе вести широку аграрно-промислову дiяльнiсть з вирощування, збер^ання i переробки плодово-ягщно! продукци.
Все це сприяе не тшьки розростанню та розвитку Новосшок, але й веде до виникнення певних проблем, головними серед яких е еколопчш. Це i забруднення оточуючого середовища пестицидами, якi використовуються на дослiдних дiлянках 1нституту для захисту садових рослин вiд шюднишв i збiльшення кiлькостi безпритульних тварин, засмiчення територи паркiв, скверiв, ставка, знищення рослинностi та iн.
В статт представленi результати наших обстежень територи Новосiлок, !х флори та фауни.
Насл1дки застосування пестицид1в. Серед хiмiчних засобiв захисту плодових насаджень вiд шкiдникiв використовують рiзноманiтнi пестициди, якi мають рiзну ефективнiсть проти фiтофагiв. Разом з тим, iнодi виявляеться, що навт пiсля використання ефективного препарату, врожайшсть яблунi е досить низькою. При обстеженш насаджень встановлено, що шкщниками, котрi знизили врожайнiсть е рослинощш клiщi. Результати облiкiв !х чисельност показали, що найвища щiльнiсть заселення ними листюв яблунi була у варiантi з дворазовим обприскуванням Децисом форте. На вах проаналiзованих сортах найменшу щiльнiсть заселення листя клщами зафiксовано на контрольних деревах, де не застосовували пестициди проти шкщнишв.
Ще одним негативним наслiдком застосування хiмiчних методiв захисту е залишки пестицидiв у плодах адже основна частина продукцп використовуеться для споживання у свiжому виглядi i е необхщшсть забезпечення И еколопчно1 та гшешчно! безпеки. Тому при обгрунтуванш хiмiчного захисту
© Коваль О.В., Мазуркевич Т.А., 2011
сшьськогосподарських культур потрiбно враховувати не тшьки економiчну ефектившсть заходiв, але й можливу негативну екологiчну пiслядiю. Адже пестициди - це одне iз джерел забруднення навколишнього середовища. Хоч всi сучасш препарати бiльш чи менш штенсивно розкладаються в об'ектах довкiлля, проте треба бути дуже обережними при 1х застосуваннi.
Наприклад, в лаборатори Монiторингу пестицидiв у технологiях захисту рослин Нацiонального унiверситету бiоресурсiв i природокористування Укра1ни було проведено визначення залишюв у плодах яблунi пестицидiв при застосуваннi 1х для захисту саду вщ яблуневого плодового пильщика в дослщному господарствi "Новосшки" 1нституту садiвництва НААН на плодах зимового сорту Айдаред. Результати хiмiчного аналiзу показали, що залишкова кiлькiсть деяких сучасних пестицидiв в них була, як правило, невелика (не перевищувала гранично допустимих концентрацiй) або 1х зовсiм не було виявлено. Вважають, що при обприскуваннi плодового насадження основна маса пестицидiв осiдаe на листках i лише незначна частина потрапляе на невеликi плоди. Оскшьки залишки деяких препаратiв у плодах не виявлеш, а кiлькiсть шших низька (не перевищуе допустиму), таку продукцiю можна споживати у свiжому виглядi, а також для виготовлення сокiв, навiть дитячого харчування. Проте, та частина пестиццщв, яка потрапляе в грунт, е досить небезпечною для довкшля, адже хiмiчнi препарати потрапляють в rрунтовi води i забруднюють 1х.
Проблема безпритульних тварин. Аналiз частоти iнфекцiйних захворювань собак та коив в мiсцевому регюш (с. Новосiлки та прилеглi територп) проводився за результатами опитування лiкарiв мiсцевих ветеринарних клiнiк, господарiв тварин та власними спостереженнями за домашшми та безпритульними тваринами.
В результат аналiзу встановлено, що найбшьш розповсюдженими хворобами шфекцшного походження е група грибкових шфекцш, зараження паразитичними клiщами та гельмштами, особливо у безпритульних тварин та тварин, як утримуються в поганих саштарних умовах. Проте i серед домашшх тварин, навiть тих, що утримуються в хороших умовах, як вiдмiчають ветеринари, зараження паразитичними грибками та клщами трапляеться. Досить часто тварини заражаються рiзноманiтними паразитичними червами, особливо часто, як свщчать ветеринари зустрiчаеться токсокароз, анкилостоматидоз, дипiлiдiоз, токсаскаридоз та аскаридоз.
Вiруснi та бактерiальнi шфекци серед домашнiх тварин зустрiчаються в нашому регiонi дуже рщко. Це пов'язано з тим, що господарi тварин вчасно роблять профшактичш щеплення, а також нечасто вивозять сво1х тварин для участi в масових заходах, наприклад виставках. Серед безпритульних тварин, в зв'язку з вщсутшстю надежно! лабораторно! бази, таю дослщження не проводились.
Складна ситуащя в нашому регiонi iз зараженням тварин паразитичними комахами, особливо в осшньо-л^нш перюд. Це пов'язано з досить поганим саштарним становищем пiдвалiв, якi знаходяться пiд будинками, i е осередком збору безпритульних тварин, см^ниюв, дитячих майданчикiв, на яких рщко змшюють пiсок та ш. факторами.
Проблеми забруднення мкцевого озера. Проблема забруднення природних вод - це одна з найбшьш болючих проблем нашого регюну. Адже рiзнi види забруднення е шкщливими як для органiзмiв, що населяють водойми, так i для здоров'я людей. В природi все взаемопов'язане через трофiчнi ланцюги., Наприклад, вода - грунт - рослина - тварина - людина або вода - планктон - риба - людина небезпечш речовини швидко потрапляють до оргашзму людини, накопичуються там i викликають рiзноманiтнi захворювання.
Озеро Новосшок потерпае вiд таких типiв забруднення: бюлопчне, хiмiчне, фiзичне та радюактивне. Хоч природна вода мае здатшсть до самоочищення пiд впливом багатьох факторiв: сонячного свiтла, атмосферних г^в, життедiяльностi органiзмiв - бактерiй, грибiв, зелених рослин, тварин, проте ця здатнiсть обмежена, а вiд деяких вцщв забруднень водойми взагадi не можуть очиститись самостiйно.
Основш типи забруднення води в озер1 с. Новосшки, 2010 р.
Тип забруднення Джерело забруднення Вплив на жив1 оргам1зми
Бюлопчне Хвороботворш м1крооргашзми: бактери, яйця гельмшпв Вид1лення токсин1в у водне середовище, спричинення р1зних хвороб пдробюнпв та людей, скорочення чисельност1 та зникнення багатьох вид1в водних оргашзм1в
Х1м1чне Важш метали, нафтопро-дукти, як1 потрапляють з автодороги, пвд час миття машин в озер1, пестициди шсля обробки сад1в, миюч1 засоби та ш. Отруення та ослабления природнього 1мунггету г1дроб1онт1в, порушення статево! функцЦ, мутацп, зникнення чутливих до забруднення вид1в
Ф1знчне Замулювання озера вгасл1-док змиву в озеро тску та глини, засм1чення (г1лки дерев, кам1ння, пляшки та 1н.) Пог1ршення прозорост1 води, замулення, попршення доступу кисню, зникнення багатьох вид1в г!дроб1онт1в
Рад1оактнвне Рад1оактивн1 елементи, яш потрапили до водойми внасл1док Чорнобильсько! катастрофи Накопичення небезпечних рад1о-активних елемент1в в орган1змах г!дроб1онт1в, передача !х по тро-ф1чних ланцюгах, мутаци, пору-шення багатьох функц1й, захворювання
Особливо небезпечним е забруднення гiдробiоценозiв радiонукдiдами, тому що воно мае вщдалеш у час наслiдки, якi проявляються через роки i столiття.
Щоб показати зв'язок радюактивного забруднення мiсцевого озера iз здоров'ям жителiв села було проведено дослщження по виявленню радюактивного Стронцш-90, який потрапив до озера тд час Чорнобильсько! авари. Перюд напiврозпаду Стронцiю-90 сягае близько 29 роюв, повний розпад вiдбуваеться через декшька сот рокiв. За хiмiчними властивостями Стронцiй подiбний до Кальщю, знаходиться з ним в однш пiдгрупi перюдично! системи, але бшьш активний i краще засвоюеться. Незалежно вiд часу i кiлькостi цей небезпечний елемент накопичуеться в живих оргашзмах i викликае рiзнi хвороби.
Дослщження. проводились в 1нститут рaдiaцiйноl ппени та епщемюлогл Наукового центру рaдiaцiйноl медицини АМН Украши. Для aHani3y були ввдбраш: зразок води, доннi вiдклaдення мулу, зразки ф^опланктону, зоопланктону, зообентосу, яю е основою кормово! бази мюцевих риб i саму рибу з мюцевого озера. Нaявнiсть Стронцiю-90 в пробах визначали за допомогою приладу - спектрограф СЕБ-01.
Всi дослщжуваш зразки, крiм само! води, мютять небезпечний Стронцш-90. Нaйбiльше його виявлено в рибi. Це пов'язано з тим, що через хaрчовi ланцюги Стронцiй-90 постiйно надходить в оргашзм риб i накопичуеться там. Чим старша i бiльшa риба, тим бшьше в нiй знаходиться цього елементу. Мiсцевi жителi люблять рибалити на нашому озерi, для них це не тшьки чудовий вщпочинок, а й спосiб поповнення харчового ращону. В кiнцевомy результат^ шкiдливий стронцiй накопичуеться в юстках та м'язах людини, викликаючи ламкють кiсток, слaбкiсть м'язiв, затримки росту, злояюсш пухлини.
Вплив людини на еколопчний стан лкопаркових зон. При обстеженш скверiв, пaркiв та лшопаркових зон на територи села Новосшки та прилеглих територш, було вiдмiчено як позитивнi, так i негативш нaслiдки впливу людини на даш екосистеми.
До позитивного впливу можна вщнести створення штучних насаджень Дуба звичайного довжиною 600 м, значно покращили екологiчнy ситyaцiю в нашому селищ^ створення дендропарку. Перебуваючи на природi люди отримують естетичну та емоцшну насолоду, заряд енерги та бадьороси, вчаться любити i щнувати життя в yсiх його проявах.
З болем констатуемо той факт, що негативний вплив людини значно перевищуе позитивний. Популящя Дуба звичайного дуже потерпае вiд впливу людини, що постшно спостерiгaеться при обстеженш територи. Приватш забудовники, шляхом самозахоплення загородили частину дyбiв, якi е надбанням уае1 громади, парканами, що пошкоджуе кореневу систему дyбiв та почали за!жджати на алею автотранспортом, пошкоджуючи дерева. Значно збiльшилaсь кшьюсть людей, яю люблять вiдпочивaти на природ^ не дотримуючись правил поводження в лiсi. Про це говорять числеш плями вiд вогнищ, гори покинутого смотя, злaмaнi i випалеш дерева та iншi факти. Переважна маса жителiв с. Новосiлки та Теремюв недооцiнюе значення цього невеличкого природного острiвця, який дарувала нам природа. Адже цей невеличкий люок - це джерело чистого пов^ря для кожного з нас, кожна рослина i тварина - це члени нерозривних ланцюпв, якi утворюють шрамщу життя. Знищуючи те, що створювалось вiкaми, ми обкрадаемо себе не тшьки духовно, а ще i позбавляемось ковтка чистого пов^ря i естетично1 насолоди.
Summary
The main environmental problems of Novosilky of one of Kyiv suburbs are considered in the article.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Параняк Р.П.
