CC BY
25
Клiнiчна медицина №1
(терашя, педiатрiя, психiатрiя, iнфекцiйнi хвороби, шкiрно-венеричнi хвороби, загальна ппена, соц. медицина)
УДК 613:632.954:633.15 Антоненко А.М.
ОЦ1НКА ЕКОТОКСИКОЛОГ1ЧНО1 НЕБЕЗПЕЧНОСТ1 ТА РИЗИКУ ЗАБРУДНЕННЯ П1ДЗЕМНИХ ВОД НОВИМИ ПЕСТИЦИДАМИ 1НГ1Б1ТОРАМИ 4-Г1ДРОКСИФЕН1ЛП1РУВАТДИОКСИГЕНАЗИ ТА 1НГ1Б1ТОРАМИ М1КРОСОМАЛЬНИХ ФЕРМЕНТ1В
Нацiональний медичний уыверситет ím. О.О. Богомольця, м. Кшв
Метою нашоУ роботи було визначення екотоксиколог/чно'У небезпечностi (екотоксу) пестицид/в íh-г'б'тор'в 4-г'1дроксифен'1лп'1руватд'юксигенази та iнгiбiторiв мкросомальних ферментiв за методикою Мельникова М.М. та небезпечност/ забруднення пдземних вод за методикою Сергеева С.Г. та сп'тавтор'т. Встановлено, що екотокс для досл'джуваних речовин в фунтово-кл'шатичних умовах УкраУни на (4-5) порядк'т нижчий, нiж для ДДТ та на (2-3) порядки в'дносно нших найбльш розпо-всюджених пестицид/в. Показано, що небезпечнсть м'грац'УУ в п'дземн! води топрамезону та мезотрону - середня, iзоксафлютолу, флуксапроксаду та цифлуфенам'ду - низька. Обфунтовано низьку небезпечн'ють дослджуваних речовин для наземних агроценоз/'в. Не дивлячись на те, що флуксап/рок-сад високотоксичний для риб (ЛК50 0,1-1 мг/л) та середньо токсичний для дафн/й i водоростей (ЛК^ 1-10 мг/л), а цифлуфенам'д середньо токсичний для усх водних орган'зм'в, ндекс Ух потенц/йного ви-мивання низький, що зменшуе Ух небезпеку для нецльових вид 'в. Решта досл'джуваних речовин мають середнй р'вень небезпечностi вимивання, але вони малотоксичн для водних орган'зм'в.
Ключовi слова: пестициди, шпбггори 1^кросомальних ферменпв, екотоксиколопчний ризик, тдземж води, воды оргаызми.
Вступ
Рют чисельност населения, розвиток проми-словост та штенсиф1кац1я стьського господарс-тва Укра'ши призвели до збтьшення забруднення навколишнього середовища екотоксиканта-ми. Велика ктькють токсичних речовин поступав в атмосферу, фунт та водн джерела, обумов-люючи негативний вплив на автохтонну м1кро-флору поверхневих водойм та фунпв, рослини, тварини та людину [1].
Серед таких екотоксичних речовин пестициди займають особливе мюце. Передуам тому, що вони призначеш для знищення та обмеження розвитку живих орган1зм1в - бур'яшв, збудник1в хвороб рослин, комах та гризушв. Однак, пестициди потенцшно небезпечш як для численних вид1в флори I фауни, так I для людини. Тому в процес розробки та реестрацп пестицид1в обов'язковою е оцшка 'х еколопчно''' безпеки I ризику застосування [2, 3].
Мета дослщження
Оцшка екотоксиколопчноТ небезпечнють широко застосованих та нових пестицид1в з клаав
Ыпбггори 4-пдроксифентглруватдюксигенази,
шг1б1тор1в 4-пдроксифентшруватдюкигенази (4-ГФПД) - топрамезону, мезотрюну, 1зоксафлюто-лу та шг1б1тор1в м1кросомальних ферменпв (МФ) - флуксап1роксаду та цифлуфенамщу.
Матерiали i методи
Для оц1нки потенц1йного ризику використання шг1б1тор1в 4-ГФПД (топрамезону, 1зоксафлютолу та мезотрюну) I шг1б1тор1в МФ (флуксап1роксаду та цифлуфенам1ду) для екосистем та бюценоз1в було проведено розрахунок Т'х екотоксиколопч-ноТ небезпечност!, так званого екотоксу, за методикою, що запропонована М.М. Мельниковим [4]. Екотокс дозволяе пор1вняти екотоксичнють дослщжувано' речовини з екотоксичнютю ДДТ, яка прийнята за 1 умовну одиницю, та оцшити вщносну небезпечн1сть забруднення довктля досл1джуваною речовиною.
При вивченн1 поведшки досл1джуваних пес-тицид1в в об'ектах агроценозу для розрахунку перюд1в нашвруйнування (т50) речовини в фунт1 був використаний метод математичного моде-лювання, який передбачае розрахункове вщтво-рення процеав руйнаци пестицид1в за фактич-
ними даними, що дозволяе прогнозувати Тх пер-систентнiсть [5, 6].
Для прогнозу забруднення пщземних вод до-слiджуваними пестицидами проведено розраху-нок iнтегрального вектору небезпечностi за методикою, запропонованою Сергеевим С.Г. та сшвавторами [7]. Методика фунтуеться на ви-значеннi трьох критерив, якi характеризують мо-жливiсть мiграцiТ речовини з Грунту у пщземш води, тривалiсть забруднення води, токсичнють i кумулятивнiсть речовини для лабораторних тва-рин. До цих критерив вщнесено: iндекс потенцш-ного вимивання (GUS - Groundwater Ubiquity Score), перюд натврозпаду (т50) внаслiдок гщро-лiзу у водi, зону бюлопчноТ дiТ (Z. biol. ef.).
Величини розрахованих показниш виражали в балах, по™ розраховували iнтегральнi векто-ри небезпечносп забруднення пiдземних вод.
Результати дослщження та 1х обговорення
В результатi проведених натурних дослн джень нами було встановлено, що вже на 7 добу пюля обробки концентрацп дослщжуваних речо-вин у фунт були на рiвнi меж1 кiлькiсного визна-чення вiдповiдних анал^ичних методiв. На осно-вi фактичних даних про динамку залишкових кн лькостей дослiджуваних речовин у фунт були
Пор1вняльна оц1нка екотс
розрахован величини т50. Згiдно отриманих даних iзоксафлютол та мезотрiон вщповщно до «ПпежчноТ класифкацп пестицидiв та агрохiмi-катв» ДСанПiН 8.8.1.002-98 [8] вщносяться до 4 класу небезпечност (мало стiйкi), топрамезон, флуксапiроксад та цифлуфенамщ - до 3 класу (помiрно стiйкi).
Нами було розраховано величини екотоксу дослщжуваних речовин в агро^матичних умо-вах Укра'ни (табл. 1). 1х значення коливаються у межах вщ 2,48 х10- до 8,25х10-5 для iнгiбiторiв 4-ГФПД ^зоксафлютолу, мезотрiону та топраме-зону); вщ 1,18*10-5 до 1,39*10-4 для iнгiбiторiв МФ (цифлуфенамiду та флуксапiроксаду). Тобто екотоксиколопчна небезпечнiсть дослiджуваних iнгiбiторiв 4-ГФПД та iнгiбiторiв МФ для бюцено-зiв на (4-5) порядкiв нижча, ыж ДДТ.
При порiвняннi дослщжуваних iнгiбiторiв 4-ГФПД та iнгiбiторiв МФ з пестицидами iнших хн мiчних класiв встановлено, що 'х екотоксичнiсть на (2-3) порядки нижча вщносно екотоксичностi iнгiбiторiв фотосинтезу [9], на один порядок нижча вщносно iнгiбiторiв окислення [10] та на одному рiвнi з бтьшютю iнгiбiторiв ацетолактатси-нтетази (АЛС) [11, 12] (табл. 1).
Табпиця 1
:>поа1чноУ небезпечност/ пестицид1вр1зних кпаав та покопшь
Клас за мехашзмом Ail' Хiмiчний клас пестицидiв Речовина Екотокс Джерело шформацп
1нпбтори фотосинтезу Сим-триазини Симазин 7,45*10"2 [9]
Атразин 3,09*10"2
Пропазин 1,17*10"2
Шестичленнi гетероцикли Бентазон 1,02х10"2
Метрибузин 3,00*10"3
Хлоридазон 4,20*10"4
lнгiбiтори фермен^в окислення Етилен-бю-дитюкарбамати Метирам 9,5*10"4 [10]
Манкоцеб 7,00*10"4
lнгiбiтори АЛС lмiAазолiнони 1мазеташр 2,07*10"4 [13]
1мазашр 3,00*10"5
1мазамокс 1,60*10"5
Сульфонiлсе-човини Просульфурон 3,04*10"5 [11]
Форамсульфурон 1,90*10"5
Тритосульфурон 1,60*10"5
Трибенурон-метил 3,76*10"6
Метсульфурон-метил 2,51 х10"6
Трiасульфурон 1,24*10"6 [12]
Иодсул ьфурон-метил натрто 1,20х10"6
Сульфонтамшо-карбонт-триазолiнони Тiенкарбазон-метил 5,40*10"5
1нпбп"ори 4-ГФПД Бензо'тшразоли Топрамезон 8,25*10"5 Власш до^дження
Трикетони Мезотрiон 3,90*10"5
Оксазоли 1зоксафлютол 2,48*10"5
lнгiбiтори МФ АмiAИ Флуксашроксад 1,39*10"4
ЦифлуфенамiA 1,18*10"5
Стробiлурини Крезоксим-метил 1,60*10"4 [14]
Трифлоксистробiн 1,20х10"4
Оцшка небезпечност дослщжуваних речовин для навколишнього середовища KpiM прогнозу екотоксиколопчно''' небезпечностi передбачае визначення потенцiйного ризику забруднення фунтових вод, як в сiльськiй мiсцевостi широко використовуються як джерела децентралiзова-
ного господарсько-питного водопостачання.
Для прогнозу забруднення пщземних вод шп-бторами 4-ГФПД та iнгiбiторами МФ проведено розрахунок штегрального вектору. Вихiднi данi та результати розрахунш GUS i Z biol.ef. наведет у табл. 2.
Прим1тки:1. Пер1од нап1вруйнування; 2. Константа сорбцП' орган1чним вуглецем;
3.1ндекс потенц1йного вимивання; 4. Середньосмертельна доза при пероральному надходженн1; 5. Пор1г хрон1чноГ дИ; 6. Зона бюлог1чноГ дп.
Величини показниш виражали у балах, по™ за шкалою, наведеною в [7]. Результати пред-розраховували штегральы вектори небезпечно- ставлен в табл. 3. ст забруднення пщземних вод та оцшювали Тх
Таблиця 3
1нтегральна оц1нка небезпечност1 забруднення тдземних вод досл1джуваними ¡нг1б1торами 4-ГФПД та ¡нг1б1торами МФ
Таблиця 2
Параметри м'1грац'п, стшкост'! та токсичност'1 дослджуваних ¡нгб'торв 4-ГФПД та ¡нгб'торв МФ
Речовина Т501 у фунт , доба Кос2 [14] GUS3 Т50 1у вод^ доба [14] ЛД504, мг/кг итси5 Z Ыо1.еГ6
Топрамезон 15,7 93 2,40 30 2000 0,4 5000,0
1зоксафлютол 7,9 112 1,80 11 5000 2,0 2500,0
Мезотрюн 8,8 80 1,97 >30 5000 154,0 32,5
Флуксашроксад 30,8 728 1,70 >100 2000 2,1 952,4
Цифлуфенамщ 19,6 1595 1,04 642 5000 1,04 4807,5
Речовина Значення показниюв, бали Рiвень небезпечностi
GUS Гiдролiз у водi Z Ыо1.еГ 1нтегральний вектор не-без-печност (R)
Топрамезон 50 50 80 106,8 високий
1зоксафлютол 50 30 80 98,9 високий
Мезотрюн 50 50 30 76,8 середнш
Флуксашроксад 30 80 50 99,0 високий
Цифлуфенамщ 30 80 80 117,0 високий
Даш, наведет у табл. 3, свщчать про високу небезпечнють забруднення пщземних вод в фунтово-^матичних умовах УкраТни топраме-зоном, iзоксафлютолом, флуксатроксадом та цифлуфенамщом i середню - мезотрюном. При цьому висока небезпечнiсть забруднення топ-рамезоном та iзоксафлютолом визначаеться пе-реважно Тх токсичнiстю та кумулятивнютю для теплокровних тварин, флуксатроксадом - знач-ною гiдролiтичною стабтьнютю, цифлуфенамн дом - обома зазначеними характеристиками. В той же час ус дослщжуван речовини мають середню або низьку здатнють мiгрувати з Грунту у пiдземнi води, що за умови дотримання гтешч-ного нормативу у фунт дозволяе уникнути Тх по-трапляння у фунтовий потiк.
Наведенi в штернет-сайтах [15] GUS у стан-дартизованих умовах становили: 5,06; 0,59; 1,47; 0,19 та 1,22 для топрамезону, iзоксафлютолу, мезотрюну, флуксатроксаду та цифлуфенамщу, вiдповiдно. Зазначене свiдчить про дуже висо-кий (>3,8), притаманний топрамезону, та низький (<1,8), притаманний решт речовин, рiвень не-безпечностi згщно зi шкалою, наведеною в [7]. В фунтово-^матичних умовах УкраТни небезпечнють мiграцiТ дослiджуваних речовин з фунту у пщземы води дещо в^зняеться: для топрамезону та мезотрюну - середня, для решти речовин - низька. Зазначене свщчить про необхщ-нiсть врахування процесу мiграцiТ топрамезону та мезотрюну в системi «фунт-фунтовi води» при обфунтуванш Тх гiгiенiчних нормативiв у фу-нтi розрахунковим методом.
^м того, не слiд забувати, що при потрап-ляннi хiмiчних речовин у фунтов1 води, якi мають гiдравлiчний зв'язок з наземними водоймами, вони можуть надходити в поверхневi водойми та негативно впливати на водн органiзми (риби,
дафнiТ, водоросп). Не дивлячись на те, що флу-ксапiроксад високотоксичний для риб (ЛК50 0,1-1 мг/л) та середньо токсичний для дафнш та во-доростей (ЛК50 1-10 мг/л), а цифлуфенамщ середньо токсичний для уах водних органiзмiв, ш-декс Тх потенцшного вимивання низький, що зменшуе Тх небезпеку для нецтьових видiв. Ре-шта дослiджуваних речовин мають середнш рь вень небезпечност вимивання, але вони мало-токсичн для водних органiзмiв.
Отже, дослщжуваш нами речовини е мало-або помiрно стiйкими у фунт, використовуються в малих нормах витрат та е малотоксичними при пероральному надходженнк Все вищеперерахо-ване обумовлюе низький потенцшний ризик негативного впливу дослщжуваних речовин для наземних екосистем та водних органiзмiв i е ва-гомою пiдставою для Тх широкого впровадження у стьськогосподарську практику.
Висновки
1. Встановлено, що в фунтово-^матичних умовах УкраТни екотоксиколопчна небезпечнють iнгiбiторiв 4-ГФПД та iнгiбiторiв МФ для бюцено-зiв на (4-5) порядив нижча, нiж ДДТ. При порiв-няннi дослiджуваних речовин з пестицидами ш-ших хiмiчних клаав встановлено, що Тх екоток-сичнють на (2-3) порядки нижча вщносно екото-ксичностi iнгiбiторiв фотосинтезу, на один порядок нижча вщносно iнгiбiторiв окислення та на одному рiвнi збтьшютю iнгiбiторiв ацетолактат-синтетази.
2. Доведено високу небезпечнють забруднення пщземних вод в фунтово-^матичних умовах УкраТни топрамезоном, iзоксафлютолом, флуксатроксадом та цифлуфенамщом i середню - мезотрюном. При цьому висока небезпечнють забруднення топрамезоном та iзоксафлю-толом визначаеться переважно Тх токсичнютю та
кумулятивнютю для теплокровних тварин, флук-сашроксадом - значною пдролггичною стабть-нiстю, цифлуфенамiдом - обома зазначеними характеристиками.
3. Показано, що в грунтово-^матичних умо-вах Укра'ни здатнють мiграцil з Грунту у пщземш води топрамезону та мезотрюну - середня, iзо-ксафлютолу, флуксапiроксаду та цифлуфенамн ду - низька, що за умови дотримання гтеычного нормативу у фунт дозволяе уникнути 1х потрап-ляння у фунтовий потк та мiнiмiзувати небезпе-чнiсть забруднення пщземних вод для здоров'я населення.
4. Обфунтовано низьку небезпечнють дослн джуваних речовин для наземних агроценозiв i водно' флори та фауни за рахунок низьких норм витрат, мало' або помiрноl стшкост в фунт, ни-зько' токсичностi для теплокровних тварин в першому випадку i незначно' токсичностi для водних органiзмiв або низького рiвня вимивання в другому.
Лтература
1. Сердюк А.М. Укрепление и сохранение здоровья человека -общее дело учених разных стран / А.М. Сердюк, В.Н. Корзун, М.Н. Калинкин [и др.] // Довюлля та здоров'я. - 2010. - № 1 (52). - С. 3-8
2. Онищенко Г.Г. Гигиенические аспекты обеспечения экологической безопасности при обращении с пестицидами и агро-химикатами / Г.Г. Онищенко // Гигиена и санитария. - 2003. -№ 3. - С. 3-5.
3. Ларина Г.Е. Методология эколого-токсикологического мониторинга гербицидов в агроэкосистеме (на примере сульфони-лмочевины и имидазолинона) : автореф. дис. на соискание научной степени канд. с.-х. наук : спец. 03.0o.16 «бкология» / Г.И. Ларина. - Москва, 2006. - 39 с.
4. Мельников Н.Н. К вопросу о загрязнении почвы хлороргани-ческими соединениями / Н.Н Мельников // Агрохимия. - 1996. - № 10. - С. 72-74.
5. Методические указания по обработке результатов изучения динамики пестицидов в почве и растениях. - [Утв. 05.11.85]. -М. : Гос. Агропромышленный комитет СССР, 1985. - 40 с.
6. Методические указания по контролю уровней и изучению динамики содержания пестицидов в почве и растениях / М-во сельского хозяйства СССР. - М. : Агропромиздат, 1985. -58 с.
7. Сергеев С.Г. Индикаторные критерии и прогноз опасности загрязнения подземных вод гербицидами на основе эфиров кислот / С.Г. Сергеев [и др.] // Современные проблемы токсикологии. - 2010. - № 2-3. - С. 76-79.
8. Пестициди. Класифка^я за ступенем небезпечност : ДСан-niH 8.8.1.002-98 - [Затв. 28.08.98] // Зб. важливих офщшних матерiалiв з саштарних i протиепiдемiчних питань. - Кив, 2000. - Т. 9. - Ч. 1. - С. 249-266.
9. Мельников H.H. Сравнительная опасность загрязнения почвы гербицидами - производными симм-триазинов и некоторых других шестичленных гетероциклических соединений / H.H. Мельников, С.Р. Белан // Агрохимия. - 1997. - № 2. -С. 66-67.
10. Вавршевич О.П. Токсиколого-ппеычна оцшка застосування фунгiцидiв класу етилен-бю-дитюкарбамат в сучасних тех-нолопях хiмiчного захисту стьськогосподарських культур / О.П. Вавршевич, С.Т. Омельчук, В.Г. Бардов // Вюник ВДHЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя». - 2014 - Том 14. - Випуск 1 (45). - С. 43-48.
11. Карпенко В.В. Ппешчна оцшка гербiцидiв - похщних сульфо-нтсечовини та наукове обфунтування регламент Тх безпеч-ного застосування на зернових культурах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.02.01 «Ппе-на та професшна патолопя» / В.В. Карпенко. - Кив, 2009. -23 с. ОЛацюнальний медичний ушверситет iменi О.О. Богомольця).
12. Антоненко А.М. Ппешчне обфунтування регламент безпеч-ного застосування сучасних гербiцидiв в системах хiмiчного захисту кукурудзи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.02.01 «Ппена та професшна патолопя» / А.М. Антоненко. - КиТв, 2012. - 24 с.
13. Дема О.В. Ппешчне обфунтування регламент використання в стьському господарствi гербiцидiв на основi iмазетапiру : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. мед. наук : спец. 14.02.01 «Ппена» / О.В. Дема. - К., 2007. - 21 с.
14. Коршун О.М. Еколого-гтешчне обфунтування регламент безпечного застосування сучасних хiмiчних засобiв захисту яблуневих садiв : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. бюл. наук : спец. 14.02.01 «Ппена та професшна патолопя» / О.М. Коршун. - К., 2008. - 20 с.
15. Каталог пестицидов // PPDB: [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http ://www.rupest .ru/ppdb.
Реферат
ОЦЕНКА ЭКОТОКСИКОЛОГИЧЕСКОЙ ОПАСНОСТИ И РИСКА ЗАГРЯЗНЕНИЯ ПОДЗЕМНЫХ ВОД НОВЫМИ ПЕСТИЦИДАМИ ИНГИБИТОРАМИ 4-ГИДРОКСИФЕНИЛПИРУВАТДИОКСИГЕНАЗЫ И ИНГИБИТОРАМИ МИКРОСОМАЛЬНЫХ ФЕРМЕНТОВ Антоненко А.Н.
Ключевые слова: пестициды, ингибиторы микросомальных ферментов, ингибиторы 4-гидроксифенилпируватдиоксигеназы, экотоксикологический риск, подземные воды, водные организмы.
Целью нашей работы было определение экотоксикологической опасности (экотокса) пестицидов инпбиторов 4-гидроксифенилпируватдиоксигеназы и ингибиторов микросомальных ферментов по методике Мельникова М.М. и опасности загрязнения подземных вод по методике Сергеева С.Г. и соавторов. Установлено, что этот показатель для исследуемых веществ в почвенно-климатических условиях Украины на (4-5) порядков ниже, чем для ДДТ и на (2-3) порядка относительно других наиболее распространенных пестицидов. Показано, что опасность миграции в грунтовые воды топрамезона и мезотриона - средняя, изоксафлютола, флуксапироксада и цифлуфенамида - низкая. Обосновано низкую опасность исследуемых веществ для наземных агроценозов. Несмотря на то, чтоо флуксапи-роксад высокотоксичен для рыб (ЛК50 0,1-1 мг/л) и среднетоксичен для дафний и водорослей (ЛК50 110 мг/л), а цифлуфенамид среднетоксичен для всех водных организмов, индекс их потенциального вымывания низкий, что уменьшает их опасность для нецелевых видов. Остальные исследуемые вещества имеют средний уровень опасности вымывания, но они малотоксичны для водных организмов.
Summary
EVALUATION OF ECOTOXICOLOGICAL HAZARDS AND RISKS OF GROUNDWATER CONTAMINATION WITH NEW 4-HYDROXYPHENYL PYRUVATE DIOXYGENASE PESTICIDES AND MICROSOMAL ENZYMES INHIBITORS Antonenko A.N.
Key words: pesticides, microsomal enzymes inhibitors, 4-hydroxyphenyl pyruvate dioxygenase, ecotoxicological risk, groundwater, hydrophilic organisms.
The aim of our work was to determine the ecotoxicological hazard (ecotox) of new 4- hydroxyphenyl pyruvate dioxygenase pesticides and microsomal enzymes inhibitors by the method of Melnikov M.M. and the hazards of groundwater contamination by the method of Sergeev S.G. et al. It was established that the ecotoxicological risk index of substances tested in the soil and climatic conditions in Ukraine was by 4-5
times lower than that of DDT and by 2-3 times lower compared with other common pesticides. It was shown the risk of groundwater contamination with topramezon and mesotrione was mean, while with isoxaflutol, fluxapyroxad and cyfluphenamide was low. This research substantiated the low hazard class of the tested substances for terrestrial organisms. Although, in spite of high toxicity of fluxapyroxad for fish (LC50 0,1-1 mg/l) and moderate toxicity for daphnia and algae (LC50 1-10 mg/l), and moderate toxicity of cyfluphenamid to all hydrophilic organisms, the indices of their potential leaching is low, which reduces their risk to nontarget species. The rest of the substances tested demonstrated an average leaching potential index, but they were of low toxicity to aquatic organisms.
УДК: 616.329-002-074-085-036.8 Бичков М.А.
КЛ1Н1КО-ЛАБОРАТОРНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНУ РЕФЛЮКСНУ ХВОРОБУ
Л^вський нацюнальний медичний уыверситет iменi Данила Галицького
Частота гастроезофагеально'У рефлюксно'У хвороби (ГЕРХ) мае тенденц'ю до постшного пдви-щення у всх кра'Унах с&ту, що св'дчить про недостатнсть знань, недосконалсть пдход'в до те-рапп ГЕРХ! обфунтовуе необх'дн'ють розробки нових алгоритм'т тактики ведения / лкування таких пац1ент1в. Метою досл'дження було проанал'зувати результати лкування пац1ент1в з ГЕРХ Раб1рилом за показниками добового внутр1шньостравох1дного рН-мон1торингу та вмстом юн1в кальц1ю у слин/ та шлунковому соц1. Матер1али та методи. Обстежено 22 хворих на ГЕРХ. Ус'ш патентам проводили анкетування за допомогою модиф'кованоУ анкети Лкерта, ендоскопчне об-стеження верхшх вЮдШв шлунково-кишкового тракту, добовий рН-мон1торинг стравоходу та проанал'зовано зразки слини й шлункового соку. Нормальн1 значення р'тня кальц1ю в слин та шлунковому соц людини встановлен/ на 18 практично здорових добровольцях. Проведено статистичну обробку матер'алу. Результати. Псля проведеного лкування у хворих повнстю зникли кл1н1чн1 прояви ГЕРХ. Пац1енти в'дзначали добру переносимсть Раб1рилу та швидке усунення печи, що обумовлено наявнстю у складi препарату проюнетика. Поб/'чноУ дн, пов'язано'У з прийомом препарату, не виявлено. Нормал1зувалися псля проведеного лкування показники внутр'шньостравох'д-ного рН у хворих на ГЕРХ. Встановлено, що у пац1ент1в з ГЕРХ достов 'рно знижуеться р'тень ¡он-зованого кальц1ю у слин та шлунковому соц1. Псля проведеного лкування встановлено достов 'рне пдвищення вмюту онзованого кальц1ю у слин1, що ймов1рно може свдчити про покращення хтчно-го кл1ренсу стравоходу. Висновки. Встановлено позитивний кл1н1чний ефект без поб1чних впли&в комбЫованого препарату Раб1рил у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. Раб1рил знижуе прояви гастроезофагеального рефлюксу за даними добового рН-мон1торингу, нормал1зуючи рН дистального вЮд'ту стравоходу. Виявлено нормал1зацю р'тня онзованого кальц1ю у слин пюля проведеного лкування.
Ключов1 слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, л1кування, рН-метр1я, кальцш, слина, шлунковий с1к.
Фрагмент НДР: «Особливост1 метаболiчиих та фуикцiоиальио-структуриих порушень серцево-судиииоi' системи та орга-
тв травлення у хворих на цукровий дiабет», № державна'реестрацп 0111Ш00131.
Проблема гастроезофагеальноТ рефлюксноТ дозволяють констатувати, що патогенез ГЕРХ
хвороби (ГЕРХ) на сьогодн е надзвичайно акту- включае порушення функцп шлунка, дисфункцш
альною для сучасноТ медичноТ науки i практики, антирефлюксного бар'еру, розлади автономно!'
оскшьки згщно результатв статистичних досль нервовоТ системи, порушення стравохщного
джень (проведених у рiзних краТнах) ТТ пошире- транзиту та кшренсу [1].
нють становить вщ 7 до 20%. В УкраТн на ГЕРХ До безпосередшх патогенетичних механiзмiв
страждае 10-15% дорослого населення [3]. Зна- появи рефлюшв i розвитку езофапту належать
чення ГЕРХ визначаеться не тшьки ТТ поширеню- недостатнють замикального мехаызму кардп,
тю, але й нерщко важким прогресуючим перебн попршення стравохщного шренсу, зниження
гом, наявнютю як типових симптомiв, як значно резистентност слизовоТ оболонки нижньоТ час-
попршують якють життя па^етчв, так i нетипо- тини стравоходу [3]. Порушення вторинноТ пери-
вих ктычних проявiв, що перешкоджають дiаг- стальтики стравоходу, зниження продукцп слини
ностиц ГЕРХ [1, 5]. i вмюту бкарбонатв посилюють негативний
За Монреальським консенсусом-2006, ГЕРХ - вплив рефлюксату на слизову оболонку страво-
це стан/хвороба, що розвиваеться, коли реф- ходу. Негативну роль в^грають також порушен-
люкс шлункового вмюту викликае симптоми, що ня моторноТ функцп шлунка, дуоденостаз, пщ-
спричиняють неспокш ^або ускладнення [9]. Ме- вищення внутршньочеревного тиску до рiвня,
хаызми, як вщповщають за розвиток ГЕРХ, е що перевищуе тонус нижнього стравохщного
багатофакторними i до кшця не вивченими. Ре- сфшктера [7]. Згщно л^ературних повщомлень,
зультати останшх фундаментальних дослщжень встановлений взаемозв'язок мiж ГЕРХ та гри-
