CC BY
7khroma, svintsa) v pochve v bufernoi ammoniino-atsetatnoi vytyazhke s RN 4,8 metodom atomno-absorbtsionnoi spektrofotometrii. [Vveden 2009.01.01]. Kiev: Gospotrebstandart Ukrainy. 2009; 117. (in Ukraine).].
9. Методика проведения опытов по кормопроизводству // Под ред. А.А. Бабича. Винница, 1994. 96 с. [Metodika provedeniya opytov po kormoproizvodstvu. Pod red. A.A. Babicha. Vinnitsa. 1994; 96. (in Ukraine).].
ВПЛИВ ЕФЕКТИВНОСТ1 РЕГУЛЯТОР1В РОСТУ, Х1М1ЧНИХ I БЮЛОГ1ЧНИХ ПРЕПАРАТ1В
ПРОТИ ХВОРОБ КАРТОПЛ1 ALTERNARIA SOLANI ТА PHYTOPHTHORA INFESTANS
Федорчук С.В.
к. с.-г. наук Клименко Т.В.
к. с. -г. наук Трембщька О.1. к. с. -г. наук Полiщук В.О.
асистент В 'юнцов С.М. к. с. -г. наук
Житомирський нацгональний агроекологгчний унгверситет, Украша
EFFICIENCY OF GROWTH-REGULATING CHEMICALS, AGROCHEMICALS AND BIOLOGICAL PREPARATIONS AGAINST ALTERNARIA SOLANI AND PHYTOPHTHORA INFESTANS OF
POTATO
Fedorchuk S.
Candidate of Agricultural Sciences Klymenko T.
Candidate of Agricultural Sciences Trembitska O.
Candidate of Agricultural Sciences Polishchuk V.
Assistant
Vyuntsov S.
Candidate of Agricultural Sciences Zhytomyr National Agroecological University, Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп наведет дослвдження, щодо ефекгивносп стимуляторш росту, хгшчних i бюлопчних фунгщидш проти альтернарюзу та фпофторозу картоплт Було встановлено, що застосування на сортах картоплi рiзних за спйкютю до хвороб регулятор1в росту знижуе розвиток патогенiв альтернарiозу на 8,3-47,0%, фгтофторозу -3,0-55,7%; хМчних препарапв - на 6,5-23,0% альтернарiозу та 1,5-25,3% фгтофторозу; бiопрепаратiв - на 7,735,1% альтернарiозу та 3,5-33,5% фгтофторозу. Виявлено, що найбiльш ефективними були так1 хГмГчш препа-рати, як Акробат МЦ та Антракол 70 WP, а з бюлопчних препарапв - Фпоспорин-М., та з регуляторiв росту - Гумюол.
ABSTRACT
The article is devoted to studying efficiency of growth-regulating chemicals, chemical and biological fungicidal agents against early blight and late blight of potato. It was established that usage of growth-regulating chemicals decreases evolution of pathogenic agents on breeds with different tolerance to early blight by 8,3 - 47,0%, to late blight by 3,0 - 55,7%; using agrochemicals - by 6,5 - 23,0% for early blight and 1,5 - 25,3% for late blight; biological preparations - by 7,7 - 35,1% for early blight and 3,5 - 33,5% for late blight. On the basis of the conducted study it was revealed that the most efficient agrochemicals were Akrobat MTs, Antrakol 70 WP, among biological preparations these were Fitosporyn-M, and among growth-regulating chemicals it was Gumisol.
Ключовi слова: картопля, сорт, Alternaría Solani, Phytophthora infestans, регулятори росту, фунгщиди, бюлопчш препарати.
Keywords: potato, breed, Alternaria Solani, Phytophthora infestans, early blight, late blight, evolution, growth-regulating chemicals, fungicidal agents, biological preparations.
10. Грабак Н.Х., Будыкина Ю.И. Техногенно загрязненные земли и пути их безопасного использования в агропромышленном комплексе // Научные работы. Экология. Киев, 2014. Вып. 220. Том 232. С. 83-87. [Grabak N.Kh, Budykina Yu.I. Tekhnogenno zagryaznennye zemli i puti ikh bezopasnogo ispol'zovaniya v agropromyshlennom komplekse. Nauchnye raboty. Ehkologiya. Kiev. 2014; 220; 232; 83-87. (in Ukraine).].
Постановка проблеми
На сьогодш в Украш близько 98% площ наса-джень картоплi вирощують на приватних присади-бних дiлянках, а це призводить до рiзкого збГль-шення чисельностi хвороб рiзного патолопчного походження. Розмiр земельних дшянок е незна-чним, неяк1сний садивний матерiал та вiдсутнiсть дотримання сiвозмiн призводить до накопичення i поширення таких збуднишв хвороб, як Alternaría Solani та Phytophthora ínfestans, як без застосу-вання засобiв захисту можуть знижувати уро-жайнiсть в межах 60 % i бГльше [1, 8].
Анат останшх досл1джень та публшацш
Головним завданням у захисп картоплi вiд хвороб е створення високорезистентних сортiв кар-топлi. Але нажаль використання стiйких сортiв не дае повшстю захистити насадження картоплi вГд рГзно! шфекци, а це вимагае додаткових засобiв захисту рослин. Стшшсть до Alternaría та Phytophthora сорпв картоплi з часом втрачаеться, а це призводить до значних втрат врожаю картоплi. Науковi досл1дження вчених показують, що су-часний iнтегрований захист рослин грунтуеться на впровадженш iнновацiйних бiологiчних препа-ратiв, створених на основi мiкроорганiзмiв, що вра-жають шкодники рослин, збудники хвороб i бур'яни [10]. За умов таких органiзмiв створена цша сер1я мiкробiологiчних препаратiв, яш володшть широким спектром захисно! ди, та за законом бюлопчно! буферностi не можуть накопичуватися в природному середовищi та продуктах [8].
Тому на сьогодш одним iз найбшьш ефектив-них заходiв у захистi рослин вiд хвороб е застосу-вання фунгiцидiв. Перспективним у боротьбi з аль-тернарюзом та фiтофторозом е все ж таки використання препаратiв контактно! та комбшовано! дп [2].
Вичизняш вченi у сво1х працях [7] вiдмiчають, що захист бадилля потрiбно починати вiд моменту появи захворювань (ураженiсть бадилля 3-5%), що значно зменшуватиме втрати урожаю.
У деяких кранах Свропи середнiм числом обробок насаджень картоплi сягае 8-10 разiв за сезон. I багато вчених, прийшли до висновку, що бо-ротьба з ранньою та тзньою плямистостями листкiв повинна бути штегрована в едину схему. Невгд'емну роль у даному напрямi все ж таки вiдiграе стушнь стiйкостi сортiв картоплi до фгго-патогенiв. Тому, увагу потрiбно надавати сортам як1 характеризуються вiдносно високим (на рiвнi 78 балiв) ступенем польово! стiйкостi, адже 1х виро-щування дозволить знизити затрати на застосу-вання засобiв захисту та тдвищити врожайнiсть бульб [3, 9 ].
Багато наукових дослщжень сввдчать, що саме стимулятори росту та бюпрепарати суттево вплива-ють на поширення i розвиток плямистостей листя картоплi [5]. Так автори, як В.П Борова та Г.С. 1ва-нова [4], вважають, що обробка бiопрепаратами не тшьки пгдвищувала стiйкiсть проти хвороб, а й сприяла в отриманш бiльш раннiх сходiв картоплi (на 5-7 дшв) та високу урожайшсть до 570 ц/га.
Мета дослвджень полягала у вивченнi ефек-тивносп регуляторiв росту, хiмiчних i бюлопчних препаратiв на рiзних за стшшстю сортах картоплi
проти альтернарiозу та фггофторозу в польових умовах.
Методика дослщжень
Науково-польовi дослгдження проводили у 2013-2015 роках на дослгдному полi Житомирсь-кого нацiонального агроекологiчного Унiверситету у с. Велика Горбаша Черняхiвського району Жито-мирсько! областi. Грунт ясно-арий лiсовий отдзо-лений. Грунтова сумш характеризувалася такими показниками:
рН - 5,8; вмГст оргашчно! речовини 19,05%; азоту (N ) - 1,14%; фосфору (P2 O5) по Юрсанову -160,0 мг/100 г грунту; вмГст обмiнного калш (К2 О) по Юрсанову - 6,0 мг/ 100 г грунту.
Нами вивчалось застосування ефективносп препаратiв на рiзних за стiйкiстю до хвороб сортах картоплг Бонус (вiдносностiйкий), Ведрузка (се-редньостiйкий) та Глазурна (сприйнятливий).
На дослГдному полi дiлянки розташовували методом рендомГзацп за методикою Б. А. Доспе-хова [6] у чотирьохкратнш повторностi. Фунгiцидна обробка рослин, яка була першою -проводили за появи початкових симптомiв хвороб, а другу - на 14 добу шсля першо!.
Ва обл1ки рослин проводились за фазами ро-звитку рослин: сходи, бутонiзацiя, цвiтiння i за за-гальноприйнятими методиками.
Бульби перед садшням обробляли регуляторами росту (Потейтш, в.р., Гумiсол, р., Бiолан, в.с.р.). Перiод вегетацй' насадження рослин включав обприскування: Консенто 450 SC, к.с., Акробат МЦ в.г., Антракол 70 WP, з.п. та Псевдобактерш-2, в.р., Трихофiт, р. i Фггоспорин - М, п. згiдно реко-мендованих норм 1х застосування.
Результата дослщжень
Результатами проведених експериментальних дослвджень було виявлено вплив препаратiв рiзного походження на розвиток альтернарюзу картоплi. Збудники альтернарiозу i фггофторозу сумiсно па-разитують на рослинах картоплГ, особливо, на сортах з низькою стшшстю. Поява раншх симптомiв сухо! плямистостi картопл1 сввдчить про подаль-ший розвиток фггофторозу. Ми виявили, що альтер-нарiоз почав дещо ранiше проявлятись за фггофто-роз. I, у фазу сходГв ураження Alternaría solani було вже бшьшим, нж Phytophthora ínfestans. Розвиток хвороби у контролГ на сорт Бонус, який е вщносно стГйким, сягав 3,5% (табл. 1).
У фазу бутошзацп цей показник становив 5,7%, а тд час цвГтГння - 9,5%. Сорт Глазурна, який е сприйнятливим мав показники, вГдповгдно, 18,1%, 35,5% та 50,0% .
Показники ураження, щодо використання ре-гуляторГв росту ютотно не змГнилися у порГвняннГ з контролем. Розвиток хвороби складав 2,7-47,0% i залежав вгд фази проведення облГку та випробо-вуваного препарату.
Застосування фунгГцидГв, суттево знизило розвиток альтернарюзу. I, пгд час цвтння показник ураження сприйнятливого сорту Глазурна знизився майже на 60,0% i становив 21,5-23,0%, залежно вгд застосовуваного препарату. Отже ефектившсть фунгГцидГв найкраще проявилася на нестшкому сортГ, i рГзниця за показниками розвитку в контролГ та дослгдному варГанл була найбГльшою.
Щодо бiопрепаратiв, то найбшьш ефективним стiйкого сорту Бонус становило 2,9-7,9%, середнь-у системi захисту картоплi вiд альтернарiозу ви- остшкого сорту Ведрузка - 8,7-22,1%, а сприйнят-явився Фiтоспорин-М. I ураження захворюванням ливого сорту Глазурна - 12,7-34,0%, залежно вiд
перiоду проведения облЫв.
Таблиця1
Вплив регуляторiв росту, хiмiчних та бiологiчних препарапв на ураження альтернарiозом рiзних за _стшюстю сортiв (середне за 2013-2015 рр.)._
Варiант досаду Розвиток альтернарюзу на рослинах сорту, %
Бонус (вщносностшкий) Ведруска (середньостшкий) Глазурна (сприйнятливий)
сх. б. ц. сх. б. ц. сх. б. ц.
Контроль(без обробки) 3,5 5,7 9,5 10,5 17,3 25,7 18,1 35,5 50,0
Регулятори росту
Потейтш, в.р. (200 мг/т) 3,0 5,0 8,3 9,7 14,7 24,1 17,0 33,7 47,0
Гумюол, р. (2 л/т) 2,7 5,1 9,0 9,5 14,0 22,5 16,5 30,0 40,3
Бiолан, в.с.р. (2,5 мл/т) 2,9 5,7 8,7 9,5 14,3 24,5 16,7 31,5 45,5
Н1Р05, % 0,5 1,7 2,9
Хiмiчнi препарати
Консенто 450 SС, к.с. (2,0 л/га) 2,7 4,5 6,7 7,1 10,5 15,5 5,1 15,8 21,5
Акробат МЦ, в.г. (2,0 кг/га) 2,7 4,3 6,5 7,0 10,3 15,0 5,5 16,0 22,7
Антракол, з.п. (1,5 кг/га) 2,9 4,7 6,5 7,3 12,5 16,1 6,0 17,5 23,0
Н1Р05, % 0,3 0,7 1,1
Бюпрепарати
Псевдобактерш-2, в.р. (1,0 л/т) 2,9 4,9 8,1 8,9 12,7 20,5 12,5 21,7 34,4
Трихофiт,р. (5,0 л/га) 3,0 5,0 7,7 8,5 12,5 19,5 13,0 23,5 35,1
Фгтоспорин - М, п. (3,0 кг/га) 2,9 4,8 7,9 8,7 14,1 22,1 12,7 22,7 34,0
Н1Р05, % 0,4 1.2 2,4
Примiтка: сх. - сходи, б. - бутошзащя, ц. - цвтння
Все ж таки, найбiльший вплив на розвиток альтернарюзу вiдмiчений при застосуванш хiмiчних препаратiв у порiвняннi з бюлопчними i особливо з регуляторами росту.
При здшсненш облiкiв у фазу сходiв картоплi не було виявлено масового прояву фiтофторозу на
Таблиця 2
Вплив регуляторiв росту, хiмiчних та бюпрепарапв на ураження фiтофторозом рiзних за стiйкiстю сортiв
картоплi (середне за 2013-2015 рр.)
рослинах, незалежно ввд стiйкостi сорту та застосо-вуваного препарату. Захворювання в середньому становило 0,3-10,3% у контролi та 0,3-7,5% у варiаитах iз застосуванням засобiв захисту рослин (табл. 2).
Варiант дослвду Розвиток фгтофторозу на рослинах сорту, %
Бонус (ввдносностшкий) Ведруска (середньостшкий) Глазурна (сприйнятливий)
сх. б. ц. сх. б. ц. сх. б. ц.
Контроль(без обробки) 0,3 1,7 3,5 3,9 15,3 25,5 10,3 45,6 75,0
Регулятори росту
Потейтш, в.р. (200 мг/т) 0,5 2,0 3,7 3,7 14,5 20,3 5,7 33,4 55,7
Гумюол, р. (2 л/т) 0,3 1,5 3,5 3,5 14,0 17,7 5,0 23,2 41,5
Бюлан, в.с.р. (2,5 мл/т) 0,3 1,3 3,0 3,5 15,0 17,0 6,1 27,9 45,5
Н1Р05, % 0,2 1,2 3,3
Хiмiчнi препарати
Консенто 450 SС, к.с. (2,0 л/га) 0,5 1,0 1,7 3,5 7,1 10,3 4,3 20,5 25,3
Акробат МЦ, в.г. (2,0 кг/га) 0,3 1,1 1,5 3,0 7,0 10,0 4,5 21,0 24,5
Антракол, з.п. (1,5 кг/га) 0,3 1,1 2,0 3,3 7,5 11,5 4,0 20,7 25,0
Н1Р05, % 0,8 1,3 2,5
Бюпрепарати
Псевдобактерш-2, в.р. (1,0 л/т) 0,5 1,7 3,5 4,0 9,5 15,3 5,5 21,1 30,7
Трихофгт,р. (5,0 л/га) 0,3 1,5 3,7 4,3 9,7 16,7 6,7 25,5 33,5
Фгтоспорин - М, п. (3,0 кг/га) 0,3 1,5 3,7 4,5 9,0 16,7 7,5 25,3 31,5
Н1Р05, % 0,3 1,4 2,7
У контролi пГд час бутошзаци ураження фiтофторозом дещо зросло, особливо у сприйнят-ливого до захворювання сорту Глазурна i стано-вило 15,3%. Була вiдмiчена тенденцiя щодо зни-ження розвитку фггофторозу при використаннi пре-паратiв. I все ж таки найбiльш ефективними у цьому вiдношеннi виявилась група хiмiчних препа-ратiв. 1х застосування зменшило майже на 50,0% порiвняно з контролем (7,0-7,5%) ураження захво-рюванням. Iнтенсивностi набув фiтофтороз кар-топлi у фазу цвiтiння i досягав максимального розвитку. У контроле де не використовували жодного з препарапв, був найбiльшим розвиток хвороби.
Отже використання регуляторiв росту, хiмiчних та бiофунгiцидiв дозволило суттево змен-шити рiвень захворюваностi. Найменша ефек-тивнiсть у системi захисту проти фiтофторозу була за регуляторами росту. Вплив !х на збудника е не прямим, а опосередкованим. Безпосередньо вплив регуляторiв росту на рослини полягае у покращенш !х росту та розвитку i шдвищенш iмунiтету до хвороб. А у варiантах, де бульби перед садшням обробляли регуляторами росту, розвиток фггофторозу пiд час цвтння становив 41,5% (Гумюол) та 55,7% (Потейтш).
Фунгiцидне застосування дозволило суттево зменшити розвиток фггофторозу. Такi препарати, як Консенто 450 SС, Акробат МЦ та Антракол вщрГзняються за дшчою речовиною та механiзмом до на збудника. Перший препарат е тран-сламiнарно-системним, другий - системним Г третiй - контактним. ЦГ фунгщиди були досить ефективними щодо зниження розвитку хвороби на рГзних за стшшстю сортах картоплг Показник ураження у сприйнятливого до фггофторозу сорту Глазурна шд час цвтння знизився вщ 75,0% до 24,5% (Акробат МЦ), а при застосуванш Консенто 450 SС та Антраколу розвиток хвороби на цьому сорт кар-топлГ становив 25,3% та 25,0%, вщповщно.
А от ефектившсть застосування бюпрепарапв, була дещо нижчою, шж у фунгщидГв. Розвиток хвороби складав 30,7-33,5%. Ддя бюлопчних препарапв базуеться на взаемовщносинах м1ж збудником фггофторозу та бактерГями Г грибами, яш е дшчими речовинами вище вказаних засобГв захисту.
У фазу сходГв розвиток фггофторозу, не вщрГзнявся вщ контролю Г становив 2,9-3,0% у вщносностшкого сорту Бонус, у середньостшкого Ведрузка-8,5-8,9%, Г у сприйнятливого Глазурна -12,5-13,0%. Коли гриб Рку1орЫкога т/в&1ат' завдае найбшъшо! шкоди рослинам картоплГ це вщбу-ваеться пгд час бутошзаци та цвтння, саме застосування бюпрепарапв дае можливють ютотно призупинити розвиток хвороби. У наших до-слгдженнях найбшьш ефективним був Фггоспорин - М, п. де ураження рослин знизилось до 34,0% (сорт Глазурна) порГвняно з контролем.
Висновки. Встановлено, що при 3acTOcyBaHHi впливу регyляторiв росту, хiмiчних та бюпрепарапв для сприйнятливого за стiйкiстю сорту кар-топлi Глазурна на ураження альтернарюзом i фiтофторозом нaйбiльш ефективними були фунгщиди, зокрема, Антракол, Консенто 450 SC та Акробат МЦ. У фазу цвтння рослин розвиток аль-тернарюзу вщ застосування фyнгiцидiв зменшився з 50% (у контроле до 54,0-58,0%, а фiтофroрозy з 75% (у контрол^ до 67,0-68,4%. Розвиток альтер-нaрiозy зменшився 50% до 32,0%, фггофторозу з 75% до 38,0%. Найкращим бiопрепaрaтом е Фгго-спорин-М. А при застосуванш регyляторiв росту найкраще проявив себе Гумюол - розвиток альтер-нарюзу зменшився з 50% до 19,4%, фггофторозу 75% до 44,7%.
Лггература
1. Иванюк В.Г., Банадысев С.А. , Журомский Г.К. Защита картофеля от болезней, вредителей и сорняков - Минск: Белпринт, 2005. - 696 с.
2. Положенець В.М., Немерицька Л.В., Жу-равська 1.А. Фунгщиди проти альтернарюзу кар-топлГ // Карантин i захист рослин: науково-вироб-ничий журнал. - К.: НААЕУ, 2012. - № 6. - С. 2426.
3. Калач В.И., Иванюк В.Г. Использование фи-тофунгицидов в защите картофеля от болезней // Актуальные проблемы современного картофелеводства. - 2003. - № 2. - С. 43-47.
4. Кравченко О.А., Шарапа М.Г., Калщький П.Ф. Застосування регyляторiв росту рослин у су-часнш технологи вирощування картопл1 // Картоп-лярсто Украши. - 2007. - № 3-4. - С. 9-12.
5. Борова В.П., Иванова Г.С. Влияние биопрепаратов на продуктивность картофеля // Защита и карантин растений. - 2001. - №11. - С. 19-24.
6. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М.: Колос, 1985. - 336 с.
7. Воловик А.С., Глёз В.М., Замотаев А.И., Зей-рук В.Н. Защита картофеля от болезней, вредителей и сорняков - М.: Агропромиздат, 1989. - 205 с.
8. Люовий М.П. 1нтегроваш методи захисту рослин i можливосп альтернативного (бюлопч-ного) землеробства в УкраЫ // Вюн. аграр. науки. -1997. - № 9. - С. 37-40.
9. Brurberg M.B. & et al. Genetic analysis of Phy-tophthora infestans populations in the Nordic European countries reveals high genetic variability // Fungal Biology. 2011. Vol. 115. P. 335-342. DOI: 10.1016/j.fun-bio.2011.01.003
10. Andrivon D., Lucas J.M., Ellisseche D. Development of natural late blight epidemics in pure and mixed plots of potato cultivars with different levels of partial resistance // Plant Pathol. 2003. Vol. 52(5). P. 586-594. DOI: 10.1046/j.1365-3059.2003.00882.x
