CC BY
13Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 24 (63). 2011. № 1. С. 89-96.
УДК 579.26
ВПЛИВ BACILLUS THURINGIENSIS (BERLINER) НА ЧИСЕЛЬН1СТЬ ЕП1Ф1ТНО1 М1КРОФЛОРИ Ф1ЛОПЛАНИ ТА II ФУНГ1СТАТИЧНА Д1Я ПРОТИ ЗБУДНИК1В ХВОРОБ В АГРОБ1ОЦЕНОЗ1 КАРТОПЛ1
Крижко А.В., Кузнецова Л.М.
Швденна достдна станцЯ 1нституту стьськогосподарсько'ТмгкробшлоШ УААН,
Гвардшське, Смферопольський р-н, УкраТна
E-mail: solanum@ukr.net
Ентомопатогенний штам B. thuringiensis 994, що мИстить /i-екзотоксин, у першi двi доби тсля обробки рослин картоплi бiоiнсектицидами, сприяе зниженню чисельносп бактерiй-амонiфiкаторiв, мжромщеттв та стрегп'омщеттв. Штам B. thuringiensis 787, що не мИстить /i-екзотоксину, протягом двох д!б призводить до пригтчення росту мкромщетв. Проте за 7 дИб тсля обробки, спостерИгали повне швелювання впливу бюлопчних Инсектицидв, що виявлялося у вИдновленнИ микробного ценозу фшоплани. ХИмИчний Инсектицид КалИпсо, протягом усього перюду дослИджень, спричиняе пригнИчувальну дю на чисельнИсть стрегп'омщеттв. Штами B. thuringiensis 994 та 787, проявляють антагонИзм щодо фнопатогенних мжромщети Fusarium oxysporum та Alternaria solani. В порИвняннИ з хИмИчним Инсектицидом КалИпсо найбИльш активно на фИтопатогенИ мжромщети впливае штам B. thuringiensis 994, який продукуе термостабИльний /i-екзотоксин. Km4aei слова: Bacillus thuringiensis, бюшсектицид, КалИпсо, етфпна мИкрофлора, фИтопатогенИ мИкромИцети.
ВСТУП
Поверхня листя картоплИ е мИсцеперебуванням рИзноманИтних таксономИчних груп ешфггаих мИкроорганИзмИв. Чисельшсть популяцИй мИкроорганИзмИв фшоплани визначаеться вИком та розташуванням листа, доступнютю вологи та поживних речовин. Джерелом таких речовин служать секрети та ексудати рослин, що вимиваються з листа водою [1]. Але вИдомо, що ешфггаа мИкрофлора листкИв картоплИ е найбшыл чутливою до змИн навколишнього середовища нИж бактерп в Инших зв'язаних з рослинами середовищ Иснування, наприклад ризоплани, чи у внутрИшшх тканинах рослин. ЕтфИти фшоплани залежать в Ид шсоляци, опадИв, вИдносно! вологостИ, кшькосп поживних речовин, вИтамшИв та гормошв росту [2, 3].
Ешфггаа мИкрофлора перешкоджае проникненню фИтопатогених мИкроорганИзмИв у рослиннИ тканини И тим самим посилюе ИмунИтет рослин. ДеякИ мИкрооргашзми фшоплани е антагонИстами фИтопатогешв [1]. МИкроорганИзм, який першим потрапив на листок, займае вшьш дшянки И може таким чином перешкодити Иншим бактерИям розвиватися на тих самих дшянках.
Серед ешфггаих мИкроорганИзмИв листя картоплИ часто трапляються И патогеннИ у резистентнш фазИ. В умовах недостатньо! кшькостИ поживних речовин на листових поверхнях рослин патогеннИ бактери здатнИ тдтримувати сво! популяцп на
низькому piBHi, а в сприятливих умовах pi3KO розмножуються на рослиш-господар^ викликаючи шфекцшний процес [2].
В останш роки в Украш значну шкоду сшьськогосподарському виробництву картоплi завдають грибш хвороби. Альтернарiоз картоплi е причиною зниження врожаю через передчасне вщмирання уражено! надземно! частини рослини та загибель бульб при збертанш. Мшромщети роду Fusarium е збудниками фузарюзного в'янення картоплi та сухо! rarai бульб за зберiгання.
Для боротьби з патогенними грибами в агроценозах Укра!ни використовують переважно хiмiчнi фунгщиди. В даний час iснуе низка бюпрепарата на основi мiкромiцетiв, бактерш та стрептомiцетiв, але за певних причин вони не отримали широкого застосування у сiльському господарствi. Тому, актуальним став пошук нових бюлопчних засобiв боротьби з патогенними грибами, яю були б безпечними для агробюценозу.
Вiдомо, що ентомопатогеннi бактери B. thuringiensis, яю е типовим ешфггом рослин на основi яких розроблено ряд бюпрепарата для захисту картоплi вiд поширеного листогризучого шюдника - колорадського жука володiють i фунгiстатичною дiею [4]. Тому препарати на основi таких бактерiй можуть розглядатись не тшьки як ентомопатогеш, але й перспективно, фунгiстатичнi. Враховуючи, що бактери B. thuringiensis збертаються на листях картоплi протягом тривалого часу [5], то дощльним е питання визначення !х впливу на сапрофггну та патогенну мiкрофлору фшоплани.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
В наших дослщженнях зразки листя рослин картоплi вiдбирали з дiлянок, якi обробляли бюшсектицидами на основi штамiв B. thuringiensis 994 та 787 з титром спор 400 млн./мл робочо! рщини. Штами були видiленi з комах природних популяцш у Ивденнш дослiднiй станцп 1СГМ НААН i депонованi в Колекцп корисних грунтових мiкроорганiзмiв 1СГМ НААН. Штам B. thuringiensis 994 продукуе бшковий кристатчний ¿-ендотоксин та водорозчинний термостiйкий термостабшьний ß-екзотоксин нуклеощно! природи. Штам B. thuringiensis 787 продукуе ¿-ендотоксин, але не продукуе ß-екзотоксину.
Бiоiнсектициди отримували при культивуванш бактерiй на технолопчних качалках у колбах об'емом 750 мл з 50 мл поживного середовища. Зразки листя для аналiзу вiдбирали на 4 годину, та на 2 i 7 добу тсля обробки. Вплив бiоiнсектицидiв на ешф^ну мiкрофлору фiлоплани порiвнювали з впливом хiмiчного iнсектициду Калiпсо 480 SC, к.с., дiючою речовиною якого е неошкотино!д тiаклоприд.
Дослiдження проводили на рослинах картоплi сорту Явiр протягом 2009 та 2010 роюв. Погоднi умови перiоду дослiджень в^^знялись iнтенсивнiстю шсоляци, кiлькiстю опадiв та вщносною вологiстю повiтря. Так у 2009 рощ тривалють сонячного сяяння була на 10-20 годин вище норми, а у 2010 - дорiвнювало норм^ У 2009 рощ сума осадiв склала лише 10-40% норми, а у 2010 рощ впродовж дослщу опадiв не спостер^али, але в преддослiдний перiод зареестровано 2 норми, що випали за 2 доби. У 2009 рощ недолш насичення вологосп повггря тдвищувався до 11-13 мб, а у 2010 до 10-12 мб.
Для аналiзу етфггао! мiкрофлори змив з поверхт листя проводили шляхом енергшного струшування у 100 мл стерильнш водi проби рослинного матерiалу (1г) та подальшим висiвом на поживш середовища [6]. Бактерп, якi засвоюють органiчнi форми азоту, визначали на м'ясо-пептоного агарi (МПА); кiлькiсть бактерiй, здатних засвоювати мшеральний азот та чисельнiсть актиномiцетiв тдраховували на крохмальо-амонiйному агарi (КАА); чисельшсть мiкромiцетiв - на пiдкисленому середовищу Чапека [7].
Фунгiцидну дiю штамiв B. thuringiensis встановлювали методом перпендикулярних штрихiв за Сегi [8]. Культуру бактерш висiвали на агарову пластинку штрихом у 50-60 мм, що проходив через й центр. ПотГм матерiалом 3-добових культур грибiв проводили штрихи, перпендикулярнi першому. Для визначення фунпстатично! дп штамiв B. thuringiensis у дослщи було введено варiант з хiмiчним iнсектицидом Калшсо. Фунгiцидну дiю Калiпсо визначали, використовуючи стерильний фiльтрувальний папiр, змочений розчином iнсектициду у концентрацп 1 мл на 5л води. Змочений патр розмщували на агаровiй пластинцi перпендикулярно зааяно! штрихом культури грибiв. Пюля посiву чашки Петрi з уах варiантiв iнкубували у термостатi при температурi 27-280С.
Ширину зон затримки росту вимiрювали на 2 та 4 добу шкубування.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Вплив B. thuringiensis на чисельшсть ешфгтноТ мiкрофлори фшоплани картопш
В результатi роботи протягом обох роюв, аналiз чисельностi етфггно! мiкрофлори листя картоплi, проведений на 4 годину тсля обробки бюшсектицидами, у варiантах з культурами штамiв B. thuringiensis 994 та 787 показав високе стввщношення !х долГ до загально! кшькосп бактерiй амонiфiкаторiв (табл. 1). Таке стввщношення склало у середньому 0,66 та 0,71 вщповщно. При обробщ листя картоплГ штамами B. thuringiensis 994 та 787 у 2009 рощ у жодному дослщному варГант не вщмГчали Гстотного впливу бГоГнсектицидГв на чисельшсть мшромщетГв. У 2010 роцГ спостерГгали пригнГчення росту мГкромГцетГв у 3,0 та 1,6 разГв. 1стотного коливання чисельносп бактерГй, що засвоюють мшеральш форми азоту не виявлено, за винятком варГанту зГ застосуванням культури штаму B. thuringiensis 994, за дп яко! спостерГгали повне пригшчення !х росту. Це може бути пов'язане з тим, що деяю бактери роду Bacillus продукують антибютики, що пригнГчують рГст Гнших бактерш [9].
За 4 години тсля обробки рослин Калшсо не було вщмГчено ютотного впливу шсектициду на чисельшсть усГх груп мшрооргашзмГв листя картоплГ, крГм стрептомГцетГв.
На 2 добу тсля обробки мшробюлопчний аналГз чисельностГ епГфГтно! мГкрофлори, проведений у 2009 роцГ показав, що сшввщношення долГ бактерГй B. thuringiensis штамГв 994 та 787 до загально! кшькосп бактерГй амошфшаторГв було таким як i у день обробки i складало 0,9 та 0,5 вцщовщно. У 2010 рощ, на фош загального зниження чисельносп B. thuringiensis, в варГантах з культурами
Таблиця 1
Вплив ентомопатогених штамiв B. thuringiensis та хiмiчного шсектициду Калiпсо на ешфггну мiкрофлору фiлосфери картоплi (польовий дослщ, ПДС
1СГМ НААН, 2009, 2010 рр.)
Чисельнiсть мiкроорганiзмiв, КУО/г листя
Варiанти дослщу Бактери (МПА), 10б Бактери B. thuringien-sis (МПА), 10б Бактери B. thuringien- sis /Бактери (МПА) М^омь цети (Чапека), 103 Стрепто-мiцети (КАА), 105 Бактери, що засвою- ють мiнеральнi форми азоту (КАА), 10б
1 2 3 4 5 6 7
Аналiз на 4 годину
Контроль 1,6±0,3 1,7±0,3 1,6±0,3 1,6±0,3 10 0,9 6,7±0,7 23,6±3,8 18,0±1,7 23,6±1,4 1,6±0,3 2,3±0,3
Штам B.thuringiensis 994 72,3±4,9 12,3±1,5 30,7±5,2 11,3±1,3 0,4 0,9 6,6±0,9 8,0±0,0 9,6±0,8 13,3±0,9 0 0
Штам B.thuringiensis 787 56,3±11,9 16,3±0,8 29,3±5,0 10,0±1,5 0,5 0,6 5,0±0,5 15,0±1,2 16,6±1,5 19,0±0,6 2,3±0,3 1,7±0,3
Калшсо 480 БС, к.с. 2,3±0,3 3,0±0,6 0 1,0±0,0 0 0,3 7,6±0,6 25,7±1,2 0 2,6±0,3 1,6±0,3 3,0±0,6
Аналiз на 2 добу
Контроль 2,3±0,3 1,7±0,3 2,3 ± 0,3 1,0 ± 0,0 1,0 0,6 14,6 ± 1,7 51,3 ± 3,7 19,6 ± 0,9 24,3 ± 0,6 2,6 ± 0,3 3,3 ± 0,3
Штам B.thuringiensis 994 37,3±3,3 10,6±1,6 27,3 ± 1,2 10,0 ± 1,5 07 0,9 5,6 ± 0,8 14,0 ± 1,2 0 0 2,3 ± 0,3 2,7 ± 0,3
Штам B.thuringiensis 787 28,3±1,8 12,0±1,2 22,3±0,8 5,7 ± 0,3 0,8 0,5 10,6±1,5 19,7 ± 2,0 29,0 ± 2,6 31,0 ± 0,5 4,3 ± 0,3 4,0 ± 0,0
Калшсо 480 БС, к.с. 2,3±0,3 3,3±0,3 1,0±0,0 1,0 ± 0,0 04 0,3 12,6±1,7 22,7±3,5 0 0 3,0±0,0 3,3±0,3
Аналiз на 7 добу
Контроль 2,6±0,3 3,7±0,7 1,6±0,3 1,6±0,3 0,6 0,4 34,0±2,1 18,0±2,6 26,3±1,5 33,6±0,8 6,6±0,9 7,3±0,3
Штам B.thuringiensis 994 4,3±0,3 4,0±0,6 2,6±0,3 2,0±0,0 0,6 0,5 28,0±0,8 12,3±0,9 20,3±1,4 36,3±1,5 5,0±0,6 6,0±0,5
Штам B.thuringiensis 787 3,3±0,3 4,6±0,9 2,0±0 2,3±0,3 0,6 0,5 26,0±1,2 11,0±2,1 23,6±1,8 27,6±1,2 5,3±0,3 5,6±0,3
Калшсо 480 БС, к.с. 1,6±0,3 2,3±0,3 1,0±0 1,6±0,3 0,6 0,7 21,6±0,9 12,3±1,5 12,3±1,2 16,6±1,2 4,3±0,3 4,6±0,3
Примтка: у чисельнику даш 2009 року, у знаменнику - 2010 року.
бiоiнсектицидiв спостерк-али iнтенсивне зниження aмонiфiкaторiв (до 9,6-11,7 % вiдносно контроля), хоча сшввщношення долi бaктерiй B. thuringiensis до загально1' кiлькостi бактерш aмонiфiкaторiв збiльшyвaлося i досягало 0,7 та 0, S вщповщно.
За подiбний перiод, протягом двох роюв, пiд впливом штaмiв 994 та 7S7 спостертали пригнiчення росту мшромще^в. Чисельнiсть таких мiкрооргaнiзмiв знижyвaлaсь вщповщно y 3,13 та 1,99 р^в. Отримаш дaнi пояснюються дослiдженнями явища конкyренцiï сaпрофiтних бaктерiй листя кaртоплi за поживнi речовини, яка створюe несприятливi умови для росту некротрофних грибних патогешв [2]. У жодному дослщному вaрiaнтi iстотного впливу на юльюсть бaктерiй, що засвоюють мшеральт форми азоту вiдмiчено не було. Обробка листя культурою штаму B. thuringiensis 994 викликала повне пригшчення чисельносп стрептомiцетiв. За обробки листя культурою штаму B. thuringiensis 7S7 не вiдмiчено ютотного впливу на кшьюсть стрептомще^в.
На 2 добу тсля обробки рослин спостерiгaли проявлення впливу на ешфгсну мiкрофлорy листя кaртоплi Кaлiпсо, яке виявлялось у повному пригшченш чисельностi стрептомiцетiв. Така дiя iнсектицидy була aнaлогiчнa ди екзотоксинвмiстного штаму B. thuringiensis 994. Осюльки вiдомо, що значна кшьюсть видiв стрептомiцетiв володiють aнтибiотичною актившстю проти патогенно!' мiкрофлори, радикальне зниження 1'х чисельностi може впливати на зменшення стшкосп рослин до природних патогешв [9]. У зв'язку з цим, застосування бiоiнсектицидiв на основi штаму B. thuringiensis 7S7, який не мютить екзотоксину, може вважатися перспективним для створення i застосування еколопчно безпечних бюпрепарапв.
На 7 добу дослщу тсля обробки, мшробюлопчний aнaлiз чисельностi епiфiтноï мiкрофлори листя картопл^ показав вiдсyтнiсть iстотного впливу дослщжуваних бiоiнсектицидiв на чисельнiсть ушх груп мiкрооргaнiзмiв. Порiвняно з контролем, вiдмiчaли повне вiдновлювaння епiфiтноï мшрофлори листа, що сприяло природному функцюнуванню агроекосисеми. В той же час, за ди хiмiчного iнсектицидy Калшсо вiдмiчaли зменшення чисельностi стрептомiцетiв у 2 рази.
Деяю штами B. thuringiensis проявляють фyнгiциднy дiю, а також мають корелятивний зв'язок мiж ентомоцидними та фyнгiцидними властивостями [4], тому вивчення фунгщидних властивостей ентамопатогенних штaмiв B. thuringiensis 994 та 7S7 предстaвляe певний iнтерес. Лтературними даними, антифунгальну aктивнiсть ентомопатогених бактерш обyмовлюe á-ендотоксин, який вони продукують [10].
Враховуючи вищезазначене, нaшi дослщження були спрямовaнi на визначення фyнгiстaтичноï дiï штaмiв B. thuringiensis 994 та 7S7 проти збудниюв захворювань кaртоплi Alternaria solani та Fusarium oxysporum, що викликають вщповщно альтернарюз та фузарюзне в'янення кaртоплi. Вплив штaмiв ентомопатогених бaктерiй на фггопатогенш гриби оцiнювaли за розмiром зони пригшчення росту фггопатогешв.
В умовах лабораторного дослщу встановлено, що штами B. thuringiensis 994 та 7S7 проявляють фунпстатичною дieю як проти A. solani так i F. oxysporum (табл. 2).
Таблиця 2
Фунпстатична дiя ентомопатогених штамiв B. thuringiensis 994 та 787 та xÏMÏ4Horo шсектициду Калiпсо 480 SC, к.с. на розвиток фггопатогених rp^ÏB Alternaria solani та Fusarium oxysporum (лабораторний дослщ)
Варiанти дослiду Розмiр зон взаемоди iнсектицидiв та тест-мiкроорганiзмiв, мм
Alternaria solani Fusarium oxysporum
2 доба 4 доба 2 доба 4 доба
Штам B. thuringiensis 994 10,8 ± 1,1 13,5 ± 1,43 24,8 ± 0,7 27,2 ± 0,9
Штам B. thuringiensis 787 3,3 ± 0,3 6,6 ±1,0 14,2 ± 1,9 16,2 ± 1,7
Калипсо 480 SC, к.с. 7,5 ± 0,5 15,6 ± 0,6 6,5 ± 0,5 10,3 ± 0,5
Так, потягом дослщу найбшьш висока фунгiстатична активнiсть проти дослщжених збудникiв хвороб вiдмiчена тд впливом штаму B. thuringiensis 994, що мютить ¿-ендотоксин та ß-екзотоксин. Пiд впливом штаму 787, що мютить тiльки ¿-ендотоксин, спостертали пригнiчення росту A. solani та F. oxysporum вщповшо на 49,3 та 59,5 % менше, в порiвняннi 3i штамом 994. F. oxysporum виявився у 2 рази чутливший до ди бiоiнсектицидiв шж A. solani. Таким чином, ентомопатогенш штами B. thuringiensis 994 та 787, проявляють антифунгальну дiю по вщношенню до фiтопатогенних грибiв A. solani та F. oxysporum.
Пригшчення розвитку фггопатогешв A. solani та F. oxysporum хiмiчним шсектицидом Калшсо також залежить вiд виду патогену. Протягом дослщу виявлено бшьш активний вплив Калшсо на збудника альтернарюзу, та менш активний на збудника фузарюзу. У варiантах з A. solani ефективнють Калiпсо виявилась на 15,5 % бшьше нiж штаму B. thuringiensis 994, та на 57,3 % бшьше, шж штаму B. thuringiensis 787. У варiантах з F. oxysporum ефективнють Калшсо була меншою вщповщно штамiв 994 та 787 на 38,0 та 36,1 %. Крiм того, в дослщах зi штамом 994 для F. oxysporum спостер^али змiну культуральних та морфологiчних властивостей мiкромiцету, яка проявлясться в рiзкому пригнiченнi росту колонш, появи вологого прокволистого мщелда.
Виходячи з лiтературних даних, фунпстатична дiя B. thuringiensis може бути пов'язана з декшькома причинами. По-перше, з фунгютатичною дieю ¿-ендотоксину, яка характеризусться единим механiзмом специфiчноï ди ¿-ендотоксину на рiзнi типи аеробних органiзмiв, включаючи бактерiï та мшромщети, котрий полягае у роз'еднаннi процеав фосфорилювання та дихання [10]. В той же час, дослщжуваш нами ентамопатогенш штами B. thuringiensis мають однаковi типи генiв кристалiчних бшюв - Cry 1Ab та Cry 1Ba [11]. Тому можна припустити, що бiльш активну фунгiстатичну дда штаму 994 обумовлюе здатнiсть штаму до продукування термостабiльного екзотоксину [12]. По-друге, мшрооргашзми-антагонюти можуть дiяти на фггопатогени не тiльки як антибютики, але й як гiперпаразити. Також, з лггературних джерел вiдома наявшсть у B. thuringiensis гiдролiтичних ферменлв,
таких як протеаза та хтназа. Можна припустити, що так ферменти, забезпечують
руйнування клгганно! стiнки на першу добу росту гриба [13].
ВИСНОВКИ
1. Таким чином, встановлено, що шсектициди за внесення у агробюценоз кaртоплi у першi днi пiсля обробки рослин обумовлюють тенденцiю до змiн м^обних угруповань ешфггао1 мiкрофлори фiлоплaни. Ентомопатогеш штами B. thuringiensis 994 та 787 впливають на епiфiтну мшрофлору залежно вiд токсинiв, як вони продукують. Штам B. thuringiensis 994, що мютить в-екзотоксин, сприяе зниженню чисельностi бaктерiй-aмонiфiкaторiв, мiкромiцетiв та стрептомщеив. Штам B. thuringiensis 787, що не мютить екзотоксину, протягом двох дiб призводить до пригшчення росту мшромщеив.
2. Проте за 7 дiб пiсля обробки, спостер^али повне нiвелювaння впливу бюлопчних iнсектицидiв, що виявлялося у вщновленш мiкробного ценозу фiлоплaни. Тобто, обробка рослин кaртоплi бiологiчними iнсектицидaми ютотно не порушуе мехaнiзмiв взаемоди компоненпв агроекосистеми кaртоплi, що забезпечуе li цiлiснiсть та стiйкiсть.
3. Хiмiчний iнсектицид Кaлiпсо, протягом усього перюду дослiджень, спричиняе пригнiчувaльну дда на чисельнiсть стрептомiцетiв.
4. Ентомопатогеш штами B. thuringiensis 994 та 787, проявляють антагошзм щодо фгтопатогенних грибiв Fusarium oxysporum та Alternaria solani. Активнють ди штaмiв залежить як вщ самих штaмiв, так i виду фiтопaтогену. В порiвняннi з хiмiчним iнсектицидом Кaлiпсо найбшьш активно на фiтопaтогенi гриби впливае штам B. thuringiensis 994, який продукуе термостaбiльний в-екзотоксин. Факт виявлено! фунгщидно1 aктивностi бiоiнсектицидiв на основi штaмiв
B. thuringiensis поглиблюе перспективи !х використання в системах захисту рослин з метою зниження антропогенного впливу на агробюценози.
Список лггератури
1. Зайцева В.А. Характер взаимоотношений между патогенными микромицетами филлоплана картофеля (Solanum tuberosum L.) / В.А. Зайцева, Р.И. Сафин // Молодые ученые -агропромышленному комплексу. Материалы Всероссийской научно-практической конференции молодых ученых. - Казань: изд-во «Фэн» Академия наук РТ, 2004. - С.181-186.
2. Hirano, S.S. Bacteria in the leaf ecosystem with emphasis on Pseudomonas syiingae, a pathogen, ice nucleus and epiphyte/ S.S. Hirano, C.D.Upper // Microbiol. Mol. Biol. Rev. - 2000. - №64. - Р. 624-653.
3. Epiphytic microorganisms on strawberry plants (Fragaria ananassa cv. Elsanta): identification of bacterial isolates and analysis of their interaction with leaf surfaces/ Ursula Krimm, Daniel Abanda-Nkpwatt, Wilfried Schwab [et al.] // FEMS Microbiology Ecology. - 2005. - .№53. - Р. 483-492.
4. Гришечкина С.Д. Фунгистатическая активность различных подвидов Bacillus thuringiensis /
C.Д. Гришечкина, О.В. Смирнов, Н.В. Кандыбин // Микология и фшшатолопя. - 2002. - Том 1, № 36. - С. 58-62.
5. Кандыбин Н.В. Бактериальные средства борьбы с гризунами и вредными насекомыми: теория и практика / Кандыбин Н.В. - М.: Агропромиздат, 1989. - 172с.
6. Helix 4 of the Bacillus thuringiensis Cry1Aa toxin lines the lumen of the ion channel/ L. Masson, B.E. Tabashnik, Y.B. Liu [et al.] // Journal of Biological Chemisty. - 1999. -V. 274(45), № 5. - P. 1996-2000.
7. Звягинцев Д.Г. Методы почвенной микробиологии и биохимии / Звягинцев Д.Г. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. - 286 с.
8. Сэги Й. Методы почвенной микробиологии / Сэги Й. - М.: Колос, 1983. - 296 с.
9. Jacques M.-A. Population Sizes, Immignilion, Growth of Epiphytic Bacteria on Leaves of Different Ages and Positions of Field-Grown Endive (Cichorium endivia var. latifolia)/ M.-A. Jacques, L.L. Kinkel, C.E. Morris // Appl. Environ. Microbiol. - 1995. - Vol. 61, № 3. - P. 899-906.
10. Терпиловский М.А. Действие дельта-эндотоксинов Bacillus thuringiensis на возбудителя фитофтороза томатов Phytophthora infestans Постгеномная эра в биологии и проблемы биотехноголии. Материалы 2 Международной научно-практической конференции / М.А. Терпиловский, Л.К. Каменек - 15-16 сентября 2008 г. - Казань, 2008. - С. 133-134.
11. Гени шсектицидних кристатчних бiлкiв подвшжй специфiчностi у штамах Bacillus thuringiensis, видшених на територи Криму/ С.Ю. Римар, I.A. 1сакова, Л.М. Кузнецова [и др.] // Мжробюлопчний журнал. - 2006. - Т.68, №5. - С. 35-42.
12. Смирнов О.В. Изучение действия биопрепаратов на основе Bacillus thuringiensis на фитопатогенные грибы / О.В. Смирнов, С.Д. Гришечкина // Вестник защиты растений. - 2010. -№1. - С. 27-35.
13. Журавлева Н.В. Хитинолитические ферменты: источники, характеристика и применение в биотехнологии / Н.В. Журавлева, П.А. Лукьянов // Вестник ДВО РАН. - 2004. - №3. - С.76-86.
Крыжко А.Б. Влияние Bacillus thuringiensis на численность эпифитной микрофлоры филопланы и ее фунгистатическое действие против возбудителей болезней в агроценозе картофеля /
A.В. Крыжко, Л.Н. Кузнецова // Ученые записки Таврического национального университета им.
B.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». - 2011. - Т. 24 (б3), № 1. - С. S9-96
Энтомопатогенный штамм B. thuringiensis 994, содержащий екзотоксин, в первые двое суток носле обработки растений картофеля биоинсектицидом способствует снижению численности бактерш-амонификаторов, микромицетов и стрептомицетов. Штамм B. thuringiensis 7S7, не содержащий ß-экзотоксина, на вторые сутки приводит к угнетению роста микромицетов. Однако, через 7 суток носле обработки наблюдали полное нивелирование влияния биоинсектицидов, что выражалось в восстановлении микробного ценоза филопланы. Химический инсектицид Калипсо, весь период исследований, вызывает угнетение численности стрептомицетов.
Штаммы B. thuringiensis 994 та 7S7, проявляют антагонизм к фитопатогеным микромицетам Fusarium oxysporum и Alternaria solani. По сравнению с Калипсо наиболее активно на фитопатогенные микромицеты влияет штамм B. thuringiensis 994, продуцирующий термостабильный ß-экзотоксин. Ключевые слова: Bacillus thuringiensis, биоинсектицид, Калипсо, эпифитная микрофлора, фитопатогенные микромицеты.
Krizhko A.V. The influence of Bacillus thuringiensis on the quantity of the phylloplana epiphytic microflorae and its fungustatic action against the activators of illnesses in the potato agrocenosis / A.V. Krizhko, L.N. Kusnezova // Scientific Notes of Taurida V.Vernadsky National University. - Series: Biology, chemistry. - 2011. - Vol. 24 (63), No. 1. - P. S9-96.
The exzotoxin containing enthomopathogenic strain B. thuringiensis 994, in first two days after processing the potato plants with the biodisinfestant, promotes the decreasing a number of ammonificators, fungus and streptomices. The ß-ekzotoksin not containing strain B. thuringiensis 7S7, for the second days leads to inhibition the fungus growth. However, in 7 days after processing were observed the full disappearance of biodisinfestants influence, that was expressed in restoration of phylloplana microbiota. Chemical disinfestant Calipso, for all period of researches, causes the inhibition the streptomices growth.
The strain B. thuringiensis 994 and 7S7, showed the antagonism to phytopathogenic fungus Fusarium oxysporum and Alternaría solani. In comparison with Calipso, it is the most active on phytopathogenic fungus influences was the strain B. thuringiensis 994, which producing the thermostable ß-ekzotoksin. Keywords: Bacillus thuringiensis, biodisinfestant, Calipso, epiphytic microflora, phytopathogenic fungus.
Поступила в редакцию 22.02.2011 г.
