Научная статья на тему 'Влияние инсектицидов на микробный ценоз и биологическую активность чернозема Южного'

Влияние инсектицидов на микробный ценоз и биологическую активность чернозема Южного Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

CC BY
50
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по биологическим наукам, автор научной работы — Крыжко А.В.

Установлено, что при обработке растений картофеля сорта Явор биоинсектицидами на основе штаммов B. thuringiensis 994 и 787 в первые двое суток наблюдается угнетение численности микромицетов в почве, а химический инсектицид Калипсо оказывает угнетающее действие на численность стрептомицетов. Однако через 7 суток наблюдается полное восстановление микробоценоза. Инсектициды не оказывают существенного влияния на биологическую активность почвы по интенсивности выделения диоксида углерода и активностью разрушения целлюлозы, хотя под действием Калипсо целлюлозолитические процессы ослабляются.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по биологическим наукам , автор научной работы — Крыжко А.В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The influence of inseсticidеs on microbiocoenosis and biological activity of southern chernozem soil

It is established, that at processing of Yavor potato variety with bioinseсticidеs on the base of B. thuringiensis strains 994 and 787 in first two days the number of soil fungus were oppressed. The chemical inseсticidе Calypso has an oppressing effect on the number of streptomyces. However, in 7 days the full restoration of microbicenosis is observed. Inseсticidеs do not render essential influence on biological activity of soil on intensity of allocation carbon dioxide and activity of cellulose destruction. But under the influence of Calypso the cellulose destruction processes are weakened.

Текст научной работы на тему «Влияние инсектицидов на микробный ценоз и биологическую активность чернозема Южного»

ВПЛИВ 1НСЕКТИЦИД1В НА М1КРОБНИЙ ЦЕНОЗ ТА Б1ОЛОГ1ЧНУ АКТИВШСТЬ ЧОРНОЗЕМУ П1ВДЕННОГО

А.В.КРИЖКО

1нститут сiльського господарства Криму НААН, м. Омферополь

Вступ

В агроценозах для захисту рослин вщ комах-шкiдникiв використовусться широкий спектр iнсектицидiв. Однак встановлено, що застосування iнсектицидiв призводить до накопичення продукпв !х розкладу у груш!, а тi у свою чергу можуть негативно впливати на родючють грунту та якють сшьгосппродукцп [1]. Тому, поряд з хiмiчними, використовують бiологiчнi iнсектициди, дiючою речовиною яких е мiкроорганiзми та 1'хш метаболiти. Найбiльш поширеними е певш бiопрепарати на основi ентомопатогенних бактерш В. спори та шсектицидний

кристалiчний ендотоксин яких здатнi збер^атися в грунтi протягом тривалого часу [2]. 1ндикаторами стану грунту можуть служити чисельнють мiкроорганiзмiв основних еколого-трофiчних груп та деякi показники функщональних особливостей мiкробного ценозу, як-от: актившсть рестрацп та руйнування целюлози.

Вивчено вплив бiоiнсектицидiв на основi штамiв В. thuringiensis 994 та 787 на чисельнють мiкроорганiзмiв основних еколого-трофiчних груп та активнiсть рестрацп i руйнування целюлози у порiвнянi з хiмiчним iнсектицидом Калiпсо в агроценозi картоплi.

Об'екти та методи дослщжень

Дослiдження проводилася на базi ПДС 1СГМ УААН у 2009-2011 роках. Дшянки картоплi обробляли бiоiнсектицидами на основi штамiв В. thuringiensis 994 (ВТ 994) та 787 (ВТ 787). Штам В. thuringiensis 994 продукуе ¿-ендотоксин i ^-екзотоксин, а штам В. thuringiensis 787 - ¿-ендотоксин. Для порiвняння використовували хiмiчний iнсектицид Калiпсо 480 SC, к.с. Контроль - дшянки, оброблеш водопровщною водою.

Зразки грунту вiдбирали з орного горизонту на глибин 0-10 см через 4 години та на 2 i 7 добу тсля обробки. Тип грунту - чорнозем твденний. Чисельнiсть основних еколого-трофiчних груп грунтових мiкроорганiзмiв визначали методом мшробюлопчного аналiзу та виражали в КУО (колошеутворюючих одиницях)/г абсолютно сухого грунту [3]. Швидкють руйнування целюлози вимiрювали у лабораторних умовах за модифшованим методом N.L. Christensen [4]. 1нтенсившсть рестрацп грунту визначали за методом В.1. Штатнова [5].

Результати та обговорення

Мшробюлопчний аналiз грунту, проведений через 4 години тсля обробки шсектицидами рослин картопш, показав, що кшьюсть бактерiй В. thuringiensis штамiв 994 та 787 становить 81,6 i 70,0%, вiдповiдно вщ загально'1' кiлькостi бактерш-амонiфiкаторiв (рис. 1). Через 2 доби тсля обробки встановлено тенденщю до зменшення частки В. thuringiensis: за обробки BТ 994 - до 77,3%, за обробки ВТ 787 -до 50,0%. На 7 добу дослщу спостер^али суттеве зниження бактерш штамiв практично до рiвня контролю (15,4 i 19,4% вiдповiдно). За обробки рослин картопш Калiпсо вплив iнсектицидiв на бактерп-амотфшатори виявлено лише на 7 добу дослщу. Вiдмiчено зростання чисельносп бактерiй дано'1' групи (7,0406 КУО проти 1,7406 КУО у контрол^ у 4,1 разу, що може вказувати на посилення мiнералiзацiйних процеав i, як результат, -на зниження вмюту оргатчно'!' речовини грунту.

Аналiз на 4 годину

Аналiз на 2 добу

Рис. 1. Вплив ¡нсектицид1в на чисельшсть бактер1й-амон1ф1катор1в у чорноземi пiвденному: а - контроль, б - ВТ 994, в - ВТ 787, г - Калшсо (польовий дослщ, 2010 р.)

За обробки рослин ВТ 994 через 4 години вiдмiчено тенденшю до зменшення чисельносп мiкромiцетiв у 1,4 разу в порiвняннi з контрольним варiантом (рис. 2). Через 2 доби тсля обробки рослин у даному варiантi дослiду зазначене зниження чисельносп мiкромiцетiв у 5,3 разу. Така дiя може бути пов'язана з фунпстатичною дieю ^-екзотоксину, що продукусться даним штамом [6].

Як вщомо, rрунтовi мiкромiцети, володiючи потужним ферментативним апаратом i високою радiальною швидкютю росту, успiшно здiйснюють в бюценозах деструкцiю оргашчноi речовини [7]. Таким чином, насшдком рiзкого зниження чисельносп таких мiкроорганiзмiв пiд впливом ВТ 994 у наших досшдженнях може бути пригшчення деструктивних процесiв у грунп.

Протягом дослiду обробка рослин картопл ВТ 787 не спричиняла суттевого негативного впливу на чисельшсть мшромщепв. При обробцi рослин шсектицидом Калiпсо пригнiчення чисельностi мiкромiцетiв у 1,5 разу спостер^али вже на 2 добу досшду.

Розглядаючи дiю iнсектицидiв на чисельнiсть стрептомiцетiв зазначено, що ВТ 787 не пригшчував дослщжувану еколого-трофiчну групу. ВТ 994 та Кашпсо стимулювали пiдвищення чисельностi стрептомщелв, вiдповiдно, у 3,3 та 2,4 разу (рис. 3).

Протягом усього досшду у жодному з варiантiв ютотного впливу на чисельшсть бактерш, що засвоюють мшеральш форми азоту, вiдмiчено не було (рис. 4).

25

20

н 35

а

и.

„и

О

>>

а

15

10

Анал1з на 4 годину

Анал1з на 2 добу

Анал1з на 7 добу

□ Контроль

□ ВТ 994

□ ВТ 787 Ш Калтсо

5

0

Рис. 2. Вплив шсектицид1в на чисельнiсть м1кром1цет1в грунту агрофiтоценозу

картоплi (польовий дослщ, 2010 р.)

12

10

о

н 35

а

ь-

„и

О

>>

а

Анал1з на 4 годину

Анал1з на 2 добу

Анал1з на 7 добу

□ Контроль

□ ВТ 994

□ ВТ 787 Ш Калтсо

8

6

4

2

0

Рис. 3. Вплив iнсектицидiв на чисельнiсть стрептомще^в грунту агрофiтоценозу

картоплi (польовий дослщ, 2010 р.)

н 35

а

О

>>

18 16 14 12 10 8 6 4 2 0

I

Аналв на 4 годину

Аналв на 2 добу

Аналв на добу

7

□ Контроль

□ ВТ 994

□ ВТ 787 Ш Калтсо

Рис. 4. Вплив ¡нсектицид1в на чисельнiсть бактер1й, що засвоюють мшеральш форми азоту грунту агрофггоценозу картоплi (польовий дослщ, 2010 р.)

Одним з найважлив1ших процеав для грунту е розкладання целюлози, як переважаючо! у кшькюному вщношенш складово! частини рослинних тканин 1, таким чином, основного джерела вуглецю у грунтг

Ефективне розкладання целюлози в природ1 вщбуваеться в результат! симбютично! взаемодп р1зних титв м1крооргашзм1в та !х складних целюлозол1тичних систем [8].

Метою наших дослщжень було визначення впливу бюшсектицид1в на основ1 штам1в В. thuringiensis 994 та 787 1 х1м1чного шсектициду Калшсо при обробщ рослин картопл1 на процеси руйнування целюлози та актившсть рестраци у грунтг

Встановлено, що через 4 години тсля обробки рослин спостершаеться тенденщя до зменшення швидкосп процесу розкладання целюлози у вах зразках грунпв (табл.). У зразках, вщ1браних з дшянок, оброблених ВТ 994 1 ВТ 787, процес розкладання знижувався на 37,3 1 47,7% вщповщно, тд впливом Калшсо проходив бшьш активно -на 68,3%.

На 2 та 7 добу дослщу за застосування бюшсектицид1в ютотного впливу на процес розкладання целюлози вщм1чено не було. В той же час в зразках грунту з дшянок, оброблених Калшсо, спостершали активний процес зниження штенсивносп розкладання целюлози, вщповщно, на 47,0 1 35,4% до контролю.

Таблиця

Вплив iнсектицидiв на швидккть руйнування целюлози (польовий дослщ, 2010 р.)

Вар1ант Ступшь руйнування целюлози за годинами обл1ку, % вщ вихщно!' маси

4 години 2 доба 7 доба

контроль 58,9±7,4 23,6±4,5 49,1±0,7

ВТ 994 36,9±3,5 37, 7±4,3 53,9±8,3

ВТ 787 30,8±3,4 21,2±3,5 40,6±7,9

Калшсо 18,7±2,2* 12,5±0,3 31,7±3,9*

Примггка: п=5

*Р1зниця м1ж вар1антами достов1рна при р<0,05.

Антропогенний вплив на екосистему грунту може вплинути на його бюлопчну актившсть, а саме на штенсившсть видшення дюксиду вуглецю. Завдяки газообмшу вугшьна кислота, яка у грунп у високих концентрашях шкiдлива для рослин та мшробюлопчних процесiв, надходячи у надгрунтове повiтря, сприяе, навпаки, кращому розвитку рослин [8].

Нами дослщжено вплив бiоiнсектицидiв на основi B. thuringiensis 994 та 787 та хiмiчного шсектициду Калiпсо на iнтенсивнiсть рестрацп грунту. Показано, що, у цшому, за весь дослiдний перiод у жодному з варiантiв iстотного впливу на штенсивносп видiлення вуглекислого газу з поверхш грунту вiдмiчено не було.

Висновки

Таким чином встановлено, що застосування бюлопчних iнсектицидiв на основi штамiв B. thuringiensis 994 та 787 для захисту картоплi вщ шкiдливих комах в умовах чорнозему пiвденного не впливае негативно на мшробне угруповання грунту. Навпаки, вiдмiчене у першi 2 доби дослщжень пригнiчення чисельностi мiкромiцетiв тд впливом ВТ 994, який мютить термостабiльний ^-екзотоксин, допускае наявнiсть фунпстатично! дп, що сприяе посиленню захисних властивостей бiоiнсектицидiв в агроценозi.

Застосування ж хiмiчного iнсектициду Калiпсо призводить до активiзащi мiнералiзацiйних процесiв у грунп i, як наслiдок, - до збщнення грунту легкодоступними для рослин формами азоту. Крiм того, тд впливом Калiпсо вiдмiчено послаблення процеав руйнування целюлози, що може свщчити про пригнiчення у грунп процесу гумусонакопичення. Застосування дослщжених iнсектицидiв не впливае на загальну бюлопчну актившсть грунту.

Список лггератури

1. Мшробш препарати у землеробствi. Теорiя i практика: Монографiя / В.В. Волкогон, О.В. Надкернична, Т.М. Ковалевсью та ш. / За ред. В.В. Волкогона. - К.: Аграрна наука, 2006. - 312 с.

2. Possible origin and function of the paraspol crystals in Bacillus thuringiensis / D.P. Stahly, D.W. Dingman, L.A. Bulla, Jr, A.I. Aronson // Biochem. Biophys.Res.Commum. -1978. - № 84. - Р. 581-588.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

3. Звягинцев Д.Г. Методы почвенной микробиологии и биохимии. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. - 286 с.

4. Методические рекомендации по оценке токсического действия пестицидов на микрофлору почвы / Под ред. Ю.В. Круглова. - Л., 1981. - 42 с.

5. Штатнов В.И. К методике определения биологической активности почвы // Доклады ВАСХНИЛ. - 1952. - № 6. - С. 27-33.

6. 1утинська Г. О. Грунтова мшробюлопя: Навчальний поабник. - К.: Арютей, 2006. - 284 с.

7. Звягинцев Д.Г., Бабьева И.П., Зенова Г.М. Биология почв: Учебник. - М.: Изд-во МГУ, 2005. - 445 с.

8. Експериментальна грунтова мшробюлопя / В.В. Волкогон, О.В. Надкернична, Л.М. Токмаковi та ш. / За наук. ред. В.В. Волкогона. - К.: Аграрна Наука, 2010. - 464 с.

Рекомендовано к печати к.с.-х.н. Костенко И.В.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.