CC BY
103
BicHUK ,fl,mnponeTpoBCBKoro ymBepcrneTy. Bionoria, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2016. 24(2), 416-420.
doi:10.15421/011656
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online
www.ecology.dp.ua
УДК (581.1+582.926.2):661.162.65
Дiя гiберелiну та ретарданлв на морфогенез, фотосинтетичний апарат i продуктивнiсть картоплi
ВВ. Рогач, 1.В. Попроцька, В.Г. Кур'ята
Втницький державний педагоггчний унгверситет шет Михаила Коцюбинського, Втниця, Украта
Досщджували вплив пберелшу та антигiберепiнових npenapaTiB - тебуконазолу та хлормекватхлориду - на picT, розвиток, листковий апарат, формування мезоструктури, чисту пpодуктивнicть фотосинтезу, вмicт piзних форм вуглеводiв i aзотумicних сполук у вегетативних органах кapтоплi сорту Санте та !! уpожaйнicть. Застосування тебуконазолу та хлормекватхлориду зменшу-вало лiнiйнi розмгри рослин та збшьшувало юльюсть лиcткiв на них, масу сиро1 речовини листя та його площу. Гiбеpеловa кислота достжрно збiльшувaлa висоту рослин i площу листя. Пберелова кислота та тебуконазол потовщували лиcтковi пластинки за ра-хунок розростання клiтин основно1 фотосинтезувально! тканини - хлоpенхiми. За впливу цих пpепapaтiв зростав об'ем кштин стовпчасто1 пapенхiми. За стимулятора росту збшьшувалися розмгри клiтин губчасто! паренх1ми. Пгсля обробки гiбеpеловою кислотою вмгст суми хлоpофiлiв у листках рослин картопш доcтовipно знижувався, а шсля застосування тебуконазолу зростав. За до хлормекватхлориду вмгст фотосинтезувальних шгментв мав тенденцию до зростання. Ретарданти тдвищували вмгст крох-малю та бокового азоту в коршт, стеблах i бульбах з одночасним зменшенням у цих вегетативних органах вмкту цукpiв. Пбере-лова кислота зменшувала вмгст цукpiв i крохмалю у коршт, cтеблi та листках, збшьшувала !х умгст у бульбах. Гормон також змен-шував умст бшкового азоту в листках. Гiбеpелiн i aнтигiбеpелiновi препарати збiльшувaли масу сухо! речовини рослин, щдвищували чисту продуктивтстъ фотосинтезу та оптимзували пpодуктивнicть культури. Обробка бульб кapтоплi ретардантами у перюд спокою уповшьнюе проростання, що сприяе збереженню продукци.
Ключовi слова: Solanum tuberosum; морфогенез; регулятори росту; мезоструктура; вуглеводи; азот
Effect of gibberellin and retardants on morphogenesis, photosynthetic apparatus and productivity of the potato
V.V. Rogach, I.V. Poprotska, V.G. Kuryata
Vinnytsya State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynsky, Vinnytsya, Ukraine
We investigated the influence of gibberellin and antigibberellin agents (tebuconazok and chlormequat-chloride) on the growth, development, leaf apparatus, formation of the mesostructure, net photosynthetic productivity, contents of different forms of carbohydrates and nitrogen compounds in the vegetative organs of potatoes of the Sante sort and their productivity. We established that the use of tebuconazole and chlormequat-chloride reduced the linear dimensions of plants and increased the number of leaves on them, the mass of damp matter of leaves and their area. Gibberellic acid increased plant height and leaf area significantly. Gibberellic acid and tebuconazole thickened the laminae by cell proliferation of the main photosynthetic tissue - chlorenchyma. The volume of the cells of palisade parenchyma increased under the influence of these agents. The size of the spongy parenchyma cells increased due to the action of the growth stimulator. The content of chlorophyll in potato leaves was reduced significantly after processing by gibberellic acid and it grew after application of tebuconazole. Content of photosynthetic pigments tended to increase due to action of chlormequat-chloride. It was found that retardants increased starch content and protein nitrogen in the roots, stems and tubers with a simultaneous decrease in of the sugar content in the vegetative organs. Gibberellic acid reduced the content of sugar and starch in the roots, stems and leaves and increased their content in the tubers. The hormone reduced content of protein nitrogen in leaves. Gibberellin and antigibberellin agents increased the weight of dry
Втшцький державний nedaaoaiumü утверситет iMeHi Михаила Коцюбинського, вул. Острозького, 32, Втниця, 21000, Украта Vinnytsya State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynsky, Ostrozhskogo Str., 32, Vinnytsya, 21000, Ukraine Тел.: +38-098-594-48-32. E-mail: [email protected]
matter in the plants, raised net photosynthetic productivity and optimized productivity of the culture. Treatment of potato tubers with the retardants during the dormant period led to slower germination, which contributed to preservation of production.
Keywords: Solanum tuberosum; morphogenesis; growth regulators; mesostructure; carbohydrates; nitrogen
Вступ
Перспективний напрям сучасного рослинництва - за-стосування синтетичних регулягорш росту, яю за своею природою е або аналогами, або модифшаторами до фггогормошв. 1з практичною метою широко застосову-ються ростстимулювальт пберел1нов1 препарати, а також 1х антаготсти - ретарданти, як1 блокують синтез пберелшу або утворення гормон-рецепторного комплексу, внаслвдок чого зменшуеться штенсивтсть лшшного росту рослин (Anikina et al., 2015; Kuriata et al., 2016). Пи-тання регуляцп швидкосп росту, морфогенезу, форму-вання фотосинтетичного апарату, виходу рослин з1 стану спокою мають велике значення у продукцшному процеа р1зноман1тних с1льськогосподарських культур, однак у л1тератур1 практично вщсутт дат про пор1вняльний аналз да пберелшу та антиг1берел1нових препарапв (ретарданпв) на ц1 процеси (Mahmood et al., 2012; Pirasteh et al., 2012).
Надмрний рют каргопт часто спричинюе затримання бульбоутворення, тзтше формування бульб i зниження урожаю. Посилене проростання бульб у зимовий перюд зумовлюе зменшення в них вмюту крохмалю, попршення якостi продукцц. Тому розроблення способiв регуляцц росту, перерозподшу потокiв асимiлятiв до господарсько-цшних органiв - бульб, уповiльнення 1х проростання пд час збертання - важливе практичне завдання (Pavlista, 2013; Rogach and Rogach, 2015).
Мета цього досл1дження - встановити особливосп морфогенезу, функц1онування донорно-акцепторно! сис-теми рослин картоплi у перiод росту та пд час виходу зi стану спокою за впливу пберелшу та ретарданпв.
Матерiал i методи дослвджень
Польовi дрiбнодiлянковi дослвди закладали на землях СФГ «Бержан П.Г.» (с. Горбашвка Вiнницького р-ну Вшницько! обл.) у вегетацiйнi перiоди 2013-2015 роюв. Посадку картоплi середньораннього сорту Санте проводили 18.04.2013, 03.05.2014 та 12.05.2015 р. за схемою 70 х 30 см. Площа дшянок - 33 м2, повтортсть дослвду -п'ятиразова.
Рослини обробляли вранцi за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 до повного змочування листав 0,005% розчином гiбереловоi кислоти (ГК3), 0,25% роз-чином хлормекватхлориду (ССС-750), 0,025% розчином тебуконазолу (EW-250) у фазу бутошзацп 14.06.2013, 17.06.2014 та 19.06.2015 р. Контрольт рослини обпри-скували водопровщною водою. Фiтометричнi показники (висоту рослин, масу сухо1 та сиро1 речовини окремих оргашв та щло! рослини, плошу листков) визначали на 20 рослинах. Упродовж вегетацп визначали чисту продуктившсть фотосинтезу (Bala et al., 2013).
Вщбирання матерiалiв для вивчення мезоструктури листка проводили у фазу початку бульбоутворення. Ме-зоструктуру листков дослвдних рослин вивчали на фiксованому матерiалi. Для його консерваци застосову-
вали сумiш piBrnx частин етилового спирту, гл1церину, води з додаванням 1% формал1ну. Визначення po3MÍpÍB клiтин i товщини хлоренх1ми здiйснювали за допомогою мiкроскопа Микмед-1 та окулярмiкрометра МОВ-1-15х. Для мезоструктурного аналiзу в;дбирали листки серед-нього ярусу (Bala et al., 2013). Вмют рiзних форм вуглеводiв визначали за Починком, а азоту - методом К'ельдаля.
Визначення вмюту хлорофшв проводили у св1жому матерiалi спектрофотометричним методом на спектрофо-тометрi СФ-16 (Bala et al., 2013). Урожайтсть визначали методом пгдрахунку та зважування з кожно! д1лянки ок-ремо. Для ощнювання впливу препарат1в на швидшсть виходу зi стану спокою бульби картоплi середньораннього сорту Поляна наприюнщ лютого обприскували до повного змочування 0,05% водним розчином паклобут-разолу, 0,5% водним розчином декстрелу, 1,0% водним розчином хлормекватхлориду та розчином пберелшу (ГК3) концентрацй' 150 мг/л. Контрольний варiант обробляли дистильованою водою. Бульби пророщували в темрявi за к1мнатно! температури.
1нтенсившсть вуглекислотного газообмiну бульб картоплi вимрювали за допомогою iнфрачервоного оп-тико-акустичного газоаналiзатора ГИАМ-5М. Ддя цього бульби з паростками (4-5 шт.), розмщували в герметичному ексикатор^ через який продували атмосферне повiтря зi швидк1стю 2 л/хв. П!д час визначення темно-вого дихання ексикатор накривали чорною тканиною, температура в камерi - 20 °С.
Результата дослвджень обробляли статистично за допомогою комп'ютерно! програми Statistica 6.0. Застосову-вали однофакторний дисперсiйний анатз (в1дм1нност1 м1ж середн1ми значеннями вважали вiрогiдними за Р < 0,05) (Van Emden, 2008). У таблицях i рисунках наведено середньоарифметичм значення та !х стандартнi похибки.
Результати та ix обговорення
Гiберелiн та антигiберелшовi препарати тебуконазол i хлормекватхлорид рiзнонаправлено впливали на лiнiйнi розмiри рослин картоплi сорту Санте. За да гiберелiну висота рослин картошп перевищувала показник контролю на 17%, тода як ретарданти зменшували висоту рослин на 16% (табл. 1). Аналойчний вплив ретардант1в на рослини картопт вiдмiчали також 1нш1 дослвдники (Tkachuk, 2015). Пришвидшення та гальмування ростових процесiв за впливу рiзноспрямованих регулятор1в росту супровод-жувалися змшами у будовi, розмiрах i функцюнуванш вегетативних та генеративних орган1в.
Суттевих змiн зазнавав листковий апарат дослвдних рослин. Усi регулятори росту збшьшували кiлькiсть листкiв на рослинi. Найбшьше даний показник зростав п1сля застосування хлормекватхлориду (на 28%). Пiсля обробки препаратами збiльшувалася маса сиро! речови-ни листк1в та, що надзвичайно важливо з погляду продуктивност1 культури, - площа листково! поверхнi (Kur'jata and Rogach, 2009; Kumar et al., 2012).
Найбшьшою була площа листя у рослин кapтоплi, як зазнали ди пберелшу, разом iз тим ретарданти також збiльшувaли цей показник. На нашу думку, через те, що застосування стимулятора прискорювало процеси росту та розвитку. Це викликало вiдповiднi морфолопчт змши в листковому апарап. Застосування ретарданпв зумовило зростання кiлькоcтi листюв, !х маси та площi. Це зумовлено гальмуванням активносп aпiкaльних меристем i, вщповщно, посиленням функцюнування марп-нальних меристем з одночасним пеpеpозподiлом над-
Важливий показник, що впливае на пpодуктивнicть рослин, - вмкт хлоpофiлiв у листках. Результата наших дослвджень свщчать, що упродовж вегетацшного пеpiоду picтiнгiбувaльнi препарати збшьшували вмicт суми хлоро-фiлiв (a + b). У фазу дозpiвaння бульб застосування три-азолпохщного ретарданту - тебуконазолу сума хлорофь лiв перевищувала контроль на 20%, а за да онiевого препарату хлормекватхлориду на 12%. Анaлогiчнi ре-зультати за до ретарданпв зaфiкcовaнi також шшими дослщниками (Baozhong et al., 2011; Kumar et al., 2012; Wang et al., 2016). Пберелова кислота доcтовipно змен-шувала вмст основного фотосинтетичного пименту в листках каргошп. Анaлогiчнi результати отpимaнi на шших культурах (Kur'jata and Polyvanyj, 2015).
Головнi показники, що характеризують бiологiчну пpодуктивнicть рослин, - динамка накопичення сухо! речовини рослинами та чиста продуктивтсть фотосинтезу. Як aнтигiбеpелiновi препарати, так i пберелова кислота збшьшували масу сухо! речовини рослин та чисту продуктивтсть фотосинтезу поpiвняно з контролем, але за до ретарданпв зростання цих показниюв суттевше, нiж за впливу гiбеpелiну (Kur'jata and Polyvanyj, 2015; Tkachuk, 2015).
Модифшатори росту та розвитку рослин, впливаючи на морфолопчт показники, зумовлюють змiни у нако-пиченнi та pозподiлi piзних форм вуглеводав i азотумс-них сполук мiж органами рослин. Анaлiз отриманих даних свщчить, що ретарданти зумовлювали доcтовipне зменшення вмicту цукpiв у коршт рослин кapтоплi та збшьшення вмicту крохмалю як у коршт, так i у стеблах. Це свщчить про iнтенcивнiше перетворення ново-утворених цукpiв на крохмаль. Щдтвердження цього -вищi показники вмсту крохмалю у бульбах. У листках
лишку пластичних речовин на рют лиcткiв. Подiбнi результати спостерталися у працях iнших aвтоpiв (Kur'jata and Polyvanyj, 2015; Kur'jata and Rogach, 2009).
Юльюсною характеристикою концентрацй структур-них елеменпв, як беруть участь у фотосинтетичних про-цесах, е питома поверхнева щiльнicть листка. Bci препарати збiльшувaли цей показник унаслвдок змiн у мезо-cтpуктуpi листка. Регулятори росту потовщували хлорен-хiму листков та збшьшували об'ем клттин стовпчасто! пapенхiми (табл. 1) (Kur'jata and Polyvanyj, 2015).
рослин, оброблених антипберелшовими препаратами, зростае втст загального азоту за рахунок бшково! його форми, що може свщчити про формування потужнiшого фотосинтетичного апарату, добре забезпеченого ферментами та шшими бшками. Так! результати чгтко коре-люють !з мезоструктурними показниками листав рослин, як зазнали до aнтигiбеpелiнiв (табл. 1).
Застосування пберелово! кислоти зменшувало втст цукр!в i крохмалю, а також загального азоту за рахунок його бшково! форми в коршт, стеблах i листках, що, на нашу думку, пов'язано з посиленням ростових пpоцеciв у рослин! за впливу препарату. Одночасно стимулятор росту збшьшував вмст цукр!в у бульбах, що можна вважати негативним наслщком застосування цього препарату (табл. 2).
Там змши морфометричних показникв рослин картопт та х!мчного складу вегетативних органв ство-рюють передумови для оптимiзaцii продуктивносп карто-пл сорту Санте. Ретарданти тебуконазол, хлормекватхло-рид i стимулятор росту пберелова кислота щдвишували пpодуктивнicтъ культури картопт вшповщно на 33%, 16% i 34% (Matysiak and Kaczmarek, 2013).
Передчасне проростання бульб у перюд зимового спокою спричинюе втрати продукци та негативно впливае на и яюсн характеристики. Пберелш суттево пришвидшуе проростання, а представники р!зних клас!в ретарданпв уповшьнюють його (рис. 1).
Як видно з наведених даних, найсуттевше шпбував проростання триазолпохвдний препарат паклобутразол. Таким чином, застосування ретарданпв може стати ефек-тивним засобом уповшьнення проростання бульб у зимовий перюд, що дозволить уникнути втрат продукци. Тнтенсивтсть дихання рослин тюно пов'язана з ростови-
Таблиця 1
Морфофiзiологiчна характеристика рослин картопл сорту Санте за ди регуляторiв росту (фаза дозр!вання бульб, середш данi за 2013-2015 рр., n = 20)
Показник Контроль ГК3 EW-250 ССС-750
Висота рослини, см 50,2 ± 2,3 58,7 ± 2,4* 41,5 ± 2,0* 42,2 ± 2,0*
Юлькють листк1в на рослин!, шт. 47,7 ± 2,3 52,2 ± 2,2 51,4 ± 2,1 60,9 ± 2,9*
Маса сиро! речовини листкв, г 103,9 ± 5,0 117,4 ± 5,2 120,7 ± 5,9* 123,2 ± 6,0*
Площа листюв, см2 5200±253 6969±345* 6493±313* 6059±298*
Питома поверхнева щшьтсть листка, мг/см2 2,98 ± 0,12 3,07 ± 0,14 3,42 ± 0,15* 3,73 ± 0,13*
Об'ем клпин стовпчасто! паренами, мкм3 10 097 ± 438 12 347 ± 597* 15 562 ± 713* 11 529±567
Довжина клпин губчасто! паренами, мкм 20,2 ± 0,5 39,6 ± 1,2* 18,7 ± 0,6 27,9 ± 0,8*
Ширина клпин губчасто! пареними, мкм 20,5 ± 0,4 32,9 ± 1,6* 21,1 ± 0,7 22,9 ± 0,9
Товщина хлоренями, мкм 165,0 ± 4,7 189,1 ± 8,4* 177,9 ± 3,2* 168,5 ± 2,3
Маса сухо! речовини рослини, г 69,6 ± 3,3 98,8 ± 4,5* 136,0 ± 6,1* 114,8 ± 5,0*
Вмст суми хлорофшв (a + b), % 0,52 ± 0,02 0,46 ± 0,02* 0,63 ± 0,03* 0,58 ± 0,02
Чиста продуктившсть фотосинтезу, г/м2^ добу 5,12 ± 0,22 7,40 ± 0,32* 13,68 ± 0,58* 12,23 ± 0,49*
Середнш урожай бульб, ц/га 199,1 ± 8,9 265,2 ± 11,8* 265,6 ± 12,3* 231,6 ± 11,1
Примтка: * - р!зниця достов!рна за Р < 0,05.
ми процесами. Посилення росту iнтенсифiкуe дихання. Застосування пберелшу та його антаготспв - ретар-данпв - дозволяе змоделювати такий тип розбалансуван-ня активносп донора й акцептора, за якого зменшуеться
попит на асимшяти основним акцептором - паростком, унаслвдок гальмування активносп його меристем. Аналз отриманих даних сввдчить про суттеш змши дихання за дИ' препарата (рис. 2).
Таблиця2
Вплив регуляторiв росту на вм1ст ршш\ форм вуглеводiв 1 азоту в листках рослин картопл1 сорту Санте у фазу дозршання бульб (% на суху речовиму, середм1 дам1 за 2013-2015 рр., п = 5)
Орган Показники Контроль Гiберелова кислота Тебуконазол Хлормекватхлорид
сума цукрш 5,86 ± 0,15 5,52 ± 0,13 4,91 ± 0,11* 4,81 ± 0,11*
й крохмаль 10,61 ± 0,37 10,38 ± 0,39 12,63 ± 0,44* 13,21 ± 0,46*
о. загальний азот 1,24 ± 0,04 1,16 ± 0,02 1,32 ± 0,02 1,37 ± 0,02*
бшковий азот 0,94 ± 0,04 0,92 ± 0,04 1,02 ± 0,05 1,01 ± 0,05
сума цукрв 9,12 ± 0,41 8,38 ± 0,38 9,56 ± 0,42 9,32 ± 0,39
крохмаль 4,55 ± 0,12 4,02 ± 0,11* 6,81 ± 0,22* 6,72 ± 0,26*
о загальний азот 1,45 ± 0,06 1,51 ± 0,07 1,72 ± 0,08 1,75 ± 0,08*
бшковий азот 1,15 ± 0,04 1,28 ± 0,04 1,35 ± 0,05* 1,32 ± 0,06
сума цукрш 4,02 ± 0,19 3,89 ± 0,15 4,13 ± 0,18 4,03 ± 0,16
В крохмаль 5,65 ± 0,23 2,13 ± 0,09* 4,79 ± 0,21 4,08 ± 0,17*
загальний азот 3,21 ± 0,12 2,94 ± 0,11 3,61 ± 0,14 3,79 ± 0,15*
бшковий азот 2,52 ± 0,08 2,46 ± 0,07 3,12 ± 0,09* 3,14 ± 0,11*
сума цукрш 4,05 ± 0,19 6,19 ± 0,28* 6,01 ± 0,25* 4,03 ± 0,18
крохмаль 64,98 ± 3,13 66,81 ± 3,32 67,46 ± 3,35 64,81 ± 3,03
в ^ м загальний азот 0,99 ± 0,04 1,02 ± 0,05 0,91 ± 0,04 1,14 ± 0,05
бшковий азот 0,73 ± 0,03 0,75 ± 0,03 0,75 ± 0,03 0,87 ± 0,04
Примггка: * - р!зниця достовiрна при Р < 0,05.
о к У ш
5 2
Р д | »
3,5 3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
1 2 3 4 5
Рис. 1. Д1я пберелшу та ретардант1в на 1нтенсивнкть проростання бульб картопл1 сорту Поляна:
1 - контроль, 2 - ГК3 (150 мг/л), 3 - декстрел (0,5%), 4 - ССС (1%), 5 - паклобутразол (0,05%); 30-та доба проростання
э
и
0,02
и 0,0175
и
0,015
£
И 0,0125
И 0,01
0,0075
ш
к ^ 0,005
1 0,0025
1 2 3 4
Рис. 2. 1нтенсившсть дихання бульб картопл1 сорту Поляна за ди г1берел1ну та ретардантш:
1 - ГК3 (150 мг/л), 2 - контроль, 3 - 0,05% паклобутразол, 4 - 1% хлормекватхлорид (40-а доба тсля обробки)
Застосування рiзних типiв регулятор1в росту незалеж-но вщ типу ростово! реакци (пришвидшення проростання за да ГК3 чи гальмування за да ретарданпв) зумовлювало посилення iнтенсивнiсть дихання, максимальне за впливу ГК3 i паклобутразолу. На нашу думку, посилення дихання за обробки пберелшом зумовлене зростанням штен-
сивносп проростання, в основi чого лежать пдролтз крохмалю, транспорт цукр!в у паростки та новоутворення елеменпв структури вегетативного органа, що супровод-жуеться пдвищенням енерговитрат. Оскшьки за да паклобутразолу пдрол!з крохмалю не супроводжуеться по-силенням проростання через блокування активносп
0
аткальних меристем паростка, утворюеться надлишок доступних для дихання асимшятпв. На ввдмшу ввд !нтенсиф1каци дихання за обробки пберелшом, де воно забезпечуе енерпею процеси росту, посилення дихання за обробки ретардантом можна вважати певною мрою «холостим ходом», що спалюе надлишок розчинних цукр!в, утворених унаслвдок незворотного пдротзу крохмалю в бульбах. Тобто у цьому раз! темнове дихання виступае як альтернативний росту акцептор (аналойчно штенсифь каци фотодихання в листках за умов гальмування вщтоку асимшятпв у раз! зменшення на них попиту з боку акцептор!в) (Kyryzyj, 2015). Частина асимшятпв за да пак-лобутразолу вторинно депонуеться в амшопластах, що й викликае збшьшення !х кшькосп та об'ему в клгтинах тканин паросткв (Rogach et al., 2015).
Послаблення швидкосп ростових процес!в у рослин картопт сорту Санте шляхом шпбування активносп ашкальних меристем за впливу шпбггор!в синтезу пберелшу та посилення швидкосп ростових процеав унаслвдок застосування екзогенно! пберелово! кислоти сприяло полшшенню кшьшсних показниюв листкового апарату, збшьшувало площу листя, чисту продуктив-нють фотосинтезту та продуктившсть культури (Maty-siak and Kaczmarek, 2013). Встановлено збшьшення вмюту хлорофшв у рослин, оброблених триазолпохщ-ним препаратом тебуконазолом i зменшення !х вмюту тсля застосування пберелово! кислоти.
Ретарданти достов!рно зменшували вмют цукр!в у коршт та збшьшували вмют крохмалю у стеблах, коршт та бульбах. Антипберелшов! препарати зумов-лювали зростання вмюту б!лкового азоту в листках. Иберелова кислота зменшувала вмют крохмалю у стеблах i листках, а також збшьшувала вмют цукр!в у бульбах. Обробка бульб картопт ретардантами у перюд зи-мового спокою уповшьнюе проростання, що сприяе збереженню продукцп, на вщмшу ввд вар!анпв !з пбереловою кислотою.
Висновки
Оберелш та антипберелшов! препарати з р!зним мехашзмом да зумовлювали змши морфогенезу та продуктивносп рослин картопт сорту Санте. Тебукона-зол i хлормекватхлорид зменшували лиши розм!ри дослвдних рослин, а пберелова кислота збшьшувала. yci препарати збшьшували масу сухо! речовини цшо! рос-лини, масу сиро! речовини листков, площу листя, чисту продуктивнють фотосинтезу, питому поверхневу щшь-нють листка за рахунок потовщення хлоренх1ми та зростання об'ему клтган стовпчасто! паренх1ми.
Хлормекватхлорид достов!рно збшьшував кшькють листкв на рослин!, а тебуконазол - вмют суми хлорофшв у листках. За да пберелово! кислоти кшькють листкв достов!рно не змшювалася, вмют суми хлорофшв достов!рно знижувався. За да ретарданпв ввдбувалося зменшення вмюту цукр!в у коренях i збшьшення вмюту крохмалю у стеблах, коренях i бульбах, збшьшувався вмют бшкового азоту в листках. Пберелова кислота зменшувала вмст крохмалю у стеблах i листках, а також збшьшувала вмст цукр!в у бульбах.
Обробка бульб картопт ретардантами в перюд зимо-вого спокою гальмуе !х проростання, що сприяе збереженню продукци. Застосування регулятор!в росту позитивно вплинуло на урожайнють культури. Найефектив-шшим було застосування тебуконазолу та пберелово! кислоти.
Бiблiографiчнi посилання
Anikina, I., Bekseitov, T., Djaksybaeva, G., 2015. Use of the preparation chlormequat chloride to increase resistance of regenerated potato. Int. J. Pharm. Bio. Sci. 6(2), 417-422. Bala, M., Gupta, S., Gupta, N.K., Sangha, M.K., 2013. Practicals
in plant physiology and biochemistry. Scientific, Jodhpur. Baozhong, Y., Yongsheng, Z., Yuechen, Z., 2011. Effects of plant growth regulators on growth and yields characteristics in adzuki beans (Phaseolus angularis). Front. Agric. China 5(4), 519-523.
Kumar, S., Sreenivas, G., Satyanarayana, J., Guha, A., 2012. Paclobutrazol treatment as a potential strategy for higher seed and oil yield in field-grown Camelina sativa L. Crantz. BSK Research Notes 5(1), 13. Kur'jata, V.G., Polyvanyj, S.V., 2015. Potuzhnist' foto-syntetychnogo aparatu ta nasinnjeva produktyvnist' maku olijnogo za dii' retardantu folikuru. Fyzyologyja Rastenyj y Genetyka 47(4), 313-320. Kur'jata, V.G., Rogach, T.I., 2009. Morfofiziologichni zminy u roslyn Helianthus annuus pid vplyvom hlormekvathlorydu. Visnyk Zaporiz'kogo Nacional'nogo Universytetu. Biologichni Nauky 2, 151-155. Kyryzyj, D.A., 2015. Fotosyntez y rost rastenyj v aspekte do-
norno-akceptornih otnoshenyj. Logos, Kyiv (in Russian). Mahmood, T., Farooq, M., Khokhar, M.A., Hussain, S.I., 2012. Plant growth regulators affecting sex expression of bottle gourd (Lagenaria siceraria molina) plants. Pakistan J. Agric. Res. 25(1), 50-54. Matysiak, K., Kaczmarek, S., 2013. Effect of chlorocholine chloride and triazoles - tebuconazole and flusilazole on winter oilseed rape (Brassica napus var. oleifera L.) in response to the application term and sowing density. J. Plant Prot. Res. 53(1), 79-88. Pavlista, A.D., 2013. Influence of foliar-applied growth retardants on russet burbank potato tuber production. Am. J. Potato Res. 90, 395-401. Pirasteh Anosheh, H., Emam, Y., Ashraf, M., Foolad, M.R., 2012. Exogenous application of salicylic acid and chlorme-quat chloride alleviates negative effects of drought stress in wheat. Adv. Stud. Biol. 4(11), 501-520. Rogach, V.V., Rogach, T.I., 2015. Vplyv syntetychnyh stymul-jatoriv rostu na morfofiziologichni harakterystyky ta biologichnu produktyvnist' kul'tury kartopli [Influence of synthetic growth stimulators on morphological and physiological characteristics and biological productivity of potato culture]. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 23(2), 221-224 (in Ukrainian). Van Emden, H.F., 2008. Statistics for terrified biologists.
Blackwell, Oxford. Wang, Y., Gu, W., Xie, T., Li, L., Sun, Y., Zhang, H., Li, J., Wei, S., 2016. Mixed Compound of DCPTA and CCC increases maize yield by improving plant morphology and up-regulating photo synthetic capacity and antioxidants. PLOS ONE 11(2):e0149404.
Надшшпа до редколеги 04.10.2016
