CC BY
76
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9234 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:98:614.4:636.5
Efficiency of complex disinfecting measures in the conditions of poultry farming
O.L. Nechyporenko, A.V. Berezovskyy, T.I. Fotina, R.V. Petrov, A.I. Fotin
Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine
Article info
Received 29.10.2018 Received in revised form
27.11.2018 Accepted 28.11.2018
Sumy National Agrarian University, Gerasim Kondratyev Str., 160, Sumy, 40000, Ukraine. Tel: +38-095-495-29-33 E-mail: tif_ua@meta.ua
Nechyporenko, O.L., Berezovskyy, A.V., Fotina, T.I., Petrov, R.V., & Fotin, A.I. (2018). Efficiency of complex disinfecting measures in the conditions ofpoultry farming. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(92), 165-168. doi: 10.32718/nvlvet9234
The key to successful work of a modern poultry industry and the safety of its products for consumers is high-quality disinfection. Modern disinfectants used in poultry farms are different in composition, concentration of active substances, means of application and other properties. Most of them are represented by imported products. Their replacement in the domestic market with effective, safe and economical drugs is extremely relevant. It should be highly effective means, possessing a wide spectrum of virilicidal, bactericidal, sporocidal and fungicidal action. The goal of the work. The purpose of our research was to evaluate the effectiveness of the complex disinfection in the production conditions of the Bi-Dez and DezSan products. Materials and methods of research. Production testing of the disinfection of poultry facilities and equipment using the Bi-dez and DezSan schemes was carried out at one of the poultry farms of the Sumy region. At the first stage, the water supply system was treated by filling the piping line with a 0.1% solution of Bi-dez with an exposure of 1 hour. At the second stage, moisture was disinfected with 0.8% solution DezSan from the rate of 0.2-0.3 liters of solution per 1 m2, exposure time - 2-3 hours. Then, in the room, the fine dispersed aerosol of this biocide was sprayed into a 10% solution (1 liter of preparation per 9 liters of water) - aerosol disinfection by fogging at a rate of 5 ml of solution per 1 m3 of space, exposure time - at least 3 hours. Results of research and discussion. Evaluating the effectiveness of disinfection of the water supply system with the Bi-dez compound, found that the total microbial contamination of the water before treatment was 235 CFU/ml. In addition to other bacteria, it was isolated from the intestinal bacillus. After the rehabilitation, the microbial water pollution decreased to 4 CFU/ml. Sanitary-indicative microorganisms (E. coli, salmonella and staphylococci) were not detected in the system faults. The total amount of microorganisms in the air after disinfection with the drug DezSan decreased by 2.6 times (12 thousand mc/m3) compared with the baseline bacterial background (29 thousand mc/m3), and the intestinal rod after treatment from the selected in the poultry house air samples were not allocated. Conclusions and prospects for further research. Reducing the microbial background and the death of opportunistic microorganisms in the premises and the system of drinking poultry farms contribute to the veterinary well-being of poultry farms. In the future, it is planned to conduct a study of the drug DezSan, identified it irritating, skin-resorptive, cumulative and other properties.
Key words: disinfection, well-being, poultry house, Bi-des, DezSan.
Ефектившсть комплексних дезшфшуючих заходiв в умовах птахогосподарства
О.Л. Нечипоренко, А.В. Березовський, Т.1. Фотша, Р.В. Петров, А.1. Фотш
Сумський нацюналъний аграрний yuieepcumem, м. Суми, Укра'та
В cmammi наведет дат щодо проведення комплексу дезiнфiкyючих 3axodie в nmaxieHUHOMy socnodapcmei за використання eim-чизняних пpепapamiв Б^дез i ДезСан. Сучасш дезiнфекmaнmи, що викopиcmoвyюmьcя на пmaxoфaбpикax, piзнi за складом, концен-mpaцieю дЮчих речовин, зacoбiв зacmocyвaння ma тшими влacmивocmями Бiлъшicmъ з них пpедcmaвленo iмпopmними пpoдyкmaми ïx замщення на вШчизняному ринку ефекmивними, безпечними i екoнoмiчними пpепapamaми вкрай акшуально. Це повинш бymи виcoкoефекmивнi засоби, що вoлoдiюmъ широким спекжром вipyлiциднoï, бакшерицидног, спороцидног i фунгщидног дИ Виpoбничi випробування дезтфекци примщенъ пmaшникa ma обладнання з викopиcmaнням схеми Б^дез ma ДезСан провели на однш з пшохо-
фабрик Сумськог областi. Препарат Б^дез був застосований для знезараження води в системi напування птищ препарат ДезСан - у виглядi аерозолю для знезараження повтря та поверхонь пташинка. Звтьнет вiд птиц примщення, призначен для гг тдлого-вого утримання, дезтф^вали в дектька етатв. На першому етат обробили систему водопостачання за допомогою наповнення лти напування 0,1% розчином Б^дез з експозищею 1 год. На другому етат провели вологу дезтфекцт 0,8% - розчином ДезСан iз розрахунку 0,2-0,3 л розчину на 1 м2, час експозици - 2-3 години. Потiм розпиляли в примщенш дрiбнодисперсний аерозоль цього бюциду 10% розчин (1 л препарату на 9 л води) - аерозольна дезтфекщя шляхом туманоутворення з розрахунку 5 мл розчину на 1 м3 примщення, час експозици - мттум 3 години. Обидва препарати показали високу ефективтсть знезараження, що було виявлено при контролi за сантарно-показовою мтрофлорою. Ощнюючи ефективтсть дезтфекци системи водопостачання препаратом Б^дез встановили, що загальна мтробна забруднетсть води до обробки складала 235 КУО/мл. Крш тших бактерш з нег видшяли кишкову паличку. Шсля санаци мтробна забруднетсть води знизилися до 4 КУО/мл. Сантарно-показових мiкроорганiзмiв (кишковог палички, сальмонел i стафтокотв) в змивах системи не виявили. Загальна ктьюсть мiкроорганiзмiв у повiтрi тсля проведення дезтфекци препаратом ДезСан знизилась в 2,6 раза (12 тис. м.к/м3) порiвняно з вихiдним бактерiальним фоном (29 тис. м.к/м3), а кишковог палички тсля обробки з вШбраних в пташнику проб повтря не видглили.
Ключовi слова: дезтфекщя, благополуччя, пташник, Б^дез, ДезСан.
Вступ
Важлива ланка системи профшактичних заход1в у твариннищга це - дезшфекщя. Велика концентрация птиц в примщеннях, швидка змша ii поколшь на одному майданчику та шш1 особливосп штенсивного птах1вництва призводять до шдвищення контамшацп виробничих примщень господарств мшрооргашзма-ми i вщповвдно зростання ризику виникнення спала-х1в шфекцшних хвороб (Champan, 2003; Kolos et al., 2007; Fotina, 2007; Fotina and Fotin, 2015). Ветеринар-не благополуччя птахофабрик мае не тшьки економь чне, а й величезне сощальне значения, оскшьки велика кшьшсть зооантропонозних шфекцш птищ (саль-монельоз, пташиний грип та ш.) становлять загрозу для здоров'я населення.
Актуальтсть теми: запорукою усшшно! роботи сучасного птахiвничого тдприемства i безпеки його продукци для споживачiв е яшсна дезшфекщя. В да-ний час ii проводять перекисними, галогеновмiсними i четвертинними амонiйними сполуками, альдегiдами i дiальдегiдами, гуан1динами, хлоргексидином, гшо-хлоритами з додаванням рiзних поверхнево-активних речовин; розчинами, що активуються електрохiмiч-ним шляхом та шшими засобами (Svetlov, 2005; Bannikov, 2007; Mandyhra et al., 2009; Selishcheva et al., 2013; Dezinfektsiia ptakhivnychykh..., 2017). Велико! популярносп набули композицiйнi дезшфектанти, що застосовуються у виглядi аерозолiв (Aerozolna dezinfektsiia, 2010; Hudjakov, 2010). Мiкрокраплi туману, що утворюються при такш дезшфекцп, рiвномi-рно розподмються на оброблюваних поверхнях i оодають в примiщеннi протягом дешлькох годин, при цьому проникаючи в ус щiлини й iншi важкодоступш мiсця. Ефективнiсть аерозольно! обробки за охоплен-ням площi набагато вища, а витрати препаратiв зазви-чай меншг Сучаснi дезiнфектанти, що використову-ються на птахофабриках, рiзнi за складом, концентра-цiею дшчих речовин, засобiв застосування та iншими властивостями. Б^шготь з них представлено iмпорт-ними продуктами (Kolos et al., 2007; Kovalenko, 2012; Selishcheva et al., 2013; Fotina and Fotin, 2015). 1х за-мiщения на вичизняному ринку ефективними, без-печними i економiчними препаратами вкрай актуаль-не. Це повиннi бути високоефективш засоби, що во-лодiють широким спектром вiрулiцидноi, бактерицидно!, спороцидно! i фунгщидно! дп.
Mema i 3aedauHR docmdwenuH. B 3B'a3Ky 3 цнм Me-Toro Hamnx gocnig^eHb 6yno оцiннтн y bhpo6hhhhx yMOBax e^eKTHBHiCTb KOMnneKcHoi ge3iH$eKqii 3aco6a-mh Bi-ge3 Ta ,3,e3CaH. ,3,nH gocarHeHHa nocTaBneHoi MeTH Heo6xigHO 6yno BupimuTH TaKi 3aBgaHHa.
1. BCTaHOBHTH e^eKTHBHicTb BHKOpHCTaHHH npe-napaTy Bi-ge3 gna 3He3apa®eHHa Bogu b CHCTeMi Hany-BaHHa птнцi.
2. BH3HanHTH aKicTb ge3iH$eKqii noBiipa, rogiB-ннцb, noBepxoHb nTamHHKa npenapaTOM ,3,e3CaH npu 3acTOcyBaHHi noro MeTogoM xonogHoro TyMaHy.
3. HagaTH пpопознцii ^ogo nepcneKTHB BHKopuc-TaHHa 3a3HaneHHx ge3iH$iKyroHux 3aco6iB b птaxiвннц-
TBi.
MaTepia. i MeTogu goc.rng:»:eHb
Bupo6HHHi BHnpo6yBaHHa ge3iH$eKqii npuMi^eHb nTamHHKa Ta o6nagHaHHa 3 BHKopucTaHHaM cxeMH Bi-ge3 Ta ,3,e3CaH npoBenu Ha ogmn 3 maxo$a6puK CyMCb-Koi o6nacTi.
Bi-ge3 BHroTOBneHHH Ha 0CH0Bi gBox hobhx bhcoko-e^eKTHBHHx aKTHBHO gironux penoBHH (nonireKcaMeTH-neHiyamgHH rigpoxnopugy Ta gоgeцнggнпpопineн Tpu-aMiHy), go aKux BigcyTHa CTiÖKicTb 36ygHHKiB iH^eKqin-hhx Ta napa3HTapHux xBopo6. npenapaT gie 6aKTepuqu-gHO Ta cnopoqugHO Ha 6inbmicTb rpaMno3HTHBHux i rpaMHeraTHBHHx 6aKTepin, Ha Clostridium spp., Klebsiella spp., Bacillus spp., Listeria spp., Proteus spp., Pseudomonas spp., Salmonella spp., Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Campylobacter spp., Escherichia. coli, Lactobacillus spp., Mycobacterium; BipyqugHO Ha PHK- Ta ^HK-BMicHi Bipycu; aHTunpoTO3OHHO Ha eHMe-pii; ^yHriqugHO Ha rpu6u; Mae ge3ogopyroni BnacTHBOC-
Ti.
^e3CaH MicTHTb: anKiggHMeTHn6eH3HnaMOHiro xno-pug; OKTungequnguMeTunaMOHiM xnopug; guoKTungu-MeTunaMOHiM xnopug; gugequngHMeTHnaMOHiro xnopug; rnyTapoBHH anbgerig. po3hhh Mae 6aKTepuqHgHy Ta cnopoqugHy giM Ha 6inbmicTb rpaMno3HTHBHux i rpaMHeraTHBHHx 6aKTepin, BKnMnaMHH naToreHHux 36ygHH-KiB Mycobacterium spp., Yersinia enterocolitica to^o; BipyqugHy giro Ha PHK-BMicHi Bipycu Avibirnavirus, Paramixovirus, Orthomixovirus, ^HK-BMicHi Bipycu Parvovirus, Dependovirus, Aviadenovirus, Avipoxvirus, Circovirus; ^yrniqugHy giro Ha rpu6u Aspergillus spp., Penicbllium spp., Candida spp., Trichophyton spp., Microsporum spp.
Зв^шш ввд птицi примiщeння, признaчeнi для ïï пiдлoгoвoгo yтримaння, дeзiнфiкyвaли в дeкiлькa eтaпiв. Ha пeршoмy eтaпi oбрoбили cиcтeмy вoдoпo-cтaчaння зa дoпoмoгoю нaпoвнeння лiнiï нaпyвaння 0,1% рoзчинoм Бi-дeз з eкcпoзицieю 1 гoд. Ha дрyгoмy eтaпi прoвeли вoлoгy дeзiнфeкцiю 0,8% рoзчинoм ДeзCaн iз рoзрaxyнкy 0,2-0,3 л рoзчинy нa 1 м2, чac eкcпoзицiï - 2-3 гoдини. Шпм рoзпиляли в примь щeннi дрiбнoдиcпeрcний aeрoзoль цьoгo бioцидy 10% рoзчин (1 л прeпaрaтy нa 9 л вoди) - aeрoзoльнa дeз-iнфeкцiя шляxoм тyмaнoyтвoрeння з рoзрaxyнкy 5 мл рoзчинy нa 1 м3 примiщeння, чac eкcпoзицiï - мшмум 3 гoдини.
Аeрoзoльнy oбрoбкy прoвoдили при вимкнeнiй вe-нтиляцп, зaкритиx двeряx i вiкнax. Тeмпeрaтyрa в примiщeннi мae бути ж нижчe нгж +15 C, a вiднocнa вoлoгicть - нe мeншe шж 60-65%.
no зaвeршeнню oбрoбoк oцiнили якicть дeзiнфeк-цiï зa дoпoмoгoю мiкрoбioлoгiчниx дocлiджeнь (Golovko et al., 2007; Iakist dezinfektsii, 2016). Бaктeрi-oлoгiчнe дocлiджeння пoвiтря здiйcнювaли ceдимeн-тaцiйним мeтoдoм нa чaшки Пeтрi з м'яco-пeптoним aгaрoм. Змиви з 20 дiлянoк oбрoблeниx пoвeрxoнь (пiдлoгa, cтiни, гoдiвницi, пeрeгoрoдки) брaли двiчi -дo i пюля aeрoзoльнoï oбрoбки (пicля зaкiнчeння exc-пoзицiï бioцидy). ïx виciвaли та пoживнi ceрeдoвищa (Ендo, МПА i coльoвий МПА). Пociви iнкyбyвaли в тeрмocтaтi при 37 °C прoтягoм 24-48 гoд. Kiлькicть мiкрooргaнiзмiв в 1 м3 пoвiтря рoзрaxoвyвaли зa мeтo-дoм Омeлянcькoгo. Якicть дeзiнфeкцiï cиcтeми тапу-вaння oцiнювaли зa нaявнicтю кoлiфoрмниx бaктeрiй, cтaфiлoкoкiв i caльмoнeл в змивax, зрoблeниx дo i чeрeз 60 xв mcra oбрoбки (Selishcheva et al., 2013).
Якють дeзiнфeкцiï визнaвaли зaдoвiльнoю при вдаут-нocтi рocтy caнiтaрнo-пoкaзoвиx мiкрooргaнiзмiв в прoбax.
Результата та ïx обговорення
Вирoбничi дocлiджeння пoкaзaли, щo Бi-дeз тa ДeзCaн зa зaпрoпoнoвaнoю cxeмoю дeзiнфeкцiï eфeк-тивнo знищують yмoвнo пaтoгeннi мiкрooргaнiзми в говпр^ нa oбрoблювaниx пoвeрxняx i в cиcтeмi тапу-вaння.
Вiдoмo, щo 75-88% вoди, щo викoриcтoвyeтьcя в птaxiвництвi, cильнo зaбрyднeнo бaктeрiями, годов-ним чинoм кишкoвoю пaличкoю, caльмoнeлaми, птев-дoмoнaдaми i кaмпiлoбaктeрiями (Fotina and Fotin, 2015). Бaгaтo мiкрooргaнiзмiв здaтнi yтвoрювaти 6ío-плiвкy, яга зaxищae ïx вiд дeзiнфiкyючиx зacoбiв, щo cтaнoвить ceрйoзнy зaгрoзy для ятоеи вoди. KomaM-нaцiя ^гогенними мiкрooргaнiзмaми вoди мoжe при-вecти дo швидкoгo зaрaжeння вcьoгo пoгoлiв'я в rna-шнику, тoмy чтато^ вoди в cиcтeмi нaпyвaння ^o6-xiднo придiляти ocoбливy yвaгy. Ощнюючи eфeктив-нicть дeзiнфeкцiï cиcтeми вoдoпocтaчaння прeпaрaтoм Бi-дeз вcтaнoвили, щo зaгaльнa мiкрoбнa зaбрyднe-нicть вoди дo oбрoбки cклaдaлa 235 КУО/мл. Kрiм iншиx бaктeрiй, з нeï видели кишкoвy пaличкy. nic-
ля canari' мiкрoбнa зaбрyднeнicть вoди знизилиcя дo 4 КУО/мл. Caнiтaрнo-пoкaзoвиx мiкрooргaнiзмiв (ки-шкoвoï талички, caльмoнeл i cтaфiлoкoкiв) в змивax cиcтeми нe виявили.
Рeзyльтaти мiкрoбioлoгiчниx дocлiджeнь змивiв з пoвeрxoнь птaшникa дo i пюля прoвeдeння дeзiнфeк-цп нaвeдeнi в тaблицi 1.
Таблиця 1
Пoкaзники мiкрoбнoï кoнтaмiнaцiï птaшникa дo тa пюля прoвeдeння кoмплeкcниx дeзiнфeкцiйниx зaxoдiв
Мюцс вiдбoрy прoб
Cxina Пiдпoгa Гoдiвницi Пeрeгoрoдки
Зaгaльнa кoнxaмiнaцiя, КУО
Kишкoвa пaличкa
Cxaфiлoкoки
дo пicля дo пicля дo пicля
дсзгнфскцй_дсзофскци_дсзгнфскцй_дсзофскци_дсзгнфскцй дeзiнфeкцiï
0,45x10' 0,27х103 0,36x102 0,44x10*
0,1x10! 0,1x10! 0,1x10! 0,1x10!
+ + +
+ + +
Зaгaльнa кiлькicть мiкрooргaнiзмiв в швп^ пicля прoвeдeння дeзiнфeкцiï прeпaрaтoм ДeзCaн знизилacь в 2,6 рaзy (12 тиc. м.к/м3) пoрiвнянo з вимдним бaктe-рiaльним фoнoм (29 тиа м.к/м3), a кишкoвoï пaлички пicля oбрoбки з вiдiбрaниx в пгашнику прoб пoвiтря нe видшили.
З нaвeдeниx y тaблицi дaниx виднo, щo дo дeзiн-фeкцiï мaкcимaльнy кiлькicть бaктeрiй вiдзнaчaли в змивax з пiдлoги птaшникa. Пюля oбрoбки дeзiнфeк-тaнтoм вoнa знизилacя в 240 рaзiв. Однoчacнo знизив-cя cтyпiнь кoнтaмiнaцiï caнiтaрнo-пoкaзoвoю мiкрoф-юри пoвeрxнi примiщeння пoрiвнянo з виждним рiв-нeм.
TaR, в змивax, взятиx з oгoрoджyвaльниx ^татру-кцiй i oблaднaння птaшникa (стши, пiдлoгa, пoïлки тa гoдiвницi), дo дeзiнфeкцiï виявляли cтaфiлoкoки i
киштову пaличкy. При дocлiджeннi прoб пюля oбрoб-ки циx бaктeрiй ж виявили. Дaний фaкт cвiдчить ^o виcoкy якicть дeзiнфeкцiï (Svetlov, 2005; Mandyhra et al., 2009).
Висновки
Taким чинoм, зрoшeння примiщeння рoзчинoм Бь дeз зaбeзпeчилo дeзiнфeкцiю пoвeрxoнь, a дoдaткoвa aeрoзoльнa oбрoбкa зacoбoм ДeзCaн - caнaцieю швгт-рятого ceрeдoвищa i вaжкoдocтyпниx мicць примь щeння. В рeзyльтaтi кoмплeкcнa дeзiнфeкцiя знaчнo змeншилa кiлькicть мiкрoбниx клггин в пoвiтрянoмy ceрeдoвищi, нa пoвeрxняx i oблaднaннi птaшникa. Taким читом, y вирoбничиx yмoвax вcтaнoвлeнo ви-шку якicть дeзiнфeкцiï зacoбaми Бi-дeз тa ДeзCaн.
Зниження мшробного фону та загибель умовно-патогенних м1кроорган1зм1в в примщеннях i систем1 напування птахофабрик сприяють ветеринарному благополуччя птахiвничих господарств. Варто зазна-чити, що дезiнфекцiя як спрямований протиешзооти-чний захiд в профшактищ i лiквiдацiï iнфекцiйних хвороб е дieвим тiлыcи в загальному комплексi захо-дiв, як контроль вах ланок епiзоотичного ланцюга.
Перспективи подальших дослгджень. В подаль-шому плануеться провести дослiдження препарату ДезСан, визначити його подразнююч^ шшрно-резорбтивш, кумулюючi та iншi властивостi.
References
Aerozolna dezinfektsiia (2010) [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://veterinarua.ru/1epizootologiya/ 2221-aerozolna-dezinfektsiya.html (in Ukrainian). Bannikov, V.N. (2007). Primenenie dezinfektanta viro-cida v pticevodstve. Veterinarija, 3, 18-20 (in Russian).
Champan, J.S. (2003). Biocide resistant mechanisms. Intern. Biodetecterioration and Biodegradation, 51(2), 133-138. doi: 10.1016/S0964-8305(02)00097-5. Dezinfektsiia ptakhivnychykh prymishchen yak zasib profilaktyky infektsiinykh zakhvoriuvan ptytsi (2017). [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://poultry.tekro.ua/biobezpeka/item/31-dezinfekciya-ptaxivny-chy-x-pry-mishhen-yak-zasib-profilakty-ky-infekcijny-x-zaxvoryuvan-pty-ci.html (in Ukrainian). Fotina, H.A. (2007). Pokrashchannia yakosti pytnoi vody v umovakh ptakho hospodarstv. Mater. mizhnar. nauk.-prakt. konf. mol. vchenykh, prysv. 30-richchiu zasnuvannia Sumskoho NAU. Sumy: Universalna knyha, 1, 143 (in Ukrainian). Fotina, T.I., & Fotin, A.I. (2015). Novyj dezinficirujush-hij preparat Bi-dez. Sbornik trudov Azerbajdzhanskogo gos. agrarnogo un-ta. Gjandzha, 79-84 (in Russian).
Golovko, A.N., Ushkalov, V.A., & Skrypnik, V.G. (2007). Mikrobiologicheskie i virusologicheskie metody issledovanija v veterinarnoj medicine: Spravochnoe posobie. H.: NTMT (in Russian).
Hudjakov, A.A. (2010). Jeffektivnaja dezinfekcija i pod-bor dezinfektanta. Veterinarija, 2, 18-22. https://elibrary.ru/item.asp?id=13042424 (in Russian).
Iakist dezinfektsii (2016). [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://veterinarua.ru/1epizootologiya/2218-y akist-dezinfektsiji.html (in Ukrainian).
Instruktsiia z provedennia sanitarnoi obrobky - dezinfektsii, dezinsektsii ta deratyzatsii obiektiv ptakhivny-tstva (2016). [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE14080.h tml (in Ukrainian).
Kolos, Yu., Stets, V., & Tytarenko, V. (2007). Rol sani-tarnoi obrobky - dezinfektsii u pidtrymanni stabilnoho epizootychnoho blahopoluchchia u ptakhivnytstvi. Vet. medytsyna Ukrainy, 12, 28-31 (in Ukrainian).
Kovalenko, V.L. (2012). Suchasni dezinfektanty na kontroli biobezpeky. Veterynarna biotekhnolohiia, 21, 61-71. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2012_21_12 (in Ukrainian).
Mandyhra, M.S., Lysytsia, A.V., Stepaniak, I.V., & Dia-chenko, H.M. (2009). Perspektyvy vykorystannia po-limernykh pokhidnykh huanidynu dlia dezinfektsii pry tuberkulozi. Nauk.-tekhn. biul. In-t biolohii tvaryn i DNDKI vetpreparativ ta kormovykh dobavok, 10(4), 169-175 (in Ukrainian).
Selishcheva, N.V., Bohach, M.V., Andriienko, Yu.V., Monastyrli, V.P., & Honcharuk, O.A. (2013). Monito-rynh suchasnykh dezinfektantiv shchodo zbudnykiv tuberkulozu y atypovykh mikobakterii. Vet. medytsyna Ukrainy, 3, 5-7.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetm_2013_2_3 (in Ukrainian).
Svetlov, D.A. (2005). Biocidnye preparaty na osnove proizvodnyh poligeksametilenguanidina. Zhizn' i bezopasnost', 3-4, 34. http://мультидез.рф/stati/pismo _rukovoditelya_rospotrebnadzora2/ (in Russian).
