CC BY
23
ГРАН1НА О.В.
Харювський нац/ональний медичний унверситет
ЕФЕКТИВНЮТЬ ЗАСТОСУВАННЯ КОРИГУЮЧО1 ТЕРАПП
ПРИ ЦУКРОВОМУ Д|АБЕТ1 2-го ТИПУ З МЕТАБОЛiЧНИМ СИНДРОМОМ ТА НЕФРОПАТieЮ
Резюме. У робот визначалась ефективнсть використання коригуючо¡' терапП при цукровому дабет 2-го типу з метаболiчним синдромом та нефропалею. Доведено, що застосування комплексно¡' терапи у складi метформiну, неб':вололу, дип':ридамолу та <х-л'1поево'1 кислоти сприяе вщновленню вуглеводного обмiну, зниженню индексу маси тла та покращенню функцюнального стану нирок. Ключовi слова: цукровий д1абет 2-го типу, дабетична нефропаш, метабол'чний синдром.
Оригинальные исследования
/Original Researches/
Вступ
Основною проблемою дабетологй е диагностика, про-фтактика та лкування тзнк ускладнень цукрового диабету (ЦД) [3]. Найбтьшу загрозу для життя хворих на ЦД становлять метаболiчний синдром (МС) та дабетична нефропаяя (ДН) [6]. МС з точки зору етюлогй та патогенезу об'еднуе на патофiзiологiчному, патобiохiмiчному та кпiнiчному рiвнях фактори, що обумовлюють сумарний ризик розвитку ожиршня, ЦД, гшерлтопротешемй, арте-рiальноl гшертензй (АГ), хрошчно! хвороби нирок, iшемiч-но! хвороби серця [2]. Первинна шсушнорезистентшсть як складова наступних метаболiчних порушень вщйрае про-вщну роль у патогенезi й прогресуваннi АГ. У хворих на ЦД 2-го типу з МС значно збтьшений кардюваскулярний ризик, що сприяе розвитку ДН. У лкуванш хворих на ЦД 2-го типу з МС перше мюце належить модифшацй способу життя з подальшим призначенням препарат, що вплива-ють на шсушнорезистентшсть. Провщне мiсце серед таких препарат належить метформшу. Стосовно антигшертен-зивно! терапй головний акцент робиться на використанш сучасних вазодилатуючих препаратiв — карведлолу та не-бiвололу, що штенсивно знижують артерiальний тиск (АТ) та сповтьнюють розвиток ДН. На сьогодш е важливим визначення при ЦД 2-го типу ефективносп застосування препарат, що сприяють зменшенню рiвня втьно! глю-кози та показника глiкозильованого гемоглобiну (НЬА1с) у сироватц кровi, позитивно впливають на функцш нирок та зниження АТ, запобйають ускладненням з боку серцево-судинно! системи. Ця проблема е актуальною та потребуе подальшого вивчення [1].
Мета роботи: визначення ефективностi використання коригуючо! терапи при цукровому дiабетi 2-го типу з метаболiчним синдромом та нефропатiею.
Матерiали та методи
В умовах ендокринологiчного вщдшення Облас-но! клiнiчноi лiкарнi — Центру екстрено! допомоги та медицини катастроф м. Харкова було обстежено 45
хворих на ЦД 2-го типу з МС та ДН III ступеня. Дiа-гноз формулювався вщповщно до класифшаци (ВООЗ, 1999). ДН дiагностували вiдповiдно до класифшаци С.Е. Mogensen (1983), згiдно з якою до ^el групи включали пащенпв i3 пiдвищеним рiвнем альбумшури (до 300 мг/добу). Серед обстежених було 25 чоловшв та 20 жшок вiком вiд 20 до 60 роив i3 давнютю захворювання понад 5 роив, контрольну групу складали 20 здорових донорiв. Основнi клiнiчнi показники у хворих на ЦД 2-го типу залежали вщ стану компенсаци вуглеводного обмшу, ступеня тяжкостi та наявностi ускладнень. Об-стеженi хворi переважно були iз субкомпенсованим (27 хворих) та декомпенсованим (18) станом вуглеводного обмшу, що найчастше проявлялося полiдипсieю, поль урieю та полiфагieю. За даними ультразвукового досль дження (УЗД) визначалися топографiчнi та структурнi змiни нирок у виглядi нефромегали з об'емом нирок < 170 см3 (у 38 хворих), ущтьнення чашково-миско-вого комплексу (у 18), розширення порожнини нирок (у 25), ущiльнення паренх^ми нирок (у 22), асиметрич-ного тдвищення ехогенностi нирок вогнищевого характеру (у 26) та асиметричного шдвищення ехоген-ностi нирок дифузного характеру (у 12). Поряд iз цими симптомами, патогенетично пов'язаними iз хрошчною гiперглiкемieю, виявлялися також симптоми, спричи-ненi обмiнними та метаболiчними порушеннями у ви-глядi астени (у 45 хворих), епiзодiв гшоглшеми (у 45), епiзодiв кетоацидозу (у 45). 1ндекс маси тiла (1МТ) в обстежених у середньому становив 35,00 ± 0,32 кг/м2, вiдношення об'eму тали до об'eму стегна (ОТ/ОС) — 1,05 ± 0,01 м. Систолiчний артерiальний тиск у середньому становив 195,2 ± 6,4 мм рт.ст., дiастолiчний арте-рiальний тиск — 108,2 ± 3,6 мм рт.ст., ЧСС = 91,9 ± 2,9 за 1 хв. Збтьшення 1МТ, показникiв ОТ/ОС, андроген-ний тип нагромадження жирово'1 клiтковини можуть бути вiднесенi до факторiв ризику ДН. Для верифшаци дiагнозу ДН при ЦД 2-го типу здшснювався комплекс лабораторних та шструментальних методiв дослщжен-
iE!
Оригинальные исследования /Original Researches/
ня. Про стан вуглеводного обмшу свщчили: глюкоза натще (ГКН), що визначалась ортотолу!диновим методом, HbAlc — за допомогою набору <^абет-тест». ДН д1агностувалась з урахуванням показникiв швид-костi клубково! фiльтрацii (ШКФ), екскрецй' мшро-альбушшв iз сечею (ЕМА), рiвня креатинiну та сечо-вини у сироватщ кровi. На першому етапi проводилось визначення концентрацй' ЕМА за допомогою проби з сульфасалщиловою кислотою, при вщсутносп проте!-нури проводилось дослiдження сечi на наявнють ЕМА за допомогою iмуноферментного методу визначення (1ФА) (M^ral-Test). Рiвень креатинiну в сироват-цi кровi ощнювали кiнетичним методом за реакщею Яффе; концентрацiю сечовини — уреазним методом за допомогою реакци з фенолгшохлоридом; рiвень С-реактивного протешу (СРП) — ушфшованим методом кальцепрециштаци в капiлярах; ШКФ розрахо-вували за формулою, рекомендованою D.W. Cockroft i Gault.
Результати дослiдження та Тх обговорення
Залежно вiд способу лшування всi хворi були подшеш на 2 пiдгрупи. Хворi першо! пiдгрупи з комплексно! терапп отримували цукрознижуючий препарат метформiн, антигiпертензивний препарат небiволол (5 мг по 1 таблетщ 1 раз на добу шд контролем АТ), антиагрегант дишридамол (0,25 мг по 1 таблетщ тричi на добу). Хворi друго! шдгру-пи разом iз зазначеними препаратами додатково приймали препарат а-лшоево! кислоти (по 600 мг на 200,0 мл iзотонiчного розчину хлориду натрш внутрiшньовенно крапельно щоденно протягом 20 днiв). Пiсля проведеного лшування в обстежених хворих спостерталось покращення загального са-мопочуття, що супроводжувалось позитивними змшами клiнiчних, антрополопчних та бiохiмiч-них показникiв, але рiвнi показникiв у пiдгрупах вiдрiзнялись.
Слiд вiдзначити, що застосування двох схем лщу-вання у хворих на ЦД 2-го типу з ДН III ступеня в обох шдгрупах сприяло покращенню та вщновленню вуглеводного обмiну та функционального стану нирок, але рiвнi показниыв були рiзнi (табл. 1).
У хворих обох шдгруп пiсля лшування встановлене вiрогiдне збiльшення вмiсту загального бтку, альбу-мiнiв та зниження рiвня y-глобулiнiв у сироватцi кровь При цьому у другш шдгруш iдентичнi показники бiльш виражеш, нiж у першiй, що свщчить про пере-важання лiкувального ефекту внаслщок застосування а-лшоево! кислоти в комплекснш терапи. У свою чергу, це свщчить про вщновлення бiлкового обмiну та покращення бтково-енергетичного фактора, що позитивно впливае на метаболiчнi процеси, вiдновлення структурно-функцюнального стану нирок та запобiгаe подальшому розвитку ДН.
У хворих першо! тдгрупи спостерiгалось вiрогiд-не зменшення рiвня ГКН та НЬА1с, але вiн не досягав параметрiв компенсаци вуглеводного обмiну. У хворих друго! пщЕрупи пiсля лшування спостерiгалось вiрогiд-не зменшення рiвня ГКН та НЬА1с у сироватщ кров^ що вiдповiдало стану компенсаци. Вiдновлення компенсаци вуглеводного обмшу у другш п^руш пере-биало з вiрогiдно бiльш вираженим зниженням !ден-тичних показникiв, нiж у першш пiдгрупi. Комплексне лiкування iз застосуванням препарату а-лшоево! кислоти сприяло вщновленню вуглеводного обмiну в бтьш короткий термiн порiвняно iз загальноприйня-тою терапieю, що позитивно впливало на стан метабо-лiчних процесiв. У хворих першо! та друго! п^дгруп пiд впливом застосовано! терапи спостерiгалось вщнов-лення функционального стану нирок, що проявлялось вiрогiдним зниженням концентраций креатинiну та сечовини у сироватщ кров^ показниыв ШКФ, ЕМА та СРП. На шдставi цього у другш пщЕруш п!д впливом терапи знижувався рiвень креатинiну та сечовини, а також показники ШКФ, ЕМА та СРП були вiрогiдно збтьшеними, нiж у першш п^грущ що свiдчить про
Таблиця 1. Показники вуглеводного обмшу та функ^онального стану нирок у хворих на ЦД 2-го типу
з ДН III ступеня в динамц л1кування (М ± m)
Показники Контрольна група Обстежеш XBopi
Пщгрупа 1, n = 22 Пiдгрупа 2, n = 23
До л^ування Пюля л^ування До лшування Пiсля лiкування
ГКН, ммоль/л 3,88-5,55 11,10 ± 0,19* 9,35 ± 0,17** 11,30 ± 0,18 7,18 ± 0,16**
Креатинш, мкмоль/л 50-115 101,00 ± 0,34 96,70 ± 0,72** 103,00 ± 0,35 92,80 ± 0,28**
Сечовина, ммоль/л 4,2-8,3 8,82 ± 0,17* 7,90 ± 0,12** 8,87 ± 0,18 6,80 ± 0,17**
ШКФ, мл/хв 80-120 139,50 ± 0,45* 127,00 ± 0,84** 139,80 ± 0,47 125,00 ± 0,76**
ЕМА, мг/добу 0-30 98,40 ± 0,34* 49,40 ± 0,38** 98,70 ± 0,36 38,80 ± 0,32**
СРП, мг/мл Вщсутнш 4,90 ± 0,03* 3,80 ± 0,07** 5,00 ± 0,03 3,34 ± 0,08**
HbAlc, % 4,5-6,1 10,60 ± 0,14* 9,44 ± 0,19** 10,40 ± 0,12 7,42 ± 0,15**
Примтки: * — < 0,05 порiвняно з контролем; ** — < 0,05 порiвняно з дентичними показниками в дина-мц л1кування.
№ 5(45) • 2012
www.endocrinology.mif-ua.com
11
Оригинальные исследования /Original Researches/
iE!
Таблиця 2. Показники блкового, ферментного обмшу та системи коагуляцП' кров1 ухворих на ЦД 2-го
типу з Дн III ступеня у динамц л1кування (М ± m)
Показники Обстежеш XBopi
Пщгрупа 1, n = 22 Пщгрупа 2, n = 23
До лшування Пюля л^ування До л^ування Пюля л^ування
АСТ, мколь/л 8,82 ± 0,17 7,90 ± 0,12* 8,87 ± 0,18 6,80 ± 0,17*
АЛТ, мколь/л 139,50 ± 0,45 127,00 ± 0,84* 139,80 ± 0,47 125,00 ± 0,76*
ПТ1, % 98,40 ± 0,34 49,40 ± 0,38* 98,70 ± 0,36 38,80 ± 0,32*
Фiбриноген, г/л 4,90 ± 0,03 3,80 ± 0,07* 5,00 ± 0,03 3,34 ± 0,08*
Фiбронектин, мкг/мл 395,4 ± 5,3 362,00 ± 4,69* 395,8 ± 5,5 324,3 ± 8,4*
Примтка: * — < 0,05 при порiвняннi дентичних показниюв у динамц л1кування.
бтьш виражений лшувальний ефект, який досягався протягом вщведеного перюду лшування. Вщновлення вуглеводного обмшу та функцюнального стану нирок тд впливом використаних двох схем лiкування в обох тдгрупах сприяло також покращенню стану метабо-лiчних процесiв iз полiпшенням показниюв бтково-го, ферментного обмшу та показниюв коагуляци кровi (табл. 2).
В усiх шдгрупах хворих на ЦД 2-го типу було встановлено вiрогiдне пiдвищення рiвня ГКН (8,27 ± 0,18 ммоль /л; р < 0,05); вiрогiдне зростання рiвня НЬА1с (8,90 ± 0,16 %; р < 0,05) i концентраци креатинiну в сироватщ кровi (105,3 ± 0,5 мкмоль/л; р <0,05); визначалось пiдвищення вмюту сечовини (9,70 ± 0,52 ммоль/л; р < 0,05); спостер^алось помiрне зниження показниюв ШКФ, а також наявшсть ЕМА у сечi (вщ 30 до 300 мг/добу). Виявлено вiрогiдне пщви-щення концентраци фiбриногену при всiх ступенях ДН (380,6 ± 9,7 мкг/мл; р > 0,05).
Висновки
Використання комплексно! терапи при лiкуваннi цукрового дiабету 2-го типу з метаболiчним синдромом та нефропапею, що включае метформiн, дитридамол та a-лiпоеву кислоту, сприяе вщновленню вуглеводного обмiну, функцiонального стану нирок, а також зни-женню iндексу маси тiла.
Гранина Е.В.
Харьковский национальный медицинский университет ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ КОРРИГИРУЮЩЕЙ ТЕРАПИИ ПРИ САХАРНОМ ДИАБЕТЕ 2-го ТИПА С МЕТАБОЛИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ И НЕФРОПАТИЕЙ
Резюме. В работе определялась эффективность использования корригирующей терапии при сахарном диабете 2-го типа с метаболическим синдромом и нефропатией. Доказано, что применение комплексной терапии в составе метформина, не-биволола, дипиридамола и а-липоевой кислоты способствует обновлению углеводного обмена, снижению индекса массы тела и улучшению функционального состояния почек.
Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, диабетическая нефропатия, метаболический синдром.
Список лператури
1. Королев В.А., Досикова Г.В. Клиническое значение определения гликозилированного гемоглобина // Международный эндокринологический журнал. — 2009. — № 4(22). — С. 17-23.
2. Кравчун Н.О. Особливосmi формування серцево-судин-них ускладнень цукрового дiабету 2 типу у хворих i3 рiзними проявами метаболiчного синдрому та ïx фармакологiчна ко-рекця: Автореф. дис... д-ра мед. наук, 2007. — 40с.
3. Маньковский Б.Н. Возможности фармакологической коррекции пищевых привычек // Здоров'я Украти. — 2008. — № 20/1. — С. 1-3.
4. Estacio R.O., Jeffers B.W. et al. The effect of nisoldipine as compared with enalapril on cardiovascular outcomes in patients with noninsulindependent diabetes and hypertension // N. Engl. J. Med. — 2008. — 338. — P. 645-652.
5. Niskanen L., Hedner T. et al. Reduced cardiovascular morbidity and mortality in hypertensive diabetic patients on firstline therapy with an ACE inhibitor compared with a diuretic / betablockerbased treatment regimen: a subanalysis of the Captopril Prevention Project//Diabetes Care. — 2006. — Vol.4. — P. 20912096.
6. Tatti P., Pahor M. et al. Outcome results of the Randomized Trial (FACET) in patients with hypertension and NIDDM // Diabetes Care. — 2007. — Vol. 21. — P. 597-603.
Отримано 02.07.12 П
Granina O.V.
Kharkiv National Medical University, Ukraine
EFFECTIVENESS OF REMEDIAL THERAPY FOR TYPE 2 DIABETES MELLITUS COMBINED WITH METABOLIC SYNDROME AND NEPHROPATHY
Summary. The paper estimates the effectiveness of the remedial therapy for type 2 diabetes mellitus combined with metabolic syndrome and nephropathy. The complex treatment consisted of metformin, nebivolol, dipyridamole and espa-lipon was proved to normalized carbohydrate metabolism, decrease body mass index and improve kidneys functioning.
Key words: type 2 diabetes mellitus, diabetic nephropathy, metabolic syndrome.
