Научная статья на тему 'Эффективность применения инноваций в сфере охраны почв: сущность и виды'

Эффективность применения инноваций в сфере охраны почв: сущность и виды Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
127
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЕФЕКТ / ЕФЕКТИВНіСТЬ / іННОВАЦії / ОХОРОНА ґРУНТіВ / ВИДИ ЕФЕКТИВНОСТі / ЭФФЕКТ / ЭФФЕКТИВНОСТЬ / ИННОВАЦИИ / ОХРАНА ПОЧВ / ВИДЫ ЭФФЕКТИВНОСТИ / EFFECT / EFFICIENCY / INNOVATIONS / SOIL PROTECTION / TYPES OF EFFICIENCY

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Анісімова О. В.

Висвітлено теоретичні підходи (неокласичний, праксеологічний, інституційний) до визначення сутності ефективності як економічної категорії на сучасному етапі. На основі аналізу сучасної наукової літератури в статті запропоновано визначення ефективності в рамках неокласичного підходу. Визначено такі види ефекту від застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів: економічний, екологічний, соціальний і науково-технічний. Визначено можливість оцінювання синергетичного ефекту. Виокремлено технологічну, енергетичну, економічну, соціальну й екологічну ефективність застосування інновацій у сфері охорони ґрунтів.Освещены теоретические подходы (неоклассический, праксеологический, институциональный) к определению сущности эффективности как экономической категории на современном этапе. На основе анализа современной научной литературы в статье предложено определение эффективности в рамках неоклассического подхода. Определены следующие виды эффекта от применения инноваций в сфере охраны почв: экономический, экологический, социальный и научно-технический. Определена возможность оценки синергетического эффекта. Выделена технологическая, энергетическая, экономическая, социальная и экологическая эффективность применения инноваций в сфере охраны почв.The theoretical approaches (neoclassical, praxeological, and institutional) are considered in the article to define the essence of efficiency as an economic category at the present stage. Based on analysis of current scientific literature the definition of efficiency within the neoclassical approach is proposed in the article. The following types of effect of the application of innovation in the field of soil protection are determined: economic, environmental, social and technological. The possibility of evaluating synergies is defined. It is highlighted a technology, energy, economic, social and environmental efficiency of innovations in the field of soil protection.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Эффективность применения инноваций в сфере охраны почв: сущность и виды»

22. Советский энциклопедический словарь / науч.-ред. совет: А.М. Прохоров (ред.). — М.: «Советская энциклопедия», 1981. — 1600 с.

23. Экономическая энциклопедия. Политическая экономия: в 4-х т. / гл. ред. А.М. Румянцев. — М.: Советская энциклопедия, 1975. — Т.2. — 560 с.

24. Друкер П. Задачи менеджмента в XXI веке / П. Друкер; пер. с англ. — М.: Издат. дом. «Вильямс», 2001. — 272 с.

25. Аркадьева В. Стратегия конкуренции прогнозирования действий предприятий / В. Аркадьева // Бизнес Информ. — 1998. — №8. — С. 76-77.

26. Делягин М.Г. Новые проблемы и возможности обеспечения конкурентоспособности в условиях глобализации / М.Г. Делягин // Прометей. — 2001. — Вып. 4. — С. 37-56.

27. Булеев 1.П. Конкуренщя: деяю аспекти теорп i практики / 1.П. Булеев, Н. Ю. Брюховецька // Проблемы экономики. — 2015. — №4. — С. 253-259.

28. Брюховецкая Н.Е. Формирование институциональной среды в трансформируемых экономиках постсоциалистических стран / И.П. Булеев, Н.Е. Брю-ховецкая // Проблемы экономики. — 2016. — №4. — С. 13-21.

О. В. AHÍcÍMOBa

канд. екон. наук ННЦ «1нститут Грунтознавства та aepoxiMU iMem О. Н. Соколовського», м. Харыв

ЕФЕКТИВШСГЬ ЗАСТОСУВАННЯ 1ННОВАЦ1Й У СФЕР1 ОХОРОНИ ГРУНТ1В: СУТН1СТЬ I ВИДИ

Постановка проблеми. Сучасна eKOHOMÍ4Ha теорiя й свггова практика господарювання оцшюють результата функцюнування економ1ки двома способами: економiчним зростанням й ефектившстю виробни-цтва, яю близью та взаемопов'язат одне з одним, проте не тотожш. Ефективтсть виробництва — кате-горiя, яка характеризуе вщдачу, результатившсть виробництва. Вона свiдчить не лише про прирют обсягу виробництва, а й про те, якою цшою, якими витра-тами ресурав досягають цей прирiст, тобто свщчить про яюсть економiчного зростання [1, с. 116]. Незва-жаючи на перший погляд на досить-таки просту методику узагальнення ефективностi, остання залишаеться не менш складним предметом вивчення. Ефективтсть як ключове поняття економiчноí науки наповнюеться нинi новим змютом. Так, наприклад, з розвитком ш-ституцiоналiзму як методологи м1ждисциплшарного пошуку в економiчнiй теорп сформувався новий, а саме шституцшний пщхщ до аналiзу сутностi та ощ-нювання ефективностi сучасних економiчних систем [2].

Аналiз останн1х дослщжень i публжацш. Питанням щодо оцiнювання ефективноси присвятили досль дження всесвiтньо вiдомi економiсти, серед яких таю, як: С. Брю i К. Макконнелл, А. Маршалл, В. Паретто, П. Самуельсон, Й. Шумпетер та шшь Теоретико-ме-тодичнi засади визначення економiчноl ефективностi в аграрному секторi Грунтовно дослiджують останнiм часом В. Андршчук [3], М. Юсшь [4], Т. Паачник [5] та iн. Економiчнi засади визначення ефективностi Грунтоохоронних заходiв дослiджують А. Кучер [6; 7], О. Шевченко [8]. Науково-прикладш аспекти визначення економiчноl ефективностi шновацш дослщжу-ють також зарубiжнi вчеш. У контекстi нашого досль дження заслуговуе уваги робота L. Lipkova, D. Braga, що присвячена вимiрюванню успiху комерцiалiзацil iнновацiй у 6С. Проаналiзувавши пiдходи та показ-ники до оцiнювання потенцiйних можливостей коме-рцiалiзацil iнновацiй, а також оцшювання ефективно-стi фшансово! комерцiалiзацil шновацш у крашах 6С,

вони приедналися до результатiв численних досль джень про те, що не вс нововведення можуть бути ко-мерцiйними. Для досягнення фшансового успiху ощ-нювання потенцiалу комерцiалiзацií iнновацiй е дуже корисним, осюльки воно сприяе мшiмiзацií ризик1в, пов'язаних iз недостатнiстю загального процесу коме-рцiалiзацil iнновацiй. Водночас iншим не менш важ-ливим аспектом комерцiалiзацií е оцiнювання 11 фь нансово! ефекгивностi. Необхiдно розумiти, яю ефек-ти можна отримати пiсля комерцiалiзацií iнновацiй, i яю сфери можуть бути покрии ефектами вiд комерщ-алiзацil [9]. Ученi В. ВеИпа, Т. Иезко, Ь. ¿ораетзка, М. Walasik наголошують на необхiдностi систематично й комплексно оцшювати шновацп на вах етапах !х-нього життевого циклу: авансова (прогнозна) оцiнка (до початку розробки новацп); поточна оцшка (пiд час розробки новацп); оцшка постфактум (коли новащю вже розроблено), а також подальша оцiнка (через калька роюв пiсля розробки новацп) [10]. Незважаючи на значний теоретико-методолопчний вклад учених, багато питань пов'язаних з оцшюванням ефективностi шновацш потребують дальшого дослiдження.

Мета статп — дослiдити сутнiсть i види ефектив-ностi застосування iнновацiй у сферi охорони Грунив.

Виклад основного матерiалу. Економiчна категорiя «ефективтсть», на думку П. Самуельсона та В. Норд-хауса, свщчить про вщсутшсть втрат, тобто насюльки ефективне використання ресуретв в економiцi задово-льняе потреби або бажання людей [11]. Одшею з особливих ознак сшьськогосподарського виробництва е те, що земля одночасно виступае i предметом, i за-собом працi, перетворюючись на зааб виробництва. Дослiджуючи використання земельних ресурав, зазна-чають, що необхщно брати до уваги безпосередню ре-сурсну ефекгивнiсть, яка, як i виробнича, базуеться на теорп економiчного вiдтворення. За визначенням С. Мочерного, процес економiчного вiдтворення — це постшно повторюваний процес вiдтворення ветх еле-ментiв економiчноl системи (продуктивних сил, тех-нiко-економiчних, виробничих i економiчних вщно-

син, а також господарського мехашзму) в !хшй взае-модп, тобто взаемообумовленостi i взаемозапереченш [12, с. 257].

Анапiзуючи теоретичш аспекти ефективностi, за-значимо, що поняття «ефектившсть» е похiдним вщ термiна «ефект». Звiдси виходить, що термш «ефектившсть» (вщ латин. «efficientia») — це результативтсть певного процесу, причини або ди [13, с. 46]. Разом iз цим, яким би важливим не був ефект сам по соб^ яко! б величини вш не був, ми не в змозi повною мiрою схарактеризувати результативтсть певного процесу, осюльки не можемо дати вщповда на запитання про те, якою ж «цшою» одержаний цей ефект. Адже одного й того ж самого ефекту можна досягти, вико-риставши рiзний ресурсний потенцiап i, навпаки, за-вдяки однаковiй кiпькостi витрачених ресурав пщпри-емства можуть одержувати далеко не однаковi за величиною ефекти. Це положення стосуеться й економiч-ного ефекту вщ застосування iнновацiй у дослщжува-нш сферi. Наприклад, у сферi охорони й рацюналь-ного використання Грунпв ефект вщ застосування iнновацiй виявляеться, як правило, у виглядi приросту врожайност культур. Проте одержаний ефект не дае змоги зрозумгга, насюльки вигiдним е використання ще! шновацп. Очевидно, з'ясувати це можна завдяки категорп ефективностi, коли результати П застосування порiвняти з витратами.

Кагегорiя «ефективнiсть», на вiдмiну вщ поняття «ефект», мае значно ширше значення й характеризуе не лише одержаний результат, а й витрати, як були здiйсненi для цього. Так, в економiчнiй енциклопедп за редакщею С. Мочерного, ефективнiсть — це «здат-нiсть приносити ефект, результативтсть процесу, проекту тощо, яю визначаються як вiдношення ефекту, результату до витрат, що забезпечили цей результат» [14, с. 508].

В юторп економiчних учень прийнято вважати, як зазначають В. Базилевич i його спiвавтори, що термш «ефектившсть» ввели до наукового вжитку представ-ники класично! полггекономп (В. Пегтi, Ф. Кене), яю використовували його не як самостшну категорiю, а в значеннi результативност для оцiнки сприяння урядо-вих i приватних заходiв покращення економiчного рiвня життя. Самостiйного статусу поняття «ефектившсть» набуло в роботах Д. Ржардо, який, обГрунтову-ючи доцiльнiсть використання капiталу, застосовував цей термш для оцшювання величини одержаного результату з розрахунку на одиницю капiталу. Саме в такому розумшш нинi термш «ефектившсть» найчастше використовують для оцiнювання наслщюв економiч-них рiшень [15].

Автори одного з найпопулярнiших в американсь-ких вищих навчальних закладах тдручника «Еконо-мiкс», який витримав 14 видань, К. Макконелл i С. Брю поняття ефективностi визначають як загальну основу, центральну ланку економiки. Економiчна наука, на !хню думку, «це наука про ефектившсть» [16, ^ 38].

Загальноприйнятий пiдхiд у визначеннi ефектив-ностi базуеться на будь-якому стввщношенш м1ж здо-бутими результатами, як часто називають ще ефек-том, до величини затрачених ресурсiв, що викликали щ результати (ефект). Головним кригерiем ефективно-стi при цьому виступае прибутковють, що проявля-еться завдяки результативност [17, с. 27—28].

Узагальнюючи результати аналiзу поглядiв еконо-мюта щодо визначення сутностi ефективностi, зазна-чимо, що в аграрнiй економiчнiй лiгературi ефектив-нiсть трактують по^зному. Проте бiльшiсть пiдходiв поеднуе те, що ефектившсть полягае не просто в до-сягненш спiввiдношення ефекту з витраченими на його створення ресурсами, а у формуванш максимального ефекту за мшмальних витрат ресуретв. Але, як свщчить теорiя та практика, така концептуальна установка потребуе уточнення, оскьльки досягти максимального ефекту за мшмуму витрат, особливо в аграрному виробництвi через дда закону спадно! дохiдностi, фактично неможливо.

З огляду на викладене, звернемо увагу на те, що, очевидно, в практичнш дiяльностi, коли ресурси, як правило, завжди обмежеш, ефективнiсть доцшьно ощ-нювати з погляду реалiзацi! цшей i зусиль, докладених для !хнього досягнення, в контекста одержання максимального ефекту за заданих ресуретв або ж досягнення заданого ефекту за мшмальних витрат ресуретв. Проте iнколи в процеа практично! дiяльностi за умов до-статнього рiвня забезпеченостi ресурсами ставиться завдання досягти максимального ефекту, визначивши економiчно доцшьний рiвень витрачання ресурсу на основi зiставлення гранично! вартост ресурсу та вар-тоси граничного продукту.

Ефективнiсть е складною багатоплановою катего-рiею, яку, на думку О. Демидюк, можна аналiзувати крiзь призму неокласичного (трактують ефектившсть у значенш результативностi, тобто вщповда на пи-тання: яких результата було досягнуто, яких i сюльки ресурсiв було витрачено на досягнення одержаних результата), праксеолопчного (розглядають «ефектившсть» з позицГ! досягнення визначено! мети, тобто прибiчники цього пщходу вважають, що, для того, щоб бути ефективною, дiяльнiсть повинна сприяти досяг-ненню поставлено! мети, тобто максимально наближа-тися до визначеного зразка (норми), уникати неперед-бачених наслщюв i непогрiбних додаткових ресурав, бути надiйною i послiдовною) та шституцшного шд-ходiв. Iнституцiйна ефектившсть економiчних систем характеризуеться створенням такого шституцшного середовища, яке е сприятливим для реалiзацil цшей сталого розвитку. Йдеться про яюсну результативнiсть господарського розвитку, що визначаеться гармонш-ним поеднанням прюритета економiки, екологiчно! безпеки, соцiальних iдеалiв i культурних цшностей су-спшьства [18].

Отже, на основi аналiзу рiзних пiдходiв варто по-годитися з тими вченими, яю вважають, що кагегорiю ефективноси виправдано тлумачити як стввщно-шення ефекту (результату) з ресурсами (витратами), оптимiзацiя якого визначаеться через максимiзацiю ефекту за фiксованих витрат ресуретв або через досягнення цшьового ефекту за !х мiнiмальних витрат. При цьому ефект, як буде показано дал^ може виражатися по^зному.

На наш погляд, для розкриття сутност тако! ба-гатоаспектно! категорп, як ефективнiсть, слiд розгля-нути !"! види, що градицiйно видшяють в економiчнiй лiгературi з урахуванням специфiки сшьського госпо-дарства: технолопчну, економiчну та соцiальну [19, с. 398], а також, беручи до уваги особливост шнова-цiйно! дiяльностi. Разом iз цим, багато економюта, крiм названих, виокремлюють iншi рiзновиди ефек-

тивностк економiчну, сощальну, технологiчну, енерге-тичну й еколопчну. Так, наприклад, систематизацiя пiдходiв до ощнки ефекгивностi виробництва дозволила Н. Кондратюк видшити технологiчну, економь чну, екологiчну та соцiальну ефектившсть виробництва [20]. У робот О. 1ванилово! видшено так види ефективносп: соцiальна, екологiчна, виробнича, шфо-рмацiйна, фiнансова й iншi види [21].

У контексп нашого дослщження особливо! уваги заслуговуе те, що сучасна економiчна теорiя вважае, що поряд з показниками економiчноl ефективносп слiд визначати й ефекгивнiсть природокористування суб'екта господарювання за допомогою показника еколого-економiчноl ефективностi (Е) за такою формулою:

Е = Е0 — (А + В + С), (1)

де Е0 — загальноекономiчний ефекг суб'екта господарювання, грош. од.;

А — вартють природоохоронних заходiв, грош. од.;

В — втрати вщ пошкодження природного середо-вища, грош. од.;

С — вартють природних ресурсiв, грош. од.

Рентабельним може вважатися лише таке вироб-ництво, у якого еколого-економiчний ефекг е додат-ною величиною [22, с. 132]. Цжаво, що, розрiзняючи види ефективностi, у вказанш роботi видiлено лише економiчну й соцiальну ефективнiсть, тобто, напевно, екологоефекгившсть визначено як пiдвид економiчноl ефективностi.

З огляду на те, що видшення видiв ефективностi е похщним вiд класиф^цп ефектiв шновацшно1 дiя-льностi, коротко розглянемо тдходи до вирiшення цього питання. Так, наприклад, залежно вiд результата i витрат Л. Антонюк, А. Поручник, В. Савчук видь ляють таю види ефективносп iнновацiй [23, с. 276]:

- економiчний (показники враховують у вартю-ному вираз^ всi результати й витрати зумовлеш реалЬ зацiею iнновацiй);

- науково-техшчний (новизна, кориснiсть, естети-чнiсть, компактшсть);

- фiнансовий (розрахунок показниюв Грунтуеться на фiнансових показниках);

- ресурсний (показники вщображають вплив шновацш на обсяг виробництва та споживання пев-ного виду ресурсу);

- сощальний (показники враховують сощальш результати реалiзацil iнновацiй);

- еколопчний (показники враховують вплив шновацш на довюлля).

У целому проблема визначення економiчного ефекту й вибору найдоцшьнших варiантiв реалiзацil iнновацiй, на думку вказаних учених, потребуе, з одного боку, перевищення юнцевих результатiв вiд !х-нього використання над витратами на розроблення, виготовлення й реалiзацiю, а з iншого — зютавлення одержаних результатiв з результатами вщ застосування iнших аналогiчних варiантiв iнновацiй [23, с. 276].

У науковш лiтературi е й iншi пiдходи до видь лення видiв ефектiв шновацшно1 дiяльностi. Узагаль-нення поглядiв рiзних дослiдникiв i нашi спостере-ження свiдчать, що кшьюсть цих ефектiв найчастiше коливаеться вщ трьох (економiчний, науково-тех^ч-ний, сощальний) до шести (економiчний, науково-те-хшчний, фiнансовий, ресурсний, соцiальний та еколопчний) [24].

Як зазначають В. Зянько, С. Крива, будь-який результат шновацш у вартюному виразi узагальню-еться економiчним ефекгом. Науково-технiчнi, соща-льнi, екологiчнi й iншi результати, що не можуть бути оцшеш у вартiсному вираз^ не поглинаються еконо-мiчним ефектом й юнують самостiйно. Водночас ефе-кги шновацшно1 дiяльностi м1ж собою тюно взаемо-пов'язанi. Так, економiчнi результати вiд iнновацiйноl дiяльностi пов'язаш iз науково-технiчним, соцiальним i фшансовим ефекгами. У свою чергу, ресурсний та еколопчний ефекги виникають внаслщок науково-технiчного прогресу й опосередковано впливають на економiчний ефекг вщ iнновацiйноl дiяльностi. Еко-номiчний ефекг виникае не лише в дослщниюв i ви-робник1в iнновацiй, а й у 1хшх споживачiв. При цьому виникае мультиплiкативний ефект (ефект примно-ження), який вiдображаеться в накопичуванш додат-кового прибутку вщ використання iнновацiй у вироб-нищта [25].

Узагальнюючи зазначене вище з урахуванням специфiки застосування iнновацiй у сферi охорони rрунтiв в аграрному виробництв^ умовно можна видi-лити так! основш види ефектiв вщ упровадження цих iнновацiй:

- економiчний ефект (вiдображае у вартiсному обчисленш економiчнi результати застосування iнно-вацш);

- екологiчний ефект (вiдображае вплив шновацш на навколишне природне середовище);

- сощальний ефект (свщчить про вплив шновацш на сощальш процеси);

- науково-техшчний ефект (полягае в прироси знань i 1хньому впливовi на технологiчний рiвень виробництва).

Напевно, можна погодитися з пропозищею вче-них про доцiльнiсть ощнювання синергiчних ефектiв як результату прояву (взаемно пщсилювального чи взаемно послаблювального) охарактеризованих вище видiв ефектiв. Синергетичний ефект — додатковий результат, одержаний вщ тюно1 злагоджено1 взаемодп окремих елементiв системи. Необхiдно зауважити, що цей ефект може бути як позитивним, так i негативним, зокрема за низько1 оргашзованоси системи сума п властивостей буде меншою за суму властивостей ком-понентiв [26]. Його ощнку для розглянутих базових видiв ефектiв, на думку С. 1лляшенка, можна вико-нати за формулою (з огляду на специфiку дослщжува-них iнновацiй ця формула в нашому розумшш дещо модифiкуеться — йдеться передуетм про взаемозв'язок i пiдсилювальний взаемовплив економiчного (Е1) й екологiчного ефектiв (Е2), далi — сощальний (Е3) i на-уково-техшчний (Е4) ефекти) [27, с. 196]:

Ес = (((Е1 + Е2) ■ к2т + Е3) ■ к3т + Е4) ■ к4т, (2)

де Ес — ефект синергетичний (у вартюному обчис-ленш);

Е1 — ефект i-го виду (у вартюному обчисленнi); к!ш — коефщент, що характеризуе синергiзм уна-слiдок додавання i-го ефекту до попереднiх;

т — показник, що характеризуе характер синер-пзму внаслiдок додавання i-го ефекту, у випадку по-силювального характеру вш приймае значення +1, по-нижувального — —1.

Значення коефщенпв ki та показник1в т визна-чають на основi минулого досвщу дiяльностi чи екс-

пертним методом (за вщсутноси ретроспективних да-них).

Таким чином, ураховуючи здiйснений аналiз тд-ходiв дослiдникiв до вирiзнення вищв ефективностi й результати власних попередшх дослiджень, нами ви-окремлено п'ять ïï базових видiв: технологiчна, енер-гетична, економiчна, соцiальна й еколопчна ефектив-нiсть.

Варто зазначити, що такий подiл е дещо умов-ним, адже всi види ефективноси дуже тiсно м1ж собою пов'язаш, а тi самi показники часто характеризують рiзнi види ефективностi. Крiм того, серед учених не-мае единого погляду щодо показниюв, яю характеризують той чи шший вид ефективностi. Стосовно взае-мозв'язюв треба зазначити, що вихiдною у формуванш iнших видiв е технолопчна ефективнiсть як первiсний результат взаемодп факторiв виробництва, що харак-теризуе досягнуту продуктивнiсть живих органiзмiв, тобто вщображае вiдношення кiлькостi одержано'1 продукцп з розрахунку на одиницю вказаних органiзмiв. Тобто енергетична й економiчна ефективнiсть безпо-середньо залежать вiд технологiчноï.

Разом з тим можна стверджувати, що й технолопчна ефектившсть певною мiрою залежить вiд еконо-мiчноï, оск1льки зi зростанням економiчноï ефектив-ностi, за шших рiвних умов, створюються додатаода можливостi для вдосконалення технологiчного процесу в наступному виробничому цикт шляхом штен-сифiкацiï виробництва на шновацшнш основi, що в юнцевому пiдсумку приведе до збiльшення продуктивности живих органiзмiв.

У свою чергу сощальна й екологiчна ефектившсть залежать вщ економiчноï, адже чим большою буде величина економiчного ефекту, тим больше з'явиться можливостей для задоволення соцiальних потреб на-селення та здiйснення витрат еколопчного спряму-вання. З iншого боку, спостер^аеться зворотний зв'язок, тобто зi зростанням соцiальноï та екологiчноï ефективноси створюються умови для пiдвищення продуктивности працi та полiпшення якостi продукцп, а вщтак, збшьшуеться (за шших рiвних умов) еконо-мiчна ефектившсть. Крiм того, екологiчна ефектившсть тiсно пов'язана iз соцiальною, оскльки вироб-ництво екологiчно безпечно'1 продукцп i мiнiмальний негативний вплив на навколишне середовище дуже важливi для формування нормального рiвня життя як пращвниюв пiдприемств, так i населення в цшому.

Висновки. На основi теоретичного аналiзу лггера-турних джерел з'ясовано, що поняття «ефектившсть» е похщним вiд термiна «ефект». Поняття «ефект» трактуемо як корисний юнцевий результат, що виникае вщ застосування шновацш у сферi охорони Трунив. Ниш основними теоретичними пщходами до визначення сутноси ефективностi як економiчноï категорп е нео-класичний, праксеолопчний та iнституцiйний. З пози-цш нашого дослiдження перспективним е визначення ефективноси в рамках неокласичного пщходу. Узага-льнюючи результати аналiзу поглядiв економiстiв щодо визначення сутностi ефективноси, зазначимо, що варто погодитися з тими вченими, яю вважають, що категорда ефективностi виправдано тлумачити як стввщношення ефекту (результату) з ресурсами (витратами), оптимiзацiя якого визначаеться через мак-симiзацiю ефекту за фжсованих витрат ресурсiв або через досягнення цшьового ефекту за 1х мiнiмальних витрат. Визначено так види ефекту вщ застосування

iнновaцiй у сферi оxорони Грунпв: економiчний, еко-логiчний, соцiaльний i нaуково-теxнiчний. Результатом взaeмно пiдсилювaльного чи взaeмно послаблю-вального прояву зaзнaчениx видiв ефектiв e синерге-тичний ефект. Пд час визначення теоретичниx засад розумшня сутностi ефективностi застосування шновацш у сферi оxорони Грунпв слiд виxодити з необxiд-носп виокремлення теxнологiчноï, енергетично'1, еко-номiчноï, соцiaльноï, екологiчноï ефективностi й формування вщповщно1 системи показниюв. Ус види ефективностi дуже тiсно мгж собою пов'язaнi, а тi сaмi показники часто xaрaктеризують рiзнi види ефективноси. У теорп та практищ нaйчaстiше оперують по-няттям «економiчнa ефектившсть», тому перспективи подальшж дослiджень полягають в обГрунтувaннi на-уково-методичниx засад економiчноï ефективностi ви-користaннi iнновaцiй у сферi оxорони Грунтiв.

Список використаних джерел

1. Економiчнa теорiя : Полiтекономiя : пщручник / за ред. В. Д. Базилевича. — К. : Знання-Прес, 2001.

— 581 с.

2. Демидюк О. 1нституцшний пщкщ до aнaлiзу сутностi та оцшювання ефективноси сучасник еконо-мiчниx систем / О. Демидюк // Наук. вюник. — 2014.

— № 8. — С. 36—52.

3. Андршчук В. Г. Ефектившсть дiяльностi аг-рарнж пiдприeмств : теорiя, методика, aнaлiз : мо-ногр. / В. Г. Андршчук. — Вид. 2-ге, без змш. — К. : КНЕУ, 2006. — 292 с.

4. К1с!ль M. I. Теоретико-методологiчнi засади оцiнок ефективноси aгробiзнесу / M. I. Юсшь. — К. : ННЦ «]АЕ», 2015. — 36 с.

5. Pasichnyk T. V. Efficiency of agricultural enterprises of various organizational and legal forms and the size of land use / T. V. Pasichnyk, A. V. Kucher, R. P. Khirivskyi // Actual problems of economics. — 2016. — № 1. — Р. 399—405.

6. Kucher A. V. Economic effectiveness of use of liquid organic fertilizers / A. V. Kucher // Economika APK.

— 2016. — № 4. — Р. 45—50.

7. Кучер А. В. Теоретичш аспекти визначення економiчноï ефективноси застосування Грунтооxорон-нж шновацш / А. В. Кучер, О. В. Ашамова // Вюник аграр. науки. Спец. випуск. — 2016. — № 10. — С. 87— 91.

8. Шевченко О. В. Економiчнa ефектившсть Гру-нтооxоронниx зaxодiв при використанш земель сшьсь-когосподарського призначення : автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.06 «Економжа природокористування i оxорони навколи-шнього середовища» / О. В. Шевченко. — К., 2016. — 26 с.

9. Lipkova L. Measuring commercialization success of innovations in the EU / L. Lipkova, D. Braga // Marketing and management of innovations. — 2016. — № 4. — Р. 15—30.

10. Setting of criteria in the commercial potential assessment method of innovative technological solutions [Electronic resource] / B. Belina, T. Giesko, L. topa-cinska, M. Walasik // Problemy Eksploatacji. — 2013. — # 2. — Р. 221—234. — Mode of access : http://yadda.icm. edu.pl/baztech/element/bwmeta1.element.baztech-d4ac9c 02-4a8b-4be2-8434-030d66bfe46e/c/Belina.pdf.

БОГУЦЬКА О. А, БРЮХОВЕЦЬКИЙ Я. С.

11. Самуэльсон П. Э. Экономика : учеб. пособие / П. Э. Самуельсон, В. Д. Нордхауз; пер. с англ. под ред. Л. С. Тарасевича, А. И. Мусского. — М. : БИНОМ: КНОРУС, 1997. — 799 с.

12. Мочерний С. В. Полiтекономiя : пщручник / С. В. Мочерний. — К. : В^р, 2003. — 386 с.

13. Словник найбшьш уживаних агроекономiч-них термшв / авт.-укл. : О. В. Тихоненко, А. В. Кучер. — Х. : ХНАУ, 2012. — 104 с.

14. Економiчна енциклопедiя : [у 3 т.] / вщпов. ред. С. В. Мочерний та ш. — К. : Академiя, 2000. — Т. 1. — 864 с.

15. 1стс^я економiчних учень : тдручник / В. Д. Базилевич, Н. I. Гражевська, Т. В. Гайдай та ш.; за ред. В. Д. Базилевича. — К. : Знання, 2005. — Ч. 1.

— 568 с.

16. Макконелл К. Р. Экономикс : принципы, проблемы и политика / К. Р. Макконелл, С. Л. Брю.

— М. : ИНФРА —М, 2004. — 972 с.

17. Бухало О. В. Оргатзащя ефективного земле-користування в сшьськогосподарських пщприемст-вах : моногр. / О. В. Бухало. — Х. : ЕДЕНА, 2012. — 417 с.

18. Демидюк О. Пдвищення шституцшно! ефек-тивноси економiчноï системи як чинник сталого роз-витку Украши / О. Демидюк // Вюник Ктвського на-цюнального утверситету iменi Тараса Шевченка. Еко-номiка. — 2014. — Вип. 7(160). — С. 27—33. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2014/160-7/6.

19. Андршчук В. Г. Економжа аграрних пщпри-емств : пiдручник. — 2-ге вид., доп. i переробл. / В. Г. Андршчук. — К. : КНЕУ, 2002. — 624 с.

20. Kondratyuk N. Formation of sunflower production efficiency in the agricultural enterprises [Electronic re-

source] / N. Kondratyuk // Agricultural and Resource Economics : International Scientific E-Journal. — 2015. — Vol. 1. — No. 1. — Р. 14—22. — Mode of access : www.are-journal.com.

21. 1ванилова О. А. Методолопчт тдходи до тд-вищення ефекгивноси виробництва на шновацшнш основi [ Електронний ресурс] / О. А. 1ванилова // Ефе-ктивна економiка. — 2011. — № 8. — Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=667.

22. Економiчна теорiя : Полiтекономiя : пщруч-ник / за ред. В. Д. Базилевича. — 5-те вид., стер. — К. : Знання-Прес, 2006. — 615 с.

23. Антонюк Л. Л. 1нновацп : теорiя, мехатзм розробки та комерщалiзацii : моногр. / Л. Л. Антонюк,

A. М. Поручник, В. С. Савчук. — К. : КНЕУ, 2003. — 394 с.

24. Полщук Н. В. Види ефекив шновацшно! дь яльносп пiдприeмств [Електронний ресурс] / Н. В. Полщук. — Режим доступу : http://www.rus nauka.com/1_NI0_2011/Economics/78180.doc.htm.

25. Зянько В. В. Методолопчний пщхщ до ощ-нювання економiчного ефекту iнновацiйноi дiяльностi малого пiдприeмництва [Електронний ресурс] /

B. В. Зянько, С. В. Крива // Ефективна економжа. — 2011. — № 6. — Режим доступу : http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=586.

26. Капица С. П. Синергетика и прогнозы будущего / С. П. Капица, С. П. Курдюмов, Г. Г. Мали-нецкий. — М. : Эдиториал УРСС, 2001. — 283 с.

27. 1лляшенко С. М. 1нновацшний менеджмент : пщручник / С. М. 1лляшенко. — Суми : Утверситет-ська книга, 2010. — 334 с.

О. А. Богуцька

канд. екон. наук,

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Я. С. Брюховецький

1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Kuïe

ОЦ1НКА Р1ВНЯ IHBEd^fflHO-IHHOB^fflHOÏ АКТИВНОСТ1 У ВЗАвМОЗВ'ЯЗКУ З ПОЛГГИКОЮ IНТЕЛЕКТУАЛIЗАЦIÏ ТА МOГИВАЦIÏ ПРАЦ1 ПЕРСОНАЛУ ПРОМИСЛОВИХ П1ДПРИСМСГВ

Постановка проблеми. 1нвестицшна та iннова-цiйна активтсть виступае одним з основних факгорiв конкурентоспроможностi пiдприемства та економiч-ного зростання краши. Необхiднiсть освоення новгг-нiх технологiй, що дозволяе виробляти наукоемну продукщю, потребуе вiдповiдного фшансування. Проте iнвестицiйна акгивнiсть пiдприемства може стати базою для розширення шновацшних процеав у майбутньому. Без шновацшно1 активностi немае iнве-стицiйноi i навпаки, тому слiд розглядати цi категорИ у взаемозв'язку.

Освоення новiтнiх технологiй на промислових тдприемствах неможливо без швестицш в iнтелекгу-алiзацiю працi 1х персоналу. Тому оцiнку рiвня швес-тицiйно-iнновацiйноi активностi промислових пiд-приемств доцшьно проводити у взаемозв'язку iз полi-

тикою 1х iнтелектуалiзацiï iз використанням прямих та непрямих результуючих показникiв функцiонування пщприемств, що характеризують здiйснення ними шновацшно1 дiяльностi iз залученням знань, шформа-Ц11, iнтелектуального капiталу тощо.

Анашз досл1джень i публiкацiй. Дослiдження проблем забезпечення швестицшно-шновацшно1 активно-си промислових пiдприемств базуеться на працях вгг-чизняних та зарубгжних вчених. Анал!зу понять та оц1нц1 р1вня iнвестицiйноï та iнновацiйноï i активно-ст1, мотивацiï iнтелектуальноï працi на пщприемств! присвячено багато робгт, проте щ категорГ! як правило розглядаються окремо.

О.В. Раевнева та Л.В. Гриневич [1], проводили оцшку швестицшно-шновацшно1 активностi держави 1з використанням статистичного iнструментарiю оцш-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.