CC BY
10
УДК 687.4.02
Г.М. ХИМИЧ, МО. КУЩЕВСЬКИЙ
Хмельницький нацюнальний ушверситет
ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ВЕРТИКАЛЬНО! ТА ГОРИЗОНТАЛЬНО! В1БРАЦ1! ПРИ ФОРМУВАНН1 ГОЛОВНИХ УБОР1В
У данш роботi викладено суть розроблених авторами способгв формування текстильних матергалгв за допомогою окремо вертикальной та окремо горизонтальноi вiбрацii. Проведено до^дження на 6-ти артикулах тканин (3 костюмних та 3 пальтових), отримано залежностi якостi вiдформованих деталей вiд вхiдних параметрiв процесу: частоти коливань, амплтуди коливань i часу формування. Визначено, що: кожен i3 обраних факторiв процесу е вагомим; застосування горизонтальноi вiбрацii дозволяе отримати значно кращий результат у порiвняннi i-з застосуванням вертикальноi; пальтовi тканини краще пiддаються формуванню, нiж костюмнi.
Ключовi слова: головнi убори, вiбрацiйний процес, формування, до^дження, фактор процесу, висота деталi, яюсть формування.
Г.Н. ХИМИЧ, Н.А. КУЩЕВСКИЙ
Хмельницкий национальный ушверситет
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ВЕРТИКАЛЬНОЙ И ГОРИЗОНТАЛЬНОЙ ВИБРАЦИИ
ПРИ ФОРМОВАНИИ ГОЛОВНЫХ УБОРОВ
В данной работе изложена сущность разработанных авторами способов формования текстильных материалов с помощью отдельно вертикальной и отдельно горизонтальной вибрации. Проведены исследования на 6-ти артикулах тканей (3 костюмных и 3 пальтовых), получены зависимости качества отформованных деталей от входных параметров процесса: частоты колебаний, амплитуды колебаний и времени формования. Определено, что: каждый из выбранных факторов процесса является весомым; применение горизонтальной вибрации позволяет получить значительно лучший результат по сравнению с применением вертикальной; пальтовые ткани лучше поддаются формованию, чем костюмные.
Ключевые слова: головные уборы, вибрационный процесс, формование, исследование, фактор процесса, высота детали, качество формования.
G. KHYMYCH, M. KUSHEVSKIY
Khmelnitsky National University
THE EFFECTIVENESS OF VERTICAL AND HORIZONTAL VIBRATION IN FORMING OF HATS
This paper presents the essence developed by the authors of the ways of _ forming of textile materials separately using separate horizontal and vertical vibration. The research carried out on 6 fabric articles (costume 3 and 3 coats), the dependence of the quality of the molded parts _ from the input parameters of the process: the oscillation _ frequency, oscillation amplitude and time of _ formation. Determined that each of the selected factors of the process is significant; the application of horizontal vibration allows you to get significantly better results compared to the use of vertical; coat fabric is more amenable to formation than costume.
Keywords: hats, vibration process, the formation of, investigation of, the factor process, the height of the detail, the quality of the formation.
Вступ
На сьогодшшнш день перед виробниками головних убор1в гостро сто!ть питання тдвищення якосп i конкурентоспроможносп вироб1в оновленого асортименту з високими споживчими властивостями та товарним виглядом. Вимоги до якосп головних уборiв включають гарний зовшшнш вигляд та збереження форми в чай. На яшсть та стшшсть отримано! форми впливае багато чиннишв. Найважлившими серед них е: фiзико-механiчнi властивосп матерiалiв, складшсть об'емно! форми та метод надання тканиш об'емно! форми (тобто спойб формування). У данш робоп акцентовано увагу на останньому чиннику - способi формування.
Аналiз л^ературних даних та постановка проблеми
Як вщомо, способи формування текстильних матерiалiв можуть базуватися на дп статичного або ж динамiчного навантаження. У роботах [1-3] доведено переваги використання останнього. Причому бшьшють динамiчних способiв базуються на використанш вiбрацiйних коливань.
У робот [2] розглянуто споаб формування об'емних деталей швейних виробiв, який передбачае використання вертикально! вiбрацi! для руху формувального елемента i3 деталлю у вертикальнiй площинi. Робочим середовищем при цьому е паро-повiтряна сумш, нижнiм формувальним елементом (матрицею) - жорсткий перфорований елемент, а верхшм (пуансоном) - пустотiлий елемент, контактна поверхня якого вiдповiдае перехiднiй обласп швсферично! поверхнi в плоску. Останнш вiльно розмiщуеться на об'ектi оброблення та мае можливiсть у процеа формування вiдриватись вiд матрицi, чим забезпечуе розбиття складок на тканиш.
Вiдомий спосiб [4] передбачае формування об'емно! деталi текстильного матерiалу у водi за рахунок !! руху у вертикальнш площинi. Цей рух забезпечуеться подачею пульсуючого повiтря у герметичну робочу камеру. Матриця при цьому е нерухомою, а пуансоном виступае металеве притискне кольце, яке щшьно притискае тканину лише у плосшй областi (дiлянка крiплення), яка не вщноситься до зони формування. На швсферичнш дiлянцi роботу пуансону виконуе робоче середовище.
У робот [3] описаний вiбрацiйний спосiб формування деталей головних уборiв за рахунок поеднання руху зразка тканини, закршленого на нижньому формувальному елементi, у вертикальнш площиш та руху робочого середовища також у вертикальнiй площиш. Робочим середовищем при цьому е вода.
Автором [5] розроблено калька способiв формування, яш базуються на проходженнi робочого середовища (води) через тканину, тобто використаш фшьтрацшш властивостi матерiалу. 1х реалiзацiя досягаеться коливальними рухами робочого середовища також у вертикальнш площиш.
Розглянуп вище способи надання тканиш об'емно! форми головним чином базуються на використанш вiбрацiйних коливань у вертикальнш площиш, тобто перпендикулярно до площини тканини. Але проведений аналiз юнуючого обладнання у iнших галузях промисловостi [6, 7] вказуе на те, що вартим уваги е використання горизонтальних коливань.
Формулювання мети дослвдження
Метою роботи е дослщження впливу рiзнонаправлено! вiбрацi! на утворення складно! просторово! форми iз тканин. Для цього у робоп розроблено два незалежш способи формування текстильних матерiалiв - за допомогою вертикально! та горизонтально! вiбрацi!. Аналiз отриманих результатiв дозволив визначити ефективнiсть кожного способу та порiвняти !х мiж собою.
Викладення основного матерiалу дослвдження
Для реалiзацi! поставлено! мети авторами запропоновано та розроблено два незалежш способи формування: за допомогою окремо вертикально! вiбрацi! та окремо горизонтально!. Суть цих способiв полягае у тому, що плоску деталь текстильного матерiалу вщповщного розмiру укладають на жорсткий перфорований формувальний елемент, закршлюють притискним к1льцем i розмiщують всередиш робочо! камери, яку наповнюють рщинним робочим середовищем (водою). Пiсля цього, залежно вiд запропонованого способу, деталi та робочому середовищу надають вертикальних або горизонтальних коливань протягом визначеного часу. Шсля здiйснення формування деталь виймають, висушують на формувальному елемент та перевiряють вiдповiднiсть отримано! форми.
Дослщження проводили на спецiально розробленш експериментальнiй установцi, яка забезпечуе можливють формувати текстильний матерiал за допомогою окремо вертикально! i горизонтально! вiбрацii [8].
Вiдомо, що основними характеристиками вiбрацiйного процесу е амплiтуда та частота вiбрацii [6, 7]. Тому саме такими основними параметрами процесу формування е амплиуда вертикальних та горизонтальних коливань (Ав та Аг вщповщно), частота коливань (vB та v2) та час формування (tB i 4).
Необхiдно вiдмiтити, що в якост робочого середовища використано вологу у сташ рiдини (воду) шмнатно! температури (20±1 °С). Ця умова впливае на вибiр предметiв дослiджень: оск1льки на стадi! формування не використовуеться температурний вплив, то для дослщжень доцiльно обрати натуральш тканини. Найголовнiшими характеристиками матерiалу, яш впливають на його формувальну здатшсть, е волокнистий склад, щiльнiсть, вид i довжина переплетень [9, 10].
Найкращу здатнiсть до формування мають вовнянi тканини, як1 виготовленi iз апаратно! пряж1 атласних, саржевих або сатинових переплетень з довгими перекриттями мало! щшьносп з м'яким оздобленням без ворсу. Тому, для яшсного формування об'емних деталей головних уборiв обрано шють артикулiв тканин - три костюмних та три пальтових виробництва «Камвольно-суконно! компанi! «Чексш» iз вiдмiченими характеристиками, як1 приведенi у табл. 1.
Зовшшнш шар вовняного волокна покритий лусочками, тому для яшсного формування вовняних тканин необхщним е застосування своерiдного «мастила», яким виступае вода. П1д впливом вологи волокна набухають, збiльшуеться розмiр !х поперечников, що призводить до змши фаз будови тканини. Вiдбуваеться перебудова структури матерiалу у вiдповiдностi до деформацп волокна. Пiсля видалення вологи i охолодження тканини деталi збер^ають форму, отриману в процесi формування.
Вщповщно до дослiджень [11], для визначення здатностi тканин до формування обрано формувальний елемент, який мае форму швсфери, тобто висота формувального елемента вщповщае
радiусу i дорiвнюe половит його ширини ^аметра). Це дозволяе достатньо повно дослвдити характер процесу формування.
Таблиця 1
Структурнi та фiзико-мехамчм характеристики тканин__
Артикул тканини Волокнистий склад, % Система прядшня Вид переплетення Коефщент переплетения Кшьшсть ниток на 10 см а в, еь нт * .У рн еь с Э-Й Товщина тканини, мм ,ь Н сч 2 9 * Коефщент дратруваль носп, %
По Пу М, к Во Ву Кдо Кду
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Костюмна 5882 вовна 50, ПЕ 50 гребшна саржа 2/2 4 313 246 260 0,44 2382 2543 42,5 2,5
Костюмна Магелан вовна 100 гребшна саржа 2/2 4 159 132 253 0,63 2115 2103 2,0 2,0
Костюмна Персей вовна 100 гребшна саржа 2/2 4 228 193 224 0,53 5189 2923 42,0 35,0
Пальтова Мартша вовна 78, ПЕ 22 апаратна саржа 1/2 3 138 146 292 1,47 8624 5899 29,0 27,0
Пальтова Соната вовна 78, ПЕ 22 апаратна саржа 2/2 4 133 121 325 1,35 10334 6585 13,5 1,5
Пальтова Мошка вовна 78, ПЕ 22 апаратна саржа 2/2 4 167 115 357 1,75 11177 4027 20,0 1,0
На основi аналiзу лiтературних джерел крт^ем оцiнювання обрано циклiчну деформацiю ец.[12], яка розраховуеться за формулою:
£ц ~^кф.ел ~кзр.заг)/кф.ел
де ец - циклiчна деформацiя матерiалу;
кф. ел. - висота формувального елемента, мм;
кзр заг. - висота вщформованого зразка ввдразу пiсля формування, мм.
Необхiдно зазначити, що показник ец характеризуе стушнь вiдхилення висоти деталi вiд висоти формувального елемента, тому ец ^ 0.
Дослвдження проведенi в рамках однофакторного експерименту зi змiною вхщних параметрiв на п'яти рiвнях. Рiвнi та iнтервали варшвання факторiв вибраш на основi рекомендацiй, поданих у роботах [1-3]. Амплпуду вiбрацil змiнювали вiд 1 мм до 5 мм з штервалом 1 мм, частоту вiбрацil вiд 1 Гц до 9 Гц з штервалом 2 Гц, час формування ввд 1,16 хв до 1,82 хв з штервалом 0,33 хв.
На основi отриманих результапв дослщжень отримано залежносп циктчно! деформаци ец вщ вхiдних параметрiв, як1 графiчно зображеш на рис. 1, 3, 5 для костюмних тканин та на рис. 2, 4, 6 для пальтових та у виглядi рiвнянь регреси (табл. 2-3). При побудовi графiчних залежностей використано апрокснмуючу згладжену крнву п максимальною величиною доскдарносп апроксимаци (Я2 = 0,86 - 0,99).
Ампттуд;Ы, мм
Рис. 1. Залежшсть гц =/(А), для тканини костюмноТ групи: 1-2 арт. 5882; 3-4 - арт. Магелан; 5-6 - арт. Персей; 1, 3, 5 - при ди вертикально! в1б|)ацп; 2, 4, 6 - при ди горизонтально! вiбращi
0Д8
АмпштудаЛ, мм
Рис. 2. Залежнкть гц =/(А), для тканини пальтово' групи: 1-2 арт. Мартша; 3-4 - арт. Соната;
5-6 - арт. Мошка; 1, 3, 5 - при дй вертикально!' в1брацп; 2, 4, 6 - при дГ1 горизонтально!' в1брац1
На рис. 1 та рис. 2 приведено графiчну штерпретацш впливу амплпуди вертикально! i горизонтально! вiбрацi! на показник ец. У межах вибраного дiапазону спостерiгаeться як висока, так i низька як1сть отриманих деталей. 1з результатiв дослiджень чiтко видно, що висока якiсть вiдформованих деталей забезпечусться за рахунок бiльших значень амплпуди вертикально! вiбрацi!', нiж горизонтально!. Це пов'язано iз умовами формування i, в першу чергу, з напрямком зусилля формування. Прикладене зусилля формування та мiкроудари, що дшть на тканину, за своею величиною е значно бiльшими, ан1ж при вертикальнш вiбрацi!. Вiдповiдно горизонтальна вiбрацiя забезпечуе високу якiсть в дiапазонi 1-3 мм, а вертикальна - 3-5 мм, що потребуе додаткових енерговитрат. Подальше !! зростання е недоцшьним, оскiльки робоче середовище набувае занадто значних коливань i основна частина мiкроударiв наноситься уже не на деталь, а на саме робоче середовище, що неефективно для процесу формування. Слад зазначити, що при однаковому дiапазонi амплпуди вiбрацi! забезпечуеться краща як1сть формування iз пальтових тканин, нiж костюмних, що пояснюеться !х рiзними структурними характеристиками.
ч 9
0,25
0,2
4. 0,15 £ и: с: я
ш
а в ИГ
од
0,05
1
>_
г5^
-5
Л
6
м
Частота V, Гц
Рис. 3. Залежнкть гц =/(V), для тканини костюмноТ групи: 1-2 арт. 5882; 3-4 - арт. Магелан; 5-6 - арт. Персей; 1, 3, 5 - при дй вертикально'"' в1брацп; 2, 4, 6 - при дй горизонтально'"' вiбрацй
0,18
'3 0,16
0,14
о1 0,12
I 0,1
н
я 0,08
ж
0,06
'Н
а 0,04
Я" 0,02
£ " ■ —и—__ _ - -—' "* Е"
.3
.5 1 4
6
Частота г, Гц
Рис. 4. Залежнкть гц = /(V), для тканини пальтово'1 групи: 1-2 арт. Мартша; 3-4 - арт. Соната; 5-6 - арт. Мошка; 1, 3, 5 - при дй вертикально! в1браци; 2, 4, 6 - при дй горизонтально! вiбрацíi
Графiчнi залежносл ец = /(V) як для костюмних, так i для пальтових тканин мають аналопчний характер: зi збiльшенням частоти вiбращi як1сть формування покращуеться, тобто ец ^ 0. Аналогiчно до впливу амплпуди вiбрацil при однакових значениях частоти коливань краща як1сть забезпечуеться при горизонтальнiй вiбрацil, що пов'язано iз напрямком до формувального зусилля.
Графiчна залежиiсть цимчно! деформацп матерiалу вiд часу приведено на рис. 2-3.
■V ^
5 1
3
6 2
0,5
0,83
1,16 Час t, хв
1,49
1,82
Рис. 5. Залежшсть гц = f(t), для тканини костюмнот групи: 1-2 арт. 5882; 3-4 - арт. Магелан; 5-6 - арт. Персей; 1, 3, 5 - при дй вертикально!' iii6|);uiiT; 2, 4, 6 - при дй горизонтально! вiбрацй
^ 0,18 ч
.5 одб
я 0,14 g
а 0,12
0
* 01
£ 0,08 * 0,06
1 0,04 ® 0,02
SK
а " к чы к
с l : - ^
0,5
0,83
1,16 Час t, SB
1,49
1,82
Рис. 6. Залежшсть гц = f(tB), для тканини пальтовот групи: 1-2 арт. Мартша; 3-4 - арт. Соната;
5-6 - арт. Мошка; 1, 3, 5 - при дй вертикально!" в1браци; 2, 4, 6 - при дй горизонтально!" вiбрацiт
Результати дослвджень впливу часу формування на яшсть отриманих зразк1в (рис. 5-6), як i слщ було оч^вати, вказуе на те, що при збшьшенш тривалостi формування покращуеться якють деталей. Така залежнiсть спостерiгаеться для уйх 6-ти тканин при формуванш за допомогою як вертикально!, так i горизонтально! вiбрацi!. Однак необхвдно вiдмiтити, що при однаковiй тривалосп процесу кращо! якостi формування досягають знову ж таки при використанш горизонтально! вiбрацi!'.
Математичне оброблення результапв дослiджень здiйснено iз застосуванням методiв математично! статистики, а саме: визначено похибку окремого дослвду, перевiрено однорщносл дисперсiй, визначено коефiцiенти рiвняння регресп та перевiрено адекватнiсть отриманих рiвнянь регресi!' [13]. Однорiднiсть дисперсiй перевiрено за критерiем Кохрена, адекватнiсть моделi за критерiем Фiшера, значимiсть коефдоенпв рiвнянь регресi!' за критерiем Стьюдента. Розрахунки проведено у режимi програми Ехсе1. За результатами графiчних залежностей отримано регресiйнi, як1 наведенi у табл. 2-3.
Таблиця 2
Артикул тканини Фактор процесу формування Рiвняння регреси Достовiрнiсть апроксимацi!
1 2 3 4
5882 Амплиуда вертикально! вiбрацi! Ае, мм ец = 0,1646 - 0,0324 Ав + 0,0042 Ав2 R2 = 0,97
Продовження таблиц 2
1 2 3 4
5882 Амплпуда горизонтально! вiбрацii Аг, мм ец = 0,1362 - 0,0276 Аг + 0,0044 Аг2 Я2 = 0,99
Частота вертикально! вiбрацii ув, Гц ец = 0,2719 - 0,0512 V, + 0,0036 V,2 Я2 = 0,98
Частота горизонтально! вiбрацii' vг, Гц ец = 0,235 - 0,0436 vг + 0,003 vг2 Я2 = 0,99
Час формування 4, хв ец = 0,3326 - 0,2784 4 + 0,08 42 Я2 = 0,98
Час формування tг хв ец = 0,3078 - 0,2973 4 + 0,0951 42 Я2 = 0,99
Магелан Амплпуда вертикально! вiбрацii' Ае, мм ец = 0,1218 - 0,0127 Ав + 0,0015 Ав2 Я2 = 0,96
Амплпуда горизонтально! вiбрацii Аг, мм ец = 0,0908 - 0,0188 Аг + 0,004 Аг2 Я2 = 0,86
Частота вертикально! вiбрацii vв, Гц ец = 0,233 - 0,0424 V, + 0,003 V,2 Я2 = 0,98
Частота горизонтально! вiбрацii' vг, Гц ец = 0,1982 - 0,0371 vг + 0,0025 V/ Я2 = 0,99
Час формування 4, хв ец = 0,3184 - 0,2894 4 + 0,0885 42 Я2 = 0,99
Час формування tг хв ец = 0,2348 - 0,2006 4 + 0,0571 4 2 Я2 = 0,99
Персей Амплпуда вертикально! вiбрацii' Ав, мм ец = 0,1476 - 0,0238 Ав + 0,003 Ав2 Я2 = 0,97
Амплпуда горизонтально! вiбрацii Аг, мм ец = 0,099 - 0,0164 Аг + 0,0034 Аг2 Я2 = 0,88
Частота вертикально! вiбрацii vв, Гц ец = 0,2525 - 0,047 V, + 0,0034 V,2 Я2 = 0,96
Частота горизонтально! вiбрацi!' vг, Гц ец = 0,2125 - 0,0403 vг + 0,0028 V/ Я2 = 0,99
Час формування 4, хв ец = 0,3095 - 0,2516 4 + 0,0715 4 2 Я2 = 0,98
Час формування 4 хв ец = 0,2572 - 0,2255 4 + 0,0689 42 Я2 = 0,99
Таблиця 3
Регресшм залежност ен = _((А), ен = / (V), ен = / для тканин пальтово'1 групи
Артикул тканини Фактор процесу формування Рiвняння регресi!' Достовiрнiсть апроксимацii
1 2 3 4
л 3 'н Амплпуда вертикально!' вiбрацii Ав, мм ец = 0,1004 - 0,0185 Ае + 0,0019 А,2 Я2 = 0,99
& 3 Амплiг'уда горизонтально! вiбрацi!' Аг, мм ец = 0,0922 - 0,0237 Аг + 0,0039 Аг2 Я2 = 0,86
Продовження таблиц 3
1 2 3 4
Мартiна Частота вертикально! вiбрацii Гц ец = 0,164 - 0,0287 V, + 0,0019 V,2 Я2 = 0,99
Частота горизонтально! вiбрацii V;, Гц ец = 0,1517 - 0,0287 V, + 0,0018 V,2 Я2 = 0,99
Час формування 4, хв ец = 0,2856 - 0,3082 4 + 0,0964 В Я2 = 0,98
Час формування tг хв 8ц = 0,2361 - 0,2529 4 + 0,08 4 2 Я2 =0,98
Соната Амплиуда вертикально! вiбрацii Ав, мм ец = 0,1108 - 0,0137 Ав + 0,0015 Ав2 Я2 = 0,98
Амплиуда горизонтально! вiбрацii Аг, мм ец = 0,079 - 0,0199 А, + 0,0033 А,2 Я2 = 0,86
Частота вертикально! вiбрацii vв, Гц ец = 0,1919 - 0,0318 V, + 0,0022 V,2 Я2 = 0,98
Частота горизонтально! вiбрацii vг, Гц ец = 0,179 - 0,0367 V, + 0,0026 V,2 Я2 = 0,98
Час формування 4, хв ец = 0,2881 - 0,2784 4 + 0,0853 В Я2 = 0,97
Час формування tг хв ец = 0,2572 - 0,2492 4 + 0,0741 , Я2 = 0,97
о Амплиуда вертикально! вiбрацii Ав, мм ец = 0,1058 - 0,0133 Ав + 0,0011 Ав2 Я2 = 0,99
Амплiтуда горизонтально! вiбрацii Аг, мм ец = 0,088 - 0,0254 А, + 0,0044 А,2 Я2 = 0,86
Частота вертикально! вiбрацii vв, Гц ец = 0,1737 - 0,0297 V, + 0,002 V,2 Я2 = 0,99
Частота горизонтально! вiбрацii vг, Гц ец = 0,1601 - 0,0304 V, + 0,0019 V,2 Я2 = 0,98
Час формування 4, хв ец = 0,2921 - 0,3003 4 + 0,0945 42 Я2 = 0,98
Час формування tг хв ец = 0,2502 - 0,2504 4 + 0,0748 4 2 Я2 = 0,96
Результати дослщжень вказують на те, що пальтовi тканини, як i слiд було очжувати, краще пiддаються формуванню, нiж костюмш, що пояснюеться бiльш рихлою структурою перших. Якщо ж розглядати лише костюмш тканини, то найкращою формувальною здатнiстю володiе тканина арт. Магелан. Очевидно це пов'язано iз тим, що вона мае найменшу щшьшсть, а отже найбiльш розрiджену структуру у порiвняннi з iншими. У результат волокна е бшьш рухливими та мають можливiсть вiльно огинати формувальний елемент. 1з пальтових тканин найкращою формувальною здатшстю володiе тканина арт. Мартша. Причиною цього е найнижча жорстк1сть вiдмiчено! тканини та найвища драшрувальшсть.
1з графiчних залежностей чiтко видно, що використання горизонтально! вiбрацii дае змогу досягнути кращо! якостi вiдформованих деталей, шж застосування вертикально!. При цьому така залежшсть зберiгаеться для усiх тканин та факторiв. Однак проведенi дослщження не дають повно! картини процесу формування, тому в подальшому необхщним е проведення багатофакторного експерименту, що дозволить використати уточнений дiапазон вхщних факторiв i визначити рацiональнi параметри процесу формування об'емних деталей головних уборiв.
Висновки
Результати проведених дослщжень на шести артикулах тканин костюмно-пальтово! групи дозволяють стверджувати, що yci обранi фактори процесу формування здшснюють вагомий вплив на яшсть вiдформованих об'емних деталей. Порiвняльний аналiз вiдформованих деталей мгж собою показуе, що пальтовi тканини краще пiддаються формуванню, нiж костюмш. Крiм того обидва способи формування (за допомогою вертикально! та горизонтально! вiбрацi!) дозволяють отримати деталi належно! якостi, однак якщо порiвнювати !х м1ж собою, то можна стверджувати, що спойб формування за допомогою горизонтально! вiбрацп ефективнiший, на що вказуе значення циктчно! деформацп ец.
Список використаноТ лiтератури
1. Березненко М.П. Нетрадицшш методи формування та формозакршлення деталей одягу / М.П. Березненко, В.В. Корзун, В.О. Слободянюк, С.М. Березненко // Легка промисловкть. -Ки!в. - 1994. - № 3. - С. 29.
2. Кущевський М. О. Дослщження фiзично!' сyтностi способу формування текстильних матерiалiв / М.О. Кущевський, М.П. Березненко // Вюник ТУП. - Хмельницький. - 2003. - №5. - С. 100-105.
3. Кошевко Ю.В. Удосконалення процесу формування та закршлення форми деталей ж1ночих головних yборiв iз тканих матерiалiв: дис...канд. техн. наук: 05.19.04. - Хмельницький, 2010. -170 с.
4. Буханцова Л.В. Дослщження впливу параметрiв процесу на яшсть формування деталей головних yборiв в рщинно-активному середовищi / Л.В. Буханцова, М.О. Кущевський // Вюник Хмельницького нацiонального ушверситету. - 2006. - № 3. - С. 136-140.
5. Войтюк М. В. Удосконалення технологи формування об'емних деталей головних yборiв на основi пдровакуумних способiв: дис.канд. техн. наук: 05.18.19. - Хмельницький, 2014. - 255 с.
6. Мартинщв М.П. Вiбрацiйнi коливання рiдини. Технологи та обладнання / М.П. Мартинщв, А.1. Гордеев, £. А. Урбанюк, В. В. Третько // Вюник ХНУ. - 2005. - №1. - С. 55-60.
7. Калмыков М.А. Вибрационные станки, их классификация / М.А. Калмыков, Г.Ю. Бурлакова, Д.В. Молчанов // Вiбрацi! в техшщ i технологiях. - Вшниця. - 2010. - №3. - С. 24-31.
8. Патент 94263 UA, МПК А41Н 41/00 В29С 55/00. Установка для просторового вiброформyвання об'емних деталей головних yборiв / Химич Г. М., Кущевський М.О. - № u2014 04199. Заявлено 18.04.2014; Опублжовано 10.11.2014, Бюл. №21.
9. Патлашенко О.А. Матерiалознавство швейного виробництва: Навч. пос / О.А. Патлашенко - К.: Арiстей, 2007. - 288 с.
10. Лазур К.Р. Швейне матерiалознавство: Пiдрyчник / К.Р. Лазур. - Львiв: Свгг, 2003. - 240 с.
11. Буханцова Л.В. Морфолопчш типи голови як вихщш данi для проектування ж1ночих головних yборiв / Л.В. Буханцова, О.П. Стрижова, М.О. Кущевський // Вюник Хмельницького нацiонального ушверситету. - 2005. - № 1. - С. 123-126.
12. Юферова Л. В. Разработка методов оценки и исследование формуемости и формоустойчивости эластичных камвольних тканей: дисс... канд. техн. наук: 05.19.01 /Юферова Лилия Васильевна. -Кострома, 2005. - 170 с.
13. Тихомиров В.Б. Планирование и анализ эксперимента (при проведении исследований в легкой и текстильной промышленности) / Тихомиров В.Б. - М. : Легкая индустрия, 1974. - 262 с.
