CC BY
63
О.В. Кендюхов
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ МАРОЧНОГО КАП1ТАЛУ
Марочний каттал е одним iз найкоштовнiших ресурсiв сучасного пiдприемства, i керiвництво багатьох компанiй усвiдомлюе, що цю цiннiсть можна i потрiбно використовувати для одержання додаткового доходу. Завдяки ефективному використанню марочних активiв цим компанiям удаеться забезпечувати висок темпи економiчного зростання. Як вщзначае С.М. Девiс, компани, менеджери яких не придшяють належно! уваги розвитку сво'1'х торговельних марок, приреченi на посереди фiнансовi результати [1, 13].
Гносеолопя марочного капiталу припускае дослщження i синтез таких понять, як каттал i торговельна марка.
Практично в уах економiчних енциклопедiях i довiдниках ми зустрiчаемо загальновщомий сталий у науцi принцип: сутнють капiталу, фундаментально! економiчноi категори, -вартють (ресурси), що приносить нову вартють (дохiд).
Марочний капiтал - приватна концепщя загально! економiчноi категори «каттал». Тому, i це не викликае сумнiвiв, в основi визначення марочного катталу мае бути закладено той же принцип, що i в основi базового поняття.
Друга складова поняття - торго-вельна марка.
У перекладнш лiтературi з маркетингу найчастше пiд торговельною маркою розумiеться iм'я, знак, символ або 1'х сполучення, використовуваш для того, щоб вiдрiзнити товари чи послуги, виробленi одтею фiрмою, вiд аналогiчних товарiв шших фiрм. При
цьому в рядi джерел перекладачi використовують
термiн "торговельна марка" (П. Дксон, Ф. Котлер, Дж. Енджел), в шших - "то-варна марка" (Дж. Еванс, Б. Берман), у Ж.-Ж. Ламбена - просто "марка", хоча у текст iнодi зус^чаеться термш "торговельна марка".
Але юнують i iншi визначення. Росiйський маркетолог П.С. Зав'ялов дае таке визначення: "Товарний знак (торговельна марка) - зареестроване в установленому порядку позначення, привласнене товару для його вщмшносп вщ шших i вказiвки на його виробника. Вiн являе собою рисунок, символ, знак, певне сполучення букв, цифр. Як зааб iндивiдуалiзацii виробника товарний знак розглядаеться як торгова марка чи фiрмовий знак" [2, 78].
Украшський маркетолог Ф.1. Свдокимов дае таке визначення: "Марка - це назва, термш, знак, символ, рисунок або 1'х сполучення, призначеш для щентифжаци товарiв чи послуг iз метою 1'х вiдмiнностi вiд товарiв i послуг конкурентiв. Марочна назва - частина марки, яку можна вимовити. Марочний знак (емблема) - частина марки, яку можна тзнати. Товарний знак - марка або и частина, забезпечена правовим захистом" [3, 84].
При цьому дослiдники розглядають торговельну марку насамперед як зааб iдентифiкацii. Але чи оцiнювалися б деяю торговельнi марки у сотш мiльйонiв доларiв, якби вони були просто засобом щентифкаци? Очевидно, що сильна торговельна марка е щось бшьше для споживача, нiж зааб iдентифiкацii
© Кендюхов Олександр Володимирович - доктор економ1чних наук. Донецький ун1верситет економ1ки та права.
ISSN 1562-109X
товару.
Гносеолопю торговельно! марки допомагае розкрити визначення, запропоноване П. Джсоном: "Торговельна марка е не що шше, як замiна великого обсягу шформаци та спосiб бiльш простого й ефективного поводження з нею. За допомогою асощацп з товаром чи послугою вона повiдомляе споживачу шформащю про товар, будь то якють, надiйнiсть, майстернiсть виготовлення, стиль, статус або споживча щннють" [4, 189].
Тобто для споживача торговельна марка е шструментом ухвалення ршення. В умовах зростаючого динамiзму та диференщацп продуктiв i ринкiв одними з найважливших факторiв е витрати вибору, витрати, пов'язаш iз прийняттям ршень.
Коли людина споживае певний продукт, цьому передуе виплата деяко! суми кош^в, яка вiдбивае 11 фiнансовi витрати. Вiдповiдно до теори альтернативно! вартост людина, вибираючи ту чи шшу форму споживання, змушена вщмовитися вiд шшо!, альтернативно!, форми, яка завжди супроводжуеться психолопчними
витратами. Це е витрати, пов'язаш iз прийняттям ршень, якi виявляються важливим фактором, що визначае поводження споживача. Необхщнють вибору мiж великою кшькютю альтернатив, якi вiдкриваються перед споживачем, робить прийняття рiшення усе бшьш i бiльш важким, i значення витрат, пов'язаних iз прийняттям ршень, виявляе тенденцiю до зростання. Тому, як вщзначае Т. Сакайя, коли ми говоримо про вщмовлення вщ одше! форми споживання при виборi шшо!, ми не обов'язково маемо на уваз^ що покупка одше! речi означае вiдсутнiсть грошей для покупки шшо'1. Тобто такi фактори впливу на ршення споживача, як
обмеження, яю накладаються часом, або сощальна оцiнка ^е! чи шшо'1 конкретно! форми його поводження, також вiдiграють свою роль. Крiм цього, час i репутацiя для багатьох споживачiв стали мати навггь бiльше значення, нiж грошi
[5, 56].
Тим, хто прагне до збшьшення обсягу збуту свое! продукцп в умовах диверсифкованого суспiльства,
доведеться придшяти бiльше уваги скороченню зусиль покупця,
спрямованих на прийняття ршень, нiж зменшенню його фшансових витрат через систему знижок.
Торговельна марка, таким чином, е носiем або засобом передачi концентровано! шформаци про особливосп товару чи послуги. Вона створюе ращональну основу для ухвалення ршення i, вiдповiдно, мае цiннiсть, а отже, i вартiсть. Торговельна марка у вартють продукту-носiя закладае нову вартють шформацшного ресурсу, який мае споживчу щннють для ухвалення ршення. Тобто торговельна марка - вартють, яка породжуе нову вартють ^ таким чином, набувае рис економiчноi категори "каттал".
Марочний капiтал - це каттал, створений людським штелектом i представлений торговими марками, корпоративним iм'ям, марками обслуговування.
Марочний каттал варто вiдрiзняти вiд потенщалу торговельно! марки.
Потенцiал торговельно! марки - це Н можливостi, якi можуть бути використанi для вирiшення якоюь маркетинговое' задачi, досягнення певно! мети. При цьому зовсiм не означае, що щ можливостi буде коли-небудь реалiзовано.
Узагальнюючи вищесказане, можна сформулювати визначення марочного катталу як об'ективно! економiчноi
категори: марочний каттал - це здатш створювати нову вартють (дохщ) марочш ресурси тдприемства, представленi торговельними марками, корпоративним iм'ям, а також шшими iнтелектуальними продуктами брендингу, створеними самостiйно чи купленими як засоби створення ново! вартосп.
Цшнють марочного капiталу для фiрми й iнших господарюючих суб'екпв ринку виявляеться у процесi його використання. Марочний каттал не з'являеться, а головне, не юнуе сам по соб^ вш
потребуе щлеспрямованого постiйного управлiння. Ф. Котлер та iншi захiднi фахiвцi вiдзначають, що найбшьш харак-терними властивостями професшних маркетологiв е !х умiння створювати, тдтримувати, захищати, посилювати i розширювати торговi марки, тобто управляти ними.
Управлiння марочним катталом як найважливiша функцiя у сферi пiдприемництва мае забезпечувати стшке, конкурентоспроможне
функцiонування i розвиток тсе! чи шшо! торгово! марки. 1з ще! точки зору бренд-менеджмент припускае здшснення спецiальних дослiджень з ефективносп управлiння торговими марками i на !х основi розробку стратеги та програми розвитку марочного катталу.
Сучасний бiзнес функцiонуе в умовах високо! невизначеностi, що позбавляе менеджерiв можливостi оцiнювати його з позици минулого, керуватися накопиченим досвiдом, використовувати традицшш прийоми. Оскiльки задачi дослщження
ефективностi управлiння марочним капiталом потребують залежно вщ обставин пошуку нових методiв, виникае необхiднiсть не тшьки проведення класичних маркетингових дослiджень, але i вивчення практики управлiння
торговими марками-конкурентами й у сумiжних галузях, i3 метою використання !х досвщу для формування власного марочного катталу.
У щлому аналiз i ощнка ефективностi управлiння марочним капiталом пов'язаш з такими найважлившими науковими i
практичними задачами, як пiдвищення ефективносп виробничо-господарсько! дiяльностi вiтчизняних пiдприeмств, формування органiзацiйно-економiчного механiзму управлiння iнтелектуальним катталом тдприемства, оцшка його функщонування.
Метою статп е розробка методики ощнки ефективностi управлiння марочним капiталом на основi бенчмаркiнгу.
Для порiвняльноi ощнки ефективносп роботи пiдприемств або 1х окре-
мих пiдсистем бенчмаркiнг (benchmarking) уже досить давно використовуеться у практищ японських, американських, захщноевропейських i скандинавських компанiй. Бенчмаркiнг являе собою систематичну дiяльнiсть, спрямовану на пошук, оцiнку i навчання на кращих прикладах незалежно вiд сфери бiзнесу i географiчного положення [6].
Бенчмаркшг являе собою мистецтво виявлення того, що iншi роблять краще, шж дана фiрма, i вивчення, удосконалення та застосування 1х методiв роботи. В основу концепци бенчмаркiнгу покладено порiвняння дiяльностi не тiльки шдприемств-конкурешгв, але i провiдних фiрм з шших галузей [7]. Фiрми почали вчитися квантифжувати розходження в управлшш
пiдприемствами. У Центрi
продуктивностi та якосп (Вестингхаус) бенчмаркiнг розглядають як процес постшного дослiдження найкращих практик, яю визначають найбiльш високу
характеристику конкурентоспроможносп [8]. Концепщя i методи бенчмаркшгу дозволяють скоротити витрати, пiдвищити прибуток i оптимiзувати динамiку структури i вибiр стратеги дiяльностi пiдприемства.
Бенчмаркiнг розвивае аналiз конкурентоспроможностi, який
обмежуеться вивченням конкурент - 1'х продукцп, витрат i технологiй, характеристик, економiчних i фшансових показникiв, вiдносин iз клiентами i постачальниками.
Аналiз конкурентоспроможностi до-зволяе виявити розходження мiж конкурентами, але це не пояснюе, як щ розходження подолати i завоювати найкращi позици в бiзнесi. Цьому сприяе бенчмаркшг, який на основi порiвняння й аналiзу процесу дiяльностi спрямований на розумшня причин розходжень для того, щоб цi вiдмiнностi подолати.
Використання бенчмаркшгу мае багатобiчну спрямованiсть. Вш набув широкого поширення в лопстищ, маркетингу, управлiннi персоналом, фiнансовому менеджменту тобто вiдповiдно до пiдприемства бенчмаркшг охоплюе вс сфери i напрями його дiяльностi. Так, бенчмаркiнг у лопстищ дозволяе швидко i з малими витратами виявити проблемы ситуаци в логiстичних системах, у сферах, близьких до покупця, з виконання замовлень i транспортування.
Бенчмаркiнг показуе маркетинг-директору, де на його фiрмi або на ринку виникли проблеми з витратами i якютю, чи не "плететься вона у хвосп" в конкурентiв. Вiн розкривае проблеми в роботу конкретизуе 1'х.
У корпораци "Ксерокс" переконанi, що бенчмаркшг мае бути постшним процесом, нацшеним не тiльки на вщповщнють конкуренци, але i на перемогу над нею. У рамках
бенчмаркшгу пщприемницью функци аналiзуються як процеси, яю створюють товар чи послугу i просувають ïx на ринок. Сфера застосування бенчмаркшгу включае розробку стратеги, операци та управлiнськi функци, роботу з покупцем [9]. Бенчмаркшг розглядаеться i як споаб ощнки стратегш i цiлей роботи порiвняно з першокласними пiдприемствами, щоб гарантувати довгострокове положення на ринку [10]. В. Брукхард називае бенчмаркшг видом дiяльностi, яка пов'язана iз Рентами, технолопею та культурою пiдприемництва i
здшснюеться при плануваннi з орiентацiею на створення цiнностi та компетентнють. М. Ляйдiг вiдносить бенчмаркiнг до сукупносп управлiнськиx iнструментiв, таких як глобальне управлшня якiстю, вимiрювання задоволеносп покупцiв [11].
Проте велика частина фаxiвцiв дотримуеться думки, що бенчмаркшг означае перейняття методiв управлiння в шших, устшно працюючих за допомогою цих методiв, пiдприемств пiсля того, як шляхом порiвняння з шшими галузями тдприемницько'' дiяльностi чи конкурентами було виявлено слабю сторони свое' фiрми (С. Толдман, Д. Рендош, Я. Ошината та iн.)
Одним з основних е таке визначення: "Бенчмаркшг - це процес систематичного i безперервного вимiрювання: ощнка процесiв пiдприемства i 'х порiвняння iз процесами пiдприемств-лiдерiв iз метою одержання iнформацГï, корисно'' для вдосконалення власно'' характеристики" [12].
Визначаючи ефект, який може забезпечити бенчмаркшг, варто мати на уваз^ що школи i нГким не тддавався сумнГву факт вигГдностГ обмшу досвГдом i його вивчення.
Щодо аналiзу ефективностi управлiння марочним катталом, то бенчмаркшг дотепер не застосовувався. Однак користь бенчмаркшгу в данш галузi полягае в тому, що щентифкацшна, iнформацiйна й економiчна функци торговельних марок стають бiльш керованими, коли дослщжуються i впроваджуються кращi методи та технологи управлiння торго-вельними марками провiдних
пiдприемств. Це може привести до збшьшення додатковоï вартостi торговельноï' марки, зростання купiвельноï' прихильностi, бiльш прибуткового пiдприемництва з високою економiчнiстю.
При проведеннi аналiзу
ефективностi управлiння марочним капiталом на основi бенчмаркiнгу можна видiлити кшька етапiв:
1. Визначення об'екта бенчмаркшгу.
На цьому етат встановлюються
потреби тдприемства в полшшент управлiння марочним катталом; видшяються, вивчаються основнi методи i прийоми просування i закршлення на ринку торговельноï марки, а також споаб кiлькiсного вимiрювання характеристик торговельноï марки; установлюеться, наскiльки глибоким мае бути бенчмаркшг.
2. Вибiр марки-еталона.
Здшснюеться пошук торговельних
марок, яю будуть еталонними; встановлюються критери, за якими будуть проводитися ощнка й аналiз.
3. Пошук шформаци.
Необхщно зiбрати iнформацiю про
марку-еталон. Для цього
використовуються як первинш, так i вториннi данi. Отримана шформащя мае бути всебiчно перевiреною.
4. Аналiз.
Отримана iнформацiя
класифшуеться, систематизуеться,
вибираеться метод аналiзу, ощнюеться ступiнь досягнення мети i фактори, як визначають результат.
5. Упровадження.
На цьому етат необхщно розробити план упровадження, процедури контролю, ощнювати й аналiзувати процес упровадження. Домогтися, щоб змiнюванi процеси управлiння торговельною маркою досягли найвищоï ефективностi.
Бенчмаркшговий пiдхiд приводить до iстотноï змши процедури ухвалення рiшення у брендингу. Традицшно рiшення у сферi управлшня торговельними марками приймалися на основi результатiв маркетингових дослiджень та штущп менеджерiв щодо ефективностi комплексу заходiв iз просування торговоï марки.
Застосування бенчмаркшгу у процеа управлшня марочним катталом забезпечуе те, що вимоги, пропоноват зовтшшм середовищем i покупцями, розглядаються на основi релевантних даних.
Знання про методи управлшня марочним катталом кращих фiрм, отриманi у процеа бенчмаркiнгу, е важливою шформащею, необхiдною для розвитку власних торговельних марок i забезпечення ïx конкурентоспроможносп та прибутковостi.
Головна функцiя марочного катталу - створення додатковоï' вартосп торговими марками. Тому додатковий доxiд, принесений торговими марками, е найважлившим критерiем його оцiнки. Великий науковий i практичний штерес у даному аспекп становить оцiнка ефективносп управлшня марочним катталом щодо формування
"середнього" доходу марочним катталом фiрм-конкурентiв.
Грунтуючись на бенчмаркшгу, ефек-тивнiсть управлшня марочним катталом (у даному випадку вама власними торговельними марками пщприемства) може бути визначена в нижченаведенш послiдовностi.
Складаеться перелiк торговельних марок (I), яю належать пiдприемству.
Для кожно! торговельно! марки г (г с I) складаеться перелш торговельних марок-конкурентв (I) (тд якими продаються товари-аналоги).
На основi маркетингових дослiджень визначаеться величина вартосп SVi, що додаеться г-ю торговельною маркою до вартостi товару i величини доданох вартостi SVj за
торговельними марками-конкурентами.
Установлюеться мiсячний обсяг продажу (Qi) за г-ю торговельною маркою i за торговельними марками-конкурентами () (у натуральному
вираженш).
Розраховуеться величина мюячного додаткового доходу (SVMi),
створюваного г-ю торговельною маркою: SVMl = SV1 ■ а. (1)
Визначаеться питома вага додаткового доходу (svi), створюваного
1-ю торговельною маркою у вартосп одинищ товару:
= —, (2) 8Тг
де SVi i STi - вiдповiдно додана вартiсть торговельноi марки i загальна вартiсть одинищ товару, що продаеться тд 1-ю торговельною маркою.
Аналопчно визначаються величини svj для торговельних марок-конкурентв.
Розраховуеться середнiй питомий дохщ, принесений торговельною маркою:
I ^ +
sv,
sv =
1=1
I+1
(3)
Розраховуеться середнш питомий (на одну торговельну марку) обсяг продажу:
_ +а
Q = , . (4)
I +1
Визначаеться розрахунковий
додатковий дохiд ( SVMlp ), створюваний торговельною маркою, як дохщ, який був би створений за умови, що ефективнють управлшня дослщжуваною торговельною маркою збкаеться iз «середньою» ефективнiстю управлiння:
SVMp = ■ ST1 ■ 0 . (5)
Розраховуеться коефiцiент
порiвняльноi ефективностi управлiння
марочним капiталом (КЬРке ):
ре
т^Ък 1=1 Кре = —
I SVMl
(6)
I SVMp
якщо КЪе бшьше 1, це означае, що
ре
ефективнють управлшня марочним катталом вище «середньоi» ефективностi за сукупнютю фiрм-конкурентiв, якщо менше 1 - управлшня марочним катталом здшснюеться на рiвнi нижче середнього.
Розраховуеться шдекс порiвняльноi динамiчноi ефективностi управлiння
марочним катталом (1Ъ\ ):
pde ■
КЪк
1Ък = ре
pde т^Ък Кре-\
(7)
де Кре, Крке_г - вiдповiдно коефщенти
порiвняльноi ефективностi за дослiджуваний i базовий перiоди.
Tbk • •
I pde дозволяе ощнити порiвняльну ефективнiсть управлiння марочним катталом у динамщ. ЯкщоIbpkde бшьше 1,
то спостер^аемо пiдвищення ефектив-ностi управлiння марочним катталом тдприемства порiвняно з базовим перюдом i порiвняно iз «середньою» ефективнiстю, якщо менше 1 - зниження ефективносп.
1ндекс порiвняльноï динамiчноï ефективностi дозволяе знайти нерацiональнiсть управлшня марочним катталом, простежити динамжу ефективносп управлшня даним ресурсом на шших тдприемствах.
Найважливiшим показником
ефективностi управлшня марочним катталом е його катталовщдача.
Катталовщдача торговельно'1'
марки може бути розрахована таким чином:
,bk_SV • Q
Kbk =-
RS
(8)
де SV - додана вартють бренду у вартосп одинищ продукцп;
Q - обсяг продажiв товарiв тд даною торговельною маркою, вiдповiдно у звгтному i базових перiодаx, гр. од.;
RS - ринкова вартють i-ï торговельно'1' марки, гр. од.
Вщповщно катталовщдача
марочного капiталу:
Kbk =jrSV> ' Q
i =1
RS..
(9)
де i - кшькють торговельних марок тдприемства.
При цьому середня питома катталовщдача марочного катталу:
уОгЖ.
- ^ RS
, (10)
Kbk =
i=1
N
де N - кiлькiсть торговельних марок тдприемства;
Qi - обсяг продажiв товарiв, що
продаються пiд г-ю торговельною маркою, у грошовому або натуральному виражент;
SVi - додаткова вартють, створювана г-ю торговельною маркою, у частках вщ вартостi товару або у грошовому виражент;
RSi - сума швестицш у бренд або ринкова вартють торговельно! марки.
Знаючи величину капiталовiддачi марочного капiталу, можна ощнити ефективнють управлiння в динамщ. Для цього можна розрахувати коефщент динамiки капiталовiддачi марочного капiталу.
Коефщент динамiки
капiталовiддачi марочного капiталу:
N N
Е (sv1 • а1) Е т0 • Qгo)
Ьк _ i=\__^ _г=1_ (11)
kbk = kd -
Е RS1
Е RS0
i=1
i=1
де RS1, RS0 - ринкова вартють i-ï торговельно! марки власне у звиному i базовому перiодаx; гр. од.;
SV/, SVi0- додана вартють i-ï
торговельно'ï марки у вартосп одинищ продукцп, вщповщно у звиному i базовому перюдах; гр. од.;
Q1, Q0 - обсяг продажiв товарiв тд i-ю торговельною маркою, вiдповiдно у звиному i базових перiодаx, гр. од.;
N - кшькють торговельних марок фiрми.
За окремими торговельними марками особливу щннють мае шформащя порiвняльного характеру. Якщо ми скористаемося iнструментарiем бенчмаркшгу й ощнимо ефективнють управлшня брендом стввщносно з ефективнютю управлiння брендом -основним конкурентом, для чого
розрахуемо коефщГент вщносно'' динамiки капiталовiддачi бренду:
Kb = • SV1 ^ q° • SV0
od = 61 • SK ' • svr { )
де Q1, Q,° - обсяг продажiв товарiв тд i-ю торговельною маркою, вГдповГдно у звггному i базовому перiодаx;
SV/, SVi0 - додана вартють i-'ï торговельно'' марки у вартосп товару, вГдповГдно у звГтному i базовому перюдах;
SV1, SVk0 - додана вартють бренду
- основного конкурента у вартосп товарГв, що продаються тд конкуруючим брендом, вГдповГдно у звГтному i базовому перюдах.
Виходячи Гз принцитв системного i ситуацшного пщходГв, можна зробити такий висновок: застосування
бенчмаркшгу для оцшки ефективносп управлГння марочним капГталом е найбГльш адекватним сучасним ринковим умовам мехашзмом оцГнки. Практичне використання системи критерГальних показникГв ефективностГ управлГння марочним капГталом передбачае стратепчну орГентацГю пщприемства на штенсивний шлях розвитку власних торговельних марок i досягнення високого рГвня ефективностГ у динамщц виявлення резервГв удосконалення використання потенщалу брендГв. Запропонований метод оцГнки Гз застосуванням прийомГв бенчмаркГнгу дозволяе здшснити комплексну всебГчну об'ективну оцГнку потокового стану торговельно'' марки.
Перспективами подальших дослщ-жень у даному напрямГ е розробка механГзму управлГння марочним капГталом, який забезпечував би його ефективне використання i аналГз не тГльки економГчно'', але i сощально'' складово'' ефективностГ.
Л1тература
1. Дэвис С.М. Управление активами торговой марки: Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2001. - 272 с.
2. Маркетинг / Под ред. А.Н. Романова. - М.: ЮНИТИ, 1995. - 558 с.
3. Евдокимов Ф.И., Гавва В.М. Маркетинг и компьютер. - Донецк: ДУНВГО, 2001. - 328 с.
4. Диксон П. Управление маркетингом. - М.: Бином, 1998. - 420 с.
5. Sakaiya Т. The Knowledge-Value Revolution, or A History of the Future. N.Y.: Kodansha America Ltd., 1991.
6. Bresin S. Pratiquer le benchmarking, 1995.
7. Camp R.C. Benchmarking. The Search for Indastry Best Practices That Lead to Superior Performance, ASQC Industry Press, Milwaukee. - Wisconsin, 1989.
8. Usingthe 7 Ps fs f generic marketing mix: an exploratory survey of UK and European marketing akademics/ Rafig M., Ahmed P.K. // Market. Intell and Plann. -1995. - 13/9. - Р. 4-15.
9. Leidig G. Benchmarking - Lernen von den Besten, Leistung und Qualitaut steigern, in: Informationen Betriebswirtschaft I/1995, Hsrg.: Bundesverband Druck E.V. - Wiesbaden, 1995.
10. Wehrli H.-P. Marketing. 2., uube-rarb. - Wetzikon; Switzerland: by WWC AG, 1992.
11. Leidig G. Oukologisches Benchmarking am Beispiel der Abfallwirtshaft in Druckbetrieben, in: Controlling H. 6. S. 378 ff.Furey T.R. - 1995.
12. Watson G.H. IL Benchmarking / Edizione italiana A / cura di Piercarlo Cec-carelli, Franco Angeli. - Milano, 1995.
