CC BY
20
УДК 636.087.72
Добрянський С.А., астрант © Шаловило С.Г., д.с.-г.н., професор
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
Iмет С.З. Гжицького
ВПЛИВ ЗГОДОВУВАННЯ ЗЕРНА КУКУРУДЗИ НА ПЕРЕТРАВШСТЬ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН I БАЛАНС АЗОТУ У РЕМОНТНИХ ТЕЛИЦЬ
Проведено дослгдження вплыву згодовування цыъного зерна кукурудзи на перетравшстъ поживних речовин та баланс азоту у ремонтных телицъ укратсъког чорно-рябог молочног породи. На основ/ балансовых дослгдженъ вивчено коефщенти перетравност1 поживних речовин та баланс азоту у тварин у тръох- та шестимжячному вЩ. Обгрунтовано доцыътстъ використання у схемах годгвлг кормосум1ш1 гз вм1стом цыъного зерна кукурудзи та плющеного пшенищ I ячменю .
Ключое1 слова: ремонтш телиц1, кормосум1ш, коефщент перетравност1, баланс азоту, суха речовина, сирии протет, жир, клтковина, безазотист1 екстрактившречовини.
Вступ. Питания здатносп телят молочного перюду трансформувати корми рослинного походження у тканини власного тша е актуальним [6]. Для того, щоб досягти високо1 бютрансформаци корму, необхщне поступове переведения телят вщ молочного типу живлення до рослинного. При цьому потр1бно враховувати особливост1 будови I функцюнування системи травления, потребу у поживних речовинах в певш в1ков1 перюди. Для бажано! динамжи росту I розвитку молодих тварин необхщно контролювати процеси анабол1зму, що вщбуваються в 1х оргашзм1 [7,8,9,10]. Експериментальним шляхом було встановлено, що використання у год1вл1 телят кормосум1ш1, яка мютить цшьне зерно кукурудзи та плющене пшенищ I ячменю, дозволяе отримати вищ1 показники живо! маси та середньодобових прироспв [1]. Проведения балансових дослщжень дозволяе виявити р1вень впливу кормового фактора на ефектившсть використання поживних речовин корму [2,7].
Метою дослщжень було вивчити вплив згодовування у рацюнах цшьного зерна кукурудзи ¿з 10-денного вшу на перетравшсть поживних речовин I баланс азоту у трьох- та шестимкячному вшд телиць, а також обгрунтувати доцшьшсть згодовування у схемах 1х год1вл1 цшьного зерна кукурудзи в поеднанш ¿з плющеною пшеницею та ячменем.
Матер1ал 1 метод и дослщжень. Дослщження з визначення ступеня перетравност1 поживних речовин проводили у приватно-орендному сшьськогосподарському пщприемств1 ¿м. Т. Шевченка Горох1вського району Волинсько! область Балансов! дослщження проходили у два етапи: перший - у 90-денному вщ1 тварин, другий - у вшд 180 дшв. Для цього було ввдбрано 12
© Добрянський С.А., Шаловило С.Г., 2013
86
телиць украшсько! чорно-рябо! молочно! породи, з яких було сформовано 3 групи: одну контрольну та дв1 дослщш за принципом аналопв. Тварини у кликах, як1 були обладнаш год1вницями для грубих та сипучих корм1в, почувалися комфортно. Пщготовчий перюд тривав 21 день, облжовий - 7 дшв. Середньодобове споживання корм1в тваринами в облжовий перюд пщ час першого та другого етапу дослщжень наведено у таблиц! 1.
Таблиця 1
Споживання корм1в кожною твариною в середньому пщ час __облжового першду, кг_
Вид корму У 3-м1сячному вщ1 У 6-м1сячному вщ1
Групи тварин
контрольна I (дослщна) II (дослщна) контрольна I (дослщна) II (дослщна)
Кормосумш №1 1,64 - - 1,43 - -
Кормосумш №2 - 1,63 - - 1,44 -
Кормосумш №3 - - 1,66 - - 1,45
Сшаж 1,10 1,16 1,15 - - -
Сшо 1,24 1,30 1,29 1,88 1,92 1,94
Зелена маса - - - 4,54 4,63 4,91
Тваринам кожно! ¿з груп згодовували окремий вид кормосум1шг Для контрольно! групи телиць згодовували кормосумш №1, до складу яко! входили (%): макуха соняшника - 10, макуха со! - 13, дерть ячмшна - 30, дерть пшенична - 45, крейда - 1, ешь - 1. До складу рацюну И включали ¿з 20-денного вку.
Тваринам першо! дослщно! групи згодовували кормосумш № 2 (%): цшьне зерно кукурудзи - 20, макуха соняшника - 10, макуха со! - 15, дерть ячмшна - 23, дерть пшенична - 30, крейда - 1, ешь - 1.
Телищ друго! дослщно! групи споживали кормосумш №3 (%): цшьне зерно кукурудзи - 20, макуха соняшника - 10, макуха со! - 15, ячмшь плющений - 23, пшениця плющена - 30, крейда - 1, ешь - 1.
Кормосум1ш1 тваринам дослщних груп починали згодовувати ¿з 10-денного вжу.
Анал1з х1м1чного складу корм1в \ калу тварин проводили за загальноприйнятими в зоотехни та ветеринар!! методиками [3,4,5].
Балансовий дослщ проводили загальноприйнятим методом груп-перюд1в. Метою балансового дослщу було вивчити використання основних поживних речовин та енерги в оргашзм1 тддослщних телиць. Визначали перетравшеть сирого протешу, жиру, кл1тковини, безазотистих екстрактивних речовин за методикою А.И. Овсянникова [4]. На основ! обл1ку спожитих корм1в та видшень (фекали \ сеча) розраховували баланс азоту.
На перюд балансового дослщу здшенювали шдивщуальний обл1к спожитих корм1в I видшених калу та сеч1 з вщбором середшх проб для анал1зу. Корми для тварин пщготовляли завчасно I при кожнш роздач1 вщважували згщно з рацюном. Проби корм1в та 1х залишки вщбирали у кшькост1 1,5 кг I
87
помщали у целофанов1 пакети. Bei порци калу збирали протягом доби вщ кожно1 тварини окремо, консервували 10%-ним розчином арчано! кислоти та додавали толуол. Сечу протягом доби вщ кожно! тварини також збирали окремо у 6yrai, вщбирали середш проби та консервували 10%-ним розчином соляно! кислоти. Проби калу та сеч1 герметично закривали для того, щоб не допустити випаровування.
Результати дослщжень. Нами встановлено, що споживання телятами i3 10-го дня KopMoeyMimi i3 цшьним зерном кукурудзи та плющеним пшенищ i ячменю позитивно впливае на перетравшеть поживних речовин та баланс азоту у тш тварин. Коефщенти перетравност1 поживних речовин телицями у 3-мюячному вщ1 наведен! у таблиц! 2.
Таблиця 2
Коефщ1енти перетравносл поживних речовин у телнць 3-м1сячного
в1ку, %, (X + m )
Показники Групи(n=4)
контрольна I (досл1дна) II (досл1дна)
Суха речовина 74,80±0,41 76,40±0,33* 76,85±0,41*
Сирий протеш 72,75±0,23 72,95±0,17 73,20±0,11
Сирий жир 69,93±0,21 70,35±0,13 70,43±0,20
Сира кл1тковина 62,90±0,18 64,38±0,30** 65,18±0,29***
Безазотисп екстрактивн1 речовини 81,50±0,19 83,03±0,44* 83,63±0,39**
1з дано! таблиц! видно, що коефщенти перетравност1 сирого протешу та жиру не мали достов1рно! р1зниц1 м1ж трупами телиць \ знаходились в межах 72,75-73,20 та 69,93-70,43%. Проте перетравн1сть кл1тковини у тварин II (дослщно!) групи була вищою на 2,28% (Р<0,001), а I (дослщно!) - на 1,48% (Р<0,01). У телиць досл1дних груп також краще перетравлення безазотистих екстрактивних речовин, зокрема у И (дослщнш) груп1 цей показник становив 83,63% (Р<0,01), I (досл1дн1Й) - 83,03% (Р<0,05). Дещо вищими були коефщенти перетравност1 сухо! речовини у дослщних групах - на 1,6 та 2,05%, пор1вняно з контролем.
Результати дослщжень перетравност1 поживних речовин у 6-мкячному в1ц1 телиць наведен! у таблиц! 3. 1з таблиц! видно, що телищ, яким згодовували кормосумш1 №2 та 3 краще перетравлювали суху речовину корму, при цьому коеф1ц1ент перетравност1 був вищим на 2,1 \ 3,5%. Перетравшсть сирого протешу найвищою була у телиць II (дослщно1) групи \ становила 71,98%. Сирий жир перетравлювався тваринами без достов1рно! р1зниц1 м1ж трупами. Коефщент перетравност1 кл1тковини у телиць I (дослщно1) групи був вищим на 2,8% (Р<0,05), II (дослщно1) - на 4,67% (Р<0,001) пор1вняно ¿з контрольною групою. Перетравн1сть безазотистих екстрактивних речовин була досить високою I коливалась у межах 81,80-84,55%, при цьому найвищим показником характеризувалися тварини II (досл1дно!) групи.
88
Одержан! результата балансових дослщжень дозволяють стверджувати, що при год1вл1 телят ¿з 10-денного вшу кормосумшшю, яка м1 стать цшьне зерно кукурудзи та плющене пшенищ I ячменю, штенсившше розвиваеться травна система, зокрема передшлунки, значно швидше проходить бютрансформащя поживних речовин корм1в.
Таблиця 3
Коефщ1енти перетравносл поживних речовин у телиць 6-мкячного
в!ку, %, (X + т )
Показники Групи(п=4)
контрольна I (дослщна) II (дослщна)
Суха речовина 74,75±0,35 76,85±0,22** 78,25±0,51***
Сирий протеш 68,70±0,32 69,93±0,48 71,98±0,56**
Сирий жир 68,68±0,75 69,30±0,71 70,15±0,26
Сира клтковина 63,13±0,59 65,93±0,47* 67,80±0,52***
Безазотисп екстрактивш речовини 81,80±0,44 83,73±0,38* 84,55±0,33**
У процес1 росту тварин найважливше значения належить бшку. Вивчення бшкового обмшу проводили на основ! балансу азоту, який характеризуе бюлопчну повноцшшсть корм1в, що згодовуються, а також стутнь використання азотистих речовин телятами. Одержан! даш балансу азоту у тш тварин у 3-х- та 6-м1сячному вщ1 наведен! у таблицях 4 { 5.
Таблиця 4
Баланс азоту у т1ш телиць З-мкячного вжу, г/ добу
__(X + т )_
Показники Групи (п=4)
контрольна I (дослщна) II (дослщна)
Спожито, г 79,77±1,63 79,97±1,97 80,87±1,42
Видшено з калом, г 21,73±0,31 21,61±0,44 21,69±0,34
Всмокталось, г 58,04±1,34 58,36±1,54 59,18±1,09
Видшено з сечею, г 38,54±0,98 37,15±0,44 36,04±1,47
Доступшсть, % 72,76±0,23 72,98±0,17 73,18±0,11
Утрималось в тш, г 19,50±0,38 21,21±1,14 23,14±1,45
- % в1д спожитого 24,45±0,15 26,52±0,78* 28,61±1,65*
- % в1д доступного 33,60±0,20 36,34±1,02* 39,10±2,29
Даш таблиц! 4 вказують, що надходження азоту та його видшення ¿з калом знаходилося майже на однаковому р1вш (79,77-80,87 та 21,73-21,69 г/добу). Доступшсть азоту при цьому становила 72,76-73,18%. У тварин контрольно! утрималося в тш 24,45% азоту вщ спожитого, I (дослщно!) групи - 26,52% (Р<0,05), И (досл1дно1) - 28,61% (Р<0,05).
89
Таблиця 5
Баланс азоту у тгш телиць 6-мкячного вжу, г/ добу
__(X + т )_
Показники Групи (п=4)
контрольна I (досл1дна) II (досл1дна)
Спожито, г 107,58±0,99 108,43±1,39 111,56±0,66*
Видшено з калом, г 33,66±0,62 32,63±0,78 31,28±0,58*
Всмокталось, г 73,91±0,46 75,81±0,89 80,29±0,92***
Видшено з сечею, г 40,68±1,10 37,10±0,50* 39,06±0,82
Доступшсть, % 68,71±0,32 69,92±0,47 71,97±0,56**
Утрималось в тш, г 33,23±0,89 38,70±1,13** 41,22±1,51**
- % вш спожитого 30,90±0,91 35,69±0,70** 36,95±1,16**
- % в1д доступного 44,97±1,30 51,05±0,97** 51,34±1,39*
Результати дослщжень, наведен! у таблиц! 5, вказують, що тваринами I. (дослщно!) групи було спожито дещо бшьше азоту (на 3,7%) та значно менше видшено з калом (на 7,07%). Середня кшьккть азоту, яка всмокталась травною системою телиць контрольно! групи, склала 73,91г. Для тварин I (дослщно!) групи вона була вищою на 2,57%, а П (дослщно1) - на 8,63% при достов1рнш р1знищ (Р<0,001). Доступшсть азоту у групах тварин була в межах 68,7171,97%. При цьому найвищим показником характеризувалися телищ II (дослщно1) групи. Кшькють азоту, яка утрималась в тш тварин контрольно! групи, становила 33,23г, у тварин I (дослщно1) групи вона була вищою на 16,46%, II (дослщно!) - на 24,04%. При цьому р1зниця для обох дослщних груп буладостов1рною (Р<0,01).
Висновки. У результат! проведених дослщжень встановлено, що найвищ1 показники коефщешгв перетравност1 поживних речовин мали телищ II (дослщно1) групи, як1 з 10-го дня споживали кормосум1ш, що мютила ц1льне зерно кукурудзи та плющеш пшеницю I ячм1нь. Високий р1вень перетравност1 кл1тковини у цих тварин, пор1вняно ¿з контрольною групою, вказуе на кращий розвиток передшлунк1в, зокрема рубця. Результати досл1джень азотного балансу показали, що телищ I та II (дослщних) груп мали здатшсть краще утримувати азот у тш на 16,46 та 24,04%. Таким чином, за допомогою кормових фактор1в можливо прискорювати розвиток травно! системи, а це, в свою чергу, сприяе становлению повноц1нного мехашзму румено-гепатично! циркуляц11 азоту у тш тварин.
Л1тература
1. Добрянський С. А. Динамжа живо! маси та штенсившсть росту ремонтних телиць укра!нсько1 молочно! чорно-рябо! породи в1д народження до 6-мкячного в1ку / С.А. Добрянський // Науковий вкник ЛНУВМ та БТ ¿м. С.З.Гжицького. - Льв1в, 2012. - №3(53), ч.3. - С. 77-82.
90
2. Методики наукових дослщжень i3 селекцп, генетики та бютехнологп у тваринництвг / [Буркат В.П., Сфименко М.Я., Рясенко G.M. та ¿и.] - К.: Аграрна наука. - 2005. - 248 с.
3. Лабораторш методи дослщжень у бюлоги, тваринництв1 та ветеринарнш медицин!: довщник / В. В. Вл1зло, Р.С. Федорук, 1.Б. Ратич та ¿и.; заред. В В. Вл1зла. - Льв1в: СПОЛОМ, 2012. - 764 с.
4. Овсянников А.И. Основы опытного дела в жывотноводстве / А.И.Овсянников / М.: Колос, 1976. - 304 с.
5. Ф1зюлого-бюх1м1чш методи дослщжень у бюлогп, тваринництв1 та ветеринарнш медицин!: довщник / Вщ.ред. В. В. Вл1зло. - Льв1в, 2004. - 399 с.
6. Янович В.Г. Бюлопчш основи трансформацп поживних речовин у жуйних тварин / В.Г. Янович, Л.1. Сологуб // Тр1ада Плюс, Льв1в - 2000. - 328 с.
7. Cummins K. A. Growth and nitrogen balance of calves fed rations of varying nitrogen degradability and physical form / Cummins K. A., Nocek J. E., Polan C. E. // J. Dairy Sci., 1982. - № 65. - P. 773-783.
8. Lesmeister K. E. Effects of corn processing on growth characteristics, rumen development, and rumen parameters in Neonatal dairy calves / Lesmeister K. E., and A. J. Heinrichs // J. Dairy Sci., 2004. - № 87 - P. 439-450.
9. Porter, J. C. Effect of fiber level and physical form of starter on growth and development of dairy calves fed no forage. / Porter J. C., Warner R. G., Kertz A. F. // Prof. Anim. Sci., 2007. - №23 - P. 395-400.
10. Rumen development, nutrient digestibilities, and nitrogen utilization in Holstein calves / Khan M. A., Lee H. J., Lee W. S. [and oth.] // J. Dairy Sci., 2008. - №91, - P. 1140-1149.
Summary Dobryanskiy S.A., Shalovylo S.G.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj
EFFECT OF FEEDING WHOLE GRAIN CORN ON DIGESTIBILITI OF
NUTRIENTS AND NITROGEN BALANSE IN REPAIR HEIFERS
Influence of feeding whole corn on digestibility of nutrients and nitrogen balance in repair heifers Ukrainian black and white dairy breed. Based on balance studies calculated digestibility coefficients of nutrients and nitrogen balance in animals in the three-and six-month age. The appropriateness of feeding schemes in mixes containing whole grain rolled corn and wheat and barley.
Key words: repair heifers, forage, the coefficient of digestibility, nitrogen balance, dry matter, crude protein, fat, fiber, nitrogen-free extractives.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Дармограй Л.М.
91
