CC BY
29
BicHm Дтпропетровського унiверситету. Бюлопя, медицина Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seriâ Biologiâ, medicina Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, medicine
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Med. 2014. 5(2), 99-103.
ISSN 2310-4155 print ISSN 2312-7295 online
doi:10.15421/021419
www.medicine.dp.ua
УДК 616.155.392-097:615.277
Вплив протипухлинно1 терапп на експонування 1 n-антигену на мембранах лейкоцитiв хворих на лейкози
Г.С. Маслак
ДЗ «Днinрoneтрoвcькa мeдuчнa aкaдeмiя МОЗ yKpa'mu», Днinрoneтрoвcьк, yKpa'ma
Пpоaнaлiзовaно eкcпонyвaння Tn-am^reRy на повepxнi л1мФоцит1в, моноцитв i гpaнyлоцитiв y гpyпax xвоpиx на мiепопpолiфepaтивш зaxвоpювaння: epитpeмiю, cyблeйкeмiчний шелоз i y xвоpиx 1з xpонiчним лlмфолeйкозом. Оцiнeно вплив цитоcтaтичниx lepamn за cxeмaми: COP (циклофоcфaмiд, ви^имин, пpeднiзолон) та FC (комбiнaцiя флyдapaбiнy iз циклофосфа-мiдом) на iнтeнcивнicть eкcпонyвaння Tn-aшигeнy пiд час л^^вання xвоpиx на xpонiчний лiмфолeйкоз. Цй вyглeводний aнтигeн нe виявлeно на повepxнi клiтин кpовi (л1мФоцит1в, моноципв, гpaнyлоцитiв) y xвоpиx на epHiperniKi та cyблeйкeмiчний мiепоз. За допомогою пpоточноï цитомeтpiï iдeнтифlковaно Tn-aнтигeн на повepxнi понад 80% лiмфоцитiв, показано значш (в 100 paзlв) зpоcтaння iнтeнcивноcтi його eкcпонyвaння на Lpx клiтинax за xpонiчного лiмфолeйкозy. Псля лiкyвaння такж xвоpиx за cxeмaми COP та FC виявлeно зниж^ння кшькосп лiмфоцитiв iз повepxнeвим ^-антигеном до 28,1 ± 0,8 % та до 9,5 ± 0,5%, в1дпов1дно. Показано позитивний вплив цитотокcичниx тepaпiй, викоpиcтaниx y лiкyвaннi xвоpиx на xpонiчний лiмфо лeйкоз, на штетсившсть eкcпонyвaння Tn-aнтигeнy на повepxнi лiмфоцитiв. Б1льш д1ева щодо зниж^ння к1лькост1 повepxнeвого Tn-aнтигeнy пiд час л^ванни xpонiчного лlмфолeйкозy тepaпlя комбшащею флyдapaбiнy з циклофоcфaмiдом.
Kлючoвi rnoea: ^-антиген; лiмфоцити; цитостатична тepaпiя; xpонiчний лiмфолeйкоз
Tn-antigen (Thomsen-nouvelle antigen) is tumor-associated carbohydrate antigen with only one GalNAc residue attached to serine or threonine of polypeptide chain. There is not enough data about the expression of this glycotope in hematologic processes. But the correlations between increasing Tn-antigen expression on the cell surface and tumor growth progression, invasion, and activation of cell migration are well known. Therefore, the currently important area of modern research is studying of the impact of anticancer therapy by expression of this carbohydrate antigen in the onco-proliferative process. There are two types of cytostatic therapies in clinical hospitals of Ukraine: COP-therapy (cyclophosphamide, vincristine, prednisone) and FC-therapy (fludarabine, cyclophosphamide), which are the most popular due to their effectiveness and low price. The aim of our study was to investigate Tn-antigen exposure on the surface of lymphocytes, monocytes and granulocytes in polycythemia vera and subleukemic myelosis; to examine the influence of COP- and FC-therapies on Tn-antigen exponation in patients with chronic lymphocytic leukemia. The objects of the study were blood cells of patients with chronic lymphocytic leukemia (n = 25), polycythemia vera (n = 15) and subleukemic myelosis (n = 15) aged 58-66 years. Healthy hematologic volunteers (n = 15) aged 55 to 65 years were in the control group. Lymphocytes of patients with chronic lymphocytic leukemia (n = 25) were also studied after the chemotherapy treatment of patients divided into two groups: those who took COP-therapy (n = 13); and those who treated with FC-therapy (n = 12). Tn-antigen exposure on lymphocytes, monocytes and granulocytes was investigated by Beckman Coulter EPICS flow cytometer with primary monoclonal Tn-antigen anybodies (Institute of Immunology, Moscow, Russia) and secondary fluorescein isothiocyanate labeled antybodies (Millipore, USA). The number of dead cells was monitored by binding them with propidium iodide. The result was analyzed with FC Express. According to our data, Tn-antigen exposure was not detected on the surface of blood cells (lymphocytes, monocytes and granulocytes) in the control group and in patients with polycythemia vera and subleukemic myelosis. Nevertheless, Tn-antigen was identified on the surface of more than 80% of lymphocytes in chronic lymphocytic leukemia patients. The intensity of this
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украши», вул. Весела, 30, Дтпропетровськ, 49024, Украта State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy", Veselay str., 30, Dnipropetrovsk, 49024, Ukraine Tel.: +3-099-903-37-22. E-mail: maslak_anna@mail.ru
Effect of anticancer therapy on Tn antigen exposure on the leucocyte membranes in patients with leukemia
G.S. Maslak
State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy", Dnipropetrovsk, Ukraine
tumor-associated antigen exposure on lymphocytes membrane was 100 times higher compared with that in normal lymphocytes. In chronic lymphocytic leukemia patients after COP-treatment the number of lymphocytes with surface Tn-antigen was equal to 28,1 ± 0,8%, and after FC-treatment it decreased to 9,5 ± 0,5%. Moreover, positive effect of cytotoxic therapy used in treatment of patients with chronic lymphocytic leukemia on intensity of Tn-antigen exposure on the surface of lymphocytes was shown. FC-therapy (fludarabine, cyclophosphamide) is more effective; compared with the data prior to this treatment it 40 times reduced the relevant index. Therefore, it can be applied in Ukraine for chemotherapeutic treatment schemes effective against Tn-antigen.
Keywords: Tn-antigen; lymphocytes; cytostatic therapy; chronic lymphocytic leukemia
Вступ
Tn-антиген (Thomsen-nouvelle antigen) - пухлино-асоцшований вуглеводний антиген, який являе собою тшьки один залишок GalNAc, приеднаний а-звязком до серину чи треоншу полшептидно! ланки. Вш е основою для подальшого формування О-глжашв у норм^ коли внаслвдок добудови вуглеводного ланцюга ця послвдовшсть повшстю маскуеться. За умов розвитку пухлин так1 процеси значно порушуються або блоку-ються (Springer, 1984), а Tn-антиген вдентифкований та охарактеризований як один 1з найспециф1чн1ших пухли-но-асоцiйованих структур на поверхт патолопчних кл1тин у майже 90% видш раку молочно! та щдшлунково! залози, легенiв i простати (Freire and Osi-naga, 2003). Ввдносно експресй цього глiкотопу щд час онкогематолопчних процесiв лiтературних даних недос-татньо. З одного боку, ввдомо, що за хронiчного лiмфолейкозу (ХЛЛ) - онколопчного захворювання л1мфатично! тканини, щдвишуеться експрес1я Tn-антигену на поверхт В-л1мфоципв (Libisch et al., 2014). З шшого - цей пухлино-асоцшований вуглеводний антиген гетерогенно експресуеться тшьки на кл1тинах Р1д-Штернберга за л1мфомн Ходжк1на, та дуже незначною мiрою в разi шших онкогематолопчних захворювань, у тому числ1 на В-хронiчний л1мфолейкоз (Lawrie et al., 2006). Отже, питання щодо експонування цього гл1котопу на лейкоцитах при ХЛЛ залишаеться нез'ясованим. Слад зазначити, що дослвдження лейкозiв в основному сконцентроват на виявленнi Tn-антигену на поверхнi кл1тин пухлинного клону, не беручи до ува-ги шш1 клiтиннi лшп. Вщтак, за лггературними даними, при мiелолейкозах вуглеводний та лщдний обм1н л1мфоципв змшюеться, знижуеться 1х антиоксидантний захист (Savchenko et al., 2008). Нинi зовам ввдсутш дослвдження саме цих клгтин за еритреми (Polycythemia vera) та сублейкемчного мiелозу, як1 характерiзуються надмрним формуванням кл1тин мiелоiдного ростку (Lakey et al., 2010).
Ввдомий факт кореляци експонування Tn-антигену на поверхт клгган iз прогресуванням росту пухлин, активащею процесiв клгганно! мгграци, швази та ухи-лення 11 ввд впливу iмунноl системи хворо! людини. Тому важливим сучасним напрямом дослвджень е вивчення впливу протипухлинно! терапи на експонування цього вуглеводного антигену (Li et al., 2009). У кштчних лжарнях Украши застосовуеться протипухлинна тератя COP (циклофосфамвд, вшкристин, преднiзолон), яка е однiею з найпоширенших завдяки l! ефективносп та невеликш вартосп, та комбiнацiя флударабшу з циклофосфамвдом (FC-терапiя) - антиметаболтна тератя на кл1тини пухлинного клону бвдьш високо! ди, нiж COP тератя (Flinn et al., 2007). За попередтми даними, отриманими в нашш лаборатори, комбiнована
COP тератя може впливати на експонування альфа-1-кислого ткопротешу, а саме знижувати його к1льк1сть на поверхт лейкоципв за умов ХЛЛ пор1вняно з групою гематолопчно здорових доноргв (Maslak et al., 2014). Враховуючи викладене вище, метою роботи було дослвдити вплив COP та FC терапи на експонування Tn-антигену за ХЛЛ, з'ясувати наявшсть цього ткотопу на поверхт л1мфоципв, моноципв i гранулоципв при м1елолейкоз1 (еритрем1я та сублейкем1чний м1елоз).
Матерiал i методи дослвджень
Об'ект дослвдження - клттини кров1 хворих на хрош-чний л1мфолейкоз (n = 25), еритремш (n = 15) та сублейкем1чний м1елоз (n = 15) вшэм 58-66 роюв. Кон-трольну групу становили гематолопчно здоров1 волон-тери (n = 15) вгком 55-65 роюв. Л1мфоцити групи хворих на хрошчний л1мфолейкоз (n = 25) також дослвджували тсля призначення хворим курсу комплексно! пол1х1мютерапп та подвду !х на дв1 групи: тих, яю прий-мали лши за програмою COP (n = 13), та тих, яш проходили лткування за схемою FC (n = 12).
КлЫчне обстеження пащенпв проводили ввдповвдно з1 стандартами медично! допомоги в умовах спещалзо-ваного стацюнару - гематолопчного ввддшення комуна-льного закладу «Мська багатопрофвдьна клЫчна лшар-ня № 4», м. Дтпропетровськ. Уа обстежет давали зго-ду (у письмовому вигляд1) на участь у дослвджент.
Видлення л1мфоципв 1з гепаритзовано! кров1 (2025 ОД гепарину на 1 мл кров1) робили за модифшованим методом А. Boyum (1976), заснованим на седиментаци клпин у градаенп густини фгкол-урографшу (р = 1,077 г/мл) (Kovalchuk et al., 2010). Для цього у центри-фужну пластикову проб1рку наливали 2-3 мл град1ента густини, на нього нашаровували 4-6 мл ввдстояно! попе-редньо розведено! удв1ч у ф1зюлопчному розчит плаз-ми та верхнш шар еритроципв. Проб1рки центрифугува-ли упродовж 40 хв 1з прискоренням 200 g за юмнатно! температури. 1нтерфазне квдьце з л1мфоципв ввдбирали у суху котчну центрифужну проб1рку. Отриману суспензш клпин дв1ч в1дмивали в забуференому ф1з1олог1чному розчин1 (ЗФР) таким чином: до суспензи л1мфоцит1в додавали 3-4 мл ЗФР, умют проб1рки ре-тельно перем1шували та центрифугували з прискоренням 200-300 g за юмнатно! температури, поттм родину над осадом в1дбирали. П1сля в1дмивання клпини ресус-пендували у ЗФР, пдраховували !х к1льк1сть у камер1 Горяева. Життездатн1сть кл1тин (понад 90%) визначали за допомогою триптанового синього та готували робочу концентрацию л1мфоцит1в (300 тис ./мл у кожному зраз-ку). Кл1тини кров1 для анал1зу розподшу фракц1й лейкоцит1в готували таким чином: проводили лзис еритроцит1в за допомогою розчину OptiLyse C (Beckman Coulter, USA), фксащю кл1тин 8% параформальдепдом.
Локалзащю Tn-антигену у перелiчених фракцях кт-тин KpoBi визначали методом проточно1' цитофлуориметри з використанням моноклональних антитш до Tn-антигену (1нститут 1мунологи, Москва, Роая) та вторинних антитш до 1муноглобулш1в мишi, кон'югованих i3 флуоресцеш-iзотiоцiонатом - Ф1ТЦ (Millipore, USA). Кшьюсть мерт-вих клiтин контролювали за ïx зв'язуванням i3 пропвдш йодидом. Реестрацго даних проводили на проточному цитометрi Beckman Coulter EPICS. Обробку результата робили за допомогою програми FC Express.
Статистичну обробку результата проводили за допомогою пакета програм Statisticа 6.0. Достовiрнiсть вiдмiнностей у групах порiвняння встановлювали з використанням t-критерiю Стьюдента.
Результата та ïx обговорення
Першим етапом роботи було дослвдження перероз-подшу лейкоцита (лiмфоцитiв, моноцита, гранулоци-та) за експонуванням на ïx поверхн1 Tn-антигену у гема-толопчно здорових донор1в та в ус1х групах хворих з онкопрол1феративними порушеннями. Зв'язування з антитвдами до цього пухлино-асоцшованого вуглеводно-го антигену було ввдсутне на дослвджуваних кл1тинах у групах хворих на еритремш та сублейкемiчний мieлоз та в контрольнш групi. Tn-антиген виявлено ильки на поверхш мембран лiмфоцитiв у груш хворих на ХЛЛ, як1 уперше звернулись до л1карн1 (табл.).
Таблиця
Клькасть лейкоцитов кров1 з поверхневою локалзащею Tn-антигену у хворих на еритрем1ю, сублейкем1чний м1елоз i хрошчний . |1мфолейкоз до та п1сля проходження полixiмiотерапевтичного лшування (додатково показано iмтенсивнiсть експонування дослвджуваного антигену)
Група Моноцити Гранулоцити .Шмфоцити
Еритремш, n = 15 не виявлено не виявлено не виявлено не виявлено
Сублейкемчний мелоз, n = 15 не виявлено не виявлено не виявлено не виявлено
Хрошчний лшфолейкоз до лжування, n = 15 не виявлено не виявлено 82,09 ± 8,00 штенсивтсть експонування вища у 100 раяв°°
Хрошчний лшфолейкоз шсля COP-лжування, n = 15 не виявлено не виявлено 9,50 ± 0,50** штенсивтсть експонування вища удесятеро°
Хрошчний лшфолейкоз пюля FC-терапiï, n = 15 не виявлено не виявлено 28,07 ± 0,80* штенсивтсть експонування вища удач^
Примтки: * - вiрогiдна рiзниця поршняно з групою хворих на ХЛЛ до лжування за Р < 0,05, ** - Р < 0,01; ° - вiрогiдна рiз-ниця порiвняно з контрольною групою за Р < 0,05, °° - Р < 0,01.
Для другого етапу дослвдження проведене видшення лiмфоцитiв твдьки у хворих на ХЛЛ до лшування та у групах цих хворих тсля терапи за схемами COP та FC. За даними проточно! цитофлуориметри кльюсть лiмфо-цитв, яка взаемодяла з Tn-антигеном у хворих на ХЛЛ до проходження полixiмiотерапевтичного лшування, склада-ла 82,1 ± 8,0%. У грут хворих на ХЛЛ пиля проведення лшування за схемою COP кшьюсть лiмфоцитiв iз поверх-невим Tn-антигеном складала 28,1 ± 0,8%. Значення цього показника у грут хворих на ХЛЛ, як проходили лшування FC-тератею, було нижчим пор1вняно з групою хворих тсля COP-лшування (Р < 0,05) - 9,5 ± 0,5%.
Дослвдження штенсивносп експонування Tn-анти-гену на плазматичнш мембран1 л1мфоцита показали значне та достовiрне пвдвищення у 100 разiв (Р < 0,01) при хротчному лiмфолейкозi пор1вняно з контрольною групою (рис. 1). Ефектившшим ввдносно зниження цього показника було лшування хворих на ХЛЛ комбша-щею флударабiну з циклофосфамвдом, яке сприяло нормал1зацп показника, що був вищим за норму лише в 2,5 раза (рис. 2).
У хворих на ХЛЛ пиля COP-лшування показник експонування Tn-антигену на плазматичнш мембран1 лiмфоцитiв знижувався у 10 раз1в пор1вняно з даними цих хворих до лшування, однак залишився вищим за норму у 10 раз1в. Отже, цей тип лшування не давав значних результапв ввдносно зниження iнтенсивностi експонування Tn-антигену на плазматичнш мембран лiмфоцитiв хворих на ХЛЛ. Таким чином, полшмютерапевтичне лшування хворих на ХЛЛ впливае як на кшьк1стъ лiмфоцитiв iз поверхневим Tn-антигеном, так на iнтенсивнiсть його експонування плазматичшй мембран!
Ми не виявили дослвджуваний антиген на моноцитах, гранулоцитах i л1мфоцитах, як не е онкогенними за еритремiею та сублейкемчним мiелозом, що пвдтверджуе дан1 ввдносно його наявносп тiлъки на поверхш клпин пухлинного клону (Freire and Osinaga, 2003). Експресiя Tn-антигену (або CD175 антигену) при-сутня на еритробластних клiтинаx при гострiй еритровднш лейкеми, яка може розвиватися з еритреми (Blum and Angelillo-Scherrer, 2012). Осквдьки xворi, яких ми дослвджували, перебували на II стадiï цього захворю-вання та не мали клiнiчниx та бiоxiмiчниx ознак його злояюсно1 трансформацп, можливо, Tn-антиген на поверхш клиин не було виявлено.
За нашими даними, цей пухлино-асоцшований вуг-леводний антиген iдентифiковано на поверхш лiмфоци-тiв хворих на хрошчний лiмфолейкоз. 1ншими дослвдни-ками методами iмунопреципiтацiï, гiстологiï та проточ-но1 цитометрiï на поверxнi лейкемiчниx клiтинниx лiнiй виявлено так1 вуглеводш структури: Tn-антиген, аалвд-Tn-антиген та TF-антиген, як1 на думку аетщив можуть входити до складу глшосфшголшдав та глiкопротеïнiв мембран кл1тин, найбвдьшим серед яких е сiалофорiн -CD43 (Cao et al., 2008). Tn-антиген може бути також вуглеводною часткою CD162 та CD45 та протеоглшатв, таких як подiбний до муцишв сiндекан-3 (Akita et al., 2001; Blixt et al., 2012).
Уведення флударабiну (пуринового аналогу) у В-клтинш лiнiï MEC2 та Raji блокуе експресш CD-антигенiв на поверхш дослвджуваних клiтин (Cassano et al., 2010). Механзм дд1 флударабшу на лейкемчт клiтиннi лiнiï досить добре вивчений. Вш впливае на синтез ДНК та РНК пухлинних клпин, активуе протешкшази,
яю, у свою чергу, фосфорилюють p53, p63 та p73 - чин-ники, як1 сприяють експресй' гешв апоптозу (Christopher-son et al., 2014). Цей процес супроводжуеться порушенням фолдiнгу та посггрансляцiйноï модифжаци бшюв, у тому числi процес1в глжозилювання. А оск1льки Tn-антиген е О-глшановою часткою CD-ангигенiв, експреая яких порушуеться за да флударабшу (Cassano et al., 2010),
38
можна припустити, що саме за таким мехашзмом цей пу-риновий аналог викликае зниження експонування Tn-антигену на поверхт л1мфоципв, яке ми отримали в робот! ЦД данi безумовно потребують додаткового пдтвердження тсля проведення експерименпв на лейкем1чних кл1тинних лшях, яю в л1тературних джере-лах доки вДдсутт.
«
«
es К
s m
«
л
ч «
29
19
10
10
10
10
10
10
Iнтенсивнiсть флуоресценцп, мВ
Рис. 1. Iнтенсивнiсть флуоресценцп антитш до Tn-антигену на л ммфоцитах гематологiчно здорового донора (червона л1н1я) та хворого на \ром1чмий лшфолейкоз до лжування (чорна л liiiin) за даними проточноУ цитометрй на Beckman Coulter EPICS
55
«
«
cS К
и
в ь т
о '2
ь
ч Й
10
10'
10
10
10*
Iнтенсивнiсть флуоресценцiï, мВ
Рис. 2. 1нтенсившсть флуоресценцп" антитiл до Tn-антигену на лiмфоцитах гематологiчно здорового донора (чорна лШя) та хворого на хротчний л1мфолейкоз мшля лжування комбшащею флударабiну Í3 циклофосфамвдом - FC-терамieю (червона лiнiя) за даними проточно-! цитометрй' на Beckman Coulter EPICS
ЦиклофосфамДд е алкiлувальним препаратом, який чинить цитотоксичну дю та широко застосовуеться в онкологи (Rao et al., 2005). Дослвджено вплив цикло-фосфамдду на пухлинн кллини при рiзних онколопчних захворюваннях (Kurtenkov et al., 2005). Miles et al. (1996) показано, що попередне уведення циклофосфамДду значно стимулюе iмунну вДдповщь та викликае бiльший ефект специфiчних антитш до Tn- та сiалiл-Tn-антигенiв, яю потм уводяться хворим на рак молочно! залози. А комбшаци протипухлинних препарапв за учасп циклофосфамдду: ЦМФ (циклофосфамдд, метотрексат, фторурацил) та ЦАФ (циклофосфамДд, доксорубщин, фторурацил) стимулюють 1мунну вщповвдь на пухлино-асоцiйованi вуглеводнi антигени (TF, Tn та aGal) у пацiентiв iз пухлинами молочно! залози. Кр1м того, перед оперативним лшуванням II—III стада цiеï хвороби внаслддок прийому ад'ювантно1 терапiï за учасп циклофосфамДду, високий р1вень антитш до TF-антигену корелюе з позитивною динамжою та гарним прогнозом одужання таких хворих. Отже, полiхiмотерапевтичнi пре-
парати, яю мстять циклофосфамiд, не тшьки впливають на експресш Tn-антигену, а i стимулюють Дмунну вщповвдь i продукування антитш до цього О-глiкану (Kurtenkov et al., 2005).
У хворих на ХЛЛ пд впливом COP- та FC-терапiï знижуеться юльюсть лДмфоципв, яю мають на поверхт Tn-антиген, i значно падае iнтенсивнiсть його експонуван-ня, що можна пояснити, тим, що до складу обох як основ-ний дючий засiб входить циклофосфамiд. А комбшащя цього препарату з флударабшом, за нашими даними, мае бдльший ефект у напрям зниження обох показниюв.
Tn-антиген бере безпосередню участь у пухлинному процесi, а зниження його експресй на поверхт клпин е одним Дз завдань сучасно1 онкологи. Нин розроблено новД терапевтичнi засоби для лдкування ХЛЛ, яю поеднують фототерашю та бюлопчш агенти — комбшащя порфiрину (TrMPyP) та лектину (Morniga G), яю високоафднно зв'язують T- та Tn-антигени на поверхт кллини-ноая та призводять до ïï загибелД (Poiroux et al., 2011). Досить дiевими, незважаючи на високу токсичнДсть цикло-
0
осфамщу, вважаються схеми лжування, ocHOBaHi на комбшацц бюлопчних та цитотоксичних агенпв, одним i3 яких е поеднання циклофосфамщу з антитшами до пух-лино-асоцшованих вуглеводних ангигенiв (Pallasch et al., 2014). За нашими даними, полiхiмiотерапевтичне лжування за схемами COP (циклофосфамщ, вшкристин, преднiзолон) та FC (флударабш, циклофосфамщ), яке застосовують для хворих на хрончний лiмфолейкоз у кштчних лжарнях Украгни, мае позитивний вплив за зниження Tn-антигену на поверхш лiмфоцитiв.
Висновки
Експонування Tn-антигену на поверхш клпин кровi ^мфоципв, моноципв, гранулоципв) у контрольнш груш та у хворих на еритремш та сублейкемчний мiелоз не виявлено. При хрончному лiмфолейкозi Tn-антиген ¿дешифрований на поверхнi понад 80% л1мфоципв. Iнгенсивнiсть експонування цього пухлино-асоцтованого вуглеводного антигену на л1мфоцитах у 100 раав вища за цей показник у нормi. У груп1 хворих на хрончний лiмфолейкоз п1сля проведення лжування за схемою COP кшьюсть л1мфоципв iз поверхневим Tn-антигеном склала 28,1 ± 0,8%, а тсля лжування FC-тератею знизилась до 9,5 ± 0,5%. Полiхiмiотерапевгичне лiкування хворих на хрончний лiмфолейкоз за схемами COP та FC зумовило зниження штенсивносп експонування Tn-антигену на поверхш лiмфоцитiв. Д1ев1ша FC-терапiя, яка, пор1вняно з даними до лжування, зменшувала цей показник у 40 раз1в.
Бiблiографiчнi посилання
Akita, K., Fushiki, S., Fujimoto, T., Munesue, S., Inoue, M., Oguri, K., Okayama, M., Yamashina, I., Nakada, H., 2001. Identification of the core protein carrying the Tn antigen in mouse brain: Specific expression on syndecan-3. Cell Struct. Funct. 26(5), 271-278. Blixt, O., Lavrova, O.I., Mazurov, D.V., Clo, E., Kracun, S.K., Bovin, N.V., Filatov, A.V., 2012. Analysis of Tn antigenicity with a panel of new IgM and IgG1 monoclonal antibodies raised against leukemic cells. Glycobiol. 22(4), 529-542. Blum, S., Angelillo-Scherrer, A., 2012. Block of red blood cell maturation in acute erythroid leukemia. Blood. 120(10), 1974. Cao, Y., Merling, A., Karsten, U., Goletz, S., Punzel, M., Kraft, R., Butschak, G., Schwartz-Albiez, R., 2008. Expression of CD175 (Tn), CD175s (sialosyl-Tn) and CD176 (Thomsen-Friedenreich antigen) on malignant human hematopoietic cells. Int. J. Cancer. 123(1), 89-99. Cassano, C., Mactier, S., Mulligan, S.P., Belov, L., Huang, P., Christopherson, R.I., 2010. Cladribine and fludarabine nucleo-side change the levels of CD antigens on B-lymphoproliferative disorders. Int. J. Proteomics. 5, 2010:964251. Christopherson, R.I., Mactier, S., Almazi, J.G., Kohnke, P.L., Best, O.G., Mulligan, S.P., 2014. Mechanisms of action of fludarabine nucleoside against human Raji lymphoma cells. Nucleos. Nucleot. Nucl. 33, 375-383. Flinn, I.W., Neuberg, D.S., Grever, M.R., Dewald, G.W., Bennett, J.M., Paietta, E.M., Hussein, M.A., Appelbaum, F.R., Larson, R.A., Moore, D.F., Tallman, M.S., 2007. Phase III trial of fludarabine plus cyclophosphamide compared with fludarabine for patients with previously untreated chronic lymphocytic leukemia: US intergroup trial E2997. J. Clin.Oncol. 25(7), 793-798.
Freire, T., Osinaga, E., 2003. Immunological and biomedical relevance of Tn antigen. Immunologia 22(1), 27-38.
Kovalchuk, L.V., Ignatieva, G.A., Ganovskaya, L.V., 2010. Immunologia: Practikum [Immunology: Workshop] Geotar-Media, Moscow (in Russian).
Kurtenkov, O., Klaamas, K., Rittenhouse-Olson, K., Vahter, L., Sergejev, B., Miljukhina, L., Shljapnikova, L., 2005. IgG immune response to tumor-associated carbohydrate antigens (TF, Tn, alphaGal) in patients with breast cancer: Impact of neoadjuvant chemotherapy and relation to the survival. Exp. Oncol. 27(2), 136-140.
Lakey, M.A., Pardanani, A., Hoyer, J.D., Nguyen, P.L., Lasho, T.L., Tefferi, A., Hanson, C.A., 2010. Bone marrow morphologic features in polycythemia vera with JAK2 exon 12 mutations. Am. J. Clin. Path. 133, 942-948.
Lawrie, C.H., Marafioti, T., Hatton, C.S.R., Dirnhofer, S., Roncador, G., Went, P., Tzankov, A., Pileri, S.A., Pulford, K., Banham, A.H., 2006. Cancer-associated carbohydrate identification in Hodgkin's lymphoma by carbohydrate array profiling. Int. J. Cancer 118(12), 3161-3166.
Li, Q., Anver, M.R., Butcher, D.O., Gildersleeve, J.C., 2009. Resolving conflicting data on expression of the Tn antigen and implications for clinical trials with cancer vaccines. Mol. Cancer. Ther. 8(4), 971-979.
Libisch, M.G., Casas, M., Chiribao, M., Moreno, P., Cayota, A., Osinaga, E., Oppezzo, P., Robello, C., 2014. GALNT11 as a new molecular marker in chronic lymphocytic leukemia. Gene 533(1), 270-279.
Maslak, G.S., Masheiko, I.V., Pasha, N.S., Kaplan, P.Y., Brazaluk, O.Z., 2014. Dinamika zmin rivnay plazmovogo ta asociovanogo iz poverhneyu klitun krovi gostrofazovogo alfa-1-kislogo glikoproteinu za kombinovanoyi himioterapii hronichnogo limfoidnogo leikozu [Dynamics of changes in the plasma and associated with the surface of blood cells acute phase alpha 1-acid glycoprotein by combination chemotherapy of chronic lymphoid leukemia]. Bull. Probl. Biol. Med. 3(2), 164-169 (in Ukrainian).
Miles, D.W., Towlson, K.E., Graham, R., Reddish, M., Longenecker, B.M., Taylor-Papadimitriou, J., Rubens, R.D., 1996. A randomised phase II study of sialyl-Tn and DETOX-B adjuvant with or without cyclophosphamide pretreatment for the active specific immunotherapy of breast cancer. Br. J. Cancer 74(8), 1292-1296.
Pallasch, C.P., Leskov, I., Braun, C.J., Vorholt, D., Drake, A., Soto-Feliciano, Y.M., Bent, E.H., Schwamb, J., Iliopoulou, B., Kutsch, N., van Rooijen, N., Frenzel, L.P., Wendtner, C.M., Heukamp, L., Kreuzer, K.A., Hallek, M., Chen, J., Hemann, M.T., 2014. Sensitizing protective tumor microenvironments to antibody-mediated therapy. Cell 156(3), 590-602.
Poiroux, G., Pitié, M., Culerrier, R., Lafont, E., Ségui, B., Van Damme, E.J., Peumans, W.J., Bernadou, J., Levade, T., Rougé, P., Barre, A., Benoist, H., 2011. Targeting of T/Tn antigens with a plant lectin to kill human leukemia cells by photochemotherapy. PLoS One 6(8), e23315.
Rao, R., Shammo, J.M., Enschede, S.H., Porter, C., Adler, S.S., Venugopal, P., Gregory, S.A., 2005. The combination of fludarabine, cyclophosphamide, and granulocyte-macrophage colony-stimulating factor in the treatment of patients with relapsed chronic lymphocytic leukemia and low-grade Non-Hodgkin's lymphoma. Clin. Lymphoma 6(1), 26-30.
Savchenko, A.A., Smirnova, O.V., Manchuk, V.T., 2008. Me-tabolicheskiy status limfocitov krovi pri chronicheskom miel-oleykoze i chronicheskom limfoleykoze [Metabolic status of blood lymphocytes in chronic myeloid leukemia and chronic lymphoid leukemia]. Med. Immun. 1, 21-26 (in Russian).
Springer, G.F., 1984. T and Tn, general carcinoma autoantigens. Science 224(4654), 1198-1206.
Hadiùmna do редкonегiï 31.08.2014
