CC BY
28
УДК 616.155.392-08:615.277:577.112.85:612.112
ВПЛИВ ПРОТИПУХЛИННО1 ТЕРАПП АНТИМЕТАБОЛ1ТАМИ НА ЕКСПОНУВАННЯ N-ГЛ1КАН1В НА МЕМБРАНАХ Л1МФОЦИТ1В ПРИ ЛЕЙКОЗАХ
Дослiджено та пор1вняно експонування N-гакашв на мембранах лiмфоцитiв хворих на хронiчний л1мфолейкоз, еритремiю i сублейке]шчний м1елоз до лжування, також пiсля терапп сполученням флударабшу з циклофосфамiдом хворих на хрошчний лiмфолейкоз та лiкування пдроксикарбамидом хворих на еритремiю i сублейкемiчний мieлоз. Локалiзацiю N-глiкотопiв визначали методом проточно! цитометрп з використанням лектину канавалп мечовидно! - Con A кон'югованого з флуоресце1шзотюцюиатом. Кшьюсть Con A-позитивних лiмфоцитiв периферично! кровi за хронiчним лiмфолейкозом була в 2,2 рази бшьше в порiвняннi з контрольною групою, а при еритремп i сублейкемiчному мieлозi - в межах норми. У хворих на хрошчний лiмфолейкоз показник експонування Con A-позитивних еттотв на плазматичшй мембран лiмфоцитiв був в 20 разiв вище порiвняно з нормою, а у хворих на еритремш i сублейкемiчний мieлоз не вiдрiзнявся вiд контрольних значень. Проведення терапп сполученням флударабiну з циклофосфамiдом хворих на хрошчний лiмфолейкоз, а також лкування гiдроксикарбамидом хворих на еритремто i сублейкемiчний мieлоз призводило до зменшення кiлькостi Con A-позитивних лiмфоцитiв та iнтенсивностi експонування N-гакотошв, що може свiдчити про ушверсальшсть д^ антиметаболiтiв на вибранi для дослщжень онкопролiферативнi захворювання.
Kjiiohobí слова: лейкоз, еритрем1я, антиметабол1ти, л1мфоцити. Con А.
Робота е фрагментом НДР «ЕкспреЫя глiкокон'югатiв та гх посттрансляцшна модифжащя за умов онкотрансформаци» (№ державног реестраци 0111U002788).
Протипухлинш препараты на сьогодшшнш час широко використовуються як самостшно, так i в комплекс ¡з операцшним або опром1нувальним шдходами в лшуванш. Найбшьш ефективними та поширеними препаратами при терапп лейкоз1в вважаються алкшукга сполуки та антиметаболгги [2]. До антиметаболтв вщносять аналоги фол1ево! кислоти, азотистих основ або шших сполук, як виступають !х конкурентами в бюх1м1чних реакщях, внаслщок чого гальмуються певш процеси в клпинах та порушуються !х функци. Вщтак, флударабин - фторирований аналог адешну, при потраплянш в л1мфоцити гальмуе рибонуклеотидную редуктазу, ДНК-пол1меразу та синтез ДНК. Його протипухлинний ефект при лшуванш л1мфопрол1феративних захворювань (хрошчний л1мфо!дний лейкоз, неходжшсью л1мфоми низького ступеню злояюсносп) частково обумовлений зв'язуванням РНК-пол1мерази II та гальмуванням синтезу бшка [21]. 1нший антиметаболщ який включено в схеми терапп м1елопрол1феративних захворювань (еритрем1я, тромбоцитопешя, м1елоф1брози) -гщроксикарбамид (пдроксисечовина) е шпб1тором ферменту рибонуклеотидредуктази, що призводе до порушення синтезу ДНК [15, 16]. Одним ¡з бажаних наслщков ди таких антиметабол1чних лшв при лейкозах е апоптоз пухлинних кштин. За даними Фшьченкова В.В., 2001 флударабин 1ндукуе апоптоз злояюсних л1мфо!дних клпин людини (CEM, Namalwa та MT-4) як В-, так i Т-клпинного типу [20].
Вщомо, що антиметабол1ти можуть опосередковано впливати на синтез нуклеотивдв (УТФ, ЦТФ та ГТФ), як е основою нуклеотидних сахар1в - попередншв при бюсинтез1 ткон'югаив. Отже, введення таких препарапв може змшювати глшозильованють як секретуемих так i мембран-асоцюваних форм ткопроте!шв та глшолшщв [16].
Метою роботи було дослщження експонування N-глiканiв на мембранах л1мфоципв хворих на хрошчний л1мфолейкоз (ХЛЛ) та еритремда i сублейкем1чний м1елоз до лшування, а також тсля терапп сполученням флударабшу з циклофосфамщом (FC-терапiя) хворих на ХЛЛ та лшування пдроксикарбамидом хворих на еритремда i сублейкем1чний м1елоз.
Матерiал та методи дослiдження. Об'ектом дослщження були лiмфоцити кровi хворих: на еритрем1ю - група I (n = 12); сублейкем1чний м1елоз - група II (n = 12); хрошчний лiмфолейкоз -група III (n = 12) у вщ 58-66 рокiв до проведення лшування. Наступний вiдбiр кровi в цих групах проводили через дв1 доби вщ початку лiкуванням пдроксикарбамидом в групах I, II та сполученням флударабшу з циклофосфамщом в груш III. Контрольну групу становили гематолопчно здоровi волонтери (n=15) у вщ вiд 55 до 65 роюв.
Клiнiчне обстеження пацiентiв проводили у вщповщносп зi стандартами медично! допомоги в умовах спецiалiзованого стацюнару - гематологiчного вiддiлення комунального закладу «Мюька багатопрофiльна клiнiчна лiкарня № 4», м. Дшпропетровськ. Дiагноз онколопчних захворювань кровi у хворих дослщжувано! групи був верифiкованим згiдно з загальноприйнятими клiнiчними та морфологiчними крш^ями, що закрiпленi Наказом МОЗ Укра!ни №554 вiд 17.09.2007р «Про затвердження протоколiв надання медично! допомоги за спещальшстю «онколопя» iз доповненнями
©Маслак Г.С., 2014
зпдно з Наказом МОЗ Укра!ни №645 вщ 30.07.2010р. Yci обстежуваш у письмовому виглядi давали згоду на участь у дослщженш.
Видiлення лiмфоцитiв з гепаришзовано! кровi (20-25 ОД гепарину на 1 мл кров^ робили за модифшованим методом А. Boyum (1976), який оснований на седиментаци клiтин в градieнтi густини фшол-урографшу (р = 1,077 г/мл) [4]. Для цього у центрифужну пластикову пробiрку наливали 2-3 мл гpадieнта густини, на нього нашаровували 4-6 мл вщстояно! попередньо розведено! вдвiчi в фiзiологiчному розчинi плазми i верхнш шар еритроцитiв. Пробiрки центрифугували упродовж 40 хвилин з прискоренням 200 g за юмнатно! температури. 1нтерфазне кiльце iз лiмфоцитiв вщбирали в суху конiчну центрифужну пробiрку. Отриману суспензiю клiтин двiчi вщмивали в забуференому фiзiологiчному розчинi (ЗФР) наступним чином: до суспензи лiмфоцитiв додавали 3-4 мл ЗФР, вмют пробiрки ретельно перемiшували i центрифугували з прискоренням 200-300 g за юмнатно! температури, потiм рiдину над осадом вiдбирали. Пiсля вiдмивання кттини ресуспендували в ЗФР, пiдраховували !х кiлькiсть у камерi Горяева. Життездатшсть клiтин (бiльше 90%) визначали за допомогою триптанового синього (Д.К. Новиков, В.И. Новикова, 1996) та готували робочу концентрацда лiмфоцитiв (300 тис./мл в кожному зразку) [4]. Експонування б1антенних N-глшашв визначали методом проточно! цитофлуориметри з використанням лектину канавалп мечовидно! -Con A (Лектинотест, Укра!на) кон'югованого з флуоресце!шзотюцюнатом - Ф1ТЦ. Кiлькiсть мертвих клiтин контролювали за !х зв'язуванням iз прошдш йодидом. Реестрацiю даних проводили на проточному цитометрi Beckman Coulter EPICS. Обробку результат робили за допомогою програми FC Express.
Статистичну обробку результата проводили за допомогою пакета програм Statistics 6.0. Достовiрнiсть вщмшностей у групах порiвняння встановлювали з використанням t-критерда Стьюдента.
Результати дослщження та ix обговорення. Кiлькiсть лiмфоцитiв з позитивною реакцiею на лектин канавалп мечовидно! в нормi становить 16,0 ± 3,0 %. До лшування цей показник е шдвищеним в порiвняннi з групою контролю у хворих на ХЛЛ та становить 35,0 ± 2,0% (р<0,05). У хворих на еритремiю i сублейкемiчний мiелоз вiн незначно знижуеться порiвняно з нормою до значень 12,15 ± 1,6% i 11,05 ± 1,0%, вiдповiдно. Cлiд вщзначити однакову особливiсть у змiнi кшькосп дослiджуваних клiтин в усiх групах хворих шсля проведення лiкування антиметаболгами. Так, у хворих на ХЛЛ кшьюсть Con A-позитивних лiмфоцитiв становить 1,0 ± 0,2%, у хворих на еритремда i сублейкемiчний мiелоз 1,0 ± 0,1% i 1,09 ± 0,4%, вiдповiдно.
Дослiдження штенсивносп експонування Con A-позитивних епiтопiв на плазматичнш мембранi лiмфоцитiв показали !х значне i достовiрне пiдвищення в 20 разiв (р<0,01) при хрошчному лiмфолейкозi у порiвняннi iз нормою (рис. 1А). В той час, як у хворих на еритремда i сублейкемiчний
мiелоз
цей показник не в^^знявся вщ контрольно! групи (рис. 1В).
100 101 102 103 104 А lo0 lo1 lo2 lo3 104 в
Рис 1. Iнтенсивнiсть флуоресценцп ФГГЦ-Con A на: (A) лiмфоцитах гематолопчно здорового донора (чорна лiнiя) та хворого на хрошчний лiмфолейкоз (червона лжя); (B) лiмфоцитах гематологiчно здорового донора (чорна лiнiя) та хворого на сублейкемшчний мiелоз (червона лжя) за даними проточно! цитометрп на Beckman Coulter EPICS.
104 А
19
13
6
0
0
Рис 2. Гнтенсившсть флуоресценцп ФГТЦ-Con A на: (A) лiмфоцитах хворого на хрошчний л1мфолейкоз до лiкування (чорна л^я)
та пiсля проведення FC-тераш! (червона лiнiя); (B) лiмфоцитах хворого на еритремто до лiкування (чорна лжя) та пiсля проведення тераш! гiдроксикарбамидомом (червона лiнiя) за даними проточно! цитометрп на Beckman Coulter EPICS.
Значно знижувалась та була дуже низькою штенсившсть взаемодп ФГТЦ-Con A з мембранами лiмфоцитiв у хворих на ХЛЛ (рис. 2А), на еритремда i сублейкемiчний мiелоз (рис. 2В), якi пройшли курс хiмiотерапевтичного лiкування антиметаболiтами.
У робот використано лектин канавалп мечовидно! - Con A, специфiчний до корово! частини N-глiканiв висикиманозного та пбридного типу (рис. 3), яка часто е основою для подальшого
ускладнення вуглеводних ланцюпв. Вщтак порушення зв'язування Con A з поверхневими глшон'югатами може свщчити про змши в процесах посттрансляцпно! модифшаци та в формуванш повноцшних вуглеводних плок в дослщжуваних л1мфоцитах [10].
Як вщомо, вс клiтини на поверхш мають глшотопи, яю визначають та модулюють велику кшьюсть процешв, таких як м1жкл1тинне розпiзнавання, адгезiя, взаемод1я клiтини з антигенами, р1зномаштними х1м1чними та чужерщними агентами, апоптоз тощо [23]. А специф1чш змши структури ц1е! вуглеводно! складово! характерш для процесiв трансформацп та прогресування пухлини [18]. За лейкозами отримано результати щодо змш експонування Con A-позитивних ештошв на мембранах л1мфоципв.
[\1-ацетилглюкозамш ^^ Маноза Рис 3. Вуглеводна специфiчнiсть лектину канавалп мечовидно! Con A.
Якщо на поверхш цих кттин хворих на еритремiю та сублейкем1чний м1елоз iнтенсивнiсть експонування не вiдрiзняеться в1д контролю, то лiмфоцити хворих на ХЛЛ мають в 20 раз1в вищий рiвень взаемодп з ФГГЦ-Con A, тобто на мембранах кл^ин пухлинного клону шдвищуеться експонування глшокон'югапв, яю мають у своему склад1 N-глiкани. Отримаш нами даш, за допомогою сучасного методу дослщження клiтин - протоково! цитометрп, шдтвердили висновки, яю було зроблено Speckart S.F.,1978 при досладженш агглютинацп В-л1мфоципв лектином канавалй мечовидно!, яка було значно вище у хворих на ХЛЛ, шж у гематолопчно здорових донорiв.
Х1мютерапевтичне лшування метаболiтами призводить до зниження штенсивност експонування N-глшозильованих глшотошв на поверхш л1мфоципв у хворих на м1елолейкози та л1мфолейкози. Насьогодш вже дослiджено великий спектр пухлинних клiтин, яю пiдлягали впливу лшарських засобiв ще! групи. Наприклад, вщомо, що цей тип взаемодп знижуеться у кл1тин Sarcoma-180 шд д1ею 6-метилмеркаптопуринрибозиду (6MMPR) та 6-тиогуашну (6TG). Однак, в лторатурних джерелах вщсутш даш щодо змш Con A-зв'язування мембран лейкем1чних кл1тин. Вщомо тшьки, те що лейкем1чш кл1тини лшп HL-60 тд д1ею пдроксикарбамиду мають знижений стушнь зв'язування 1з лектинами SBA та PNA [17]. Отже даш, щодо впливу х1мютерапевтичного лшування антиметаболiтами на Con A-зв'язування лiмфоцитiв людини за лейкозiв отримаш нами вперше.
Сл1д вщзначити рiзну юльюсть лiмфоцитiв, яка взаемод1яла з ФIГЦ-Con A в норм!, за лейкозами та шд час лшування. Р1вш Con A-позитивних л1мфоципв при дослiджуваних патолопях спiвпадають з загально! юльюстю л1мфоципв у цих хворих. Гак, при ХЛЛ шдвищуеться кшьюсть л1мфоципв [13], а при еритремп та сублейкем1чному мiелозi частково пригшченням !х синтез, а рiвень в плазмi кровi може не змшюватись [19].
Особливо! уваги потребують результати, отримаш шсля терапп атиметабол1тами дослiджуваних груп хворих. Незалежно в1д типу лшування (FC-терапiя або гщроксикарбамид) та типу лейкозу (м1ело- аб л1мфопрол!феращя) в кров1 визначаеться знижений р1вень Con A-позитивних лiмфоцитiв, як в пор1внянш з контрольною групою, так 1з групами цих же хворих до початку лшування. В попередшх роботах нами показано, що FC-лшування хворих на ХЛЛ в 8 разiв знижуе кiлькiсть лейкоципв у таких хворих [5]. Отже, можливо зниження рiвня Con A-позитивних лiмфоцитiв е наслiдком загального зниження лейкоципв тд д1ею комбшацп флударабiну з циклофосфамiдом, активащею процесiв апоптозу шд д1ею антиметабол1тно! терапп.
Як вщомо метаболiчний статус л1мфоцинв за м1елозами зазнае певних змiн з боку лшщного та вуглеводного обмiну, знижуеться !х антиоксидантний захист [1]. Гак, у хворих на хрошчний мiелолейкоз експонування фiбронектину, гл1копроте!ну кттинно! адгези, достовiрно зростае на плазматичнш мембранi лiмфоцитiв та знижуеться всередиш цих клiтин [6]. А шд час лiкування хворих на ХЛЛ за протоколом ЦОП-терапп (поеднання циклофосфамщу з вiнкристином та преднизолоном) вiдмiчено загальну тенденцiю до пiдвищення експонування шшого гл1копроте!ну -альфа-1-кислого глшопроте!ну на лiмфоцитах [7]. Вщтак, не дивлячись на те, що л1мфоцити за м1елопрол1феративними захворюваннями не е пухлиним клоном, вони зазнають змш шд д1ею як алюлуючо! так i антиметабол1тно! терапп.
Отже, введення пдроксикарбамиду хворим на еритремiю i сублейкем1чний мiелоз призводить до подiбним FC-терапи при ХЛЛ результатам в сторону зменшення як юлькосн Con A-позитивних
лiмфоцитiв так i штенсивност експонування ^глшотошв, що може свiдчити про ушверсальшсть ди антиметаболтв на вибранi для дослщжень онкопролiферативнi захворювання.
Вiдповiдь на питання, щодо впливу антиметаболитiв на процеси N-глiкозилювання глiкокон'югатiв пухлинних клiтин була отримана ще в минулому ci^ini [11]. Поява нових методiв дослщження дозволяе бiльш детально розглядати, як саме здшснюються процеси транспортування цих лтв в клiтини, якi метаболии в цьому приймають участь, як змши !х структури впливають на ш процеси. Так, транспорт в кл^инах аналогiв фолiево! кислоти, яю використовуються при лiкуваннi хронiчних запальних, пухлинних, викликаних бактерiями або паразитами хвороб, здшснюються завдяки одному iз метаболтв - RFC/SLC19A1 (reduced folate carrier), порушення N-глiкозилювання по Asn58 якого призводить до гальмування цих процешв [3]. Важливим недолiком вибраних препаратiв лiкування онкохворих е !х дiя не тiльки на пухлиннш клiтини, але й на здоровi клiтини, тому перспективним науковим напрямком е пошук бiльш cпецифiчних агенпв, як вибiрково дiють на кл^ини пухлинного клону. Одним iз таких препарата зпдно Gonne N. е комбшащя винтафолида з сполуками платини [12].
Перерозподш N-глiкотопiв на мембранах лiмфоцитiв за лейкозами в першу чергу пов'язан iз iнтенcифiкацiею експресп пухлинними клiтинами cпецифiчних поверхневих маркерiв. Так, ХЛЛ-лiмфоцити на сво!й поверхнi мають велику кiлькicть коекспресованих CD19, CD5 та CD23, та незначний рiвень iмуногобулiнiв, CD79b та CD22, яю е N-глiкозильованими глшопротешами та е онкогенними маркерами, що дае змогу розробити бшьш cпецифiчнi методи лiкування [5]. Наприклад, CD22 - подiбний до iмуноглобулiнiв лектин, який розтзнае a2,6-зв'язанi ciаловi кислоти е мшенню для виcокоафiнних антитш при протипухлиннiй терапи [9]. Одним з сучасних та ефективних методiв лiкування лейкозiв вважаеться комбшащя антитш (наприклад ритуксимабу), як розшзнають пухлиннi антигени та пуринових аналопв [8] або нуклеозiдiв [14], що стимулюють li апоптоз.
Слiд вщзначити, що за умов лейкозiв на поверхш пухлинних клiтин можуть з'являтися висоглшозильоваш детермiнанти, характернi для данного типу кттин. Вiдомi спроби ефективного використання лектинiв, як cтимуляторiв апоптозу, як вибiрково взаемодiють з певними глшопротешовими поcлiдовноcтями [22].
1. За еритремiею i cублейкемiчним мiелозом не змiнюетьcя кiлькicть Con A-позитивних лiмфоцитiв периферично! кровi в порiвняннi з контрольною групою, а за ХЛЛ в 2,2 рази бшьше, шж у здорових донорiв. Показник експонування Con A-позитивних ештошв на плазматичнiй мембранi лiмфоцитiв не вiдрiзняетьcя у хворих на еритремда i cублейкемiчний мiелоз та в 20 разiв вище при хрошчному лiмфолейкозi у порiвняннi iз нормою.
2. За даними проточно! цитометри кшьюсть Con A-позитивних лiмфоцитiв знижена та не вiдрiзняетьcя у хворих на ХЛЛ шсля FC-терапi! та у хворих на еритремда i cублейкемiчним мiелоз пicля лiкування пдроксикарбамидом.
3. Iнтенcивнicть експонування Con A-позитивних ештошв на плазматичнш мембранi лiмфоцитiв у хворих на лейкози, яю пройшли курс хiмiотерапевтичного лiкування антиметаболгами значно знижена, в порiвняннi з цим показником до лшування та в контрольнш групi.
Перспектиеи подальших дослгджень. Подальш1 дождження глжототв на поверхш лжфоцит1в з використанням шших лектишв, а також детальний aHmi3 глтопроте'Шв, як1 входять до складу плазматичних мембран цих клтин, до л1кування та тсля його проведення, допоможуть розширити уявлення про гл1коб1ох1м1чн1 процеси в клтинах при лейкозах та розробити нов1 тдходи до 1х л1кування.
1. Безуглий П. О. Фармацевтична хiмiя / П. О. Безуглий // - Вшниця: Нова книга, - 2008. - 560 с.
2. Ковальчук Л. В. Иммунология : практикум: учеб. пособие / Л. В. Ковальчук [и др.] // - М. : ГЭОТАР-Медиа, - 2010. - 176 с.
3. Лаповець Л. С. Вибраш лекцп з лабораторно!' медицини. Частина I. Гематолопчш дослщження/ Л. С. Лаповець, Г. Б. Лебедь, О. О. Ястремська [та ш.] // Львiв. - 2013. - С. 340 - С. 192-193.
4. Маслак Г. С. Перерозподш популяцш лейкоциив за експреЫею фiбронектину та альфа-1-кислого глжопротешу при еритреми / Г. С. Маслак, I. В. Машейко, А. О. Култач [та ш.] // Одеський медичний журнал.- 2010.- Т.ХХ1., №6.- С. 4-5.
5. Маслак Г. С. П^вняльний ан&щз за поверхневими i внутршньоттинними агкислим глкопроте'шом i фiбронектином лiмфоцитiв кровi хворих на гострi та хрошчш мieлолейкози / Г. С. Маслак // Бюлопчш Студи. - 2014. - Т. 8, №1. - С. 117-124.
6. Маслак Г. С. Динамжа змш рiвня плазмового та асоцшованого iз поверхнею клiтин кровi гострофазового альфа-1-кислого глкопротешу за комбшовано! хiмютераmi хронiчного лiмфоlдного лейкозу / Г. С.Маслак, I. В. Машейко, Н. С.Паша [та ш.] // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2014. - Выпуск 2. Т.3, №109. - С. 164-169.
7. Савченко А. А. Метаболический статус лимфоцитов крови при хроническом миелолейкозе и хроническом лимфолейкозе / А. А. Савченко, О. В. Смирнова, В. Т. Манчук // Медицинская иммунология. 2008;1:21-26.
8. Bennett M. Semin Treatment of splenic marginal zone lymphoma: splenectomy versus rituximab / M. Bennett, G. P. Schechter // Hematol. - 2010. - Vol. 47, N. 2. P. 143-147.
9. Chen W. C. In vivo targeting of B-cell lymphoma with glycan ligands of CD22 / W. C. Chen, G. C. Completo, D. S. Sigal // Blood. - 2010. - Vol. 115. N. 23. P. 4778-4786.
10. Dipak K. M. Studies of the binding specificity of concanavalin A. Nature of the extended binding site for asparagine-linked carbohydrates / K. M. Dipak, L. Bhattacharyya, S. H Koenig [et al.] // Biochemistry. - 1994. - Vol. 33, N 5. P. 1157-1162.
11. Graaf T.W.D. Antimetabolite-induced increases in the invasive capacity of murine leukaemia L1210 cells / T.W.D. Graaf, G. J. Peters, van Dijk W. // Clinical and Experimental Metastasis. - 1994. - Vol. 12, N 2. P. 134-142.
12. Gonen N. Antifolates in cancer therapy: Structure, activity and mechanisms of drug resistance / N. Gonen, Y. G. Assaraf // Drug Resistance Updates. - 2012. - Vol. 15, N. 4. P. 183-210.
13. Keating M. J. Early results of a chemoimmunotherapy regimen of fludarabine, cyclophosphamide, and rituximab as initial therapy for chronic lymphocytic leukemia // M. J. Keating, S. O'Brien, M. Albitar [et al.] // J Clin Oncol. - 2005. - Vol. 23, N. 18. P. 4079-4088.
14. Martínez-Trillos A. Efficacy and tolerability of hydroxyurea in the treatment of the hyperproliferative manifestations of myelofibrosis: results in 40 patients / A. Martínez-Trillos, A. Gaya, M. Maffioli [et al.] // Ann Hematol. - 2010. - Vol. 89, N 12. P.1233-1237.
15. Najean Y. Treatment of polycythemia vera: the use of hydroxyurea and pipobroman in 292 patients under the age of 65 years / Y. Najean, J. D. Rain // Blood. - 1997. - Vol.9, N 90. P.3370-3377.
16. Peters G. J. Do antimetabolites interfere with the glycosylation of cellular glycoconjugates? / G. J. Peters, H. M. Pinedo, W. Ferwerda [et al.] // Eur J Cancer. - 1990. - Vol.26, N 4. P. 516-523.
17. Phylchenkov A. A. Apoptosis induction in human malignant cells by DNA-damaging agents with different mechanisms of action / A. A. Phylchenkov, M. P. Zavelevich, Z. A. Butenko // Experimental Oncology.- 2001. - Vol.23; N 3. P. 170-174.
18. Rueda F. Different lymphocyte activity in patients with polycythaemia vera versus secondary polycythaemia and healthy blood donors / F. Rueda, A. Remacha, F. Martí // Acta Haematol. - 1990. - Vol. 83, N 1. P. 31-34.
19. Ruta R. The combination of fludarabine, cyclophosphamide, and granulocyte-macrophage colony-stimulating factor in the treatment of patients with relapsed chronic lymphocytic leukemia and low-grade Non-Hodgkin's lymphoma / R. Ruta, Jamile M. Shammo Sari H. Enschede[ et al.] // Clinical Lymphoma.- 2005.- Vol.6, N 1. P. 26-30.
20. Reinke S. O. The analysis of N-glycans of cell membrane proteins from human hematopoietic cell lines reveals distinctions in their pattern / S.O. Reinke, M. Bayer, M. Berger [et al.] // Biol Chem.- 2012. - Vol. 393, N. 8. P. 731-747.
21. Tatsuta T. Leczyme: a new candidate drug for cancer therapy / T. Tatsuta, S. Sugawara, K.Takahashi // BioMed Research International. - 2014.
22. Varki A. Essentials of Glycobiology / A. Varki, R. Cummings, J. Esco [et al.] // Cold Spring Harbor, NY: Cold Spring Harbor Laboratory Press, - 1999, 47 p.
23. Wang X. Differential stereospecificities and affinities of folate receptor isoforms for folate compounds and antifolates / X. Wang, F. Shen, J. H. Freisheim [et al.] // Biochem Pharmacol. - 1992. - Vol. 44, N. 9. P. 1898-1901.
ВЛИЯНИЕ ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ терапии АНТИМЕТАБОЛИТАМИ НА ЭКСПОНИРОВАНИЕ N-ГЛИКАНОВ НА МЕМБРАНАХ ЛИМФОЦИТОВ ПРИ ЛЕЙКОЗАХ
Маслак А. С.
Исследовали и сравнивали экспонирования N-гликанов на мембранах лимфоцитов больных хроническим лимфолейкозом, эритремией и сублейкемическим миелозом до лечения, а также после терапии. Локализацию N-гликотопов определяли методом проточной цитометрии с использованием лектина канавалии мечевидной - Con A конъюгированного с флуоресцеинизотио-ционатом. Количество Con A-положительных лимфоцитов периферической крови при хроническом лимфолейкозе была в 2,2 раза выше по сравнению с контрольной группой, а при еритремии и сублейкемическом миелозе - в пределах нормы. У больных хроническим лимфолейкозом показатель экспонирования Con A-положи-тельных эпитопов на плазматической мембране лимфоцитов был в 20 раз выше по сравнению с нормой, а у больных эритремией и сублейкемическим миелозом - не отличался от контрольных значений. Проведение терапии сочетанием флударабина с циклофосфамидом больных хроническим лимфолейкозом, а также лечение гидроксикарбамидом больных эритремией и сублейкемическим миелозом приводило к уменьшению количества Con A-положительных лимфоцитов и интенсивности экспонирования N-гликотопов, что может свидетельствовать про универсальность действия антиметаболитов на выбранные для исследований онкопролиферативные заболевания.
Ключевые слова: лейкоз, эритремия, антиметаболиты, лимфоциты, Con A.
Стаття надшшла 23.06.2014 р.
EFFECT OF ANTIMETABOLITE THERAPY ON N-GLYCAN EXPONATION ON THE MEMBRANES OF LYMPHOCYTES IN LEUKEMIA
Maslak G. S.
The N-glycans exponation on membranes of lymphocytes of patients with chronic lymphocytic leukemia, and polycythemia vera and subleukemic myelosis before treatment and after treatment were investigated and compared. Localization of N-glycotopes was determined by flow cytometry using concanavalin A - Con A conjugated with fluorescent labels. Number of Con A-positive lymphocytes in peripheral blood with chronic lymphocytic leukemia was 2.2 times higher as compared with the control group, while in polycythemia vera and subleukemic myelosis was in normal value. There is a significantly increasing in 20 times of Con A-positive epitopes in patients with chronic lymphocytic leukemia compared with the control group, and an absence of difference in patients with polycythemia vera and subleukemic myelosis. Carrying out fludarabine and cyclophosphamide therapy in patients with chronic lymphocytic leukemia, and treatment of patients hydroxycarbamide in polycythemia vera and subleukemic myelosis patients reduced the Con A-positive lymphocytes number and decreased N-glycotopes exponation intensity, which can indicate of universality the action of antimetabolites on leukemia.
Key words: leukemia, polycythemia vera, antimetabolites, lymphocytes, Con A.
Pe^roeHT Ky^ O.r.
