CC BY
22
УДК 636.085.52
Маркелова А.В., астрант ВНАУ © Гуцол А. В., д.с.-г.н., професор ВНАУ
ЕФЕКТИВШСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СИЛОСОВАНИХ ХРЕСТОЦВ1ТИХ КОРМ1В У СУМ1Ш1 31 ЗЛАКОВИМИ У ГОД1ВЛ1 ОВЕЦЬ
Актуальшсть теми. У збшьшенш виробництва корм1в та перетравного протешу велике значения мають прогресивш способи !х загот1вл1 I збер1гання. Важлива роль у створенш надшно! кормово! бази для тваринництва належить силосним культурам, як1 при дотриманш агротехшки здатш давати висою стал1 врожа!. Силосування дозволяе найбшьш повно використовувати урожай зелено! маси, досить добре зберегти И властивост1. Доброяккний силос та вихщна рослинна маса володшть приблизно однаковою пожившстю, в силосованном корм1 мктиться стшьки ж протешу, скшьки I в св1жих рослинах. Майже не змшюеться вмкт жиру, кл1тковини, кальцш, фосфору I в1тамш1в. У ньому зменшуеться лише кшькють цукру, однак, кислоти що утворюються з нього мають досить високу енергетичну пожившсть. До основних умов загот1вл1 силоав, що забезпечуе високий вмкт в них поживних речовин, можна вщнести термши збирання рослин, пщвялювання, подр1бнення, транспортування, закладку корму в сховища, вшмку та пщготовку до згодовування. Порушення цих основних прийом1в загот1вл1 корм1в призводить до великих втрат поживних речовин, особливо, бшка. Розширення набору культур, придатних для силосування, вщ кукурудзи, соняшника, до суданки, проса, ршаку, прчищ, редьки, со!, боб1в I шших, дозволяе залежно грунтових умов, економ1чним I господарським можливостям включати в рацюн тварин корм з високою загальною енергетичною I протешовою пожившстю. Хрестоцвт е перспективними кормовими I техшчними культурами. Особливють !х х1м1чного складу - високий вмют бшка I жиру. Хрестоцвт культури мають найвищу перетравшсть поживних речовин пор1вняно з широко поширеними кормовими культурами. Бюлопчна повноцшшсть !х збер1гаеться I теля заморозив [1, 2].
Суттевий дефщит рацюшв, особливо дшних кор1в за жиром - в середньому 25-30%. Значним джерелом бшка I жиру в кормах можуть служити хрестоцвт культури. Щ культури досить ушверсальш за р1зномашттями можливого використання для р1зних цшей. Зелена маса хрестоцв1тих культур -добрий компонент для загот1вл1 змшаних силоав з1 злакових, бобово-злакових трав I кукурудзи. Найбшьш високий вмкт поживних речовин у зелено! маси цих культур вщм1чений до кшця фази цвтння початку плодоутворення. Вони також можуть служити джерелом утворення летючих ф1тонцид1в (бюлопчно активних речовин, що вбивають I пригшчують ркт I розвиток небажано! мжрофлори) I е досить ефективним консервантом при загот1вл1 силосованных корм1в.
© Маркелова А.В., Гуцол А. В., 2012
97
Хрестоцвт культури входять в перелж кормових культур по всш територи Укра!ни, однак використання !х у сумшах для приготування силосу практично не проводиться. Таким чином, проведения дослщжень з розробки нових технолопчних прийом1в силосування зелено! маси хрестоцв1тних I бобово-злакових сум1шей I зоотехшчне оцшка силосованных корм1в, при включенш 1х у рацюни жуйних тварин, е актуальною проблемою, яка мае теоретичну I практичну значимють.
Матер1ал 1 основш методи дослщжень. Експериментальна частина роботи виконана в 2011-2012 роках.
Для проведения ф1зюлопчних досладв в 2011-2012 роках зелену масу, скошену з одночасним подр1бненням за допомогою косарок КС-Ф-2ДБ-4, закладали в силосш бетонш емкости об'емом по 1 м\3.
3 метою ¿золяци силосуемо! маси вщ стш кщець I кращо! герметизаци сировину розм1щували в пол1етиленов1 м1шки. У кожному вар1ант1 закладали у середньому по 350 кг силосовано! маси. 3 метою встановлення втрат сухо! речовини у середн1й частин1 кожно! емкост1 був закладений контрольний мшок масою 10 кг. Терм1н збер1гання досл1дних парт1й до вскриття склав 6 м1сяц1в. П1сля розкриття емностей контрольн1 м1шки зважували I з кожно! парт1! була вид1брана проба на анал1з. П1дб1р тварин для дослщу, обл1к корм1в, вид1лених сеч1 1 калу, в1дб1р та консервування проб для анал1зу проводили за методикою А.1. Овсянн1кова [3]. Х1м1чний анал1з корм1в проводили за загальноприйнятими методиками [4, 5].
Анал1з корм1в [6, 7], сеч1, калу, кров1 проводили зг1дно з прийнятими методиками [8]. Вм1ст сиро! кл1тковини, азоту, сирого проте!ну I каротину в корм! визначали за ГОСТ 13496.2-91, ГОСТам 13496.4-93 ! 13496.17-84, сиро! золи за ГОСТ 26226-95, вологи - за ГОСТ 27548-97, цукру в кормах ь за ГОСТ 26176-84, кальцш в кормах, кал!, в сироватщ кров! - Де-Ваарду, сирого жиру в кормах ! кал! - за методом Рушковського, орган!чних кислот в силос! ! його поживност! - по СТБ 1223-2000 [9].
Результати досл!джень. Кращ! вар!анти силос!в, одержаних в лабораторних досл!дах, використовували для проведения ф!зюлопчних досл!д!в. Хрестоцв!т! культури для дослщних парт!й заготовляли у фазу юнець цв!т!ння - початок плодоутворення, кукурудзу - у фазу молочно - восково! зр!лост!, злаково - бобов! трави колосшня, бутон!зац!!.
При розкриванш досл!дних парт!й, силоса мали жовто-зелений! оливко-вий кол!р, запах квашених овоч!в, збер!гаючи консистенц!ю корму ! виражену структуру частинок.
Результати анал!зу заготовлених корм!в (табл. 1) свщчать про те, що при р!вш рН 4,0-4,4 в!дм!чен! сутев! р!зниц! у сп!вв!дношенн! кислот у залежност! в!д виду силосу. Найменше сп!вв!дношення молочно! кислоти в!дм!чено у силос! ¿з злакових трав при використанш сур!пиц! озимо! (50:50%) - 49%, в той час як оцтова переважала - 51%.
98
Таблиця 1
Стввщношення оргатчних кислот в силосах (в середньому за 2 роки)
Компоненты 1 !х сшвввдношення рН Стввщношення кислот, %
молочна оцгова масляна
Кукурудза №1(контроль) 3,8 56,3 43,2 0,5
Кукурудза + ярий ршак (60:40) 4,2 60 40 -
Кукурудза № 2 (контроль) 4,0 58 42 -
Кукурудза + редька олшна (75:25) 4,2 67 33 -
Кукурудза + редька олшна (50:50) 4,3 52 47 -
Бобово-злаков1 трави (контроль) 4,4 49,8 -
Бобово-злаков1 трави + ярий .ршак (70:30) 4,2 65 35 -
Злаков1 трави №1 (контроль) 3,8 73,7 26,2 -
Злаковые травы + прчиця бша (60: 40) 4,4 50 50 -
Злаков1 трави № 2 (контроль) 4,3 55,2 44,7 -
Злаков1 трави +озима сурепщя (50:50) 4,4 49 51 -
Оптимальним по кщькосп молочно! кислоти вщ загально! суми кислот вщм1чено у силос1 ¿з кукурудзи {редьки олшно! (75:25%) - 67%.
Аиал1з даиих х1м1чиого складу силоав, приготовлеиих пщ час проведения нашввиробничого дослщу, свщчить про те (таблиця 2), що найбщьша кщькють сухо! речовини мктилося у силоЫ ¿з кукурудзи + ршак ярий (60:40) - 27,03%.
По концентрацп сирого протеша силоса ¿з кукурудзи з додаванням ршака ярого (60:40), кукурудзи + редька олшна (50:50 { 75:25%) перевищували контрольш на 30,0-50,1%; силоса ¿з злакових трав з використанням у якост1 консерванта суршщи озимо! I прчищ бшо! у сшввщношеннях 50:50 1 60:40%-на 27,6-31,6%; силос ¿з бобово-злакових трав + ршак ярий (70:30%) - на 39,2%.
Даш про концентрацию енерги в 1 кг сухо! речовини свщчить про те, що внесения хрютоцв1тих культур у силосовану масу позитивно впливае на бюим1чш процеси, як1 протжають у силосах. Так, добавка хрестоцв1тих культур сприяло пщвищенню енергетично! цшносп корм1в на 4,9-12,4 и 6,314,3% по обмшнш енерги I кормовим одиницям, вщповщно.
Отримаш даш дозволяють зробити заключения про те, що використання хрестоцв1тих культур при сумюному консервуванш з кукурудзою I багатор1чними травами сприяе збщьшенню вмюту сухо! речовини, сирого протеша I каротина.
99
Таблиця 2
Вм1ст поживних речовин у силосах (у середньому за 2 роки)
л и Млститься в 1 кг сухо! речовини, г £ о
Вар1анти силоав « <и а л X £ Обмшна енерпя, МДж Кормов1 одинищ Сирий протеш, г Сирий жир, г с« И « « О л & а н к 'Й О 2 и БЕР, г Каротин, мг натурально1 корма
Кукурудза № 1 (контроль) 251,4 9,47 0,80 125,0 27,8 264,1 484,1 12,3
Кукурудза+ярий ршак (60:40) 270,3 9,95 0,85 162,5 34,0 254,4 484,1 14,1
Кукурудза № 2 (контроль) 248,8 8,84 0,76 106,3 35,0 265,8 510,5 11,9
Кукурудза + редька олшна (75:25) 250,6 9,94 0,84 150,0 34,5 258,9 484,4 12,8
Кукурудза + редька олшна (50:50) 248,0 9,44 0,81 158,8 38,0 256,0 460,9 12,6
Бобово-злаков1 (контроль) 257,2 9,34 0,82 123,1 26,0 259,0 495,7 15,4
Бобово-злаков1 трави + ярий ршак (70:30) 256,0 9,88 0,90 158,1 37,1 225,4 494,5 16,5
Злаков1 трави №1 (контроль) 261,2 8,88 0,77 109,3 25,0 271,1 489,7 16,1
Злаков1 трави + пр-чиця бша (60:40) 250,1 9,64 0,88 143,8 34,5 225,5 505,4 16,9
Злаков1 трави №2 (контроль) 242,0 9,21 0,80 122,5 38,4 289,0 450,0 15,7
Злаков1 трави+ ози-ма суршиця(50:50) 246,0 9,67 0,85 155,7 41,2 276,0 450,8 17,2
Включения до складу силос1в хрестоцв1тих культур сприяе зниженню втрат при збер1ганш заготовлених корм1в (табл. 3).
Так, в кукурудзяно-ршаковому силос1 (60:40%) втрати сухо! речовиии снизились у пор1внянш з контрольними на 3,7, оргашчно! речовини - на 2,2, сирого протеша - на 6,8 {БЕР - на 1,1 %.
В кукурудзяних силосах з додаваням редьки олшно! втрати даних поживних речовин знизились пор1вняно з контролем на 3,1-3,6; 2,3-2,4; 359-4,1; 1,2-2,2 % вщповщно. Аналопчна тенденщя прослщковуеться { в шших силосах з використанням хрестоцв1тих культур.
Таким чином, даш ф1зюлопчних досладв пщтвердили законом1рност1, отримаш в лабораторних дослщах. Включения хрестоцв1тих культур у р1зних сшввщношеннях сприяло покращенню збереженост1 сухо! речовини, оргашчно! речовини, сирого протеша 1 БЕР.
100
Таблиця 3
Втрати поживних речовин за першд збер1гання, %_
Силоса Суха речовина Оргашчна речовина Сирий протеш БЕР
Кукурудза у чистому вигляд1 №1 (контроль) 9,85 6,30 11,90 8,15 .
Кукурудза +ярий ршак (60:40) 6,16 4,12 5Д1 7,10
Кукурудза у чистому вигляд1 №2 (контроль) 9,93 7,28 9,65 8,87
Кукурудза + редька олшна (75:25) 6,31 4,98 5,58 6,66
Кукурудза + редька олшна (50:50) 6,81 5,01 5,82 7,66
Бобово-злаков1 трави (контроль) 10,03 5,33 9,58 10,12
Бобово-злаков1 трави + ярий ршак (70:30) 5,54 5,48 5,95 8,56
Злаков1 трави №1 (контроль) 10,03 5Д2 15,80 9,26
Злаков1 трави + озима сурепиця (50:50) 6,90 5,36 6,10 7,71
Злаков1 трави №2 (контроль) 9,48 7,09 12,50 9,74
Злаков1 трави + прчиця бша (60:40) 7,03 6,18 6,12 9,55
Перетравшсть силошв була визначена у ф1зюлопчних дослщах на валухах (табл.4).
Таблица 4
Перетравшсть поживних речовин зм1шаних силоав 1 Ух компоненте, %
Силоса Суха речовина Оргашчна речовина Сирий проте- 1Н Сирий жир Сира кттковина БЕР
кукурудза № 1 (контроль) 65,8 ±0,7 66,0 ±1,0 66,5 ±0,5 64,4 ±0,9 59,8 ±0,2 68,9 ±2,5
кукурудза + ршак ярий (60:40) 67,7 ±0,8 68,3 ±0,8 68,8 ±0,2* 69,3 ±0,03* 61,8 ±2,4 71,5 ±0,9
кукурудза № 2 (контроль) 61,2 ±0,3 63,3 ±0,4 56,5 ±1,6 57,4 ±0,9 60,8 ±0,2 65,7 ±0,3
кукурудза + редька олшна (75:25) 67,8 ±1,5* 69,7 ±1,2** 66,6 ±1,7* 66,1 ±1 3** 62,2 ±3,7 73,7 ±1,6**
кукурудза + редька олшна (50:50) 63,3 ±1,5 64,2 ±1,5 61,6 ±1,9 62,4 ±1,9 58,0 ±2,8 67,8 ±1,4
бобово-злаков1 трави (контроль) 66,3 ±1,2 67,0 ±0,9 64,6 ±1,5 63,6 ±0,6 57,5 ±1,0 72,3 ±0,1
бобово-злаков1 трави + ршак ярий (70:30) 67,9 ±0,6* 68,3 ±0,1 67,1 ±0,9 66,3 ±0,5* 60,2 ±1Д 72,2 ±1,1
злаков! трави №1 (контроль) 64,4 ±0,1 65,2 ±0,6 61,0 ±0,9 58,5 ±3,6 57,3 ±1,7 70,4 ±0,8
злаков! трави + прчиця бша (60:40) 67,3 ±0,1* 68,1 ±1,7* 65,3 ±0,1* 67,2 ±1,6 60,9 ±1,3 72,2 ±0,9
злаков! трави №2 (контроль) 65,9 ±0,5 66,4 ±0,8 63,8 ±1,9 60,2 ±0,3 61,2 ±1,8 71,0 ±0,1
злаков! трави + сур1-пиця озима (50:50) 66,9 ±0,9 67,2 ±0,7 65,3 ±1,9 63,9 ±0,6* 62,0 ±1,1 71,4 ±1Д
101
Перетравшсть залежить вщ х1м1чного складу корма \ сшввщношення в ньому окремих поживних речовин та багатьох шших фактор1в. Надлишок або нестача !х негативно впливае на перетравшсть.
Одержан! результата свщчать про те, що при згодовуванш силоав, приготовлених з використанням хрестоцв1тих культур, установлен! висок! коефщенти перетравност!. Так, при згодовуванн! тваринам, силоса из кукурудзи + ршак ярий (60:40 %), сприяло збшьшенню перетравност! сухо! ! орган!чно! речовини на 2,9 ! 4,6 %, протешу - на 3,5 (Р<0,05), жира - на 7,6 (Р<0,05), кл!тковини - на 3,0, БЕР - на 5,4%.
Споживання валухами силоав ¿з кукурузы + редька олшна у сшввщношеннях 50:50% ! 75:25%, пор!вняно з контрольним, шдвищило перетравн!сть сухо! ! орган!чно! речовини на 3,4-10,8 (Р<0,05) ! 1,4-10,1% (Р<0,01), проте!ну - на 9,0-17,9 (Р<0,05), жиру - на 8,7-15,2 (Р<0,01), БЭВ - на 3,2-12,2% (Р<0,01).
Згодовування силоса ¿з бобово-злакових трав + р!пак ярий (70:30%) сприяло збшьшенню перетравност! сухо! речовини на 2,4% (Р<0,05), протеша -на 4,9, жиру - на 8,9% (Р<0,05).
По перетравност! оргашчно! речовини, кл!тковини ! БЕР суттево! р!зниц! не в!дм!чено.
Год!вля тварин силосами ¿з злакових трав + суршиця озима (50:50%) ! злакових трав + г!рчиця б!ла (60:40%) збшьшило перетравн!сть сухо! ! оргашчно! речовини на 1,5-4,5 (Р<0,05) { 1,8-4,4% (Р<0,05), проте!ну - на 2,4-7,0 (Р<0,05), жиру - на 6,1-14,9, кл1тковини - на 1,3-6,1, БЕР - на 13,3-2,7%.
Висновки. Включения хрестоцв!тих культур у р!зних сп!вв!дношеннях сприяло покращенню збереженост! сухо! речовини, оргашчно! речовини, сирого протеша ! БЕР. При згодовуванн! силоав, приготовлених з використанням хрестоцв!тих культур у р!зних сп!вв!дношеннях п!двищуеться перетравшсть поживних речовин рацюшв.
Л1тература
1.Соловьев, А. М. Качество кукурузно-рапсового силоса / А. М. Соловьев, П. И. Тишенков, М. И. Бочарова // Бюл. ВНИИФБПСХЖ. Вып. 2(81). - Боровск, 1986. - С. 70-73.
2.Соловьев, А. М. Сравнительное изучение качества силоса из многолетних злаковых трав, рапса и их смесей / А. М. Соловьев, М. И. Бочарова, П. И. Тишенков // Бюл. ВНИИФБПСХЖ Вып. 4(83). -- Боровск, 1986.-С. 53-57.
3. Шапкина, Г. С. Яровой рапс и сурепица в промежуточных посевах на кормовые цели / Г. С. Шапкина // Пути обеспечения скота зелеными кормами в осенний период : тем. подборка№ 04-92. - Мн., 1992. - С. 5-7.
4. Шуванева, Г. П. Силосование ярового рапса в чистом виде и в смеси с другими культурами / Г. П. Шуванева // НТБ № 12 / ВАСХНИЛ, Сиб. отд. СибНИИСХ. - М., 1986. - С. 48-53.54.
5.Шуванева, Г. П. Совместное силосование ярового рапса с другими культурами / Г. П. Шуванева // НТБ № 10 / ВАСХНИЛ, Сиб. отд. Сиб. НИИСХ-
102
М., 1987.-С. 18-21.
6.Демьянчук Г. Т. Определение гликозинолатности палладиевым реактивом / Г. Т. Демьянчук, М. В. Мельник, Н. С. Микитин // Масличные культуры. - 1987. - № 5. - С. 25-26.
7.Ермаков А. И. Методы биохимического исследования растений / А. И. Ермаков, В. Е. Арасимович, М. И. Смирнова-Иконникова, Н. П.Ярош, Г. А. Луковников. - Ленинград, 1972. - С. 334-335
8..Викторов П. И. Методика и организация зоотехнических опытов / П. И. Викторов, В. К. Менькин. - Москва : Агропромиздат, 1991. - 112 с.
9.Саранд Р. Выбор химических и биологических кон-сервантов при силосовании молодой, богатой питатель-ными веществами травы в условиях Эстонии / Р. Саранд, К. Карельсохн //Тез. докл. науч.-практ.конф. - Тарту, 1988. - С. 13-14.
Summary
Markelova A.V., graduate student VNAU Gucol A. W., doctor Agricultural sciences of, professor VNAU EFEKTIVNOST' OF THE USE OF SILOSOVANYKH OF CRUCIFEROUS FORAGE IN MIXTURE WITH A CEREAL IN FEEDING OF SHEEP
Cruciferous cultures in different correlations assisted the improvement of safety of dry matter, organic matter, raw protein and BEV. At skarmlivanii of silos, prepared with the use of khrestocvetnykh cultures perevarimost' of nutritives of rations rises in different correlations.
Рецензент - д.с.-г..н., професор Швторак Я.1.
103
