CC BY
8
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
Summary
LAPAROSCOPIC PREVENTION OF ABDOMINAL ADHESION FORMATION AND ADHESIOLYSIS IN THE TREATMENT OF ADHESIVE INTESTINAL OBSTRUCTION Pokydko M.I., Shuvtshuk O..M., Bohatchuk M.G.
Key words: peritoneal commissures, laparoscopic surgeries, prevention, treatment.
The article presents the results of the clinical research of effectiveness in preventing and treating the abdominal adhesions by using the laparoscopic method together with a new method of electrocoagulation abdominal sympathectomy. The clinical testing has been carried out on 96 patients with the clinical picture of abdominal adhesions and the signs of acute bowel obstruction in order to carry out adhesiolysis and to prevent the process of adhesions neoplasm, and on 23 patients after the laparoscopic cholecystectomy having a high likelihood of the development of pathologic adhesions neoplasm which is defined by specials methods in the preoperative period.
УДК 616.24-002- 085.33
Потяженко M.M., Люлька H.O., Шеттько К.В., Моторна Н.М., Гаевський С.О. ЕФЕКТИВМСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПОСЛЩОВНОТ СТУП1НЧАТ01 АНТИБАКТЕР1АЛЬН01 ТЕРАПМ У ХВОРИХ НА П03АЛ1КАРНЯНУ ПНЕВМ0Н1Ю
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академия", м. Полтава
В po6omi проведене комплексне та багатопланове досл{дження, що базуетъся на застосувант nocAidoeuoi стутнчатог антибактер{алъног mepanii у хворих на позалтарняну пневмотю. Лок-соф е малотоксичним антибактер{алъний препаратом та може застосовуватисъ у вигляд{ по-сл{довног стутнчатог mepanii емтрично у лшувант негостталъних пневмонш.
Ключов1 слова: позалкарнянна пневмония, лкування, двоетапна
Позалкарняж пневмони (ПП) залишаються оджею з великих та складних проблем охорони здоров'я по частой госп1тал1зацп та смертносп як в ¡ндустр1ально розвинутихдак i в розвиваю-чих державах свп"у, що розвиваються.
Не дивлячись на наявнють в арсенал! л1кар1в велико'!' ктькосп р1знонаправлених антибактерн альних 3aco6iB, лкування позалкарняних пневмонш i на сьогоджшнш день викликае певж трудной^, а результати часто виявляються незадо-втьними. Летальнють при позалкарняних пнев-можях становить вщ 3 до 18% [1,3,5].
За даними бтьшосп м1кробюлопчних дослн джень, яю проводилися дослщниками наприкшц1 XX та на початку XXI стол1ття в краТнах 3i схожими кл1матичними умовами (захщна i центральна европа, Канада, niBHiHHi штати США) доведено, що збудниками позалкарняноТ пневмони найчаспше були Str.pneumoniae (35-55%), Haemophilus influenzae (10-15%),iHLui грамнега-тивж бактерп i стафтокок (8-10%). Епщемюлоп-чною особливютю е стабтьне пщвищення час-тоти пневмонш, викликаних актиновими MiKpoop-гажзмами (Mycoplasma pneumoniae, Legionella та Chlamydia pneumoniae et psittaci) - разом до 20%, переважно у молодих oci6.
Це пояснюеться збтьшенням м1граци населения, змшою звичних мюць вщпочинку (значно зростае ктькють 0ci6,K0Tpi вщвщують швденж кра'Гни), вщповщно, зростанням епщемюлопчних KOHTaKTiB.
Антибютикотерашя е основним видом лкуван-ня хворих на позалкарняну пневмонш, яка пе-редбачае ерадикацш патогенних м1крооргажзм1в або лквщацш ознак м1кробноТ arpecii.
антибютикотерапт, локсоф.
Складнють лкування пневмони значною Mipoio пов'язана 3i збтьшенням резистентносп збуд-ниюв до антибютиш: S.pneumoniae - до бензил-пенщилшу, Н.influenzae i Enterobacteriacae - до амшопенщилш1в i цефалоспорижв I поколшня [6,11,17,18].
Особливого значения в умовах ринковоТ економ1ки набувають фармакоеконом1чж шдходи до розробки рацюнальних схем терапи хворих.
Актуальнють вивчення терапевтичноТ ефективносп р1зних схем лкування обумовлена значними матер1альними витратами на антибактер1альж препарати, вартютю витратних матер1ал1в (шприци, голки, системи для внутршньовенних вливань, стерильж розчини).
У зв'язку з цим у деяких краТнах останжми роками стали застосовувати стушнчату антибактер1альну терашю (sequential therapy, streamline therapy, step-down therapy, switch therapy, follow-on therapy, deescalation therapy) [4,3,7].
Стушнчата терашя передбачае двоетапне за-стосування антибактер1альних препарате з переходом вщ парентерального (важким хворим бажано в/венне введения ) до непарентерального (перорального) шляху введения у найкоротцл термши з урахуванням ключного стану патента. Отримаж переконлив1 докази того, що стушнчата терашя не поступаеться за своею ефективнютю традицшним схемам призначення антибютиш, але призводить до скорочення термшу лкування в стацюнар1, а також знижу-ються витрати на лкування, що пов'язано з меншою вартютю пероральних антибютиш
BiCHHK ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
[8,9,16].
Вартють лкування при застосуванш ступшчатоТ Tepanii знижуеться на 30-60%, що особливо важливо для соц1ально малозабезпе-чених верств населения [2,3,4].
Клш1чну ефективнють двоетапноТ' терапП' при лкуваны позалкарняних пневмонш без шкоди для якосп було доведено низкою дослщжень.
Перил роботи 3i ступшчатоТ терапП' з'явилися в медичнш лп"ератур1 ще в 1970-Ti роки, коли T.Tetziaff et al. (1978), С.Prober, A.Yaeger (1979) у cbo'i'x роботах показали клш1чну ефективнють такого пщходу при лкуванш остеом1ел1ту та ¡нфекцшного артриту, застосовуючи pi3Hi парентеральш та пероральш В-лактамш антибютики.
Ступшчату антибактер1альну терашю пневмонм вперше було примшено в 1985р. F.Shonn et al., у дп"ей Папуа-НовоТ' Гв1не'Г-послщовне призначення хлорамфеыколу в парентеральнш, а по™ пероральнш медикаментознш формах. Проте лише за два роки R.Quintiliani et al. (1987) науково обфунтували цей новий пщхщ до застосування антибактер1альних препарат1в.
Перелк ¡нфекцшних захворювань, щодо яких проведено контрольоваш клш1чн1 випробування i накопичено значний клш1чний досвщ ступшчатоТ терапП', включае пневмонш, ¡нфекцм урогештальноТ' патологм, септицемш, ¡нфекцм шк1ри та м'яких тканин, остеом1ел1т, ¡нтраабдомшальш ¡нфекцм [17,19].
Таким чином, ступшчата антибютикотерашя на сьогодшшнш час можлива для усих основних груп препарат1в, як1 використовуються для етютропного лкування позалкарняних пневмонш - захищених амшопенщилш1в, макролщ1в та респ1раторних фторхшолоыв.
Але незважаючи на очевидн1 ТТ переваги, з р1зних причин (стереотипи, сумыви у ТТ ефективност1 i T.i.), вона не завжди застосовуеться на практицк
За даними R.Quintiliani et al. [12] 75% госпптНзованих пац1ент1в з р1зними ¡нфекц1ями могли бути переведен! з парентерального на пероральний шлях введения антибактер1альних npenapaTiB.
Важливим фактором при ступшчатш терапм е терм1н переведения патента з парентерального на пероральний шлях введения антибютиш.
За opieHTnp можуть слугувати стади розвитку ¡нфекцшного процесу [7,13,20].
R.Quintiliani et al. [13] видтяють три стади ¡нфекцшного процесу, кот pi перебувають на стацюнарному лкуванш:
- 1 стад1я тривае 2-3 дш i характеризуеться нестабтьною ктычною картиною, збудник i його чутливють до антибютиш, як правило, невщом1, антибактер1альна терашя мае емтричний характер, як правило, препаратами широкого спектра дм;
на друпй стадГ|' клш1чна картина стабт1зуеться або полшшуеться, збудник \ його чутливють можуть бути встановлеш, що дозволяе проводити корекцш антибактер1ально'|' терапЛ;
- на третш стадГ|' (7-10 день вщ початку захво-рювання) настае одужання \ антибактер1альна терашя може бути завершена.
Оптимальним перюдом для переведения патента на пероральну терашю е 2-га стад1я ¡нфекцшного процесу.
Видтяють кшычы м1кробюлопчш та фармаколопчш критерм переведения патента на другий етап ступшчатоТ терапм [6,7,15,18].
Кл1н1чн1 (основы) критерм:
- температура тта нижче 38°С протягом 24-48 годин;
- тенден^я до нормал1зацГ|' загальнокшычного анал1зу кров1, СРВ;
- полтшення (стабт1зац1я) клш1чноТ' картини;
- можливють перорального прийому ш та рщини;
- вщсутнють порушення всмоктування в ШКТ.
Додатков1 критер1'Г:
- м1кробюлопчы (чи видтений збудник, його чутливють до антибютиш);
-фармаколопчы (наявнють вщповщного антибютика, спектр активносп \ бюдоступнють).
Виб1р оптимального антибютика для ступшчатоТ терапГ|' не е простим завданням. Р. иешеББОп [20] наводить характеристики «¡деального» перорального антибютика для другого етапу ступшчатоТ терапм:
- оральний антибютик той самий, що й парен-теральний ;
-доведена клш1чна ефективнють при лкуванш даного захворювання;
- наявнють р1зних оральних форм (таблетки,розчини);
- висока бюдоступнють;
- гарна переносимють при пероральному прийом^
- низька вартють;
-тривалий ¡нтервал дозування.
Залежно вщ орального антибютика, видтяють 4 вар1анти ступшчатоТ терапм (20):
1) парентерально \ всередину призначають один \ той самий антибютик, оральний антибютик мае гарну бюдоступнють;
2) парентерально \ всередину призначають один \ той самий антибютик, але оральний препарат мае низьку бюдоступнють;
3) парентерально \ всередину призначають р1зш антибютики, оральний антибютик мае гарну бюдоступнють;
4) парентерально \ всередину призначають р1зш антибютики, оральний препарат мае низьку бюдоступнють.
3 теоретично'! точки зору, ¡деальним е перший вар1ант - це кпасична ступшчата терашя.
Актуальт проблемы сучасно!' медицины
Матср1али та методи дослпджсння
Нами було проведено ктычне дослщження ефективносп ступшчатоТ' терапи з використан-ням Локсофу (виробник ранбака Лаборатор1з Л1мИ"ед), який е л1вообертальним ¡зомером оф-локсацину \ належить до групп «ресшраторних» фторхшолошв з1 значною активнютю до переважноТ бшьшосп респ1раторних патогешв негосштальноТ' пневмонП'. Дослщження проводи-лося вщповщно до затвердженого протоколу ¡з дотриманням етичних правил.Дизайн дослщження: проспективне, рандом1зоване, вщкрите.
Критер1ями включения хворих до дослщження було:
1) в1к патента до 65 рош;
2) наявнють пщтвердженого д1агнозу позалкарняноТ' пневмонП':
а) вогнище ¡нфшырацм на рентгенограм1 легешв;
б) наявнють не менше 2 ознак:
- раптова лихоманка,
- кашель з вщходженням харкотиння,
- ф1зикальы ознаки (перкуторна тушсть,
фокус мткопухирцевих хришв або крештацП, локально вислухане бронх1альне дихання),
- лейкоцитоз > 12 /л або паличкоядерний
зсув >12%.
3) погодження хворого на участь у дослщжены;
4) вщсутнють протипоказань до внутр1шньовенного та перорального призначен-ня Локсофу.
Критер1ями виключення з дослщження були:
1) лкарняна пневмоыя;
2) тяжкий переб1г позалкарняноТ' пневмонП' (наявнють одного «великого» критерш або не менше 2 малих критерП'в):
а) «велит критери:
- необхщнють проведения штучно'!' вентиляцП легешв,
- швидке прогресування вогнищево-¡нфтьтративних змш у легенях (збтьшення розм1р1в ¡нфшырацм бтьше шж на 50 % протягом 2 дыв),
- септичний шок та необхщнють введения вазопресорних препарате протягом 4 годин \ бтьше,
- гостра ниркова недостатнють (р1вень креатиншу сироватки кров1 бтьше 0,18 ммоль/л за вщсутносп хроычного захво-рювання нирок),
б) «малЬ критери:
- частота дихання 30 за хвилину \ бтьше,
- порушення свщомосп,
- систол1чний артер1альний тиск менше 90 мм.рт.ст.,
- мультилобарне ураження легешв,
- порожнини розпаду.
3) наявнють супутньоТ' бронхолегеневоТ' патологП, яка, на думку лкаря, може ускпаднити клшко-лабораторну оцшку динамки стану хворого (бронх1альна астма, ХОЗЛ, бронхоектатич-на хвороба, легеневе серце);
4) наявнють тяжкоТ патологП серця (гострий коронарний синдром, хрошчна серцева недостатнють у стадП декомпенсацП), нирок, печшки, цукрового д1абету в стадП декомпенсацП' або ж з порушеннями толерантносп до вуглевод1в, злоякюних новоутворень, захворю-вань щитопод1бноТ'залози.
5) ваптнють \ годування груддю;
6) зловживання алкоголем;
7) пац1енти з ептепаею або схильнютю до судом (ураженнями центрально'!' нервовоТ' систе-ми).
До дослщження ввшшли 24 хворих на позалкарняну пневмошю (15 чоловтв, 9 жшок), як1 лкувалися в пульмонолопчному вщдшенж ПолтавськоТ' обласноТ' кгнычноТ лшарш. Д1агноз було пщтверджено рентгенолопчно, а також проведено бактерюлопчне дослщження харкотиння, з метою виявлення збудника.
Кр1м рентгенолопчного дослщження оргашв грудноТ' кл1тки та бактерюлопчного дослщження уам хворим в динамщ1 виконували загальноклш1чш методи (загальний анал1з кров1, сеч1, RW, сеча на цукор) та спец1альш (загальний бш1рубш та його фракцП, р1вень печшкових ферметтв АЛТ/АСТ, сечовину та креатинш), ЕКГ.
Середнш в1к пац1ент1в з позалкарняною пневмошею становив 41,7 ± 2,4 роки (вщ 25 до 65 рош). Серед обстежених хворих 20 пац1ент1в були працездатного в1ку (86,6%). Розподт пац1ент1в за вком представлено на рисунку 1.
50 40 30 20--10 0 —
25-34
35-44
45-54
I—И
55-65
□ Вщсоток хворих
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
За локал1зац1ею ¡нфтьтрату в легенях у 15 (62,5%) обстежених патолопчний запальний процес був правоб1чним, у решти пац1етчв -л1воб1чним.
У 9 (37,5%) хворих, кот pi ввшшли до дослщження, було виявлено супутню хрошчну патолопю в стади компенсаций що не заважало провести оцшку динамки лкування позалкарняноТ пневмнони (табл 1).
Характеристика хворих на позалкарняну пневмошю, яю увшшли до дослщження.
Показники
Ктькють хворих 24
Стать, ч/ж 15/9
BiK, poKiB 26-65
Середнш BiK, poKiß 41,7 ±2,4
Локал1зац1я пневмони
npaeoöiMHa 15 (62,5%)
JlißoöiMHa 9 (37,5%)
Характер ураження
Одна доля 24 (100%)
CynyTHi захворювання
Ппертошчна хвороба II с. 2 (8,61%)
IXC: стенокард1я напруги МФК, CHI 3(12,5%)
Цукровий fliaöeT II тип, ст. компенсацм 2 (8,61%)
Хрошчний шелонефрит у ст. peMiciT 1 (4,1%)
Пюля встановлення д1агнозу позалкарняноТ пневмонП' (юпшчно та рентгенолопчно) хворим призначали слщуючу послщовну ступшчату ан-тибактер1альну терашю: розчин локсофу для ¡н-фузш вводили повтьно, внутршньовенно кра-пельно по 500 мг у 100 мл розчину 1 раз на до-бу, протягом 5-7 дшв в залежносп вщ тяжкосп ¡нфекци та и виду. Пюля зникнення юпшчних оз-нак ¡нфекци хворих переводили на пероральний прийом левофлоксацину в доз1 500 мг на добу (5-7 дшв). Загальна тривалють лкування залеж-
Структура вид/лення збудниюв
но вщ nepe6iry хвороби була не бтьшою 12-14
дшв.
Контроль ефективносп лкування проводився постшно вщ моменту встановлення д1агнозу, початку фармакотерапи, динамки кл1н1чноГ симптоматики, температури тта, кашлю (частота, характер та наявнють харкотшня), ¡нтоксикацшного синдрому, ф1зикальних ознак пневмонП', лабораторшх змш. KpiM того, вивчали артер1альний тиск, no6i4Hi ефекти фармакотерапи та думку пац1ент1в щодо ефективносп його лкування.
Бактерюлопчне дослщження харкотиння з метою оцшки антибактер1ально'|' ефективносп послщовно! ступеневоТ терапП' проводили пюля поступления хворих в стацюнар (2-3 день). У цей же час хворим виконували загальноклш1чш дослщження та спец1альш (функцюнальш проби печшки: 6mipy6iH та його фракци, AJ1T, ACT; се-човина, креатинш, цукор Kpoei, ЕКГ).
Рентгенолопчне дослщження в динамщ1 лкування проводили через 10-12 дшв вщ моменту початку лкування.
Статистичну обробку отриманих результате проводили за допомогою t-KpnTepiio.
Результати дгкипдженни та iix обговорення
За результатами бактерюлопчних nociBiB харкотиння, збудниш позалкарняноТ пневмонП' вдалося виявити в 10 (45,1%) хворих на позалкарняну пневмошю. Серед збудниюв пре-валював S.Pneumoniae, який виаяно в 4 (16,7%) пац1ент1в. У 3 (13,2%) хворих видтено К. pneumoniae, у 2 (9,7%) - S.aureus, Н.influenza - в 1 (5,5%) (рис.2)
у хворих на позалкарняну пневмошю
60-50 /
40 30
ZL
20-' .„•-.....................
— -
□ %
S.pneumoniae «.pneumoniae S.aureus H.influenza He виявлено
Анал1з ефективносп лкування хворих на позалкарняну пневмошю послщовною ступеневою терашею фторованим хшолоновим препаратом (Локсоф) виявив позитивну клшко-рентгенолопчну динамку у переважноТ бшьшосп хворих (95,7%) на 7-8 день лкування. На 2-3 добу вщ початку лкування, констатоване BiporiflHe (р <0,05) зниження температури тта. Якщо до лкування вона становила 38,7 ± 0,06 °С, то при антибактер1альнш терапи констатовано зниження ТТ до 37,5 ± 0,05 °С (р <0,05), а на 5-7 добу
нормал1зац1я. Под1бна динамка спостеркалась \ з боку ¡нтоксикацшного синдрому. Якщо до лкування у вах 24 хворих на позалкарняну пневмошю був виражений ¡нтоксикацшний синдром, то вже на 2-3 день лкування симптоми ¡нтоксикацм зникали у вах пац1ент1в.
Кр1м того, нами було вщм1чено позитивну динамку об'ективного статусу (перкуторно-аускультативна картина) з боку легешв у хворих. Вже на 3-4 добу призначеного лкування вщм1чалось значне зменшення як перкуторноТ
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
тупосп, так i вологиххришв у зонах ураження.
Пор1вняльний анал1з десятиденного курсу лкування по формул! кров1 показав BiporiflHe (р <0,01) зменшення, як загальноТ кшькосп лейкоцттв, так i Тх юних форм (паличкоядерних, сегментоядерних).
За результатами контрольного
бактерюлопчного nociBy харкотиння хворих на позалкарняну пневмошю нами не було виявле-но жодного збудника захворювання, що також свщчить про ефективнють запропонованого лкування.
Контрольне рентгенолопчне дослщження через 3 тижш вщ моменту початку лкування показало, що у BCix 24 (100%) хворих вщбулося роз-смоктування ¡нфтьтрат1в у легеневш тканиш.
18(78%) пац1ент1в оцшили ефект вщ проведе-ного лкування, як дуже добрий i ще 6 (22%) хворих дали оцшку «добре». Негативш ознаки при проведены послщовноТ ступеневоТ' терапП' позалкарняноТ' пневмонП були вщсутш.
Шкування локсофом за схемою ступшчатоТ терапП' характеризувалось досить хорошою переносимютю, пац1енти не вщм1чали будь-яких поб1чних дш лшв, яю б могли призвести до вщмши лкарських засоб1в. Не було виявлено негативного впливу антибактер1ального препарату на функцюнальний стан печшки i нирок, що пщтверджено вщсутнютю в1рогщних змш з боку 61ох1м1чних показниш кров1 загального 6mipy6iHy та його фракцш, AJ1T, ACT, сечовини та креатин ¡ну)
Висновки
1. Послщовна ступшчата антибактер1альна терашя хворих на позалкарняну пневмонш забезпечуе достатню клш1чну та лабораторно-рентгенолопчну ефективнють, скорочуе термши перебування хворих в стацюнар1 та зменшуе витрати на лкування.
2. Фторований хшолон «Локсоф» виб1рково накопичуеться в бронхолегеневш тканиш i волод1е високою бактерицидною активнютю вщносно широкого спектру ресшраторних ¡нфекцшних патогешв, включаючи атипов1 збуд-ники.
3. Локсоф - вщносно малотоксичний антибактер1альний препарат може застосовува-тись у вигляд1 послщовноТ ступшчатоТ' терапП' емшрично у лкуванш негосп1тальних пневмон1й.
21.
Л1тсратура
1. Новиков Ю.К. Внебольничные пневмонии / Ю.К. Новиков // Российский медицинский журнал. - 1999. - № 17. - С. 725-830.
2. Новиков В.Е. Фармакологические аспекты антибактериальной терапии пневмоний / В.Е.Новиков, Т.Д.Константинова, Н.И.Ленкова [и др.] // Инфекции и антибактериальная терапия. -
1999.-№3.-С. 44-46.
3. Синопальников А.И. Новые рекомендации по ведению пациентов с внебольничными пневмониями / А.И. Синопальников, H.C. Страчунский // Клиническая микробиология и антимикробная терапия. - 2000. - Т. 3, № 1. - С. 54-58.
4. Страчунский Л.С. Ступенчатая терапия: новый подход к применению антибактериальных препаратов / Л.С. Страчунский, О.Л. Розенсон // Клиническая фармакология и терапия. - 1997. - Т.
6, № 4. - С. 66-68.
5. Фещенко Ю.1. Пор1вняльш дат про розповсюджешсть хвороб opraHiB дихання i медичну допомогу хворим пульмонолопчного профтю в УкраТж 1998-1999 pp. / Фещенко Ю.1. - К.: КАМСТ,
2000. - 35 с.
6. KniHi4Ha пульмонолопя / [Сахарчук I.I., 1льницький P.I. та ¡н.]. -К.: Книга плюс, 2003. - 368 с.
7. Палш 1.Г. Стушнчата антибактер1альна терашя позалкарняних пневмонш: досвщ використання цефподоксиму проксетилу / 1.Г. Палш, С.Г. ЗаТка, H.C. Сичко, С.В. Косенко // Лки Укра'ши. - №
7, (133).-2009.-С. 101-105.
8. Bartiett J.G. Community-acquired pneumonia in adults: guidelines for management, infections Diseases Society of America / J.G. Bartiett, R.F. Breiman, L.A. Mandell, T.M. Fill // Clin. inf. Dis. - 1998. -V. 26.-P. 811-838.
9. Lider O. Inhibition of T - lymphocyte heparanase by heparin prevents cell migration and T-cell mediated immunity / O. Lider, Y. A. Mecori, T. Miller// Europ. J. Immunol., 1990. -V. 20. -499 p.
10. Beam T. General consideration for the clinikal evolution of anti-infective drug products / T. Beam, D. Gilbert, C. Kunin // Clin. inf. Dis. - 1992,-V. 15. - P. 5-32.
11. Finch R.G. Pneumonia: the impoct of antibiotic resistance on its management / R.G. Finch // Microbiol. Drug. Res. - 1995. - V. 1. -P. 149-158.
12. Quintiliani R. Strategic antibiotic decision-making on the formulary level / R.Quintiliani, C. Nightingale, H. Crowe // Rev. inf. Dis. -1991.-V. 13.-P. 770-777.
13. Quintiliani R. Economic ipoct of streamling antibiotic administration / R. Quintiliani, B. Cooper, L. Bpicelond // Am. d. Med. - 1987. - v. 82.-P. 391-394.
14. Martin R.E. Community-acquired pneumonia / current therapy of infect diseases / R.E. Martin, J.H. Bates, D.Schiossberg // S.Louis: Mosby, 1996.-P. 93-96.
15. Roe T. Practice Guidelines for the Management of Community-Acquired Pneumonia in Adults /Т. Roe, S.Mora, G. Gostin [et al.] // Methabolism. - 1991. - № 40. - P. 967-971.
16. Mandell L.A. Canadian guidelines for the initial management of community - acquired pneumonia: an eridence - based update by the Canadian infections Diseases Society / L.A Mandell, T.J. Marric, R.F. Grossman // Clin. Inf. Dis. - 2000. - V. 31. - P. 383-421.
17. Romirez J. Advances in antibiotic use: switch therapy / J. Romirez // Curr. Ther. Res. - 1993. -V. 55. - P. 30-34.
18. Van den Brande P. Sequential therapy with cefuroxime followed by cefuroxime axetil in community - acquired pneumonia Ches / P. Van den Brande, V. Vondra, F. Vogel // Curr. Ther. Res. - 1997. V. 112.-P. 406-415.
19. Jan Knegt R. Sequential therapy with intravenous and oral cepha-losporines / R. Jan Knegt, J. Meer // J. Antimicrob. Chemother. -1994.-V. 33.-P. 169-177.
20. Jewesson P. Economic impact of intravenous-to-oral antibacterial step-down therapy / P. Jewesson // Clin. Drug, invest. - 1996. V. 11.-P. 1-9.
Реферат
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОЙ СТУПЕНЧАТОЙ АНТИБАКТЕРИАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ У БОЛЬНЫХ С ВНЕБОЛЬНИЧНОЙ ПНЕВМОНИЕЙ
Потяженко М.М., Люлька H.A., Шепитько К.В., Моторна Н.М., Гаевский С.А.
Ключевые слова: внебольничная пневмония, лечение, двухэтапная антибиотикотерапия, локсоф.
Рассмотрена эффективность использования современного метода лечения в условиях антибиоти-корезистентности - последовательной ступенчатой антибиотикотерапии. В исследовании с участием 24 больных с внебольничной пневмонией, использовалась двухэтапная антибиотикотерапия - локсоф
BiCHHK ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна акадежШ»
500 мг, путём медленной внутривенной инфузии 1 раз в сутки 5-7 дней, затем пероральный приём (таблетки левофлоксацина 500 мг) 1 раз в сутки на протяжении 5 дней. Исследование показало эффективность и экономичность последовательной ступенчатой антибиотикотерапии при отсутствии побочных явлений.
Summary
THE EFFECTIVENESS OF SEQUENTIAL STEPWISE ANTIBACTERIAL THERAPY IN PATIENTS WITH COMMUNITY-ACQUIRED PNEUMONIA
Potyazhenko M.M., Lyul'ka N.A., Shepitko K.V., Motor N.M., Gajewskiy S.A.
Key words: community-acquired pneumonia, treatment, two-stage antibiotic therapy, loksof.
The study was aimed to examine the effectiveness of an up-to-date therapeutic method under the conditions of antibiotic resistance - sequential stepwise antibacterial therapy. The study involved 24 patients with community-acquired pneumonia. Two-stage antibiotic therapy included: loksof -500 mg by slow intravenous infusion 1 time per day for 5-7 days, then oral administration of levofloxacin in a dose 500 mg 1 time per day, for 5 days. The study showed the effectiveness and efficiency of sequential stepwise antibacterial therapy and the absence of side effects.
УДК [616.12-009.72-001.16:612.017]-053-07 Приходько Н.П.
ГЕНДЕРН1 0С0БЛИВ0СТ1 РЕМОДЕЛЮВАННЯ СЕРЦЯ, П0КАЗНИК1В 1НТЕРЛЕЙК1НУ-10 ТА Р1ВНЯ АУТОАНТИТШ ДО БШКА ТЕПЛОВОГО ШОКУ 60 У ХВ0РИХ НА ПР0ГРЕСУЮЧУ СТЕН0КАРД1Ю
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия» м. Полтава
3 метою визначення особливостей тдив{дуальних патогенетичних мехатзм1в ураження серце-во-судинног системи у хворих на прогресуючу стенокард{ю обстежили 25 хворих. За результатами кл{тчного, тструменталъно-лабораторного та гмуноферментного анамзу встановлет певт Гендерш особливост1, ят представлет в такш посл{довност{ ~ середня (М)± стандартна похибка (БЕМ); стандартне в{дхилення (ЗО). Для чоловш1в, хворих на прогресуючу стенокард{ю, характерне зниження аутоантитш до бшка теплового шоку 60 52,65±6,73; 24,28 (Ртю за Мапп-~У/НИпеу=0,041) та навпаки тдвищення р{вня ттерлейкту-10 125,47±47,00; 169,45 (Ртю за Мапп-~У/НИпеу=0,044) в пор{внянт гз жтками. Визначено статеву в1дмттсть частки вг'д подшу р{вня шаперонових аутоантитш на добуток 1Л-10 та СРБ, що була суттево вищою у жток в пор{в-нянт гз чоловшами. Виражетстъ ремоделювання серця у хворих на прогресуючу стенокард{ю чоловш1в була бшъшою, тж у жток.
Ключов1 слова: прогресуюча стенокардт, аутоантитта до бтка теплового шоку 60, ¡нтерлейш-10, ремоделювання серця.
хаызм1в ураження серцево-судинноТ системи у хворих на прогресуючу стенокардш.
Вступ
Серцево-судинш захворювання продовжують домшувати серед причин смертносп та ¡нвалн дизацм населения Украши. Особливу роль серед них посщае ¡шем1чна хвороба серця (IXC) та безпосередньо прогресуюча стенокард1я [5].
Ймов1рн1сть розвитку IXC у жшок значно пщ-вищуеться в перюд менопаузи, що пов'язано на-самперед ¡з ф1зюлопчними особливостями Тх ор-гашзму i безпосередньо д1яльнютю залоз внут-piujHboT секреци. Доки р1вень гормоыв, що про-дукуються цими залозами, залишаеться висо-ким, ризик захворюваносп на IXC у жшок значно нижчий у пор1вняны ¡з чоловками [1-5].
Тому визначення г'ендерних особливостей патогенетичних механ1зм1в ураження серцево-судинноТ системи е актуальною проблемою кар-дюлогм.
Метою дослщження було визначити ^ендерш особливосп ¡ндивщуальних патогенетичних ме-
Матср1али та методи
Об'ектом дослщження були 25 хворих на прогресуючу прогресуючу стенокардш, середнш в1к яких склав 64,52±1,82;9,08 (середня ± похибка; стандартна дев1ац1я), максимум - 81 рк, мш1мум - 49 рош. Кшьмсть чоловтв, що взяли участь в обстеженш становила 13 (52%) ¡з 25. Середнш в1к чоловшв склав 61,00±2,09;7,53 рош, а жшок 68,33±2,70;9,36 рош. 10 (40%) хворих вком до 60 рош, 10 (40%) похилого вку (60-74 рош) та 5 (20%) старечого вку (75-84 рош). Клш1чна характеристика хворих: тривалють в анамнез! сте-нокардм у чоловтв дор1внювала 5,15±1,62;5,84 рош, а у жшок - 4,91 ±1,26;4,38 рош. У 24 (96%) хворих ¡з 25 д1агностували супутню ппертошчну хворобу, в тому числ1 6 (24%) II стадм та 18 (72%) III стадм. У 16 (64%) з 25 хворих вщм1чали постшфарктний кардюсклероз, з них 8 (50%) чо-
* Фрагмент ¡H'miamueHoï теми (державний реестрацшний №0106U003238) "Значения прозапальних, проаритм1чних, дисмета6ол1чних фак-mopie для ускладненого пере&гу zinepmoHi4Hoïхвороби, ¡шемЫноУ хвороби серця: д1агностика, лтування".
