CC BY
49
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.24-002-036.2-053.2-085.33 DOI: 10.22141/2224-0551.13.8.2018.154151
Няньковський СЛ.1, Фуртак Р.Н.1, Яцула М.С.1, Бережна 1.Ю.2
1Аьв'1Бський нацюнальний медичний унверситетiMeHiДанила Галицького, м. Льв'в, Укра/на
2Комунальне некомерцйне пдприемство «Мська дитяча клiнiчна лкарня м. Львова», м. Льв'в, Укра/на
Д Я Ш Ш Ш W ■ W
Антибютикотератя позалжарняних пневмоыи у дггеи: nopiBHqHHq мiжнародних рeкомeндацiИ та сучасноТ
практики в УкpаТнi
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(8):723-728. doi: 10.22141/2224-0551.13.8.2018.154151
Резюме. Актуальтсть. Захворювання оргатв дихання залишаються актуальною медико-сощальною проблемою nediampii. Мета до^дження: вивчення актуальних наукових джерел щодо лкування пневмонш у dimeü, nоpiвняльний aнaлiз рекомендацш npовiдних крат щодо антибютикотерапп (АБТ) позалкарняних пневмонш та принцитв АБТ у дтей i3 позалкарняною пневмотею у м. Львовi. Матерiали та методи. Ви-користано конmeнm-aнaлiз, метод системного й nоpiвняльного аналЬзу стосовно АБТ у дтей i3 позалкарня-ною пневмотею; проведеноретроспективний aнaлiз карт стацонарного хворого з позалкарняними пневмо-тями. Результати. Ми nоpiвнялирекомендаци Товариства дитячих шфекцшниххвороб — Американського товариства шфекцшних захворювань (PIDS-IDSA), Британського торакального товариства (BTS) та Всесвтньог оргатзацп охорони здоров'я (ВООЗ) щодо АБТ позалкарняних пневмонш у дтей. ВООЗ ре-комендуе АБТ протягом 5 дшв нетяжких позалкарняних пневмонш, а в рекомендащях BTS не вказано на тривалсть лкування. На думку eксnepmiв PIDS-IDSA, найкраще вивчен 10-дент курси АБТ. В уахреко-мендащях амоксицилн перорально е тератею вибору для амбулаторних naцiенmiв. Для госnimaлiзовaних па-цiенmiвВООЗрекомендуе парентеральнелкування амтцилЫомз гентамщином. BTSрекомендуе перораль-ну антибштикотератю амоксицилном, a PIDS-IDSA пропонуе розпочинати лкування з парентерального введення амтцилЫу або петцилЫу Gу випадку, якщо дитина повшстю вакцинована, та цефалоспорину III поколщня у випадку, якщо дитина не повшстю вакцинована. Для nоpiвняння принцитв та кнуючоi практики щодо АБТ позалшарняно1' пневмонп було npоaнaлiзовaно 260 карт стацонарного хворого з позалкар-няними пневмотями IIneдiampичного вiддiлeння Комунально1' мкько1' дитячо'1' клтчно1'лтарт м. Львова за 2017 рк. Стартовими антиботиками, як призначались найчастше дтям з пневмотею у стащонарi, були цефалоспорини IIIпоколщня. Середтй термн прийому антиботишв становив 7 дшв. Висновки. На основi npоaнaлiзовaних джерел можна дшти висновку, що питання mpивaлосmi застосування, а подекуди i вибору aнmибaкmepiaльного засобу е доволi дискуайним та потребуе подальшого вивчення. Ключовi слова: позалкарняна пневмошя; дти; aнmибaкmepiaльнa тератя
Вступ
Захворювання оргашв дихання залишаються актуальною медико-сощальною проблемою педь атри. Пневмонiя е одшею з найпоширешших причин смертност дггей у всьому свт [1]. А недоощнка тяжкост перебяу позалжарняних пневмонш у дггей е одшею з причин неадекватного вибору мюця ль кування хворого, хибного вибору антибактерiальноI терапп (АБТ), виникнення ускладнень.
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Мета дослдження: вивчення актуальних наукових джерел щодо л^вання позалжарняних пневмонш у дггей, порiвняльний аналiз рекомендацш Товариства дитячих шфекцшних хвороб — Американського товариства шфекцшних захворювань (PIDS-IDSA), Британського торакального товариства (BTS), Всесвггаьо! оргашзацп охорони здоров'я (ВООЗ) щодо АБТ позалжарняних пневмонш та принцитв АБТ у дггей з позалжарняною пневмо-
Для кореспонденци: Няньковський Серпй Леонщович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри педетри № 1, Львшський нацюнальний медичний ушверситет ¡меш Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Льв1в, 79010, УкраТна; e-mail: niank@mail.lviv.ua; контактний тел.: +380322917851
For correspondence: Serhiy Nyankovskyy, MD, PhD, Professor, Head of the Department of pediatrics 1, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: niank@mail.lviv.ua; phone: +380322917851
шею на прикладi II педiатричного вщщлення Кому-нально! мгсько! дитячо! клшчно! лiкарнi (КМДКЛ) м. Львова.
Матерiали та методи
Використано контент-аналiз, метод системного й порiвняльного аналiзу, бiблiосемантичний метод вивчення актуальних наукових дослщжень стосов-но АБТ у дггей iз позалiкарняною пневмонiею; проведено ретроспективний аналiз карт стацiонарного хворого з позалжарняними пневмонiями II педiа-тричного вдащення КМДКЛ м. Львова.
Результати та обговорення
Ми порiвняли рекомендаций Товариства дитячих iнфекцiйних хвороб — Американського товариства iнфекцiйних захворювань, Британського торакального товариства та ВООЗ щодо АБТ позалжарня-них пневмонш. Усi рекомендацп наголошують, що на етiологiю пневмони може впливати вж [2]. Саме тому у рекомендацiях PIDS-IDSA стверджуеться, що АБТ в основному не потрiбна дням дошкiльного вiку з позалiкарняною пневмошею, тому що в бгль-шост випадкiв захворювання викликане вiрусами [3]. Рекомендацп BTS також наголошують на тому, що дгги вiком до 2 роюв з легким перебпом зазвичай не мають бактерiальноI пневмони i не повиннi при-ймати антибютик [4]. ВООЗ пiдкреслюе, що якщо у дитини немае ознак тяжкого переб^, то навряд чи це буде бактерiальна пневмонiя, отже, ш не по-трiбно призначати антибютики [5]. Проте багато дослщжень доводить, що поеднання вiрусноI та бак-терiальноI iнфекцГl е дуже поширеним, i саме тому АБТ слщ призначати навiть у випадках пщозри на вiрусну етiологiю пневмони [6, 7].
При дослщженш питания лжування позаль карняних пневмонiй у дггей цiкавим виявився той факт, що серйозно! доказово! бази, яка б аргумен-тувала тривалiсть АБТ, немае [8]. Протягом остан-шх рокiв спостерiгаеться тенденцiя до скорочення термiнiв лiкувания антибiотиками (менше 7 дшв), навiть у випадку тяжкого перебиу позалжарняно! пневмони. ВООЗ рекомендуе лiкувания протягом 5 днiв нетяжких позалжарняних пневмонiй [5], а рекомендацп BTS не вказують на тривалють лжування. На думку експерпв PIDS-IDSA, хоча найкраще вивчеш 10-деннi курси АБТ, проте не виключаеться ефективнiсть коротших курсiв лжування, особливо у випадках легкого перебиу позалжарняних пневмонш у дггей, яю лiкуються в амбулаторних умовах [3]. У 2014 рош D. Greenberg та спiвавтори у своему дослщженш порiвияли ефективнiсть i безпечшсть 3-, 5- та 10-денного застосування амоксицилiну у дозi 80 мг/кг/добу у випадку нетяжко! позалжарня-но! пневмони у дiтей вiком вiд 6 мiсяцiв до 5 роюв. Ефективнiсть 5- та 10-денних курав була однако-вою i становила 100 %, а 3-денного — тгльки 60 % [9]. Учасники круглого столу з рацюнально! антибю-тикотерапи поширених захворювань дитячого в^ вважають достатнiми 5-деннi курси л^вання бета-
лактамними антибiотиками нетяжких позалжарняних пневмонш [10].
Не менш цжавим елементом нашого дослщжен-ня було питания прюритейв вибору антибактерГ-ального засобу. В ycix рекомендацiях амоксицилiн перорально е терапieю вибору для амбулаторних пашенпв. Макролiди показаш дiтям старше 5 роив рекомендацiями PIDS-IDSA та BTS у випадках, коли пщозрюеться атипова пневмонiя.
Для госпiталiзованих пацiентiв ВООЗ рекомендуе парентеральне лГкування ампiцилiном з ген-тамiцином. У випадку недiевостi другою лiнiею е гентамiцин з клоксацилшом або цефтрiаксон. BTS рекомендуе пероральну антибютикотерашю амок-сицилiном, навгть у пацiентiв з тяжким перебпом позалiкарияноi пневмони. За необхiдностi парентерального лГкування рекомендовано коамоксиклав, цефалоспорини II—III поколiния. У рекомендацгях PIDS-IDSA АБТ у госпiталiзованих пацiентiв по-чинаеться з парентерального введення ампщилшу або пенiцилiнy G у випадку, якщо дитина повнютю вакцинована, та цефалоспоришв III поколiння у випадку, якщо дитина не повнютю вакцинована або проживае в регiонi з високим рiвнем поширеностi пенiцилiн-резистентного пневмококу. Якщо пщ-озрюеться Staphylococcus aureus, то до вищенаведе-roi терапи рекомендуеться додати ванкомiцин або клшдамщин. Другою лiнiею АБТ е цефалоспорини III поколшня, у випадку пщозри на атипову пнев-монiю — макролщи (перорально або парентерально) у поеднанш з ß-лактамними антибютиками. Левофлоксацин рекомендований у терапи атиповоi пневмони для дiтей, якi досягли зрглосп росту або якi не можуть приймати макролiди. Використання антибютиюв вузького спектра, таких як пенщилши або амiнопенiцилiни, як стандарту лжування е важ-ливим, оскiльки вш може зменшити майбyтнi по-казники стшкосп до антибiотикiв [2].
Для того, щоб адекватно обрати мюце лiкyвания пацiента, запропоновано використовувати шкалу тяжкосп пневмони, розроблену групою американ-ських вчених пiд головуванням M.J. Fine (табл. 2) [11]. Вщповщно до ще! шкали госшталГзаци пщляга-ють дiти з III ступенем тяжкосп пневмони, тобто тi пащенти, якi в сyкyпностi набирають 70 i бiльше ба-лiв за вираженютю клiнiчних i лабораторно-функщ-ональних проявiв.
Оцiнка тяжкостi пневмони та, вщповщно, показана до госшталГзаци визначаються вираженiстю клiнiчних i лабораторно-функцюнальних проявiв захворювання (табл. 3) [11].
Для зютавлення принципiв та практики лжування позалжарняних пневмонш у дггей в Украш, зокрема у м. Львову нами було опрацьовано 260 карт стацюнарного хворого з позалжарняними пневмо-нгями, якГ лжувались у II педiатричномy вщдгленш КМДКЛ м. Львова протягом 2017 року.
На стацюнарному лГкуванш перебували дгти вь ком вГд 1 до 16 роив з позалжарняними пневмонгя-ми III (258 дггей) та IV ступеня тяжкостГ (2 дитини).
У 131 (50,4 %) випадку XBopi на пневмонiю дiти були скерован на стацiонарне лiкування лжаря-ми первинно! ланки, 91 (35,0 %) — випадки само-стiйного звернення батькiв з хворими на пневмо-нiю дiтьми у приймальне вщдшення КМДКЛ, 38 (14,6 %) — пащенти доставленi у стацiонар машиною швидко! медично! допомоги.
Тяжкгсть стану госпiталiзованих дiтей була обу-мовлена iнтоксикацiйним синдромом, високою i тривалою гарячкою та проявами дихально! недо-статностi.
Дiти з пневмонiями перебували на стацюнарно-му лжуванш вiд 5 до 24 дшв. У середньому термiн перебування на стацюнарному лiкуваннi хворих на пневмонго дiтей становив 8 днiв. 6 (2,3 %) хворих на пневмонго дггей потребували короткотривало! (1—5 дшв) госпи^заш! у видтення штенсивно! терат!.
Провiвши аналiз анамнезу захворювання хворих на пневмонго дггей, ми виявили, що на догост-тальному етат 102 (39,2 %) дитини з пневмошями отримували АБТ. Зокрема, застосовувались таю види антибiотикiв: 1) пенщилши: амоксицилiн та амоксицилiну клавуланат — 34 (33,3 %) випадки пе-рорально; 2) макролщи — 26 (25,5 %) випадюв перо-
рально; 3) цефалоспорини: I поколiння — 2 (2,0 %) випадки перорально, II поколшня — 8 (7,8 %) ви-падюв перорально, III поколiння — 31 (30,4 %) ви-падок, з них 23 (74,2 %) перорально та 8 (25,8 %) внутршньом'язово; 4) амшоглжозиди — 1 (1,0 %) випадок внутршном'язово.
Проаналiзувавши листок призначень карт ста-цiонарного хворого, ми отримали такi данi: стар-товими антибютиками, що призначались найчас-тiше госпи^зованим дiтям, були цефалоспорини III поколшня — 193 (74,2 %) дитини, а також по-еднання цефалоспорину з амшоглжозидом — 41 (15,8 %) дитина чи з макролщом — 10 (3,9 %) дггей. У 5 (1,9 %) пашенпв лжування починалось з комбь нацГi цефалоспорину III поколшня з амшоглжозидом та метрошдазолом, з них 3 дитини потребували госпи^заци у вщдглення iнтенсивноi терапп. У 4 (1,5 %) клшчних випадках АБТ починали з фтор-хiнолонiв — в анамнезi захворювання у цих дггей була неефективнiсть цефалоспорину III поколшня при амбулаторному лжуванш. У 3 (1,2 %) пашен-пв — з макролщв (усi дiти дошкiльного вжу, якi ам-булаторно лiкувались амоксицилшом без ефекту). По одному випадку призначення АБТ стартувало: з
Таблиця 1. Пор1вняння рекомендац1й Сполучених Штат1в Америки, Великобританй та Всесвтньо/' оргашзацн охорони здоров'я щодо антимкробно/' емп1рично/ терапИ уд'ией з пневмонею
Амбулаторно PIDS-IDSA BTS ВООЗ
Перша л^я Амоксицилш Амоксицилш Амоксицилiн
Друга л^я Макролщ8 Доксицикл^ Макролщ8 Коамоксиклав" Цефаклор Не визначено
Стащонарно PIDS-IDSA BTS ВООЗ
Перша л^я Ампщилш або пенЩилш G Цефтрiаксон або цефотаксимс Амоксицилш Ампщилш (або бензилпенЩилш) i гентамЩин
Друга л^я Цефтрiаксон або цефотаксим Левофлоксацин ВанкомЩин або клiндамiцинd Макролiдa Доксициклiнf Макролщ8 Коамоксиклав Цефуроксим Цефотаксим Цефтрiаксон Гентамiцин i клоксацилiнe Цефтрiаксон
Таблиця 2. Шкала тяжкост пневмонй уд'ией
Стушнь тяжкостi Кшьмсть балiв Ризик летальност (%) Рекомендацм щодо мкця надання допомоги
1 Менше 50 0,1 Амбулаторно
II 51—70 0,6 Амбулаторно
III 71—90 2,8 Госпiталiзацiя
IV 91—130 8,2 Госпiталiзацiя
V Бтьше130 29,2 Госпiталiзацiя
Примтки: a — якщо ймов1рним збудником е атипова флора (Mycoplasma pneumoniae, Chlamydophila pneumoniae); b — для пневмонй, пов'язаноi з грипом;c — для дтей, що не були повнстю вакциноваш; d — в поеднанн з ß-лактамним антиб'ютиком, якщо зап'щозрено наявшсть Staphylococcus aureus; e — якщо зап'щозрено наявнсть Staphylococcus aureus; f — якщо ймовiрним збудником е атипова флора (Mycoplasma pneumoniae, Chlamydophila pneumoniae) у д'ией старше 7 роюв.
амшоглжозиду (0,4 %) — неефективне амбулаторне лжування цефалоспорином III поколiння парентерально; цефалоспорину IV поколiння (0,4 %) — на амбулаторному етат приймали макролщ без позитивного ефекту; карбапенему (0,4 %) — неефективне л^вання цефалоспорином III поколшня у поеднанш з сульбактамом в амбулаторних умовах та наявшсть ексудативного плевриту як ускладнен-ня; цефалоспорину III поколiння + метрошдазол (0,4 %) — амбулаторне л^вання амоксицилiном без ефекту.
Важливим компонентом нашого дослiдження також був аналiз змiни АБТ за час стащонарного ль кування. За проаналiзованими даними встановлено, що у 135 (70,0 %) випадках iз 193 лжування цефа-лоспоринами III поколiння дало позитивний ефект i замiна антибютика не проводилась. У 41 (21,2 %) випадку цефалоспорин III поколшня змшювали на макролiд, у 10 (5,2 %) — на шший цефалоспорин III поколшня, 5 (2,6 %) разiв — на фторхшолон та 2 (1,0 %) рази — на комбшацго шшого цефалоспорину III поколшня з амшоглжозидом.
У 24 (58,5 %) випадках iз 41 лжування комбшащ-ею цефалоспорину i амiноглiкозиду було ефектив-ним, 11 (26,8 %) разiв змiнювалось на макролiд, 3 (7,3 %) рази — на фторхшолон та 3 (7,3 %) рази — на карбапенем.
У випадку, якщо лжування починали з поед-нання цефалоспорину III поколшня iз макролщом, 9 (90,0 %) разiв iз 10 така терапiя була ефективна, 1 (10,0 %) раз змшювалась на карбапенем.
У 3 (75,0%) випадках iз 4 лжування фторхшоло-ном було ефективним, 1 (25,0 %) раз замшювалось на макролщ.
2 (66,7 %) пащенти з 3, яким призначалась тера-п1я макролщом, не потребували змiни антибютика,
1 (33,3 %) пащенту змшювали на цефалоспорин III поколшня.
У клгтчшй практищ були випадки призначення комбшацп таких препаратiв, як цефалоспорин III поколшня з амшоглжозидом та метрошдазолом. З 5 випадкiв тгльки у 2 (40,0 %) така терапгя була ефективною, у 1 (20,0 %) пащента лiкування було змшене на макролщ, ще в 1 (20,0 %) — на карбапенем, а 1 (20,0 %) пащент потребував замши АБТ двь чi — спершу комбшащю замiнили фторхiнолоном, проте через вщсутшсть ефекту призначили карбапе-нем.
Щодо тривалосп лiкування антибiотиками дь тей, хворих на позалiкарнянi пневмонГ1, то тд час аналiзу карт стацiонарного хворого було виявлено, що середнiй термш прийому антибiотикiв становив 7 дшв. Залежно вiд тяжкостi перебiгу та швидкост регресування симптомiв захворювання АБТ тривала вiд 5 до 21 дня. У 12 (4,6 %) пащенпв прийом анти-бiотикiв тривав бгльше 14 днiв.
Ознайомившись з рекомендацiями, якi були на-даш пiд час виписки зi стацюнару дгтям-реконва-лесцентам, ми виявили, що уам 260 (100 %) пащ-ентам рекомендовано спостереження у дгльничного лiкаря i дитячого пульмонолога протягом 1 року, 19 (7,3 %) дням — азитромщин термiном вщ 3 до 5 днiв, 4 (1,5 %) дггам — цефподоксим на термш вщ 5 до 10 дшв, 3 (1,2 %) дггам — ципрофлоксацин протягом 5 дшв.
Висновки
За вищенаведеними даними можна дшти висно-вку, що у значнш частин випадюв (39,2 %) амбулаторне лГкування дгтей з пневмонГями було неефек-тивним, тобто стан дитини попршувався до такого, що потребував госшталГзацп, попри те, що застосо-
Таблиця 3.1ндекс тяжкост пневмонй удтей (Pneumonia Severity Index)
№шчш ознаки Бали Лабораторш ознаки Бали
BiK: Лейкоцитоз +10
< 6 MiC. +25 Лейкопешя +20
> 6 Mic. — 3 роки + 15 Анемт +10
3-15 poKiB +10 pH < 7,35 +30
CynyTHi захворювання: BUN > 11,0 ммоль/л +20
ВВС +30 Hct < 30 % +10
Гiпотрофiя +10 SaO2 < 90 % +20
Патолопя нирок +10 КВП +20
lмунодефiцитний стан +10 Мультилобарна шфтьтра^я на +15
Порушення свщомосп +20 peHTreHorpaMi
Задишка +20 1ТШ +40
Цiаноз + 15 Плевральний ексудат +30
Бть в грудях +10 Дeстpукцiя +50
Токсична енцефалопатiя +30
Температура тта > 39 або < 36 °С + 15
Тахiкардiя +10
Примтки: ВВС — вроджена вада серця; КВП — кардюваскулярш порушення; BUN — залишковий азот; 1ТШ — ¡нфекц'!йно-токсичний шок; Hct — гематокрит.
вувались антибiотики вщповщно до рекомендацiй Í3 лiкування пневмонiй у дiтей Сполучених Штатiв Америки, Великобритании та Всесвггаьо! органiзацГi охорони здоров'я, а подекуди HaBiTb i АБТ сильш-шого рiвня (цефалоспорини II—III поколiнь).
Якщо аналiзувати етап стацiонарного лiкування хворих на пневмонго дггей, то помгтно, що достат-ньо високою м1рою воно збiгаeгься з рекомендац1я-ми PIDS-IDSA, особливо враховуючи те, що саме в цих рекомендац1ях найбгльш широко та чгтко сфор-мульовано принцип вибору АБТ залежно в1д ймо-в1рного збудника.
Пор1внюючи тривалють АБТ в сгацiонарi, мож-на стверджувати, що термiни прийому антибакте-рiальних засобiв також збiгаються з рекомендац1я-ми щодо лiкування пневмонш у дiтей Сполучених Штатiв Америки, Великобритании та Всесвiтньоi оргашзацп охорони здоров'я. Хоча були зафжсоваш i бгльш довг1 курси АБТ, проте ЗСх к1льк1сть е досить малою (4,6 %), що е допустимим серед таког кгль-кост1 пащентш.
На основ1 проанал1зованих джерел можна д1йти висновку, що питання тривалост1 застосування, а подекуди i вибору антибактер1ального засобу е до-вол1 дискус1йним та потребуе подальшого вивчення.
Конфлiкт ÍHTepecÍB. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конфл1кту 1нтерес1в при шдготовщ даноi статп.
References
1. World Health Organization. Pneumonia. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/pneumonia. Accessed: November 7, 2016.
2. Usonis V, Ivaskevicius R, Diez-Domingo J, et al. Comparison between diagnosis and treatment of community-acquired pneumonia in children in various medical centres across Europe with the United States, United Kingdom and the World Health Organization
guidelines. Pneumonia (Nathan). 2016 May 2;8:5. doi: 10.1186/ s41479-016-0005-y.
3. Bradley JS, Byington CL, Shah SS, et al. The management of community-acquired pneumonia in infants and children older than 3 months of age: clinical practice guidelines by the Pediatric Infectious Diseases Society and the Infectious Diseases Society of America. Clin InfectDis. 2011 Oct;53(7):e25-76. doi: 10.1093/cid/cir531.
4. Harris M, Clark J, Coote N, et al. British Thoracic Society guidelines for the management of community acquired pneumonia in children: update 2011. Thorax. 2011 Oct;66 Suppl 2:ii1-23. doi: 10.1136/thoraxjnl-2011-200598.
5. WHO. Pocket Book of hospital care for children. Guidelines for the management of common illnesses with limited resources. Second edition. Geneva: World Health Organization; 2013. 80-91 pp.
6. Jain S, Williams DJ, Arnold SR, et al. Community-acquired pneumonia requiring hospitalization among U.S. children. N Engl J Med. 2015 Feb 26;372(9):835-45. doi: 10.1056/NEJMoa1405870.
7. Thorburn K, Harigopal S, Reddy V, Taylor N, van Saene HK. High incidence of pulmonary bacterial co-infection in children with severe respiratory syncytial virus (RSV) bronchiolitis. Thorax. 2006 Jul;61(7):611-5. doi: 10.1136/thx.2005.048397.
8. Mokiia-Serbina SA, Litvinova TV, Plohinov GA. Community-acquired pneumonia in children: current approaches to the duration of antibiotic therapy. Zdorov'e rebenka. 2016;(70):138-141. doi: 10.22141/2224-0551.2.70.2016.73837. (in Russian).
9. Greenberg D, Givon-Lavi N, Sadaka Y, Ben-Shimol S, Bar-Ziv J, Dagan R. Short-course antibiotic treatment for community-acquired alveolar pneumonia in ambulatory children: a double-blind, randomized, placebo-controlled trial. Pediatr Infect Dis J. 2014 Feb;33(2):136-42. doi: 10.1097/INF.0000000000000023.
10. The resolution of roundtable participants on rational antimicrobial therapy of common childhood diseases from 24 February 2010. Zdorov'e rebenka. 2010;(23). Available from: http://www.mif-ua. com/archive/article/12747. Accessed: August 11, 2010. (in Russian).
11. Maidannyk VG, Emchinskaya EA. Clinical practice guidelines for the diagnosis and treatment of community-acquired pneumonia in children on evidence-based medicine. Kyiv; 2014. 43p. (in Ukrainian).
OTpuMaHO 30.10.2018 ■
Няньковский СЛ.1, ФуртакР.Н.1, Яцула М.С.1, Бережная ИЮ.2
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
21Коммунальное некоммерческое предприятие «Городская детская клиническая больница г. Львова», г. Львов, Украина
Антибиотикотерапия внебольничных пневмоний у детей: сравнение международных рекомендаций и современной практики в Украине
Резюме. Актуальность. Заболевания органов дыхания остаются актуальной медико-социальной проблемой педиатрии. Цель исследования: изучение актуальных научных источников по лечению пневмоний у детей, сравнительный анализ рекомендаций ведущих стран по ан-тибиотикотерапии (АБТ) внебольничных пневмоний и принципов АБТ у детей с внебольничной пневмонией в г. Львове. Материалы и методы. Использованы контент-анализ, метод системного и сравнительного анализа относительно АБТ у детей с внебольничной пневмонией; проведен ретроспективный анализ историй болезни детей с внебольничной пневмонией. Результаты. Мы сравнили рекомендации Общества детских инфекционных болезней — Американского общества инфекционных заболе-
ваний (PIDS-IDSA), Британского торакального общества (BTS) и Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ) относительно АБТ внебольничных пневмоний у детей. ВОЗ рекомендует АБТ в течение 5 дней нетяжелых вне-больничных пневмоний, а в рекомендациях BTS не указана продолжительность лечения. По мнению экспертов PIDS-IDSA, лучше всего изучены 10-дневные курсы АБТ. Во всех рекомендациях амоксициллин перорально указан как терапия выбора для амбулаторных пациентов. Для госпитализированных пациентов ВОЗ рекомендует парентеральное лечение ампициллином с гентамицином. BTS рекомендует пероральную антибиотикотерапию амокси-циллином, а PIDS-IDSA предлагает начинать лечение с парентерального введения ампициллина или пеницилли-
на G в случае, если ребенок полностью вакцинирован, и цефалоспорина III поколения в случае, если ребенок не вакцинирован полностью. Для сравнения принципов и существующей практики АБТ внебольничной пневмонии были проанализированы 260 карт стационарного больного с внебольничной пневмонией II педиатрического отделения Коммунальной городской детской клинической больницы г. Львова за 2017 год. Стартовыми антибиотиками, которые назначались чаще всего детям с пневмонией
в стационаре, были цефалоспорины III поколения. Средний срок приема антибиотиков составлял 7 дней. Выводы. На основании проанализированных источников можно сделать вывод, что вопрос длительности применения, а иногда и выбора антибактериального средства является достаточно дискуссионным и требует дальнейшего изучения.
Ключевые слова: внебольничная пневмония; дети; антибактериальная терапия
S.L. Nyankovskyy1, R.N. Furtak1, M.S. Yatsula1,1.Yu. Berezhna2
1Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Communal Nonprofit Enterprise "Lviv City Children's Clinical Hospital», Lviv, Ukraine
Antibiotic therapy of community-acquired pneumonia in children: comparison of international guidelines and current practice in Ukraine
Abstract. Background. Respiratory diseases are a serious medical and social problem in pediatrics. The aim of the study was to research the current scientific sources for the treatment of community-acquired pneumonia in children, to conduct a comparative analysis of the recommendations of the leading countries on antibiotic therapy (ABT) of the community-acquired pneumonia and ABT principles in children with community-acquired pneumonia in Lviv. Materials and methods. We used content analysis, method of systemic and comparative analysis regarding ABT in children with community-acquired pneumonia as well as a retrospective analysis of medical records of children with community-acquired pneumonia. Results. We compared the guidelines of the Pediatric Infectious Diseases Society — Infectious Diseases Society of America (PIDS-IDSA), the British Thoracic Society (BTS) and the World Health Organization (WHO) on ABT of community-acquired pneumonia in children. WHO recommends ABT of non-severe community-acquired pneumonia for 5 days, and BTS recommendations do not indicate the duration of treatment. According to
PIDS-IDSA experts, the 10-day ABT courses are best studied. According to all guidelines, oral administration of amoxicillin is a choice-therapy for outpatient cases. For inpatient incidences WHO recommends treatment of ampicillin and genta-micin combination. BTS recommends oral antibiotic therapy of amoxicillin, and PIDS-IDSA suggests starting treatment with administration of ampicillin or penicillin G in the cases of a fully vaccinated child and III generation cephalosporin in case the child is not fully vaccinated. We analyzed 260 medical records of children with community-acquired pneumonia of the Pediatric Department 2 of Lviv City Children's Clinical Hospital in 2017. Third generation cephalosporins were most often prescribed to children with pneumonia in the hospital. The average duration of antibiotic treatment was 7 days. Conclusions. Based on the analyzed sources, we can conclude that the question of the antibiotic therapy duration and sometimes the choice of antibacterial agent is quite controversial and requires further study. Keywords: community-acquired pneumonia; children; antibacterial therapy
