CC BY
10
BÎCHHK Украгнсъког медичног' cm оматолог in ног' академИ'
9. Нетяженко В.З., Барна О.М. Бть у груджй клпцк fliamoc-тика та диференцшна д1агностика // Лки УкраТни. - 2005. - № 5. - С.18-21.
10. Нетяженко В. 3., Барна О. М. 1шемнна хвороба серця у жЫок: особливое^ факторш ризику// УкраТнський кардю-лопчний журнал- 2003.
11. CipeHKO Ю. М. Анпотензинова система та нирки: погляд крЬь призму артер1альноТ ппертензп //УкраТнський кар-дюлогнний журнал. - 1997. - №4.
12. Татарчук Т.Ф., Ильяш М.Г. Особенности лечения ишеми-ческой болезни сердца у женщин // УкраТнський кардю-лопчний журнал - 1998. - №4. - С.16-18.
13. Фофанова Т.Ф., Юренев А.П. Немая ишемия миокарда при артериальной гипертонии // Кардиология. - 1993. -, Т.32. - № 9/10. - С.70-74
14. Brochier M.L, Arwidson P. Coronary heart disease risk factors in women. // Eur. Heart J. - 1998. - V.19 (Suppl A). -P.45-52 .
15. Douglas P.S., Ginsburg G.S. The evaluation of chest pain in women // N. Engl. J. Med . - 1996. - V.334, N 20. - P.1311-1315.
16. Epstein M., Tobe S. Current Opinion in Nephrology and Hypertension. Eur Heart J 2001; 22:1343-1352
17. Jochmann N., Stangl K., Garbe E. et al. Female-specific aspects in the pharmacotherapy of chronic cardiovascular diseases // Eur. Heart J. - 2005. - V.26(16). - P.1585-1595
18. Rosenfeld J. Heart disease in women. Gender-specific statistics and prevention strategies for a population at risk // Postgrad.Med. - 2000. - Vol.107, N 6. - P.28-34.
19. Stimpel M., Koch B., Pharmacological and Clinical Profile of Moexipril: A Concise Review Chrysant and Chrysant J Clin Pharmacol 2004; 44: P.827-836
20. Viscoli C.M., Brass L.M,. Kernan W.N et al. A clinical trial of estrogen-replacement therapy after ischemic stroke. // N. Engl. J. Med. - 2001. - V.345, N 17. - P.1243-1249.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА, В СОЧЕТАНИИ С РЕНОПАРЕНХИМАТОЗНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ УЖЕНЩИН СТАРШЕГО ВОЗРАСТА. Катеренчук И.П., Ефименко А.В.
Ключевые слова: Ишемическая болезнь сердца, артериальная гипертензия, , особенности клинического течения, дислипиде-мия, женщины старшего возраста.
Ишемическая болезнь сердца и артериальная гипертензия остаються основными причинами смертности и инвалидности в Украине. В обзоре приведены современные данные об особенностях клинического течения и лечения ишемической болезни сердца, в сочетании с ренопаренхиматозной артериальной гипертензией у женщин старшего возраста
Summary
THE FEATURES OF THE CLINICAL COURSE AND TREATMENT CORONARY HEART DISEASE, ASSOCIATED WITH RENOPARENCHYMAL ARTERIAL HYPERTENSION IN OLDER WOMEN. Katerenchuk I.P., Yefimenko A.V.
Key Words:Coronary heart disease, arterial hypertension, features of the clinical course, dyslipidemia, older woman
Coronary heart disease and arterial hypertension are the most important cause of death and disability in Ukrain.Jn thejeview there are modern approaches to the features of the clinical course and treatment coronary heart disease, associated with renoparenchymal arterial hypertension in older woman.
УДК 616.12-008.331.1:615
ЕФЕКТИВМСТЬ CAPTAHIB ПРИ АС0Ц1Й0ВАНИХ КАРД10Л0Г1ЧНИХ СТАНАХ: М1СЦЕ Л03АРТАНУ.
Катеренчук 1.П., Ткаченко Л.А.
Вищий державний навчальний заклад УкраУни «Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я», Полтава
У cmammi обговорюешъся доцшътстъ застосування capmanie i, зокрема, лозартану, у nav^ienmie з асоцшованими кapдiологiчнuмu cmaнaмu. Apгуменmуemъcя доцiлънicmъ включення capmaнiв у схеми лтування naцieнmiв з apmеpiaлъною гinеpmензieю, фiбpuляцieю передсердъ, хротчними захворюваннями нирок, цукровим дiaбеmом
Ключов1 слова: сартани, лозартан, асоцшоваы кардюлопчы стани, артер1альна ппертензт
Першим сартаном був саралазин, синтезова-ний рашше, шж ¡нпб1тори АПФ, однак вш не не-був широкого розповсюдження, осктьки вводив-ся лише парентерально, тривалють його дм була короткою, а ефекти ¡нод1 непередбачуваними.
Другим за чисельнютю препаратом був лозартан, синтезований наприк1нц1 90-х рок1в XX сто-р1ччя. В1н е ¡мщазоловим, а не пептидним пох1д-ним \ волод1е високою виб1рков1стю до АТ1 ре-цептор1в. У подальшому були створен! ¡нш1 непептиды БРА, назван! сартанми.
Клас сарташв нал1чуе с1м препарат1в, як1 представлен! 4 пщгрупами, залежно вщ Тх х1м1чно1 структури:
- б1фентов1 пох1дн1 тетразолу: лозартан, ¡р-бесартан, кандесартан;
- неб1фен1лов1 пох1дн1 тетразолу: телмюар-тан;
- неб1фен1лов1 нететразоли: епростан;
- негетероцикл1чн1 сполуки: валсартан. Лозартан \ кандесартан е пролками \ вплива-
ють через своТ активн1 метабол1ти. 1нш1 сартани е активними формами.
Практично для них вах доведений вплив на жорсш к1нцев1 точки серцево-судинного конт1ну-уму. Лозартан через 4 роки пюля реестрац1| вв1йшов у М1жнародн1 консенсуси по л1куванню артер1ально1 г1пертензЛ, а п1зыше \ серцевоТ не-достатностг
Не викликае сумн1в1в той факт, що окрем1 сартани мають своТ особливост1:
- фармакок1нетичн1 - бюдоступнють, розпо-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
дт, перюд натввиведення,
- фармакодинам1чш - спорщненють до ангю-тензинових рецептор1в першого i другого тишв, конкурентне зв'язування;
- агон1зм до РРАР-рецептор1в, вщповщальних за чутливють периферичних тканин до ¡нсу-лшу;
- урикозур1чний ефект;
- здатнють пригшчувати симпатичну нервову систему.
На niflCTaBi результате великих багатоцентро-вих дослщжень можна стверджувати про
наявнють у Bcix сарташв класових ефект1в, го-ловним з яких е стабтьний i тривалий контроль артер1ального тиску. Одночасно у великш кть-KOCTi дослщжень виявлено низку важливих орга-нопротекторних ефект1в - кардюпротекц1я (LIFE), нефропротекц1я (RENAL) , нейропротек-ц1я (MOSES, ACCESS), покращення гл1кем1чного контролю (LIFE, ALPINE).
У рекомендац1ях Свропейського товариства кардюлопв i Свропейського товариства apTepia-льнoï ппертензп по д1агностиц1 i лкуванню АГ (2007) вщзначеш cитyaцiï, коли призначення сарташв е найбтьш доцтьним. Це наступш:
- серцева недостатнють;
- пюляшфарктний nepiofl;
- м1кроальбумшур1я;
- пpoтeïнypiя;
- д1абетична нефропаля;
- ниркова недостатнють;
- ппертроф1я л1вого шлуночка;
- пароксизмальна форма ф1бриляцп перед-сердь;
- метабол1чний синдром;
- непереносимють 1АПФ;
Абсолютними протипоказаннями до сарташв е BariTHicTb, пперкал1ем1я, двоб1чний стеноз нир-кових артерш.
Артер1альна г!пертенз1я. В останш роки одержан! переконлив1 дан1, що сартани за кл1н1-чною ефективнютю не поступаються ¡ншим ан-типпертензивним засобам р1зних фармаколог1ч-них груп.
У 2008 роц1 був завершений метаанал1з, у якому була проведена оцшка пор1вняльно1' ефе-KTHBHOCTi 1АПФ i АРА II у лкуваны АГ [1]
Пров1вши статистичний анал1з 61 досл1дження, у тому числ1 47 рандом1зованих, автори д1йшли висновку , що АРА П, як i ¡нпб1тори АПФ, воло-д1ють здатн1стю знижувати артер1альний тиск.
В ¡ншому досл1дженн1 проводили пор1вняльний анал1з АТ-залежних i АТ-незалежних ефект1в препарат1в, блокуючих РААС. Були зроблен1 ви-сновки, щодо 0flHHaK0B0ï частоти позитивного впливу на частоту коронарних подш 1АПФ та БРА II.
Кл1н1чн1 досл1дження, у яких проводили пор1вняння впливу АРА II та ¡нших антиг1пертензивних засоб1в на захворюван1сть i смертнють при АГ засв1дчили, що сартани не лише не поступаються за антиппертензивною
ефективнютю, але i в окремих випадках можуть ефектившше впливати на прогноз.
Так, зокрема, у досл1дженн1 LIFE, у яке було включено понад 9000 пац1ент1в з АГ i ЕКГ-ознаками г1пертроф|| л1вого шлуночка, протягом 5-р1чного спостереження зниження AT п1д впли-вом лозартану було аналог1чним зниженню AT у rpyni пац1ент1в, яким призначали атенолол. При цьому лозартан виявився на 13% б1льш ефекти-вним щодо попередження серцево-судинних подш, на 25% ефектившше попереджував ¡нсульти i в одинаковому з атенололом ступен1 попереджував розвиток ¡нфаркту м1окарда. Одночасно лозартан пор1вняно з атенололом сприяв регре-су г1пертроф|| л1вого шлуночка.
Хрошчна серцева недостатнють. Актива-ц1я РААС е одыею з кпючових ланок у патогенез! серцевоТ недостатност1, сприяючи розвитку ре-моделювання серцево-судинноТ системи i про-гресуванню захворювання.
Вперше можлив1сть застосування сартан1в у Tepanii хрон1чно1 серцевоТ недостатносп була п1дтверджена у дослщженнях ELITE I ELITE-2. Терап1я каптоприлом i лозартаном у хворих з серцевою недостатн1стю одинаково впливала на смертнють у дослщженш ELITE-2 (10,4% i 11,7% в1дпов1дно) при спостереженш протягом 555 дн1в [2].
У той же час лозартан характеризувався кра-щою переносим1стю пор1вняно з каптоприлом. У rpyni сартану з-за небажаних явищ змушен1 були припинити л1кування 9,7% пац1ент1в, а в rpyni 1АПФ - 14,7%. Под1бн1 результати були отриман1 у дослщженш OPTIMAL, у яке були включен! па-ц!енти з серцевою недостатнютю, як! перенесли ¡нфаркт м!окарда. Смертнють у rpyni лозартану при спостереженш протягом 2,7 poKiB склала 18% i достов1рно не в1др1знялась вщ такоТ у rpyni каптоприлу -16% [3]. Аналопчш результати були отримаш у досл1дженн1 VALIANT. У пащенлв з перенесеним ¡нфарктом м1окарда, який усклад-нився систол1чною дисфункц1ею л1вого шлуночка, серцевою недостатн1стю - Hi тератя валсар-таном, Hi терашя каптоприлом, Hi комб1нац1я двох npenapaTiB на мала переваг по вщношенню смертност1 та ¡нших клш1чних насл1дк1в.
Таким чином, 1АПФ i сартани одинаково здатн1 покращувати прогноз у пац1ент1в з дисфункц1ею л1вого шлуночка.
Ф1бриляц1я передсердь. При тривалому л1-куванн1 пац1ент1в з миготливою аритм1ею виб1р CTpaTerii контролю ритму не здшснюе впливу на довготривалий прогноз, хоча i покращуе якють життя пац1ент1в, зменшуючи виражен1сть симп-TOMiB [4].
Антиаритм1чна терап1я досить часто погано переноситься пац1ентами, радючастотш методи доступн1 обмеженому колу хворих, тому пошук безпечних фармаколог1чних 3aco6iB, здатних впливати на nepe6ir миготливоТ' apnTMii i прогноз пац1ент1в, тривае. У спектр вивчення нових ме-дикаментозних 3aco6iB входять i сартани. Дове-
Том 9, Выпуск 3
21
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
дено пщвищення тканинного р1вня ангютензин-перетворюючого фермента i збтьшення експер-cii рецептор1в до ангютензину у пац1ент1в з ф1б-риляц1ею передсердь. Активац1я РААС залучена у прогресування ХСН i може сприяти виникнен-ню ф1бриляцп передсердь. Ангютензин II, викли-каючи прол1ферац1ю ф1бробласт1в i знижуючи активн1сть колагеназ, е потужним активатором процеав ф1брозу м1окарда. Блокада РААС пщ впливом АРА II або 1АПФ приводить до сповть-нення процес1в ф1брозу м1окарда, зниженню тис-ку у л1вому передсерд1, зменшенню ектошчноТ' активност1 передсердь [5].
KpiM того, певну роль у профтактиц1 ф1бриля-цп передсердь може вщ1гравати прямий безпо-середн1й гемодинам1чний ефект препарат1в за рахунок зниження пюлянавантаження.
При анал1з1 рандом1зованих досл1джень одержан! переконлив1 докази, що сартани здатн1 зни-жувати частоту появи нових напад1в ф1бриляцп передсердь пор1вняно з плацебо.
KpiM зменшння ризику виникнення нових eni-зод1в ф1бриляцп передсрдь, сартани здатн1 по-переджувати появу рецидив1в при пароксизма-льнш форм1 захворювання. Сартани та 1АПФ можуть волод1ти безпосередн1м антиаритм1чним ефектом, поск1льки анг1отензин II здатний брати участь у процесах електричного ремоделювання передсердь нав1ть за в1дсутност1 СН
I хоча багато вже з'ясовано, однак для оц1нки переваг одного класу над ¡ншим у профтактиц1 розвитку порушень ритму, а також оц1нки рол1 засоб1в, впливаючих на РААС, у лкуванш ф1б-риляцп передсердь необх1дним е проведения подальших досл1джень.
Нефропротекторна д!я. Зменшення ступеня протеТ'нурп асоц1юеться з спов1льненням прогресування хрошчноТ' хвороби нирок. Накопичено достатньо даних, як1 св1дчать про те, що i сартани i 1АПФ здатн1 зд1йснювати позитивний вплив на функц1ональний стан нирок.
У дослщженш RENAL нефропротекторний ефект лозартану не залежав в1д р1вня AT. У до-сл1дженн1 lRMA-2 у хворих АГ i цукровим д1абе-том 2 типу зареестровано значне зниження час-тоти м1кроальбумшури, незалежного фактору ризику серцево-судинних захворювань. Зниження ризику прогресування д1абетично!' нефропатп проявлялось незалежно в1д антиппертензивного ефекту препарату.
У ¡ншому дослщженш, де було проанал1зовано 59 дослщжень (6181 пащент) , присвячених по-р1внянню нефропротекторного потенц1алу 1АПФ, сарташв i антагон1ст1в кальц1ю у oci6 з хрошчни-ми захворюваннями нирок, автори д1йшли ви-сновку, що АРА II i 1АПФ були однаково ефекти-вними у зниженш протеТ'нури, а при пор1внянн1 з антагон1стами кальц1ю перевага була на боц1 АРА. [6]
Сартани зменшували протеТ'нуршнезалежно
в1д ступеня Ii вираженост1 i причини розвитку.
Висновок
На сучасному piBHi п1знання ефективн1сть сарташв, як антиппертензивних засоб1в е безсумш-вною. Абсолютно обгрунтованим е розширеня показань до призначення АРА II, як1 вийшли за меж1 антиг1пертензивних засоб1в i довели свою ефективнють значно покращувати прогноз пац1-ент1в, впливаючи на Bei ланки серцево-судинного та ниркового контшууму. 1снуе г1поте-за про користь призначення сартан1в пац1ентам з систол1чною серцевою недостатн1стю, як1 перенесли ¡нфаркт м1окарда, а призначення патентам з порушенням д1астол1чно1 функцп сприяти-ме зворотньому розвитку ремоделювання, вщ-новленню процес1в релаксац|| мюкарда, тим самим зменшуючи ступ1нь вираженост1 СН. Здат-н1сть сарташв впливати на процеси електричного ремоделювання передсердь, дозволяе реко-мендувати сартани особам з пароксизмальною формою ф1бриляцп передсердь.
Сартани волод1ють нефропротеторною д1ею у oci6 з д1абетичною нефропат1ею i хрон1чною хворобою нирок, при цьому ефект не залежить в1д ступеня зниження AT.
Потреба у призначенш комб1новано1 Tepanii наявна у двох третин пац1ент1в з АГ, що спону-кае до пошуку ефективних i безпечних комбшо-ваних форм. Одн1ею з комбшацш, як1й надаеться перевага е призначення АРА II з г1дрохлорт1ази-дом. У досл1дженн1 INCLUSIVE застосування са-ртану (¡рбесартану) з г1дрохлорт1азидом дозволило досягти ц1льового р1вня AT у 69% пац1ент1в, у яких монотерап1я була неефективною. Найдо-цтьшше розпочинати л1кування у дебют1 захворювання, що дозволяе не лише пщвищити ефективнють i досягти цтьового р1вня AT, але i уни-кати поб1чних реакц1й.
Л1тература
1. Matchar D.B., Mc Crory D.C., Orlando R.A. Systematic review: comparative effectiveness of angiotensin-converting enzyme inhibitors and angiotensin II receptor blockers for treating essential hypertension.// Ann. Int. Med. - 2008. -V.148.- P.16-29.
2. Pitt B., Poole-Wilson P.A., Segl R. Effect of losartan compared with captopril on mortality in patients with symptomatic Heart failure: randomized trial - the Lozartan Hearth Failure Survival Study ELITE II. // Lancet. - 2000. -V.355.- P.1582-1587.
3. Dickstein K., Kjeckshus J. Effects of losartan and captopril on mortality and mortality high-risk patients after acute myocardial infarction: the optimal randomized trial. // Lancet. - 2002. - V.360. - P. 752-760.
4. Van Gelder I.C., Hagens V.E., Bosker H.A. A comparison of rate control and hythm control in patients with atrial fibrillation. // N.Engl. J.Med. - 2002. - V.347. - P.1834-1840.
5. Goette A., Arndt M., Rocken C. Regulation of angiotensin II receptor subtypes durig atrial fibrillation in humans. // Circulation.-2000.-V.101 .-P.2678-2681.
6. Kunz R., Friedricy C., Wolbers M. Meta-analysis: effect of monotherapy and combination therapy with inhibitors of the renin-anhiotensin system on proteinuria in renal disease. // Ann.Int. Med.-2008.-V. 148.-P.30-48.
Актуальн проблеми cy4acHoï медицини
Реферат
ЭФФЕКТИВНОСТЬ САРТАНОВ ПРИ АССОЦИИРОВАННЫХ КАРДИОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ: МЕСТО ЛОЗАРТАНА Катеренчук И.П.. Ткаченко Л.А.
Ключевые слова: сартаны, лозартан, ассоциированные кардиологические состояния, артериальная гипертензия
В статье обсуждается целесообразность применения сартанов и , в частности, лозартана, у пациентов с ассоциированными кардиологическими состояниями. Аргументируется целесообразность включения сартанов у схемы лечения пациентов с артериальной гипертензией, фибрилляцией предсердий, хроническими заболеваниями почек, сахарным диабетом.
Summary
EFFECTIVENESS OF SARTANS UNDER ASSOCIATED CARDIOLOGICAL CONDITIONS: ROLE OF LOSARTAN. Katerentchuk I.P., Tkatchenko L.A.
Key words: sartans , losartan, associated cardiological conditions, arterial hypertension.
The paper discusses the appropriateness in applying sartans and namely lasortan for patients with associated cardiological conditions. It is advised to introduce sartans into the therapeutic schemes of management the patients with arterial hypertension, atrial fibrillation, chronic kidney diseases, diabetes mellitus.
УДК 616.127-005.8-053.9:612.13
СОСТОЯНИЕ ГЕМ0ВАСКУЛЯРН0Г0 Г0МЕ0СТАЗА У ЛИЦ ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА, ПЕРЕНЕСШИХ Q-ИНФАРКТ МИОКАРДА
Коберник H.H.
ГУ «Институт геронтологии АМН Украины», г. Киев
Представлены результаты изучения особенностей морфофункционалъного состояния левого желудочка и показателей гемоваскулярного гомеостаза у пациентов старше 60 лет, перенесших Q-ИМ. Анализ полученных результатов подтверждает взаимосвязь изменений основных показателей гемоваскулярного гомеостаза с морфофункционалъным состоянием миокарда, а именно, - повышенный тромботический статус с выраженным нарушением сократительной способности миокарда, что является неблагоприятным прогнозом относительно клинического состояния пациентов и уменьшения длительности их жизни.
Ключевые слова: гемоваскулярный гемостаз, инфаркт миокарда, систолическая дисфункция миокарда, пациенты старшего возраста
недостаточно.
При этом очевидно, что развитие дисфункции ремоделированного желудочка связано не только с локальным поражением более или менее обширного участка сердечной мышцы и запуском нейро-гуморальных дезадаптивных механизмов, но и с дестабилизацией гемоваскулярного гомеостаза, обуславливающего развитие функциональной недостаточности миокарда [7, 12].
Развивающееся нарушение периферического звена гемоваскулярного гомеостаза является одним из важных прогностических показателей и критерием прогрессирования синдрома не только миокардиальной, но и полиорганной недостаточности у больных со сниженной фракцией выброса [16]. Так, вследствие невозможности обеспечения непрерывности кровотока нарушается адекватное поддержание достаточного для транскапилярного обмена уровня перфузионно-го давления, снижаются защитные свойства сосудистой стенки [6, 8]. В условиях нарушения единого правила формирования стабильности происходит смещение функционирования систем в сторону гиперкоагуляции и снижения фиб-ринолитического потенциала крови, что объясняет большое количество тромбозов и эмболий у пациентов с ХСН на фоне перенесенного инфаркта миокарда. Так, согласно результатам
Сердечно-сосудистые заболевания занимают лидирующее место в структуре смертности и инвалидизации населения всего мира, являясь причиной смерти 60% и инвалидности 33% больных в Украине. По-прежнему доминирующей нозологией с наиболее неблагоприятным прогнозом является ИБС. Особое положение в общей структуре данной патологии занимают больные, ранее перенесшие инфаркт миокарда, до 50% которых умирают на протяжении первого года после развития недостаточности кровообращения, связанного с
коронарным событием [15]. Не требует доказательств, что в основе острого ИМ лежит активация внутрисосуд истого томбообразования. Вцелом, развитие миокардиальной ишемии, скорость и интенсивность ее прогрессирования напрямую связаны с функциональным состоянием эндотелия, тромбоцитов, эритроцитов и других внутрисосудистых элементов, составляющих понятие гемоваскулярного гомеостаза [3, 14] При этом, не смотря на многокомпонентную патофизиологическую обусловленность развития постинфарктного ремоделирования миокарда, взаимосвязи структурно-
геометрических и функциональных изменений сердечной мыщцы с состоянием системы внут-рисосудистого гемостаза на сегодня изучены
Том 9, Bunycê 3
23
