CC BY
14ЕФЕКТИВНЕ ОЧИЩЕННЯ ВЩПРАЦЬОВАНО! ВОДИ НА АВТОМИЙКАХ МЕТАЛОКЕРАМ1ЧНИМИ Ф1ЛЬТРАМИ
1д. т. н., професор Рудь В. Д., 2к. т. н., асистент Повстяна Ю. С., 1астрант Савюк I. В., 1к. т. н., старший викладач Самчук Л. М.
Украта, м. Луцьк, Луцький нацюнальний техшчний ушверситет 1 кафедра прикладна мехатка; 2кафедра комп 'ютерних технолоай
Abstract. On the basis of theoretical analysis and experimental studies, a porous cermet material based on steel and saponite scales for wastewater treatment in a car wash is proposed. Experimental studies have shown that the proposed material is competitive in a market economy. Calculations of expenses for the manufacture of porous ceramic products have been made. It is economically grounded that it is expedient to implement this project on the condition of its successful implementation, the payback period is within the limits of the norm - 1,79 years (the normative is 1,5-2,5 years).
Keywords: cleaning solvents, petrochemicals, synthetic surfactants, porous ceramic products.
Вступ. Мийки автомобшв e джерелом 80-85 % виробничих спчних вод автопромислового комплексу [1]. Водний баланс територи мийки автомобшв формуеться в наслщок взаемодп складових його показниюв, тобто обсяги зливового стоку, обсяг шфшьтрацп i величини випаровування, як впливають на змши запашв вологи на водозборь Локальш очисш споруди, на як надходить акумульована на територи автомийки спчна вода, виконують роль конструкцш, що дозволяють зберегти еколопчний баланс. При виборi очисно! споруди необхщно враховувати еколопчш вимоги по ступеш очищення поверхневих стоюв, надшшсть споруд, стутнь його апробацп, а також природньо-клiматичнi, гiдрологiчнi та rрунтовi умови територи будiвництва. Мийка автотранспорту призводить до витрати прюно! води i утворення великого обсягу стоюв, що поряд з великими «водними» проблемами неприпустима.
Якiсно очистити автомобшь вiд забруднень тiльки за допомогою води пiд великим тиском з малими витратами неможливо. Тому в технолопчних схемах очисних споруд застосовуються спецiальнi миючi засоби, що мютять поверхнево-активнi речовини, якi також потрапляють в стiчнi води автомийок. Шюдливими речовинами, якi мiстяться в спчних водах автомийок i завдають значно! шкоди навколишньому середовищу, зокрема водним об'ектам, е нафтопродукти, солi важких металiв, СПАР, автошампунi. За чинними нормативними документами воду вщ мийки автомашин допускаеться скидати у мюьку мережу каналiзацil тiльки при !х очищеннi на локальних очисних спорудах. Основною вимогою екологiчного законодавства - використання для мийки автомобшв тшьки зворотну воду, а питну - як виняток. У сучасному свiтi використовуються фiльтри безперервно! ди, в них процеси фшьтраци i промивки вiдбуваються безперервно [2]. Наприклад, фшьтри якi повинш задовiльнити наступи вимоги: — надiйно затримувати бшьшу кiлькiсть твердих частинок i диспергуванш води: мати невеликий гiдравлiчний ошр при максимальнiй питомiй пропускнiй здатностц легко i багаторазово регенеруватися вщ забруднень; не змiнювати фiзико-хiмiчних. мехашчних властивостей i геометричних розмiрiв при контакп з продуктами, якi очищують, та при впливi ударних, теплових i вiбрацiйних навантажень; мати високий ресурс роботи; не електризувати продукт, який очищаеться; шсля використання легко утитзуватися без забруднення зовнiшнього середовища; мати хорошi технологiчнi i конструктивш властивостi: склеюватися; бути дешевими, з доступною сировинною базою.
Фiльтруючi властивостi перегородок ощнюються якiсними i кiлькiсними параметрами. До перших вщносять максимальний або середнш розмiр пор фiльтрувального матерiалу i максимальний розмiр часток, що пройшли через фiльтрувальну перегородку; до других -коефщент вiд фiльтрування, коефщент пропускання, номiнальну тонкiсть фiльтрацil, тонюсть вiдсiву, повноту вiдсiву, пористу структуру матерiалу. Якiснi критерil не дають досить повно! оцiнки фiльтрувальних матерiалiв, тому що вони не вщображають ефективностi вiддiлення часток забруднень розмiром менше розмiрiв пор. Кiлькiснi критерп оцiнки також неоднаково вiдображають яюсть фiльтрувальних матерiалiв.
Метою роботи е запропонувати новий пористий матерiал для очистки вщпрацьованих вод автомийки та визначити його фшьтрувальш властивостi.
Аналiз лiтературних джерел. В роботi [3] в якосп нового коагулянту був випробуваний змiшаний сульфатно-хлоридно алюмозалiзовмiсний коагулянт, отриманий з алюмшево! сировини. Як вуглець адсорбенту був використаний Талдикурганский шунпт.
Вимоги, що пред'являються до якост води, яка подаеться на мийку автомашин: - вода техшчна - з вмютом зважених речовин до 40 мг / л; - нафтопродукпв до 20 мг / л; - СПАР до 8 мг / л. Очищена вода може подаватися в систему оборотного водопостачання автомийки. Для вщпрацювання дано! технологи нами були проведеш дослщження по шдбору дозування коагулянту, вивчення прозоростi води i видалення нафтопродуктiв, а також вперше проводилися дослiдження з видалення нафтопродукпв з допомогою сорбенту. У данш статп [4] наведенi експериментальш дослiдження по аналiзу миючих розчишв пiсля миття автомобiлiв. Показано вплив синтетичних поверхнево-активних речовин на очищення миючих розчинiв. Авторами роботи [5] наведена технолопя очистки оливовмiсних вод та промислових стiчних вод, яю мiстять мастильно-охолоджувальнi рiдини. В робот [6] використовувалася традицiйна схема очищення води, що включае вiдстоювання води з попередш- ми введенням в розчин коагулянту, фшьтращя води через сорбцшний шар. В якостi нового коагулянту був випробуваний змiшаний сульфатно - хлоридний алюмозалiзний коагулянт, отриманий з алюмшево! сировини. Як адсорбент був використаний шунпт. Авторами роботи [7] викладено результати дослiдження систем водоочищення зворотно! води автомийних станцш. На пiдставi теоретичного аналiзу та експериментальних дослiджень запропонованi установки комбшованого типу, що використовують кавiтацiйну технолопю, що дозволяе одночасно вирiшувати проблеми фiзико-хiмiчно! очистки води та знезараження бiологiчних домiшок.
Викладення матерiалу. В робот основу композицiйних складових шихти для отримання пористих матерiалiв складають промисловi вiдходи машинобудiвного виробництва, яю являють собою оксиди металiв i металiчнi порошки. В якостi вихщних матерiалiв були взят наступнi матерiали: окалина сталi 18Х2Н4МА, порошок оксиду алюмшю ТУ (48-5-22-87), природний мшерал - сапонiт Ташкiвського родовища та 5 видiв пороутворювачiв. Шихтовий склад компонента визначався експериментально.
На сьогодшшнш день широко почали використовувати керамiчнi фiльтри для очищення нафти, нафтопродукпв в стiчних водах. Цi фшьтри виготовляються з вiдходiв вiтчизняного виробництва, забезпечують тонке очищення рiдин. Найбшьш часто застосовуються мембранш фiльтри для очищення спчно! води на автомийках, оскшьки в мембранних модулях отвори настшьки дрiбнi, що здатнi пропускати лише окремi молекули водянистих субстанцш, а продукти розпаду нафти та шших хiмiчних речовин ефективно затримуються. Розглядаючи види фiльтрiв для очищення снчних вод вiд пiску для автомийки, перевагу краще надати простим моделям, що не передбачають установку спещальних накопичувальних емкостей, хiмiчну водоочистку i застосування рiзних дорогих реагенпв.
Динамiчнi фiльтри для очищення спчно! води на автомийках - це пристро!, що характеризуються досить високим рiвнем продуктивностi та оптимальною потужнютю. Агрегати з подiбною дiею здатш добре затримувати зваженi речовини рiзних типiв, виконувати водоочистку вiд домшок нафтопродуктiв, машинних мастил. Установки водоочистки призначеш для очищення вод вщ жирiв, нафтопродуктiв, суспензiй та шших забруднювачiв, що знаходяться в стоках. Водоочистка здшснюеться багатоступеневим методом. У процес роботи очисних споруд, вода багаторазово циркулюе по контуру. Системи очищення води автомийки дозволяють використовувати зворотне водопостачання для мийки машин, що зменшуе витрати води i знижуе собiвартiсть автомийки. Очищення стiчних вод автомийки вщбуваеться в декiлька етатв, перший рiвень - пiсколовки, другий рiвень - вiдстiйники, третiй рiвень -очисна споруда. Системи очищення води автомийки теж мають декшька рiвнiв очищення: перший рiвень - очищення вщ механiчних домiшок за допомогою шщано! колони, другий рiвень - тонке очищення через катрщжний фiльтр для освiтлення води [8].
Поверхня автомобшя вручну змочуеться водою, де розчинеш миючi засоби. Поим бруд змиваеться струменем чисто! води. Снчш води надходять самопливом по лотку в вiдстiйник I ступеня, очищена вода потiм надходить у вiдстiйник II ступеня очищення. Завершуеться очищення в вщстшнику III ступеня. Осв^лена вода повторно використовуеться для миття машин. Перюдично, раз на тиждень, вiдстiйники очищають вщ осiлого в них шламу. До води, що подаеться для миття автомобшв висуваються наступш вимоги:
- для вантажних автомобiлiв - вмюг завислих речовин до 70 мг/л, иафтопродукттв - до 20 мг/л;
- для легкових автомобiлiв - вмст завислих речовин до 40 мг/л, нафтопродуктш - до 15 мг/л [9].
У процеш миття автомобшв використовують синтетичнi миючi засоби (СМЗ) з високим вмютом поверхнево-активних речовин (ПАР). Використання СМЗ дозволяе полшшити яюсть миття та скоротити витрати для цих цiлей води господарсько-питного призначення. У вщпрацьованих миючих розчинах МР тсля миття автомобшв присутнi ЗР, НП, СПАР та шш1 забруднення, кiлькiсть i склад яких залежать вiд технiчного стану автомобшя, стану дорп. Такий склад забруднень створюе проблеми при очищенш цих МР. До розв'язання питань щодо
очищення МР тсля миття автомобiлiв можна вщнести роботи Л. А. Муратово! П. В. Молодова, В. Т. Шинкарьова, А. Я. Голдша [10].
Насосний идет шик Масляний вщспйник
Рис. 1. Системы очищения води аетомобглъноТмийки та загалъний вигляд фиътрувалъно!
перегородки
Анaлiз втизняних та закордонних лтературних даних щодо миття автомобiлiв дозволив встановити основш !х недолiки з погляду вимог еколопчно! безпеки, ресурсозбереження i можливостей використання для надзвичайних ситуaцiй техногенного та сaнепiдемiологiчного походження. Вiдпрaцьовaнi МР пiсля миття автомобшв у своему склад1 мiстять у великш кiлькостi нафтопродукти (НП), синтетичш поверхнево-aктивнi речовини (СПАР), зaвислi речовини (ЗР) та iншi забруднення. Найбшьшу екологiчну небезпеку серед цих компонента становлять НП i СПАР [11]. З метою практично! реaлiзaщi отриманих результaтiв була виготовлена дослiднa парта фшьтрувальних перегородок для очистки техшчних рiдин. На ТзОВ «ВГБ» проводились дослiдно-промисловi випробування iз очистки техшчно! води. Дослiдний зразок був включений у схему очистки вщпрацьованих вод автомийки. Робочий тиск Р=0,4-0,6 МРа, тонкiсть очищення 10 мкм, пропускна здaтнiсть 250-300 л/год, розмiри дослщно! перегородки становили: висота - 20 мм, дiaметр - 100 мм. У табл. 1 наведено порiвняльну характеристику показниюв очистки води на автомийщ [12].
Таблиця 1. Показники очистки води на автомийщ
Показники Одинищ вим1рювання Вихвдна вода Вода тсля очистки Фшьтр на основ1 Al2O3
ХПК (х1м1чний показник кисню) мг/л 190 23 23
БПК (бюлопчний показник кисню) мгО2/л 130 16 13
СПАР (синтетично поверхнево-активш речовини) мг/л 100 11 23
Нафтопродукти мг/л 50 2,5 4,5
Температура °С 20 -
рН - 7,8 7,3 7,4
Зависл1 речовини мг/л 200 15 17,1
Токсичш речовини - Не допускаеться -
Концентращя зважених речовин у стоковш водi на входi в адсорбщйний фiльтр визначаеться ваговим методом. Концентращя нефтепродуктов в стоковш водi визначаеться фотоколориметричним методом [13]. Результати дослщження з використанням запропонованого фiльтрувaльного елементу дозволили зробити наступи висновки:
- концентращя суспензш у водi тсля очистки знаходилася в межах 1,5-2,5 мг / л;
- концентращя нефтепродуктов у водi тсля очиски досягла 2,5 -4,5 мг / л.
X
s
0}
o
a;
cc
20 18 16 14 12 10 8 6 4 2 0
20 18 16 14 12
I s 10
ta ^ 8 6 4 2
I
a; J i o
□ BnK
□ Ha^TonpoflyKTU
□ CnAP
□ 3aBucni penoBUHU
0,2
0,4 0,4
Tuck ^i^bTpyBaHH3, MPa
0,8
a)
□ BnK
□ Ha^TonpoflyKTM
□ CnAP
□ 3aBucni penoBUHU
10
15 20 25
UlBMflKicTb ^mbTpauii, M3/rofl
30
35
6)
Puc. 2. 3anewnicmb 3aeucnuxpenoeun eid a) mucKy fyinbmpyeannn, 6) meudKoemi fönbmpatfi
Hy^KHM HTY npoBegeHo KoMnneKC npHKnagHHx HayKOBHx gocnig^eHb no BHKopucTaHHro nopHCTHx KepaMiHHHx MaTepianiB gna onu^eHHa Bignpa^oBaHHx Bog Ha aBTOMo6inbHHx MHHKax Big MexaHinHHx goMimoK Ha^TonpogyKiiB Ta mhmhhx 3aco6iB.
npoTe gna BnpoBag^eHHa BHpo6y y MacoBe bhpo6hh^tbo Heo6xigHO npopaxyBaTH eKOHOMinHy BHrogy Ta TepMiH oKynHocTi.
Po3paxyHoK KaniTanoBKnageHb BHKoHaHo 3a цiнaмн nroToro 2015 poKy. BHTpaTH Ha oTpHMaHHa nopomKy canoHiTy BH3HanaroTbca 3a ^opMynoro:
K = K K + K + K. + K, ,
oyo OO OCH 1H6 HOp
ge k^ - KaniTanoBKnageHHa b 6ygiBni; ko0 - KaniTanoBKnageHHa b o6nagHaHHa; KOCH - KaniTanoBKnageHHa b ocHa^eHHa; KjHg - KaniTanoBKnageHHa b iHBeHTap;
KHdp - BHTpaTH Ha HayKoBi, gocnigннцbкi, npoeKTHi po6oTH. KaniTanbHi BHTpaTH Ha 6ygiBni.
3aranbHa BHpo6HHna nno^a ginbннцi CKnagae 40-70 m2. BapTicTb 1 m2 bhpo6hhhoi nno^i CKnagae 12000-13000 rpH.
flna ogep^aHHa nopucrax npoHHKHHx MaTepianiB nepeg6anaerbca ginbннцa nno^ero 50 m2, BapTicTb 1 m2 CTaHoBHTb 13000 гpn.
npHHMeMo BHTpaTH Ha KaniTanbHe bhpo6hh^tbo b po3Mipi:
K , =50 • 13000=650000 rpH.
1
0
Катталовкладення в технолопчне обладнання визначаеться згiдно з оргашзащею технологiчного процесу (таблиця 2).
Таблиця 2. Розрахунок вартостi технолопчного обладнання
Найменування Техшчна характеристика Кшьшсть Вартють, грн. Виробник
Реактор (вакуумна тч) СНВЭ-1.31/16ИЗ 1 10000 Роая
В1брацшний млин N = 30кВт, п = 750об / хв. 1 49000
Наб1р в1бросит RP 200N Сита з розм1рами ч1,6; 1,25; 0,8; 0,56; 0,4; 0,28; 0,2; 0,14; 0,1; 0,071; 0,045 мм 1 10000 1спашя
Електронш ваги REDWAG ТВ-300 Границя зважування, г 300 / 0,2 ; цша под1лки, г; 1 2100 Польща
Гвдравл1чний прес ПСУ-125 граничне навантаження, тс: 125 1 14400 Роая
Всього N = 50,5 кВт. 85500
З урахуванням будiвельно-монтажних, транспортних витрат (приймають 10 % вщ вартосп технологiчного обладнання - 8550 грн) витрати на технологiчне обладнання складають:
Коб =85500+8550=94050 грн.
Рекомендусться на етапi проектування капiтальнi затрати в оснащення брати в кшькосп 5 % вiд вартостi технолопчного обладнання:
Коси =94050^0,05=4702,50 грн.
Капiтальнi витрати у виробничий i господарський швентар беруть 3 % вщ вартост основного обладнання i бущвель:
КШе =0,03 ^(650000+94050)=22321,5 грн. Витрати на науков^ дослiдницькi, проектнi роботи складають:
Кндр =20000 грн. Загальнi каштальш витрати складуть:
^"=650000+94050 +4702,50 +22321,50 +20000=791074 грн. Розрахунок собiвартостi отримання порошку сапошту
Визначення економiчноl ефективност ново! технологи, технiки i оргашзаци машинобудiвного виробництва потребуе бiльш диференцшованого i прямого розрахунку всiх витрат, яю формують собiвартiсть виробiв.
Калькуляця собiвартостi машинобущвно! иродукци проводиться за такими статтями витрат:
1) Основш матерiали за вирахуванням зворотних вiдходiв.
2) Комплектуючi вироби i нашвфабрикати.
3) Транспортнi витрати.
4) Електроенерпя i паливо на технологiчнi цш.
5) Основна заробiтна плата основних робiтникiв.
6) Вiдрахування у фонд пенсшного i соцiального страхування (16,4 %).
7) Амортизацшш вiдрахування на обладнання.
8) Витрати на експлуатащю i ремонт обладнання.
9) Загальновиробничi витрати.
Вихiдними компонентами для виробництва порошку е сапоштова глина. Основш матерiали:
На основi експериментальних даних i згiдно з конструкцшними розмiрами на одну прокладку потрiбно 30 грам сапонiту. Значить на 20000 шт. прокладок:
0,03^20000= 600 кг
Пiдприемство АО ООО «Велес» продае сапонiт. За прайс-листом щна 1 кг становить 8 грн.
600 • 8=4800 грн.
Допомiжнi матерiали:
a) Fе3O4 - це вщходи виробництва.
b) Al2O3 : 600 кг • 60грн.=36000 грн.
c) Пороутворювач: 200кг • 60грн=1200 грн. Транспортнi витрати:
Fе3O4 - вiдходи кувально-штампувального виробництва тдприемства «Ковельсiльмаш». Вiдстань Луцьк-Ковель-Луцьк 150 км. Потрiбно 15 лiтрiв дизельного палива. Цша 1 лiтра палива складае 19 грн.
19 • 15=285 грн.
Сапошт. Пiдприемство АОООО «Велес» знаходиться у Хмельницькш областi, Славутского району, с. Ташки. Доставка «Нова-Пошта» складае 400 грн. Енергетичш витрати на технолопчний процес
Узагальненi витрати на електричну енергiю для здшснення технологiчного процесу визначаються за формулою:
3 ел = W ' Це / КККД ' Квит.,
де W - кшьюсть електроенерги, яка споживаеться.
W = M' T = 50,5' 4029 = 203464,5 кВт' год, e
де М- встановлена потужшсть двигушв, M = 50,5 кВт;
Te - фонд роботи обладнання;
Ктгтг тт = 0,7 - коефщент корисно! дп; ККД
Квит = 0,96 - коефщент втрат;
вит
L
Це - цiна на електроенерпю, Ц = 0,4194 грн. за 1 кВт.
З 1 = 203464,5' 0,4194 / 0,7 - 0,96 = 126983,65 грн.
З .=М'Ц = 50,5 '14,14 '12 = 8568,84 грн. ел2 вст
З ел2 - вартють за встановлену потужшсть, Ц = 14,14 грн. за 1 кВт.
вст
З = 126983,65 + 8568,84 = 135552,49 грн.
ел
Витрати на зароб^ну плату
При двозмшному режимi роботи беремо 3 основних робочих (один оператор в кожнш змiнi) i 1 1ТП. Всього 4 особи.
Основна зароб^на плата робiтникiв складе: тарифна ставка 16,73 (майстер):
ЗП роб =3 • 1860 • 16,73=93353,4 грн.
Iнженерiв:
ЗП тж= 1 • 3700 • 12=44400 грн.
Загальна заробiтна плата основних робiтникiв складае:
ФЗПосн. 93353,4+44400=137753,4 грн.
Додаткова заробпна плата тi iншi компенсацiйнi витрати складають 50 % вщ основно! заробпно! плати:
ФЗПдод =0,5 • 137753,4 =68876.7 грн. ФЗП= ФЗПосн.+ ФЗПдод= 137753,4+68876,7 =206630,1 грн.
Нарахування (пенсiйний фонд, сощального забезпечення, Чорнобильський фонд, фонд зайнятосн та вiд нещасних випадкiв):
ЗвЩрах= 0,164 • ФЗП =0,164 • 206630,1 =33887,4 грн.
Кошторис витрат на утримання i експлуатацiю обладнання:
1. Амортизацшш вщрахування на обладнання:
АО= Нао • Кб/100=24 • 94160/100=22598,4 грн.
2. Амортизацшш витрати на оснащення:
АО = Н • К /100 = 24 • 4280/100=1027,2 грн. 1 ао.ос осн.
3. Поточний ремонт обладнання - приблизно 2 % вщ вартосп обладнання; для оснащення - 5 % вщ вартосп оснащення:
З тех.=0,02 • 94160+0,05 • 4280=1883,12+214=2097,12 грн.
4. Адмiнiстративнi витрати на збут приймемо 1 % вщ всiх попереднiх: Зд=0,01(4800+36000+1200+285+400+135552,49+206630,1+33887,4+22598,4+1027,2+2097,12) = 4444,47
Розрахунок собiвартостi
Повна собiвартiсть на рiчну програму становить:
С = З + З + ФЗП + З .. + АО + АО + З. = 4800+36000+1200+285+400+ пов. м енер. вгдрах. 1 адм.
+135552,49+206630,1+33887,4+22598,4+1027,2+4444,47=446825,06 грн.
Собiвартiсть одше! прокладки:
С пор=446825,06 /20000=22,34 грн.
Цiна з урахуванням прибутку i податку на додану варнсть складае:
Ц= 1,2 • (22,34+0,2 • 22,34)=32,17 грн.
З урахуванням ринково! цiни на керамiчнi фiльтрувальнi матерiали (Црин.=60 грн. за штуку) прибуток становить:
П=60-32,17=27,83 грн.
Прибуток рiчний:
27,83 • 20000 • 0,8= 445280 грн.
EK0H0Mi4Ha ефективнють:
Е=П/Кзат=445280/ 790764,8 =0,56.
Строк окупносп:
Ток.=1/0,56=1,79 роки.
Таким чином, для усшшного запуску дiльницi з виготовлення пористих KepaMi4H^ фiльтрiв з урахуванням сучасного рiвня цiн необхiдне швестування в розмiрi 790764,8 грн [14].
Висновки. Луцьким НТУ проведено комплекс прикладних наукових дослiджень по використанню пористих керамiчних матерiалiв для очищення вщпрацьованих вод на автомобiльних мийках вщ механiчних домiшок нафтопродуктiв та миючих засобiв. Економiчно обгрунтовано, що даний проект доцiльно впроваджувати за умови його усшшно! реал1зацИ, термш окупностi знаходиться в межах норми - 1,79 роки (нормативний становить 1,5-2,5 роюв). Результати дослiдження з використанням запропонованого фiльтрувального елементу показують: концентрацiя суспензiй у водi тсля очистки знаходилася в межах 1,5-2,5мг / л; концентрацiя нефтепродуктов у водi пiсля очиски досягла 2,5 -4,5 мг / л.
Л1ТЕРАТУРА
1. Исследование процессов очистки поверхностных стоков / А. Б. Адельшин [и др.]. -Вода: Химия и Экология. No8. -2014. -С. 115-118.
2. Яковлев С. В. Механическая очистка сточных вод / С. В. Яковлев, В. И. Калицун. -М.: Стройиздат, 1972 - 200 с.
3. Николаев П. В., Бачерикова А. К., Тарасова Т. В., Фадеева Ю. А. Особенности взаимодействия гидроксосолей алюминия железа с жировыми загрязнениями сточных вод// Изв. вузов. Химия и хим. технол. 2002. Вып. 45. No1. С. 94-98, 163.
4. Букатенко Н. А. Усовершенствование процессов мойки автомобилей с обеспечением экологической безопасности и рационального ис- пользования водных ресурсов: дис. на соискание учен. степени канд. техн. наук: 21.06.01 / Букатенко Наталья Алексеевна. - Х., 2009. - 164 с.
5. Zielinska E., Lejda K., 2010. Ecological problem of transport vehicles // TEKA. - Vol. 10, 548- 556.
6. Краснова Н. Н. Рекомендации по применению моющих средств для очистки машин и деталей при ремонте/ Н. Н. Краснова, А. П. Садовский, А. Ф. Тельнов. - М., ГОСНИТИ, 1984. - 86 с.
7. Долина Л. Ф. Способы очистки сточных вод предприятий железнодорожного транспорта Украины// Залiзничний транспорт Украши- 2000. - №4. - С. 14-16.
8. Когановский А. М. Очистка промышленных сточных вод / А. М. Когановский, Л. А. Кульский, Е. В. Сотникова, В. Л. Шмарук. - Киев : Техшка, 1974. - 257 с.
9. Бондар О. А. Исследования режимов микробиологической очистки нефтесодержащих сточных вод / О. А. Бондар, Г. А. Микитин // Химия и технология воды. -1997. - №2. - С. 207-211.
10. Букатенко Н. А. Обобщение результатов очистки стоков после мойки автомобилей методом отстаивания / Н. А. Букатенко // Коммунальное хозяйство городов. - К., 2002. - Вып. 35. - С. 109-112.
11. Букатенко Н. А. Обобщение результатов очистки стоков после мойки автомобилей методом отстаивания / Н. А. Букатенко // Коммунальное хозяйство городов. - К., 2002. - Вып. 35. - С. 109-112.
12. Rud V. Perspective metaloceramec is for exhaust technical water treatment on autowashings / Rud V., Povstiana Yu., Saviuk I., Samchuk L. //Slovak international scientific journal Materials science and mechanics of machines, # 5 (5), - 2017.- С.23-27.
13. Гетманец Н. И. Исследования процесса обработки поверхностных сточных вод с применением синтетических материалов // Сучасш еколопчно безпечт та енергозберiгаючi технологи в природокористувант / Зб. тез доповщей мiжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених i студенпв, 26-28 квгтня 2011 року, м. Кив: в 2-ох частинах - К.: КНУБА, 2011. - ч. 2 - С. 78-81.
14. Рудь В. Д. Eкономiчне обгрунтування виготовлення та використання фiльтрiв для водних систем з використанням вiдходiв машинобудування / В. Д. Рудь, В. М. Сюданов. С. А. Савчук, Ю. С. Повстяна // Науковi нотатки : зб. наук. праць. - Луцьк : РВВ Луцького НТУ, 2016. - Вип. 53. - С. 139-143.
