CC BY
52
перiодi N та характерному розмiру Я. Це означае, що можна успiшно вико-ристовувати формулу (12) для знаходження швидкост сушiння у другому пе-рiодi при вiдомих параметрах режиму сушшня другого перiоду. Що сто-суеться величини критерiю Нусельта, то його можна знайти залежно вщ режиму руху агента сушшня, тобто [1]
Я
коли Яе < 105 ас = 0,66 Яе05 ь ; (16)
Я
Яе > 105 ас = 0,032 Яе0 8 ь , (17)
"шт
де Ьшт - визначальний розмiр, тобто довжина в напрямку руху агента сушшня, м (для камер з поперечною циркулящею це ширина штабеля).
Лггература
1. Д1агностика властивостей деревини в технолопчних процесах деревообробки: На-укове видання/ За ред. канд. техн. наук, доц. 1.М. Озарюва. - Льв1в: Вид. д1м "Панорама", 2003. - 228 с.
2. Озаркчв 1.М., Сорока Л.Я., Грицюк Ю.1. Основи аеродинамки 1 тепло масообмь ну. - К.: 1ЗМН, 1997. - 280 с. _
УДК504.064 Доц. Б.1 Хархалк1, канд. техн. наук;
студ. Ю.1. Наполова - НЛТУ Украти
АНАЛ1З ЕФЕКТИВНОСТ1 ТЕХНОЛОГ1Й ОЧИЩЕНИЯ В1Д НАФТОПРОДУКТ1В ПРОМИСЛОВИХ СТ1ЧНИХ ВОД ОБ'СКТШ
ЕНЕРГЕТИКИ УКРА1НИ
Дослiджено технологп очищення промислових стiчних вод об'екпв енергетики вщ нафтопродуктiв. Визначено критерп, на основi яких проведена оцiнка якосп очищення рiзними технологiями. Здшснено порiвняння ефективностi роботи очисних споруд на Рiвненськiй АЕС, Швденно-Украшськш АЕС, Запорiзькiй АЕС, Бшоцер-кiвськiй ТЕЦ, Бурштинськш ТЕС. Проведено аналiз перспективних методiв очистки стiчних вод. Вибрано оптимальний метод, який рекомендовано до впровадження.
Ключов1 слова: еколопя, електростанщя, стiчнi води, очистка, оцiнка, нафто-продукти.
Doc. B.I. Harhalis; stud. Y.I. Napolova - NUFWT of Ukraine
The Analysis of technologys of Ukraine power plants waste water purification pollutantion with petroleum products
The technologys Ukraine power plants waste water purification pollutantion with petroleum products have been investigated. There have been defined the criteria to valuate the basic parameters of the quality of waste water purifications by various technologys. The comparison of purifications installations effectiveness on Rivne nuclear power plant, South Ukrainian nuclear power plant, Zaporizhzhya nuclear power plant, Bila Tserkva thermal pover plant, Burshtyn thermal pover plant have been completed. The analysis of perspective industrial waste water purifications methods has been conducted. The optimal method has been selected and recommended to application.
Keywords: ecology, power plant, waste water, purification, comparison, petroleum products.
Енергетика - один з найбшьших споживачiв води для технологiчних потреб серед шших галузей промисловостi. У процес експлуатаци ТЕС i АЕС утворюються великi об'еми стiчних вод, що мiстять домiшки, зокрема, нафтопродукти, як забруднюють воднi об'екти. Склад вЫх цих стокiв i !х кшьюсть рiзноманiтнi; вони визначаються типом i потужнiстю електростан-цiй, параметрами обладнання, видом палива тощо.
Об'ектами дослщження були системи очистки стiчних вод об'екпв енергетики Укра!ни, предметом дослщження - чиннi та перспективнi технологи очищення стокiв вiд нафтопродуклв. Основним завданням було вико-нання порiвняльного аналiзу ефективностi очищення промислових с^чних вод вiд нафтопродуктiв на цих об'ектах та розроблення практичних рекомен-дацiй щодо впровадження прогресивних технологш очищення.
Вирiшення поставленого завдання виршувалось з врахуванням вимог до якост i кiлькостi скинутих в природш водойми очищених стокiв з тим, щоб гранично допустима концентращя (ГДК) нафтопродуктiв для рибогоспо-дарських водних об'екпв не перевищувала 0,05 мг/л, а для водних об'екпв са-нiтарно-побутового призначення 0,1-0,3 мг/л [1].
Аналiз фахово! шформаци, в т.ч. [1-3], показав, що експлуатащя очис-них споруд часто бувае ускладнена низькою надiйнiстю та ефектившстю ро-боти окремого обладнання, що входить в !х склад, а також недосконалiстю технологiчних схем. Виявлено, що протягом останнього часу очисш споруди працювали за 4-ма типами технолопчних схем. До першого типу належить очиснi споруди, де очищення вщбуваеться за схемою: буферний резервуар -нафтовловлювач - флотатор - мехашчш фiльтри i фiльтри активованого ву-гiлля. Всi апарати i сполучнi елементи виконуються iз збiрного залiзобетону з обов'язковим !х заглибленням у землю i обвалуванням землею. Вода на очищення подаеться також шдземними залiзобетонними комунiкацiями [1].
До другого типу технолопчних схем належать очисш споруди, як працюють за схемою: вщстшник - флотатор - мехашчш фшьтри - фшьтри активованого вугшля. Такi апарати виконуються з металу i розмiщенi шд землею. Вода на очищення подаеться по наземних трубопроводах.
До третього типу технолопчних схем належать очисш споруди, де очищення вщбуваеться за схемою: буферний резервуар - нафтовловлювач або флотатор - мехашчш фшьтри. Вода шсля мехашчних фiльтрiв повинна подаватись в освiтлювачi водошдготовчо! установки для приготування з не! знесолено! добавки в котли або реактори.
До четвертого типу технолопчних схем очисних споруд належать споруди, де очищення стних вод вщ нафтопродуклв вщбуваеться за схемою: буферний резервуар - установка "Кристал" або "Полiмер". Очищена вода повинна подаватись в освiтлювачi водошдготовчо! установки для и доочищен-ня i подальшо! подачi на iонiтну знесолювальну установку.
До переваг схем очисних споруд першого типу необхщно вщнести до-сить високу i стабшьну ефективнiсть очищення стiчних вод вщ нафтопродук-тiв (!х вмiст в очищенш водi не перевищуе 1,0-1,5 мг/л) [1]. Така вода може подаватись в освiтлювачi водошдготовчо! установки. До недолтв необхiдно вiднести високу вартють i великi витрати тепла на регенеращю фiльтрiв.
Очиснi споруди, що працюють за другим типом технолопчних схем, мають значш переваги. ïx вартють приблизно в 10 раз нижча, шж споруд першого типу (за рахунок виконання апара^в Ï3 металу в шдземному виконаннi). Витрата тепла на регенерацш фiльтрiв парою приблизно в 7-8 разiв менша, нiж на регенерацш гарячою водою. Ступiнь очищення за щею схемою до-сить висока; вмют нафтопродуктiв в очищенiй водi не перевищуе санiтарниx норм для водойм господарсько-питного призначення (0,3 мг/л). Така вода мо-же повторно використовуватись на будь-як техтчт потреби ТЕС [1].
Третш тип схем очисних споруд не завжди забезпечуе таке очищення стних вод, яке б давало змогу подавати ix в освiтлювачi водопiдготовчоï установки (нижче 5 мг/л). Вартють цих установок i собiвартiсть очищення води на них також шдвищеш у зв'язку з застосуванням збiрного залiзобетону для великооб'емних нафтовловлювачiв i гарячоï води для регенерацiï фiльтрiв [1].
Практика показала, що очисш споруди, як працюють за четвертою схемою, е дороп i практично непридатш для тривалоï експлуатацiï.
Для ощнки якостi роботи очисних споруд за цими схемами були виз-начеш критерiï, якi наведено у табл. 1. На основi аналiзу було проведено ви-бiр теxнологiчноï схеми, яка е найефектившшою з помiж дiючиx сьогоднi.
Табл. 1. Результати порiвняння дЮчих технологiчних схем очищення
cmi4Hux вод eid нафтопродукт'в
Критерш оцшки ефективносл роботи технолопчного обладнання Характеристика критерш для типу технолопчних схем очисних споруд
1 2 3 4
Ефективтсть очищення висока дуже висока невисока даних немае
Залишковий вм1ст нафтопродуклв в очищенш вод1 1,01,5 мг/л 0,3 мг/л 5 мг/л даних немае
Регенеращя фшьтр1в гаряча вода пара гаряча вода даних немае
Витрати тепла на регенерацию фтьтрш велик! невелиш велик1 даних немае
На основi проведеного аналiзу можна зробити висновок, що найефектившшою серед дшчих е технолопчна схема другого типу. Можна також заметь фiльтрiв активованого вугiлля встановити другий стушнь меxанiчниx антрацитових фiльтрiв. Очищена за такою схемою вода може подаватись в освiтлювачi водошдготовчо1" установки або повторно використовуватись в ш-ших водних циклах електростанцiй. При нормальному технолопчному режи-мi роботи нафтовловлювача, своечасному зборi вiдстояного шару нафтопродуклв i виконаннi вЫх умов ступiнь очищення становить 0,93-0,98 при по-чатковiй концентрацiï масла 200-800 мг/кг i 0,6-0,85 при початковш концен-трацiï - 10-50 мг/кг. Стушнь очищення при нашрнш флотаци становить вiд 0,51 до 0,64. Фшьтращею через рiзноманiтнi фiльтруючi матерiали можна до-сягти глибокого очищення, особливо якщо проводити ïï в два етапи: спочатку глибоке очищення на будь-якому з фшьтруючих матерiалiв, а потiм очищення на активованому вугiллi - до практично нульового вмюту нафтопродуктiв.
Виходячи з мiркувань, що найкраща технолопя на сьогодш - це технолопя другого типу, проведено зютавлення ефективност роботи очисних
споруд на Рiвненськiй АЕС, Швденно-Укра!нськш АЕС, Запорiзькiй АЕС, Бь лоцеркiвськiй ТЕЦ, Бурштинськш ТЕС з роботою споруд другого типу.
Очищення стокiв на Рiвненськiй АЕС здiйснюеться за схемою: двох-ступеневе вiдстоювання - флотащя - двохступенева фiльтрацiя на мехашч-них фiльтрах. Але, оскiльки тут процес флотацп е неналагодженим i флотато-ри фактично працюють як вщстшники, то вказану технологiчну схему очищення варто розглядати як схему з трьохступеневим вщстоюванням i двох-ступеневою фiльтрацiею. Низький стушнь очищення стiчних вод на мехашч-них фiльтрах пояснюеться тим, що вони регенеруються гарячою водою, що не дае потрiбного вивiльнення !х вiд нафтопродуктiв. Це, зокрема, призвело до того, що вмют нафтопродуклв в очищенiй водi не задовольняе вимог, як дають змогу використовувати очищену воду в освiтлювачах хiмводоочищен-ня (вмiст нафтопродуктiв бiльший за 5 мг/л) i змусило перевести вщвщ очи-щених вод з освгглювача хiмводоочищення, куди вони були заведет по проекту, в обзову систему техводопостачання, що е порушенням природоохо-ронного законодавства (система систематично продуваеться в ржу Стир). Тому для забезпечення подальшо! можливост використання очищених вщ нафтопродуклв стокiв в освiтлювачах хiмводоочищення Рiвненсько! АЕС варто налагодити роботу флотацшно! установки, а також запровадити парову реге-нерацiю фiльтрiв, що дасть змогу збшьшити ступiнь очищення с^чних вод вiд нафтопродуктiв з 0.65 до 0,90-0,95.
Очисш споруди на Швденно-Украшськш АЕС працюють за тре^м типом технолопчно! схеми, складаються з двох металiчних приймальних резер-вуарiв з конiчним дном; нафтовловлювача; цилшдричного залiзобетонного флотатора; двох однокамерних металiчних фiльтрiв, завантажених подрiбне-ним антрацитом; трьох фiльтрiв активованого вугшля, два з яких завантажеш активованим вугiллям, а один подрiбненим антрацитом наполовину з активо-ваним вугшлям; бакiв промивно! та очищено! води; мюткосп вловлених нафтопродуклв; помпувального обладнання. Робота флотацшно! установки тут теж не налагоджена i флотатор використовуеться як вiдстiйник. Незважаючи на це, яюсть очищення с^чних вод на АЕС досить висока: середнш вмiст нафтопродуктiв в очищенш водi менше 1 мг/л i очищена вода систематично подаеться в освiтлювачi установки хiмводоочищення.
На Бшоцерювськш ТЕЦ дiе схема з вщстоюванням i двохступеневою фiльтрацiею стокiв, (третш тип технолопчно! схеми). Установка очищення складаеться з двох оброблених мазутом приймальних баюв; двох помп подачi вод, забруднених мазутом; трьох мехашчних фiльтрiв; трьох вугiльних фiльтрiв; баку промивання фшь^в; помпи промивання фшь^в; баку масти-ла; помпи мастила; дренажно! помпи. Ступiнь очищення досить високий.
Установка на Запорiзькiй АЕС працюе за четвертим типом технолопчно! схеми i складаеться з приймально! мiсткостi; промiжного баку; двох установок типу "Кристал". До складу кожно! установки "Кристал" входить фшьтр з плаваючим (пiнопропiленовим) наповнювачем i 2-х ступiнчатим без-напiрним касетним фшьтром (касети фiльтра завантаженi синтетичним во-локнистим фiльтруючим матерiалом сипроном); бак очищено! води; помпу-
вальне обладнання. В ходi налагодження установок "Кристал" виявлено бага-то iстотних недолтв в 1х роботi, i як один з можливих шляхiв вдосконалення 1х роботи пропонувалося встановити замють "Кристалiв" двi установки типу "Полiмер-25". У зв'язку з неможливiстю розмютити замовлення на виготов-лення "Полiмерiв", Запорiзька АЕС змонтувала замiсть них двi установки "Кристал". Але установка "Кристал" з свiжим сипроновим заповнювачем тiльки протягом 5 дiб роботи забезпечуе хорошi результати очищення. На дванадцятий день роботи установки "Кристал" концентращя нафтопродуклв в очищенiй водi в 5 раз вища, шж у вихiдних стоках.
Дослiдно-промислова установка Бурштинсько! ТЕС працюе за моди-фiкованим третiм типом технологiчних схем. Вона включае два приймальнi резервуари; два коалесщюючих фiльтри-вiдстiйники (КФВ) першого ступеня очищення; два коалесцiюючi фшьтри-вщстшники другого ступеня очищення; резервуар уловленого осаду i мазуту; помпувальне обладнання. Вмют наф-топродуктiв на входi в середньому складав 8,52мг/л, вмют нафтопродуктiв в очищенiй водi складав 4,54 мг/л. Стутнь очищення стних вод вiд нафтоп-родуктiв в середньому рiвна 0,43, що е недостатньою.
Результати аналiзу роботи очисних установок на цих об'ектах представлено в табл. 2.
Табл. 2. Результати аналiзу роботи очисних установок _на об'ектах енергетики Украти_
Критерш оцшки Характеристика (значення) критерш для окремого об'екту
Р1вненська АЕС П1вденно-Ук-ра!нська АЕС Бшоцершвська ТЕЦ Запор1зь-ка АЕС Бурштин-ська ТЕС
Тип технолопч-но1 схеми III I III IV III
Продуктивтсть установки 3 150 м /год 60 м /год Немае даних 3 60 м /год 100 м3/год
Вм1ст нафтопро-дукпв на виход1 з установки 6,3 мг/л (норма 0,3 мг/л) 0,76 мг/л (норма 0,3 мг/л) 1,5 мг/л (норма 0,3 мг/л) Немае даних 4,54 мг/л (норма 0,3 мг/л)
Регенеращя фшьтр1в Промиван-ня гарячою водою Промивання гарячою водою Промивання га-рячою водою з наступним про-парюванням Не проводиться Проми-вання гарячою водою
Ввдввд очищено! води На повтор-не спожи-вання На х1мводо-очищення На х1мводоочи-щення На х1мво-доочи-щення У водо-сховище
На основi проведеного аналiзу i даних табл. 2 можна зробити висно-вок, що жодна з описаних електростанцш не здшснюе очищення слчних вод, яке б задовольняло вимоги природоохоронного законодавства i не мае установки для очищення другого типу.
Отже, у зв'язку з недосконалютю ддачих очисних споруд на цих об'ектах, необхщно розробити новi бшьш ефективш методи, якi б дозволили проводити глибше очищення стiчних вод вщ нафтопродуктiв i при цьому не вимагали високих витрат. Звичайно, в першу чергу, необхщно рекомендувати впровадження технологiчного процесу другого типу. Але i така схема мае ю-
тотш недолiки: пiдвищенi капiтальнi витрати на спорудження очисних ком-плексiв; досить швидкий знос i недолiки конструкцп апаратури; нафтовлов-лювачi проточного типу, як застосовуються, мають на 30-50 % нижчий стушнь очищення пор!вняно з нафтовловлювачами з паралельними пластинами; в мехашчш фшьтри завантажуеться фшьтруючий матерiал з дуже великим розкидом величини зерен (0,5-25 мм) замють необхщних 0,5-2,5 мм (ефектив-шсть процесу на таких фшьтрах в 1,5-2 рази нижча); регенеращя фшьтр!в проводиться не парою. а гарячою водою, що не забезпечуе повного звшьнен-ня фшьтр!в вщ вловлених нафтопродуктiв; вiдсутне меxанiзоване обладнання для збору нафтопродуклв, що спливли в резервуарах.
Тому, на наш погляд, радикальним вирiшенням проблеми було б об-меження утворення ст!чних вод, оскшьки ïx очищення, особливо до концен-трацiй ГДК, е дорогим i недосконалим. Зниження об,емiв стоюв (а тим самим i кшькост нафтопродуктiв як домшок), досягаеться застосуванням нових теxнологiй та обладнання, зокрема, очисних. Виходячи з цього, був проведений пор!вняльний аналiз перспективних методiв очищення, зокрема, з вико-ристанням iнформацiï [6-8]. Останшм часом багато дослiджень було присвя-чено розробщ та удосконаленню електроxiмiчниx методiв очищення ст!чних вод у зв'язку з ïx перевагами перед шшими методами [4]. Електрообробка ст!чних вод дае змогу видшити дисперсну фазу з дисперсiйного середовища незалежно вщ ïï ф!зико-х!м!чних та електрокшетичних властивостей. Пер-спективним у цьому напрямку е метод електрофлотаци [5].
Нова сучасна установка для бюлопчного очищення BIOTAL дае змогу яюсно i недорого очистити стоки бюлопчним шляхом без застосування коагулянпв. В основу теxнологiï була закладена щея: очистити ст!чш води та уташзувати продукти очищення до стану продукпв споживання: техшчно1" води i органомшерального добрива. Стабiлiзований i зневоднений надлишко-вий активний мул е хорошим органо-мшеральним добривом. При цьому за-безпечуеться висока яюсть очищено1' води, стiйка робота при невеликих каш-таловкладеннях i енерговитратах. Установка повшстю автоматизована, ке-руеться контролером MITSUBISHI, не потребуе постшного обслуговування.
Установка "Коалесцент" виконуеться в стацюнарному, блочному i пе-ресувному вид!: на шас автопричепiв, в контейнерах, залiзничнiй платформi. Це автоматизований комплекс, що складаеться з основного технолопчного модуля i блоку допом!жного обладнання (щит керування i сигнал!заци, елек-тропомпа, компресор з ресивером, мютюсть для збору нафтопродуклв, ко-шик для шланпв). Технолопчний модуль складаеться з основних ступешв очищення, аерозольних фшьтр!в, автоматичних повггряних клапашв, регулю-вально1' i зашрно1" арматури, контрольно-вим!рювальних прилад!в.
Влчизняний комбшований препарат "Еколан" призначений для вико-ристання в нових комплексних бютехнолопях очищення i вщновлення бюло-пчних властивостей забруднених нафтопродуктами територш [6]. Ефектив-шсть його обумовлена як властивостями сорбенту швидко концентрувати на свош поверхш нафтопродукти, так i бюлопчними властивостями штам!в вуг-леводневоокислювальних бактерш проводити бюдеструкщю. Включення до
складу препарату мшерального компоненту - нiтроамофоски - сприяе житте-дiяльностi цих штамiв. Таким чином, враховуючи те, що препарат "Еколан" i складовi його iнгредiенти е малотоксичними сполуками, а при використанш вiн не потребуе знезараження, е перспективним його застосування як засобу для очищення стоюв вщ нафтопродуктiв [6].
Для остаточного виявлення методу, який можна було б рекомендувати до впровадження, було проведено порiвняння !х за критерiями, що наведенi в табл. 3. Там же i представлен характеристики цих критерпв.
Таким чином, серед проаналiзованих перспективних методiв ВЮТАЬ i "Коалесцент" мають iстотнi переваги, оскшьки вони дають змогу уташзувати продукти очищення, але все ж таки бшьшу перевагу мае установка "Коалесцент", оскшьки вона мае високу продуктившсть i концентрацiя нафтопродук-тiв у вихiднiй водi не мае впливу на хщ процесу. Крiм того, вона може викону-ватись як в стацiонарному, так i в пересувному варiантi. Установка "Коалесцент - 6" дае змогу очистити ст1чт води до ГДК для рибогосподарських вод-них об'еклв. Установка може працювати бшьше двох рокiв без ремонту, а ко-алесцiюючий матерiал не потребуе замши протягом всього термшу експлуата-ци. Вiдпрацьований сорбуючий матерiал не потребуе переробки, оскшьки е во-логим вугшлям, i може уташзуватись як паливо. До 99 % уловлених нафтопро-дуктiв може використовуватись повторно на цьому ж об'екп енергетики.
Табл. 3. Порiвняльна таблиця перспективних методiв очистки
стiчних вод вiд нафтктродукт'кв
Критерш ощнки Харакщ ристика критерш для метод1в очищення
Електрофлотащя ВЮТАЬ Еколан Коалесцент
Принцип методу ввддшення емульсшно! нафти ввд води очищення за допомогою активного мулу бюлопчний роз-клад нафти до еколопчно ней-тральних сполук сорбцiя наф-топродукпв на гранульова-них сорбентах
Концентращя нафтопродук-т1в у стоках немае даних не бшьше 50 мг/л немае даних немае обме-жень до вмюту
Можлившть утил1заци продукту очистки не утил1зуеться органо-мше-ральне добриво не утил1зуеться паливо (воло-ге вугшля)
Стутнь авто-матизаци не автомати-зований повтстю авто-матизований не автомати-зований повтстю авто-матизований
Продуктившсть установки немае даних 1,5-200 м3/добу не потребуе обладнання 3,0-40 м3/год
Отже, запровадивши на об'ектах енергетики Украши очистку слчних вод вщ нафтопродуктiв на установщ "Коалесцент", можна досягти бiльш гли-боко! очистки i пiдвищити яюсть очищено! води, при цьому повторно вико-ристовуючи нафтопродукти.
Л1тература
1. Рациональные схемы очистки сточных вод от нефтепродуктов. - М.: Союзтехенер-го, 1987. - С. 8.
2. Р1хтер Л.А., Волков Е.П., Покровський В.Н. Охрана водного и воздушного бассейнов от выбросов ТЕС. - М.: Энергоиздат, 1981. - 296 с.
3. Руководящие указания по предотвращению загрязнения водных бассейнов сточными водами электростанций. - М.: Энергоиздат, 1969. - 51 с.
4. Перспективные направления развития экологии, экономики, энергетики. - Одесса: ОЦНТЕИ, 1999. - 46 с.
5. Экологические проблемы городов и рекреационных зон. - Одесса: ОЦНТЕИ, 1999. - 54 с.
6. Еколопя промислових пщприемств// Проблеми утишзацп в1дход1в. - К.: Знання, 2004. - 186 с.
7. Налагоджувальш, експериментальш та науково-дослщш роботи ВАТ "Льв1вОР-ГРЕС/ Пвд ред. I. Мисака. - Льв1в: Наука, 2004. - 395 с.
8. Установки для очищення виробничих спчних вод теплових електростанцш. Хнструк-щя з експлуатацп та методика пуску 1 налагодження. - К.: ОЕП "ГРТФТЕ", 2004. - 137 с.
УДК 674.047 Проф. В.В. Шостак, д-р техн. наук;
В.В. Пуна - НЛТУ УкраТни
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА УСТАНОВКА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СИЛ Р1ЗАННЯ ДЕРЕВИНИ НА ГОРИЗОНТАЛЬНИХ СТР1ЧКОПИЛКОВИХ ВЕРСТАТАХ
Описано експериментальну установку для визначення сил pi3aHra на горизон-тальних с^чкопильних верстатах у виробничих умовах, в тому чист рiзання пiд рiзним кутом входження стр1чково! пили.
Prof. V.V. Shostak; eng. V. V. Puna - NUFWT of Ukraine
Experimental setting for determination of forces while cutting wood on
horizontal band machine-tools
In the article description of the experimental setting is given for determination of cutting forces on horizontal band machine-tools in productions terms, in that number of cutting under the different corner of entrance of band drank
Процес р1зання деревини на горизонтальних стр1чкопилкових верстатах, в тому чист замерзло!, на тепершнш час дослщжено недостатньо. З'яви-лись нов1 конструкци стр1чкових верстатах, серед них таю, як дають змогу змшювати кут входження стр1чково! пили у колоду, що змшюе умови р1зан-ня, а вщповщно це повинно вплинути i на сили р1зання. Мало дослщжено i процеси рiзання замерзло! деревини твердих порiд.
Для проведення експериментальних дослiджень в цьому напрямку, ми запропонували експериментальну установку, яка поеднуе у собi вже вiдомi перевiренi схеми вимiрювань та нов^ якi дають змогу бшьш тонко передава-ти та обробляти одержат результати. Метою проведення експеримеш!в е дослщити, якою мiрою змшюються сили рiзання Py i Рх при змiнi таких чин-ниюв як швидкiсть подачi, висота пропилу, температура заготовки (мерзла або тала), кут нахилу с^чково! пили стосовно до розпилювано! колоди [1]. Для цього було створено дослщну установку, яка складаеться з:
а) горизонтального с^чкопилкового верстата СКТП6052;
б) динамометра з площадкою для закрiплення заготовки;
в) вимiрювально! апаратури.
Горизонтальний с^чкопилковий верстат СКТП 6052 виготовляеться сершно i експлуатуеться на багатьох деревообробних шдприемствах. На вер-
