CC BY
13
УДК 581.151.633/635
Черевко М.В., к.б.н., доцент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт
Iмет С.З.Гжицъкого
ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОГНОЗИ ВЩДАЛЕНИХ НАСЛ1ДК1В ВИРОЩУВАННЯ
СМ-РОСЛИН
У статт1 подаетъся обтрунтування позитивных властивостеи та вгддалених еколог1чних наслгдкгв ОМ-рослин для бюр1зномашття природног / кулътурногфлори.
Ключое1 слова: ОМ-матер1ал, плазм1да, еколог1чнии ризик, генетичне забруднення, бюр1зномашття, генна тженер1я, екологгчнииризик.
Вступ. Незважаючи на те, що перш1 трансгенш (генетично модифжоваш) рослини з'явилися в 1983 рощ, а виробнич1 поЫви - у 1996 рощ, до !х масового використання й дос1 ставляться з пересторогою. ПереЫклися штереси б1знесових структур \ думки вчених щодо прогнозування еколопчних наслщюв, яю можуть наростати поступово, приховано й дати про себе знати в майбутньому. Отже, що важливше: економ1чний ефект чи еколопчний негативний вплив на бюр1зномашття \ збереження генофонду не змшених генетично культурних рослин?
Серед науковщв теж е прихильники й противники ОМО. Прихильники стверджують що трансгенш рослини нагодують св1т \ скоротять матер1альш витрати на 1х вирощування, в тому числ1 й використання агрох1мшат1в. Противники широкого використання ОМ-оргашзм1в дотримуються принципу, що не перев1рене, не може бути переконливо надшним. Тому краши Евросоюзу противляться впровадженню у виробнич1 пос1ви ОМ-рослин на сво!х землях та 1х ввезенню. Враховуючи це, основш компани-виробники продукцп ¿з ОМ-матер1алом маркують у Сврот, США ( а тепер \ у нас), якщо вони мктять 0,9 чи бшьше вщсотюв ОМО [7,8].
Результата дослщжень являють собою виклад еколопчних прогноз1в щодо оцшки впливу ОМ-оргашзм1в на генофонд живо! природи \ безпеку для здоров'я людей.
Досягнення молекулярно! генетики \ генно! шженери створили базу для принципово нових пщход1в до вдосконалення рослин. У сучаснш бютехнологп рослин визначилися три напрями: ДНК-технологи, технологи засноваш на використанш культури тканин \ оргашв та створення трансгенних культур [1].
ОМ-рослини - це таю, в як1 вбудоваш чужорщш гени з метою надання 1м стшкост1 до гербщид1в \ пестицид1в, збшьшення ошрност1 до шкщниюв, пщвищення врожайностг Генна шженер1я дае змогу видшити окрем1 дшянки ДНК, яю мютять гени бажано! властивост1, \ ввести 1х у геном рослини. Це один ¿з сучасних стратепчних напрям1в рослинництва. Таким генношженерним методом можна вводити у рослини гени, що кодують бшки тварин, бюлопчно
© Черевко М.В., 2012
161
активш речовини лжарським рослинам та rnmi. Та на шляху створення трансгенних рослин ще немало труднощ1в. Зокрема, необхвдш:
- дослщження молекулярно! структури та м1нливост1 геном1в сшьськогосподарських рослин;
- nifl6ip i формування генетичних конструкцш, яю мютять агроном1чно важлив1 гени;
- збереження розма!ття генофонду дикорослих i культурних рослин.
Шлях тако! операци складний, оскшьки здшснюеться приеднанням такого гена до бактер1ально! кшьцево! ДНК (плазмщи). До цього комплексу включають ще й ген «промотор», який сигнал1зуватиме про роботу вбудованого гена. Згодом до цього комплексу додаеться ще ген-маркер, який вкаже на мкце знаходження вбудованого гена. Всю цю сконструйовану генну систему вмщують в бактерш, здатну розмножуватись i давати копи, перемщують у вибраний оргашзм. 1снують i HOBimi спрощеш методи перемщення штучно створених комплекав, на яю наголошуе ОТ.Ситшк (2007) - бюбалктика i транспозони («стрибаюч1 гени»). Останш можуть перемщуватись в межах певно! хромосоми гомолопчно! пари. Звщси бере початок основний еколопчний ризик, суть якого в тому, що не можна контролювати поширення GM-рослин, а з ними й нових гешв. Потрапивши в середовище, цей своерщний «генетичний забруднювач» у вигляд1 вившьнених трансгешв непередбачуваний за поведшкою i м1гращею в екосистемах. Тому краша, яка впустила цього генно-шженерного джина на свою територш, повинна мати потужну систему контролю та вщповщно обладнанш тест-маркерами лаборатори.
За останш 20 роюв польов1 випробування понад 25 тис. р1зних трансгенних культур, з яких: 40% - стшк1 до BipyciB, 25% - стшк1 до гербщид1в, 25% - стшю до шсектицид1в. Однак щ рослини не пройшли ще тестування на бюбезпеку i вщдалеш потенцшш наслщки для бюр1зномашття живо! природи i здоров'я людей. Для цього потр1бен значно довший перюд i глибш1 системш дослщження генномодифжованих рослин.
Оцшка ризиюв вщ GM-тexнoлoгiй та виготовлено! ними продукцп базуеться на таких принципах [4, 6]:
1. Потенцшно передбачуваний ризик GM-opraHi3MiB на нецшьов1 оргашзми, змша яких не передбачувалась, а також на екосистеми та б1ор1зноман1тн1сть.
Поширення GM-рослин може перетворити ix у джерело «генетичного забруднення»: модифжоваш на стшюсть до гербщид1в i пестицид1в вони здатш передавати набут1 властивост1 диким родичам, призвести до появи «супербур'яшв» та комах-шкщник1в, що не бояться отрути пестицид1в. Горизонтальне перемщення пилку рослин сприятиме витюненню ендем1чних i автохтонних вид1в мкцево! флори. GM-MaTepian часто е токсичним не лише для певного шкщника, а й для шших комах. Токсичшсть GM-культр у 10-20 раз1в бшьша, шж звичайних немодифжованих [9].
2. Ризики аутокросингу (переопилення). BiH може вщбуватися у перюди синхронного цвтння GM-кульутри та И диких родич1в або близького розташування пол1в з немодифжованими рослинами. Аутокросинг може призвести до передач! небажаних гешв бур'янами або нецщьовими культурами.
162
Це й породжуе проблеми поступового виткнення генномодифжованими рослинами цшних вид1в мюцево! флори та втрати адаптованих районованих сорт1в сшьськогосподарських культур. Використання стшких до гербщид1в культур дае змогу скоротити обсяги застосування гербщид1в, однак за певних обставин виникае необхщшсть пщвищувати норми 1хнього застосування.
Потрапивши в грунт, ОМ-матер1али здшснюють негативний вплив на його мкрофлору.
3. Ризики плейотропи гешв пов'язаш з тим, що у багатьох введених генах закодоваш ферменти-катал1затори бюх1м1чних реакцш. Введения нового гену може активувати або змшити властивост1 наявних гешв оргашзму I вщновити деяю небажаш властивост1 оргашзму.
До еколопчних проблем долучились агроеколопчш ризики. Адже метод перемщення гешв стшкост1 та шших господарських цшних властивостей стосуються в основному властивостей культурних рослин.
Еколопчний ризик пов'язаний з можлив1стю виникнення несприятливих наслщюв для середовища I людей та еколопчно! небезпеки. Р1вень ризику визначають як добуток величини шкоди на ймов1ршсть виникнення И. Прогноз I оцшювання еколопчного ризику та еколопчно! безпеки пов'язаний ¿з продовольчою безпекою та безпекою для здоров'я людей. За В.Барановським, видшяють п'ять градацш еколопчного ризику: 0-20% - низький ризик; 20-40% -ризик нижче середнього; 40-60% - середнш; 60-80 - ризик вище середнього; 80100% - високий ризик.
Оцшювання еколопчних ризиюв - це единий шструмент, що дае змогу з'ясувати вигоди I шкоду ОМО I визначити прюритетш заходи, спрямоваш на мш1м1зацш ризику. Щоб встановити небезпеку ОМ-культура, потр1бен системний пщхщ I всеб1чш дослщження у сфер1 створення, поширення та використання ОМО у систем!: ОМ-рослина-ОМ-тварина-ОМ-продукщя-людина. Принцип прийнятого ризику повинен виходити ¿з сшввщношення: «затрата-ризик», «вигода-ризик», «затрата-вигода».
Безпека трансгенних оргашзм1в для довкшля та 1х продукцп для здоров'я людей не доведена 1 не вивчена. На думку президента загальнонацюнально! асощаци генетично! безпеки О.Баранова, початок масового використання трансгешв у !жу являе собою ризикований I шким не санкцюнований експеримент над людством.
Ризики для здоров'я людини за умов широкомасштабного використання ОМ-оргашзм1в дуже складно проконтролювати. Вони пов'язаш з можливим виникненням алергенност1, токсичност^ незапланованими мутащями, зумовленими привнесениям гешв. Ризики вщ генномодифкованих оргашзм1в та вмютом 1х у продукцп визначають через яккний склад, кшьккний вмют 1х I в юнцевому рахунку оцшюють стушнь ризику. Коефщент ризику (КР) визначають вщношенням концентраци дом1шки у продукцп (А), що е небезпечною, до найнижчо! 1х концентраций що не створюе небезпеки для здоров'ялюдини [8].
3 метою регулювання використання ОМО в 1997 рощ ЮНЕСКО прийняла Декларацш «Людський геном I права людини», в якш генофонд розглядаеться як недоторкане надбання людства. Сьогодш у свт розповсюдження ОМ-
163
оргашзм1в регулюеться Картахенським протоколом про бюбезпеку (2003 р.) та Конвенщею 3i збереження бюр1зномашття (1992 р.). Втрата бюлопчного та генетичного р1зномашття наземними й водними системами е прогнозованим наслщком ризику безкоитрольиого вживания GM-opraHi3MiB.
Висновок. Враховуючи недостатшсть даних щодо можливих непрогнозованих наслщюв та ризику вщ зростаючого поширення й використання генномодифшованих оргашзм1в, необхщно посилити контроль за цими процесами на регюнальному та державному р1внях.
Л1тература
1. Блюм Я., Сиволап Ю., Рудий Р., Созшов О. Перспективи застосування в Укра!ш досягнень молекулярно! бютехнологп та геномжи //BicH. HAH Украши, 2006. - №3. - С.22-31.
2. Димань Т.М., Гончаренко I.B. Генетично модифжоваш джерела харчових продукт1в //Мясное дело, 2007. - №10. - С.12-15.
3. Ьлляшенко С.М., Божкова в.В. Управлшня еколопчними ризиками шновацш: Монграф1я /За ред. С.М.Ьлляшенка. - Суми: ВТД «Ун1верситетська книга», 2009. - 214 с.
4. Иойпыш А.И. Концепция риска: его оценка и управление им //Обеспечение безопасности населения и территорий. - М., 1994. - С.19-26 с.
5. Закон Украши «Про держав ну систему бюбезпеки, випробування та практику використання генетично модифжованих орган1зм1в». В1д 31 травня 2003 року.
6. Кожушко Л.Ф., Скрипчук П.М. Еколог1чний менеджмент. - К.: Академ1я, 2007. - 430 с.
7. Скрипчук П.М. Еколог1чна сертифжащя як ¿нструмент виробництва та споживання еколог1чно чисто! продукц1! //Економ1ка Украши, 2006. - №3. -С.55-68.
8. Скрипчук П.М. Орган1зац1йно-економ1чн1 засади запровадження еколог1чно! сертиф1кац11. Перший Всеукр. з'!зд еколог1в (EC0L0GY-2006) //Тези доп. М1жн. наук.-практ. конферен. - Вшниця, 2006. - 315 с.
9. Ситшк O.I. Генетичномодиф1кован1 орган1зми у харчовш сировин1: кроки прогресу чи HOBi проблеми? // BicH. екологи, 2007. - березень-кв1тень, №2. - С.7-13.
Summary M.V.Cherevko
Lviv national university of veterinary medicine biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyi
ECOLOGICAL PROGNOSES OF FARTHER AFTER EFFECT OF GM
PLANTS CULTIVATION
Analysis and estimation criteria of ecological after effect of GM plants spreading for nature biovariety and human health are presented in the article.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Буцяк B.I.
164
