CC BY
79
УДК 613.2: 575.24 (07)
Бомба М. Я., д.с.-г.н., ШахА.С., к б.н., 1вашкчв Л.Я. к б.н., ШахЛ.В., Семанюк В.1., к б.н. ©
Лъвгвсъкии тститут економжи / туризму 1нститут б1ологИ'тварин УААН, м. Лъвгв, Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
Iмет С.З. Гжицъкого
ГЕНЕТИЧНО МОДИФ1КОВАНА ПРОДУКЦ1Я ТА НЕБЕЗПЕКА II ВИКОРИСТАННЯ НА РИНКУ ПРОДУКТ1В УКРА1НИ
У статт1 наведет дат про можлив1 негативт наслгдки використання генетично модифжованих оргатзм1в та викладет основт засады перев1рки гх безпечност1.
Ключов1 слова: генетично модифгкованг оргатзми, безпечтстъ використання, алергентстъ, токсичтстъ.
Вступ. Харчов! продукта, виведеш традицшними методами селекцп, вживаються в !жу з давшх-давен. Сорта, що володшть по сут1 такими ж властивостями, виводяться \ методами генетично! модифжаци шляхом перенесения одного або декшькох гешв. Прийнято вважати, що звичайш методи виведення нових сорив культур безпечшш!, шж технолопя генно! модифкаци.
Анал1з шлях1в \ мехашзм1в, за допомогою яких в !жу можуть потрапляти або утворитися в нш потенцшно небезпечш для здоров'я чинники, свщчить, що харчов! продукти, отримаш методами генетично! модифжаци, за своею природою не становлять якогось ушкального ризику. Змши початкових харчових характеристик, показниюв токсичност^ алергенност! харчових продукта можуть статися внаслщок змш в експреси гешв незалежно вщ того, викликаш вони традицшними методами селекцп або ж методами генетично! модифкацп. Проте, в крашах £С \ Роси продукти, отримаш методами генетично! модифкаци, пщдаються жорсткшш оцшщ \ бшьш пильному вивченню, шж продукти, отримаш шшими способами. Це зумовлено не тим, що 1 М-продукти створюють бшьший ризик, а лише як запоб1жний зааб, поки не буде набутий досвщ використання ще! технолог!!.
Зм!ни складу харчових продукта внаслщок змш в експреси ген!в можуть бути викликаш наступними причинами:
- введеними генами ! !х продуктами;
- непрямим або безпосередшм впливом експрес!! гешв:
- неумисними мутац!ями, як! виникли в результат! введения гена.
Гшотетично потенц!йну небезпеку з точки зору зм!ни харчово! ц!нност!, токсичност! або алергенност! можна чекати не вщ вставленого фрагмента ДНК,
© Бомба М. Я., Шах А.е., 1вашюв Л.Я., Шах Л.В., Семанюк В.1., 2012
27
а вщ тих бшкових продуктов, бюсинтез яких кодуеться введеними генами. Введения ДНК при генетичнш модифжаци джерел 1ж1 повинно обмежуватися тшьки т1ею дшянкою, яка потр1бна для набуття задано! властивост! рослини. Це дозволяе уникнути введения ДНК з невщомою функщею i кодованими продуктами бюсинтезу.
Можливкть появи небажаних властивостей генетично модифжованих джерел !ж1 враховуеться i, як правило, усуваеться на етапах експериментальних розробок. Потенцшно небезпечш чинники, пов'язаш з проведениям генетично! модифжацп, шчим не вщр1зняються вщ небезпечних чинниюв, пов'язаних з традицшною селекщею. Тому в оцшщ безпеки генетично модифжованих джерел !ж1 використовуються Ti ж методи, що для оцшки безпеки !ж1, отримуваною шшими технолопями.
Поки що наука немае ч1тких доказ1в негативного впливу генетично модифжованих продукта на оргашзм людини. Не виявлено р!знищ смакових вщчуттях, разом з тим цши в GBponi на модифжоваш продукта все ж таки менш1, шж на звичайш продукти.
Але. безперечно, вченим вщом! i тривожш факта. Так, у журнал! "Nature Biotechnology" (2007р.) детально i скрупульозно прокоментовано результати досл!джень I.B. Срмаково! (РоЫя), яка одержала результати негативного впливу генетично модифшовано! со! на пщдослщних тваринах. При вивченн! впливу генетично модифжовано! со!, ст!йко! до гербщиду «Раундап», було встановлено, що самки щур!в, яким до рац!ону додавали генетично модифжовану сою, народжували недорозвинених малюк!в з патолог!ею р!зних оргашв. Матер! в!дмовлялись !х годувати, а щуренята, як! вижили, виявилися безплщними. В сво!х досл!дженнях I.B. Ермакова посилаеться на роботу В. Мюллера, де зазначено, що в кров! та молощ п!ддосл!дних тварин, як! споживали генетично модиф!ковану сою i генетично модиф!ковану кукурудзу, виявлено трансгенш вставки. Можливо, небезпечними для здоров'я е лише певн! види генетично модифжованих орган!зм!в лише для окремих людей? 3 цього випливае необхщшсть всеб!чного, скрупульозного досл!дження впливу ГМО на орган!зм людини i тварин. Ряд вчених вважають, що глобальне поширення ГМО може спричини розвиток безпл!ддя, р!зке зб!льшення алерг!чних реакцш, онколог!чних захворювань i генетичних вад, призвести до зростання смертност! людей i тварин.
Отже, основными ризиками споживаним в !жу генетично модифшованих продукт!в вважають: ^ пригн!чення ¿муштету;
^ можлив!сть виникнення гострих функцюнальних порушень орган!зму, таких як алерпчш реакц!! i метабол!чн! розлади, в результат! безпосередньо! д!! трансгенних бшюв:
^ зм!ни стану здоров'я в результат! появи в ГМО нових, незапланованих
б!лк!в або токсичних для людини продукив метабол!зму; ^ поява стшкост! патогенно! м!крофлори людини до антибютиюв:
28
У вщдалений канцерогенний i мутагенний ефекти.
«Pioneer Hybrid International», одна з найбшьших компанш-виробниюв насшня методом генно! шженерп, вивела новий сорт coi, в яку з метою збшьшення вмюту протешу було введено ген бразильського ropixa. Застосування цього компонента викликало алерпчну реакщю у споживач1в, що спонукало ф1рму припинити випуск даною продукту. Вживання харчово! добавки «Триптофан» Í3 генетично модифжованими компонентами, виготовлено! японською компашею «Шова Денко». спричинило захворювашсть 5000 oci6, швалщизащю понад 1500 та 37 летальних випадюв.
У Сврош i США забороненш рекомбшований гормон росту ф1рми "Монсанто" (США), який вприскують коровам для збшьшення надо!в молока.
Доведено, що в генетично модифшованих соняшниковш i соевш ол1ях зм1нюеться загальний жирнокислотний склад i bmíct р1зних вид1в триацилгл1церид1в, Í3 включениям по одн1й генетично модиф1кованш ацильн1й rpyni. Але не виявлено 3míh в к1лькост1 жирних кислот, не пщданих специф1чним видозм1нам у склад1 триацилгл1церид1в. Вважають, що bcí в1дм1нност! пов'язан1 3Í зм1ною характеру бюсинтезу окремих жирних кислот.
У генетично модифшованш pinaKOBiñ олИ виникають значн1 зм1ни в молекулярному розподЫ фосфатидилетанолам1ну i фосфатидилхол1ну, вм1сту а- та у-токоферол1в та в склад1 ф1тостерин1в. Bmíct брасикастеролу. кампестеролу i Р-ситостеролу значно зменшуеться в ршаковш олИ одного генотипу, а в шшого генотипу - bmíct брасикастеролу збшьшуеться.
Питания про перспективи використання генно! ¿нженер!! при вирощуванн1 сшьськогосподарсько! сировини викликають серйозн1 суперечки серед дослщниюв i широких верств споживач1в. Серед позитивних аргумент1в -пщвищення врожайност1, захист в1д шк1дник1в, покращення якост1 рослинних продукт1в, зменшення еколопчного навантаження на довк1лля за рахунок значного зниження використання пестицид1в, мшеральних добрив та ¿нших агрох!м!кат1в. Так, вирощування трансгенних рослин - стшких до герб1цид1в, комах та BipycÍB, за даними м1н1стерства сшьського господарства США, зменшило у 1998 рощ використання пестицид1в на 2,9 - 6,2%. Якщо у 1998 рощ у cbítí п1д почвами трансгенних сорт1в рослин було зайнято приблизно 1,7 мли. га, то у 2002 рощ цей показник склав 52,6 млн. га, i лише у США - 35,7 млн. га. У 2002 рощ генно-модифжоваш оргашзми офщшно вирощувались у 16 крашах св!ту. У 2008 рощ ГМ-культури вирощували в 22 крашах св1ту, половина з них - tí, що розвиваються, шша промислово розвинен1, i загальна площа п1д ГМ-культурами досягла 102 млн. га. За розрахунками анал1тик1в, економ1чний ефект в1д використання ГМО з 1998 по 2008 piK становив 5,6 млрд. дол., а сумарний ефект - 27 млрд. дол. (зокрема. 13 млрд. дол. для кра1н, що розвиваються). Проте вир1шення одн1е! проблеми може призвести до виникнення ¿ншо!.
Б1олог1чна безпечшсть серед ¿нших еколог1чних безпек дуже специф1чна i ще мало вивчена. Оф1ц1йно б1олог1чне забруднення характеризують як
29
"забруднення способом свщомого або випадкового вселения нових вид1в, як1 безперешкодно розмножуються в умовах вщсутност1 в них природних воропв { виткняють мкцев1 види живих оргашзм1в". Яккна вщмшшсть цього виду забруднення вщ шших полягае у здатност1 його компонента до розмноження, адаптаци \ передач! спадково! шформаци в довкщл1, мобщьност1 \ агресивностг
Генетично забруднення - найновша форма бюлопчного забруднення довкщля.
Встановлено зменшену швидкють розкладу трансгенних рослинних залишюв, визнано необхщшсть 1х подальшого всеб1чного дослщження, оскшьки потенщальна шкода вщ ще! ¿манентно! властивост1 бактер1альних культур може мати негативш еколопчш наслщки. Значно! уваги потребуе потенцшна можлив1сть м1граци ГМ-бщк1в харчовими ланцюгами. I, в решт> решт, з'явилося чимало даних щодо популяци шкщниюв сшьськогосподарських культур, яю починають виробляти стшккть до бактер1альних токсишв \ харчуватися трансгенними рослинами.
Дощльно зазначити, що реакщя на продукти з генетично модифшованих джерел !ж1 р1зна в США та Сврот. Споживач1 в США виражають в основному позитивне ставлення до генно! шженери. Пщ час национального соцюлопчного опитування, проведеного Мгжнародною радою з шформаци в галуз1 продовольства у 2005 р, встановлено, що майже 75% американщв сприймають застосування бютехнологи як великий устх сустльства, особливо за останш п'ять роюв, а 44% европейщв - як серйозний ризик для здоров'я. Водночас 62% американщв \ лише 22% европейщв готов! купити генетично модифкований продукт, який характеризуеться бшьшою св1жютю чи полшшеним смаком.
Незважаючи на тривале неприйняття европейською спшьнотою генно-шженерних продукта, в Свропейському Союз1 дозвщ на використання в харчових продуктах отримали продуктов! компоненти ¿з сорта генетично модифжовано! со!, кукурудзи та олшних культур. Серед використовуваних -оли та сиропи, яю мютять "ГМ-похщний" матер1ал, а також борошно \ крохмаль. Ц1 компоненти можуть використовуватися у багатьох продуктах - вщ вегетар1анських гамбургер1в до сухого печива та соус1в, аналопчно використанню компонента, що походять з не-ГМ культур.
Ризик у геннш шженери - ймов1ршсть здшснення небажаного впливу генетично модифшованого оргашзму на довкщля, збереження \ стшке використання бюлопчно! р1зномаштност1, включаючи здоров'я людини, внаслщок передач! гешв.
Знания потенцшних ризиюв застосування генетично модифкованих джерел !ж1 дасть змогу 1х виключнш або знизити негативну дш. За вщсутност1 контролю за генно-шженерною д1яльшстю, виробництвом \ реал1защею ГМО теоретично ризик зберкаеться { зростае.
Найголовшш1 невиршеш питания у сфер1 еколопчно! безпеки виробництва I розповсюдження генетично модифшовано! продукцп: - як саме впливають ГМО на шш1 жив1 оргашзми в екосистемах;
30
- чи не призведе поширення ГМО в довкшл1 до зменшення природно! б1ор1зноман1тност1;
- чи маемо ми право змшювати генетичну природу людини; чи не буде активне фшансування молекулярно! бютехнологи стримувати розвиток шших важливих технологш;
- чи не зашкодить молекулярна бютехнолопя розвитку традицшного сшьського господарства;
- чи не шкодять фшансов1 штереси об'ективност1 еколопчних оцшок перспектив ГМО вченими.
Використання технолог!! генно! шженери в Укршш потребуе пильшшо! уваги i вщповщально! влади, широких консультацш з незалежними вченими-фах1вцями у галуз1 екологи i бюбезпеки та широко! шформаци серед населения з урахуванням думки останнього.
ГМО слщ впроваджувати з великою обережшстю, особливо, якщо краша розташована у центр! походження i поширення дано! рослини. Встановлена харчова безпека трансгенних рослин е гарант1ею впевненост1 споживача в 1хнш нешк1дливост1 для здоров'я.
Л1тература
1. Блюм Я.Б., Негрецький В.А., Смець A.I. та íh. Огляд стану провадження та досл1дження бютехнологш i б1обезпеки в Укра!н1 та крашах субрег1ону. -Проект ЮНЕПГЕФ: «Розробка нац1онально! рамково! структури бюбезпеки для Укра!ни». -К.: Наук.думка, 2003. - 82с.
2. Ванецкий Ю.П. Геном рослин як об'ект генетично! ¿нженерй'.// С1льськогосподарська 61олог1я.- 1982. - № 5. - С.593.
3. Воз1анов О.Ф. Харчування та здоров'я населения Украши (концептуальн1 основи рацюнального харчування) // Журнал академ1! медичних наук Укра!ни. - 2002. - Т.8., № 4. - С.647 - 657.
4. Генетично модифковаш продукти PRO HT CONTRA /У Здоров'я Вашого дому. - Ки!в: 2006. - 112 с.
5. Глазко В.И. Генетически модифицированные организмы: от бактерий до человека - К.: К: КВЩ, 2002. - 210 с.
6. Дебати навколо генетично модифжованих продукт1в харчування. Агентство харчових стандарт1в (Англ1я). К.: PA NOVA, 2003. - 24 с.
7. Дончепко Л.В., Надыкта В.Д., Безопасность пищевой продукции. - М.: Пищепромиздат, 2001. - 528 с.
8. Закревский В.В. Генетически модифицированные источники пищи растительного происхождения. // Практ. рук-во по санзпиднадзору. -СПб: Диамат. 2006.-151 с.
9. Картахеиський протокол по безопасности к Конвенции о биологическом разнообразии // Зб1рник м1жнародно-правових акт1в у сфер1 охорони довк1лля. - 2-е вид., дон. - Льв1в: Норма, 2002. С. 343-358.
10. Сердюк A.M. Еколого-ппешчш проблеми харчування // Журнал Академп медичних наук Укра!ни. - 2002. - т.8. - №4. - С.677-684.
31
11. Силаева Г.11. Трансгенные пищевые продукты: риск и перспективы / Т.П. Силаева, А.А. Кочсткова, А.Ю. Колесаов // Пищевая промышленность. -1999. -№10. -С. 14-15.
12. Тутельян В.А. Генетически модифицированный источник пищи: оценка безопасности й контроль (ред. В.А. 'Гутельян) - М.: РАМН, 2007. - 443 с.
Summary
GENETICALLY MODIFIED PRODUCTS AND DANGER OF ITS USE ARE AT THE MARKET OF PRODUCTS OF UKRAINE
Information about potential risks associated with genetically modified organism use and main principles of them control are presented. The toxicological and allergenicity assessment, gene transfer possibility, post-market surveillance is considered in the article. The genetically modified organism assessment successive stages are described.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Параняк Р.П.
32
