Регулювання процесу забезпечення продукції на вміст генетично модифікованих організмів в Україні та у світі Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

Войтович Н.В., Цкарик О.Й., Параняк Р.П. ©

Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнолог1й ¡мет С.З. Гжицького

РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКЦП НА ВМ1СТ ГЕНЕТИЧНО МОДИФ1КОВАНИХ ОРГАН1ЗМ1В В УКРА1Н1 ТА У СВ1Т1

У статт1 проанал1зоеано тенденцИ поширення ГМО у сет та е Украгт, зокрема сорт1е рослин та продуктге, що гх м1стять, акцентоеано уеагу на питаннях законодаечого регулюеання процесу забезпечення контролю продукцп на ем1ст ГМО.

Ключо^^ слова: генетично модифгкоеанг оргатзми, законодаече регулюеання, трансгенш мжрооргатзми, маркуеання.

Постановка проблеми. Проблема використання трансгенних, або генетично модифжованих органiзмiв, у свт та в Укрш'ш, зокрема, на сьогодшшнш день сто1ть дуже гостро. До цього часу мiж провщними вченими ведуться науковi дискуси щодо припустимостi широкого вжитку, насамперед, харчово! продукци iз ГМ-компонентами. На жаль, позици певних сторiн ще1 дискуси часто продиктоваш не об'ективними обставинами, а комерцшною зацiкавленiстю. Перед вченими постають непрост питання як у етичнiй площиш, так I такi, що пов'язаш з прогнозуванням можливих, однак недостатньо дослщжених, наслiдкiв поширення ГМО I безконтрольного вживання продукив харчування з !х вмiстом.

Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Генетично модифтоеаними назиеають оргатзми, генетичний матерiал (ДНК) яких змiнювався не внаслiдок вiдтворення та природно! рекомбшацп, а з використанням генно! шженери через введення модифжованого гена чи гена iншого бюлопчного виду або рiзновиду органiзмiв [1].

Бшьшють учених у сво1х наукових працях схиляються до думки, що генетично модифжоваш органiзми шкiдливi для здоров'я людини, тому всю харчову продукцш необхiдно маркувати на наявшсть ГМО [3-5].

На сьогоднi не юнуе единого узгодженого погляду на генетично модифжоваш органiзми. Всесвiтня оргашзащя охорони здоров'я намагаеться розробити едиш принципи класифжаци продуктiв ГМ^ндустри, а також критери !х безпеки. Генетично модифжовану продукцiю у рiзному виглядi споживають в останнi 10-12 роюв сотнi мiльйонiв людей у рiзних, у тому числi й найбшьш розвинених кранах. В останнi кшька рокiв поступово збiльшуються площi вирощування ГМ рослин \ в крашах СС, що слугуе аргументом щодо поширення ГМО. Що ж стосуеться Украши, то жоден сорт генетично модифжованих рослин офщшно не вирощуеться для продажу. Останнiм часом точиться багато розмов про величезш масштаби несанкцiонованого поширення

© Войтович Н.В., Щсарик О.Й., Параняк Р.П., 2011

213

та використання трансгенних сорив i трансгенно! харчово! продукцп в Укра!ш. Тому необхщним е вироблення державно! полiтики щодо використання ГМ-сортiв у кра!ш та строгий контроль за li дотриманням.

Метою статт1 е aнaлiз тенденцiй поширення ГМО у свт та в Укра!ш, зокрема сорив рослин та продукив, що !х мiстять, законодавчого регулювання процесу забезпечення контролю продукцп на вмiст ГМО, рiвня поiнформовaностi рiзних верств населення.

Виклад основного матер1алу. Вивiльнення в довюлля трансгенних оргaнiзмiв у свт розпочалося в 1996 роцi, тодi посiви ГМ-сортiв займали 1,7 млн. га, а в 2006 рощ - 102 млн. га, тобто за десятирiччя площi ГМ-культур зросли в 60 рaзiв, причому щорiчний прирiст нiколи не був менше 10% [2].

За оцiнкою найбшьшо! американсько! бютехнолопчно! компанп Monsanto в 2009 рощ загальна площа трансгенних посiвiв досягла 140 млн. га. У сшьському господaрствi нaйiнтенсивнiше використовуються рослини з генетичною модифiкaцiею, що обумовлюе стiйкiсть !х до гербщцщв - 71% вiд загально! кшькосп, до хвороб та шкiдникiв - 18% рослин, з обома властивостями - 11%. Серед основних ГМ-культур можна видшити сою, яка займае 58,6% вщ загально! кшькосп, кукурудзу - 25%, бавовник - 13%, ршак -5%. У 2006 рощ вирощування ГМ-культур було дозволено в 22 кра!нах св^ (в порядку зменшення площ): США (53% вах площ ГМ-рослин), Аргентинi (18%), Бразилп (11,5%), Кaнaдi (6,1%), 1ндп (3,8%), Кита! (3,5%), Парагва!, ПАР, Уругва!, Фiлiппiнaх, Австрaлi!, Румунi!, Мексищ, Iспaнi!, Колумбi!, Фрaнцi!, Iрaнi, Гондурас^ Чеськiй Республiцi, Португaлi!, Нiмеччинi, Словаччиш. В цих кра!нах проживае бшьше половини всього населення Землi (55%, або 3,6 млрд. чоловк) [6].

З 2007 року дозволи на iмпорт реестращю для харчування i кормових цiлей ГМО були видаш ще в 29 кра!нах. Таким чином, всього ГМ-продукщя дозволена в 51 кра!ш свiту [4].

У багатьох кра!нах свiту вже певний час використовуеться продукщя з трансгенних мiкрооргaнiзмiв в медицинi. До останнього часу практично не виникало питання про вщповщне маркування тако! продукцп. Це пояснюеться особливiстю !! отримання: повшстю замкнутий цикл при вирощуванш рекомбiнaнтних мiкрооргaнiзмiв у ферментерах без ризиюв вивiльнення живих ГМО в довкшля та забруднення харчових продукив i води з подальшою повною переробкою продукцi! та !х остаточною очисткою.

Використання трансгенних рослин мае значно бiльшi ризики: по-перше, трансгенш рослини вирощуються на полях, тобто у вщкритих системах, i вже на щй стaдi! виникае загроза неконтрольованого вивiльнення ГМО в довкшля з подальшими непередбачуваними нaслiдкaми;

по-друге, лише частина рослин ще на переробку, а частина - вживаеться «у живому виглядЬ) - без переробки. Але навт та кшькють рослинно! сировини, що йде на переробку, пщлягае лише чaстковiй (неповнш) переробцi з отриманням борошна, олп i т.п.

Наслщками вживання людиною генетично модифжованих продукпв можуть бути алергiчнi захворювання, порушення обм^ речовин, поява стiйкостi мiкрофлори людини до антибiотикiв, вiддалений канцерогенний, тератогенний та мутагенний ефекти як наслщок безпосередньо! ди трансгенних бiлкiв.

На думку фахiвцiв, впровадження ГМО мае бути зваженим. З одного боку, потрiбно враховувати переваги, яю може принести 1х промислове використання, а з шшого - необхгдно гарантувати сустльству, що ц технологи не завдаватимуть шкоди здоров'ю людини та довтллю. Тому, незважаючи на економiчнi переваги використання таких органiзмiв, увага громадськост привернута до виршення проблеми передбачення, а при потребi - усунення можливих негативних для здоров'я населення та довкшля наслiдкiв, тим бшьше, що проблема впливу ГМО на здоров 'я людей через дектька поколгнь не вивчена [3].

Регулювання поведшки з ГМО у США та крашах £С запроваджено з кiнця 80-х рокiв минулого столiття. На сьогоднi майже вс краши-сусщи Украши мають власну законодавчо-нормативну базу у цiй сферi.

У понад 35 крашах дiють закони щодо обмеження iмпорту та обов'язкового маркування продукпв харчування, яю мктять ГМ-iнгредiенти. Члени СС одними з перших обмежили ввезення i встановили правила обов'язкового маркування. Пiзнiше аналопчш кроки здiйснили так потужнi iмпортери продукци, як Китай, Японiя та Корея. В СС i Роси продукти маркуються, якщо вмiст ГМ-матерiалу перевищуе 0,9 %, в Австрали i Япони - 5 %.

У США, Канад^ Аргентинi така продукщя не маркуеться зовсiм [4]. В Укра1ш лише 31 травня 2007 року Верховна Рада Украши в пакет документiв, необхщних для вступу Украши до СОТ, прийняла Закон "Про державну систему бюбезпеки при створеннi, випробуваннi, транспортуванш та використаннi генетично модифiкованих органiзмiв" [1]. Для гармошзацп законодавства Украши з нормами Свропейського Союзу Кабшет Мiнiстрiв Украши прийняв Постанову вщ 01.08.2007 р. № 985 "Питання обiгу харчових продуктiв, що мютять генетично модифiкованi органiзми та/або мжрооргашзми". Постанова мiстила положення щодо обов'язкового маркування харчових продукпв, що мютять генетично модифжоваш органiзми та/або мшрооргашзми в кiлькостi бiльш як 0,9 вщсотка. Постанова мала набрати чинност з 1 листопада 2007 року, але вже 21 листопада 2007 року вона була скасована шшою постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши № 1330 "Питання маркування сшьськогосподарських товарiв, вироблених iз застосуванням генетично модифжованих органiзмiв". Визначити трансгеннi продукти можна лише за допомогою специфiчного молекулярно-бюлопчного аналiзу, для чого потрiбнi квалiфiкованi фахiвцi й вiдповiдна лабораторна база. В Укра1ш вона не розвинута, що унеможливлюе дiевий контроль за ГМ-продукцiею. Працюе лише кшька лабораторiй, де можна перевiрити сировину та продукти на вмiст ГМО:

1) лабоpатоpiя молекуляpно-генетичних дослщжень на 6^i Деpжавного пщ^иемства Всеукpаïнський центp стандаpтизацiï, метpологiï, сеpтифiкацiï та захисту ^ав споживачiв (Укpметpтестстандаpт, м. Кшв), ствоpена на початку 2007 pоку за пiдтpимки Деpжспоживстандаpту;

2) пpи 1нститут екогiгieни i токсикологи iм. Л.1. Mедведя ДП M03 Укpаïни, м. Кшв;

3) центp дiагностики вipусiв та тpансгенiв насiння i pослин Hацiонального агpаpного унiвеpситету, м. Кшв.

Вщсутшсть маpкування пpодукцiï, виpобленоï iз застосуванням rMO, не е пpедметом обговоpення шиpокоï гpомадськостi. Дане питання pозглядаeться лише на piвнi фахiвцiв та деякими гpомадськими оpганiзацiями, зо^ема, Всеукpаïнською екологiчною лiгою (ВЕЛ). Так, 28-29 лютого 2008 pоку в м. Киeвi за iнiцiативою ВЕЛ вщбулась мiжнаpодна конфеpенцiя "Генетично модифжоваш оpганiзми: науковi та пpактичнi аспекти, pизики та законодавче вpегулювання". У конфеpенцiï взяли участь науковцi У^аши, Роси, США, Hiмеччини, пpедставники оpганiв влади, гpомадськiсть.

З метою визначення piвня поiнфоpмованостi та зацiкавленостi населення в питаннi rMO нами доведено анкетування. В анкетуваннi бpали участь ^едставники piзних вiкових та сощальних гpуп, а саме:

- 14-17 pокiв - стаpшокласники загальноосвiтнiх шкш м. Львова та областi;

- 18-24 pоки - молодь, зо^ема, студентство ВНЗ м. Львова;

- 25-44 pоки - доpосле населення (^ацююче) м. Львова та областц

- 45-60 pокiв - люди сеpеднього вiку piзних соцiальних ^уп;

- стаpше 60 pокiв - особи стаpшого вiку (пенсiонеpи).

Попеpеднi pезультати дослiдження показали, що понад 70% опитаних не знайомi з ^облемою rMO. Часткову обiзнанiсть у пpоблемi виявила студентська молодь.

^оте, позитивним явищем е те, що незважаючи на недостатню обiзнанiсть ^о екологiчну яюсть пpодуктiв хаpчування i на досить низький поpiвняно з шшими eвpопейськими кpаïнами piвень купiвельноï спpоможностi, укpаïнськi споживачi вже готовi платити доpожчу цiну (навiть бшьше 100% ) за пpодукцiю, яка не мктить в собi rMO. Опитування показало, що 87,5% (175 pеспондентiв) готовi платити тоpговельну нащнку за безпечну для здоpов'я пpодукцiю, а 86% споживачiв вважають за по^бне вiдкpиття спецiальних вiддiлень у магазинах з ^одукщею, яка не мютить тpансгенних оpганiзмiв. Рис. 1. вiдобpажаe готовнiсть pеспондентiв платити за ^одукщю, яка не мiстить rMO.

Бшьшють pеспондентiв (23%) вiдповiла, що готова платити на 1-5% бшьшу щну за пpодукцiю, яка не мютить тpансгенних оpганiзмiв, 20% готовi платити вiд 10 до 25% доpожче, 19% готовi вiддати за таку ^одукцш на 2550% бшьше ^ошей. Пiсля цього iнтеpвалу купiвельна спpоможнiсть pеспондентiв починае знижуватися.

15

10

Рис. 1. Готовшсть респонденте платити за продукщю, яка не мктить ГМО

Вapто зазначити, що сеpед опитaниx осiб е й таю, що готовi заплатити за еколопчно чисту пpодyкцiю подвiйнy вapтiсть i навт вищу. Частка тaкиx споживaчiв становить 2% або вiд загальнох' вибipки. Це особи з вщносно високим piвнем доxодy вiком вщ 26 до 35 pокiв.

Розглянемо позитивш та негaтивнi стоpони споживання та викоpистaння ГМ-пpодyктiв (табл. 1).

Taблuця 1

Аргументи та контраргументи щодо ГМО_

Аргументи "за" використання ГM-пpодyктiв Контраргументи незалежних вчених

+ ГМ^ослини ypожaйнiшi, а ГМ-твapини пpодyктивнiшi. D стшюсть ГМО до геpбiцидiв i шкщниюв обеpнеться такою ж стiйкiстю "воpогiв".

+ ГМ-кyльтypи стiйкi до погодниx умов, шкiдникiв i xвоpоб. D за ypожaйнiстю i пpодyктивнiстю тpaнс геннi соpти не пеpевищyють тpaдицiйнi.

+ ГМ-пpодyкти смaчнiшi за тpaдицiйнi i цiннiшi завдяки вiтaмiнaм, бшкам i т.д., якi вбyдовaнi D за складом ГМО не бшьш, а часто й менш цшш (спецiaльний соpт ГМ^ису з вiтaмiном А мiстить його добову ноpмy в 9 кг).

+ в^обництво ГМ-пpодyкцiï легше i менш зaтpaтне, тож вона буде дешевою. D "вбудоваш" плюси ГМ-кyльтyp часто обеpтaються втpaтою iншиx пеpевaг: якщо вiд жука гине 40% ypожaю звичaйноï кapтоплi, то ypожaй ГМ-кapтоплi на 70% гине вщ гниття.

Висновки. ^облема pозповсюдження генетично модифiковaниx

оpгaнiзмiв тюно пов'язана iз питанням нaцiонaльноï безпеки та фiзичного iснyвaння населення Укpaïни.

Необхщним е створення Нащонального центру якост та безпеки продукцп АПК, який буде регулювати основш положення щодо використання генетично модифiкованих органiзмiв у сшьському господарствi.

Лiтература

1. Закон Украши "Про державну систему бiобезпеки при створенш, випробуваннi, транспортуваннi та використанш генетично модифiкованих органiзмiв" // Вщомост Верховно1 Ради Укра1ни, 2007, № 35, ст. 484.

2. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни "Про затвердження Положення про Державний реестр сорив рослин, придатних для поширення в Укрш'ш" вiд 15.05.2003 р.

3. Кузнецов В. В. Возможные биологически риски при использовании генетически модифицированных сельскохозяйственных культур // Вестник ДВО РАН/ - 2005 - №3. - С.40-54.

4. Московська Н. М1чуршська селекщя - невинне заняття порiвняно з трансгенними оргашзмами // Урядовий кур'ер. - 2007. - №46. - С. 5.

5. Сирохман 1.В., Задорожний 1.В., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарiв: Пiдручник. - К: Лiбра, 2007. - 650с.

6. УАК: Генетична модифiкацiя рослин: бiзнес штерес чи об'ективна необхiднiсть? http://agroconf.org/content/uak-genetichna-modifikaciya-roslin-biznes-interes-chi-ob-iektivna-neobhidnist

Стаття надшшла доредакцИ 2.04.2011