CC BY
0ДОСВ1Д ВИСОТНОГО БУД1ВНИЦТВА В СТРУКТУР1 НАЙКРУПН1ШИХ М1СТ В УМОВАХ УРБАНИЗАЦIÏ
Ладигша 1рина BonoduMupieHa,
кандидат архтектури, доцент кафедри Арх1тектурного проектування, orcid. org/0000-0001 -8370-5783; Бiжко Свгетя BacunieHa,
асистент кафедри Арх1тектурного проектування, orcid. org/0000-0001 -5197-6490;
Хартвський нащональний университет буд1вництва та архтектури, Украгна DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/31052019/6510
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received: 16 March 2019 Accepted: 14 May 2019 Published: 31 May 2019
KEYWORDS
urbanization, agglomeration processes, high-rise building, skyscraper, city structure.
Features of formation of high-rise building in the structure of the largest cities in the conditions of urbanization are considered. There are three main types of high-rise objects that were formed at the time of the transition to a post-industrial society: a single high-rise dominant building (complex), a local high-altitude group - a multifunctional complex and a mass of high-rise buildings demonstrating chaos and high density. The specificity of high-rise building of domestic cities in the context of the inclusion of our state into a single European space is determined.
Citation: Ладигша I. В., Бiжко G. В. (2019) Dosvid Vysotnoho Budivnytstva v Strukturi Naikrupnishykh Mist v Umovakh Urbanyzatsii. World Science. 5(45), Vol.1. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31052019/6510
Copyright: © 2019 ^aguriHa L B., EL^ko €. B. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Урбашзащя (вщ лат. urbanus - мюький, urbs - мюто), за визначенням Ю. Л. Пивоварова, - юторичний процес пщвищення ролi мют, мюького образу життя й мюько! культури в розвитку сустльства в порiвняльно небагатьох центрах i ареалах переважного соцiально-економiчного розвитку [1]; невщ'емна складова процесу розселення, його найважливша тдсистема, найвищий еволющйно-iерархiчний рiвень, складна, розподiлена у чаш динамiчна система, що, в свою чергу, включае ряд ieрархiчних рiвнiв (хронологiчних етапiв) [2].
Перший (локальний) етап охоплюе промислово розвинутi держави Захщно! Свропи та Пiвнiчноi Америки з кшця XVШ-го до початку XX-го столiття й характеризуеться зростанням долi мiського населення у свт з 5,1% до 13,6%.
Другий (планетарний) - в межах 1900 - 1950 роюв характеризуеться розвитком, в основному, великих мют з населенням 100 тисяч ошб i бшьше.
Третiй (глобальний) етап розпочинаеться з другоi половини ХХ столггтя, пов'язаний з науково-технiчною революцiею, новим якюним рiвнем не тiльки промислового виробництва, а й розвитком багаточисельних невиробничих галузей та сферою послуг. Характеризуеться переважним розвитком найкрупшших мют (з населенням 500 - 1000 тисяч ошб i бшьше) й формуванням на iх основi надмюьких форм розселення - агломерацiй та мегалополюв [3].
Поступове поглиблення процесу урбашзацп з його концентрацiею населення й економiчноi дiяльностi створило сприятливi умови для розвитку науки, техшки i промисловостi, обумовило взаемозв'язки iндустрiалiзацii та урбанiзацii i вже на перших етапах спричинило кардинальш змши в характерi мiськоi забудови.
«1ндус^альне» мiсто втратило свою середньовiкову цшснють, чисельне та територiальне зростання викликало його структуризацiю з включенням примюько1' зони та послiдуючим формуванням мюьких агломерацiй як нових форм розселення.
Саме завдяки цим змшам мютобудування звертасться до системного тдходу як iнструментарiю дослщження надмiських утворень, а мiсто починае розглядатися як складна вiдкрита, динамiчна, iерархiчно органiзована система.
Одним з результата науково-техшчного прогресу стае висотна забудова. Поява нових титв конструктиву, шженерного обладнання, будiвельних матерiалiв обумовлюе виникнення такого феномену сучасного мюта як «хмарочос».
Звiсно висотнi будiвлi iснували ще у доiндустрiальний перюд, а саме поняття «висотносп» визначалось згiдно до досить мiнливих конкретних умов. У свт досi не сформувалося единого визначення того, що являе собою «висотний будинок». Вважаеться, що це поняття е суб'ективним i його присвоення тiй чи шшш спорудi залежить вiд оточуючого мiського контексту, И пропорцiйностi та бущвельно-шженерних технологiй, якi були застосоваш при зведеннi багатоповерхiвки. Мiжнародна практика показуе, що виходячи з техшчних, економiчних можливостей, умов охорони природи i здоров'я людей в рiзний час, в рiзних кра!нах поняття "висотна бущвля" мае рiзне значення [4]. В Украш ДБН В.2.2 -24:2009 «Проектування висотних житлових i громадських будинюв» п.1.1 визначае умовну висоту таких об'екпв вiд 73,5 метрiв до 100 метрiв включно. Проектування громадських будiвель iз умовною висотою бiльше 100 метрiв дозволяеться виконувати як експериментальне зпдно з шдивщуальними технiчними вимогами, якi затверджуе Мшютерство регiонального розвитку, будiвництва та житлово-комунального господарства Укра!ни [5]. Найближчим часом крайня вщмгтка для громадських бущвель буде пiдвищена вже до 150 м.
Сьогодш в свт юнуе велика кiлькiсть «хмарочошв», що перевищуе кiлька сотень метрiв, а провщш держави змагаються за створення само! високо! будiвлi.
При цьому висотш об'екти майже завжди виконують роль домiнанти в навколишньому середовищ^ створюючи неповторний силует мiста [6] та демонструють домiнуючi смисли часу. Так дослщники Масловська О.1. та 1гнатов Г.С. стверджують, що провщш елементи в просторовш оргашзацп мюта виражають його основний iдейно -художнш змiст, концепцiю просторово! культури вщповщних цивiлiзацiй: Собор Святого Петра - католицького свгту, Парфенон - грецького мшрокосму. Скупчення хмарочосних будiвель в даунтауш - характерна риса сучасного мюта перюду корпоративного капiталiзму [7, с. 132].
Ще до кардинальних змш в структурi поселень, що виникли в результатi становлення та розвитку агломерацшних процесiв, компактнi мюта дошдус^ального перiоду переважно ототожнювалися з !х забудовою в межах стш фортецi, а сама забудова являла собою комплекс домшант, що ми- розглядатися як ансамбль. Згодом ускладнення планувально! оргашзацп мiста призвело до того, що характер ансамблю залишився надбанням iсторичного ядра центрально! частини при його збереженнi, а весь населений пункт постав перед проблемою створення нового архгтектурного облшу в умовах розосереджено! забудови, особливо на периферй, в якому, безумовно, важлива роль мае належати висотнiй забудов^ як похвдному сучасного етапу процесу урбашзацп.
В таких умовах здаеться досить актуальним виявлення ролi та мюця висотно! забудови в структурi найкрупнiших поселень.
Мету дослiдження, таким чином, становить мютобущвний аналiз типолопчних особливостей висотно! забудови, що зумовлюють характер !! взаемодi! з навколишшм мiським середовищем.
Основнi завдання полягають у дослщженш особливостей формування висотно! забудови найкрупшших мiст свiту, в тому чи^ укра!нських.
Результати дослiдження. В хронолопчному вiдношеннi рiзнi держави свгту стикаються з викликами процесу урбашзацп у рiзнi часи вiдповiдно до свого сощально-економiчного розвитку та включення в юторичш глобальнi процеси. Якщо США та провiднi кра!ни Свропи сьогоднi вирiшують проблеми формування глобальних мют в умовах постiндустрiального суспiльства, то найрозвиненiшi держави Африки тшьки опановують агломерацiйнi процеси, що досить активно охоплюють найкрупнiшi мюта континенту.
Регюнальш особливостi, що вщдзеркалюють окремi часовi зрiзи формування висотно! забудови в контексп сучасного етапу процесу урбашзацп як iерархiчного рiвня едино! системи розселення, допомагають проаналiзувати та виявити три основнi типи висотно! забудови, шо склалися сьогодш у свт.
Тип 1 - одиночна висотна бущвля-домшанта (може бути багатофункцюнальний комплекс) з великим композицшним полем та мшмальними системоутворючими якостями.
Прикладом багатофункщонального комплексу першого типу сулугуе Флейм Тауерс у м. Баку. Ансамбль складаеться з трьох висотних башт, яю спроектоваш у формi язикiв полум'я. У момент, коли його тшьки збудували у 2013 рощ, цей ансамбль був найвищим у столищ Азербайджану та височiв над вшею Бакинською бухтою.
Яскравим взiрцем цього типу одиночно! висотно! будiвлi можна вважати вiдомий тайбейський хмарочос мiжнародного фiнансового центру або Тайпей 101. Ця багатофункцiональна споруда була першою багатоповерхiвкою, яка подолала рубiж в пiвкiлометра та мала статус найвищо! в свiтi з 2004 до 2010 року. Вона вважаеться визначною пам'яткою столищ Тайваню i символом економiчного зростання, мiжнародного престижу i високого економiчного розвитку маленько! кра!ни, яка зумiла звести цей пгант в сейсмiчно активному райош з пiщаними грунтами та частими вирами i тайфунами [8, с. 130]. Вежу неймовiрно! висоти добре видно з будь-яко! точки мюького плану. Вона формуе мщш вiзуальнi та функцiональнi зв'язки у вщкритому мiському просторi. Такими ж властивостями володiе 85-ти поверховий Тантекс Скай Тауер, який здшмаеться над мюьким ландшафтом i прибережною територiею Гаосюна, Тайвань. Хмарочос вiзуально притягуе iншi споруди, стае центром тяжшня у структурi мiста. Ц азiатськi висотки розташованi у високосейсмiчному районi. 1х оточення складаеться переважно з малоповерхових бущвель. Тому хмарочоси тут будуються досить рщко та вони збертають статус найвищих бущвель регiону надовго (рис. 1).
Рис. 1. Тип 1, одиночна висотна будгвля в структург мгста: Тайпей 101 у м. Тайбей та Тантекс
Скай Тауер у м. Гаосюн, Тайвань
До першого оглядаемого типу ще до недавно можна було вщнести лондонський хмарочос Шард Лондон Брайдж гталшського архгтектора Ренцо Иано, побудований у 2012 рощ (рис. 2). Найвища споруда Евросоюзу розташовуеться на твденному березi Темзи досить близько до основних юторичних пам'яток центру. Це район Лондонського мосту, що з'еднуе мюто з передмютям Саутверк. Звщси походить перша офщшна назва висотки, що перекладаеться з англшсько! як «Вежа Лондонського мосту». Хмарочос впроваджений в великий транспортний вузол Лондон Брайдж: нижш рiвнi будiвлi пов'язаш з залiзничним вокзалом, автовокзалом i станщею метро. Фактично по!зди далекого прямування привозять пасажирiв в прибудову, що виходить прямо до шдшжжя вежг А частина вокзально! iнфраструктури з магазинчиками просто вбудована в нижш рiвнi висотки. «Шард» мае 72 поверхи та 110 тисяч метрiв загально! площ^ мiстить офiси, готель «Шан^ Ла» з ресторанами, дуже дороп приватнi квартири та оглядовий майданчик на даху [9].
Протягом наступного десятилггтя горизонт Лондона буде змшений. 510 бущвель вище 20 поверхiв запланованi та деяю з них вже будуються [10]. У дшовому районi Сiтi зводяться хмарочоси майже наздоганяючи Шард Лондон Брайдж за висотою: офюна бущвля 22 Бiшопсгейт буде височити на 278 м та на 309,6 м здшметься Уан Андершафт. На сходi мiста у кварталi КенерьВорф з'являться найвищi житловi комплекси Англп: 233-метрова вежа Лендмарк i 235-метровий Лондонський Шпиль.
Зараз у Лондош формуються три великi вузли уздовж рши Темзи, якi перекроюють його юторичну структуру та зафiксують новi вертикальнi надбання на сучасному скайлайш Таким чином, у мiстi наочно вщбуваеться перех1д вiд першого типу розташування мiських домiнант, коли «Шард» одиночно поставав над столицею Велико! Британп до другого, коли групи башт розосереджуються по мiсту.
Рис. 2. Тип 2, локально групи висотних об'ектгв у сучасному Лондона, Англ1я
Тип 2 - локальна група висотних об'екпв - багатофункцюнальний комплекс, що формуе ансамбль або мiстобудiвний вузол у структурi мюта.
При великому композицшному полi володiе значними системоутворючими якостями. Такi локальнi групи в структурi мiста можуть утворювати едину пiдсистему з рiзним призначенням - тдсистему загальномiського центру, шдсистему вузлiв каркасу, висотну силуетну композищю тощо.
Так, у 1950 роки на тдступах до iсторичного ядра Москви було створено кшьце висотних об'екпв, що сформувало висотний силует столищ, закршив основнi осi вiзуального сприйняття центра мiста.
Поштовхом для цього послужила прийнята 13 ачня 1949 року, за iнiцiативою I. В. Статна, Постанова Ради мшстрш СРСР «Про бущвництво в Москы багатоповерхових будiвель». Згщно з щею Постановою передбачалось зведення восьми висотних будшель рiзного функцiонального призначення (побудовано шм). Авторам проектiв вдалося винайти оригшальш архiтектурнi рiшення, якi в професшнш лiтературi отримали назву сталшського ампiру, або радянського монументального класицизму. Самi будiвлi закрiпилися в лiтературi як «сталiнськi висотки» [11].
На початку нового тисячолггтя у Киевi та Москвi були спроби впровадження мiстобудiвних концепцiй розмiщення висотних будинюв. За цими програмами повиннi були створюватися багатоповерховi новi центри громадського тяготiння, якi б ставали акцентами у структурi районiв та створювали едину мiську пiдсистему комплексiв з рiзноманiтними функцiями. 1х пропонували розмщувати на перетинi основних радiальних i вузлових транспортних магiстралей, бiля станцш метро у районах масово1' забудови. Ц правила були направленi на створення чiткоi архiтектурно-мiстобудiвноi й об'емно-просторово1' композицii забудови мiста шляхом формування багатоплановостi, силуету i висотностi забудови, вiзуальних завершень магiстралей, проспектiв, вулиць та основних панорам мюта [12 с. 134-135, 13].
Як окремий випадок створення тдсистеми загальномюького центру може розглядатися ускладнення юторичного ядра мюта, коли висотна локальна група вбудовуеться на деякш вщсташ вщ нього, формуючи нову композицiйно едину з ним структуру за рахунок привнесення ново1' функци (наприклад, дшовоГ) як це спостерiгаеться в Парижi при будiвництвi району Дефанс (рис. 3).
Рис. 3. Тип 2, локальна група висотних об 'ектгв як тдсистема загальномгського центру -
Дтовий район Дефанс у Париж1, Франц1я
Цей район розташовано на захщнш околищ Парижа. Вш завершуе забудову знаменито! юторично! осьвулищ, на яку нанизано вiдомi пам'ятники, будiвлi та площг Проект забудови Дефенса як паралельного центру мюта був задуманий в кшщ 1950 року архгтекторами П. Ербе, Б. Зерфюссом, Р. Камело, Ж.Ж. де Май! i Р. Озель, але реалiзований тшьки 1970-1980 рр. на територи близько 330 га [14, с.21]. Зараз тут розмщуються бшя 20-ти бущвель заввишки понад 150 м. Концентращя висотно! офюно! забудови на околицi мiста позбавила юторичну центральну забудову Парижа вщ неминучо! реконструкцi!.
Аналогiчним прикладом може слугувати Московський мiжнародний дiловий центр «Москва-Ст». Початковий проект дiлового району був спроектований у 90-х роках у майстерш Б. I. Тхора в Моспроекть2. Пщ час робгт на окремих дiлянках Сiтi ясшше окреслювалися реальнi мiськi потреби та у 2000-х роках стало зрозумшо, що проект не тшьки послщовно втшюе iдею нового висотного дшового кластера столицi, а й вибудовуе систему нових вiзуальних зв'язкiв простору всього мюта [12, с. 133-134].
Локальна група висотних об'екпв може носити компактний або розосереджений характер. Компактна структура бшьше притаманна мютобущвним вузлам. Розосереджена застосовуеться при забудовi лшшних елеменпв каркасу мiста - вулиць, бульварiв, набережних тощо та створюе панорамний силует мiста, що стзнаеться глядачем.
Тип 3 - маса висотно! забудови, що може бути сконцентрована в центрi мюта або охоплювати прилем до нього територи, здатна швелювати або повнютю поглинати природний ландшафт, вiдрiзняеться хаотичнютю, великою щiльнiстю, екологiчним навантаженням на навколишне середовище, вщдзеркалюе прагнення транснацюнальних компанiй, що сконцентрували великi каттали, закрiпити свiй iмiдж та лщерство у глобальному свiтi (рис. 4).
Так, формування висотно! забудови Манхеттена почалося в 1890 рощ з возведення хмарочоса Нью-Йорк-Уорлд-Бшдинг висотою 106 метрiв, що проюнував до 1955 року, коли його було знесено для забезпечення бущвництва розширеного тдходу до Бруклшського мосту.
Взагалi Нью-Йорк з^рав видатну роль в розвитку висотного будiвництва, починаючи з кшця XIX столiття, та переживши його досить раннш бум з 1910-х роюв до початку 1930-х роюв, в ходi якого було зведено шютнадцять iз восьмидесятi двох хмарочошв, серед яких Вулворт-Бiлдiнг, Трамп-Бiлдiнг, Крайслер-Бшдшг та Емпайр-Стейт-Бiлдiнг, кожний з яких на момент будiвництва був найвисочайшим у свгти. Останнiй держав цей титул сорок роюв.
Другий етап «висотного буму» прийшовся на 1960-п роки. З того моменту було возведено близька семидесяти бущвель висотою бшьше 183 метрiв. В результат цих «хвиль» висотного будiвництва Манхеттен перетворився на центр дшово! активностi глобального мiста. Сьогоднi це найпрестижшший та найдорожчий за рiвнем життя район Нью-Йорку, що в певнш мiрi обумовило високу щшьнють освоення його територi! [15].
Рис. 4. Тип 3, маса висотног хаотичног забудови, яка сконцентрована у центр1 Нью-Йорку,
остр1в Манхеттен, США
На Манхетеш вiзуально можна видшити двi групи скупчення хмарочосiв. Перший кластер будiвель знаходиться у Даунтауш, на Пiвднi острова, шше нагромадження висоток розташовуеться у Мщгауш, бiля Центрального парку. Ц гiгантськi монолiтно-склянi утворення все бшьш наближуються один до одного та згуртовуються. Так в останнi роки з метою розширення дiлового району Мщгаун до рiчки Гудзон, комунально-складсью територii Хадсон Ярдс зазнали великомасштабного перепланування. У сiчнi 2005 року мюька рада Нью-Йорка змiнила призначення району з промислового на комерцшне та громадсько-житлове. У рамках першо1' фази будiвництва тут зводять вюм об'ектiв висотою понад 200 м, а також торговий i культурний центр, громадську площу, оглядовий майданчик та сквери. Безумовно новi хмарочоси Хадсон-Ярдс радикально змшять пейзаж найкрупшшого мiста США та створюватимуть ще бiльш щiльне середовище.
Таким чином для мютобущвно1' структури Нью-Йорка в певш промiжки часу були присутш всi три типи забудови багатоповерхiвками: вiд одиночного хмарочосу до щшьно1" маси висотних домiвок.
В архитектурному середовищi вважаеться, що з штучних структур немае нiчого бiльш стабшьного, нiж мiський каркас [16], але у сучасному свiтi найбiльшi мюта зазнають значних модифiкацiй. Висотнi бущвл^ як складовi елементи динамiчноi системи мюта, починають змшювати каркаси найвеличезшших поселень. У певнi промiжки часу у рiзних крупних населених пунктах планети спостертаються три послiдовнi стани просторово1' структури. Три типи висотно1' забудови носять глобальний (унiверсальний) характер, тобто не залежать вщ зон концентрацп свiтових мiст та регюнальних особливостей розвитку окремих кра1'н. На прикладi зростання хмарочосiв добре спостертати, як вiдбуваеться метаморфози старого та розвиток нового середовища у густозаселених точках Земл^ за якими приховаш складнi сучаснi цивiлiзацiйнi (культурнi, економiчнi, полiтичнi, екологiчнi та iншi) процеси.
В Украш формування висотно1' забудови в структурi найзначнiших мiст безпосередньо пов'язано з основними етапами становлення держави.
1сторичний (капiталiстичний) етап, якщо не рахувати знакових культових споруд, не встиг залишити помгтно1' висотно1' спадщини украшським мiстам оскiльки був перерваний револющею 1917 року.
В радянський перюд Украша проецируе основш загальнодержавш тенденцii на нацiональне пiдrрунтя, надаючи !м неповторного архiтектурно-мiстобудiвного облiку.
Так, ще у 1925 - 1928 роках у мюп Харковi як столищ Украши виникае унiкальний адмшютративно-дшовий центр - площа Дзержинського (ниш площа Свободи) з Домом Державно! промисловосн - першим радянським «хмарочосом» висотою 108 метрiв, що за допомогою вулищ Сумсько! поеднуеться з Ушверситетською гiркою (нинi площею Конституци) та завершуе формування двох ядерного юторичного центра мiста [17].
У Киевi в 1953 роцi почалися проектш роботи над висотним готелем «Москва» (з 2001 року - готель «Украша») по вулищ 1нститутськш, 4. Авторський колектив проектувальниюв очолив головний архитектор Киева А. Добровольський. Бущвництво готелю розпочалось в 1954 рощ в рамках тслявоенно!' реконструкци Хрещатика, а офщшне вiдкриття вщбулося 28 вересня 1961 року. Це була найвища 16-ти поверхова бущвля Киева i друга (пiсля Держпрому у Харков^ на територii Украши.
На сучасному етапi розвитку незалежно! укра!'нсько!' держави спостерiгаеться активiзацiя висотного будiвництва в 11 найкрупнiших мютах. Цьому сприяе розвиток будiвельноi шдустри, поява новiтнiх технологiй та матерiалiв, становлення нацiональноi законодавчо! та нормативно!' бази, а також прагнення влади сформувати самобутнш iмiдж кра!ни. У той же час висотне бущвництво часто ведеться вибiрково, за типом 1, особливо в центральних зонах, без детальних плашв територii, що не тшьки не сприяе створенню ново! силуетно! композицii, а й порушуе масштаб мюького середовища.
У вузлах каркасу розмщуються локальнi групи висотних об'екпв 2-го типу, переважно з житловою функщею, в рядi випадкiв на вiльних територiях, що залишилися вщ радянського перiоду екстенсивного розвитку мют i в силу свое!' елпарносн не утворюють з юнуючою забудовою органiчноi едностi.
Висотна забудова 3-го типу в кра!ш ще не спостер^аеться.
Тобто, значення висотно! забудови в структурi найкрупшших мiст ще потребуе подальшого осмислення з метою використання як важливого системоформуючого елемента. Вже зараз можна констатувати, що найбiльш системоутворюючими властивостями володiе другий тип просторово! структури, сформований локальними групами висотних домiвок. До найважливiших властивостей тако! системи можна вщнести: цiлiснiсть та стшкють, чiтку структуру, iерархiчнiсть компонента, функщональнють та узгоджену взаемодiю елементiв, керованють, передбачуванiсть взаемодii iз зовнiшнiм середовищем. Уа цi якостi дозволять отримати найбiльш органiзоване та стале середовище майбутнього укра!нського мiста. За допомогою упорядкованого вкраплення багатофункцiональних висотних комплекшв у застарiваючу тканину поселень можливо вирiшити ряд важливих питань: вщновити, змiцнити дiяльнiсть територiй та створити неповторш обриси силуетiв сучасних густонаселених просторiв кра!ни.
Висновки.
1. Виникнення висотно! забудови в структурi найкрупшших мют, в тому чи^ укра!нських, - об'ективний процес, що вщбуваеться в умовах урбанiзацii та вщдзеркалюе рiвень науково-технiчного прогресу.
2. Видшяеться три основних мiстобудiвних типи висотно! забудови, що склалися в структурi найкрупнiших мiст.
1-й тип - одиночна висотна бущвля-домшанта;
2-й тип - локальна група висотних об'екпв - багатофункцюнальний комплекс;
3-й тип - маса висотно! забудови.
У вшх випадках висотна забудова формуе силует мюта, виступаючи в ролi архiтектурних домiнант.
Виявленi типи висотно! забудови спостерiгаються у найкрупнiших мютах свгту, не залежать вiд регюнальних особливостей, тобто носять глобальний (ушверсальний) характер.
3. В Украiнi першi висотнi будiвлi з'являються за радянських чашв i на цьому еташ досить органiчно включаються в мюьке середовище в ролi важливих структурних та композицiйних елементiв.
4. Сучасний етап урбанiзацii в Украiнi характеризуеться активним формуванням висотно! забудови в структурi найкрупнiших мiст, що стимулюе И використання в ролi важливого системоутворюючого елемента.
Л1ТЕРАТУРА
1. Пивоваров Ю. Л. Основы геоурбанистики. Урбанизация и городские системы. - М. : Владос, 1999. - 231 с.
2. Болдачёв А. В. Новации. Суждения в русле эволюционной парадигмы. Спб.: Изд-во С.-Петерб. унта, 2007. - 256 с.
3. Демиленко Е. С. Урбатзащя. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https ://megabook. ru/artide/Урбанизация
4. Кравцов В. Высотные здания. Особенности проектирования, строительства и мониторинг фундаментов - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ais.by/story/5540
5. ДБН В.2.2-24:2009 «Проектування висотних житлових i громадських будиншв»
6. Баранов Н. Н. Силуэт города. - Л.: С., 1980. - 183 с.
7. Масловская О. В. Концепция вертикальности в дизайне среды [Текст]: монография / О. В. Масловская, Г. Е. Игнатов; М-во образования и науки Российской Федерации, Владивостокский гос. ун-т экономики и сервиса.- Владивосток: Изд-во ВГУЭС, 2012. - 209с.
8. Терранова А. Удивительные небоскребы мира / пер. с англ. Т.Г. Лисициной. - М.: АСТ: Астрель, 216 с.
9. Небоскрёб «Шард» в Лондоне (The Shard, «Осколок стекла»). - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://delovoy-kvartal.ru/neboskreb-shard-v-londone-the-shard-oskolok-stekla/
10. High times: 76 tall buildings to join London's skyline in 2019 - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://www.theguardian.com/business/2019/mar/05/tall-buildings-london-skyline-2019
11. Рябушин А. В., Шишкина И. В. Советская архитектура. - М.: С., 1984. - 215 с.
12. Россия высокая. История высотного строительства России. / коллектив авторов. Екатеринбург.: Tatlin, 2014. - 180 с.
13. Клюзко В. М. Мiстобудiвнi проблеми висотного будiвництва в м Киeвi / В. М. Клюзко // Мютобудування та терш^альне планування. - 2012. - Вип. 43. - С. 179-188.
14. Маклакова Т.Г. Высотные здания. Градостроительные и архитектурно-конструктивные проблемы проектирования. М.: Издательство АСВ, 2006. 160 с.
15. Список самых высоких зданий Нью-Йорка - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/Список_самых_высоких_зданий_Нью-Йорка
16. Журавлев М.Ю. Темпоральность градостроительства и архитектуры: системный подход / М.Ю. Журавлев //Вестник МГСУ. - 2012. - № 8. - С. 20-25
17. Шкодовский Ю.М., Лаврентьев И.Н., Лейбфрейд А.Ю., Полякова Ю.Ю. Харьков вчера, сегодня, завтра. - Х.: Фолио, 2002. - 207 с.
