CC BY
9ТРАДИЦП I НОВАЦП ПРЕДСТАВНИЦЬКО1 АРХ1ТЕКТУРИ ПЕРШО1 СТОЛИЩ РАДЯНСЬКО1 УКРА1НИ 1920-Х - ПОЧАТКУ 1950-Х РОК1В
канд. арх. Бачинська Л. Г.
Украта, Кшв, Кшвський нацюнальний утверситет будiвництва i архтектури
Abstract. The article deals with the process of formation and subsequent development of houses of representative architecture of Kharkov in the period when it was the first capital of Soviet Ukraine in 1920-1930s. It was established that houses with Kurdoners arose in the historical center in the limited areas of building site. Their appearance is due to the influence of the tendencies in the formation of the government center on Liberty Square in the style of constructivism and its further transformation into pseudo-classicism in connection with the manifestations of the centralization of power in the USSR.
Keywords: representative architecture, houses with Kurdoners, building composition, the historical center of the city, constructivism, pseudo-classicism.
Вступ. Дослщження арх1тектури забудови юторичного центру XapKOBi - попередньо! столищ радянсько! Укра!ни, сформовано! впродовж першо! половини ХХ столотя - сприяло накопиченню нимало! кшькосп матерiалiв по значних арх1тектурних об'ектах - житлових комплексах, адмшютративних бущвлях, осв^шх закладах, яю були незвично розташоваш у вуличному просторi мюта. Для людини, що виршила вщвщати це яскраве за юторичними подiями та архтоктурною спадщиною мiсто, прийом влаштування будiвель з курдонерами1 виглядае як достатньо поширена суто харювська традицiя. Ось саме з'ясуванню причин появи такого композицшного прийому, запитам на його розповсюдження, перевагам в порiвняннi з iншими прийомами забудови та джерелам його збереження впродовж тривалого часу, попри змiни економiчно-полiтичного стану в державi та еволющю потреб стилетворення як суспiльно-культурних вимог i присвячена ця стаття.
Основний змют. Специфiка формування забудови юторичного центру мют, що склалася в кшщ Х1Х - на початку ХХ столт, мiститься в розташуванш будь-яких споруд, незважаючи на !хне функцiональне призначення та вiзуально-естетичну роль у формуванш простору мiста, за червоними лшями забудови. На прикладi Киева було розглянуто розмiщення театрiв, костелiв, унiверситету, мiсько!' думи, прибуткових будiвель i багатьох iнших саме за таким принципом, коли вже була втрачена або про^норована можливють влаштувати головнi мiстобудiвнi ансамблi. Причиною цього, на думку автора, явилися: потреба ущшьнення забудови середмютя, вщносно однаковий статус господарiв окремих дшянок -претендентiв на участь в оргашзаци мiського простору, ймовiрнiсть засобами еклектики рекламувати себе i власш матерiальнi статки. Отже, формування мюько! забудови в той час вщбувалося пiд час змагання заможних городян мiж собою за однакових умов !хньо! участi [5].
У переважнш бiльшостi мiст зазначеного перiоду на вщмшу вiд достатньо суворих правил певного обмеження способiв використання якогось стилю з'являлися на основi так звано! «архтектури вибору» [7]: свобода у сполученш членувань, запозичених з рiзних стилiв архiтектурних деталей, декоративних елеменпв, розма!ття кольорово! гами. В цей час зростала поверховють забудови, часто порушувалися принципи вщповщносп мiж структурою та формою бущвль Для примноження орендно! площi збшьшували ширину корпусу, в середин! дшянки додавали прибудови р!зно! конфiгурацi!, намагаючись якомога щшьно використати майданчик забудови, що призводило до вщсутносп природного осв^лення i аерацi! примiщень. Ситуащя такого перенасичення великих мют була характерною для росшсько! iмперi! тд час розвинених капiталiстичних вщносин. Розгортка вулищ з рiзноманiттям деталей на фасадах стала основним способом формування мюького простору, i лише перехрестя тдкреслювалося за допомогою башточок, еркерiв, балконiв з унiкальними гратами огородження та входами у примiщення громадського обслуговування.
1 Курдонер - парадне подвiр'я будiвлi, що утворюеться основним И корпусом й виступаючими з обох бошв крилами - флтелями [6, с. 598].
На вщмшу вщ зазначених прийомiв забудови в харювськш спадщинi в достатнiй кшькосп будiвель рiзного функцiонального призначення проглядасться iнший спосiб оргашзацп забудови за червоною лiнieю - за допомогою курдонерiв.
Таким чином, метою пошукгв е з'ясування причин та напрямюв виникнення формо- i стилетворення представницько! забудови1 з курдонерами в юторичному центрi першо! радянсько! столицi Укра!ни в 1920-х - на початку 1950-х роюв. Об'ект досл1дження - це будiвлi представницько! архiтектури в середмют Харкова. А предмет наукових досл1д1в -еволющя традицшно! забудови за структурою та стилетворенням, що вiдбувалася пiд впливом iсторично-iдеологiчних потреб [2]. Методика до^дження - функцюнально-юторичний та причинно-наслщковий аналiз прийомiв представницько! забудови споруд з курдонерами.
Для здшснення зазначено! мети дослщження спершу розглянемо, як формувалася забудова iз споруд представницького характеру дорадянсько! доби. Споруди такого типу поширилися за часи формування росiйсько! iмперi!. В харкiвськiй спадщинi знайшлася бущвля Духовного училища, що була зведена у першш половинi ХУ111 ст. (рис. 1, а). Споруди Х1Х -початку ХХ столт за формотворенням були носiями класичних принцитв: для них було характерним шдкреслення симетрично розташованого центру з головним входом за допомогою ризал^у або крупшшими членуваннями фасаду, трьохчасний подш фасаду з вiзуально важкою нижньою частиною та легким фронтонним завершенням, ордерна система та широк парадш сходи при входi.
I ще одна надто важлива особливiсть класичних принцитв - це iерархiчнiсть розподшень i деталей фасадно! структури, яка надавала глядачевi насолоду пiд час споглядання об'екта перцепцi! незалежно вщ вiдстанi до нього (рис. 1, б, в). Архтектурш об'екти, що були нолями класичних принципiв об'емно! побудови i фасадно! структури, понад 200 роюв сприймалися суспiльством як об'ективна потреба, як щеал краси, як певна мода i певний шифр просторово! органiзацi! через те, що вщповщали суспiльно-iдеологiчним поглядам i культурним смакам народу в державi з iмперською системою правлiння. Класична архтектурна матриця, на яку накладалися творчi пошуки майстра i прюритети замовника, демонструвала суспшьно-державну стабшьшсть, стiйкiсть, непорушнiсть усто!в.
Харкiвська архггектурна спадщина перiоду пошуку архттектури для нового сощального гегемону (робiтничого класу) засвщчила переворот в суспiльнiй думщ, вона повалила ще! статичностi попередшх часiв i замiнила !х розма!ттям промислово-технологiчних форм, де сувора геоме^я стала виразницею iншого життя, а проектування робiтничих селищ за моделлю лмйно! схеми мало створювати найкращ умови перебування новоспечених господарiв.
Харюв, як перша столиця радянсько! Укра!ни так само, як i решта територп новонароджено! держави робiтникiв i селян, у 1930-х роках почав сприймати вплив централiзацi! влади i зазвичай прояви вiдбиття цього впливу у формуванш середовища. На рис. 1, г, поданий об'ект, побудований у конструктивютському стат, так званий «клюб зв'язку», в якому можна побачити наслщки цього впливу - членування фасаду над входом вже оформлене за допомогою ордеру з невеличкими каштелями, а праворуч над склом, що вщокремлюе сходи, проглядаеться герб держави з серпом i молотом. Час спорудження будiвлi клубу - 1927-1930 роки, а за аритектурою вш вiдноситься до другого перехщного перiоду [1, 3]. В подальшому все бiльше i бшьше архiтектурнi форми повертаються до псевдокласичних засобiв, що допомагають втiлювати у життя й одночасно у свщомють людей п ж самi, як i за часи росiйсько! iмперi!, iдеологiчнi завдання - стабiльностi, непорушносп, стiйкостi, котрi у цей час вже забезпечувала радянська влада.
З 1955 року вимоги економiчного бущвництва житла для заселення людьми, що втратили помешкання внаслiдок военних подш, примусили полiтичне керiвництво держави вщмовитися вiд арх1тектурних способiв прославляння влади. Подальша радянська iсторiя пов'язана з потребою СРСР розповсюджувати свiй економiчно-полiтичний вплив на iншi держави-союзницi в свгговому протистояннi соцiалiстичного й кашталютичного таборiв. А цей новий полггично-щеолопчний напрямок так чи iнакше знайшов вiддзеркалення у неокласичних формах, яю лише натякали на ордерну систему у переосмисленш класичнiй трактовцi (за визначенням чудового укра!нського митця професора Чепелика В.В.), а не запозичували !! (рис. 1, з, и).
1 Поняття «представницька забудова^) або «представницька архитектура» тут подане в наступному значенн1 з огляду на тлумачення сл1в «представляти - показувати кого-, що-небудь у творах^ мистецтва» [6, с. 1104] та «представництво - установа, орган, що представляе чи!-небудь 1нтереси» [6, с. 1105], тобто «представляти» владу, оргашзацшну, сусп1льно-пол1тичну систему. А «представницька архитектура» - це архитектура споруд, що представляють 1нтереси орган1в влади, народу або певних верств населения.
Перюд формування архггектури iMnepii
Другий перехiдний перюд
Перюд формування архггектури для утвердження поличного режиму
Перiод формування архггектури для утвердження полiтичного режиму
Перюд формування архгтектури для утвердження впливу радянського политичного режиму
Рис. 1. Архитектура представницьких будвель в Харковг, ХУШ-ХХстолть: а - Духовне училище, Бурсацький узвгз, поч. ХУШ ст.; б - Радютехшчний коледж, вул. Сумська, 18/20, арх. Михайловський Б.Г., брати Загосюни, 1902-1906; в -Медико-мехатчний ¡нститут, вул. Пушшнська, 80,1907; г - Клуб зв 'язку, вул. Скрипника, 72, арх. Молоюн О.Г., 1927-1930; д - Головна контораХТЗ, прос. Московський, 275, арх. АфанасьевЮ.П., Крупко В.З., Хазановський 1.С.,1931; е -Морфолоачний корпусмедутверситету, прос. Науки, 4, арх. Естрович В.А., ОреховР.Д., Арешюн П.1., 1939; е-Проектний ¡нститут, вул. Чернишовська, 2, Пушкарьов В.1., 1948; ж - Академ1я зал1зничного транспорту, пл. Фейербаха, 9, арх. Подгорний Н.М., Гальперт С.Я., 1955; з - будинок Полтосвти, прос. Московський, 75,1975; и - Адмтстращя Шевчеювськогор-ну, прос. Науки, 17, а, 1980-т1 роки.
Отже, аналiз харювсько! спадщини представницького будiвництва показав традицшний пiдхiд до формотворення споруд у середмют незалежно вiд власносп на землю - приватна чи державна - i форми правлшня - iмперського чи комунiстичного пол^ичних режимiв. Спiльним було лише вщбиття iдеологiчного завдання прославляння суспшьно! стабшьносп, що забезпечувала влада.
Аналiз часу спорудження бшьшосп будiвель iсторичного центру з курдонерами показав штервал усього у 5-6 роюв - з кiнця 1920-х до 1932 року. Цей факт тдштовхнув на пошук причин !хньо! появи в особливiй ролi Харкова як першо! радянсько! столицi, в бурхливому процес будiвництва в той час i першоджерелах нового спрямування архiтектури в орieнтацi! на роб^ника як лiдируючий соцiальний шар, а також на проведення порiвняння процесу народження нового столичного центру за единим конструктивютським пiдходом та згадуваних будiвель з курдонерами.
Таким чином, в майбутньому цен^ - на славетному майдаш Свободи (пл. Дзержинського) - першою спорудою, що ознаменувала появу всесвiтньо вiдомо! пам'ятки архтектури, котра сво!ми формами точно проголосила нов^ш суспiльнi погляди, був Держпром. Чим вш розрiзнявся з традицшним формотворенням представницьких будiвель дорадянсько! доби? Проектування i будiвництво вiдбувалося на земл^ що належала державу тобто для реалiзацi! проектного задуму можна було не обмежувати дшянку. Споруди великого об'ему стали надбанням лише у ХХ стол!тп, оскiльки !х функцiональне використання збiльшилося за напрямками, урiзноманiтнилося згiдно з розширенням потреб сощуму, i це означае, що до 1920-х роюв будiвлi великого об'ему не споруджувалися1. Нова архтоктура рушила напрямком оспiвування робiтника та спорщненого його дiяльностi середовища, отже, складну об'емно-просторову побудову комплексу i специфiчне формотворення будiвлi можна пояснити саме цими вимогами (див. рис. 2). Таким чином, Держпром за арх^ектурно-просторовою оргашзащею, формою та стилем повшстю вiдрiзнявся вiд традицшних методiв проектування представницьких споруд. Крiм того, вiн мав заглиблений проспр перед головним входом, а не навпаки, як рашше.
Наступний крок забудови площi - це зведення спочатку Дому проектiв, а по^м, шзшше. впродовж тривалого часу - Дому кооперацп. Обидва розходилися з Держпромом лише за наявнютю головно! домiнантно! частини та, переживши стильовi впливи псевдокласичних форм через реконструкщю або запiзнення iз завершенням бущвництва, набули вiдповiднi елементи декоративностi (рис. 2). На рис. 3 наведеш схеми, що пояснюють умови вiзуального сприйняття головно! частини цих обох споруд, яю за допомогою двох аспекпв - звуження простору одночасно зi збiльшенням висоти оточення - мусили справляти сильне психолопчне враження на глядача. Розповсюдження iдеологiчного впливу велико! держави на свщомють людей за допомогою величезних будiвель, хмарочос-акцент композицн якою був прикрашений баштами i шпилями, ледве не було втшене у проектi реконструкцi! Дому кооперацп [4]. Коли припустити, що щ арх1тектурш iнновацi! могли вплинути на тогочасну забудову на територiально обмежених дiлянках iсторичного центру, то знаходиться пояснення того, як \ чому з'явилися новi риси у тако! забудови. Отже, цьому сприяе i можливiсть вiльно видшяти земельну дiлянку пiд будiвництво, яка е державною власшстю, за потребою може бути запроектована бущвля зi збiльшеним об'емом i ускладненою об'емно-просторовою побудовою, з'являеться той самий курдонер - аванплоща перед головним входом, а самий головний вхвд шд час реконструкцi! будiвлi, особливо у повоенний час набувае пишних ордерних форм, трьохчасно! структури фасаду та iерархiчно! системи членувань та деталей (рис. 2). Невеличка класифшащя титв i функцiонального призначення курдонерiв показала, що вони могли використовуватися як велике подвiр'я для житлового комплексу або як прохщний двiр, просто як двiр-накопичувач при входi в гуртожиток. Але з часом курдонер набувае все бшьшого парадного значення i вщповщно оформлюеться архiтектурними елементами i декоративними деталями. Простiр курдонеру стае невщ'емною частиною для оцшки презентабельностi споруди, надае можливостi психолопчно пiдготовити реципiента до «спшкування» з надто важливим за функцiею закладом (рис. 4). Взiрцi харкiвських бущвель з курдонерами, що були
1Прикладами величезних комплекс1в складно!' об'емно-просторово!' структури, що прославляли радянську владу - переможницю у друг1й св1тов1й вшш, широко розкинутих за територ1ю, е так зваш «с1м сестер» московсько!' практики та «подарунки Стал1на» у Варшав1, Бухарест!, СофИ' та шших европейських столицях колишнього соц1ал1стичного табору. До реч1 американськ1 хмарочоси р1знилися з ними невеликими розм1рами приватних земельних д1лянок.
Традицшне формотворення представницьких будiвель на обмеженш територн (класичний
- приватна власнiсть на
землю;
- проста об'емно-просторова побудова;
- симетрiя фасаду;
- головна частина тдкреслена ризалiтом;
- ризалгг мае ордер i фронтон;
- трьохчасне членування фасаду за вертикаллю;
- параднi сходи до головного входу;
- складна iерархiчна система членувань та деталiзацil
1нновац1йне формотворення представницько'1 будiвлi на вшьнш територн (Держпром)
- державна власшсть на землю;
- функщя потребуе великого об'ему будiвлi;
- складна об'емно-просторова побудова;
- симетрiя об'ему;
- головна частина мае занижену висоту;
- аванплоща перед входом;
- у формотворенш, прорiзах вiкон та кольорi iмiтацiя промислово! архiтектури
¡нновацшне формотворення представницько'1 будiвлi на вiльнiй територн' (Дiм проектiв та Дiм кооперацп")
- державна власнiсть на
землю;
- функщя потребуе великого об'ему будiвлi;
- складна об'емно-просторова побудова;
- симетрiя об'ему;
- головна частина мае роль домшанти;
- аванплоща перед входом;
- у формотворенш, прорiзах вшон та кольорi
представницький характер архтгектури
1нновац1йне формотворення представницько'1 будiвлi на обмеженiй територн
(будiвлi з курдонерами)
- державна власшсть на землю;
- функщя потребуе збшьшеного об'ему будiвлi;
- ускладнена об'емно-просторова побудова;
- симетрiя об'ему;
- тдкреслена частина головного входу;
- поступово з'являеться ризал1т з фронтоном та ордер при головному входц
- аванплоща перед входом;
- у формотворенш та стилетворенш представницький характер архггектури;
- поступово повертаеться трьохчасне членування фасаду за вертикаллю;
- складна iерархiчна система членувань та деталiзацil
Рис. 2. Еволюцгя формотворення представницьких будгвель у першт радянськШ столицi
Украгни
м. XavKie (1920-mi - початок 1950-х роюв)
б
Ж"
'11 7
I II I I 1 11Г II I I lu, I. I III 11 I I
ЩЩпк' f t
Рис. 3. Сприйняття простору споруди 7 гг головного входу, запроектованих на необмеженш площ1: а - перспектива Дому проект1в, майдан Свободи, арх. Сераф1мов С.С., Зандберг-Сераф1мова М.А., 1930-1933; б - организация входу до споруди за допомогою звуження простору аванплощ! (план, 1-3 -фрагменти простору); в - рецепция споруди за допомогою збыьшення висоти буд1вл1 (розр1з)
а
в
Внутршне noABip^
Нас^зний
б
Головний вхщ
JH
J L
1ГТПГ \) т \)
Лiнiя розташування колон
î
J <_
Рис. 4. Типи курдонергв в iсторичнш забудов м. Хартв у 1920-mi - на початку 1950-тих роюв: а - житловий будинок у cmmi KOHcmpyKmrni3My, 1932; б - житловий будинок у cmmi еклектики, 1928; в - гуртожиток, тзнш конструктивiзм з елементами декоративгзму, 1931 ; г - медичний заклад у тзнъому конструктивiзмi, 1928-1930; д - офщшна споруда, реконструйована з елементами псевдокласицизму, 1925-1927; е - заклади освти, споруджен на початку 1930-х, реконструйован на
початку 1950-х рошв.
споруджеш в кшщ 1920-х - на початку 1930-х роюв, скорше за все, у cirai KOHCTpyKrnBÎ3My (KpiM першого прикладу - рис. 5, а), але з часом пережили реконструкщю, яка допомогла архтектурними засобами виявити так потрiбнi за сталшсью часи ознаки утвердження величi держави - подаш на рис. 5.
а
в
д
г
Перший перехщний перюд 1917 - початок 1920-х рошв
Перюд пошуку новоТ архггектури для робiтникiв
Початок 1920 - початок 1930-х рошв
Другий перехщний перiод Друга половина 1930-х - початок 1940-х рошв
Перiод формування архгтектури для утвердження полiтичного режиму 1940-в1 - перша половина 1950-х рошв
Рис. 5. Архтектура будвель з курдонерами в Харковя, 1920-тя - перша половина 1950-тихрокв: а - житловий будинок « Червоний баншвець», вул. Алчевських, 6, арх. Естрович В.А за участю Соколова П.В., 1928; б - житловий будинок «Комунар», вул. Гршмана, 17, арх. Лнецький О.В., Богомолов В.1., 1932; в -студентськ гуртожитки «Ггант», вул. Пушшнська, 82, арх. Молокн А.Г., 1коннков Г Д., 1931, рек. Под-горний НМ.; г -Рентгенакадемя, вул. Пуштнська, 82, арх. Молотн О.Г., Естрович В.А., 1928-1930, рек. 1950; д
- будинок «Держстраху», вул. Сумська, 40, арх. Молокзн О.Г., 1коншковГ.Д., Лимар С.А.,1925-1927; е -Харювський автодорожной ¡нститут, вул. Я. Мудрого, 25, арх. Лнецький О.В, Гамзе С.Д., 1931, рек. Домшлак 1.П., 1950; е- Горний тнститут, пр. Науки, 14, ШтейнбергЯА., 1931, Подгорний НМ., 1952.
Висновки.
1. KoHCTpyKmBi3M як стиль, що виник тд впливом нового полiтично-економiчного стану та сощального життя, не тшьки сформував власнi, повнiстю вiдмiннi вщ iнших напрямкiв засоби i способи формування архiтектyрного оточення, але й заклав основу для появи у Харков1 нових прийомiв формування мюького середовища у виглядi споруд з курдонерами.
2. Досвiд iснyвання впродовж невеличкого часу харювських об'eктiв бущвель з курдонерами, зведених у CTrai констрyктивiзмy, дозволив оцiнити переваги спорудження таких бущвель i вдосконалити цей прийом в напрямку формування единого комплексу «проспр двору-бущвля», де двiр вiдiграе важливу композицiйнy роль, налаштовуючи глядача на сприйняття пишноти i краси споруди.
3. Змiни в щеолопчно-естетичних завданнях, що висувалися пол^ичним режимом напередоднi та пiсля друго! св^ово! вiйни неминуче призвели до напрямюв у стилетвореннi, що реалiзyвалися в ордернiй системi з помпезними декоративними деталями. Таким чином, було завершене формування принципу парадност представницьких споруд. За умов наступного спрощення архiтектyрних форм пiд час боротьби з надлишками в архiтектyрi цей принцип вже не мав би настшьки виразного результату.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бачинська Л. Г. Арх1тектура та мютобудування Укра!ни у перехiднi перюди економiчно-полiтичного стану ХХ столiття. / World Science: Multidisciplinary Scientific Edition. -№ 11 (27), Vol. 1, November, 2017. - P. 40-46.
2. Бачинська Л. Г. Вплив полгтичного режиму СРСР у 1920-1940^i роки на арх1тектуру i мютобудування Украши. / Multidisciplinary Scientific Edition «Proceedings of the International Scientific Conference «Modern Methodology of Science and Education». - September 18, 2017, Warsaw, Poland. / - Vol. 1. - RS Global S. z. O.O., Research and Scientific Group, Warsaw, Poland. - Р. 15-20.
3. Бачинська Л. Г. Еволющя архтектури i мютобудування Укра!ни з кшця Х1Х до початку ХХ1 столт: причини та тенденци. /Proceedings of the ГУ International Scientific and Practical Conference «Topical Problems of Modern Science and Possible Solution» (September 30, 2017, Dubai, UAE). / International Scientific and Practical Conference «World Science». - № 10 (26), Vol. 1, October, 2017. - P. 43-48.
4. Бачинська Л. Г. Специфша формування арх^ектури представницького центру влади у першш столищ радянсько! Укра!ни (1920-1950-т роки). / World Science. - № 12 (28). - Vol. 1. -December, 2017. - Р. 50-58.
5. Бачинська Л. Г., Бачинська О. В. Особливост формування забудови Киева в кшщ Х1Х - на початку ХХ ст.: причини та тенденци. / Збiрник наукових праць «Сучасш проблеми архгтектури i мютобудування». - Вип. 47. - К.: КНУБА, 2017. - С. 21-26.
6. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови (з дод. i допов.) /Уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; 1ртнь: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.
7. Иконников А. В. Архитектура XX века. Утопии и реальность: В двух томах. -Москва: Прогресс-Традиция, 2001 - 2002.
