CC BY
61
Выводы. Рассмотрение эволюции армянского храмового строительства показывает высокую степень устойчивости приемов и принципов построения ОПК не только во времени, но и территориально. Вне зависимости от расположения армянских храмов их возведение чаще связывается не только с традиционной структурой композиции, но и с применением строительных и отделочных материалов.
Специфика существования диаспор, не позволяющая иметь широкий выбор площадок для строительства храмов и комплексов, как правило, вынуждает прибегать к сложным решениям генпланов комплексов, что влечет за собой формирование из традиционных принципов достаточно сложной пространственной композиции комплексов.
В Украине, в отличие от мусульман, иудеев и католиков, армянская Церковь не имеет никакой нормативной базы и регламентирующей литературы.
ИСПОЛЬЗОВАННАЯ ЛИТЕРАТУРА
1. Мнацакян С. Х., Степанян Н. С. Памятники архитектуры в Советской Армении. - Л. : Аврора, 1971. - С. 6 - 23.
2. Халпахчьян О. Х. Принципы сложения культовых ансамблей Армении // Архитектурное наследство. - М. - 1976. - № 24. - С. 116 - 133.
3. Арсенян М. Ю. Типолопчш особливосп планувально-просторово! оргашзаци вiрменських храмових споруд на теренах Укра!ни в перюд з Х - початок Х1Х ст. // Исследования по арменистике в Украине Вып. 2. - Симферополь : Изд-во ЧП «Предприятие Феникс», 2010. - C. 7 - 13.
4. Dickran Kouymjian. Armenian Architecture: [Электронный документ] // Режим доступа: http://www.hyeetch.nareg.com.au/culture/arch_p1.html.
УДК 711
КОНЦЕПЦ1Я ПОСТЕКСТЕНСИВНОГО РОЗВИТКУ ЯК ОСНОВА УРБАН1СТИЧНОГО ДИЗАЙНУ УКРАШСЬКИХ М1СТ НА ПОЧАТКУ ХХ1 СТОЛ1ТТЯ (на прикладi м. Львова)
Б. В. Г ой*, к. арх., доц., О. В. Онкевич*,ас.
*Нащональний университет «Лъв1всъка полтехтка»
Ключовi слова: урбодизайн, дизайн архтектурного середовища, м^ький npocmip, постекстенсивний розвиток
Постановка проблеми. Сьогодш мюта Укра!ни в цшому переживають складний перехщний етап свого розвитку. Оргашзащя мюта здшснюеться органами мюцевого самоврядування, яю щодня стикаються з масою складних i невщкладних проблем, вщ яких залежить його життeдiяльнiсть. Дуже часто поточш справи вщбирають усi сили й ресурси, не залишаючи можливостi замислитися про перспективу, про кардинальш питания iснування мюта. Це спричиняе накопичення проблем, утрату загального бачення майбутнього населеного пункту.
На даний момент фактично не здшснюеться планування, в тому чи^ довгострокового, розвитку мiст «вищестоящими» органами чи шститущями. Мiста ж, зi свого боку, ще не перейняли на себе функцiю планування власного довгострокового розвитку i здiйснюють за шерщею лише планування свого соцiально-економiчного та культурного розвитку на наступний рш. Через брак коштiв на розвиток таю рiчнi плани зазвичай не передбачають послiдовноi роботи на перспективу.
У мютах розвинутих европейських кра!н, навпаки, посилився iнтерес до стратепчного планування, сформувалася нова наукова дисциплша - сучасний урбодизайн, що е реакцiею на нову хвилю урбашзму ХХ ст., яка передбачала невпинне розростання мiста, формування агломерацш, вiдповiдно сучасний урбодизайн займаеться питаннями якосп i цiлiсностi навколишнього мюького середовища i його вiдповiдностi сьогодшшшм потребам суспiльства. Такий урбодизайн у нашi днi трансформуеться у ландшафтний урбанiзм (landscapeurbanism), новий урбанiзм (newurbanism), та громадськi рухи: за безавтомобшьний мiський простiр, за мiста без нафти - «postoilcities» тощо.
Досвщ останшх наукових дослiджень i публжацш [1 - 3] показав, що найважливiша проблема архтектурно! дiяльностi на сучасному еташ - взаeмодiя консервативного й перетворювального напрямiв. Усвiдомлення безперечно! цiнностi аритектурно-юторично! спадщини вимагае и збереження й вiдновлення. Особливу актуальнiсть набувають питання перетворення й реконструкци середовища iсторичного мiста з використанням у ньому новiтнiх iнженерних технологш iз дотриманням iнтересiв користувачiв на рiвнi не стiльки кiлькiсному, скшьки якiсному. У проектнiй культурi завжди мае мiсце проблема взаемин старого i нового, проблема вiдповiдностi юторично сформованого середовища запитам сучасного життя. В даний час пiдвищився штерес до формування мiського середовища як особливого виду архтектурно-дизайнерсько! дiяльностi. Мiське середовище при цьому розумiеться як сукупнiсть мiського iнтер'еру i його предметно-просторового наповнення. Отже, сучасш проблеми мiста - дефiцит громадських територiй, скупчення на дорогах транспортних засобiв, вiдсутнiсть в необидному обсязi мiсць паркування, нездатнiсть мюько! шфраструктури впоратися з постiйно зростаючими навантаженнями i погiршенням екологiчного середовища. Це впливае на образ та сприйняття мюта в цiлому. Цi проблеми особливо гостро виявляються в умовах середовища центрально! частини юторичних мют, що актуально i для сучасно! Укра!ни. У нашi днi украшсью мiста перебувають у ситуацп, коли продовжувати iнтенсивний розвиток вони не можуть, оскшьки i за територiею, i за людськими ресурсами вони е виснаженими, а продовжувати екстенсивний розвиток (тобто лише споживаючи за шерщею те, що залишилось нам у спадок вщ попереднiх формацш) теж немае змiсту. А саме так в основному юнуе укра!нське суспiльство у наш час.
Мета статть Саме тому слiд шукати новi шляхи розвитку для нашо! кра!ни, i в т. ч. i для архiтектурного середовища И мют, i усiх !х можна об'еднати тд однiею емкою назвою - шлях постектенсивного розвитку.
Виклад основного матерiалу. Розпочинати роботу з реоргашзаци мiста потрiбно перш за все з пошуку iдей. Слщ звертати бiльше уваги на роботу, яка проводиться у вищих навчальних закладах, адже розробки викладачiв та студенев вiдповiдних напрямiв пiдготовки безперечно варт уваги, що i показав останнш конкурс-огляд дипломних робiт у Дншропетровську. Жвава дискусiя, викликана роботою «Концепщя постекстенсивного розвитку архiтектурного середовища мюта Львова» (автор - О. Сшкевич, керiвники: проф. В. Проскуряков, доц. Б. Гой) - щея, яку не вс сприйняли, ще раз показуе, до яких несподiваних висновюв можна дiйти, провiвши нескладш спостереження i обрахунки. Сьогоднi аналопчних розробок i дослiджень за даною темою проводиться вкрай мало, навт у наукових iнституцiях.
Концепцiя постекстенсивного розвитку - спроба надати ново! якост розвитку мiста, створення i змiцнення единого функцiонально-естетичного його ядра. Постекстенсивний розвиток поеднуе елементи архтектури, економiчного планування i мiстобудування, об'еднаш навколо декiлькох ключових iдей. Ц ще! застосовуються на всiх рiвнях - вiд планування мiста до планування вулищ та облаштування благоустрою. Основа ще! стратеги розвитку -формування функщонально-естетично! цiлiсностi мiста, яка б була новим етапом у його розвитку. Розвитку, який був би спрямований на якюний, а не на кшькюний результат. Прюритетом такого «сучасного розвитку» мюта е еколопчний аспект та домшування тшохода у мiстi. Важливим аспектом е поняття «п'ять хвилин ходьби» - не бшьше нiж на такш вiдстанi (близько 450 метрiв) вщ кожного будинку - повинна бути зупинка транспорту або станщя, магазини, громадсью будiвлi, дитячi майданчики, мюця вiдпочинку та iншi пункти повсякденного призначення. Постекстенсивний розвиток повинен створити умови не подальшого розростання плями мiста, а ефективного використання наявних територiальних ресурсiв i створення рацiональних, логiчних та комфортних взаемозв'язкiв у вже iснуючiй мiстобудiвний канвi.
Спроби розробити саме таю новi пiдходи до розвитку мюта були втшеш у низцi студентських проектiв, розроблених студентами та викладачами кафедри ДАС НУ «Львiвська полтехшка». Наприклад, «Дрезден-Рiнг» - реорганiзацiя транспортного кшьця довкола iсторичноl частини м. Дрезден (автори О. Сшкевич, А. Хiр, керiвники: В. Проскуряков, Б. Гой), яке е своерщним бар'ером для пiшоходiв i вiдмежовуе центр вщ iншоl частини мiста. Саме тому метою проекту стало перетворення «кшьця» на шшохвдну громадську зону. 1нтегращя цiеl територil здiйснювалася засобами ландшафтно! архiтектури i включала ряд функцш: рекреацiйну, розважальну, освiтню, ^рову, спортивну.
1нший приклад - концепщя конкурсного проекту «GreenWave» (автори О. Сшкевич,
А. Хiр, С. Головецький), що полягала у перетвореннi бульвару iм. Т. Шевченка у м. Киeвi на громадсько-активну пiшохiдну зону за рахунок часткового заглиблення транспортних шляхiв шд землю, що дозволяло осв^лювати тунелi природнiм свiтлом, збертало вiзуальний зв'язок водив iз навколишшм середовищем i зменшувало обсяги будiвельних робiт. За рахунок дугоподiбно! форми збшьшувався доступ пiшоходiв до озеленено! частини бульвару. Для приваблення громадськост бульвар насичувався новими актуальними функщями: вiдкритi аудитори, ландшафтнi театри, дитячi та спортивнi майданчики, зони вщпочинку. Поздовжнiй пiшохiдний транзит бульвару забезпечувався за рахунок уведення рухомих тротуарiв (травелаторiв) та велодорiжок.
Згодом основш ще! цих та iнших проекпв були систематизованi у певнi загальш принципи, що i були представлеш у роботi «Концепщя постекстенсивного розвитку архтектурного середовища м. Львова» (рис. 1). Даний проект пропонував подивитися на потенщал розвитку стародавнього укра!нського мiста в контекстi основних футуристичних iдей ХХ - ХХ1 столт. Так, ураховуючи те, що юнуе тенденцiя до зменшення чисельностi населения мюта, автори проекту пропонують не збшьшувати пляму забудови Львова i не розвивати iдею полiцентричностi (яка була задекларована ще у радянському генпланi мiста i е основою нового генплану, затвердженого у 2010 рощ) [4], а навпаки, зробити прюритетною щею розвитку одного загальномюького центру. Очевидно, для цього слщ вщнайти новi територп та площь I тут ресурсом може бути не лише нашвздеградований iснуючий житловий фонд у центральнш частинi мюта, й промтеритори, якi використовуються не ефективно, i навiть гори «Високий Замок» i «Цитадель», якi формують своерiдне «кiльце» довкола центрально! частини Львова. Ц територi! пропонуеться забудувати новими багатофункщональними комплексами. А щодо двох згаданих гiр, то, враховуючи велике екологiчне значення цих дшянок для центрально! частини Львова (адже тепер тут розташованi хоч i занедбанi, та все ж парки), то автори проекту запропонували забудувати !х не економiчно доцiльними бущвлями-вежами з бетону, сталi та скла, а т. зв. «зеленими пагорбами» - багатоповерховими будинками терасного типу, яю б були щедро озеленеш (система зелених дахiв i терасних садiв), пов'язанi помiж собою рекреацшними галерейними просторами i були б запроектованими на засадах енергоощадностi та енергопасивносп (або й навiть енергопродуктивносп). Вiзуально цi багатофункцiональнi комплекси були б оргашчним продовженням iснуючих ландшафтних домiнант i вiдновлювали б !х важливу роль у мiстобудiвнiй структурi iсторичного ядра мiста (рис. 1 а, в). Що ж до шдгрунття цих щей, то щось подiбне уже пропонували i навт реалiзовували такi архiтектори як Кензо Танге у Токю, Моше Сафдi у Монреалi, Роланд Фрей i Герман Шредер у Штудгард-Нойгеройте та iншi [5].
г
Рис. 1. Фрагменти маг!стерськог дипломног роботи за темою «Концепцгя постекстенсивного розвитку арх1тектурного середовища м. Львова», автор О. Онкевич, кер1вники: проф. В. Проскуряков, доц. Б. Гой: а - загальний вигляд швидюсног монорейки 7
багатофункщонального комплексу «Зелений пагорб» на г. Високий Замок; б - пропозищя вир1шення середовища Проспекту Свободи за концепщею «М1сто без автомобмв»; в - функщонально-оргатзацтна схема багатофункщонального комплексу «Зелений пагорб»; г - функщональна схема та загальний вигляд капсули канатног дороги у центральмй частим Львова - «Шгулка для м1ста»
Приблизний розрахунок показав, що у разi будiвництва декшькох таких комплекшв, населення центрально! частини мюта у дiаметрi 2 км може скласти - майже 100 тис. ошб, а у дiаметрi 5 км (вщ з/д вокзалу до Храму Покрови i вщ Монументу слави до кшця вул.Промислово!) - 200 - 300 тис. ошб, що складае бшьше половини прогнозовано! чисельноси ушх мешканщв Львова до 2050 року [6].
Що ж до решти юнуючо! територп «великого мюта Львова», то авторами пропонуеться поступове !! перетворення на проспр, забудований житловими масивами, що складалися б або з однородинних житлових будинюв, або з невеликих багатоквартирних будинюв (максимум 5 - 6 пов.), що оточеш садами, та парками, i зi сво!ми локальними центрами громадського обслуговування камерного характеру. Зв'язок цих територш з загальномiським центром передбачаеться комфортними автомобшьними магiстралями та швидкiсним громадським транспортом.
А ось транспортна схема проектованого загальномюького центру, навпаки, зорiентована на концепщю «мiсто без автомобiлiв». Для цього довкола юторичного ядра на в'!здах передбачаеться будiвництво багатоповерхових наземних паркшпв (в т. ч. у багатофункцюнальних комплексах на Високому Замку i Цитаделi), а також одного шдземного «мега-паркiнку» у самому центрi Львова - пiд Проспектом Свободи. Цшавим е той факт, що шдрахувавши максимальну кiлькiсть автомобiлiв, запаркованих попри тротуари в центральнiй частиш мiста (за допомогою знiмкiв з космосу у програмi GoogleEarth), то !х виявилось всього близько 1 500 м/м. А лише у проектованому паркшгу пiд Проспектом Свободи, при влаштуванш 5 пiдземних рiвнiв, може розмiститись близько 6 000 м/м, що б з 300 % запасом
виршувало б усi сучасш проблеми з мiсцями для паркування у середмiстi Львова. Крiм того,таке розмiщення цього «мега-паркiнгу» бiльше б вщповщало реальними потребам автомобiлiстiв, що при!жджають у центр мiста, шж запропонована «Мiстопроектом» концепцiя з будiвництва низки пiдземних паркiнгiв на пл. Петрушевича, вул. Стефаника, вул. Кулша i перед входом у парк iм. Б. Хмельницького [4]. Авторами ж цього проекту паркшг тд Проспектом Свободи передбачений у контекст ряду iнших важливих для м. Львова прогресивних мiстобудiвних iдей - прокладання пiдземно! транспортно! магiстралi, яка б звшьнила простiр проспектiв Свободи i Шевченка для актуальних громадських та рекреацiйних функцiй (рис. 1 б), а також необхвднють вщродження водно! артерi! центрально! частини м. Львова - р. Полтви, яка тепер протшае у тдземному колекторь
А ось для розвитку громадського транспорту пропонуеться використати можливостi надземного простору. Так, проектом пропонуеться будiвництво кшьцево! швидкiсно! монорельсово! дороги довкола центрального ядра мюта, яка б об'еднала багатофункцюнальш комплекси на Високому Замку та Цитаделi помiж собою, i вiд яко! променями розходились би монорейки у вщдалеш райони мюта (Сихiв, Рясне 2, Леванвдвка, аеропорт, автовокзал тощо). Такий вид громадського транспорту е якюною альтернативою i з економiчно!, i з художньо-естетично! точок зору порiвняноiз закладеною у сучасний генплан мюта щеею легкого метрополiтену. У самш же центральнiй частинi мiста проектом пропонуеться зробити мережу канатних дорщ рух по яких вiдбуватиметься у легких двомюних капсулах, що перемщаються за iндивiдуальними комп'ютеризованими маршрутами, i якi можуть помiж собою об'еднуватись, збшьшуючи свою пасажиромiсткiсть до реально необхщного рiвия. Цi капсули е зв'язком помiж монорейкою i практично будь-яким куточком старого мюта. А щшьнють забудови середмютя дае змогу кршити канати для такого виду транспорту навт без додаткових опор, а тому мшмальним чином впливати на образ юторичного мiста. Самi ж капсули вирiшенi у тдкреслено сучасному стилi («пiгулка для мюта» - рис. 1 г), адже вони е елементом сучасного дизайну мюького середовища. Саме тому цей вид транспорту в проект пропонуеться лише в тш частинi середмютя, що була побудована на меж1 XIX - ХХ столт, а безпосередньо в юторичному ядрi (колишне «мiсто в мурах») пропонуеться залишити тiльки наземний трамвайний транспорт, який вже давно став своерщною «родзинкою» стародавнього Львова. За переконанням авторiв, пропонована схема не лише дасть змогу комплексно i якiсно змшити ситуацiю з обслуговування громадським транспортом мешканщв мiста, й полiпшить еколопчний стан центру Львова, а також дасть можливють звiльнити велику кшькють площ для якiсного освоення територш необхiдних мешканцям i гостям Львова: влаштування вщкритих громадських просторiв, парюв, скверiв, спортивних i дитячих майданчиюв, вiдкритих басейнiв, озер, каналiв, майданчиюв для командних видiв спорту та мюць для тимчасових ковзанок, концертних естрад та ремiсничих i художшх ярмаркiв тощо.
Отже, даний проект шдтверджуе тезу про те, що розв'язання сьогоднiшнiх проблем мiста можливе лише за умов радикального втручання. Вш задовольняе вимогу вироблення ново! стратеги розвитку мюта, яка б полягала у зменшенш антропогенного тиску мюта на природне довкiлля та шдвищення екологiчно! стiйкостi мiсько! територп.
Не лише м. Львiв, й кожне укра!нське мiсто мае свою, в багатьох випадках давню юторда. Слiди цього можна простежити у просторi мiста, у його силует, архiтектурi. Мiсто, видозмiнюючись у чаш, не втрачае сво!х основних смислових акценпв - центру i силуету. Центр, як i сотнi роюв тому,продовжуе притягувати до себе населення всього мiста i не може бути замшеним навiть найсучаснiшим новозбудованим громадським комплексом. Тому актуально розвивати загальномюький громадський простiр саме у центральнш частит мюта, що актуально для будь-якого юторичного поселення. I це досягаеться не лише шляхом перетворення дор^ на шшохщш вулищ, збшьшенням громадських зон за рахунок звшьнення простору вiд автомобiлiв, а також прогресивними засобами дизайну архтектурного середовища, й реалiзацiею комплексних мiстобудiвних iдей, розрахованих на довгострокову !х реалiзацiю i на реальнi потреби громади мюта.
Висновки. Новi ще! постекстенсивного розвитку мiста - це не теоретичш вигадки, а реальна спроба по-новому подивитись на старi проблеми «пострадянсько! урбанiстики» в Укра!ш. Це якiсний виток у еволюци розвитку укра!нських поселень, мета якого - скористатись ушкальною нагодою зупинити невпинний та бездумний територiальний розвиток поселень i задуматись над можливютю !х полiпшения. I в цих процесах важливу роль вщграе необхщнють розiбратись з арх1тектурним середовищем загальномюьких центрiв - серцем
юторичних поселень, якюна робота якого дасть змогу повнокровно жити усьому мюькому оргашзму. Якщо центр мiста максимально функцюнально наситити громадським життям, частково або навт повнiстю звiльнити вщ iндивiдуального автомобiльного транспорту i усе бшьшу увагу придiляти пiшохiдним зонам, територiям мiських паркiв, садiв i скверiв, а також вивченню ушкальних властивостей iсторичного мiського середовища, його оргашчнш цiлiсностi i в той же час рiзноманiтностi, багатiй шформацшнш насиченостi, гуманному людському масштабу, законам гармони його дизайну та морфологи, то можна досягнути ново! якост архтектурного середовища.
Пiдсумовуючи результати описаних у статп дослiджень та пошукових проектiв, можна сформувати основнi принципи реоргашзаци мiста, на засадах його гармоншного постекстенсивного розвитку:
• припинення розповзання плями мiста;
• замша концепци полiцентричностi концепцieю головного центру i локальних пiдцентрiв мiсцевого значення;
• поступовий перехiд до використання вщновлювано! енерги;
• реорганiзацiя транспортно! структури - що в основному здшснюеться за рахунок освоення шдземного та надземного простору;
• застосування сучасних засобiв дизайну архiтектурного середовища.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Проскуряков В., Черкес Б. Мiжнародне концептуальне проектування як метод генерування прогресивних щей в аритектуру сучасно! Укра!ни (на прикладi результатiв украшсько-австршського проектного семшару «Портополю Одеса 2005 року») // Сб. науч. тр.ОГАСА - Одесса: Астропринт, 2007. - № 9 - 10: Регионал. пробл. архит. и градостроит. -С.651 - 666;
2. Проскуряков В. Архитектура i еколопя. Простр проти стресу // Ратуша. - 1993. -№ 116 (438) - С. 6.
3. Проскуряков В. Розвиток прогресивних типолопчних щей архтектурними школами Львова i Дрездена // Вюник НУ «Львiвська полтехшка». - Львiв : Вид-во НУ «Львiвська полгтехшка», 2010 - № 674. Архитектура. - С. 215 - 222.
4. Про генеральний план мюта: Львiв майбутнього // www.cityadm.lviv.ua/news/actual/8252-pro-generalnij -plan-mista.
5. Сильвио Масетти. Крупные жилые комплексы. - М. : Стройиздат. - 1971. - 184 с.
6. Воськало В. I. Стратеги розвитку житлового бущвництва в Укра!ш: монографiя / НАН Украши. 1н-т регюнал. дослiдж.; За ред. д. е. н. проф. Л. Т. Шевчук. - Львiв, 2010. - 176 с.
УДК 711.168:574:502
ОЦЕНКА НАДЁЖНОСТИ ИМИТАЦИОННОГО МОДЕЛИРОВАНИЯ РАСПРОСТРАНЕНИЯ ШУМА В ГОРОДСКОЙ ЗАСТРОЙКЕ
В. Ю. Захаров
Ключевые слова: шумовой режим, натурные инструментальные измерения, уровни звука
Актуальность. В современных условиях, шум является одним из доминирующих факторов, отрицательно влияющих на городскую экосистему, и как следствие на здоровье городского населения. Действие шума снижает производительность труда и эффективность отдыха людей, является одной из основных причин нервных расстройств, существенно снижает уровень качества и безопасности их жизнедеятельности.
Для учета, оценки и составления надёжного прогноза состояния шумового режима городской среды при действии различных акустических источников в условиях проектирования новой и реконструкции существующей застройки и прилегающих к ней территорий применяется компьютерное имитационное моделирование. Такой метод позволяет учесть акустические характеристики, местоположение источников звука по отношению к объектам защиты, конфигурацию и этажность застройки, а также другие физические параметры. В условиях современной градостроительной практики это, по-видимому, самый
133
