CC BY
18
6. Мщик Л.1. Соц1альна педагогжа: досввд та перспективы. — Запоргжжя, Запоргжський держ. ун-т. — 1999. — 248 с.
7. Сластенин В.А. Социальный педагог: готовность к профессиональной деятельности // Научные труды. Серия психолого-педагогические науки. — М.: М1II У, 1995. — С.2-12.
8. Шмелева Н.Б. Профессиональная подготовка студентов — будущих специалистов по социальной работе (акмеологический подход) // Российский журнал социальной работы. — 1996. — №1. — С. 109—113.
Ольга ЛАЗАРЕВСЬКА, Майя Н1ВЕЛЬТ
ДОСВ1Д МОДЕРШЗАЦИ МИСТЕЦЬКО1 ОСВ1ТИ В КОНТЕКСТ еВРОШТЕГРАЦИ
Багато в чому для виршення сьогоденних проблем навчання може сприяти досвщ, який накопичили европейсью школи в напрямках шдив!дуал!заци роботи з учнями, створення умов для самореатзаци талашгв, для активного штелектуального розвитку у вщповщност до зд!бностей, оргашзаци роботи в гомогенних та гетерогенних класах, модифшаци шкшьних програм вщповщно до природних можливостей, створення штегрованих та спещальних курс1в для зниження навантаження тощо.
1нтеграцшш тенденци е характерною ознакою сучасного життя. Не оминули вони { сферу музично! освгги. Поряд з ними, як першорядш в процес здобуття знань та навичок, визнаються сьогодш { проблеми комплексного шдходу до змюту навчання. Розглянемо дане питання на приклад! Тернопшьсько! обласно! експериментально! комплексно! школи мистецтв та 1нституту мистецтв ТНПУ ¿м. В. Гнатюка.
Предметна структура навчання у систем! загальноосв1тньо! подготовки призводять до того, що кожен предмет починае працювати "на себе", на "самовдосконалення" не враховуючи можливостей нахил1в, та часу учшв. Перелш предмеив навчального плану за своею кшьюстю та змютом також не "працюе на учня".
Позитивш зрушення почались в перюд реформи освгги. "Формування всеб1чно розвинено! особистост шляхом виховання та навчання, побудованого на принципах системност та штегративност!, розвиток зд1бностей учня, його наукового св1тогляду" — таю основш завдання, визначеш Законом Укра!ни "Про загальну середню освггу". Закон змщуе акцент у навчанш ¿з простого засвоення навчального матер1алу на розвиток духовного потенщалу дитини здатносп шсля закшчення школи, активно 1 гармоншно влитися в життя суспшьства.
За словами академша О. Савченко в освт сьогодш вщбуваеться "переор!ентащя сощально-педагопчних погляд1в та оцшки мюця мистецтва в навчально-виховному процесГ'. Вперше в Базовому навчальному плат пропонуеться в швар!антнш частит галузь "Художня культура", метою яко! е "розкриття багатств духовно! культури людства, залучання учшв до творчо! д!яльност в р1зних видах мистецького самовиразу" (музика, ств, лшлення, танок, акторська гра тощо). Але теоретичне викладання !! предмеив та !х просв1тницька спрямовашсть не будуть сприяти творчому розвитку школяр1в. Тшьки практичне музикування, малювання, гра в театр!, хореограф1я виршують завдання розвитку зд1бностей, виховання навичок творчо! д!яльносп, необх!дних в будь-якш сфер! майбутнього життя. Водночас саме ця галузь вщкривае шлях до поглиблення !нтеграц!йних процес!в шд час навчання. За рахунок створення штегрованих програм з р!зних гумаштарних та мистецьких предмет!в можливо закласти дшсно глибок! знання, уяву про свгг, етапи розвитку сусп!льства. Основою для розробки таких програм може бути програма предмету "1стор!я" (витримуеться принцип комплементарносп). Вивчаючи певну епоху, учень, завдяки л!тературним творам, музищ, живопису, арх!тектур!, гр! в театр!, хореограф!! тощо, не тшьки отримуе глибок! знання, а через емоцшний вплив наближаеться до атмосфери, в якш тод! перебувала людина, що безпосередньо впливае на його духовне самовдосконалення. В напрямку "природш умови сощальний розвиток" можуть !нтегруватися програми предмет!в "Географ!я" та "1стор!я". Школа вже мае досвщ використання штегровано! програми "Природознавство", яка охоплюе матер!ал предмет!в: б!олог!я, х!м!я, ф!зика, географ!я.
Натомiсть декларативно звучить твердження й щодо всебiчного розвитку особистосп Державного стандарту освiти. Обов'язком кожного навчального закладу е виконання iнварiантноl складово! частини змiсту освiти, вибiр i використання освiтнiх програм, пошбниюв у порядку, встановленому Мiнiстерством освгги. Таким чином неповторнiсть, якою надшяе природа кожну окрему людину, швелюеться вихованням за системою "стандарт", яю регламентують сьогоденне шкiльне життя. Комфортно, за таких умов, почувае себе тшьки та частина учшв, природш нахили яких спiвпадають iз вимогами "стандарт" навчання. Для всiх шших, а !х бiльшiсть, стандарти осв^и або затримують процес творчого розвитку, або ж виховують комплекси меншовартосп, якi негативно впливають на становлення особистостi.
Орiентацiя на типову, полтехшчну, "реальну" школу, в якiй перевага выдавалась математицi, природознавчим предметам, забезпечувала в минулi часи потреби планово! економши в квалiфiкованих спецiалiстах, давала можливють колишньому Радянському Союзу бути лщером авiацiйно-космiчноl промисловостi. Водночас вона породила багато проблем сучасно! школи. Найголовнiша iз них — пов'язана з необхщшстю особистiсного спрямування змюту кожного предмету в процесi навчання, творчого ставлення педагопчного колективу до роботи, вмшня гнучко адаптувати шформащю в залежностi вiд здiбностей та сприйняття учнiв.
До варiативноl частини типового навчального плану доцшьно залучити предмет "Гра на музичному шструментГ' для класiв гуманiтарного профiлю. Мова йде не тшьки про навчання учня гри на iнструментi, а також про використання цих занять для розвитку багатопланового мислення, навичок творчо! самостшно! дiяльностi якостям, необхщним кожнiй особистостi, незалежно вiд напрямку подальшо! професшно! дiяльностi.
Вiзьмемо для прикладу один iз спiльних моментов в навчаннi з рiзних предме^в — розвиток навичок запису та читання текстов рiзних видiв мови: рщно!, шоземно!, музично!. Учень спочатку чуе (вимовляе, спiвае), а по^м фiксуе це в знаках (буквах, нотах). До реч^ розвиток слуху також мае велике значения в процес! розвитку зд1бностей: виграе в житто той, хто краще чуе, активно емоцшно реагуе на оточуючий свiт. На вiдмiну вiд литературного читання нотного тексту потребуе врахування бшьшо! кiлькостi деталей для усвщомлення змiсту: позначень темпу, ладотональностi, метроритму, динамши, артикуляци та iнших. Завдання засвоюються поетапно. Серед них е виховання навичок "фотографування" або "бачення наперед", необхiдних для вiльного "читання з листа" нотного тексту. Таю набуто вмшня шд час занять музикою допомагають читати будь-яю тексти. Особливо це стосуеться виршення питань прискореного читання на уроках мови в початковш школь Процес гри на шструменто, о^м розшифровки змюту в нотаци звучання, одночасно включае проблеми виконання музики. Завдяки цьому створюеться трипланова вертикаль: нотащя, уява про звучання, безпосередне виконання. Така багатоплановють не характерна для багатьох предме^в загальноосв^нього обов'язкового компоненту навчального плану, И наявшсть вимагае вщ учня високо! концентрацil уваги, що позначиться в перспективi на якосп навчання в цiлому.
Найбiльш регламентованим предметами та завантаженим нормативами обов'язкового використання годин на тиждень е типовий навчальний план II ступеня загальноосв^шх навчальних закладiв (базових шкш). Натомiсть саме за час навчання в базовш школi необхiднi умови щодо вияснення найдоцшьшшого профiлю для занять в старшш або професшнш школах для кожного окремого учня.
Чи можливе таке визначення в ситуаци обов'язкового для всiх iнварiантного завантаження 24-30 годин на тиждень?
Чи можлива глибока професшна шдготовка учнiв в умовах такого обов'язкового навантаження яю, завдяки яскравiй обдарованосп, досить швидко визначились у подальшш спецiалiзацil? Не можлива.
Вирiшити щ питання, в певнiй мiрi, може типовий план школи 111-го ступеня. В ньому вперше пропонуеться кшьюсть годин на тиждень у класах з рiзним профiлем навчання.
Диференщаци загального обов'язкового навантаження можуть сприяти iнтегрованi курси з окремих предме^в. 1нтегрована iнформацiя допоможе обмежити час навчання тшьки урочним. Позаурочний час учень зможе використати для поглиблення знань, умшь, навичок в напрямку, визначено! для себе спецiалiзацil.
Недоцiльними е також вимоги дотримання в процесi навчання рекомендованих програм та пiдручникiв. Програма алгоритм завдань для оволодшня навчальним матерiалом повинна вiдповiдати можливостям, здiбностям та нахилам окремих учшв. Завдання особистюного, iндивiдуального виховання неможливо виконати за типовими програмами. Тiльки полiпрограмнiсть, вмшня адекватно, виходячи з потреби розвитку особистосп, вибрати необхщну програму — методику, стане запорукою якiсного результату навчання, створення атмосфери творчого пошуку.
Прикладом школи нового типу в ^CT^i сучасно1 освiти може бути модель Тернопшьсько1 обласно1 комплексно!' експериментально! школи мистецтв. Сьогоднi питанням розвитку творчого потенщалу дитини засобами мистецтва займаеться цша ланка навчальних закладiв: мистецькi, художнi школи, школи естетичного виховання, музичнi училища, училища культури, шститути мистецтв.
З метою оргашзаци профiльного навчання з обдарованими дтми, створення оптимальних умов для розвитку здiбностей за рахунок iнтеграцiï в побудови навчального процесу загальноосвiтнiх та мистецьких шкш, в Тернополi в 1994 р. була вщкрита комплексна експериментальна школа мистецтв.
Для реалiзацiï цiеï мети у пiдготовчому i перших трьох класах школи вивчаються усi види мистецтв: музика i сшви, малювання, лiплення та рiзьба, ритмiка i танець, декламацiя й основи театрального мистецтва.
Важливим документом е експериментальний, iнтегрований навчальний план, узгоджений Мшютерством освiти i науки, Мiнiстерством культури i туризму Украши та затверджений управлшням освiти та культури. Школа мае подвшне пiдпорядкування вiдповiдним управлшням.
1нтегрований навчальний план включае:
— обов'язковi предмети державного компоненту (iнварiантна складова);
— профiльнi предмети (вони охоплюють всi митецькi напрямки: музику, малювання, танщ, гру в театр^;
— предмети шкiльного компоненту (колективне музикування, народознавство, релтю).
Витримуючи норму тижневого навантаження, навчальний план сприяе гармонiйному
розвитку iндивiдуальностi учня, шляхом поеднання в процесi навчання загальноосв^шх та мистецьких предметiв. Окрiм того вш дае можливiсть:
— уникати перевантаження, завдяки усуненню дублювання предме^в; моделювати програмнi документи для роботи з учнями рiзного рiвня здiбностей щодо сприйняття та засвоення навчального матерiалу (орiентацiя на iндивiдуальне навчання);
— розробляти моделi iнтегрованих уроюв для використання ïx фрагментiв тд час навчання з метою кращого засвоення iнформацiï;
— створювати умови для прискореного навчання за рахунок отримання аналогiчноï iнформацiï рiзними предметами;
— вившьняти час, для творчо1' самореалiзацiï, у вiдповiдниx iндивiдуальниx напрямках навчально1' дiяльностi;
— формувати особиспсть учня, завдяки рiзнобiчному творчому впливовi на не1';
Навчальний процес вщбуваеться за експериментальним розкладом. В початковш школi,
чергування предметiв iнтелектуального та емоцшного планiв сприяе кращому засвоенню матерiалу та дозволяе уникати перевантаження. Вщповщний об'ем учбового навчання вщповщае освiтнiм вимогам. Деякi iндивiдуальнi заняття виносяться на другу половину дня. О^м того, в позаурочний час учш, за бажанням, вiдвiдують шкшьний хор, беруть участь в театральних дшствах, в танцювальних ансамблях, балетних групах, класах малювання. Завдяки цьому, учш можуть максимально реалiзовуватись за сво1'ми нахилами.
Установка на творчу дiяльнiсть, широка гуманiтарна початкова шдготовка сприяють також оволодiнню iншими спещальностями, в тому числi i техшчними. Закiнчивши початкову школу, деякi учш з усшхом витримують конкурснi екзамени та продовжують навчання у рiзниx гiмназiяx та спецшколах.
Програми профшьних предметiв цiеï ланки школи створюються за тематичним планом предмету "Народознавство", що дае можливiсть учням засвоювати шформащю про оточуючий
свщ завдяки малюванню, rpi в TeaTpi, танцю, cniBaM, вивченню звичшв, традицiй, побуту, фольклору, свят рщного краю. В другому, третьому класах учш мистецькими засобами знайомляться з iсторieю, нацiональними традицiями та звичаями шших народiв. Розробка подiбних програм е прикладом iнтегративностi навчання.
Велике значення в процес роботи початково! школи надаеться реалiзацiï принцишв наступностi, безперервностi навчання. Постiйно проводяться цикли урокiв з окремих тем паралельно в молодших та середшх класах. Зроблено корегування навчального матерiалу пiдручникiв з математики, украïнськоï мови та л^ератури. Таке паралельне вивчення на рiзних рiвнях учбового матерiалу вiдкривае вчителям бiльш широку i цiлiсну картину всiх питань, що виникають пiд час переходу дитини з молодшоï ланки до середньоï i вiдповiдно дае змогу визначити шляхи ix вирiшення.
Модель початковоï школи пройшла апробацiю. Вже вщбулись сiм ïï випускiв. Результати навчання дають пiдставу для пропозици щодо доцiльностi використання цiеï моделi в окремих класах у звичайнш загальноосв^нш школi. До речi, останнiй галузевий, рекомендований Мiнiстерством освiти, навчальний план початковоï школи цiлком заповнюеться предметами навчального плану експериментальноï школи мистецтв.
За принципами штегративносп плануеться робота вшх пiдроздiлiв школи. Зокрема, методичних об'еднань викладачiв загальноосвiтнix та профшьних предметiв. В планi роботи об'еднань розробка комплексноï програмноï документаци, проведення комплексних урокiв, фрагменти яких використовуються пiд чае занять. Працюе творчий семшар викладачiв загальноосвiтнix та мистецьких предметiв. Тематика його охоплюе рiзноманiтнi питання:
— узагальнення змiсту циклу тематичних урокiв (наприклад: "Використання шформаци з предмету "Iсторiя" як засобу штеграци змiсту предметiв загальноосвiтнього циклу з метою кращого засвоення навчального матерiалу");
— синxронiзацiя у вивченш матерiалу певних iсторичниx перiодiв i вщповщних творiв xудожньоï лiтератури та мистецтва;
— штегращя граматичного матерiалу при вивченнi рiдноï та зарубiжноï мови;
— використання компаративного анатзу на уроках украïнськоï та зарубiжноï лiтератури;
— визначення спiльниx завдань у вивченш рiдноï та музично мови.
Творчий шдхвд до процесу навчання рiзниx за спецiальностями вчителiв формуе чiтке баченнi та розумшня власного предмету в систем i шших.
Багато шновацш пропонуе оргашзащя роботи групи продовженого дня початковоï школи. Зокрема, розробленi плани роботи, що вщповщають ïï специфiцi, створеш зразки завдань для iндивiдуальноï роботи з учнями з урахуванням ïx спецiалiзацiï.
До роботи в школi залучаються провiднi викладачi спецiальниx вищих закладiв та шкiл естетичного виховання мюта.
Однiею з форм роботи, яка сприяе усвщомленню викладацьким колективом завдань експерименту, е постшш зустрiчi "за круглим столом". Планувалась наступна тематика:
— актуальш питання сучасного навчання;
— розвиток творчого потенщалу д^ей;
— значення окремого предмету в комплекс предме^в учбового навантаження.
Окремо слiд вiдзначити обговорення проблемних питань, результатом яких були
розробки методичних порад та конкретних практичних завдань для втшення в учбовий процес школи, зокрема — "Проблеми ритму у виразнiй вимовi лторатурних та музичних текстiв".
Аналогiчнi обговорення проводились з батьками:
— про спшьну роботу в процес навчання;
— про створення атмосфери та умов для розвитку творчого потенщалу дитини.
Впродовж навчального року проводяться також психолопчш спостереження за учнями.
Одним з важливих питань роботи школи е формування яюсного контингенту. За час
юнування школи розроблена i вдосконалюеться методика проведення комплексноï перевiрки здiбностей абiтурiентiв. Перевiрка вщбуваеться у формi трьох паралельних групових тестiв, на яких визначаються загальний розвиток дитини, нахили до малювання, театральноï гри, хореографа, музичнi здiбностi. .
Завданням школи, окрiм навчання е:
— розробка та апробацiя програмних документiв, необxiдниx для реатзаци експериментальних завдань;
— моделювання програмних вимог для роботи з учнями, рiзними за здiбностям та сприйманням;
— проведення iнтегрованиx урокiв для використання ïx фрагмент в процесi навчання;
— тдведення пiдсумкiв експерименту та розробка його подальших напрямкiв.
Сьогодш в школi проходять апробацiю авторсью програми, розробленi викладачами
вищих навчальних закладiв. Вперше створюеться методика та практичне забезпечення навчання з предмету "Музичний шструмент" (з розрахунку занять один раз на тиждень). Вона зможе забезпечити змют роботи викладачiв, в разi включення цього предмету в навчальний план окремими загальноосв^шми школами.
Дiевiсть та ефективнiсть експерименту тдтверджують результати навчання. За десять роюв iснування обдарованi учнi музичного вщдшення отримали звання лауреатiв, дипломаш!в на Мiжнародниx, мiжрегiональниx, Всеукрашських, обласних конкурсах. Робота учшв образотворчого вщдшення визначеш нагородами та дипломами на конкурсах та фестивалях дитячого малюнку в 1нди, Японiï, Чехи, Македони, египтi, а також на Всеукрашських мiжрегiональниx та обласних оглядах. Дипломами вщзначались на обласних оглядах-конкурсах виступи танцювальних колективiв.
Сьогоднi Тернопiльська обласна експериментальна комплексна школа Мистецтв повшстю вiдповiдае вимогам щодо "всебiчного розвитку дитини, як особистосп та найвищоï цiнностi в суспшьствГ', на що неодноразово наголошують рiзнi нормативнi освгансью документи. Серед багатьох навчальних комплекшв, створених в Украïнi, вона е ушкальним за використанням та координащею досвiду роботи закладiв освiтнix та мистецьких галузей.
Вступ Украши в Болонський процес передбачае оргашзащю певних структурних схем дiяльностi мистецько-освiтнix закладiв. Сьогоднi стають актуальними навчальнi комплекси (школа-училище -шститут). На базi Тернопiльськоï обласноï школи мистецтв, музичного училища iм. С.Крушельницькоï та iнституту мистецтв Тернопшьського нацiонального педагогiчного унiверситету iм. В.Гнатюка проводяться науково-практичнi конференцiï з питань комплексного навчання, проблемних методик кредитноï системи, нових форм контролю над яюстю освгги (оцiнка не за змютом навчання, а за вмшням та навичками), стандартiв транснацiональноï освiти. На кафедрах 1нституту мистецтв ТНПУ iм. В. Гнатюка проходять тдвищення квалiфiкацiï викладачi музичного училища iм. С. Крушельницькох, а його студенти та учнi школи мистецтв беруть активну участь у Регюнальному конкурс "Муза", який проводиться за шщативи 1нституту мистецтв ТНПУ iм. В. Гнатюка.
