CC BY
11
Васильцив Т.Г., Пацула Ю.М. Уточнение основ анализа финансового состояния предприятия и направления его улучшения
Исследованы основные проблемы проведения анализа финансового состояния предприятия, которые дают возможность обнаружить причины убыточной его деятельности. Отображена важность своевременного выявления изменений финансовых показателей, которые имеют отклонение от своих оптимальных значений при проведении анализа финансового состояния. Предложены направления усовершенствования анализа финансового состояния предприятия и средства его улучшения.
Ключевые слова: финансовое состояние, анализ и оценка.
Vasyltsiv T.G., Patsula Yu.M. Clarification on the analysis of financial condition of the enterprise and its directions for improvement
In the article the basic problems of lead through of analysis of the financial state are probed enterprises which enable to find out reasons of his unprofitable activity. Importance of timely exposure of changes of financial indexes, which have deviation from the optimum values during the lead through of analysis of the financial state, is represented. Directions of improvement of analysis of the financial state of enterprise and facilities of his improvement are offered.
Keywords: financial state, analysis and estimation.
УДК339.137.2:630*742 Доц. О.В. Максимець, канд. екон. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЗМ1Н У ГЕОГРАФП 30BHmHb0Ï ТОРГ1ВЛ1 ДЕРЕВИННОЮ ПРОДУКЦИЮ УКРАШИ П1Д ВПЛИВОМ ЕКОHОМIЧHОÏ КРИЗИ ТА ШЩ1АТИВ ЩОДО ОХОРОНИ
ДОВК1ЛЛЯ
Оцшено загальш тенденци та зрушення у товарнш та географiчнiй структурi украшського експорту та iмпорту деревини та виробiв з деревини протягом 20072010 рр. Виявлено фактори, що впливали на динамжу фiзичних обсяпв i цш на окре-мi види продукци при торгiвлi з рiзними крашами. Вивчено вплив останшх шщатив €С щодо охорони довкшля на зовшшню торгiвлю деревинною продукщею.
Актуальн1сть дослiдження. Останш кшька роюв характеризувались ютотними змшами як в економ1чному, так i в природоохоронному плаш, особливо на ринках европейських краш i П1вн1чно1 Америки. Стосовно продукци з деревини бшьш важливими для украшських пiдприемств були змши, що вiдбувались на ринках европейських краш, адже переважна бшьшють продукцiï з деревини експортуеться саме до них.
В економiчному плат значне уповшьнення обсягiв економiчноï дiяль-ностi протягом 2008-2009 рр. у таких галузях як меблеве i целюлозо-паперове виробництво, а також будiвництво визначили ютотне зменшення попиту на одш види деревинноï продукцiï. Посилення усвщомлення проблем довкшля та боротьба за енергетичну безпеку визначають защкавлешсть в iнших видах деревинноï продукцп.
Цi змiни спричинили структурнi зрушення як у товарнш структурi експорту та iмпорту продукцiï з деревини украшських тдприемств, так i в геог-рафiï потокiв. Тому важливо дослщити, якi краïни е прюритетними у зовшш-нiй торгiвлi окремими видами продукцiï з деревини. Також потрiбно виявити,
якi новi вимоги висувають партнери до продукцп, та якi це несе загрози i вщ-кривае можливостi для укра!нських пiдприeмств.
Методи роботи. Основною для дослщження послужили показники, що характеризують географiчну i товарну структури, показники подiбностi структур, структурних зрушень в експортi та iмпортi продукцп галузi (1ндекс Лоуренса) та щдекс географiчноl концентрацп Херфiндаля-Хiршмана.
Метою статп е вивчення структурних зрушень у зовшшнш торгiвлi Укра1ни деревинною продукщею та виявлення загроз i можливостей для ук-ра1нських пiдприемств внаслщок змiн у природоохороннiй полiтицi та забез-печеннi енергетично1 безпеки.
Для досягнення поставлено! мети необхщно було виршити такi зав-дання: ощнити загальнi тенденцп та зрушення у товарнш та географiчнiй структурi укра!нського експорту та iмпорту деревини та виробiв з деревини протягом 2007-2010 рр.; виявити фактори, що впливали на динамiку фiзич-них обсяпв i цiн на окремi види продукцп з точки зору географп продажу; дослщити вплив останнiх шщатив СС щодо охорони довкiлля на зовшшню торгiвлю деревинною продукщею.
Результати дослвдження. Питання структурних зрушень в економщ та у зовнiшнiй торгiвлi та формуваннi полiтики для покращання якостi структури зовшшньо! торгiвлi займались такi украшсью вчеш, як: З. Бойко, В. Геець, Г. Горбенко, Л. Люова, Л. Колшець, А. Мазараю, О. Молдован, Т. Мельник та деяк iншi. Серед шоземних авторiв варто видiлити роботи Р. Арауйо, Дж. Лiма, М. Сролеца, Дж. Фагерберга, А. Херфшдаля та шших.
Проте дослiджень структурних змш зовшшньо! торгiвлi продукцп з деревини, спричинених сучасними змшами в економiчнiй та екологiчнiй складових., недостатньо.
Загалом протягом 2007-2010 рр. було вщзначено iстотне зменшення обсягiв зовшшньо! торгiвлi Укра!ни деревиною та продукщею з деревини в кризовi роки. Щодо рiзних видiв продукцп з деревини була притаманна рiзна динашка зовшшньо! торгiвлi. Так, наприклад, обсяги продажу закордон па-ливно! деревини та деревного вугшля постiйно зростали (навиь протягом 2008-2009 рр.). Це було спричинене збшьшенням попиту на вщновлюваш джерела енергп насамперед на ринках европейських кра!н та впровадженням рiзних iнiцiатив СС для стимулювання використання деревини як вщновлю-вального джерела енергп для пiдвищення енергетично! безпеки. Збшьшення обсягiв експорту цих видiв продукцп призвели до зростання !х частки у за-гальному обсязi експорту деревини та продукцп з деревини. На лiсоматерiали оброблеш i необробленi протягом дослiджуваного перюду припадала половина обсягiв експорту, а шють видiв продукцп (деревина паливна, люоматерь али необробленi та оброблеш, листи для облицювання, ДСП та столярш ви-роби) забезпечували 85 % експорту 44 групи.
Товарна структура iмпорту характеризувалась превалюванням продукцп з вищим ступенем оброблення - на столярш вироби, ДСП, ДВП i фанера припадало 83 % iмпорту продукцп з деревини в Укра!ну у 2007 р. та майже 80 % iмпорту у 2010 р.
Зменшення обсяпв будiвництва та виробництва продукцп шших галу-зей, що використовують деревинну продукщю, у 2008 та 2009 рр. спричини-ло зменшення обсяпв експорту лiсоматерiалiв необроблених як у вартюному вираженнi, так i в натуральному. У 2008 р. основною причиною зменшення обсяпв експорту було скорочення поставок у фiзичному обсяз^ натомють у 2009 р. це вщбулось переважно за рахунок зменшення щн. У 2010 р. обсяги експорту значно збшьшились, чому сприяло поступове вiдновлення економь ки европейських кра!н, а також iстотне зростання поставок до Туреччини i Китаю. Проте частка ще! групи продукцп у загальному обсязi експорту дере-вини та виробiв з деревини зросла iз 20 % у 2007 р. до 22 % у 2010 р. Це тд-тверджуе, що будь-як обмеження не е достатньо дiевими i надалi з Укра!ни вивозиться продукщя з мшмальною доданою вартiстю.
Найбiльшими покупцями лiсоматерiалiв необроблених з Укра!ни були Туреччина, Румушя, Польща, Угорщина та Болгарiя (табл. 1). Як бачимо, переважно лiсоматерiали необробленi в натуральному вираженш експортува-лись до кра!н Свропи (майже половина !х експорту у 2010 р.). За вартютю ек-спортовано! продукцп найбiльшi обсяги вiдправлялись до азiйських кра!н (Туреччина та Китай). Варто особливо наголосити на ютотному збiльшеннi поставок за останш 3 роки до Китаю - якщо у 2008 р. в цю кра!ну люоматерь али необробленi не вiдправлялись взагал^ то у 2009 р. було здшснено поставку на суму понад 4 млн дол. США i питома вага ще! кра!ни у загальному об-сязi експорту необроблених лiсоматерiалiв збiльшилась до 3,4 % за вартютю. У 2010 р. вивезення необроблених лiсоматерiалiв до Китаю продовжувалось i частка ще! кра!ни зросла до 5,6 % за вартютю.
Табл. 1. Географiчна структура експорту лiсоматерiалiв необроблених та середт експортнi цти в розрiзi краíн-партнерiв за 2008-2010 рр.
Середт цми, дол./м3
Краши
Структу
ра за юльюстю, %
2008
2009
2010
Структура за вартютю, %
2008
2009
2010
2008
2009
2010
Всього
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
76,2
62,7
61,9
I. Краши СНД
4,48
3,62
3,19
5,48
3,60
2,95
93,3
62,3
57,2
Молдова
3,35
3,07
2,37
3,70
2,82
2,23
84,2
57,7
58,4
Роая
0,00
0,01
0,03
0,00
0,02
0,03
66,0
63,4
П. 1иш1 краши св1ту
95,52
96,38
96,81
94,52
96,40
97,05
75,4
62,7
62,1
Свропа
52,23
45,83
42,36
49,80
45,01
40,66
72,7
61,6
59,4
Австр1я
0,35
2,22
4,44
0,27
1,78
3,91
59,0
50,5
54,5
Болгар1я
16,06
6,48
2,63
9,56
3,77
1,59
45,4
36,5
37,3
Естошя
3,34
0,79
0,85
3,59
1,40
1,16
81,9
110,7
84,8
Литва
1,96
2,66
3,06
3,74
3,17
3,83
145,7
74,7
77,4
Кмеччина
0,02
0,07
0,27
0,05
0,14
0,29
232,4
121,4
65,7
Польща
7,98
3,74
3,58
9,94
7,34
4,65
94,9
123,0
80,5
Румутя
8,42
17,24
14,82
8,41
16,15
14,08
76,1
58,8
58,8
Словаччина
4,97
4,64
4,19
3,84
2,86
2,63
59,0
38,7
38,8
Угорщина
7,53
6,31
5,32
7,49
5,94
4,79
75,9
59,0
55,7
Чех1я
1,19
0,29
0,55
0,67
0,37
0,39
42,7
79,1
43,4
Аз1я
43,02
49,55
53,90
44,48
50,49
55,78
78,8
63,9
64,1
Китай
0,00
2,66
4,48
0,00
3,43
5,63
80,9
77,8
Туреччина
42,95
48,64
47,29
44,38
45,94
47,34
78,8
59,2
62,0
Джерело: розрахував автор на основ! статистичних даних Держкомстату Укра!ни [3].
У 2008 р. нэйбшьшим пaртнером Укрaïни з експортy лiсомaтерiaлiв необроблених бyлa Болгaрiя, питомa чaсткa якоï зa кшькютю постaвленоï продyкцiï перевищyвaлa 1б %, a зa вaртiстю стaновилa мaйже 9,б %. Однaк y 2010 р. питомa вaгa цieï крaïни через iстотне скорочення постaвок зменши-лaсь до 2,б % a кшькютю Ta 1,б % зa вaртiстю. Поступово Укрaïнa втрaчae ринки Польщ^ Угорщини тa Чехп, питомa вaгa яких зменшилaсь зa кшькютю вщповщно iз 8 % до 3,б %, iз 7,5 % до 5,3 % тa 1,2 % до 0,5 %. Штомють збiльшyються постaвки до Aвстрiï ^adra зa кiлькiстю зрослa з 0,35 % у 2008 р. до 4,4 % у 2010 р.), Литви (з 2 % до 3,1 %) тa Румунп (з 8,4 % до 14,8 %).
Лicомaтерiaли необроблеш хвойних порiд перевaжно вiдпрaвлялиcь до Туреччини, Рyмyнiï, Угорщини, Krnaro тa Aвcтрiï (нa щ 5 крaïн припaдaло понaд 83 % експорту хвойних лicомaтерiaлiв у 2010 р.). Лicомaтерiaли з дyбa екcпортyвaлиcь до Туреччини, Польщi тa Литви (мaйже 7б % експорту необроблених дубових лicомaтерiaлiв вiдпрaвлялоcь до цих крaïн). Лicомaтерiaли з буга реaлiзовyвaлиcь перевaжно нa рингах тaких крaïн, як: Угорщинa, Ту-реччинa, Словaччинa, Рyмyнiя, нa як припaдaло мaйже 80 % експорту буко-вих лicомaтерiaлiв у 2010 р.
1мпорт лicомaтерiaлiв необроблених в Укрaïни був незнaчним i при цьому питомa вaгa цього виду продукцп у зaгaльномy обcязi експорту 44 гру-пи УКТ ЗЕД зменшилacь iз 3,4 % у 2007 р. до 0,б % у 2010 р. Перевaжно iм-портyвaлиcь лicомaтерiaли тропiчних порiд. 1ншим вaжливим видом продук-цiï з деревини, яга екcпортyвaлacь з Укрaïни, були лicомaтерiaли обробленi. Протягом доcлiджyвaного перiодy cпоcтерiгaлоcь зменшення обcягiв експорту iз понaд 319 млн дол. США у 2007 р. до 230 млн дол. США у 2010 р. Вщ-повщно, чacткa цього виду продукцп у зaгaльномy експорт 44 групи УКТ ЗЕД зменшилacь iз 38,б % у 2007 р. до 27,7 % у 2010 р.
Лicомaтерiaли оброблеш перевaжно екcпортyвaлиcь до ^arn Свропи (понaд 7б % зaгaльного обсягу експорту оброблених лicомaтерiaлiв зa кшь-кicтю тa мaйже 71 % зa вaртicтю) ^бл. 2). Нaйбiльшими покупцями лicомa-терiaлiв оброблених були пiдприeмcтвa Нiмеччини, Ггалп, Туреччини, Руму-нiï, Угорщини тa Польщi. Питомa вaгa нaйбiльшого екcпортерa - Имеччи-ни - зa кiлькicтю бyлa знaчно вищою, шж зa вaртicтю (19,5 % тa 9,5 % вщпо-вiдно у 2010 р.), що свщчить про зтачно нижчi cереднi екcпортнi щни, зa яки-ми реaлiзовyвaлacь продукщя до цieï крaïни.
Вaжливим тртнером протягом доcлiджyвaного перiодy бyлa Iтaлiя, до якоï поcтaвлялоcь мaйже 12 % оброблених лicомaтерiaлiв зa кшькютю тa вaртicтю. Однaк, звaжaючи та оcтaннi подiï нa ринку тa борговi проблеми, нaвряд чи в подaльшомy yкрaïнcьким пiдприeмcтвaм вaрто розрaховyвaти нa плiднy cпiвпрaцю з iтaлiйcькими фiрмaми.
Тyреччинa, як i у витдку з необробленими лicомaтерiaлaми, тaкож кyпyвaлa знaчнy кiлькicть оброблених лicомaтерiaлiв - питомa вaгa збшьши-лacь iз 5,9 % у 2007 р. до потад 9 % у 2010 р. зa кшькютю тa iз 7,7 % до потад 11,7 % вiдповiдно зa вaртicтю. 3a нaйвищими цiнaми продукщя продaвaлacь до тaких крaïн, як: Фрaнцiя (понaд 278 дол./м3 у 2010 р.), Бельпя (240 дол./м3)
та Нщерланди (майже 222 дол./м ). Найнижчi щни були зафiксованi при ре-алiзащl продукцп в 1спанп (20 дол./м3 у 2010 р. р.) та Шмеччину (58 дол./м3).
Табл. 2. Географiчна структура експорту лiсоматерiалiв оброблених та середт експортнi щни в розрiзi краíн-партнерiв за 2008-2010 рр.
Середт цши, дол./м3
Краша
Структура за юльюстю, %
2008
2009
2010
Структу
2008
за за вартютю, %
2009
2010
2008
2009
Всього
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
140,3
122,1
I. Крани СНД
6,42
8,39
10,49
6,19
8,45
11,40
135,3
122,9
Азербайджан
0,11
0,51
1,95
0,32
0,73
2,33
409,0
175,2
Молдова
6,06
6,68
5,59
5,20
5,58
4,57
120,5
102,0
97,1
П. 1иш1 крани свггу
93,58
91,61
89,51
93,81
91,55
88,60
140,7
122,0
Свропа
85,89
80,97
76,24
83,37
78,79
70,94
136,2
118,8
Австр1я
0,73
0,99
0,79
1,56
1,36
1,16
301,2
166,4
Бельпя
1,26
1,54
0,94
2,89
3,67
1,90
321,5
291,8
!спашя
5,82
6,18
7,27
2,02
2,26
1,23
48,7
44,8
20,1
1тал1я
13,49
13,18
11,91
12,27
11,78
11,86
127,7
109,2
Литва
3,24
3,73
3,62
4,85
4,40
4,96
210,3
143,9
Надерланди
1,73
1,98
1,69
3,92
3,61
3,15
317,9
222,7
Кмеччина
20,11
15,97
19,49
8,78
8,24
9,54
61,3
63,0
58,1
Польща
11,03
8,74
7,25
16,22
10,74
10,45
206,4
150,0
Румутя
0,43
0,79
0,68
0,84
1,70
1,25
270,0
263,2
Серб1я
0,60
1,83
2,75
1,63
3,04
2,90
384,4
202,3
Словаччина
0,84
0,55
0,68
1,34
1,13
1,43
224,0
251,6
Угорщина
9,47
11,34
9,46
12,43
14,73
11,69
184,2
158,6
Франщя
2,60
0,90
0,34
2,85
1,56
0,79
154,2
211,8
Чех1я
1,06
1,08
1,41
1,39
1,55
1,72
183,0
174,5
Швещя
3,52
1,88
1,11
2,69
2,16
1,79
107,2
140,3
Аз1я
7,50
10,35
12,58
10,13
12,34
16,83
189,5
145,6
Груз1я
0,01
0,21
0,25
0,03
0,22
0,30
396,7
127,7
1зра1ль
0,85
0,72
1,11
1,17
0,88
1,49
192,6
148,4
Туреччина
5,91
7,74
9,04
7,75
9,10
11,74
184,0
143,6
Африка
0,12
0,18
0,47
0,16
0,19
0,50
183,8
126,7
Америка
0,07
0,11
0,22
0,16
0,23
0,31
298,8
267,7
Джерело: розрахував автор на основ! статистичних даних Держкомстату Укра-1ни [3].
Хвойш лiсоматерiали переважно експортувались до Ггалп, Туреччини, Угорщини та Нiмеччини (щ чотири кра1ни забезпечували майже 60 % надхо-джень вiд експорту у 2010 р.). Експортш поставки лiсоматерiалiв з дубу були бшьш географiчно диверсифiкованi: шiсть кра1н (Польща, Литва, Туреччина, Нщерланди, Нiмеччина та Швещя) забезпечували 57 % надходжень вщ експорту у 2010 р. Буковi лiсоматерiали вивозились переважно до Польщ^ 1та-лп, Словаччини, Бшоруш, Нiмеччини та Туреччини - на щ шiсть кра1н припадало майже 59 % надходжень вщ експорту букових лiсоматерiалiв у 2010 р.
Так само, як i необроблеш лiсоматерiали, лiсоматерiали оброблеш не були важливою iмпортною продукщею - питома вага коливалась в межах 1 % загального обсягу iмпорту продукцп 44 групи УКТ ЗЕД, тому розглядати детально щ тенденцп ми вважаемо за недощльне.
Наступною за важливiстю для Укра1ни групою деревинно1 продукцп за дослщжуваний перiод стали плити деревностружковi (4410 УКТ ЗЕД). Пи-
тома вага ще! групи збiльшилась iз 9,1 % у 2007 р. до 9,8 % у 2010 р. При цьому у 2010 р. було експортовано 380 тис. м3 ДСП (майже на 80 тис. м3 бшь-ше, шж у до кризовому 2007 р.) на загальну суму майже 81,5 млн дол. США.
Основними споживачами укра!нсько! ДСП були кра!ни СНД, однак у 2009-2010 рр. спостеркжемо переорiентацiю укра!нських галузевих шд-приемств на ринки европейських кра!н, що опосередковано свщчить про тд-вищення якост та конкурентоспроможностi укра!нсько! продукцп внаслщок спiвпрацi з iноземними партнерами та налагодження спiльних виробництв i створення спiльних пiдприемств.
Питома вага кра!н СНД у загальному обсязi експорту ДСП у 2008 р. становила 84,5 % за кшьюстю та 87 % за вартютю, однак у 2010 р. вона змен-шилась до 56,4 % за кшьюстю та 62 % за вартютю (табл. 3). Основними кра-!нами-покупцями укра!нсько! ДСП у 2008 р. були: Бшорушя (майже 30 % надходжень вщ експорту), Рошя (понад 27 % надходжень), Казахстан (понад 8,7 %), Молдова (майже 6,6 %).
Табл. 3. Географiчна структура експорту ДСП та середш експортнi цти в розрiзi краíн-партнерiв за 2008-2010 рр.
Краша Структура за кшьюстю, % Структура за вартютю, % Середш цши, дол./м
2008 2009 2010 2008 2009 2010 2008 2009 2010
Всього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 279,2 203,8 214,2
I. Краши СНД 84,45 42,11 56,37 86,96 48,85 61,78 287,5 236,4 234,8
Азербайджан 7,88 4,42 2,96 6,39 3,33 2,40 226,5 153,7 173,5
Бшоруая 25,46 17,83 22,00 29,95 22,44 24,21 328,5 256,6 235,7
Казахстан 7,15 6,40 14,40 8,72 9,45 18,98 340,7 300,8 282,3
Киргизстан 0,63 0,56 1,49 0,73 0,92 1,61 322,4 336,9 230,6
Молдова 7,84 5,34 6,27 6,58 6,12 6,43 234,3 233,6 219,5
Роая 25,54 1,95 1,16 27,17 2,55 1,32 297,0 265,6 243,1
Таджикистан 0,73 0,57 1,59 0,54 0,36 0,94 205,2 128,5 126,0
Туркмешстан 1,55 0,87 1,35 1,29 0,67 1,30 232,6 157,8 205,9
Узбекистан 5,93 3,85 4,98 4,37 2,79 4,51 205,8 147,8 194,1
П. 1нш1 краши свщ 15,55 57,89 43,63 13,04 51,15 38,22 234,2 180,1 187,6
Свропа 15,27 56,87 42,90 12,87 50,46 37,66 235,4 180,8 188,0
Польща 5,34 24,73 27,57 4,70 20,79 23,76 246,1 171,3 184,6
Румушя 1,03 5,65 4,89 1,60 6,84 5,15 436,0 246,8 225,4
Словаччина 0,08 0,40 2,29 0,05 0,45 2,18 191,8 226,1 203,8
Угорщина 8,26 24,78 5,49 6,08 21,00 4,10 205,4 172,7 160,1
Чех1я 0,00 0,34 1,37 0,00 0,37 1,41 - 226,6 220,4
Аз1я 0,27 1,02 0,74 0,16 0,69 0,56 166,1 138,1 161,9
Джерело: розрахував автор на основ! статистичних даних Держкомстату Укра-!ни [3].
У 2009 р. спостер^аемо втрату ринку Росп, питома вага яко! у загальному обсязi надходжень вщ експорту ДСП зменшилась до 2,5 %. Натомють, збшьшились поставки до Угорщини (21 % надходжень вщ експорту ДСП) та Польщi (майже 20,8 %). У 2010 р. знов вщбулись змши - частка експорту до Польщi продовжувала збшьшуватись i майже досягла 28 % надходжень; питома вага експорту до Бшорусп становила понад 24 %; зросли поставки до Казахстану (майже 19 % надходжень).
З представлених даних можемо зробити висновок, що украшсью ви-робники ДСП ще шукають ринки збуту свое1 продукцп i немае усталеностi в географiчнiй структурi (як у випадку з лiсоматерiалами) через те, що ДСП не була прюритетною експортною продукцп для Укра1ни. Однак з кожним роком спостер^аемо зростання важливосп цього виду продукцп i навпъ кра1ни, що багато рокiв були постачальниками ДСП на Укра1ну, починають купувати 11 в укра1нських виробниюв.
Плити деревностружковi були другим за важливютю iмпортованим видом продукцп 44 групи для Укра1ни. При цьому спостер^аемо зростання як вартiсних, так i фiзичних обсягiв iмпорту у 2008 р., однак ютотне змен-шення показникiв у 2009 р. У 2010 р. внаслщок зростання середшх закут-вельних цiн обсяги iмпорту ДСП зросли на 20,1 % за вартютю, тодi як кшь-кiсть ввезено1 в Укра1ну продукцп зменшилась на 1,3 %. Треба додати, що стосовно iмпорту деревностружкових плит з 16 шчня 2009 р. встановлено ми-то у розмiрi 0 %, тодi як у попереднi роки дiяли ставки у 10-15 % [1]. Пере-важно ДСП iмпортувалось з кра1н Свропи (близько 85-90 % закутвель за кiлькiстю та вартютю) (табл. 4).
Табл. 4. Географiчна структура шпорту ДСП та середт шпортт щни в розрiзi найважливших краíн-партнерiв за 2008-2010 рр.
Кра'1'на Структура за ктьюстю, % Структура за вартютю, % Середш цши, дол./м3
2008 2009 2010 2008 2009 2010 2008 2009 2010
Всього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 271,70 239,34 291,34
I. Кра1'ни СНД 3,94 6,61 6,88 7,33 6,01 4,30 504,90 217,58 182,08
Бшоруая 0,90 1,54 0,49 0,57 0,70 0,22 171,43 108,80 130,27
Роая 3,05 5,07 6,40 6,76 5,31 4,08 203,25 250,74 186,03
II. 1нш1 кра1'ни свпу 96,06 93,39 93,12 92,67 93,99 95,70 262,12 240,89 299,41
Свропа 81,18 90,13 85,39 79,45 90,61 88,99 265,91 240,62 303,60
Австр1я 2,88 1,33 3,07 4,49 2,86 4,19 424,42 513,19 397,08
Болгар1я 0,65 0,96 0,10 0,88 1,10 0,09 370,79 274,48 280,02
1тал1я 1,15 1,36 0,90 1,32 1,77 1,64 311,91 311,12 532,31
Латв1я 7,58 8,60 4,13 7,10 6,63 5,09 254,56 184,54 359,36
Кмеччина 2,70 1,71 3,34 2,76 2,19 4,27 277,47 306,63 373,05
Польща 19,65 24,24 25,73 22,22 26,93 25,85 307,26 265,92 292,69
Румушя 12,19 18,53 34,36 9,97 18,15 34,34 222,15 234,44 291,16
Словаччина 19,07 13,54 8,33 13,34 9,28 8,15 190,05 164,13 284,97
Угорщина 4,19 1,55 2,29 4,19 1,70 2,07 271,53 262,98 264,09
Чех1я 10,15 17,97 2,54 11,98 19,54 2,60 320,60 260,17 298,57
Аз1я 2,21 0,72 1,14 1,44 0,73 1,05 176,78 239,63 269,51
Америка 12,66 2,53 6,59 11,78 2,64 5,66 252,77 250,23 250,33
Канада 4,46 2,06 6,22 3,95 1,99 5,34 240,59 230,40 250,20
США 8,20 0,46 0,36 7,82 0,66 0,32 259,28 338,28 252,47
Джерело: розрахував автор на основ1 статистичних даних Держкомстату Укра'ни [3].
Двi кра1ни Польща та Румунiя забезпечували понад 60 % iмпорту ДСП в Укра1ну у 2010 р. Треба додати, що ютотно скоротили ствпрацю з ук-ра1нськими меблевими фiрмами словацькi виробники плитно1 продукцп -частка ще! кра1ни у загальному iмпортi зменшилась iз понад 19 % у 2008 р. до 8,3 % у 2010 р. (за кшькютю).
Натомiсть румунська плита стала бiльш затребуваною - частка кра!ни в iмпортi ДСП зросла iз 12,2 % у 2008 р. до 34,4 % у 2010 р. (за кшьюстю). Польсью виробники ДСП i надат завозять значну частину продукщю в Ук-ра!ну - питома вага зросла iз 20 % у 2008 р. до 26 % у 2010 р.; натомють чесь-ю пiдприемства втратили сво! позицп на укра!нському ринку у 2010 р. i !х частка у загальному iмпортi ДСП зменшилась, навиь незважаючи на зменшення середшх цiн, iз 18 % у 2009 р. до 2,5 % у 2010 р. (за кшьюстю).
Потрiбно також зазначити, що у 2008 р. значна частина ДСП (майже 12,7 % за кшьюстю) завозилась iз США (8,2 %) та Канади (4,5 %), однак на-далi ми спостер^аемо вщмову американських виробниюв вщ iмпорту в Укра-!ну сво! продукцп (частка зменшилась до 0,4 % у 2010 р.) та нарощення поставок з Канади (6,6 % у 2010 р.). Найбшьш дешева продукщя поставлялась в Укра!ну у 2010 р. з Бшорусп (130,3 дол./м3) та Росп (186 дол./м3). Найдешев-шою серед европейських кра!н була плитна продукщя з Угорщини (264 дол./м3 у 2010 р.), однак, як зазначалось, це не допомогло втримати позицп на укра!нському ринку.
Столярш i теслярсью вироби (4418 УКТ ЗЕД) займали за дослщжува-ний перiод найбшьшу частку в загальних обсягах iмпорту 44 групи в Укра!ну та були важливою експортною складовою. Так, питома вага iмпорту дано! продукцп коливалась в межах 36-39 %, а в загальному експортi 44 групи УКТ ЗЕД частка збшьшилась iз майже 5 % у 2007 р. до понад 10 % у 2010 р. Це вщбулось з юлькох причин: зменшення обсяпв будiвництва та збшьшення iмпортних цiн, що призвело до зменшення попиту.
Найбшьш важливi кра!ни-партнери для Укра!ни подано у табл. 5. Роз-рахунки показують, що кра!ни Свропи були важливими партнерами як при експорп, так i при iмпортi, хоча у 2009-2010 рр. !х частка в експортi столяр-них i теслярських виробiв зменшилась - iз понад 67 % у 2008 р. до 51 % у 2010 р., натомють питома вага в iмпортi зросла iз майже 61 % у 2008 р. до майже 73 % у 2010 р.
Проте, зважаючи на загальне зменшення обсяпв iмпорту столярних i теслярських виробiв, меншими стали i обсяги iмпорту з европейських кра!н (з майже 124 млн дол. у 2008 р. до понад 90 млн дол. у 2010 р.). Важливим стра-тепчним партнером для укра!нських тдприемств при експорт столярних i теслярських виробiв була Росiя, питома вага яко! зросла iз 23 % у 2008 р. до майже 32 % у 2010 р.; при цьому, обсяги експорту збшьшились iз 16,5 млн дол. США у 2008 р. до майже 26,5 млн дол. у 2010 р.
Имеччина була найбшьшим iмпортером столярних i теслярських ви-робiв в Укра!ну - питома вага збшьшилась iз 14,5 % у 2008 р. до 34,4 % у 2010 р., i вщповщно, збшьшилась вартють ввезено! в Укра!ну шмецько! продукцп iз майже 29,5 млн дол. США у 2008 р. до майже 42,7 млн дол. у 2010 р. Налагоджеш багаторiчнi двосторонш зв'язки iз фiрмами з Польщi, однак питома вага дано! кра!ни як в експорп, так i в iмпортi столярних i теслярських виробiв зменшилась вiдповiдно iз майже 36 % у 2008 р. до 28 % у 2010 р. та iз майже 27 % у 2008 р. до 22 % у 2010 р.
Табл. 5. Питома вага найважливШих nартнерiв для Украíни в експортг _та шпорт1 столярних I теслярських виробнв за 2008-2010 рр._
Краши Структура експорту, % Структура 1мпорту, %
2008 2009 2010 2008 2009 2010
I. Краши СНД 31,5 42,7 46,9 25,0 18,4 14,2
Бшорус1я 2,1 2,1 1,8 14,9 10,8 9,0
Казахстан 2,9 4,6 10,6 0,0 0,0 0,0
Молдова 2,8 1,9 2,1 0,0 0,0 0,0
Роия 23,2 33,5 31,6 10,1 7,6 5,2
II. 1нш1 краши свгту 68,5 57,3 53,1 75,0 81,6 85,8
Свропа 67,2 55,9 51,1 60,8 65,4 72,9
Австр1я 0,2 2,0 0,1 3,9 2,2 2,1
Бельпя 0,9 0,8 1,0 1,8 1,4 2,4
Естон1я 0,1 0,0 0,0 1,1 0,7 1,1
1тал1я 4,1 4,7 2,6 1,2 1,9 1,8
Шмеччина 11,0 10,9 8,6 14,5 24,7 34,4
Польща 35,8 25,4 28,0 26,9 26,2 22,3
Румун1я 1,4 0,7 1,1 1,3 1,5 0,8
Сполучене королшство 4,9 4,4 4,3 0,1 0,1 0,0
Угорщина 1,3 0,4 0,1 1,9 1,1 1,5
Франщя 2,2 2,0 1,3 0,6 0,5 0,5
Аз1я 0,7 0,9 1,5 13,8 15,7 12,8
Китай 0,0 0,0 0,0 11,3 11,2 11,6
Джерело: розрахував автор на основ! статистичних даних Держкомстату Укра-!ни [3].
Стратепчно важливою для укра!нсько! меблево! промисловосп та бу-дiвництва, зважаючи на обмежеш потужностi нацiонального виробника, була така продукщя, як плити деревноволокнисп (ДВП). Внаслiдок зменшення економiчноl активностi в Укра!ш у 2008-2009 рр., обсяги iмпорту ДВП знач-но скоротились. У 2009 р. вартють iмпорту значно зменшилась - на понад 46 %, що було спричинене як зменшенням юлькосп ввезено! продукцп (на 34,5 %), так i зменшенням цiни (майже на 18 % у доларовому е^валенп). У 2010 р. спостер^аеться поступове вiдновлення обсягiв iмпорту як у вартюно-му, так i в натуральному вираженнях.
Основними кра!нами-постачальниками ДВП в Укра!ну були Польща, Бiлорусiя, Роия та Румунiя, якi забезпечували 86 % iмпорту цього виду продукцп (табл. 6).
Варто зазначити, що польсью фiрми у 2010 р. забезпечили за вартютю майже 57 % обсяпв iмпорту. Бшорусью та росiйськi партнери поставляли бшьш дешеву плиту i вiдповiдно !х частки за вартiстю були значно меншими.
Протягом 2008-2009 рр. украшсьи тдприемства тiсно спiвпрацювали також з турецькими фiрмами, однак у 2010 р. частка ще! кра!ни ютотно зменшилась - iз 13,4 % у 2009 р. до 4,4 % у 2010 р. (за кшьюстю). Можна зробити припущення, що укра!нський ринок був втрачений через значне тдвищення середшх iмпортних цiн з Туреччини (з 1,8 дол./м2 у 2009 р. до майже 4,3 дол./м2 у 2010 р.). Цши на польську та румунську продукщю зменшува-лись - вщповщно iз 3,8 дол./м2 i 4,1 дол./м2 у 2008 р. до 3,05 дол./м2 i
2 дол./м у 2010 р. 1стотне зменшення цш, на наш погляду, дало змогу заво-ювати румунським фiрмам бiльшу частку в iмпортi ДВП в Укра'ну - вона зросла iз 4 % у 2008 р. до майже 14 % у 2010 р.
Табл. 6. Географiчна структура шпорту ДВП та середт iмпортнi щни в розрт найважливших краíн-партнерiв за 2008-2010 рр.
Кра1'на
Структу
ра за кшьюстю, %
2008
2009
2010
Структура за вартютю, %
2008
2009
2010
Середт цми, дол./м'
2008
2009
Всього
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
2,56
2,10
2,14
I. Кра'ни СНД
33,63
26,29
32,03
18,93
11,59
13,14
1,44
0,93
0,88
Бшоруыя
20,75
15,20
16,74
,06
3,88
4,98
0,99
0,54
0,64
Роая
12,88
11,10
15,28
10,87
7,71
8,16
2,16
1,46
1,14
II. 1иш1 кра'ни
66,37
73,71
67,97
81,07
88,41
86,86
3,13
2,52
2,74
Свропа
46,86
60,11
63,07
65,46
76,75
77,48
3,57
2,68
2,63
Австр1я
2,47
0,28
1,06
4,29
1,25
2,30
4,44
9,33
4,67
!спашя
2,17
0,37
0,03
2,90
0,63
0,10
3,42
3,57
8,75
Польща
27,68
39,28
39,99
42,88
58,15
56,96
3,96
3,11
3,05
Румутя
4,06
10,53
13,68
6,52
10,37
12,64
4,11
2,07
1,98
Угорщина
6,45
9,06
7,64
3,50
4,76
3,80
1,39
1,10
1,07
Аз1я
9,48
13,53
4,58
9,03
11,58
9,16
2,44
1,80
4,28
Китай
2,30
0,09
0,17
1,05
0,13
0,57
1,17
3,13
7,37
Туреччина
7,17
13,44
4,42
7,96
11,42
8,59
2,84
1,79
4,16
Америка
10,04
0,07
0,32
6,58
0,08
0,22
1,68
2,53
1,46
Бразил1я
1,44
0,07
0,06
1,26
0,08
0,07
2,25
2,53
2,54
США
8,58
0,00
0,27
5,30
0,00
0,15
1,58
1,23
Джерело: розрахував автор на основ1 статистичних даних Держкомстату Укра-'ни [3].
Наприкiнцi цього дослiдження зазначимо тенденцп, що вщбувались у перспективнiй щодо подальшого нарощення обсяпв експорту продукцп - па-ливнiй деревинi. Обсяги експорту цього виду продукцп у 2010 р. зросли по-рiвняно з 2007 р. бшьш як вдвiчi у вартюному вираженнi та майже в 1,7 раза у натуральному. Поштовхом до нарощення експорту стало збшьшення спо-живання паливно' деревини на ринках европейських кра'н внаслiдок запрова-дження рiзноманiтних iнiцiатив щодо використання вщновлюваних джерел енергil (зокрема деревини). Потрiбно окремо зазначити, що паливна деревина стала единою групою, за якою середш експортнi цiни зростали протягом усього дослщжуваного перiоду (навиь у 2009 р.)
Основними споживачами паливно' деревини протягом дослщжувано-го стали Польща, Словаччина, Угорщина, Австрiя, Iталiя та Нiмеччина (табл. 7). Зазначеш вище шiсть кра'н забезпечували понад 85 % експорту паливно' деревини за фiзичним обсягом та 80 % за вартютю у 2010 р. За кшь-кютю ютотно зросли поставки до Австрп (питома вага збшьшилась iз 4 % у 2008 р. до майже 11,7 % у 2010 р.), Ншеччини ^з 1,1 % у 2008 р. до 5,8 % у 2010 р.) та Гталп (з 3,4 % у 2008 р. до 8,6 % у 2010 р.).
Проте зменшились поставки до Польщi (частка кра'ни за кшькютю зменшилась iз 36 % у 2008 р. до 23 % у 2010 р.) та Словаччини (з 31,3 % у 2008 р. до 19 % у 2010 р.). Також змшювалась протягом дослщжуваного перь оду частка експорту до Угорщину - якщо поставки в цю кра'ну у 2008 р. ста-
новили майже 14,6 % загального обсягу експоpтy пaливноï деревини, то y 2009 р. частка зменшилась до 9,5 %, однак y 2010 р. вщбулось стр!мке зрос-тання до понад 17 %.
Табл. 7. Гeогpафiчна структура експорту палнвно1' дepeвuнu та середш
експортш ц¡нu в роз рт найважлuвiшux кpаïн-паpmнepiв за 200S-2010 рр.
Краша Структу ра за юльюстю, % Структура за вартютю, % Середш цши, дол./т
2008 2009 2010 2008 2009 2010 2008 2009 2010
Bсього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 51,5 55,0 58,4
I. Краши СНД 0,79 0,10 0,08 1,38 0,32 0,43 90,3 171,3 305,2
II. Инш! краши свгту 99,21 99,90 99,92 98,62 99,68 99,57 51,2 54,8 58,2
Свропа 95,76 84,79 92,34 94,84 84,08 91,20 51,0 54,5 57,7
Австр1я 4,03 4,54 11,67 3,58 3,43 7,89 45,8 41,5 39,5
Бельпя 0,28 1,14 0,87 0,83 2,98 2,21 151,3 143,3 148,3
Дашя 0,59 1,09 1,54 1,50 2,83 3,43 131,9 142,1 130,2
Iтaлiя 3,39 10,37 8,62 6,51 16,50 13,12 98,8 87,5 88,9
Кмеччина 1,12 4,96 5,80 2,82 11,13 12,64 129,3 123,2 127,4
Польща 35,99 28,43 22,83 32,46 20,90 20,82 46,4 40,4 53,3
Словаччина 31,26 21,28 19,15 28,35 14,26 12,98 46,7 36,8 39,6
Угорщина 14,56 9,55 17,01 13,46 6,66 10,97 47,6 38,3 37,7
Чеxiя 0,09 0,87 2,24 0,18 1,89 3,90 105,6 119,7 101,7
Аз1я 3,45 15,11 7,57 3,76 15,59 8,36 56,2 56,7 64,5
Туреччина 3,42 15,10 7,52 3,72 15,57 8,27 55,9 56,7 64,3
Джерело: розра:кував автор на основ! статистичник даник Держкомстату Укра-ши [3].
Треба наголосити, що використання пaливноï деревини як енергетич-ного ресурсу у Польщ^ Словaччинi та Угорщиш e ще невисоким, однак заку-швля цього виду продукцп зумовлена значними переробними потужностями пaливниx пелет та брикепв, як! нaдaлi експортуються до Австрп, Hiмеччини, кpaïн Скaндинaвiï тощо.
Висновки. Зважаючи на поступове вiдновлення економжи eвpопейсь-киx кpaïн, посилення тклування про оxоpонy довкшля та проблем, пов'яза-ниx з! забезпеченням енеpгетичноï безпеки, у 2009 та 2010 pp. спостер^алось вiдновлення позицш y^am^mx гaлyзевиx пiдпpиeмств на зовнiшнix рин-кax - обсяги експорту бaгaтьоx вид!в пpодyкцiï з деревини ютотно зростали. Проте негативним i нaдaлi e те, що переважна частина експоpтноï пpодyкцiï -це вироби з мшмальною доданою вapтiстю.
Украшська продукщя, як зaсвiдчили дослiдження, переважно выправлялась на ринки краш Свропи, однак в остaннi два роки дослщжуваного перь оду значш поставки були здiйсненнi в таю азшсью кpaïни, як Туреччина та Китай. При цьому питома вага поставок до Китаю з кожним роком зpостae.
Було виявлено значш позитивш зрушення в експоpтниx постaвкax ДСП, що зумовлено зростанням потужностей, набуттям досв!ду з виробниц-тва цього виду продукцп в Украш i вщповщно пiдвищенням якостп При цьому, украшська продукщя e бшьш конкурентоспроможна за щною, що та-кож сприяло нарощенню обсяпв експорту в останш два роки. Значш партп ДСП выправлялись до Польщ^ Угорщини та Рyмyнiï, як! e основними !мпор-терами цього виду продукцп в Укра^.
Значними темпами зростали обсяги експорту паливноï деревини як наслщок пiдвищення використання вщновлювальних джерел енергiï насампе-ред на ринках европейських краïн. 1стотно зросла i частка цього виду продукцп у загальному обсязi експорту деревини та виробiв з деревини. Знову ж таки, оскшьки паливна деревина - це вид продукцп з мшмальним ступенем об-роблення, необхiдно шукати можливостi виготовлення та реалiзацiï на зов-шшшх ринках виробiв з вищою доданою вартiстю (наприклад пелет, палив-них брикепв або штучних дров).
Проведене дослщження дае пiдстави стверджувати, що украшським пiдприемствам надалi необхiдно розширювати географiю експорту та прода-вати свою продукщю, де можливо, за вищими цiнами. Розвивати доцiльно тага напрямки, як: краïни Захiдноï Свропи (пелети, паливнi брикети, оброблеш лiсоматерiали); краïни-новi члени €С (столярш вироби, ДСП, фанера), краïни СНД (ДСП, столярш вироби).
Л1тература
1. Закон Украши "Про внесення змш до Закону Украши "Про Митний тариф Украши" 1з змшами i доповненнями, внесеними Законом Украши вщ 25 грудня 2008 р., № 797-VI.
2. Анал1з зовшшньоеконом1чно1 д1яльност1 : навч. пошбн. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / А.М. В1чевич, О.В. Максимець. - К. : Вид-во "Професюнал", 2009. - 216 с.
3. Експорммпорт окремих вид1в товар1в за крашами свггу за 2007-2010 рр. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Максимець О.В. Методичш засади ощнювання конкурентних переваг люово!' та дере-вообробно!' галузей у м1жнародн1й торг1вл1 деревинною продукщею / О.В. Максимець // На-уковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. -Вип. 21.13. - С. 245-254.
5. Fagerberg J. Structural Changes in International Trade / J. Fagerberg, M. Srholec // Revue économique. - 2004. - Vol. 55. - Pp. 1071-1097.
6. Araujo, R.A. A Structural Economic Dynamics Approach to Balance-of-Payments-Constra-ined Growth / R.A. Araujo, G.T. Lima // Cambridge Journal of Economics. - 2007. - No. 31. - Pp. 755-774.
Максимец Е.В. Исследование изменений в географии внешней торговли древесной продукцией Украины под влиянием экономического кризиса и инициатив касательно охраны окружающей среды
Оценены общие тенденции и сдвиги в товарной и географической структуре украинского экспорта и импорта древесины и изделий из древесины в течение 20072010 г. Выявлены факторы, влияющие на динамику физических объемов и цен на отдельные виды продукции при торговле с разными странами. Изучено влияние последних инициатив ЕС по охране окружающей среды на внешнюю торговлю древесной продукцией.
Maksymets O.V. The study of the changes in Ukraine's foreign trade geography for wood forest products under the influence of economic crisis and environmental initiatives
General trends and developments in commodity and geographical structure of Ukraine's wood and wood products exports and imports during 2007-2010 were assessed. The factors that influence the dynamics of physical volumes and prices for certain products traded with different countries were identified. Most important export and import products, as well as trade destination were revealed.
