CC BY
12
УДК 612.83
С. Г. Сфанова, О. А. Шугуров, О. О. Шугуров Дшпропетровсъкий нацюнальний умверситет
ДОСЛЩЖЕННЯ 3MIH ПОТЕНЩАЛ1В СПИННОГО МОЗКУ ТВАРИН У ЗАЛЕЖНОСТ1В1Д В1КУ
На юшках вивчали потеншали дорсальноТ поверхш (ПДП) спинного мозку (СМ) у залежност1 вщ в1ку тварини. З'ясовано, що перший негативний (Nj) комнонент ПДП е найбшьш стаб1льним по ампл!туд! та диналичних характеристиках для ycix bikobhx труп. Компоненти, пов'язаш з роботою полкинаптичних нейрошв, та особливо з пресинаптичним гальмуванням, були бьлъш вар1абельн1 та нестшки при повторних та тривалих подразненнях для дуже молодих або старих тварин. Робиться припущення, шо такий характер змш потешал4в пов'язаний 3i зменшенням кыькост! нейрошв при CTapiHHi та розбудовою синаптичних утворень - при дороопшанш. В1ропдно, що по форм! ПДП можливо оцшити стушнь старшня мозку або його окремих ланок.
Research of changes of cord dorsum potentials (CDP) of spinal cord (SC) of depending on age in cats. Is shown, that the first negative component of CDP is most stable on amplitude and dynamic characteristic for all age-group. Components of CDP, which were connected to work of polysynaptic neurones and especially with presynaptic inhibition showed large variables and instability at a repeated or long-term stimulation for very young or old animals. We assume, that the specified character of changes of potentials is connected to change of an effective performance of neurones in a brain.
ГПсля стабшзаци розвитку мозку у теплокровних тварин подалыиий розвиток ЦНС може йти тшьки за рахунок або розвитку нових зв'язюв мЪк нейронами [6], або вмикання в роботу нейрошв, що ранше мовчали чи були неактивними елементами [12], або змш положения нейрошв усередиш мозку.
Перший шлях характеризуеться додатковим розростанням термшальних заюнчень як на ревень cboYx м1шеней, так i на hobi об'екти, що ранше ними не активувалися. Теоретично такий шлях можливий лише до певно!' меж1, коли вся поверхня дендрятв i соми нейрона шлком не покриються синаптичними закшченнями. Проте нaдaлi при загибе л i деяких нейрошв, що залишилися, останн', можуть пророщувати cboi тepмiнaлi у hobi точки, але тшь"Ки на т\ мюця, що звшьнилися. Таким чином, до певних меж старшня (ртня природно!" зaгибeлi нейрошв) нервова система може не проявляти ознак явно? деградаци.
Другий cnoci6 стабшзацп функщ'й ЦНС може здшснюватися за рахунок залучення в активнють ранше неактивних нейрошв або синагкпв. TaKi нервов1 елементи («M0B433Hi нейрони») мають зв'язки з шшими нейронами, проте ui шляхи з тих або шших причин не диоть [12]. У той же час, при загибел! деяких (в1ропдно сусщжх) елеметчв зазначеш структури «пробуджуються» i беруть на себе частину утрачених функцш по обробщ шформаци. Фактично таы нервов! клтши не змшюють просторового розповсюдження cboix термшальних заюнчень, але змшюють функщональний стан. ГНсля акпадзацп Taxi елементи, мабуть, можуть також розвивати HOBi напрямки активное^ за принципом, описаним вище.
Зазначеш факта необхщно враховувати при аналт в першу чергу нормального або патологичного стану та старшня центрально! [2; 9] або периферично? [13] нервових систем. Якщо в останньому випадку об'ективно змшюеться чисельшсть та ефектившеть робота нейрошв та i'x взаемопов'язаних груп, це повинно призвести й до змш потеншал]в мозку, що генеруються такими трупами. Тому
© Сфанова С. Г., Шугуров О. А., Шугуров О. О., 2005 60
Вюник Дтпропетровського утверситету. Бюлопя, еколопя. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
метою робота було вивчення залежносп змш, що вщбуваються на piem вхщних механ1зм1в спинного мозку, вщ в1ку доаиджуваного об'екта.
Методика
Для проведения дослщжень впливу вку на дiяльнicть спинного мозку в експериментах були використаш тварини (юшки) р1зного вшу (вщ неонатального до синельного). Такий пщхщ був обраний з наступно! причини. 3 одше'1 сторони, yci системи спинного мозку людини i юшки близью за розташуванням i функцшми. 3 шшо! - часов1 рамки життя ишок значно мении, шж людини, тому вщслщковувати зазначеш процеси на цих тваринах проепше. Наприклад, генетичш експерименти зручшше проводити на мишах, оскшьки вже за один рк може змшитися декшька поколшь контрольних тварин. Аналопчш розм!ркування були взят! до уваги й у наших дослщженнях, проведених на 24 юшках р1зномаштного вку - вщ 0,5 мюяця до 6-9 poKiß. За стандартною методикою реестрували ПДП, стимулювали сум1жш нерви п. tibialis, п. peroneus communis, або шюрш п. surae plantaris. Для виявлення розходжень у форм! ПДП та ix параметр!в використовували статистичш методи ош'нки достов|рност! змш вщповщей. №сля дослдав проводили евтаназдо шляхом передозування наркозу.
Результата
Для вивчення змш потенщал1в мозку в залежносп вщ BiKy використовували перевзреш методики, що добре вщбивають функцюнування основиих груп штернейрошв спинного мозку. Рашше було вивчено характер масових потенщ&шв дорсально'1 поверхш (ПДП) спинного мозку (СМ), компонентами склад, ПДП та Ti процеси, що породжують так! компонента [3-5; 8]. Оскшьки спинний мозок цшком вщповщальний за соматичну рухову систему, то i змши масових потенц;ал!'в мозку "сполучаться 3i змшами в руховш активное^ конщвок. KpiM того, по змшах ПДП можна вивчати i змши у вюцеральних системах [1], що також зазнають суттевих
ВЖОВИХ 3M1H.
У однш rpyni дослщ1в вивчали змши po3Mipy ПДП i ДКП при змш сили подразнення у р1зних за гиком тварин (рис. 1). Силу стимуляцп зазначених више периферичних нерв!в змшювали вщ 1 до 3-5 порога (в данному випадку за один nopir приймалг, значения, що вщповщае початку прояву першого негативного (N-) компонента ПДП.
1 мВ
40 мс
Рис. 1. Змши ПДП при р1зних силах подразнення шюрного нерва SUR у тварин рЬних вжових груп
а - тварина вжом 0,5 mîc; 6-36 Mic; в - 75 Mic. Цифри 6ijw осцилограм - сила подразнення у порогах (П). Кал1бровка за амплпудою та за часом дана одна для ycix осцилограм. Приведено типов! дан! 3 доелдав
BicHHK ^HinponeTpoBCfcKoro ymBepcrneTy. Eionoria, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
Знайдено, що збшьшення сили стимуляци нерва в будь-якому випадку викликае тдвищення амплпуди як першого негативного (N0, так другого \ третього (N2, N3) компонента ПДП (рис. 1). Проте штегральш значения компонента, таш як латентшсть, швидюсть досягнення максимуму, ютотно змшюються.
У молодих тварин (рис. 1, а) амплпуда N1-компонента дещо нижча, шж у дорослих (б), але вища н1ж у старих тварин (рис. 1, в). Зниження сили подразнення веде до змши форми вс1Х ПДП. При малш сит подразнення периферичного нерва (1,15-1,3 П) у ос1'б середнього ыку спостершаеться картина, коли тзш негативна компонента ПДП уже достатньо зростають на фош невеличкого ^-компонента. Схож1 змши спостер[гаються й у молодих тварин (рис. 1, а).
У старих тварин N2 та Ы3-компоненти проявляються досить слабо (рис. 1, в). Це може бути пов'язане 3! зниженням роботи полюинаптичних штренейрошв вщносно моносинаптичних, що утворюють 1чтгкомпонент. Тому, в щлому, зменшення N1-компонента сполучаеться з невеличким зростанням шзшх негативних компонентов, що можна поясните як незначним розгальмовуванням ¡з боку N1, так 1 ослаблениям Р-хвши на малий ¡мпульс. Форма ДКП 1 Р-хвшн ПДП змшюеться в залежност! вщ впсу зразка ще бшьш помтю. Це виражаеться в сутгевому зменшенш (до 50% щодо середнього вжу) цього показника для старих ослб. У той же час Р-хвиля у молодих оаб дещо менша (на 5-8%) шж у оаб середнього В1ку. Ця ргзниця краще помп-на в молодому вщ1 (1-2 доби), але при дорослшант вона швелюеться.
Основш тенденц1"|' росту розмдру масових соматосенсорних потенщал1в СМ значш при аналш кривих змши амплпуди вщповщ) вщ розм'фу прикладеного стимулу (рис. 2). Гpaфiки показують, що в щлому тенденцп розвитку пoтeнцiaлíв не змшюються вщ вiкy, проте окрем1 момента мають мюце. Наприклад, найшвидюше (крутий характер зростання) зростають амшптуди ПДП у молодих тварин. Бшьш положистий - у дорослих тварин середнього вшу. Найменш крута характеристика вщзначена для старих особин.
S, %
1 -
0.8-
• МОЛОД1 0.6
> середн! о ctapi
0.4-
0,2
1,5
2,5
МОПОД1
а
середш
б
trrapi
Рис. 2, Параметри потенц1ал1в спинного мозку в залежносп вщ BiKy тварин
Подразнення силою 3 П завдавали на п. tibialis: а - граф ж змши амплитуд и N;-компонента вщ сили подразнення зазначеного нерва; б - сумарна «площа потеншалу» (S) N2 та ^-компонента вщносно Ni-компонента для тих же вшовях груп
BicHHK ^HinponeTpoBCLKoro yHiBepcHTeTy. Bionoria, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
Звертае на себе увагу факт незначно\" змши переднього фронту зазначеного компонента: 3i збшьшенням вку спостер1гаегься невеличкий зсув максимуму (на 0,5-1,5 мс) y6iK заднього фронту сигналу. Видшення ¡нтегративного показника-плоцц гид променем (VAt) - показало, що максимальне значения спостер1гаеться для дорослих особин, мЫмальне - для старих.
Гальм1вш мехашзми, що регулюють ochobhI соматосенсорш шформацшш потоки на вход1 спинного мозку можна вивчити, використовуючи методику парних стимул1в (рис. 3). При цьому характер гноблення друго'1 за рахунком тестовоУ вщповцц буде вщбивати основну тенденцио розвитку гальм1вних систем у 4aci.
wVV.
100 300 60 "
VVaI VVW I
б I ЮОмВ 10MC
с
в
Рис. 3. Змши ЦЦП при використанш парно)' стимуляцп
Осцилограми (а, 6) - ПДП, зареестроваш в старих (б) i тварин середнього Biicy (а) при стимуляцп' n.peroneus communis i3 силою ЗП парними ¡мпульсами. Цифри - пер ¡од М1Ж ¡мпульсами (мс). Перцп потенщали ря;»в - вщповщ1 на кондицшнуюч1 стимули, в -граф!к змш ампл!туди Ыгкомпонента ПДП вщ штервалу М1ж парними стимулами при активаци п. tibialis (крива а - тварини середнього вшу, б - erapi, показано середньоквадратичш вщхилення)
У наших експериментах проводили парш подразнення основних периферичних HepeiB у тварин р1зного в)'ку з метою пор]вняння ефективност! роботи аналопчних регуляторних систем. На шдстав1 осцилограм (рис. 3) очевидно, що в старих тварин розм1р тест-реакци перевищуе на 5-10% аналопчш значения для середнього вшу. Ця тенденщя посилюеться в Mipy збшьшення ¿нтервалу часу м1ж ¿мпульсами, починаючи з 200 мс i закшчуючи штервалом у 1000 мс. На малих ¡нтервалах часу розниц! в поведшщ регуляторжл системи майже немае.
Крив1 гальмування тестових вщповщей в описаних дослщах поданi на рис. 3, в. Варто сказати, що зазначене (вщносне) збшьшення потенщал1в на тестуючий стимул у старих тварин йде на фош загального зменшення розм1ру вщповщей як на кондицюнуюч1 стимули, так i на тестуюч! вщповщ! (рис. 2, а, б). Як бачимо, тривалють гальмування в старих тварин jctotho менша (на 15-20%) тривалост! такого для тварин середнього впсу, Одночасно глибина гальмування також змшюеться - у Mipy старшня вона зменшуеться до 70% вщ максимальних значень, властивих цьому процесу. У молодих тварин (1,5-3 Mic) характер гноблення потенщалу на тестуючий стимул под1бний ¡з таким для тварин середнього вжу 4 (графк не показаний). Проте в молодих тварин глибина гальмування також дещо знижена (на 10-12%).
Потужшсть i ефектившсть роботи ecix елеменпв peгyляцi'i спинного мозку добре перев1ряються за допомогою методу ритм1чно! стимуляцп. Через те, що на
А.%
t,MC
200 400 600 600 1000
BicHHK ^HinponeTpoBCLKoro yHiBepcHTeTy. Eionoria, eKonoria.
Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia ""
Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
вхщ системи подаеться тривале збудження, система змушена включати в роботу спешальш резервш мехашзми пщтримки власноУ активhoctî. Ми здшснювали стимулящю шюрних i м'язових HepBie ¡з частотами вщ 1 до 100 Гц (при сши ЗП и тривалютю 0,3 мс). Результата типового дослщу подан i на рис. 4.
в
Рис. 4. ПДП при ритм1чшй стимуляцн" периферичних нервш у тварин рпних bikobhx груп
Осцилограми: а - cxapi тварини; 6 - тварини середньсп вковоГ групи. Кал1бровка амплпуди дана одна для ycix реестрацШ. в - графк змши амплпуди «стабшзованих» Ыгкомпонентш ПДП вщ частота стимуляш'г для тварин разного вшу. Усереднеш даш восьми дослццв. Стимулювали n.peroneus communis ¡3 силою ЗП
3 дослщних даних можна побачити, що при частотному подразненш в дорослих тварин у HopMi вщбуваеться стабшзащя вщповщно! реакцп на постшному, що залежить вщ частота, piBHi. У випадку застосування ритм)чноТ стимуляцн оцшювали змши амгштуди Ni-компонента ПДП на iiepmi 30-50 вщповщей пачки. 1з зростанням частота р!вень стабшзованих вщповщей падае. Графой змши «стабiл¡зованих» потенщал1в вщ частота подразнення нерва для pi3HOMaHiTHHx груп тварин подаш на рис. 4.
У тварин середнього впсу теля початкового перехщного процесу вщбуваеться стабшзащя на достатньо високому piBHi, причому для ншрних нерв1в (сенсорних) р1вень стабшзаци дещо (на 5-8%) нижчий, шж для м'язових нерв1в. У молодих тварин, особливо у неонатальних, pieem стабшзацп для Ni-компонента для шюрних HepBiB та для м'язових нерв1в практично бднаков1 (рис. 4).
У той же час у старих тварин зазначений р1вень для шюрних вход1в практично дор1внюе pierao для м'язових аференпв, а в деяких випадках навпъ вище останнього. Це виражаеться (рис. 4, в) у вигля.щ збшьшення розкиду середньоквадратичного вщхилення на високих частотах стимуляцн для шюрних вход!в. KpiM того, при великш частот! стимуляцн у старих особин початкова стабшзащя вщповщей якщо i вщбуваеться, все одно вщзначаеться поступове подальше зниження вщповщей.
Обговорення та висновки
У деяких роботах проводився анал1з процеЫв спинного мозку нормальних та хворих людей [7] з епщуральним вщведенням потенщашв. У даному випадку
^^ Вксник Дншропетровського утверситету. Бюлопя, еколопя.
Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol.
2005. 13(1).
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
висхщний стан мозку ощнювався по малюнку сумарно! активное^ нейрошв у данш область Даш свщчать, що при малих змшах р1вень активное^ у цшому залишався вщповщним до активност1 «здорових» uiapiB. Проте i3 збшьшенням числа пaтoлoгiй амшнтуда сумарного потенщалу зменшувалася, сумарний ЗПСП розмивався у 4aci та npocTOpi. При досягненш деяко? гранично'1 кшькост1 розрив!в сумарна актившсть нейронно1 мереж1 прагне до нуля. У цьому випадку вхщш ¡мпульси до виходу не доходять. Таким чином, при процесах, що вщбуваються в умовах зменшення кшыеост активних нейрошв у мозку, повинен зменшуватися сумарний потенщал, що вщбивае процеси обробки сенсорно? шформаци як на вход1, так i на виход1 мозку.
Треба враховувати i те, що при CTapiHHi також зменшуеться швидкють проведения потенщал1в дп у периферичному нерв1, що показано на кпыках та щурах [10; 13]. Також змшюеться ефектившсть робота рецепторного апарата.
3 проведених гострих досл1джень випливае, що потеншали мозку у тварин р1зного в1ку вщр1зняються за багатьма параметрами. По-перше, змшюеться амшптуда потенщашв при стимуляцп периферичних нерв1в. По-друге, на спшальному piBHi вщбуваеться певна десинхрошзащя залпово!' активности ¡нтернейрошв, що вщбиваеться як розмиття головних компоненив сигнал1в та зсуви максимумов у напрямку збшьшення i'x латентность В той же час величина стабшзованого сигналу на ритм1чну стимуляц1ю для старих тварин зменшуеться. Bci випадки змш ПДП можна також пов'язати як 3i зменшенням юлькоеп нейрошв у СМ (що веде до зменшення амшптуди потенщагив у р1зних сер1ях досладв), так i зменшенням швидкост! проведения сигнал1в по нерву. В останньому випадку це призводить до значного непогодасення часу активацн нейрошв одше1 групи, наслщком чого i е вказана десинхрошзащя.
Така змша для старих тварин може бути пов'язана 3i зменшенням кшькостч нейрошв у вщповщних регуляторних ланцюгах. Вщповщно загибель нав!ть одного полюинапгичного нейрона веде до переривання передач! сигнагнв у всьому ланцюгу вад аферентних вход1в до мотонейронib. Вщповщно моносинаптичш шляхи, за рахунок масового дублювання, менш вразлив1 до загибел1 кожного нейрона, тому i компонент, утворений такими нейронами, бшьш стабшьний. У молодих тварин з розвитком pyxiB ще розростання та подальше диференщювання синаптичних кшщвок, що призводить до збшьшення частини ПДП, пов'язаного з шзшми полюинаптичними компонентами.
Результати досл1джень показали, що BiKoei змши на piBHi СМ проявляються у виглядк
а) зменшення амшитуди викликаних потенщал1в СМ, в1рогщно за рахунок зменшення чисельносп живих нейрошв;
б) зменшення р1вня ni3Hix компонентов ПДП вщносно першого моносинаптичного компонента (ланцюги моносинаптичних нейрошв бшьш стабшьш у po6oTi, нЬк полюинаптичш);
в) розмивання максимум1в компонет1в спинномозкових потенщашв за рахунок 4 зменшення швидкоси проведения потенщал1в Д11 у аферентних волокнах.
Таким чином, приведен! показники (компонента ПДП) можливо використо-вувати для анал1зу потенц!ал1в мозку людей або тварин р1зного вису. Biporumo, що по форм! цього потешалу можна оцшити CTyniHb старшня спинного мозку або його окремих ланок.
Вiсник Днiпропетровського унiверситету. Бюлопя, еколопя.
Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia ^ -
Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol.
2005. 13(1).
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
Б1блшгра<|нчт посилання
1. Ефанова С. Г. Электрические проявления соматических и висцеральных взаимодействий в спинном мозге / С. Г. Ефанова, О. А. Шугуров, О. О. Шугуров // Днепр, гос. ун-т. -Днепропетровск, 1990,- 150 с. - Библиогр. 215 назв.- Рус. Деп. в ВИНИТИ 03.10.90 N5229-B90.
2. Маньковский Н. Б. Центральные механизмы развития двигательных нарушений при старении человека / Н. Б. Маньковский, И. Н. Карабань, Е. А. Мяловицкая // Физиол. журн,- 1990,- 36, № 5.- С. 62-70.
3. Шугуров О. А. Исследование стабильности потенциалов дорсальной поверхности, вызванных одиночными и парными раздражениями афферентного нерва // Нейрофизиология. - 1970. - Т. 2, № 1. - С. 10-16.
4. Шугуров О. А. Об изменениях позитивной волны потенциала дорсальной поверхности спинного мозга под влиянием кондиционирующих раздражений афферентного нерва // Научн. докл. высш. школы. (Биол. науки). - 1970. - № 9. - С. 30-34.
5. Applebaum А. Е. Organization and receptive fields of primate spinothalamic tract neurons / A. E. Applebaum, J. E. Beall, R. D. Foreman, W. D. Willis // J. Neurophusiol. - 1975. -Vol. 38, №3.-P. 572-586.
6. Bennet M. R. Statistical analysis of the release of acetylcholine at newly formed synapses in striated muscle / M. R. Bennet, T. A. Florin // J. Physiol.(L). - 1974. - Vol. 238, № 1. -P. 93-107.
7. Caccia M. R. Spinal evoked responses recorded from the opidural space in normal and diseased human / M. R. Caccia, E. Vbicelli, L. Andreussi // J.Neurol. Neurosurg. Physiat. -1976.- Vol. 39.-P. 962-972.
8. Cuddon P. A. Assessment of dorsal nerve root and spinal cord dorsal horn function in clinically normal dogs by determination of cord dorsum potentials / P. A. Cuddon, A. J. Delauche, J. M. Hutchison // Am J Vet Res. - 1999. - Vol. 60, № 2. - P. 222-226.
9. Huang Y. Морфологические изменения возрастных особенностей ЦНС крысы: изменение с возрастом синаптических структур черной субстанции / Y. Huang, Jai-Ji. Hou, Z. Duan // Dong-wu xuebao - Acta zool. Sin. - 1994. - Vol. 40, № 2. - P. 169-173.
10.Khalil Z. Effects of ageing on sensory nerve function in rat skin / Z. Khalil, V. Relevic, M. Bassirat, G. J. Dusting, R. D.' Helme // Brain Res.- 1994. - Vol. 641, № 1-2. - P. 265-272.
11. Magladery J. W. Electrophysiological studies of nerve and reflex activity in normal man / J. W. Magladery, D. B. Mc Dougaf//Bull. Johns Hopk Hosp. - 1951; -P. 1?5-138.
12. Mark R. Are there silent synapses? / R. Mark, T. Lono II Trends Biochem. Sci. - 1978. -Vol. 3,.№ 9.-P. 12.
13. Pillai S. R. Age-related changes in peripheral nerve conduction velocities of cats / S. R. Pillai, .1. E, Steiss, J. C. Wright // Prog Vet Neurol. - 1991. - Vol. 2. - P. 95-104.
Надшила до редколеги 20.02.05
BicHHK ^HinponeTpoBCLKoro yHiBepcmeTy. Eionoria, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Sena Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
