CC BY
5
DOI 10.31718/2077-1096.21.4.33
УДК: 617.735-007.281
ванченко А. Ю., Безкоровайна I. М.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЗМ1Н М1КРОЦИРКУЛЯЦ11 С1ТК1ВКИ П1СЛЯ РЕГМАТОГЕННОГО В1ДШАРУВАННЯ С1ТК1ВКИ БЕЗ В1ДШАРУВАННЯ МАКУЛЯРНО1 ЗОНИ ТА З В1ДШАРУВАННЯМ МАКУЛЯРНО1 ЗОНИ ЗА ДАНИМИ ОПТИЧНО1 КОГЕРЕНТНО* ТОМОГРАФЫ - АНГ1ОГРАФИ: ПРОСПЕКТИВНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ.
Полтавський державний медичний уыверситет
Мета. О^нити змни щiльностi судин та мiкроциркуляцi'У рiзних шар'в атшки ока псля успшного оперативного лкування регматогенного в'дшарування атк'вки без в'дшарування макулярно'У зони та з в'дшаруванням макулярно'1 зони за допомогою оптично'У когерентноУ томографУУ - ангографУУ та Ух вплив на пiсляоперацiйнi клiнiчнi результати. Матерiали / методи досл'дження. У це проспек-тивне досл'дження було включено загалом 33 ока: 15 пацieнтiв псля регматогенного в'дшарування атшки без в'дшарування макулярно'У зони /18 пацieнтiв псля регматогенного в'дшарування ставки з в'дшаруванням макулярно'У зони. У вСх пацieнтiв було д'агностовано первинне регматогенне в'дшарування атшки (тривалсть в'дшарування атшки менше 7 днв в'д появи симптом'в) та проведено успшне оперативне лкування протягом 72 годин псля встановлення д'агнозу. Змiни по-верхневого каплярного сплетння, глибокого каплярного сплетння / фовеально'У аваскулярно'У зони оцнювали за допомогою оптично'У когерентноУ томографУУ ангюграфи, та корелювали з гостро-тою зору через 1 мсяць псля оперативного лкування Результати. У групi без в'дшарування макулярно'У зони передопера^йна щльнсть судин всього поверхневого каплярного сплетння атшки на уражених очах була нижчою, нiж у здорових очах ( р< 0,05). Щтьнють судин поверхневого капля-рного сплетння пдвищилася пд час спостереження ( р < 0,05); кр1'м того, чим вищ!' передопера^й-на щльнсть судин поверхневого каплярного сплетння тим кращий вих'дний р'вень гостроти зору ( р < 0,05). У групi з в 'дшаруванням макулярно'У зони через 1 мсяць псля операцУУ, чим бльша фовеа-льна аваскулярна зона, тим нижча гострота зору ( р <0,05). Висновки. Отже, оптична когерентна томографiя ангiографiя, - це метод ненвазивного досл'дження, який може швидко о^нити мiкро-циркуля^ю атшки у пацieнтiв, як перенесли оперативне лкування с приводу регматогенного в'дшарування с'тк'тки. Використання оптично'У когерентноУ томографУУ ангографп, пропонуе по-тенцйне пояснення неоптимального в 'дновлення гостроти зору незважаючи на анатом'чне в 'дно-влення макули. У групi без в 'дшарування макулярно'У зони передопера^йна щльнсть судин всього поверхневого каплярного сплетння вплинула на передопера^йну гостроту зору, / була нижчою, нiж у здорових очах, але з часом в'дновилася. У групi з в 'дшаруванням макулярно'У зони бльша площа фовеально'У аваскулярно'У зони була пов'язана з гiршою гостротою зору.
Ключов1 слова: регматогенне вщшарування сггювки, оптична когерентна томограф1я ангюграф1я, щтьнють судин с1тк1вки, вщшарування макулярноТ зони, внутр1шня межова мембрана.
Вступ
Регматогенне вщшарування атмвки - це вщ'еднання нейросенсорноТ частини атмвки вщ шгментного ештелш атмвки iз накопиченням су-бретинальноТ рщини, що супроводжуеться роз-ривом атмвки, та викликае серйозн порушення зору. Вщшарування атмвки е провщною причиною слтоти й швалщносп, при цьому 70 % ви-падш ^еТ' патологи розвиваеться в оаб праце-здатного вку що е со^ально- економiчною про-блемою[1].
Вщомо, що рiвень вщновлення гостроти зору залежить вщ термов, що пройшли з моменту вщшарування атмвки до проведення операцп. Однак нав^ь при усшшнш операцп, виконанш у вщносно ранн термши, у ряду па^енпв залиша-еться низька гострота зору i виявляються стшк дефекти сприйняття кольору та метаморфопсп [2].
Проте, не дивлячись на сучасну висококва-лiфiковану методику лкування регматогенного вщшарування атмвки, залишаеться невдово-лення ктычними результатами цих операцш. А
отже, для покращення функцюнальних результат у шсляоперацшному пер^ треба шукати новi шляхи виршення ^е'Т проблеми, адже зни-ження якост життя па^етчв пюля операцп впливае також i на соцiально-економiчну сферу сусптьства. Тому треба використовувати найсу-часнш методи дослщження для оцшювання у шсляоперацшному пер^ морфолопчних результат для порiвняння з кл^чними результатами па^етчв та Т'х полтшити, а саме оптична когерентна томографiя - ангiографiя, яка у даний час все частше використовуеться для оцшки змiни мiкроциркуляцiТ рiзних шарiв сiткiвки та су-динноТ оболонки ока шсля успiшного оперативного лкування регматогенного вiдшарування сiт-шки. Нова технологiя вiзуалiзацiТ виявляе наяв-нiсть мiкроскопiчних змiн макули нав^ь у тих ви-падках, коли морфолопя сiткiвки виглядае нормальною при бiомiкроскопiТ очного дна. Використання оптичноТ когерентноТ томографiТ - ангюграфи для дослщження фовеальних характеристик привертае значну увагу в останш роки, оскн льки ця методика пропонуе потенцшне пояснення неоптимального вщновлення гостроти зору,
незважаючи на aHaT0Mi4He вiдновлення макули. Однак наявн данi, необхiднi для використання параметрiв оптично'Т когерентно! томографп - ан-гюграфи як факторiв прогнозування у кл^чнш практицi, е суперечливими.
Нещодавно Woo et al.[4] використали оптичну когерентну томографш - ангiографiю у па^енпв пiсля в^ректомп з приводу регматогенного вщ-шарування сiткiвки з вщшаруванням макулярноТ зони i повщомили про взаемозв'язок мiж глибо-кою фовеальною аваскулярною зоною та най-вищою коригованою гостротою зору пюля операцп. Однак недостатньо даних, щоб ч^ко ви-явити зв'язок мiж вiзуальними результатами пю-ля операцп з приводу регмотогенного вщшару-вання сiткiвки з вiдшаруванням макулярноТ зони та щiльнiстю судин атшки i змiни мiкроциркуля-ц1Т' рiзних шарiв сiткiвки, вимiряних за допомогою оптично'Т когерентно' томографи - ангюграфп.
Мета дослiдження
Таким чином, метою цього дослщження було проаналiзувати щтьнють судин та мiкроцирку-ляцiю кожного шару атшки в очах прооперова-них з приводу регматогенного вщшарування ат-кiвки без вiдшарування макулярно'Т зони та з вщшаруванням макулярно'Т зони, за допомогою оптично'Т когерентно' томографп - ангюграфи та знайти фактори пов'язан з пiсляоперацiйними кл^чними результатами.
Матерiали та методи
Групи па^ен^в були набранi у перюд з 1 бе-резня 2021 року по 31 серпня 2021 року. У вах па^етчв було дiагностовано первинне регмато-генне вщшарування атшки (тривалiсть вщша-рування с™вки менше 7 днiв вiд появи симпто-мiв) та проведено усшшне оперативне лiкування (вiтректомiя pars plana з тампонадою газом C3F8 або силконовою олiею 1300сс та з факоемуль-сифiкацiю та iмплантацiю штраокулярно'Т лiнзи) протягом 72 годин шсля встановлення дiагнозу. Хiрургiчне лiкування регматогенного вщшарування атшки проводилося у офтальмолопчно-му вiддiленнi Полтавсько'Т обласно'Т кл^чно'Т лн карнi м. Полтави. Уа операцп виконував один хн рург вищо'Т категорп.
З вибiрки були виключенi пацiенти з високою мюшею (довжина осi >26,0 мм), супутыми захво-рюваннями очей (фабетична ретинопатiя, глаукома, вiкова макулярна дегенера^я сiткiвки), уве'Ттами, захворювання судин атшки або на-явнiстю ешретинально'Т мембрани в будь-якому оцi, пюляоперацшы ускладнення (рецидиви вщ-шарування, пролiферативна вiтрiоретинопатiя або крововилив у в^альну порожнину ока).
Усi пацiенти пройшли повне офтальмологiчне обстеження, включаючи найвищу кореговану гостроту зору ( перевiряли за таблицею Снелша iз використанням скiаскопiчних лiнiйок), внутрш ньоочний тиск (апланацшна тонометрiя за Голь-дманом), бiомiкроскопiю за допомогою щтинно'Т
лампи з використанням лiнзи 90 D, оптичну когерентну томографш, оптичну когерентну томо-графiю - ангюграфш та детального аналiзу анамнезу хвороби. Весь огляд було повторно проведено через 1 мюяць пюля операцп.
Вимiрювання, зробленi в неураженому шшо-му оцi, використовувалися як контрольн данi.
Результати та 1х обговорення
У це проспективне дослщження шсля розгля-ду критерпв включення та виключення ми включили 33 патента: 15 пацieнтiв пюля регматогенного вщшарування атмвки без вщшарування макулярно'Т зони i 18 па^етчв пiсля регматогенного вщшарування атмвки з вiдшаруванням макулярноТ' зони.
Гострота зору. У груш без вщшарування макулярноТ зони, найвищу кореговану гостроту зору продемонстрував статистично значущу лшш-ну прогреаю зi значним покращенням вщ вихщ-ного рiвня ( р <0,001); аналопчно, у групi з вщшаруванням макулярноТ зони було виявлено значне покращення найвищоТ корегованоТ гост-роти зору порiвняно з вихщним рiвнем ( р < 0,001).
Прогресування найвищоТ корегованоТ гостро-ти зору продемонструвало рiзну тенденцiю в обох групах пщ час спостереження-через 1 мн сяць пацiенти без вщшарування макулярноТ зони мали кращу гостроту зору у порiвняннi з групою з вщшаруванням макулярноТ зони ( р <0,05).
Оптичнна когерентна томографiя- ангiографiя групи без вщшарування макулярноТ зони. Було доведено, що передоперацшний щтьнють судин всього поверхневого кашлярного сплетшня на уражених очах була значно нижчою у порiвняннi з шшими очима (р <0,05). Щтьнють судин всього поверхневого кашлярного сплетшня в уражено-му оц значно збтьшилося пiд час спостережен-ня (р <0,001); крiм того, вона корелювала iз пе-редоперацшною найвищою корегованою гостротою зору (р < 0,05) — чим вище передоперацш-на щтьнють судин всього поверхневого кашлярного сплетшня, тим краща гострота зору на по-чатковому рiвнi.
Передоперацшна щтьнють судин парафове-ального поверхневого кашлярного сплетшня показала значне збтьшення пщ час спостережен-ня (р <0,05), а лшшну кореляцiю мiж щiльнiсть судин парафовеального поверхневого кашлярного сплетшня та найвищою корегованою гостротою зору було виявлено до операци (р <0,05, R = -0,5357).
В оперованих очах спостер^алося збтьшення щтьносп судин у глибокому каптярному сплетшы, хоча воно не було значним; так само ми не виявили жодноТ значноТ кореляцп мiж щiльнiстю судин глибокого кашлярного сплетш-ня та гостротою зору.
Була виявлена зворотня кореля^я мiж пло-щею фовеальноТ аваскулярноТ зони та центральною товщиною макули на першому мюяц спо-
стереження (r -0,56, p < 0,05).
KpiM того, площа фовеальноТ' аваскулярноТ' зони негативно корелюе з щiльнiстю судин фо-веального поверхневого капiлярного сплетшня та щiльнiстю судин фовеального глибокого каш-лярного сплетiння вiд базового рiвня до першого мiсяця (фовеальне поверхневе каптярне спле-тiння: вихщне значення: r -0,79, p <0,05; перший мiсяць: r -0,76, p <0,05; фовеальне глибоке кашлярне сплетшня: вихщний рiвень: r -0,81, p<0,05; перший мiсяць: r -0,78, p < 0,05).
Оптична когерентна томографiя - ангiографiя групи з macula off. Спостер^алася лiнiйна коре-ляцiя площi фовеальноТ' аваскулярноТ' зони з найвищою корегованою гостротою зору на пер-шому мiсяцi пюля операцiï — чим бiльше фове-альна аваскулярна зона, тим нижча гострота зору ( p < 0,05). Була виявлена зворотна кореля^я мiж площею фовеальноТ' аваскулярноТ' зони i центральною товщiною макули вщ базового рiв-ня до першого мюяця (базова : r -0,60, p < 0,05; перший мюяць: r -0,56, p < 0,05). ^м того, ви-явлено, що площа фовеальноТ' аваскулярноТ' зони негативно корелюе з щтьнютю судин фовеального поверхневого кашлярного сплетшня i щтьнютю судин фовеального глибокого кашлярного сплетшня пюля першого мюяця (фовеальне поверхневе каптярне сплетшня: перший мюяць: r -0,75, p < 0,05; фовеальне глибоке кашлярне сплетшня: перший мюяць: r -0,84, p < 0,05).
У цьому дослщжены ми оцшювали змши через 1 мюяць в поверхневих i глибоких судинних сплетшнях i площi фовеальноТ' аваскулярноТ' зони за допомогою оптичноТ' когерентно!' томогра-фи - ангюграфи, а також Т'х кореляцiю з функцю-нальними результатами у па^ен^в з регмато-генним вiдшарування атшки разом з макулою або без вщшарування макули ("macula-on" або "macula" -off"). Bd пацiенти були прооперован шляхом використання трипортовоТ' вiтректомiï pars plana.
Ми помнили, що ураження макули е основ-ним фактором, який корелюе з гостротою зору — па^енти з вщшаруванням макулярноТ' зони мали нижчу кiнцеву гостроту зору, шж пацiенти без вщшарування макулярноТ' зони. Але ми шукали iншi параметри за допомогою оптичноТ' когерентно!' томографiï - ангюграфи, щоб оцшити пов'язанi вони з остаточними кшычними результатами чи ж.
Результати та ïx обговорення
У нашому дослiдженнi щтьнють судин в по-верхневому каптярному сплетiннi поступово вiдновлюеться пiсля оперативного лкування ре-гматогенного вiдшарування с™вки без вщшару-вання макулярноТ' зони. Дшсно, у групi без вщшарування макулярноТ' зони ми виявили, що па-цiенти з пршим вихiдним клiнiчним результатом мали нижчий вихщний рiвень щiльностi судин в цтому та парафовеальному поверхневому каш-
лярному сплетiннi.
Ми можемо вважати, що пщвищений пери-феричний судинний ошр, викликаний наявнiстю регматогенного вщшарування атшки, може ви-кликати уповтьнення кровi в поверхневому ка-птярному сплетiннi.
Ми не виявили значних змш щiльностi судин глибокого кашлярного сплетшня на вщмшу вiд Бонфтьо та iн. [5], котрi знайшли залежнють мiж гостротою зору та нижчою парафовеальною щiльнiстю судин глибокого кашлярного сплетен-ня в очах прооперованих з приводу регматогенного вщшарування с™вки без вщшарування макулярноТ зони, використовуючи оптичну коге-рентну томографш - ангiографiю.
Також, дослщження [6] виявило, що у випад-ках гiпоксiТ аберантний кисневий метаболiзм може пiдвищити метаболiчнi потреби судинноТ системи сiткiвки замiсть вилучення кисню iз судинноТ оболонки ока. Отже, щоб зменшити ппо-шю, яка виникла при регматогенному вщшару-ваннi сiткiвки, кисень береться з судинноТ системи с™вки; при цьому ендотелш-1 забезпечуе вазоконстрикцiю в невщшарованш частинi атш-ки, що пояснюе зменшення щшьносп судин на оптичнш когерентнiй томографи - ангюграфи. Цей аберантний мехажзм може пояснити певну стушнь iшемiТ сiткiвки та макули, нав^ь якщо во-на з часом зменшуеться; наше дослщження та л^ература [4,5,7] показали збтьшення судинноТ щшьносп з часом. Таким чином, вщшарування макули пщ час регматогенного вщшарування сн ткiвки та зниження судинноТ щшьносп можуть значно вплинути на пюляоперацшну гостроту зору як ми виявили.
За допомогою оптичноТ когерентноТ томографа - ангюграфи можна вимiряти розмiри фовеа-льноТ аваскулярноТ зони для отримання ктькю-ноТ iнформацiТ про судини [8]. Фовеальна аваскулярна зона - це центральна область с™вки, яка повнютю позбавлена судин, включаючи ка-пiляри. Ця область мае найвищу щтьнють i ви-соку метаболiчну активнiсть. У здорових очах розмiр фовеальноТ аваскулярноТ зони змшюеть-ся, але не впливае на гостроту зору [9].
При дослщженж фовеальноТ аваскулярноТ зони у груш з вщшаруванням макулярноТ зони ми не виявили значних змш пщ час спостере-ження, про те дослщжуючи л^ературу було ви-явлено, що пюля повторного прикртлення аткн вки змiни фовеально аваскулярноТ зони оберне-но корелюють з гостротою зору на 1 i 6 мюяцях — чим бшьше фовеально аваскулярна зона, тим прша гострота зору [10]. Причиною цих змш може бути видалення внутршня межова мембрана при повторному оперативному лкуванж вщша-рованоТ атшки та е потенцiйним фактором зниження фовеально аваскулярноТ зони [11].
У деяких роботах [12,13] вважають, що вщсу-тнють збтьшення площi фовеально аваскулярноТ зони пюля операци може бути спричинено побiчним ефектом птшгу внутрiшньоТ межовоТ
мембрани. Пояснюеться це тим, що внутршня межова мембрана може мати деяк внутршш сили, якi вiдцентрово розтягують с™вку, а Т'Т вiдшаровування може ывелювати цi сили, що призведе до доцентрового руху с™вки. Також вважаеться, що структуры змши клiтин Мюллера, викликан пошкодженням пiд час видалення внутршньоТ межовоТ мембрани, можуть вплива-ти на внутрiшнiй рух атшки. Цi клiтини також дшть як каркас, який розтягуе макулу назовш; видалення Тх основи, яка закртлена на внутрн шнiй межовш мембранi, припиняе цю дiю, i ма-кула може рухатися всередину.
Також були проведен дослiдження хорюкапн лярного шару у пацiентiв, як перенесли опера-цiю з приводу регматогенного вщшарування ат-кiвки. У па^етчв з вiдшаруванням макулярноТ зони щтьнють судин хорiокапiлярного шару значно корелювала з гостротою зору, було зроблено висновки, що васкуляриза^я судинноТ оболонки може впливати на трофку макули [14,15]. Потрiбнi подальшi дослiдження, щоб з'ясувати, чи юнуе можлива кореля^я мiж щть-нiстю судин хорюкаптярного шару та площею фовеально аваскулярноТ зони у пацiентiв пiсля регматогенного вщшарування атшки з вщшару-ванням макулярноТ зони.
Наше дослщження мае ряд обмежень. По-перше, розмiр вибiрки був порiвняно невеликим. По-друге, перюд спостереження був вiдносно коротким.
Для пщтвердження цих результатiв е необ-хiдним подальше продовження проспективного рандомiзованого дослiдження з бiльшою ктькю-тю па^ен^в та бiльш тривалим перюдом спо-стереження.
Висновки
Отже, оптична когерентна томографiя - ангю-графiя - це метод нешвазивного дослiдження, який може швидко оцшити мiкроциркуляцiю ат-кiвки у пацiентiв, якi перенесли оперативне лку-вання с приводу регматогенного вщшарування атмвки. У па^етчв без вiдшарування макулярноТ зони, при проведены оптичноТ когерентноТ томографп - ангiографiТ, було виявлено, що щтьнють судин поверхневого каптярного спле-тiння зменшуеться порiвняно зi здоровим оком, i вiдновлюеться з часом. Можна припустити ппо-тезу рем^уючого гiпоксичного механiзму; тим не менш, слщ пiдтвердити цю гiпотезу подальшими
дослiдженнями.
У пацieнтiв з вщшарованою макулою виявлено, що бтьша площа фовеальноТ аваскулярноТ зони пов'язана з попршенням гостроти зору.
Отже, вплив регматогенного вщшарування ci-тшки на мiкроциркуляцiю ciткiвки ока потребуе подальших доcлiджень зi збiльшенням кшькосп пацiентiв та перiоду обстеження через 3, 6 мюя-цiв та 1 рк пicля операцiТ.
Лтература
1. Zhiping L. Surgical Complications of Primary Rhegmatogenous Retinal Detachment. A Meta-Analysis. PLoS One. 2015 Mar; 3:10(3): 1-13.
2. Eissa M, Abdelhakim M, Macky T, et al. Functional and structural outcomes of ILM peeling in uncomplicated macula-off RRD using microperimetry & en-face OCT. Graefe's Archive for Clinical and Experimental Ophthalmology. 2018 Feb; 256(2):249-257.
3. Christou E, Stavrakas P, Batsos G. Association of OCT-A characteristics with postoperative visual acuity after rhegmatogenous retinal detachment surgery: a review of the literature. International Ophthalmology. 2021 March; 202(41): 2283-2292.
4. Woo J, Yoon Y, Woo J, Min J. Foveal avascular zone area changes analyzed using OCT angiography after successful rhegmatogenous retinal detachment repair. Curr Eye Res. 2018 May; 43(5):674-678.
5. Bonfiglio V, Ortisi E, Scollo D, et al. Vascular changes after vitrectomy for rhegmatogenous retinal detachment: Optical coherence tomography angiography study. Acta Ophthalmol. 2019; 98:563.
6. Yi J, Liu W, Chen S, et al. Visible light optical coherence tomography measures retinal oxygen metabolic response to systemic oxygenation. Light: Science & Applications. 2015, 4:334.
7. Wang H, Xu X, Sun X, Ma Y, Sun T. Macular perfusion changes assessed with optical coherence tomography angiography after vitrectomy for rhegmatogenous retinal detachment. Graefe's Archive for Clinical and Experimental Ophthalmology. 2019; 257:733-740.
8. Mastropasqua R, Toto L, Mattei P, Carpineto P. Reproducibility and repeatability of foveal avascular zone area measurements using swept-source optical coherence tomography angiography in healthy subjects. European Journal of Ophthalmology. 2017; 27:336-341.
9. Samara W, Say E, Khoo C, et al. Correlation of foveal avascular zone size with foveal morphology in normal eyes using optical coherence tomography angiography. Retina. 2015; 35:2188-2195.
10. Sato T, Kanai M, Busch C, Wakabayashi T. Foveal avascular zone area after macula-off rhegmatogenous retinal detachment repair: an optical coherence tomography angiography study. Graefes Arch Clin Exp Ophthalmol. 2017 Oct; 255(10):2071-2.
11. Baba T, Kakisu M, Nizawa T, et al. Study of foveal avascular zone by OCTA before and after idiopathic epiretinal membrane removal. Spektrum Augenheilkd. 2017; 32:31-38.
12. Okawa Y, Maruko I, Kawai M, et al. Foveal structure and vasculature in eyes with idiopathic epiretinal membrane. PLoS ONE. 2019; 2: 56-9
13. Kumagai K, Ogino N, Furukawa M, et al. Early centripetal displacements of capillaries in macular region caused by internal limiting membrane peeling. Clin. Ophthalmol. 2018; 12:755-763.
14. Hong E, Cho H, Kim D, et al. Changes in retinal vessel and retinal layer thickness after vitrectomy in retinal detachment via swept-source OCT angiography. Investigative Ophthalmology & Visual Science. 2020; 61:35.
15. Agarwal A, Aggarwal K, Akella M, et al. Fractal dimension and optical coherence tomography angiography features of the central macula after repair of rhegmatogenous rental detachmnets. Retina. 2019; 39:2167-2177.
Реферат
ИССЛЕДОВАНИЕ ИЗМЕНЕНИЙ МИКРОЦИРКУЛЯЦИИ СЕТЧАТКИ ПОСЛЕ РЕГМАТОГЕННОЙ ОТСЛОЙКИ СЕТЧАТКИ БЕЗ ОТСЛОЙКИ МАКУЛЯРНОЙ ЗОНЫ И С ОТСЛОЙКОЙ МАКУЛЯРНОЙ ЗОНЫ ПО ДАННЫМ ОПТИЧЕСКОЙ КОГЕРЕНТНОЙ ТОМОГРАФИИ-АНГИОГРАФИИ: ПРОСПЕКТИВНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ Иванченко А. Ю., Безкоровайная И. Н.
Ключевые слова: регматогенная отслойка сетчатки, оптическая когерентная томография ангиография, плотность сосудов сетчатки, отслойка макулярной зоны, внутренняя пограничная мембрана сетчатки.
Цель. Оценить изменения плотности сосудов и микроциркуляции разных слоев сетчатки глаза после успешного оперативного лечения регматогенной отслойки сетчатки без отслойки макулярной зоны и регматогенной отслойки сетчатки с отслойкой макулярной зоны с помощью оптической когерентной томографии-ангиографии и их влияние на послеоперационные клинические результаты. Ма-
териалы и методы исследования. В это проспективное исследование было включено в общей сложности 33 глаза: 15 пациентов после регматогенной отслойки сетчатки без отслойки макулярной зоны и 18 пациентов после регматогенной отслойки сетчатки с отслойкой макулярной зоны. У всех пациентов было диагностировано первичное регматогенное отслоение сетчатки (продолжительность отслоения сетчатки менее 7 дней от появления симптомов) и проведено успешное оперативное лечение в течение 72 часов после диагноза. Изменения поверхностного капиллярного сплетения, глубокого капиллярного сплетения и фовеальной аваскулярной зоны оценивали с помощью оптической когерентной томографии-ангиографии и коррелировали с остротой зрения через 1 месяц после оперативного лечения. Результаты. В группе без отслойки макулярной зоны предоперационная плотность сосудов всего поверхностного капиллярного сплетения сетчатки на пораженных глазах была ниже, чем в здоровых глазах (p <0,05). Плотность сосудов поверхностного капиллярного сплетения повысилась во время наблюдения (p <0,05); кроме того, чем выше предоперационная плотность сосудов поверхностного капиллярного сплетения, тем лучше исходный уровень остроты зрения (p <0,05). В группе с отслойкой макулярной зоны через 1 месяц после операции, чем больше фовеальная аваскулярная зона, тем ниже острота зрения (p <0,05). Выводы. Следовательно, оптическая когерентная томография-ангиографии - это метод неинвазивного исследования, который может быстро оценить микроциркуляцию сетчатки у пациентов, перенесших оперативное лечение по поводу регматогенной отслойки сетчатки. Использование оптической когерентной томографии-ангиографии предлагает потенциальное объяснение неоптимального восстановления остроты зрения, несмотря на анатомическое восстановление макулы. В группе без отслойки макулярной зоны предоперационная плотность сосудов всего поверхностного капиллярного сплетения повлияла на предоперационную остроту зрения и была ниже, чем в здоровых глазах, но со временем восстановилась. В группе с отслойкой макулярной зоны большая площадь фовеальной аваскулярной зоны была связана с худшей остротой зрения.
Summary
CHANGES IN RETINAL MICROCIRCULATION AFTER RHEGMATOGENOUS MACULA-ON AMD MACULA-OFF RETINAL DETACHMENT ACCORDING TO OPTICAL COHERENCE TOMOGRAPHY ANGIOGRAPHY: A PROSPECTIVE STUDY Ivanchenko A.Yu., Bezkorovayna I. N.
Key words: rhegmatogenous retinal detachment, optical coherence tomography angiography, vascular density, macular area detachment, internal limiting membrane.
Introduction. The aim of the study is to evaluate changes in the vascular density and microcirculation of various retinal layers following successful repair of rhegmatogenous retinal detachment without macular area detachment and with macular area detachment using optical coherence tomography angiography and their impact on postoperative clinical outcomes. Materials and Methods: A total of 33 eyes were included in this prospective consecutive observational study: 15 without macular area detachment affected by without macular area detachment and 18 by rhegmatogenous retinal detachment with macular area detachment. All patients were diagnosed as having primary rhegmatogenous retinal detachment (duration of retinal detachment less than 7 days since the onset) and underwent successful surgical treatment within 72 hours after diagnosis. Superficial, deep capillary plexus, and foveal avascular zone area variations were evaluated by optical coherence tomography angiography and correlated with visual acuity during a one-month follow-up. Results: In the without macular area detachment group, the preoperative vascular density of the whole superficial capillary plexus on affected eyes was lower than that of the fellow eyes (p < 0.05). The whole superficial capillary plexus vascular density and the parafoveal superficial capillary plexus vascular density increased during the follow-up period (p < 0.05); moreover, the higher the preoperative whole superficial capillary plexus and parafoveal superficial capillary plexus vascular density, the better the baseline visual acuity (p < 0.05) was. In the macular-on area detachment group, at the first months after surgery, the larger the foveal avascular zone, the lower the visual acuity was (p < 0.05). Conclusions. Consequently, optical coherence tomography angiography is a non-invasive investigation method that enables to assess retinal microcirculation in patients who have undergone surgical treatment for rhegmatogenous retinal detachment. The use of optical coherence tomography angiography offers a potential explanation for the suboptimal restoration of visual acuity despite anatomical restoration of the macula. In the macula-on group, the preoperative vascular density of the entire superficial capillary plexus affected the preoperative visual acuity and was lower than in healthy eyes, but recovered over time. Without macular area detachment superficial capillary plexus vascular density affected preoperative visual acuity, and it was lower than the fellow eye, but recovered over time. In the with macular area detachment group, a larger foveal avascular area was related to a worse visual acuity.
