CC BY
38
онного отделения ухудшатся. Использование центрифуг, имеющих фактор разделения более 1200, позволит исключить подачу фугата на повторную флотацию.
5. Обезвоживание концентратов флотации, содержащих не более 40 % зерен класса менее 0,074 мм, це-
лесообразно проводить при помощи вакуум фильтров. Обезвоживание концентратов флотации, содержащих более 40 % зерен класса менее 0,074 мм, целесообразно проводить при помощи осадительных центрифуг с фактором разделения не ниже 1200.
Литература
1. Справочник по обогащению углей. [Текст]: справочник / под ред. И. С. Благова, А. М. Коткина, Л. С. Зарубина; 2-е изд., пере-раб. и доп. - М.: Недра, 1981. - 615 с.
2. Борц, М. А. Обезвоживание хвостов флотации углеобогатительных фабрик [Текст] / М. А. Борц, Ю. П. Гупало. - М.: Недра, 1972. - 302 с.
3. Гаркушин, Ю. К. Современное состояние теории механического обезвоживания и методов его интенсификации [Текст] / Ю. К. Гаркушин // Збагачення корисних копалень. Наук. техн. зб. - 2001. - Вип. 12 (53). - С. 39-47.
4. Панфилов, В. К. Обогащение антрацитового шлама на центрифугах [Текст] / В. К. Панфилов, А. Ф. Мацак, Г. П. Трошин // Уголь Украины. - 2003. № 5 (557). - С. 35-42.
5. Мацак, А. Ф. Обогащение угольного шлама на осадительных центрифугах [Текст] / А. Ф. Мацак, А. В. Мишанина, А. А. Шкоп // Горная промышленность. - 2007. - № 2(71). - С. 42-48.
6. Хайдакин, В. И. Применение центробежных аппаратов в угольной промышленности [Текст] / В. И. Хайдакин, В. Н. Корнеева, А. Г. Трошин // Збагачення корисних копалень. Наук. техн. зб. - 2003. - Вип. 17(58). - С. 85-89.
7. Патракеев, В. Н. Переработка техногенного сырья на ЦОФ «Червоноградская» [Текст] / В. Н. Патракеев, И. Д. Пейчев, И. И. Уваров // Збагачення корисних копалень. Наук. техн. зб. - 2003. - Вип. 17(58). - С. 96-100.
8. Бочков, Ю. Н. Оценка эффективности механических способов обезвоживания угольной мелочи [Текст] / Ю. Н. Бочков, Л. С. Зарубин. - Теория и практика обезвоживания угольной мелочи. МУН. - М.: Наука, 1966 - С. 5-19.
9. Борц, М. А. Шнековые осадительные центрифуги для угольной промышленности. [Текст] / Ю. Н. Бочков, Л. С. Зарубин. - М.: Недра, 1970. - 278 с.
10. Барский, М. Д. Оптимизация процессов разделения зернистых материалов [Текст] / М. Д. Барский. - М.: Недра, 1978. - 254 с.
Дослиджено взаемодю натрю гтохлориту зi спо-луками олефЫовогоряду С4-С7, щом^тятьсяу стiч-них водах олефтового виробництва. Встановлено вплив температури i потужностi ультразвукового випромтювання на тривал^ть процесу та питому витрату енергп. Розраховано головн кЫетичш пара-метри процесу. Висловлено припущення про перебк процесу за радикальним мехатзмом
Ключовi слова: натрю гтохлорит, олефi-ни, стiчнi води, ультразвукове випромтювання,
кавтащя, деструкщя, окиснення
□-□
Исследовано взаимодействие гипохлорита натрия с соединениями олефинового ряда С4-С7, содержащимися в сточных водах олефинового производства. Установлено влияние температуры и мощности ультразвукового излучения на длительность процесса и удельный расход энергии. Рассчитаны основные кинетические параметры процесса. Высказано предположение о радикальном механизме протекания процесса
Ключевые слова: гипохлорит натрия, олефины, сточные воды, ультразвуковое излучение, кавитация, деструкция, окисление
УДК 628.31: 66.084
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.38783|
ДОСЛ1ДЖЕННЯ
вздемодм натр1ю
Г1ПОХЛОРИТУ з ОЛЕФ1НАМИ У КАВ1ТАЦ1ЙНИХ ПОЛЯХ
З. О. Знак
Доктор техычних наук, професор* E-mail: [email protected] Н. М. Гнатишин
Здобувач* E-mail: [email protected] *Кафедра xiMiT i технологи неоргашчних речовин Нацюнальний ушверситет <^bBiBCb^ полЬехшка» вул. С. Бандери, 12, м. Львiв, УкраТна, 79013
1. Вступ
Некондицшш розчини натрж гшохлориту утво-рюються у рiзнопланових технолопчних процесах,
зокрема тд час електрохiмiчного виробництва каус-тично1 соди i хлору, одержання магшю та хлору елек-тролiзом розплаву карналиу, у пдрометалургшних технолопях дорогоцшних i кольорових металiв тощо.
©
Наприклад, на ВАТ «Карпатнафтох1м» обсяги спчних гшохлоритних вод становлять 200 м3 на добу, а концен-тращя натрiю гiпохлориту сягае 40 г/дм3 за рН в межах 12-14 [1].
Натрж гшохлорит навiть у лужному середовищд належить до сильних окисниюв, електродний потенщ-ал якого за рН понад 10 дорiвнюe 0,906 В. Завдяки цьо-му натрт гiпохлориту притаманна яскраво виражена бактерицидна дiя [2, 3]. Тому скидання неочищених гшохлоритних спчних вод у довюлля не допускаеться, осюльки це може нанести значно! шкоди екосисте-мам водних бiоценозiв або навггь спричинити гли-боку деградащю. Вiдтак необхiдне практично повне знешкодження натрiю гiпохлориту перед скиданням вщповщних стiчних вод у водойми.
2. Аналiз джерел шформацп i постановка проблеми
Для очищення спчних вод вiд гiпохлоритiв запро-поновано низку методiв, якi Грунтуються на рiзних фiзико-хiмiчних засадами. 1х можна розд^ити на такi групи: термiчнi некаталiтичнi, каталiтичнi [4-6], реаГентш [7, 8], фотохiмiчнi iз застосуванням ультрафю-летового (УФ) випромiнювання [9].
Термiчне некаталiтичне знешкодження натрiю п-похлориту е найпростiшим у технолопчному оформ-леннi процесу, але зараз його практично не використо-вують через надмiрно високу енергоемнiсть. Тому його можна застосовувати лише у разi наявносп необ-хiдних обсяпв вторинних енергетичних ресурсiв. Ок-рiм того, процес розкладу е порiвняно повiльним, що зумовлюе значну тривалкть процесу й вiдповiдно ви-користання громiздкого технологiчного обладнання.
Найчастiше у промисловост здiйснюють каталь тичне очищення сичних вод вiд натрiю гшохлориту. Як каталiзатори використовують сполуки металiв зi змiнним ступенем окиснення. Каталиична актив-нiсть цих металiв зменшуеться у такому порядку: Ir>Co>Ni>Cu>Fe>Mn [4, 5]. Осюльки гiпохлоритнi стiчнi води мають лужну реакцiю (рН>10), то №ОС1 розкладаеться за кисневим мехашзмом, тобто з ви-дiленням молекулярного кисню, а утворення шкщ-ливих побiчних продуктiв, наприклад, хлору або хлорапв, що характерно в област нижчих значень рН, не вщбуваеться [10]. Але разом з тим, каталiзатор безповоротно втрачаеться у виглядi малорозчинних гiдроксидiв. Для зменшення втрат каталiзатора використовують не сол^ а малорозчиннi оксиди металiв,
з яких формують частинки каталiзатора. 1х розта-шовують у реакторi у виглядi фiльтруючого шару. У цьому разi розклад натрiю гiпохлориту вщбуваеться як гетерогенний i визначаеться площею поверхнi контакту рiдини з частинками каталiзатора. Однак уникнути втрат каталiзатора практично не можна, а наявшсть фiльтруючого шару збiльшуе гiдравлiчний отр руховi рiдкоi фази.
З врахуванням вартосп сполук вказаних металiв, а також значних втрат каталiзатора тд час очищення гiпохлоритних стiчних вод найчаспше як каталiзато-ри застосовують сполуки Нiколу та Купруму або сумiшi, а процес здшснюють за температури близь-ко 50 оС. Розклад натрiю гiпохлориту за вказано! вище концентрацп вiдбуваеться значно швидше, нiж термiч-
ний некаталиичний, але його тривалiсть залишаеться значною - до 32 год.
РеаГентш методи потребують великих витрат ре-аГентiв. Вони, як правило, е товарними продуктами (карбамщ, сполуки Сульфуру - натрж сульфiт, суль-фщ, тiосульфат [9] тощо), що потребуе додаткових витрат на придбання, а також вимагае точного дозування до спчних вод, щоб уникнути вторинно-го забруднення. Тому реаГентш методи застосовують лише у разi низьких концентрацiй гiпохлоритiв або для доочищення спчних вод.
Фотохiмiчний розклад натрiю гiпохлориту лiмiту-еться глибиною проникнення УФ-промешв у товщу спчних вод. Вiн вiдбуваеться лише у тонкому шарi рiдини, що через наявшсть у спчних водах дисперсних частинок не перевищуе деюлькох сантиметрiв. Тому продуктивнiсть процесу е низькою, а енергоемшсть -високою. Окрiм того, необхiдне перiодичне очищення джерел УФ-випромшювання, що ускладнюе техноло-гiчний процес.
Зазначенi й iншi недолiки iснуючих методiв очищення рвдких вiдходiв вiд гiпохлоритiв зумовлюють необхщшсть виконання дослiджень, спрямованих на розроблення ефективно!, екологiчно та економiчно обгрунтовано! енерго-, ресурсозберiгаючоi технолоГп знешкодження гшохлоритних спчних вод.
Аналiз джерел шформацп [11] й пошуковi до-слiдження, виконанi нами, дають шдстави ствер-джувати, що значний практичний штерес для знешкодження гiпохлоритних сичних вод представ-ляють методи, що Грунтуються на здшсненш проце-«в у кавiтацiйних полях. Разом з тим, мошторингом усього комплексу виробництв, сумiжних iз виробни-цтвом кальциновано! соди i хлору, де утворюються гшохлоритш стiчнi води, виявлено, що у технологи сполук олефшового ряду формуються вщповщш стiчнi води. Очищення цих вод зараз здшснюють на комунальних очисних спорудах. Однак ефектив-шсть очищення е порiвняно невисокою, осюльки величина бiологiчного споживання кисню (БСК) становить всього близько 50 % вщ величини хiмiч-ного споживання кисню (ХСК).
Отже, наявшсть спчних вод, що мштять сполуки олефшового ряду, яким притаманш вiдновнi власти-востi, й перспективнiсть застосування кавиацшних технологiй дали змогу вибрати напрям дослвджень зi знешкодження гiпохлоритних спчних вод.
3. Мета i задачi дослщжень
Мета дослiдження - дослвдити взаемодiю натрiю гiпохлориту зi сполуками олефшовго ряду в кавиа-цшних полях, якi генеруються пiд дiею акустичних випромiнювань ультразвукового (УЗ) дiапазону, провести порiвняльну оцiнку енергетично! ефективностi процесу.
Для досягнення поставлено! мети необхвдно вирь шити такi задача
- дослiдити процес взаемодп натрж гiпохлориту зi сполуками олефiнового ряду як компонентами вщпо-вiдних спчних вод за рiзних температур й потужнос-тей УЗ-випромiнювання;
- встановити головш кiнетичнi параметри процесу;
- визначити питом1 енергетичш витрати на роз-клад натрт гшохлориту.
4. MaTepia™, опис лабораторное установки i методи дослiджeння впливу потужностi УЗ-випромшювання та температури на кiнeтичнi параметри взаемодп нaтpiю гiпохлоpиту з олефшами, тpивaлiсть процесу та питомi енергетичш витрати на перетворення NaOCl
Дослщження виконували i3 використанням роз-чину натрт гiпохлориту з рН 12,5 i концентрацieю 37 г/дм3 (0,503 моль/дм3), що вiдповiдаe величинi рН i концентрацii усереднених промислових спчних вод, а також усередненi сичш води олефiнового вироб-ництва. Сумарний вмкт сполук олефiнового ряду (С4-С7) у стiчних водах виражали через величину ХСК, яка дорiвнювала 6500 мгО2/дм3.
Дослiдження взаeмодii натрiю гшохлориту 3i сполуками олефiнового ряду в кавггацшних полях виконували на установщ, зображенiй на рис. 1. Ка-вiтацiйнi поля генерували акустичними випромшю-ваннями ультразвукового дiапазону за допомогою ультразвукового випромiнювача (УЗВ) магшто-стрикцшного типу «Ultrasonic Disintegrator UD-20». Потужшсть УЗВ змiнювали дискретно у межах вщ 8,0 до 12,5 Вт; частота випромшювання - 22 кГц; магштостриктор виготовлений iз сталi 18ХН9Т. До-слiдження здiйснювали за iзотермiчних умов за температури 20, 30 i 40 oC. Для уникнення поглинання реакцшним середовищем СО2 iз повiтря реакцiйна колба була герметизована, зокрема iз використан-ням сильфону 10.
3nNaClO+CnH2n ^ nCO2+nH2O+3nNaCl.
(1)
Тобто стввщношення величини ХСК до вмшту Оксигену, перерахованого на молекулярний кисень, у натр1ю гшохлорит дор1внювало 1,2.
Впродовж переб^у процесу 1оном1ром ЭВ-74 визна-чали величину окисно-вщновного потенщалу (ОВП) реакцшного середовища, а величину рН - юномь ром И-160 з використанням вщповщних електрод1в вим1рювання та пор1вняння. Перюдично вщбирали проби реакцшного середовища на визначення вмк> ту натрж гшохлориту та оргашчних сполук. Кон-центращю натрж гшохлориту визначали стандарт-ним юдометричним методом за МВВ (методика виконання вим1рювань) №296-95, а величину ХСК - за ДСТУ ISO 6060: 2003. Вм1ст СО2 у реакцшному се-редовишд визначали тсля закшчення процесу волью-мометричним методом: вим1рювали об'ем СО2, який виткняеться 1з проби реакцшного середовища 10 % розчином сульфатноï кислоти.
У контрольному дослвд вивчали каталггичний процес розкладу натр1ю гшохлорит за умов, за яких знешкоджують спчш води на ТОВ «Карпатнафтох1м»: температура - 50-55 оС;катал1затори, г/(дм3 гшох-лоритних ст1чних вод): NiSO4x7H2O - 0,103; CuSO4x x5H2O - 0,0825.
Загальну тривалкть кожного 1з процеив до повно-го перетворення натр1ю гшохлориту визначали аналогично (на п1дстав1 анал1зу розчину на вм1ст NaOCl) i потенцюметрично (до досягнення сталого значення ОВП).
Регресивний аналiз отриманих експерименталь-них залежностей виконували iз застосуванням стан-дартних програм Microsoft Office Excel 2003. На його пiдставi визначали величини достовiрностi апрокси-мацп (R2).
5. Результати дослщження взаемоди натрiю гшохлориту 3i сполуками олефiнового ряду у кавггацшних полях за iзотермiчних умов
Рис. 1. Схема лабораторноТ установки для дослщження взаемоди натрiю гшохлориту з олефшами у кав^ацшних полях: 1 — реакцшна колба; 2 — електроди; 3 — магжтна мшалка; 4 — iономiр И-160; 5 — iономiр ЭВ-74; 6 — ультратермостат; 7 — термостатна ванна; 8 — УЗ-випромшювач; 9 — блок живлення; 10 — сильфон
Дослщження проводили за 20 % надлишку оргашчних сполук щодо натрт гшохлориту вщповщно до реакцп:
Залежностi концентрацп на-трж гiпохлориту (C(NaOCl)) у ре-акцшних середовищах вiд часу за iзотермiчних умов (за температур 293, 303 i 313 К) та потужноси УЗВ 8,0 i 12,5 Вт наведено на рис. 2-4.
Величини достовiрностi апрок-симацп (R2) експериментальних даних, наведених на рис. 2-4, як е не меншими 0,993 свщчать про високу достовiрнiсть отриманих результаив.
На пiдставi отриманих резуль-татiв залежностi концентрацп NaOCl у реакцшному середовищд вiд часу розраховано основш кше-тичнi параметри процесу взаемодп натрж гiпохлориту з олефшами за рiзних умов (табл. 1), величину температурного коеф^ента (табл. 2) та енергп активацп процесу.
Рис. 2. Залежжсть концентраци NaOCl у реакцшному середовищi вiд часу за температури 293 К; потужнють УЗ-випромшювання, Вт: 1 — 8,0; 2 — 12,5
Рис. 3. Залежжсть концентраци NaOCl у реакцшному середовищi вщ часу за температури 303 К; потужнють УЗ-випромшювання, Вт: 1 — 8,0; 2 — 12,5
УЗ-випромшювання 8,0 i 12,5 Вт дорiвнюють ввдповвд-но 27,62 i 21,84 кДж/моль.
Значення тривалостi процесу до повного витрачан-ня натрж гiпохлориту та вiдповiднi значення питомо! енергii, витрачено! на перетворення №ОС1 наведено у табл. 3.
Таблиця 1
Значення кшетичних параметрiв процесу взаемоди натрiю гiпохлориту з олефшами (С4—С7)
№ з/п Умови дослщжень Кшетичш параметры процесу
Температура, К Потужнють УЗВ, Вт Константа швидкоси, кх103, с-1 Порядок реакцй
1 293 8,0 1,58 1,16
2 12,5 2,35 1,34
3 303 8,0 3,03 1,20
4 12,5 4,17 0,91
5 313 8,0 3,32 1,09
6 12,5 4,97 0,78
Таблиця 2
Значення температурного коефiцiента для рiзних температурних дiапазонiв за рiзноТ потужност1 УЗ-випромiнювача
Потужнють УЗВ, Вт Значення температурного коефщента
У1-кэ0э/к293 У1=к31эЛ303
8,0 1,92 1,10
12,5 1,77 1,19
Таблиця 3
Значення розрахункового часу та питомоТ енерги для повного витрачання натр^ гiпохлориту пiд час взаемоди з олефшами
№ з/п Температура, К Тривалють розкладу, год. Питома енерпя, кДж/моль
Потужнють УЗВ, Вт Потужнють УЗВ, Вт
8,0 12,5 8,0 12,5
1 293 4,1 2,6 619 540
2 303 3,2 1,9 481 427
3 313 2,6 1,6 374 360
4 323 20,0* 623*
Рис. 4. Залежжсть концентраци NaOCl у реакцшному середовищi вщ часу за температури 313 К; потужнють УЗ-випромшювання, Вт: 1 — 8,0; 2 — 12,5
Середш значення енергп активацп взаемоди на-трiю гiпохлориту з олефшами С4-С7 за потужностi
ПримШка: * - результаты,, одержат у контрольному дослiдi (термiчний каталШичний розклад натрж гтохлориту)
Значення ХСК реакцшного середовища, визначене тсля закшчення дослвдв, тобто за практично повного витрачання натрж гiпохлориту, в усiх випадках ко-ливаеться в межах 40-80 мгО2/дм3. Практично повне окиснення оргашчних сполук до кiнцевого стабiльного продукту (карбону(^) оксиду) вiдповiдно до рiвнян-ня (1) пiдтверджуеться даними аналiзу реакцiйного середовища пiсля закiнчення процесу на вмкт СО2. Вмiст СО2 практично вiдповiдав розрахунковому (ввд-носна похибка не перевищувала 8 %).
6. Обговорення результаив дослщження взаемодп натрто гiпохлориту зi сполуками олефiновго ряду
Зб^ьшення iнтенсивностi змiни концентрацii №ОС1 (рис. 2-4) та зростання константи швидкосп процесу взаемодп натрiю гшохлориту з олефiновими сполуками як зi збiльшенням температури, так i по-тужностi УЗ-випромiнювання (табл. 1) свщчить про збiльшення ефективностi використання енергп, внесено! у систему акустичними коливаннями, на пере-творення натрт гiпохлориту. Це можна пояснити тим, що зi збiльшенням потужностi УЗ-випромшювання область iснування кавiтацiйного поля розширюеться (рис. 5, а, б).
У кавггацшному полi виникають, розвиваються й колапсують кавiтацiйнi бульбашки. Пiд час колапсу (змикання) кавиацшно! бульбашки видшяеться зна-чна кiлькiсть енергп, внаслвдок чого температура у цiй зош зростае до значень понад 1000 К. Зi зб^ьшен-ням просторово! областi iснування кавiтацiйного поля зростае ймовiрнiсть потрапляння гiпохлорит-iонiв у зону колапсу кавиацшно! бульбашки, а, отже, зростае ймовiрнiсть !х розкладу. Тому процес, що вщбуваеться у рщкофазному однорiдному середовищi, тобто е гомо-генним, лiмiтуеться дифузiею гiпохлорит-iонiв у зону кавгтаци. Отже, цей процес вщбуваеться за закономiр-ностями гетерогенних процеав, тобто вiдбуваеться як кваз^етерогенний.
Такий висновок пiдтверджуеться залежнiстю значень температурного коеф^ента Вант-Гоффа (табл. 2) вщ температури. Зi збiльшенням темпера-тури його величина зменшуеться аж до значень 1,1 i 1,19, вiдповiдно за потужностi УЗВ 8,0 i 12,5 Вт. Щ значення е характерними для дифузшно! областi перебiгу типового гетерогенного процесу. Значення порядку реакцп (табл. 1) та енергп активацп (табл. 2) також свщчать про змщення процесу в дифузiйну область.
олефiнового ряду та питомо! витрати енергп на пере-творення натрiю гiпохлориту (табл. 3). Варто вщмь тити, що тривалшть процесу та питомi енерговитрати на перетворення №ОС1 е суттево меншими, шж у контрольному дослвд, проведеному за умов, що вщпо-вiдають промисловим. При цьому, контрольний дослвд тривав усього близько 20 год., тодi як у промислових умовах процес вщбуваеться впродовж 32 год. Значне зменшення тривалост контрольного дослщу, порiв-няно iз промисловим процесом, пояснюеться iстотно меншими втратами теплоти у довкшля.
Рiзке зб^ьшення ефективностi перетворення на-трiю гшохлориту в кавиацшних полях за присут-ностi органiчних сполук, порiвняно iз каталiтичним термiчним розкладом, можна пояснити радикальним характером процесу. У кавиацшному полi вщбува-еться розклад гшохлорит-юшв (ЕС1-0=205 кДж/моль) за кисневим мехашзмом з видiленням атомарного Оксигену
ОС1- ^ С1-+0, (2)
який пiд час взаемодп з органiчними сполуками спричиняе !х окисну деструкцiю з утворенням фрагменив органiчних сполук у виглядi радикалiв [12]. Частково органiчнi сполуки олефшового ряду (ЕС-С-611 кДж/моль) можуть руйнуватись внасль док кавiтацiйноi деструкцп
СпН2п ^ •СтН2т+^СкН2к (п-Ш+к). (3)
Шд час взаемодп атомарного Оксигену, що володiе неспареним електроном, тобто, за суттю, е радикалом, з органiчними фрагментами радикально! природи ввд-буваеться швидке !х окиснення до стабiльних кшцевих продуктiв
•СШН2т+3шО ^ тСО2+тН2О. (4)
Рис. 5. Зображення област кав^ацм пiд магнiтостриктором за потужностi УЗВ, Вт: а - 8,0; б - 12,5
Зб^ьшення потужноси УЗВ та температури сере-довища однозначно приводять до зменшення тривало-сп процесу взаемодп натрж гiпохлориту зi сполуками
Глибоке окиснення оргашчних сполук до СО2 пiдтверджено, як вщ-мiчено вище, аналiзом реакцiйного середовища на ХСК та вмшт СО2.
7. Висновки
Виконаними дослщженнями взаемодп натрiю гiпохлориту зi сполуками олефiнового ряду С4-С7, якi е компонентами сичних вод олефiнововго ви-робництва, встановлено, що зб^ьшен-ня як температури, так i потужност ультразвукового випромiнювання, спричиняють зростання швидкост процесу внаслiдок його перебiгу за радикальним мехашзмом; зокрема ор-гашчш радикали виникають за раху-нок окисно! та кавiтацiйноi деструкцп олефiнiв. Встановленi кiнетичнi параметри процесу, зокрема, порядок реакцii за натрж гiпохлоритом, що наближуеться до одинищ, зменшення значення температурного коефь цiента та енергп активацii зi збiльшенням температу-
а
ри свщчать, що взаeмодiя NaOCl з олефшами у кавь тацiйних полях вщбуваеться як квазiгетерогенний процес. Здшснення процесу в кавiтацiйних полях дае змогу зменшити тривалiсть процесу та питомi енер-гетичнi витрати на розклад натрж гiпохлориту: що вища потужнiсть ультразвукового випромiнювання
та температура, то меншi значення вказаних показ-никiв процесу.
Отриманi результати дослщжень можуть слугувати пiдставою для розроблення ресурсо- та енергоощадшл технологii комплексного знешкодження гiпохлоритних та олефiнових спчних вод у кавiтацiйних полях.
Лиература
1. Знак, З. О. ^тенсифшащя терм1чного розкладу натрт та кальщю гшохлорипв [Текст] / З. О. Знак, Н. М. Гнати-шин // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2010. - Т. 6, № 6 (48). - С. 40-43. - Режим доступа: http://joumals.uran.ua/eejet/article/view/3345/3146
2. Запольський, А. К. Фiзико-хiмiчшi основи технологи очищення спчних вод [Текст] : пщручник / А. К. Запольський, Н. А. Мшкова-Клименко, I. М Астрелш та ш.; тд заг. ред. А. К. Запольського. - К.: Лiбра, 2000. - 552 с.
3. Frank, A. Miller. Disinfection with Liquid Sodium Hypochlorite: Principles, Methods, and Lessons Learned [Text] / Frank A. Miller // Florida Water Resources Journal. - 2012. - Р. 4-8.
4. Lister, M. W. Decomposition of sodium hypochlorite; the catalyzed reaction [Text] / M. W. Lister // Canadian Journal of Chemistry. - 2011. - Vol. 34, Issue 4. - Р. 479-488. doi: 10.1139/v56-069
5. Church, J. A. Kinetics of the uncatalyzed and Cu(II)-catalyzed decomposition of sodium hypochlorite [Text] / J. A. Church // Industrial & Engineering Chemistry Research. - 1994. - Vol. 33, Issue 2. - Р. 239-245. doi: 10.1021/ie00026a010
6. Kim, K.-W. Manufacture characteristics of metal oxide-hydroxides for the catalytic decomposition of a sodium hypochlorite solution [Text] / K.-W. Kim, E.-H. Lee, D.-Y. Chung, J.-K. Moon, H.-S. Shin, J.-S. Kim, D.-W. Shin // Chemical Engineering Journal. - 2012. - Vol. 200-202. - Р. 52-58. doi: 10.1016/j.cej.2012.06.026
7. Moorhouse, J. Modern Chlor-Alkali Technology [Text] / J. Moorhouse. - Chichester: MPG Books ltd., 2001. - 48 р. doi: 10.1002/9780470999479
8. Feng, Y. Photolesis of aqueous free clorine species (HOCl and OCl-) with 254 nm ultraviolet light [Text] / Y. Feng, D. W. Smith, J. R. Bolton // Journal of Environmental Engineering and Science. - 2007. - Vol. 6, Issue 3. - Р. 277-284. doi: 10.1139/s06-052
9. Бикбулатов, И. Х. Безотходное производство хлоргидринов [Текст] / И. Х. Бикбулатов. - М.: Химия, 2000. - 167 с.
10. Колесников, И. В. Устойчивость реальных растворов гипохлорита натрия [Текст] / И. В. Колесников // Хим. пром. -1991. - № 6. - С. 361-365.
11. Кардашев, Т. А. Физические методы интенсификации процессов химической технологи [Текст] / Т. А. Кардашев. -М.: Химия, 1991. - 208 с.
12. Робертс, Дж. Основы органической химии. Том 2. [Текст] / Дж. Робертс, М. Касерио : пер. с англ.; Изд. 2-е, доп. -М.: Мир, 1978. - 888 с.
