CC BY
9
ПЩСУМОК
Проведет дослщження довели, що жорстка фшсащя стрiчковими шинами не дае можливостi здiйснити чiтку репозицiю фрагмента нижньо! щелепи та вiдновити повнощнний прикус, у той час як зменшення жорсткостi фшсацл, за рахунок розпилу шини на рiвнi лшн перелому, дозволило провести додаткову корекщю положення фраг-ментiв щелепи та отримати задовшьне зютав-лення вщламюв, досягти вiдновлення повноцiн
ного контакту мiж зубами верхньо! та нижньо! щелеп у 60% пацiентiв, проте у 40% пацiентiв досягти задовшьного рiвня репозицн за даною методикою не вдалося.
Таким чином, можна зробити висновок, що метод закршлення зламiв нижньо! щелепи жорсткими назубними шинами потребуе удоско-налення для забезпечення бiльш повного та швидкого вiдновлення прикусу зубiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бернадский Ю.И. Травматология и восстановительная хирургия черепно-челюстно-лицевой области. - М.: Мед. лит., 1999. - 401 с.
2. Куцевляк В.И., Левин Б.В. Лечение переломов нижней челюсти с применением окклюзионной шины-капы // Вестн. стоматологии. - 1998. -№3. - С. 26-28.
3. Тимофеев А.А. Руководство по челюстно-лице-вой хирургии и хирургической стоматологии. - 4-е изд.
перероб. и доп.-К.:ООО «Червона Рута-Турс», 2004 - 1062с.
4. Швырков М.Б., Афанасьев В.В., Стародубцев В.С. Неогнестрельные переломы челюстей: Руководство. - М.: Медицина, 1999. - 336с.
5. A financial analisis of maxillomandibular fixation versus rigid internal fixation for treatment of mandibular fractures / Schmidt B.L., Kearns G., Gordon N., Kaban L.B. // J. Oral. Maxillofac. Surg.- 2000-Vol. 58, N 11.-P. 1206-1210.
♦
УДК: 796.88:796.092.29]-056.26
В.В. Абрамов, А.Ю. Алфьорова, Г.Н. Бойко
ДОСЛ1ДЖЕННЯ САМООЦ1НКИ СПОРТСМЕШВ-ШВАЛ1ДШ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ ПАУЕРЛ1ФТИНГОМ
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра фьзично!реабштацИ,спортивно'1 медицини та валеологп
(зав. - д. мед. н., проф. В.В. Абрамов)
Ключовi слова: спортсмени-irnaMidu, самооцтка, pieeHb досягнень
Key words: sportsmen-invalids, self-appraisal, level of achievements
Резюме. Проведено исследование самооценки спортсменов-инвалидов, занимающихся пауэрлифтингом. Обоснована необходимость изучения индивидуально-психологических особенностей спортсменов-инвалидов. Представлены результаты сравнительного анализа исследований самооценки и уровня претензий спортсменов-инвалидов с нарушениями опорно-двигательного аппарата разной этиологии и с различными уровнями квалификации.
Summary. Research of self-appraisal of sportsmen-invalids engaged in powerlifting was done. The necessity of study of individual-psychological features of sportsmen-invalids is grounded. There are presented the research results of comparative analysis of self-appraisal and level of claims of sportsmen-invalids with violations of locomotor apparatus of different etiology and level of qualification.
Психолопчне супроводження шдготовки хового апарату вимагае облшу шдивщуально-спортсмешв-шваладв з ураженням опорно-ру- психолопчних особливостей спортсмешв.
Теоретичний аналiз проблеми показав, що психологiчним ядром особистостi виступае са-мооцiнка [1, 2]. Вона поеднуе структурнi й про-цесуальш характеристики iндивiда, а також розглядаеться як одна iз ключових психоло-гiчних якостей, що впливае на ефективнють будь-яко! дiяльностi, включаючи й спортивну. Самооцiнка безпосередньо пов'язана з рiвнем досягнень, корелюе iз ситуативною й особис-тiсною тривожнiстю, шшими психологiчними й особистiсними характеристиками [8]. Порушен-ня самооцiнки особистостi вщбуваеться вна-слiдок зовнiшнiх негативних ощнок, а також пiд впливом часто повторюваних випадкiв неуспiху в рiзних видах дiяльностi. Вивчення типових сощально-психолопчних умов навчання й вихо-вання осiб з iнвалiднiстю дало шдстави для припущення щодо домiнування неадекватних самоощнок у спортсменiв-iнвалiдiв, своерiдностi шших iндивiдуально-психологiчних особливос-тей, якi визначають рiвень !х особистiсного й сощального розвитку, здатнiсть до ефективно! самореатзаци в спортi [4].
Актуальнiсть експериментального дослщжен-ня самооцiнки й рiвня досягнення у спортсмешв-iнвалiдiв, що займаються пауерлiфтингом, як iнтегральних показниюв, якi визначають здат-нiсть до усшшно! самореалiзащ! в спортивнiй дiяльностi, зумовлена вiдсутнiстю наукових да-них щодо найбiльш типових iндивiдуально-пси-холопчних особливостей спортсменiв-iнвалiдiв рiзних нозологiчних груп.
Анатз результатiв дослiджень у галузi спортивно! психологи, теорп й практики тдготовки спортсменiв показав, що в доступнш лiтературi вiдсутнi науковi данi, якi характеризують осо-бистюний розвиток спортсменiв-iнвалiдiв, що займаються пауерлiфтингом, його вплив на ефективнiсть змагально! дiяльностi. Зазначене спонукало нас до вивчення результат дослщ-жень спещально! психологи. Сучаснi науковi данi доводять наявнють складних, багато-компонентних взаемозв'язюв мiж формуванням iндивiдуально-психологiчних особливостей ошб з iнвалiднiстю й психофiзичними й сощальними обмеженнями, якi зумовленi характером уражен-ня й комплексом сощально-психолопчних фак-торiв впливу (1.Д. Бех, В.1. Бондар, Т.П. Вю-коватова, В.В. Засенко, Т.1. Петрикова, С.Я. Ру-бiнштейн, О.П. Хохлiна й ш.). Результати чис-ленних ктшко-психолопчних експериментiв указують на своерiднiсть процесу формування особистостi iнвалiдiв iз порушеннями сенсорного, моторного або штелектуального розвитку. Зокрема, iнвалiди iз руховими порушеннями,
найпоширешшими з яких е паралiчi й парези pi3Horo генезу, патологiчнi змiни м'язового тонусу, недорозвинення або ампутаци кiнцiвок, характеризуются широким комплексом специфiчних особливостей тзнавально! дiяльностi, емощйно-вольово! сфери, психiчного й сощального розвитку (Л. О. Бадалян, В. В. Ковальов, В. В. Лебединський, М. В. Рождественська, О. Л. Роменська й ш.). Найбшьш складнi механiзми формування особистостi спостерпаються в осiб iз наслiдками церебральних паралiчiв. Органiчне ушкодження мозку, у переважнш бiльшостi випадкiв, визначае об'еднання рухових порушень з iнтелектуальною й сенсорною недостатнютю. В iнвалiдiв iз наслiдками церебральних паралiчiв порушення рухових функщй з'еднуеться з ано-малiями системних зв'язкiв мiж аналiзаторами й визначае перекручування структури чуттевого шзнання, що негативно позначаеться на !х пси-ичному, фiзичному й сощальному розвитку, визначае своерiднiсть формування особистосп в цiлому.
Отже, розвиток особистосп iнвалiдiв, формування подань про себе, власш здатностi й можливосп, мiсце й роль у багатобiчнiй системi суспiльних вiдносин визначаеться характером взаемоди iз соцiумом, що характеризуемся су-купнiстю специфiчних загальнонозолопчних i iндивiдуально-психологiчних особливостей i^^-вщв. У дослiдженнi ми виходили iз припущення, що одним iз важливих факторiв, якi забез-печують ефективнють тренувально! та змагально! дiяльностi спортсменiв-iнвалiдiв, е спри-ятливий особистюний розвиток. Одним iз його ключових психолопчних компонентiв виступае висока адекватна самоощнка в поеднаннi з оптимальним рiвнем досягнень.
Мета дослiдження - вивчення структури особистосп спортсмешв-шваладв, що займаються пауерлiфтингом, зокрема самоощнки й рiвня досягнень, якi впливають на ефективнiсть тренувально! та змагально! дiяльностi спортсменiв.
Методи та оргашзащя дослiдження: теоре-тичнi - аналiз, синтез, узагальнення й системати-зацiя даних науково! лiтератури; психодiаг-ностичнi - пiлотажнi дослiдження самоощнки й рiвня досягнень за Т.В. Дембо й С.Я. Рубш-штейном (у модифiкацi! А.М. Парафiян) i Бу-дассi, бiографiчнi - вивчення довшьних само-описiв; статистичнi - метод середшх величин, %2 - критерш.
Дослiдження проводилися з 2004 до 2007 року в умовах тренувального процесу, а також тд час чемтонапв i кубкiв Укра!ни з пауер-
лiфтингу у спортсмешв з ураженням опорно-рухового апарату. В експериментальному до-слiдженнi взяли участь 50 спортсмешв i3 пору-шеннями опорно-рухового апарату (2 ЗМС, 10 МСМК, 12 МС, 6 КМС, 20 - масових розрядiв).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Самооцiнку розглядають як ставлення i^^-вiда до себе, що утворюеться поступово, здо-бувае прояв у формi схвалення або несхвалення, ступiнь якого вказуе на впевненють або невпев-ненiсть iндивiда у власнш цiнностi. Гармонiйне об'еднання комушкативного досвiду й досвiду самостшно! дiяльностi е необхiдною умовою розвитку адекватно!, вщносно стiйкоi само-оцiнки. Аналiз психолого-педагогiчноi лггера-тури показав достатню розроблешсть дiагностич-них процедур вивчення самоощнки особистостi, якi традицiйно вщносять до двох груп методiв: прямих i опосередкованих (метод незалежного ощнювання, методика оцiнки й самооцiнки про-тилежних якостей, методики визначення рiвня досягнень та iн.). Для проведення масових психодiагностичних дослiджень самооцiнки та рiвня досягнень ми обрали методику Дембо-Рубiнштейна. Методика Будассi, аналiз само-описiв використовувалися з метою перевiрки вiрогiдностi й уточнення отриманих даних (методом випадково! вибiрки). Дослiдження самоощн-ки спортсменiв iз порушеннями опорно-рухового апарату пiдтвердили припущення щодо домь нування неадекватних самоощнок (рис.1).
□ висока адекватна Ш середня адекватна
□ завищена неадекватна □ низька неадекватна
Рис.1. Самоощнка спортсмeнiв з ураженням опорно-рухового апарату
Так, на несприятливий розвиток особистосп вказують неадекватна завищена самооцiнка (88,11+4,12 бала) i рiвень досягнень (98,7+3,05 бала), зафiксованi у 63,63 % дослщжуваних, що вказуе на особистюну незрiлiсть, нереалiстичне,
некритичне вiдношення до власних можли-востей, невмiння адекватно ощнювати резуль-тати свое! дiяльностi, порiвнювати себе з iншими, низьку здатнють до аналiзу та вико-ристання досвiду iнших атлетiв, лопчного конструктивного розгляду невдач, зауважень i ощ-нок оточуючих. Зазначеш характеристики не тiльки заважають особистому росту спортсмешв, але й стають причиною виникнення конфлiктних ситуацiй мiж суб'ектами спортивно! дiяльностi, лежать в основi бiльшостi технiчних i тактичних прорахунюв, впливають на ефективнiсть зма-гально! дiяльностi.
Надзвичайно несприятливий розвиток особис-тостi 44,80 % обстежених спортсменiв засвiдчуе неадекватна занижена самоощнка (41,33+2,89 бала), що поеднуеться з низьким (29,77%) i середнiм (69,68%) рiвнем досягнень (61,11+4,11 бала). Занижена самоощнка може функщонувати внаслiдок дшсно! особистiсно! непевностi. Ана-лiз даних самоопишв, результатiв анкетування батькiв, тренерiв i педагогiв дав можливiсть визначити природу занижено! неадекватно! самоощнки спортсмешв-шваладв, що сформована шд впливом тягаря особистюних обмежень, зумов-лених характером ураження, скептичного вщно-шення оточення до здатностей i можливостей дитини з iнвалiднiстю, вiдсутностi досвщу усш-шно! самореалiзацi! в нровш дiяльностi зi здо-ровими однол^ками. Занижена „захисна" само-оцiнка може бути наслщком самонавiяноi непев-носп, що виникае шляхом декларування в собi власного невмiння та вщсутносп здiбностей. Зазначений рiзновид низько! самоощнки доз-воляе особi не докладати зусиль у бiльшостi видiв дiяльностi, включаючи й спортивну. Адек-ватну самоощнку (62,51+4,53 бала) мають 30,88 % обстежених, з яких високу (72,5+2,22 бала) мали 27,27 % i середню (53,01+1,89 бала) -3,61 % (рис. 1.). Адекватна самоощнка вказуе на сприятливий характер особистюного розвитку спортсмешв iз порушеннями опорно-рухового апарату.
Проведет дослщження виявили наявнiсть ряду закономiрностей, яю стосуються розподiлу самооцiнок у спортсмешв iз рiзним рiвнем спортивно! квалiфiкацi! (рис.2).
Установлено, що 25 % спортсмешв мають середню та високу адекватну самоощнку (73,32+1,47 бала); завищена неадекватна самоощнка (78,41+4,8 бала) зафшсована в 75 % спортсмешв; низько! неадекватно! самоощнки зафш-совано не було. Найбшьша кшьюсть неадекватних самоощнок зафшсована у спортсмешв масових розрядiв: завищеш неадекватш самооцi-нки характеризують 7,97 % обстежених; 62,33% мають низьку неадекватну самооцiнку (рис. 3).
75,00%
25,00% 0,00%
О адекватна висока Онеадекватна завищена Онеадекватна занижена
Рис.2. Самооцiнка спортсменiв високоТ квалiфiкащí з ураженням опорно-рухового апарату
Результати дослщження пiдтверджують, що сукупшсть психофiзичних i соцiальних обме-жень, пов'язаних з iнвалiднiстю, iстотно гальму-ють i обмежують особистiсний розвиток, сприя-ють формуванню низьких неадекватних самоощ-нок. Отриманi данi доводять достовiрний пози-тивний вплив усшшних занять спортивною дiяльнiстю на особистюний розвиток спорт-сменiв iз порушеннями опорно-рухового апарату. (х2емп. >Х2кр. 0,05; Х2емп.= 247,99; х2кр. 0,05 = 7,82; ступешв волi п-1=3).
29,70%
70,30% V
0 адекватна висока та середня Онеадекватна завищена та занижена
Рис.3. Самоощнка спортсменiв масових розрядiв з ураженням опорно-рухового апарату
Аналiз емпiричних даних дозволив виявити вну-трiшньонозологiчнi та етiологiчнi вщмшносп в рiвнях сформованостi самооцiнок обстежуваних спортсменiв. Зокрема, рiвень розподiлу самоощ-нок спортсменiв з уродженими та надбаними недолшами пiдтверджуе статистично достовiрну рiзницю за дослiджуваними показниками (х емп. >х2кр. 0,05; х2емп.= 72,18; х2кр. 0,05 = 3,84; для ступешв волi п-1=1). У груш спортсмешв з уродженою патологiею адекватну самооцiнку мають 48,14 % обстежуваних, тодi як серед спортсменiв iз надбаними недолiками - 16,56 % (рис. 4).
100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%1
спортсмени з надбаною патологию
спортсмени з уродженою патолопею
Шадеквата самоощнка
|неазскватна самоощнка
Рис. 4. Поршня. и>1шй аналiз самооцiнок спортсменiв з уродженими та надбаними ураженнями опорно-рухового апарату
Неадекватна завищена самоощнка (84+5,21 бала) в поеднанш з надмiрно високим, нереа-лiстичним рiвнем досягнень (98,35+6,28 бала) домшуе серед спортсменiв високого рiвня ква-лiфiкацil з наслiдками церебральних паралiчiв i уроджених аномалiй кшщвок (72,72 %). Для ква-лiфiкованих спортсменiв iз хребтовими травмами найбшьш характерними е адекватнi (64,79 + 7,13 бала), середш й висок самооцiнки (66,66 %).
Домiнування неадекватних занижених само-оцiнок у випробуванш з порушеннями опорно-рухового апарату визначае необхщнють прове-дення додаткових дослщжень iз метою подаль-шого визначення й облiку природи порушень особистiсного розвитку в процесi розробки пси-холого-педагогiчних корекцiйних заходiв i !Х-нього впровадження в навчально-тренувальний процес.
ВИСНОВКИ
1. Результати дослщження показали домiну-вання неадекватних самооцiнок у випробуваних iз порушеннями опорно-рухового апарату. Отри-манi данi доводять, що умови навчання й вихо-вання, упереджене ставлення оточуючих до людей з особливими потребами, вщсутнють реальних умов для !х особистiсно! й суспшьно! самореалiзацi!, повторюванi випадки неуспiху, iншi соцiально-психологiчнi фактори негативно позначаються на особистюному розвитку ш-валiдiв. Передбачено, що несприятливий характер особистюного розвитку спортсмешв-шва-лiдiв, що займаються пауерлiфтингом, може негативно вплинути на ефектившсть навчально-тренувально! та змагально! дiяльностi.
2. З'ясовано, що особистюний розвиток спорт-сменiв з уродженою патолопею вiдрiзняеться бiльш сприятливим характером у порiвняннi з атлетами iз надбаними недолiками. Отриманi данi пояснюемо, по-перше: корекцiйною спря-мованiстю навчання й виховання, яю впро-ваджуються в спецiалiзованих навчальних закладах i сприяють поступовiй соцiальнiй адаптаци й iнтеграцi! в суспiльство шваладв дитинства; подруге: стiйкою сощально! дезадаптацiею, що ви-никла шд впливом кумуляцi! стресових факторiв, пов'язаних iз частковою або повною втратою
дiездатностi внаслiдок травми або захворювання, яю зумовили раптову iнвалидiзацiю спортсмешв iз надбаною патологiею.
3. Результати дослщження тдтвердили взаемозв'язок самооцiнки й рiвня досягнень у структурi особистосп спортсменiв-iнвалiдiв, що займаються пауерлiфтингом. Установлено наяв-нiсть внутрiшньонозологiчних закономiрностей формування самооцiнки й рiвня досягнень спортсмешв iз руховими недолiками вiдповiдно до етюлоги порушення. Порiвняльний аналiз самоощнки спортсменiв рiзного рiвня кваль фшаци дозволив довести, що успiшна спортивна кар'ера сприятливо впливае на особистюний розвиток спортсмешв-шваладв, забезпечуе пози-тивну динамiку !хньо! самооцiнки та рiвня досягнень.
4. Облiк результатiв дослщження самоощнки й рiвня досягнень як факторiв, якi визначають спрямованiсть особистюного розвитку атленв з iнвалiднiстю, дозволить ошташзувати процес пiдготовки спортсменiв з ураженням опорно-рухового апарату. Розробка технологи оргаш-защ! й змюту психологiчного супроводження пiдготовки спортсменiв-iнвалiдiв, що займаються пауерлiфтингом, визначае необхiднiсть подаль-шого вивчення iндивiдуально-психологiчних особливостей особистосп спортсменiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бернс Р. Розвиток Я-концепцп й виховання / Пер. с англ. - М.: Прогрес, 1986. - 420 с.
2. Горянська Г. Б. Психолопчш фактори само-реал1заци професюнал1в високого класу: Автореф. дис. ... д-ра психол. наук. - М., 1997. - 34с.
3. Смшанова Ю., Воронова В. Психолопчш характеристики стильово!' саморегуляцп псих1чних сташв тенюиста // Теор1я 1 методика ф1зичного виховання й спорту. - 2005. - № 4. - С. 80-83.
4. Жваво Г. М. Теоретичш основи й структура оргашзацп психолопчного супроводу п;дготовки спортсмешв-швалщв р1зних нозолог1чних груп // Теор1я 1 методика ф1зичного виховання й спорту. -2006. - № 4. - С. 81-84.
5. Жваво Г. М., Максимова О. М. Медико-психо-
лопчна класифжащя спортсмешв-швалщв р1зних нозологичних груп // Мир медицини 1 бюлогп. - 2005. - № 9. - С. 34-39.
6. Залученова Э. А., Бороздина Л. В. Зв'язок р1в-ня тривожносп з висотою самоощнки й домагань // Нов1 дослщження в психологИ й в1ков1й ф1зюлоги. -1993. - №1. - С. 57-64.
7. Моросанова В. И. Особиспсш аспекти само-регуляцп дов1льно!' активност1 людини // Психол. журн. - 2002. - № 6. - С. 5-18.
8. Шутова С. Э. Психолопчш фактори, що за-безпечують ефектившсть змагально!' д1яльносп баскетболюпв високо! квал1ф1кац11: Автореф. дис. ... канд. наук по ф1зичному вихованню й спорту: (24.00.01) / НУФВСУ. - К., 2000. - 21с.
♦
