CC BY
23
УДК 611.831.39-053.2:616.89-008.485 DOI: 10.22141/2224-0713.6.84.2016.83118
КИРИЛОВА Л.Г., М1РОШНИКОВ о.о.
ДУ «1нститутпедатрИ акушерства i пнекологИНАМН Укра/'ни», м. Ки/в, Укра/на
ДОС^ДЖЕННЯ P03MiPiB МОЗОЛИСТОГО TiAA В ДГТЕЙ 3 РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА
Резюме. Деяк з попередшх до^джень мозолистого тша за допомогою магнтно-резонансног томографа виявили зниження nлощi й розмiрiв мозолистого тиа, а також його окремих дшянок у дтей з розладами аутистичного спектра. Ми використовували базу даних PubMed, Cochrane CENTRAL, Scorpus для пошуку дослiджень розмiрiв мозолистого тыа при аутизмi за допомогою магнтно-резонансног томографа. Отримаш в рiзних до^дженнях результати розр1знялися за наявшстю й регюнарними особливостями зменшення розмiрiв мозолистого тша. Основною метою даного до^дження було визначення значущостi та вираженостi зменшеннярозмiрiв i площi мозолистого тиа та його окремих вiддiлiву дтей з розладами аутистичного спектра. За допомогою магштно-резонансног томографа було проведено вивчення загальног площi мозолистого тша i 5 його вiддiлiв у 23 дтей з розладами аутистичного спектра й 15 здорових дтей у контрольнш груш, як вiдповiдали основнш груш за середтм вжом. Було виявлено зниження площi мозолистого тиа i вах його вiддiлiв в основнт груш.
Ключовг слова: мозолисте тшо, розлади аутистичного спектра, магнтно-резонансна томографiя.
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
На сьогодш розлади аутистичного спектра (РАС) е од-шею з найбтьш актуальных проблем сучасно! нейропеда-трй. Захворюванють на цю патологш за останшми даними становить 2,24 % (1 : 45 дггей) та продовжуе збтьшуватись з кожним роком в уск кранах свиу [1].
РАС — це гетерогенна група захворювань, що мають рiзноманiтну етюлогш, але характеризуються загальними симптомами, яю включають наявнють комушкативних порушень, дефщит сощально! взаемодй та стереотипно! поведшки або iнтересiв [2].
Бшьшють закордонних дослiдникiв вважають, що в основi розладав аутистичного спектра у дтей лежать пору-шення розвитку головного мозку, однак конкретнi мехашз-ми таких порушень залишаються до юнця не з'ясованими. Пошук структурно-морфолопчних змiн головного мозку у пащенлв з РАС за допомогою методiв нейровiзуалiзацií зазвичай був сконцентрованим на оцшщ розмiрiв та об'ему великих швкуль мозку або !х окремих длянок, змiн роз-мiрiв шлуночюв, структур задньо! черепно! ямки, мозочка та його черв'яка, стовбура мозку. Для оцшки структур головного мозку дтей з РАС використовувалися так! ме-тоди нейровiзуалiзацií: структурна магнггао-резонансна томографiя (МРТ), магнiтно-резонансна (МР) морфоме-тр1я, МР-волюметр1я, фрактографiя, дифузiйно-зважена томографiя, МР-спетроскопiя, позитронно-емiсiйна томографiя, функцiональна МРТ тощо [3, 4].
З 1987 року увага дослщниюв прикута до мозолистого тша, то,щ вперше було повщомлено про зниження роз-мiру задн1х дтянок ще! структури мозку в пащенлв з РАС за даними МРТ [5]. У подальшому неодноразово робилися спроби визначити характер змш мозолистого тла (МТ) та його окремих частин у пащенлв з РАС, проте результати були отримаш суперечливь
Мозолисте тiло е одшею iз структур мозку, яка, за даними дослщжень, часто вражаеться в дггей з РАС. Характер клМчних проявiв РАС дозволяе припусти-ти, що в !х основi може лежати порушення мiжпiвкуль-но! взаемодй, що привертае до мозолистого тша осо-бливу увагу [6, 7]. Крiм того, вiдомо, що в дггей з РАС спостертаються змiни в розмiрах та об'емi як головного мозку в цтому, так i його окремих дшянок, зокрема лобних, скроневих або потиличних вщдшв великих пiвкуль [4, 6, 7].
Адреса для листування з авторами: Кирилова Людмила Григор1вна
ДУ «1нститут педаатри, акушерства i пнекологи НАМН Украши», вщдшення психоневрологи для датей з перинатальною патолопею та орфанними захворюваннями, вул. Платона Майбороди (Манушьського), м. Киш, 04050, Украша E-mail: [email protected]
© Кирилова Л.Г., Мiрошников О.О., 2016 © «М1жнародний неврологiчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Особливiстю будови мозолистого тла е те, що воно мстить проекцшш волокна в!д ycix дтянок головного мозку, як! мають втповщне представництво в рiзних зонах МТ. Структура волокон, що перетинають мозолисте тло, в!до-бражае топографш кори мозку. Загалом аксони з передшх дтянок мозку розташовуються в передни вщдтах мозолистого тла, i навпаки [8]. Отже, дослтження структури мозолистого тла, дозволяе вивчити регюнарш особливосп кори великих твкуль мозку, а його стан може вщображати патологш вщповщних дтянок твкуль мозку [8].
У вичизнянш лиератур! публшаци, присвячеш проблем! патологй' МТ, вперше з'явилися у 2004 р. Зокрема, автори зверталися до проблеми розвитку ептептичних нападав у дггей з вродженою вадою розвитку ЦНС — дис-генез!ею мозолистого тла [9].
На думку А.С. Петрухша, ураження або порушення нормального розвитку МТ на раннгх етапах онтогенезу призводить до атипового формування функцюнально! спещал!заци твкуль мозку та !х диспропорцшного розвитку, що в результат! викликае зниження когштивних навичок дитини, порушення розвитку мовленневих, со-матосенсорних та сошальних функцш [10].
М.С. Ковязша зазначае, що патологш МТ та пов'язаш з цим змши м!жтвкульних вщношень е одним !з найваж-ливших патогенетичних мехашзм!в псимчних розлад!в. Складна та р!зномаштна психопатолопчна симптоматика кожного патента повинна анал!зуватися з огляду на стан уражених дтянок мозку (зон МТ або твкуль) та функщ-ональний стан штактних дтянок мозку [11].
Мозолисте тло (Corpus callosum) являе собою плоский пучок нервових волокон, розташований у глибиш мозку вздовж поздовжньо! щтини, що сполучае праву та л!ву ткул! великого мозку. МТ е найбтьшим скупченням бто! речовини в мозку, а також найбтьшою комюурою, що забезпечуе з'еднання швкуль мозку. МТ складаеться з 200—250 млн контралатеральних проекцшних аксошв.
Анатом!чно МТ подляють на переднш вщдш — коль но (genu), найбтьша передня частина якого називаеться дзьоб, або иль (rostrum), середнш вщдш — тто (truncus) та заднш вщдш — валик (splenium), який продовжуеться в к1нцеву пластинку (lamina terminalis). У тш МТ видляють також ростральне тло, передньосередне тло, задньосеред-не тто та перешийок [9, 12, 13].
Для дослщжень структури МТ методами нейровь зуал!зацп була запропонована схема подшу МТ на 7
вщдшв, яка на сьогодш залишаеться актуальною та мае в науковш лиератур! назву «схема Вггелсона» (рис. 1) [14].
Волокна у МТ проходять головним чином в поперечному напрямку, пов'язуючи симетричш мюця протилежних твкуль, але деяк1 волокна зв'язують також несиметричш мюця протилежних твкуль, наприклад лобш дтянки з пм'яними або потиличними, або р!зш дтянки одше! швкул! (так зван! асошативш волокна). Хоча мозолисте тто можна розглядати як один великий пучок нервових волокон, що з'еднуе дв! швкул^ у ньому можна видтити основш шляхи:
— колшо: forceps anterior (minor) — з'еднуе латераль-ш та мед!альш поверхш лобних дтянок, у тому чист! префронтальш дтянки кори;
— дзьоб (rostrum) — волокна, що з'еднують каудальш префронтальш дтянки та нижш премоторш зони;
— тто: волокна прямують через corona radiata до по-верхонь твкуль мозку, з'еднуючи моторш дтянки кори, соматосенсорш та задньотам'яш зони;
— тто та валик: tapetum — простягаеться вздовж б!ч-них поверхонь потиличних та скроневих втдшв б!чних шлуночыв, волокна прямують до скроневих дтянок, у тому числ! з'еднують моторш зони кори та додатков! моторш центри, зокрема центри Брока;
— валик: forceps posteriorr (major) — з'еднуе поти-личш дтянки, забезпечуе передачу соматосенсорно! шформаци м!ж двома пм'яними частками та зоровими центрами в потиличних частках [8, 13, 15].
Отже, мозолисте тто е важливою структурою головного мозку, що забезпечуе зв'язок м!ж великими тв-кулями мозку. На сьогодш остаточно не з'ясовано, чи мають дгти з РАС патолопчш змши МТ та яким е характер цих зм!н.
Огляд лператури
Першим етапом нашо! роботи був анал!з в!домих на сьогодш дослщжень розм!р!в та об'ему мозолистого тта в пашенпв з РАС за допомогою метод!в нейров!зу-ал!заци. Ми проводили пошук по базах даних PubMed, Cochrane CENTRAL, Scorpus за ключовими словами «мозолисте тто», «аутизм», «розлади аутистичного спектра». Також пошук проводився серед б!блюграф!ч-них посилань у релевантних статях.
Результати пошуку наводимо в табл. 1.
Таблиця 1. Результати досл1джень розм1р1в мозолистого тла у пац1ент1в з розладами аутистичного спектра
PÍK Автори Журнал Вибiрка (ктьюсть пащенлв, стать, середшй вш) в основнш та контрольних групах Результати дослщження
1 2 3 4 5
1987 Gaffney et al. Br. J. Psychiatry. 151: 831-833 13 РАС, 13 Ч, 11,3 року; 35 К, 21 Ч, 12 роюв i МТ (0,5 T МРТ)
1995 Egaas et al. Arch. Neurol. 52: 794-801 51 РАС, 45 Ч, 15,5 року; 51 К (5 вiддiлiв МТ) i МТ (особливо задых вщц^в)
1995 Saitoh et al. Neurology. 45: 317-324 33 РАС; 30 Ч; 13,8 року; 23 К, 19 Ч, 13,3 року (5 вщд^в МТ) i заднх вщц^в МТ
Заюнчення табл. 1
1 2 3 4 5
1997 Piven et al. Am. J. Psychiatry. 154: 1051-1056 35 РАС, 26 Ч, 18 роюв; 36 К, 20 Ч; 20,2 року (3 вщдти МТ) i тта та задых вщд^в МТ
1999 Manes et al. J. Neuropsychiatry Clin. Neurosci. 11: 47-477 27 РАС (розумово вдсталих), 22 Ч, 4,6 року; 17 К, 11 Ч, 4,5 року i МТ переважно в дтянках тта
2000 Harden et al. Neurology. 55: 1033-1036 22 РАС, 22 Ч, 22,4 року; 22 К, 22 Ч, 22,4 року (7 вщд^в МТ) i переднх вщд^в МТ (рострум + ко-лЫо); i об'ему всього Мт
2000 Elia et al. Journal of Child Neurology. 15: 504-508 22 РАС (розумово вдсталих); 22 Ч, 10,9 року; 11 К, 11 Ч, 10,9 року Суттевих вщмЫностей не виявлено (0,5 Т МРТ товщина зр1з1в 5 мм)
2004 Herbert at al. Annals of Neurology. 55: 530-540 35 РАС, 13 Ч, 9,0 року; 21 - за-тримка мовлення, 14 Ч, 8,2 року; 29 К, 14 Ч, 9,0 року ВдмЫност в серецньому об'емi у рiзних групах не виявлен (МР-волюметрiя бто'| речовини)
2004 Chung et al. Neuroimage. Sep; 23(1): 242-51 16 РАС, 12 К i об'ему бтоУ речовини МТ у ди лянках колЫа, валика та рострума ^D-вокселына морфометрiя)
2005 Waiter et al. Neuroimage. Jan 15; 24(2): 455-61 15 РАС, 16 К i об'ему МТ переважно передныо'|' частини валика та перешийка
2005 Rice et al. J. Child Neurol. 20: 34-41 12 РАС, 12 Ч, 12,42 року; 8 К, 8 Ч, 12,5 року Немае вщмЫностей у площi сантального зрiзу МТ (па^енти з РАС та макроцефалiею)
2006 Boger-Megiddo I. et al. Journal of Autism and Developmental Disorders. 36: 733-739 45 РАС, 3,5 Ч, 14 дтей iз затримкою розвитку, 26 К Немае вщмЫностей у загалыному об'емi МТ i об'ем передых, пере-дныомедiалыних та заднх вщц^в МТ у грут з РАС
2006 Vidal et al. Biological Psychiatry; 60: 218-225 24 РАС, 24 Ч, 10,0 року; 26 К, 26 Ч, 11,0 року i валика i колЫа (3D-морфометрiя, 3,0 Т МРТ)
2007 Alexander et al. Neuroimage;34: 61-73. 43 РАС, 16,2 Ч; 34 К i фракцмноУ аызотропм, Î середныоУ i радiалыноï дифузм МТ (дифузмно-зважена томографiя)
2007 Just et al. Cereb Cortex. Apr; 17(4): 951-961 18 РАС, 27,1 року; 18 К, 24,5 року (7 вдц^в МТ) i об'ему колЫа та валика МТ
2009 Hardan et al. Psychiatry Res. Oct 30; 174(1): 57-61 22 РАС, 22 Ч, 8,1-12,7 року; 23 К, 22 Ч (7 вщд^в МТ) i об'ему МТ i валика, передых вщди лiв тта (МР морфометрiя, 1,5 Т МРТ)
2009 Keary et al. J. Autism Dev. Disord. Jun; 39(6): 834-841. 32 РАС, 29 Ч; 8-45 роюв; 34 К, 9-43 роки i об'ему МТ переважно передых вд-д^в (7 вщд^в МТ)
2009 Freitag et al. Biol. Psychiatry. Aug 15; 66(4): 316-9 15 РАС, 15 К i площi МТ переважно у патента з низыким Ытелектом
2010 Tepest et al. Psychiatry Res. Jul 30; 183(1): 38-43 29 РАС, 29 К В^мЫностей у розмiрах МТ та його частин не виявлено (па^енти з висо-кофункцюналыним аутизмом)
2011 Casanova et al. Autism. Mar; 15(2): 22338 17 РАС, 14 Ч, 16,5-53 роки; 17 К i вах вщд^в МТ
2012 Frazier et al. J.Autism Dev Disord. Nov; 42(11): 2312-2322 23 РАС, 22 Ч, 7-13 роюв, 27 К, 27 Ч i об'ему МТ однак не було подалы-шого зменшення об'ему МТ протягом 3 роюв спостереження
2012 Prigge et al. Res Autism Spectr Disord. 2013; 7(2): 221-234 68 РАС, 68 Ч, 3-36 роюв, 47 К, 47 Ч i загалыно'| площi МТ перешийка та валика (3,0 Т 7 вщд^в МТ)
2015 Nordah et al. Mol Autism. May 13; 6: 26 139 РАС, 112 Ч, дошюльного в^, 82 К, 53 Ч i дтянок, поеднаних з верхыми валами лобно'| кори, у Ч та Ж; i дтянок, пов'язаних з орбггофронталыною корою, у Ч, та з передныо'| лобною корою — у М. Î середныо'|, ашалыно'|' дифузм в Ч та i радiалыноï дифузм у Ч та Ж (дифузмно-зважена трактогра-фiя)
Примтки: РАС — ктьюсть обстежених удослдженн пац1ент1в з РАС, К — ктьюсть пац1ент1в у контрольн1й rpyni, Ч — пац'!енти чолов1чо/ стат'1; Ж — пац1енти жночо/ стат'1; I — зменшення; 1 — збльшення
Переважна кiлькiсть проаналiзованих дослiджень виявила зменшення загального об'ему чи розмiрiв мозолистого тiла або його окремих частин у пащентав з РАС. У бтьшосл дослiджень повщомляеться про зменшення загально! площi саптальних зрiзiв МТ [16—20], а також зменшення розмiрiв або об'емiв переважно заднiх вщ-дiлiв МТ [16, 19-25].
У певнш кiлькостi дослщжень також було виявлено зменшення передшх вiддiлiв МТ [17, 21, 23-27], а також тта МТ [18, 19]. При обстеження методом дифу-зшно-зважено! томографп було виявлено зменшення фракцшно! ашзотропи, збiльшення середньо! дифузи й радiально! дифузи МТ, а також зменшення середньо! й акшально! дифузи МТ у пащентав жшочо! статi з РАС [28, 29]. У той же час деяю дослщники не виявили суттевих вiдмiнностей у розмiрах чи об'емi МТ мiж пацiентами з РАС та здоровими особами [30-32].
Frazier (2009) провiв метааналiз iснуючих дослщжень розмiрiв МТ у пацiентiв з РАС. Аналiз результатiв, отри-маних у попередшх дослiдженнях МР-зображень 253 пашентав з РАС (середнiй вш 14,58 року) та 250 здорових пщдослщних, показав зменшення загального об'ему МТ, а також ушх окремих вщдшв МТ. Найбiльш виражене зменшення спостерпалося в дiлянцi 3 (згщно зi схемою Вiтелсона) — ростральному вщдш тiла, що пов'язаний з додатковими вщдщами моторно! кори [33].
Автори дослщжень пропонують переважно двi гiпотези, що пояснюють зниження об'ему задшх вщдь лiв МТ. Перша гшотеза пов'язана з ранiше виявленим у дослщженш збiльшенням об'ему пм'яних дiлянок
[34]. Автори вважають, що мiсцевi iпсилатеральнi зв'язки з корою пм'яних дiлянок можуть витiсняти бшьш вщдалеш контралатеральнi зв'язки. Альтернативною е думка про збшьшення об'ему нейрошв кори або ненейронально! тканини, яы не вщдають сво! аксони до МТ. Також як причини розглядаються гiпоплазiя або атрофiя, переважно в дией з розумовою вщсталютю [18].
Також не було неочшуваним зменшення переднiх вiддiлiв МТ з огляду на попередньо отриманi результати. Було виявлено затримку розвитку префронтально! кори
[35], що мае зв'язки з передшми вiддiлами МТ.
Зменшення площi колiна, перешийка та валика
в дией старшого вiку та дорослих виявлене в дво-рiчному лонгiтюдному дослiдженнi [18]. Зменшення перешийка також виявлене в дослщженш Pridge й а1. [18]. Через перешийок МТ проходять волокна, що з'еднують верхш скроневi та тiм'янi дтянки пiвкуль [14, 38], тобто вщддли мозку, якi часто бувають ураже-ними при РАС [39].
Матерiали та методи
Завданням нашо! роботи було визначити характер змiн МТ у дiтей з РАС та порiвняти отриманi результати з даними контрольно! групи. З огляду на часте виявлення зменшення розмiрiв МТ у дггей з РАС у попередшх дослщженнях виявлення змш МТ може по-тенцшно бути маркером ранньо! дiагностики РАС або прогностичним фактором ризику розвитку РАС у дггей
Рисунок 1. Схема подлу мозолистого тла за Witelson
Примтки: А — переднй вддл; В — тло, В — заднй в'1дд'1л; 1 — дзьоб, або кль; 2 — колно; 3 — ростральне тло; 4 — передньосередне тло; 5 — задньосередне тло; 6 — першийок; 7 — валик.
групи ризику. Рання дiагностика РАС у дией дозволяе своечасно розпочати лкувально-реабшггацшш заходи та запобпти розвитку в подальшому тяжко! швалщи-зацп дитини.
Метою роботи було визначити числовi характеристики МТ та його окремих вщдшв у пашенпв з РАС та порiвняти отримаш даш з показниками контрольно! групи.
У дослщженш використовувалися саптальш зображення головного мозку, отримаш за допомогою магштно-резонансно! томографп (1,5 Т). Обстеження проводилися на томографi Philips Achieva (1,5 T, 16 каналiв). За допомогою програми Multivox Dicom Viever (версiя 5.5) вивчалися серединнi сагiтальнi зрiзи головного мозку, отримаш за допомогою магштно-резонансно! томографп при правильному укладанш. Методика визначення параметрiв МТ розроблена на основi генуючих способiв визначення розмiрiв [19, 40]. Вимiрювались таы параметри МТ (рис. 2):
1) товщина колiна мозолистого тiла (ТКМТ) — вщ-стань мiж передньою й задньою точками колiна мозолистого тта;
2) товщина переднього вщдщу тiла мозолистого тiла (ТПВМТ) — вщстань мiж верхньою й нижньою точками середини передньо! третини тта МТ;
3) товщина середнього вщдшу мозолистого тiла (ТСВМТ) — вщстань мiж верхньою й нижньою точками середини середньо! третини тта МТ;
4) товщина заднього вщдшу мозолистого тша (ТЗВМТ) — вщстань мiж верхньою й нижньою точками середини задньо! третини тта МТ;
5) товщина валика мозолистого тiла (ТВМТ) — вгд-стань мГж передньою й задньою точками валика мозолистого тгла;
6) довжина мозолистого тта (ДМТ) — вiдстань мГж передньою й задньою точками мозолистого тгла;
7) висота мозолистого тгла (ВМТ) — вiдстань мГж прямою, що з'еднуе нижш точки колша г валика мозолистого тгла, Г верхньою точкою мозолистого тта;
8) передня глибина залягання мозолистого тта (ПГЗМТ) — вгдстань мГж передньою точкою колша мозолистого тша й передньою точкою головного мозку;
9) верхня глибина залягання мозолистого тша (ВГЗМТ) — вгдстань мГж верхньою точкою мозолистого тта й верхньою точкою головного мозку;
10) задня глибина залягання мозолистого тша (ЗГЗМТ) — вгдстань мГж задньою точкою колша мозолистого тгла й задньою точкою головного мозку;
11) площа колша мозолистого тта (ПКМТ);
12) площа переднього вщдту тта мозолистого тгла (ППВМТ);
13) площа середнього вщдту тта мозолистого тгла (ПСВМТ);
14) площа заднього вщдту тта мозолистого тша (ПЗОМТ);
15) площа тта мозолистого тгла (ПТМТ);
16) площа валика мозолистого тгла (ПВМТ);
17) загальна площа мозолистого тгла (ПМТ).
Запропонована методика дозволяе отримати кгль-
ысш характеристики анатомГчно! будови МТ, товщину та площу його вгддшв. Показники глибини залягання МТ можуть також вказувати на вщносш розмГри вгдпо-вгдних вщдшв мозку. Перевагою методики е можливють прижиттево! оцшки МТ у дггей з РАС. У вщомш нам лггературГ не наведено жодного протоколу дослщження розмГрГв мозолистого тта при обстеженш головного мозку методом МРТ.
Усього обстежено 38 дггей вГком вгд 1,3 до 6 роив (середнш вГк 3,98 ± 1,70 року). В основнш груп було 23 дитини з РАС — 10 хлопчикгв та 13 дГвчаток (середнш вГк 2,93 ± 1,28 року), серед них ешлептичш напади вщшча-лися в 6 дггей, у 2 дггей — туберозний склероз, по 1 ди-тиш мали синдроми Ретта та КорнелГ! де Ланге. Уш дти вГдповгдали критерГям РАС зггдно з МКХ-10 та Б8М-4. У контрольнГй групГ обстежено 15 дггей — 7 хлопчикгв та 8 дГвчаток (середнГй вГк 4,28 ± 1,10 року). Статистична
Рисунок 2. Вим1рювання параметр'в МТ за допомогою саптальних МР-зр1з1в
обробка отриманих результатiв проводилась з вико-ристання комп'ютерно! програми SPSS (верая 17) за допомогою t-критерш Стьюдента та коефiцieнта лшшно! кореляцн Пiрсона.
Результати вимiрювань наведенi в табл. 2.
Отже, отримаш результати свщчать про статистич-но вiрогiдне зменшення товщини колiна, переднього, середнього та заднього вщдшв тiла та валика МТ, до-вжини МТ, а також площi сагiтального зрiзу всiх вщ-дiлiв МТ (p < 0,01) в основнiй груш. У той же час ста-тистично вiрогiдних вiдмiнностей у висот МТ у двох групах виявлено не було (р > 0,05). Також показники верхньо! та задньо! глибини залягання МТ у контр-ольнiй групi були вiрогiдно вищими (p < 0,01), що свщчить про вiдносне зменшення тiм'яних i потилич-них вщдшв пiвкуль у груш пащенпв з РАС. Не було виявлено вiрогiдних вiдмiнностей у величин пере-дньо! глибини залягання МТ у двох групах, що може свщчити про штактшсть або вщносне збiльшення лобних дiлянок великих швкуль у дiтей з РАС.
За результатами розрахунку кореляцшних зв'язив було встановлено наявнiсть позитивного зв'язку мiж показниками товщини та площi коль на (0,757), передньо!, середньо! (0,793) та задньо! (0,713) частин тша МТ. У той же час зв'язку мiж товщиною та площею задньо! частини тiла (0,423) та валика (0,188) МТ виявлено не було. Встановлено позитивний зв'язок мiж довжиною МТ та його загальною площею (0,742), але не висотою МТ та площею (0,356). Не було також виявлено зв'язку мiж площею колша МТ та передньою глибиною його
залягання (0,333), площею тша МТ та верхньою глибиною його залягання (0,329), площею валика МТ та задньою глибиною його залягання.
Висновки
Нами було проведено аналiз юнуючих на сьогодш публшацш, присвячених дослщженню розмiрiв МТ у пащентав з РАС. Отримаш рiзними авторами данi були неоднозначними, часто суперечливими та не дозволили остаточно виршити проблему змш МТ при данiй патологи. Значною проблемою даних дослiджень була неодно-рiднiсть дослiджуваних вибiрок за вшэм, статтю, рiвнем iнтелекту, наявнютю супутньо! неврологiчноi патолог!!, а також використання в рiзних дослiдженнях магштно-резонансних томографiв з рiзною шдукщею магнiтного поля (вщ 0,5 до 3 Тесла), незначш розмiри вибiрок.
Отриманi нами в процесi власного дослщження результати свiдчать про зменшення площi МТ та його окремих вщдшв, а також товщини ушх вщдшв МТ у дiтей з РАС. Отримаш результати пщтверджують даш закордонних дослiджень та дозволяють припустити, що зменшення розмiрiв МТ е загальним для усiх пацiентiв з РАС. Показник довжини МТ мае високий рiвень ко-реляцй iз загальною площею МТ, тому може бути одним з вiрогiдних показниыв зменшення МТ у дiтей з РАС. Виявлеш спiввiдношення можуть бути застосоваш для дiагностики РАС у дггей раннього вiку та прогнозування розвитку РАС у дггей групи ризику.
Обмеженнями проведеного дослщження, на нашу думку, е: мала кшьысть вибiрки, неоднорiднiсть вибiрки за статтю та дiагнозами, значна вiдмiннiсть у середньо-
Основна група Контрольна група
Показник Середшй показник Стандартне вщхилення Стандартна похибка Середшй показник Стандартне вщхилення Стандартна похибка ТЕмп
ТКМТ (мм) 7,95 2,98 0,62 11,37 2,61 0,67 3,6
ТПВМТ (мм) 4,57 1,6 0,33 6,22 1,32 0,34 3,3
ТСВМТ (мм) 4,59 0,83 0,17 5,72 1,01 0,26 3,7
ТЗОМТ (мм) 3,95 0,87 0,18 5,47 1,35 0,34 4,2
ТВМТ (мм) 7,27 1,95 0,40 10,16 1,52 0,39 4,8
ДМТ (мм) 60,33 7,86 1,63 67,58 4,93 1,27 3,2
ВМТ (мм) 25,11 4,62 0,96 25,67 6,29 1,62 0,3
ПГЗМТ (мм) 35,51 5,53 1,15 37,45 2,40 0,62 1,3
ВГЗМТ (мм) 31,91 8,50 1,77 39,91 3,13 0,81 3,5
ЗГЗМТ (мм) 43,16 7,55 1,57 50,80 4,79 1,23 3,5
ПКМТ (мм2) 73,93 32,26 6,72 113,12 32,26 8,33 3,7
ППВМТ (мм2) 78,12 24,33 5,07 113,51 27,32 7,05 4,2
ПСВМТ (мм2) 71,78 19,70 4,10 102,04 25,07 6,47 4,2
ПЗОМТ (мм2) 64,95 23,17 4,83 97,92 25,07 6,47 4,2
ПТМТ (мм2) 214,86 55,54 11,58 313,47 66,14 17,07 5,0
ПВМТ (мм2) 75,77 33,68 7,02 124,09 23,07 5,95 4,9
ПМТ (мм2) 364,57 108,28 22,57 550,70 96,07 24,80 5,4
Таблиця 2. Результати вимiрювання показниюв мозолистого тла в основн1й та контрольн1й групах
му вщ дiтей основно! та контрольно! груп, визначення лише кiлькiсних параметрiв МТ без урахування об'ему вщповщних дтянок МТ та пiвкуль мозку. Для подальшо-го дослщження необхщне застосування допомiжних ме-тодiв дослщження, що дають iнформацiю щодо яысних змiн МТ, таких як МР-волюметрiя, дифузiйно-зважена томографiя, трактографiя, викликанi потенщали.
Список лператури
1. Zablotsky et al. Estimated Prevalence of Autism and Other Developmental Disabilities Following Questionnaire Changes in the 2014 National Health Interview Survey. National Health Statistics Reports. Number 87n November 13, 2015.
2. American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. — 4th Edition. — Text Revision (DSM-IV-TR). — Washington, DC: American Psychiatric Publishing, 2000
3. Anagnostou E, Taylor M. Review of neuroimaging in autism spectrum disorders: what have we learned and where we go from here // Mol. Autism. — 2011 Apr 18. — 2(1). — 4.
4. Stanfield A. et al. Towards a neuroanatomy of autism: a systematic review and meta-analysis of structural magnetic resonance imaging studies // Eur. Psychiatry. — 2008. — 23(4). — 289-99.
5. Gaffney G. et al. Midsagittal magnetic resonance imaging of autism // Br. J. Psychiatry. — 1987. — 151. — 831-833.
6. Saskia J., Palmen M. Structural Brain Abnormalities in Autism: Neuroimaging and Neuropathology Studies. — Utrecht University Repository, 2005.
7. Hardan A. et al. A preliminary longitudinal magnetic resonance imaging study of brain volume and cortical thickness in autism // Biol. Psychiatry. — 2009. — 66(4). — 320-6.
8. Giedd J. et al. Quantitative morphology of the corpus callosum in attention deficit hyperactivity disorder // Am. J. Psychiatry. — 1994. — 151. — 665-669.
9. Зозуля 1.С. Дисгенезiя мозолистого тыа. Особливостi клiнiчного перебiгу епiлепсii у dimeU / 1.С. Зозуля, T.I. Стеценко, C.I. Лазарь// Укр. мед. часопис. — 2004. — № 6. — С. 22-24.
10. Петрухин A.C. Дисгенезия мозолистого тела и нарушение межполушарного взаимодействия/A.C. Петрухин, Л.В. Калинина, М.А. Величко, М.С. Ковязина //Журн. неврологии и психиатрии. — 1999. — № 3. — С. 56-60.
11. Ковязина М.С. Мозолистое тело и психические заболевания / М.С. Ковязина // Вопросы психологии. — 2012. — № 1. — С. 141-153.
12. Georgy B. et al. MR imaging of the corpus callosum // AJR Am. J. Roentgenol. — 1993 May. — 160(5). — 949-55.
13. Caminiti R. et al. Evolution amplified processing with temporally dispersed slow neuronal connectivity in primates // Proceedings of the National Academy of Sciences. — 2009. — 106 (46).
14. Witelson S.F. Hand and sex differences in the isthmus and genu of the human corpus callosum // Brain. — 1989. — 112. — 799-835.
15. Hofer S, Frahm J. Topography of the human corpus callosum revisited — сomprehensive fiber tractography using diffusion tensor magnetic resonance imaging//Neurolmage. — 2006. — 32(3). — 989-94.
16. Egaas B. et al. Reduced size of corpus callosum in autism //Arch. Neurol. — 1995Aug. — 52(8). — 794-801.
17. Hardan A. et al. Corpus callosum size in autism //Neurology. — 2000 Oct 10. — 55(7). — 1033-6.
18. Manes F. et al. An MRI study of the corpus callosum and cerebellum in mentally retarded autistic individuals// The Journal of Neuropsychiatry and Clinical Neurosciences. — 1999. — 11. — 470-474.
19. Piven J. et al. An MRI study of the corpus callosum in autism //American Journal of Psychiatry. — 1997. — 154(8). — 1051-1056.
20. Saitoh O. et al. Cross-sectional area of the posterior hippocampus in autistic patients with cerebellar and corpus callosum abnormalities // Neurology. — 1995. — 45. — 317-324.
21. Chung M. et al. Less white matter concentration in autism: 2D voxel-based morphometry // Neurolmage. — 2004. — 23. — 242-251.
22. Waiter G. et al. Structural white matter deficits in high-functioning individuals with autistic spectrum disorder: a voxel-based investigation //Neuroimage. — 2005. — 24(2). — 455-461.
23. Boger-Megiddo I. et al. Corpus callosum morphometrics in young children with autism spectrum disorder // Journal of Autism and Developmental Disorders. — 2006. — 36. —733739.
24. Just M. et al. Functional and anatomical cortical un-derconnectivity in autism: evidence from an FMRI study of an executive function task and corpus callosum morphometry // Cerebral Cortex. — 2007. — 17(4). — 951-961.
25. Vidal C. et al. Mapping corpus callosum deficits in autism: An index of aberrant cortical connectivity // Biological Psychiatry. — 2006. — 60. — 218-225.
26. Keary C. et al. Corpus callosum volume and neuro-cognition in autism // Journal of Autism and Developmental Disorders. — 2009. — 39(6). — 834-841.
27. Antonio Y. Hardan et al. Corpus Callosum Volume in Children with Autism // Psychiatry Res. — 2009 Oct 30. — 174(1). — 57-61.
28. Alexander A et al. Diffusion tensor imaging of the corpus callosum in Autism // Neurolmage. — 2007 Jan 1. — 34(1). — 61-73.
29. Nordahl C. et al. Sex differences in the corpus callosum in preschool-aged children with autism spectrum disorder//Mol. Autism. — 2015 May 13. — 6. — 26.
30. Herbert M. et al. Localization of white matter volume increase in autism and developmental language disorder//Ann. Neurol. — 2004 Apr. — 55(4). — 530-40.
31. Elia M. et al. Clinical correlates of brain morphometric features of subjects with low-functioning autistic disorder // Journal of Child Neurology. — 2000. — 15. — 504-508.
32. Rice S. et al. Macrocephaly, corpus callosum morphology, and autism // Journal of Child Neurology. — 2005. — 20. — 34-41.
33. Frazier T., Hardan A.Y. A meta-analysis of the corpus callosum in autism // Biol. Psychiatry. — 2009 Nov 15. — 66(10). — 935-41.
34. Piven J. et al. Regional brain enlargement in autism: a magnetic resonance imaging study // J. Am. Acad. Child Adolesc. Psychiatry. — 1996 Apr. — 35(4). — 530-6.
35. Zilbovicius M. et al. Delayed maturation of the frontal cortex in childhood autism //Am. J. Psychiatry. — 1995Feb. — 152(2). — 248-52.
36. Frazier T. et al. A Two-Year Longitudinal MRI Study of the Corpus Callosum in Autism // J. Autism Dev. Disord. — 2012 Nov. — 42(11). — 2312-2322.
37. Prigge M. et al. Corpus Callosum Area in Children and Adults with Autism //Res. Autism Spectr. Disord. — 2013. — 7(2). — 221-234.
38. Pannek K. et al. An automated strategy for the delineation and parcellation of commissural pathways suitable for clinical
populations utilising high angular resolution diffusion imaging tractography // NeuroImage. — 2010. — 50. — 1044-1053.
39. Hoeft F. al. Neuroanatomical differences in toddler boys with fragile Х syndrome and idiopathic autism // Arch. Gen. Psychiatry. — 2011. — 68. — 295-305.
40. Бирюков А.Н. Способ прижизненного определения размеров мозолистого тела / А.Н. Бирюков // Патент на изобретение № 2396907. Приоритет от 18.02.2008 г.
Отримано 29.06.16 ■
Кирилова Л.Г., Мирошников A.A.
ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины», г. Киев, Украина
ИССЛЕДОВАНИЕ РАЗМЕРОВ МОЗОЛИСТОГО ТЕЛА У ДЕТЕЙ С РАССТРОЙСТВАМИ АУТИСТИЧЕСКОГО СПЕКТРА
Резюме. Некоторые из предыдущих исследований мозолистого тела с помощью магнитно-резонансной томографии выявили снижение площади и размеров мозолистого тела, а также его
отдельных участков у детей с расстройствами аутистического спектра. Мы использовали базу данных PubMed, Cochrane CENTRAL, Scorpus для поиска исследований размеров мозолистого тела при аутизме с помощью магнитно-резонансной томографии. Полученные в различных исследованиях результаты различались по наличию и регионарным особенностям уменьшения размеров мозолистого тела. Основной целью данного исследования было определение значимости и выра-
женности уменьшения размеров и площади мозолистого тела и его отдельных отделов у детей с расстройствами аутистического спектра. С помощью магнитно-резонансной томографии было проведено изучение общей площади мозолистого тела и его 5 отделов у 23 детей с расстройствами аутистического спектра и 15 здоровых детей в контрольной группе, которые соответствовали основной группе по среднему возрасту. Было выявлено снижение площади мозолистого тела и всех его отделов в основной группе.
Ключевые слова: мозолистое тело, расстройства аутистического спектра, магнитно-резонансная томография.
Kirillova L.G., MiroshnykovA.A.
State Institution «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
STUDY OF CORPUS CALLOSUM SIZE IN CHILDREN WITH AUTISM SPECTRUM DISORDERS
Summary. Some previous studies of the corpus callosum using magnetic resonance imaging revealed reduction in the area and size of the corpus callosum, as well as its individual sections in children with autism spectrum disorders. We used the database PubMed, Cochrane CENTRAL, Scorpus to find the researches on the sizes of the corpus callosum in autism using magnetic resonance imaging. The results obtained in different studies differed in the presence and regional features of reduction in the size of the corpus callosum. The main purpose of this study was to determine the significance and severity of reducing
the sizes and area of the corpus callosum and its individual parts in children with autism spectrum disorders. Using magnetic resonance imaging, a study was conducted to determine the total area of the corpus callosum and its 5 parts in 23 children with autism spectrum disorders and 15 healthy children in the control group, who corresponded to the study group on the average age. A decrease in the area of the corpus callosum and all its parts was found in the study group.
Key words: corpus callosum, autism spectrum disorder, magnetic resonance tomography.
