CC BY
21
Проведен анализ уровня доходов домохозяйств Львовской области и их расходов на приобретение продовольственных товаров. Разработана схема товародвижения продовольствия от производителей сырья до конечных потребителей, на основе чего выявлены его основные каналы. С использованием трендовой модели определены прогнозные уровни денежных расходов домохозяйств, в том числе на приобретение продовольствия, на 2020 г. Отмечена необходимость разработки мер, направленных на опережающий рост денежных доходов населения. Очерчены основные направления их реализации.
Ключевые слова: доходы домохозяйств, продовольственные товары, ценовая доступность.
Vavrik V.B. Household income increase as a basis of a favourable pricing environment for the agricultural enterprises development
The level of households' income of the Lviv region and their expenses on foodstuffs purchasing are analyzed. The scheme of goods movement from raw materials producers to end users is elaborated; its main channels are identified. Projected levels of cash expenditures, including the food consumption for 2020, are determined using a trend model. The need to develop measures aimed at anticipating growth of the population incomes is suggested. The main directions for their implementation are outlined.
Keywords: household income, foodstuffs, expenses, purchase, affordability.
УДК 630*907.2:(338.48+504.03) Доц. Я.М. Дiдик, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ДОСЛ1ДЖЕННЯ Р1ВНЯ В1ДПОЧИНКОВИХ ПРОПОЗИЦ1Й У СЫЬСЬКИХ ОСЕЛЯХ
Дослщжено р]вень пропозицш i особливост вщпочинкових послуг у сшьських оселях Украши та проведено !х пор]вняння з вщпочинковими послугами, що надаються у сшьських оселях Польщi та Кмеччини. Вiдпочинковi послуги, що надаються власни-ками осель Украши, мають сво! регюнальш особливосй. Р]вень пропозицш украшсь-ких осель в^^зняеться вщ европейських. Оргашзащя вщпочинку у сшьськш мюцевос-■п може i повинна зайняти чшьне мiсце в роботi сiльських громад.
Ключовi слова: вщпочинок у сшьських оселях, оргашзащя вщпочинку у сшьськш мюцевосй, вщпочинжга послуги.
Постановка проблеми. На сьогоднД вiдпочинок у сшьських оселях свиу мае чималi обсяги. ЗрозумДлим е те, що порiвнювати його з обсягами туристич-них потокiв на морськi курорти, або популярнД туристичнi центри не варто. Од-нак за своею вагомДстю вiдпочинок у сiльських оселях стае важливим напрям-ком туристичного бiзнесу у свiтi, який потребуе окремого дослiдження.
Аналiз останнгх дослщжень i публiкацiй. Роль та значення вДдпочинку для нацiональноí економiки визначаеться значенням вiдпочинку в життi людини. Праця та вiдпочинок - двi складовi життя людини. Ще Аристотель зауважив, що сама природа прагне надати нам можливДсть не тальки належним чином спрямо-вувати нашу дДяльнДсть, але й прекрасно користуватися нашим дозвДллям. Проблеми, пов'язанi з дослДдженням вДльного часу i вДдпочинку висвiтлено у роботах проф. Горста Опашовского [18]. Питання органiзацií вДдпочинку дослiджено у роботах Ангели Шоппнер (НДмеччина) [19], Фрiца Гаттермайера (АвстрДя) [17] та польських дослiдникiв [21]. Останшм часом в Украíнi також вДдчуваеться заид-кавленiсть у вивченнД цього вДдпочинкового напрямку [1, 4-6, 9].
Невиршеш проблеми. Вiдпочинок у сшьських оселях - це досить давно знаний ввдпочинок на теренах Зах1дно1 Украши, але занедбаний i забутий за радянських часiв. Вiдпочинок у сшьських оселях непогана нiша для розвитку оргашзованого вiдпочинку, але станом на сьогодш цей напрямок вiдпочинку слабо освоений i недостатньо представлений на туристичному ринку Украши.
Мета дослщження. Оцiнити iснуючий рiвень вiдпочинкових послуг, що пропонуються вiдпочивальникам в украшських селах та поршняти з вщпочин-ковими пропозициями бвропейських краш
Основш результати дослщжень. За оценками бвропейсько!' Федерацií Фермерського та Сшьського туризму (ЕигоОкез), европейський ринок ввдпо-чинку у сшьськш мiсцевостi становить близько бшя 2 млн лiжко-мiсць. I щоб заповнити цю нiшу зарубiжнi туроператори активно пропагують цей вид вщпо-чинку не лише у сво!'х крашах, а й в УкраЫ. Щоправда, прискiплива увага за-рубiжних туроператорiв спрямована лише на вишз украшських вiдпочивальни-кiв у сво1 села. Необхiдно зазначити, що щ туроператори чесно працюють на благо свого народу i держави. Привозячи украшських вiдпочивальникiв, вони створюють додатковi робочi мiсця для сшвгромадян своíх краш, забезпечують ввезення валюти, поповнюючи бюджет свое!' держави сплатою податкiв.
Укра1нський ринок потенцiйно здатний прийняти й розмiстити на селi близько 150 тис. вiдпочивальникiв [1]. Але про це мало хто знае, оскшьки немае защкавленосп держави у пропагуванш та пiдтримцi цього напрямку ввдпочин-ку. А полггична нестабiльнiсть i поганий полiтичний iмiдж аж шяк не покращу-ють ситуацп. Однак ситуацiя дещо починае змiнюватися. Пiсля вiзиту папи римського 1вана Павла II до Украши у 2001 р., "помаранчево!' революцц" та футбольного чемпiонату бвро-2012 спостеркаеться зростання зацiкавлення до нашо1 держави зi сторони закордонних вiдпочивальникiв. А ще 1х приваблюе дешевий, порiвняно з 1х цiнами, вид вiдпочинку в украшському селi.
Органiзацiя ввдпочинку на селi, як показуе досввд сусiднiх европейських держав [19], також сприяе ефективному господарюванню, полiпшенню благоустрою та саштарного стану населених пунктiв, зокрема осель селян, сшьсько!' ш-фраструктури, закладiв соцiальноí сфери на селi тощо. При цьому шдвищуеться зайнятiсть сiльського населения, в^оджуються народнi промисли, збшь-шуеться виробництво.
Досвiд роботи мкцево!' влади окремих територiй Прикарпаття, Подiлля, Закарпаття, Галичини, Таврií, Слобожанщини, Приднiпров'я, Буковини i Черш-пвщини засвдауе, що в Украíнi вiдпочинкова дiяльнiсть у сiльськiй мiсцевостi характеризуеться такими ж тенденциями.
Орiеитуватися на бшьш дешевий вид вiдпочинку, якими е вiдпочинок у сiльськiй мкцевосп, спонукае погiршения матерiального стану громадян Украши. На запитання "Чому Ви не вiдпочиваете в УкраМ?" 46 % респоидентiв з 13 558 оаб, якi взяли участь в жернет-опитуванш вiд 15 липня 2012 р., вщпо-вiли "Я шде не вiдпочиваю, бо нема грошей" [15]. Найбшьше в УкраЫ щкав-ляться можливiстю вiдпочинку у Криму i Карпатах. В штернет-опитуванш, що було проведене 30 травня 2012 р. у якому взяло участь 10 326 оаб, на запитан-ня "Де Ви плануете провести лгго 2012 р.?" 16,3 % респондентов вiдповiли, що
планують вщпочивати у Криму, 5,2 % респонденив - у Карпатах [2]. Це не дивно, оскшьки щ територп е добре знанi i давно вiдомi як вiдпочинковi. О^м цього, вони ще й добре розрекламоваш Тиша, спокiй, гарний кимат - це те, що завжди приваблюе втомлених мешканцiв урбанiзованих мют.
Враховуючи той факт, що урбашзацшш процеси посилюються, стае зро-зумтим, що бажаючих вiдпочити у сшьськш мiсцевостi побтьшае. За шформа-щею Державного комiтету статистики Укра'ни [7, 8, 13, 14] частка мюького на-селення в Украíнi зросла з 34 % у 1939 р. до 68,8 % у 2012 р. Як бачимо з рис. 1, чисельшсть мюького населення АР Крим i Карпатського району (Львiвська, 1ва-но-Франкiвська, Закарпатська, Чершвецька областi) е нижчою, анiж середне значення по Укра'М.
Рис. 1. Динамта росту мкького населення, побудовано за даними [7, 8,13,14]
Не лише сшввщношення мюького i сшьського населення, але й чисельшсть i щiльнiсть населення характеризуеться значними територiальними вщ-мшностями. Щiльнiсть населення в Украíнi зросла з 70,2 оаб/км2 у 1939 р. до 75,6 оаб/км2 у 2012 р. А якщо подивитися за окремими регюнами, то у 2012 р. у Карпатському райош щшьшсть населення становила 107,4 оаб/км2 (що е ви-щим за середньо укра'нський показник), а в АР Крим щшьшсть населення становила 75,3 оаб/км2 [7, 8, 13, 14].
С ще один чинник на користь зростання вщпочинку у цих регюнах. За сощолопчними опитуваннями вiдомо, що перевагу вщпочинку у сiльськiй мю-цевостi надають люди старшого вшу i батьки з малими дiтьми. Розглянувши в динамщ вiковий склад населення Укра'ни (рис. 2), легко помiтимо тенденцш до збiльшення частки населення старшого вшу i зменшення частки молодого населення. До реч^ тенденцiя старiння населення спостерiгаеться у цшому свт.
Рис. 2. Змта втово'1 структури постшного населення Украгни, побудовано за даними [7, 8,13,14]
Враховуючи загальний негативний економiчний стан в УкраЫ, пробле-ми з отриманням вiз, зниження платоспроможностi тощо, багато потенцшних вiдпочивальникiв будуть шукати можливостi для вщпочинку саме в Украíнi. А зважаючи на низьку купiвельну спроможнкть потенцiйних вiдпочивальникiв, не важко збагнути, що мiсця для вiдпочинку вони будуть шукати не у високо-зiркових готелях чи дорогих пансюнатах, а у значно дешевших приватних сшьських оселях.
У Польшд, Голландп та iнших бвропейських крашах покладають велит сподiвання на розвиток сшьського туризму. Так, у Францií 20 % туриспв нада-ють перевагу саме вщпочинку в селах [11]. Украшу шоземщ вважають цiкавою для сентиментальних подорожей. Однак чи не найбшьше закордонних гостей вiдлякуe низький ршень умов проживания. Хоча розповщають, що представни-ки украшсько! дiаспори США i Канади ставляться навиь до цього досить зво-рушливо i залюбки залишаються вiдпочивати там, де нога нового украшця не ступае. Скажiмо, неподалiк Сколе згадують, як одна американська украшка на-дала перевагу досить скромнiй хатинщ. Особливо потiшив 11 дерев'яний туалет на вулищ [11].
То який же р1вень вiдпочинку очжуе на вiдпочивальникiв в украшських оселях? За даними Спiлки сприяння розвитку сiльського зеленого туризму в Ук-раíнi [12], яка поширюе свою даяльнкть на територií усiеí Украши i мае сво! реп-ональш осередки у 17 областях, вже сьогодш можна говорити про неабият здо-бутки у цьому напрямку. Що ж пропонують сьогоднi власники осель Украши вiдпочивальникам? Як бачимо iз табл. 1, найчастiше пропонують юмнату для 2-ох оаб, мiсце для паркування автомобшя та облаштоваш дитячi майданчики.
Табл. 1. Умови проживання в сЫьських оселях Украти [3,10]
№ з/п Назва Частка, %
1 одноособова юмната 36,0
2 двоособова юмната 82,7
3 триособова юмната 25,3
4 господар знае шоземну мову 23,3
5 можливють паркувати автомобшь 42,7
6 дитячий майданчик 41,3
7 дозволяеться вщпочинок зi своши тваринами 26,0
У бшьшосп осель вщпочивальникам дозволяеться користуватися кухнею, телевiзором. Бшьше половини власнитв осель пропонують ванну i туалет в будинку (табл. 2). Вщпочивальники можуть ощнити украíнськi нацiональнi страви, замовивши харчування у господинi, або придбати натуральнi, еколопч-но чисп продукти (табл. 3). У сшьських оселях можуть приймати гостей не лише з Украши, але й шоземних (табл. 4), оскшьки власники осель володдать шо-земними мовами.
Важливе значення мае загальна iнфраструктура сшьсько! мiсцевостi. Зручнi довди громадським транспортом значно пiдвищують привабливкть сшьсько! оселi для вiдпочивальникiв (табл. 5).
Табл. 2. Ргвень комфорту стьських осель Украгни
№ з/п Назва Частка, %
1 ванна в будинку 64,7
2 душ 38,7
3 туалет у будинку 53,3
4 телефон 42,7
5 телевiзор 83,3
6 пральна машина 66,7
7 можна користуватися кухнею 82,7
Табл. 3. Послуги харчування в сгльських оселях Укра/ни [3,10]
№ з/п Назва Частка, %
1 домашнш випечений хлiб 30,7
2 овочi з городу господарiв 20,0
3 мед з власно! пасши 8,7
4 молоко корови 46,0
5 молоко кози 4,0
Табл. 4. Ыоземт мови, якими волод1ють власники осель в Украгш [3,10]
№ з/п Назва Частка, %
1 угорська 10,7
2 англшська 9,3
3 шмецька 6,0
4 польська 2,7
5 французька 2,7
6 иалшська 1,3
7 юпанська 0,7
8 румунська 0,7
9 турецька 0,7
10 португальська 0,7
Бшьше як 20 % вщпочивальнитв можуть скористатися послугами ресторану, кав'ярень чи бару. Третина ввдпочивальниюв може купувати харчi на ринку i готувати на кухш в осел! Окрш цього, ввдпочиваючи в сшьських оселях, можна насолоджуватися укра'нською природою та й дарами (табл. 6).
Табл. 5.1нфраструктура стьськог м1сцевост1 в Украгт [3,10]
№ з/п Назва Частка, %
1 наявшсть автобусно! зупинки 23,7
2 наявшсть медичного пункту 50,7
3 музе!, юторичт пам'ятки 28,0
4 ресторан, кав'ярня, бар 21,3
5 магазин, базар 26,7
Табл. 6. Можливост1 для вгдпочинку I дозвтля [3,10]
№ з/п Назва Частка, %
1 рибальство 64,7
2 купання 55,3
3 !зда верхи 23,3
4 полювання 28,0
Щоб порiвняти р1вень вiдпочинку в Украíнi з рiвнем вiдпочинку в Европу розглянемо вiдпочинковi пропозицií у Польшд на територií Гмш Ушчикi Дольне, Чорна, Лютовкка, Балiгруд, Бiрча, Цкна, Команча, Леско, Ольшанiца, Солiна, ят за своíми географiчними характеристиками е подiбнi до украшсько-го Криму i Карпат. Для пор1вняння вщпочинкових пропозицiй обрано також схожий регюн у Нiмеччинi. Це Баден-Вюртенберг (регюни Шварцвальд, Боден-зее, Нецкарлянд). За даним Бiшадськоí агенцií регiонального розвитку [20, 22] у Польшд пропонують такi умови проживания в сшьських оселях (табл. 7).
Табл. 7. Умови проживання в стьських оселях Полыщ [20, 22]
№ з/п Назва Частка, %
1 одноособова юмната 6,7
2 двоособова юмната 76,6
3 триособова юмната 46,7
4 чотириособова юмната 40,0
5 багатоособовi юмнати 43,3
6 окремi юмнати в будинку господаря 16,7
7 окремi квартири 23,3
8 дитячий майданчик 16,7
9 дозволяеться вщпочинок зi сво!ми тваринами 16,7
Так само, як i в УкраМ, найчаспше пропонують двоособовi кшнати. У Польшд часто пропонують три особовi i багатоособовi кшнати. Таких пропози-щй в Украшських оселях немае зустрiчаються.
Табл. 8. Ргвень комфорту стьських осель та шфраструктура сгльськоИ м1сцевост1
Полыщ [20, 22]
№ з/п Назва Частка, %
1 окрема ванна для гостей 53,3
2 ванна юмната стльно з господарями 16,7
3 харчування повний пансюн 63,3
4 можливють користуватися кухнею 43,3
5 ильськогосподарсью тварини 20,0
6 наявшсть автобусно! зупинки 70,0
7 наявшсть медичного пункту 13,3
Щкавим е те, що вщпочивальникам пропонують окрему ванну, якою власники не користуються, i харчування - повний пансюн (табл. 8). Серед вщ-починкових пропозицiй особливим попитом користуються лижш витяги та гриль (табл. 9).
Вiдпочинковi пропозицií пiвденно-захiдноí частини Шмеччини (Баден-Вюртенберг) наведено у табл. 10. Як видно з таблищ, у Шмеччиш найбшьше користуються попитом винайм окремих кiмнат чи будинку. Характерним е також те, що господиш не часто пропонують свош вiдпочивальникам триразове харчування. Проте 52 % власник1в дають змогу вiдпочивальникам привозити своíх домашнiх тварин.
Данi, наведенi в табл. 11, свдаать, що у багатьох власнитв осель е велика рогата худоба та малi свшсью тварини. Цiкавим е той факт, що власники осель мають не тшьки господарськi тварини, а й спещально пiдбирають декора-тивних чи екзотичних для задоволення потреб вiдпочивальникiв.
Табл. 9. Можливост1 для (¡¡дпочинку I дозвтля в Польщ1 [20, 22]
№ з/п Назва Частка, %
1 можна поставити намети 36,7
2 тетсний корт 10,0
3 вогнище, гриль 73,3
4 прогулянки люом 53,3
5 провщник 26,6
6 участь у полювант 10,0
7 можна рибалити 30,0
8 пляж (купання) 15,0
9 верхова !зда 53,3
10 катання на бричцi 16,7
11 катання на санках 30,0
12 користування крiсельно-бугельними витягами 63,3
13 велосипед напрокат 16,7
14 водт спорядження напрокат 3,3
У таких власнитв може бути багато рiзних видiв свiйських тварин. Та-кож вiдпочивальникам охоче пропонують купити сшьсью продукти.
Табл. 10. Умови проживания в сгльських оселях Шмеччини [16]
№ з/п Назва Частка, %
1 окремi юмнати в будинку чи будинок 88,0
2 душ будинку 36,9
3 туалет будинку 36,9
4 тепла вода 18,5
5 натв- /повний пансюн 6,7
6 можливють для вщпочинку неповносправних 5,3
7 дозволяеться вщпочинок зi сво!ми тваринами 52,0
8 кемпшг на подвiр'l 3,5
Табл. 11. Можливост1 для вгдпочинку I дозв1лля у Шмеччшп [16]
№ з/п Назва Частка, %
1 корова /велика рогата худоба 75,6
2 мат свшсью тварини 48,9
3 верхова !зда 23,7
4 виноградники 10,4
5 плодовi сади 11,4
6 кутвля продукив у бауера 59,9
Табл. 12. Ыдмтностгу вгдпочинкових пропозищях власник'к осель
Укра!на Польща Нiмеччина
Пайка Витчка хлiба Лозоплетiння Майстерня дерев'яних виробiв Домашнш етнографiчний музей Домашнiй музей вишивок Пiдводне плавания Участь у вечорницях Вогнища, гриль Катання на санках Катання на бричках Прокат велосипеда Провщники Окремi квартири Плодовi сади Виноградники (дегустащя вин) Вiдпочинок для неповносправних Окремi будинки Мiнi - гольф
Розглянувши пропозицл европейських краш, можна визначити основш вщшнносп (табл. 12).
Висновки. На шдстав1 проведених дослщжень можна зробити таю вис-
новки:
1. Вщпочинкова дiяльнiсть у сiльськiй мкцевоста Украши починае зростати i змщнюватися;
2. Вiдпочинковi послуги, що надаються вiдпочивальникам власниками осель УкраУни, вщ^зняеться вiд европейських;
3. Чисельнiсть власниыв осель, як1 вирiшили переорiентувати свою дiяльнiсть у сферу в1дпочинкових послуг, ще дуже мала;
4. Системний шдхщ щодо оргашзацп в1дпочинку у сшьськш мiсцевостi може i повинен зайняти чшьне мiсце в робой с1льських громад;
5. До ще! роботи необхiдно залучити не т1льки власникiв осель, як1 безпосе-редньо надають в1дпочинков1 послуги, але й фах!вщв, а також засоби масо-воУ шформацп.
Лiтература
1. Горшевський П.В. Сшьський зелений туризм: оргашзащя гостинност на сел1 : шдруч-ник / П.В. Горшевськпй, В.П. Васильев, Ю.В. Зшько. - 1вано-Франювськ : Вид-во "MicTo-H", 2003. - 158 с.
2. Де Ви плануете провести лгго 2012 р.? - штернет-опитування. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.podrobnosti.ua/voting/? act=results&vote=8150#vote8150
3. З Придншров'я до Тавриди. Путпвнпк / за ред.В. Васильева. - К. : Вид-во 2001. - 63 с.
4. Зшько Ю. Ще раз про сшьський туризм, агротуризм, екотуризм i зелений туризм / Ю. Зшько, Г. Юнаш, Я. Дiдик // Туризм сшьський зелений (спецвипуск). - 2002. - № 2. - С. 2-7.
5. Зшько Ю.В. Оргашзацшно-господарсью аспекти розвитку сшьського туризму в Кар-патському регioнi // Аграрний еколопчний туризм в крашах Центрально! та Схщно! Свропп : матер. I Miжнар. наук.-практ. семинару. - Стрий, 2004. - С. 38-43.
6. Зшько Ю.В. Шанси i загрози розвитку сшьського туризму в Украгш // Вiдпoчинoк у сшьськш мюцевост в Украiнi у XXI стоттп: проблеми та перспективи : матер. конф. - Переяс-лав-Хмельницький, 2000. - С. 34-36.
7. Народне господарство Украшсько! РСР в 1970 рощ // Статистичний щoрiчник. - К. : Вид-во ЦСУ 1970. - 304 с.
8. Народне господарство Украшсько! РСР у 1979 рощ // Статистичний щoрiчник. - К. : Вид-во "Технжа" 1980. - 367 с.
9. Рутинський М.Й., Зшько Ю.В. Сшьський туризм : навч. пойбн. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 217 с.
10. Село мов писанка. Путвник iз зеленого туризму / за ред. В. Васильева. - К. : Вид-во 2001. - 64 с.
11. Снщарчук О. Забудьте про Канари! // Пол^ика i культура, вщ 29.05.2001. - С. 40-41.
12. Спшка сприяння розвитку сшьського зеленого туризму в УкраЫ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.greentour.com.ua
13. Статистичний щoрiчник Украши за 2009 рш. - К. : Вид-во ДП 1нформацшно-анали'ич-не агентство, 2010. - 650 с.
14. Статистичний щoрiчник Украши за 2011 рж. - К. : Вид-во ТОВ "Август Трейд" 2012. -
558 с.
15. Чому Ви не вщпочиваете в Укра!ш? - штернет-опитування. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.podrobnosti.ua/voting/? act=results&vote=8168#vote8168
16. Gast auf Bauern- und Winzerhöfen in Baden-Württemberg. - 1999. - 176 s.
17. Gattermayer F. Landwirtschaft und Tourismus. - Wien: VWGÖ, 1993. - 201 s.
18. Opaschowski H.W. Pädagogik und Didaktik der Freizeit. - Opladen: Leske und Budrich. -1987. - 208 s.
19. Schöppner A. Urlaub auf dem Bauernhof. - Bochum, 1988. - 165 s.
20. Turystyka i agroturystyka bez granic! - Bydgoszcz, 2003. - 174 s.
21. Turystyka rekreacyjna oraz turystyka specjalistyczna. Praca zbiorowa. - Warsawa: DEKA, 2003. - 336 s.
22. Wies zaprasza. Informator agroturystyczny wojewodstwa Podkarpadckiego. - Iwonicz, 2000. - 154 s.
Дидык Я.М. Исследование уровня предложений отдыха в сельских
домах
Рассмотрены уровень предложения и особенности услуг отдыха в сельских домах Украины и проведено их сравнение с услугами отдыха, которые предлагают в сельских домах Польши и Германии. Услуги отдыха, которые предлагают владельцы сельских домов Украины, имеют свои региональные особенности. Уровень предложений отдыха в сельских домах Украины отличается от европейских. Организация отдыха в сельской местности может и должна занять видное место в работе сельских общин.
Ключевые слова: отдых в сельских домах, организация отдыха в сельской местности, услуги отдыха.
Didyk Ya.M. Researching the facilities and services level for homestay recreation in rural areas
The proposed level of facilities and service peculiarities for homestay recreation in rural Ukraine compared with those provided in rural areas of Poland and Germany are researched. Recreation facilities that are offered by the Ukrainian homestay owners have their regional peculiarities. The service level for recreation in Ukraine differs from that kind of services in Europe. Organization of recreation facilities in rural areas should be considered as one of the central issues in the activity of rural communities.
Keywords: homestay recreation in rural areas, organization of recreation facilities in rural areas, recreation services.
УДК 657.1:655 Доц. А.М. Должанський, канд. екон. наук;
магктрант €.П. Петльоха - Львiвська КА
М1СЦЕ I ЗНАЧЕННЯ КЛАСИФ1КАЦН ВИТРАТ ДЛЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ
Здшснено системний, комплексний аналiз явищ та процесш господарсько! дiяль-ност та !х вплив на класифжацвд витрат промислових шдприемств. Проведено наукове дослщження вщповщних державних нормативно-правових докуменпв, наукових праць вггчизняних i зарубiжних вчених-економiстiв та перюдично! лтератури.
Ключовi слова: класифшацш витрат, поняття "витрати", поняття "затрати", вироб-нич1 запаси, економiчно обгрунтована класифшацш витрат, процес виробництва, проце-си споживання ресурив i виготовлення нового продукту.
Актуальшсть проблеми. Для здшснення кер1вництва шдприемством дощльно визначити eKOHOMi4Hy ефективнiсть науково-технологiчних розробок та 1х практичного опанування, необхiдно мати уявлення про виробництво, його структуру, передовi технологiчнi процеси, структуру витрат тощо. Це неможли-во без чикого розyмiния поняття витрат, методики 1х визнання i класифiкацií.
Анамз останн1х наукових дослщжень i публiкацiй. Шляхи виршення цих проблем намагалися знайти вичизняш та зарyбiжнi вченi, а саме: Ф. Бути-нець, В. Валуев, С. Голова, З. Гуцайлюк, С. Дикий, I. Замула, В. Лшник, 6. Мних, Л. Нападовська, В. Сопко, П. Попович, М. Пушкарь. Проте щодо питания вдосконалення методики та оргашзацц облжу виробничих запас1в в умо-вах комплексного використання сировини полiграфiчними шдприемствами пот-
