CC BY
9
УДК 334.716(477.6)
Д. В. Солоха,
кандидат економ!чних наук, м. Донецьк
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРИНЦИПОВИХ ЗАСАД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРУ В ДОВГОСТРОКОВ1Й ПЕРСПЕКТИВ1
Сучасний стан економiчно! системи Укра!ни ба-гато у чому зумовлюеться розвитком саме промис-лового сектору, на долю якого приходиться понад 25 % всього експорту держави.
Стратегiчне значення цього сектору, необхiднiсть вирiшення принципово нових питань оргашзащ! про-мислового виробництва у довгостроковiй пролонго-ванш перспективi зумовили вибiр напрямку нашого дослiдження та його актуальнiсть.
Вивченню принципових органiзацiйних засад, за-безпечення ефективного розвитку промислових тдприемств у довгостроковш перспективi сво! нау-ковi дослiдження присвячують видатн укра!нсьш вчеш, зокрема О.Амоша, М.Бiлопольський, В.Гончаров, В.Максимов, Г.Скудар, А.Чухно [1 — 7] та ш
Метою ще! статп е визначення та дослiдження принципових засад забезпечення ефективного розвитку промислових тдприемств у довгостроковш перспектива
Закономiрностi розвитку вуглевидобувних промислових тдприемств Донецько! област пов'язан iз загальногалузевими негативними тенденщями розвит-ку. До них, у першу чергу, належать скорочення об-сяпв видобутку вугiлля, погiршення основних техт-чно-економiчних показнишв, погiршення якост вуп-лля (зольнiсть вугiлля, що добуваеться, тдвищилася до 36,5 %), зниження продуктивностi пращ робiтникiв (так, продуктивнють пращ робiтника з видобутку ву-гiлля знизилася до 22,8 тонн на шахтаря в мюяць).
На тлi загальних негативних процеав в економiцi вуглевидобувнi пiдприемства зштовхнулися з низкою специфiчних особливостей, до яких, зокрема, нале-жить економiчно висока вартють видобутку вугiлля, що обумовлено застарiлою виробничо-технiчною базою. Стутнь зносу основних фондiв за останш 25 рокiв досягла 70 %. З 10 тисяч одиниць основного стащонарного устаткування бiльше чверт цiлком ви-черпали свiй нормативний ресурс експлуатащ! [3].
У загальному парку даючош забiйного устаткування питома вага очисних механiзованих комплекав i прохвдницьких комбайнiв нового техшчного рiвня скла-дае всього 2 %, а нових навантажувальних машин i стрiчкових конвеерiв — менш 0,5 %. На шахтах, що розробляють крут вугiльнi шари, приблизно 70 % ви-
добутку вуттлля дотепер забезпечуються вiдбiйними молотками. У цих умовах вимагаються радикальн кроки з вiдновлення основних виробничих фондав, яю б ввдпо-ввдали сучасним умовам економiчного розвитку.
Унаслщок недостатнiх каптальних вкладень у ву-гiльну промисловiсть Укра!на мае найстарший серед кра!н СНД шахтний фонд, а його прискорене старiння призвело до формування негативного балансу виробничих потужностей, обсяг яких постшно знижуеться, корегуючи об'ективш технiчнi можливост з видобутку вуплля. Негативна тенденщя зниження потужностi поки не зупинена i е серйозною загрозою нового зниження обсягiв видобутку вугшля в Укра!ш.
Динамiка обсяпв капiтальних вкладень у вугшь-ну галузь в останнi три роки носить позитивну спря-мованiсть, але це лише частково покривае потреби галузг Позитивним е також i та обставина, що при скороченш фiнансування з боку держави обсяг кат-таловкладень збiльшуеться.
Несприятливою е i тенденцiя щодо щн на вугшля. Сформоване ствввдношення щн на вугiлля, газ i мазут в Укра!ш далеко не на користь вугiлля, тому деяке тдвищення щн на нього може бути виправда-ним, однак воно обмежуеться цiновою конкуренщею на свiтовому вупльному ринку, насамперед iз боку Роси, Казахстану, Польщi.
У гiрничо-металургiйний комплекс входять i тдприемства чорно! металурги. Потужнiсть цих промислових тдприемств Донецько! област складае бiльше половини загального потенщалу виробництва чорних металiв в Укра!ш [3; 4; 5]. Аналiз динамiки обсягiв виробництва продукци чорно! металургi! наведений у таблиц 1.
Як видно з даних табл. 1, обсяги виробництва основних видав металургшно! продукци промисловими тдприемствами регiону мають стшку тенденщю росту. Особливо це стосуеться до готового прокату, показ-ники приросту якого — найвищ (+41,9 %), темпи росту за роками мають тенденщю до збiльшення (+15,6 %, +22,7 %). Необхвдно вiдзначити, що за шшими позищ-ями промислово! продукцi! ще! групи в 2003 р. темпи приросту знизилися бшьше, нiж у двiчи, а обсяги виробництва сталевих труб узагалi скоротилися (—5,3 %).
Закономiрностi розвитку тдприемств металур-
пйно! галузi регюну пов'язанi i з тим, що в сучасно-му свiтi метал залишаеться основним конструкцшним матерiалом. Тенденци свiтового виробництва й спо-живання продукци чорно! металурги на практищ спро-стували популярнi в 70-80-х рр. ХХ ст. припущення про перспективи радикального замiщення металу но-вими композитними матерiалами. Ще одним тдтвер-дженням цього е факт концентрацп металургiйного виробництва саме в розвинутих кра!нах, що е лвдера-ми в створеннi рiзноманiтних синтетичних замiнникiв, зокрема, в США, державах €С i Япони, де зосеред-жено 44 % свiтового виробництва стал^
У таких умовах регюни, а, вiдповiдно i промис-ловi тдприемства, що мають власну металурпйну базу, одержують важливi економiчно-стратегiчнi переваги, що й спонукае !х зберiгати потужносп i головне прагнути до технологiчного лiдерства, забезпе-ченню домiнування в секторi продажу високотехно-лопчно1 й високорентабельно! продукци.
З огляду на реальну ринкову ситуащю, пов'яза-ну iз загостренням конкуренци, особливо в тих сегментах продажiв, що забезпечують реалiзацiю висо-корентабельно1 продукци, розвиток металургшно1 бази промислових тдприемств регiону вимагае великих капiталовкладень.
На наш погляд, одержати так каттали можливо, ■ильки завоювавши мiцнi позици на свгтових ринках, що особливо важливо для тдприемств металургш-ного комплексу регюну, дiяльнiсть яких бiльшою мiрою орiентована на зовнiшнього споживача. У свт спiввiдношення м1ж внутрiшнiм i зовмштм продажем, змiнюючись у регiонах, складае в середньому ввдпо-вiдно 80 % i 20 %.
Для тдприемств Донецького регiону, як i для Укра1ни в цшому, проблемою е те, що це ствввдно-шення виглядае iнакше. Так, наприклад, 85 % прокату йде на експорт i тальки 15 % споживаеться на внут-ршньому ринку кра1ни. За прогнозами, до 2010 р. внутршне споживання буде складати (це при збере-женн високих темпiв економiчного росту) не бшьш 8 млн. т. прокату, тобто близько 35 % сучасних обсяпв виробництва в Украшу Це значить, що в найближчш перспективi буде збережена значна залежнiсть тдприемств галузi вiд И позицiй на свгтовому ринку.
Ситуащя погiршуеться й тим, що наприюнщ 2001 — початку 2002 р. Украша всупереч власнш волi вступила в торговельн вiйни, що не обiцяють райдужних перспектив на найближче майбутне. Основн торго-вельнi обмеження проти укра1нського експорту шщю-ються виробниками США й Роси.
По-перше, це ввдоме рiшення Д. Буша про поря-тунок «сталево1 iндустрil США» вщ 5 березня 2002 р., що обмежило iмпорт металопрокату в цю кра1ну. У
сiчнi 2001 р. США встановили антидемпiнгове мито на укра1нську арматуру в розмiрi 41,69 %. У розслi-дуванш розглядалися, зокрема, постачання МакИвсь-кого металурпйного комбiнату.
Пiзнiше була встановлена демтнгова маржа в 90,33 % для украшського гарячекатаного прокату. Серед головних постраждалих п1дприемств регiону за щею товарною позицiею експерти називають ВАТ «ММК iм. Iллiча», м. Марiуполь [3].
Антидемпiнгове розслщування проти укра1нсько-го чавуна й нелеговано1 сталi в 2001 р. почав також уряд Сгипту, щодо плоского прокату йде роз^ду-вання у Венесуелi, холодного прокату — в Аргентиш, феросилiцiя — в 1ндл.
Навiть Китай, на який бiльшiсть металургiв роби-ли ставку в 2002 р., 23 березня 2004 р. почав анти-демтнгове роз^дування проти iмпорту холоднокатаного прокату, у тому чи^ i з Укра1ни. Географiя антидемп1нгових i спецiальних розслiдувань буде роз-ширюватися разом з укра1нським експортом, а це знач-ною мiрою впливае на розвиток промислових тдприемств зокрема, Донецького регюну
Антидемпiнговi процеси все ще сприймаються бiльшiстю промислових тдприемств регюну як не-ординарний захвд з обов'язковим полiтичним п1дтек-стом — шоземт держави спецiально закривають для Укра1ни сво! ринки.
Насправда, лавина захисних заходiв проти впчиз-няних експортерiв — нормальна реакщя свiтовоl еко-номiки на присуттсть укра1нських товарiв, що розро-стаються. Украшський експорт, що протягом п'яти остантх рок1в складав майже половину ВВП краши i всiляко стимулювався урядом, iз погляду довгостро-кових тенденц1й розвитку промислових п1дприемств не е, на наш погляд, едино правильною стратепчною позищею.
Для промислових тдприемств металургшного комплексу Донецького регюну схожа зовтшня залежнiсть мае особливе значення, тому що основу економжи й експорту региону складають чорнi метали й вироби з них. У результат! уже в 2001 р. темпи промислового росту в обласп знизилися у двiчi (з 12,2 % у 2000 р. до 6,1 % у 2001 р.), що е негативною тенденщею не ттьки на региональному рiвнi, але й мае значення для всього промислового комплексу Украши.
Негативнi тенденци в металургiйному секторi, де темпи росту обсяпв виробництва в 2001 р. знизилися до 4,4 %, складають економiчний базис шших, взаемозалежних iз ним галузей. Це вугшьна й кок-сохiмiчна промисловють. У вугiльнiй промисловостi обсяг виробництва в 2001 р. порiвняно з 2000 р. зменшився на 4,6 %, у коксохiмiчнiй промисловостi темпи росту обсяпв виробництва знизилися до 1,3 %,
Таблиця 1
Динамша виробництва основних видш металургшноТ продукци у Донецькш обласл за перiод 2004 —2006 рр.
Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. Темпи зростання, зниження (-) у %
2005 р. до 2004р. 2006р. до 2005р. 2006р. до 2004р.
Чавун - тис. тонн 10858 11683,6 11824,0 7,6 1,2 8,9
Сталь - тис. тонн 12327 14089,8 14998,3 14,3 6,5 21,7
Прокат чорних метал1в -тис. тонн 10799 12516,7 13809,5 15,9 9,0 27,9
в тому числ1 готовий прокат -тис. тонн 7316 8458,4 10378,9 15,6 22,7 41,9
Труби сталевк - тис. тонн 281 340,7 322,9 21,6 - 5,3 14,9
- тис. метр1в 20189 22652 17168 12,2 - 24,2 -15,0
причому випуск коксу 6 % вологост навiть скоро-тився на 1,5 %.
Регюнальними особливостями розвитку промислових тдприемств цього сектору, таким чином, мож-на вважати значну орiентацiю розвитку бшьшост тдприемств на зовнiшнiй ринок, на якому далеко не всi кра!ни визнають укра!нськ1 тдприемства працюю-чими в ринкових умовах. Крiм того, експорт носить «низько технолопчний» характер, а антидемmнговi процеси у свповш практищ найбiльше часто збуджу-ються саме проти постачань чорних металiв.
Таким чином, розвиток промислових тдприемств металурпйного комплексу Донецького регiону значною мiрою залежить вiд кон'юнктури свгтових товарних ринков, правил торгового протис-тояння на свiтовому ринку, ввд статусу держави в си-стемi свiтового господарства, i, що особливо важли-во, технологiчного рiвня вироблено! продукци [3].
Про значний прогрес у розвитку промислових тдприемств цього сектора репону говорять кiлькiснi показники динамiки експорту чорних металiв, що тдтверджують знаходження ними статусу повноправ-них учаснишв свiтово! торгiвлi. Однак яшсш характеристики вказують на ряд негативних сторiн. Насампе-ред, це висока питома вага в експорт! продуктов iз низьким рiвнем переробки (натвфабрикати, чавун) i досить стойка тенденщя до Г! збтьшення.
Тобто промисловi тдприемства металургiйного комплексу Донецького репону недоодержують значнi кошти ввд експорту, осшльки норма прибутку вiд продажу напiвфабрикатiв нижче, нiж вiд реалiзацi! готово! продукци. Експортуючи натвфабрикати й чавун,
укра!нсьш виробники тдтримують сировинну базу конкурентов на свiтовому ринку готового прокату.
За промисловими тдприемствами цього сектору закрiплюеться спецiалiзацiя на виробництвi про-дукцi! початково! й низько! переробки, що е найбшьш енерго- i матерiаломiсткою, а також найбтьш проблемною екологiчно.
При цьому рiвень експортних щн з Укра!ни зали-шаеться одним з найнижчих у свiтi (для порiвняння: якщо прийняти за еталон щни СС, то !хня цiна вiднос-но вiтчизняних натвфабрикатгв складае в середньо-му 85 %, за арматуру i товстостiнний лист ввдповвдно 80 % i 57 %, стосовно щн продукцИ виробник1в з Ла-тинсько! Америки укра!нськ1 експортт ц1ни на умовах БОБ досягають: за нап1вфабрикати — 82 %, арматуру — 81 %, листи — 68 %), а це дае тдставу ствер-джувати, що присутнiсть i конкурентноздаттсть цих промислових п1дприемств на зовшшшх ринках поки забезпечуеться переважно низькими ц1нами i наявнi-стю в структурi продажiв надмiрно! частки продукци низько! переробки.
Характеризуючи закономiрностi i тенденцИ розвитку промислових тдприемств Донецького репону в цшому i його прничо-металурпйному комплексi, необхiдно вiдзначити, що в умовах процесу економiч-ного росту, що почався, i наявност^ ряду позитивних змiн, дотепер iснуе ряд значних проблем, пов'язаних i з особливостями розвитку промислових тдприемств, i з визначеними структурними й сощальними дефор-мац1ями [3; 5].
У структурi промислового виробництва регiону промисловi п1дприемства гiрничо-металургiйното ком-
Д. В. ^noxa
харчова промислов^ть й
металурпя й обробка металiв
Рис. 1. Структура промислового виробництва Донецько'1 облаcтi
плексy зaймaють знaчне мюце (pис. i). Ha ïxню чaст-Ry пpиxoдиться 56,4 % (метaлypгiя — 42 %, вyгiльнa пpoмислoвiсть — i4,4 %) yсьoгo пpoмислoвoгo ви-poбництвa pегioнy.
Ha бiльшoстi пiдпpиeмств цьoгo сектopy пpoмис-лoвoстi pегioнy дoсить гoстpo пoстae пpoблемa ввддав-лення виpoбничиx фoндiв, ви^юю зaлишaeться кiлькiсть збиткoвиx пiдпpиeмств, ТОМУ дo числa rep-шoчеpгoвиx зaxoдiв мoжнa вiднести негaйнy пoтpебy y зaлyченi дoдaткoвиx iнвестицiйниx pесypсiв, сaме na пoвнoмaсштaбнi iннoвaцiйнi зaxoди.
№ звaжayчи na те, щo poзмipи oбopoтниx кoштiв пiдпpиeмств пpoмислoвoгo сект^у зpoсли, 1хня стpyктypa зaлишaeться неpaцioнaльнoю, збеpiгaeться тендендiя нapoстaння i дебiтopськoï, i кpедитopськoï зaбopгoвaнoстi (дебiтopськa й кpедитopськa зaбopгo-вaнoстi пiдпpиeмств i opгaнiзaцiй oблaстi 3a стaнoм na Gi.i2.2GG7 склaли2992G,3 i 4GBii,B млн. грн., вадда-вiднo) [3].
Дoтепеp piвень кoнкypентнoздaтнoстi, oсoбливo вyгiльниx пiдпpиeмств oблaстi зaлишaeться дoсить неви^ним, як i величинa шюпичення кamтaлy. Стю-pенi yмoви для зaлyчення iнвестицiй даки щo не 3a-безпечують ïxньoгo мaсoвoгo нaдxoдження. Пoдaль-ший екoнoмiчний poзвитoк npoмислoвиx mдnpиeмств гipничo-метaлypгiйнoгo кoмnлексy вимaгae noшyкy давж niдxoдiв, нетpaдицiйниx piшень, мaксимaльнoï мoбiлiзaцiï pесypсiв для ефективнoгo зaбезnечення oснoвниx екoнoмiчниx i сoцiaльниx зaдaч виpoбницт-вa [3; 4].
Дoслiдивши шведеш вище стaтистичнi дaнi, ди-шмшу змiн oснoвниx екoнoмiчниx noкaзникiв poзвит-ку npoмислoвoгo сектopy oкpемoгo пpoмислoвoгo pегioнy, мoжемo зpoбити тaкi висдавки.
Hегaтивнo вnливaють нa npoцеси екoнoмiчнoгo poзвиткy тендендiï poстy цiн виpoбникiв npoмислoвoï npoдyкцiï , щo нaмiтилaся, i не nеpебopенi ще ^o^ot iнфляцiï, щo знижують noтенцiaл еюж^чдаго poстy. Haявнiсть дисnponopцiï мiж вaлютнoю стaбiлiзaцieю гpивнi й piвнем внyтpiшньoï iнфляцiï niдpивae юнку-pентнoздaтнiсть експopтниx гaлyзей екoнoмiки i вже CTae вiдчyтним гaльмoм екoнoмiчнoгo poстy.
Центpaльним елементом yсix системниx nеpетвo-pень i екoнoмiчниx pефopм e ствopення бaгaтоyклaд-нoï кoнкypентнoï pинкoвoï еюдамши зoкpемa, 3a дo-noмoгoю ^mairea^'. Пpoцеси npивaтизaцiï й poздеp-жaвлення, oсoбливo в oстaннi кiлькa po^, npидбaли мaсштaбний xapaктеp [3].
Хapaктеpизyючи npoтiкaння npивaтизaцiйниx ripo-цесiв, все^ки слiд зaзнaчити ïxню недoстaтню ефек-тивнiсть, noв'язaнy з тенденцieю дисnponopцiï, щo niдсилюeться, мiж nponoзицieю тa nonитoм нa oб'eкти npивaтизaцiï. Кpiм тoгo, зaлишaються дoсить сктад-ними теxнoлoгiя й меxaнiзм npивaтизaцiï, щo не га-paнтyють зaxистy ввд aдмiнiстpaтивнoгo втpyчaння [3, 5]. Це негативда вiдбивaeться нa noведiндi i нaцюнaль-нoгo, i зaкopдoннoгo iнвестоpa, знижyeться ïxня зaцi-кaвленiсть y poзмiщеннi кaniтaлy y виpoбниц1вo i даго npискopене вiднoвлення.
Однieю з гoлoвниx негaтивниx сoцiaльниx тен-
Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy № 2 (!6), 2GG9
денцш, пов'язаних i3 проблемами розвитку промис-лових пiдприeмств гiрничо-металургiйного комплексу залишаетъся досить скромний piBeHb заробiтноï плати, хоча в Украш bîh е одним i3 найбiлъш высоких. Частка витрат на оплату пращ в структур собiвар-тост продукцл при ïï абсолютному зростаннi мае тен-денцiю до зниження.
Необхвдно вiдзначити, що значним досягненням 2000 — 2007 рр. е зниження заборгованост по зарплат! (на бшьшосп тдприемств ïï повна ввдсуттсть), хоча на вуглевидобувних пiдприемствах цей показник залишаетъся досить високим. При цьому розмiр пенсiй в Украш не перевищуе однiеï третини ввд середнъоï зарплатт, тодi як у розвинутих краïнах цей показник вище 70 %.
Наявнiстъ гострих проблем, на наш погляд, знач-но знижуе ефектившсть розвитку промислових тдприемств прничо-металурггйного комплексу, по-требуе негайного ршення задач розробки ефективних механiзмiв шщювання економiчного розвитку, стиму-лювання iнновацiйноï складовоï росту й прогресив-них структурних змiн, що, у свою чергу, дозволить кардинально змiнити динамiку розвитку.
Таким чином, у майбутшх дослiдженнях слiд сконцентрувати увагу на усесторонньому обгрунту-ванн закономiрностей та залежностей, щодо забезпе-чення ефективного розвитку промисловост у довго-строковiй перспективi.
Лiтература
1. Амоша О. I. Особливост полiпшення швес-тицiйноï дiялъностi у промисловостi / О. I. Амоша // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект : сб. науч. труд. — Донецк : Донеччина, 2000. — С.10-11. 2. Белопольский Н.Г. Энвироника — наука о развитии и совершенствовании общества и мира / Н. Г. Белопольский. — Донецк-Мариуполь : ИЭП НАН Украины, 1997. — 331 с. 3. Гончаров В.М. Шдвищення ефективност iнвестицiйно — iнновацiй-roï дiяльностi тдприемства за умов ринкового ото-чення : монографiя / В. М. Гончаров, Д. В. Солоха, О. А. Фесша, В. К. Мухопадов, О. О. Кузнецов О.О. — Донецьк : СПД Купрiянов В.С., 2007. — 202 с. 4. Мак-
симов В. В. Экономический потенциал региона (анализ, оценка и использование) / Максимов В. В. — Луганск : ВНУ им. Владимира Даля, 2002. — 360 с. 5. Максимов В. В. Использование системного подхода при исследовании экономического потенциала региона / Максимов В. В. // Вюник Схвдноукрашського нацюнального ушверситету. Економiчнi i технiчнi науки. — 2000. — № 3 (25). — С. 38 — 41. 6. Ску-дарь Г. М. Повышение экспортного потенциала крупного машиностроительного предприятия: стратегия и тактика / Г. М. Скударь // Донбассинвест. 2000. — № 3. — С. 50—51. 7. Чухно А. Постиндустриальная экономика: теория, практика и их значение для Украины / А. Чухно // Экономика Украины. — 2001. — № 3. — С. 42.
Солоха Д. В. Дослщження принципових засад забезпечення ефективного розвитку промис-лового сектору у довгостроковш перспективi
Метою цього до^дження е визначення та до-^дження принципових засад забезпечення ефективного розвитку промислових тдприемств у довгостроковш перспектива
Ключовi слова: промисловють, тдприемства, розвиток, металурпя.
Солоха Д. В. Исследование принципиальных основ обеспечения эффективного развития промышленного сектора в долгосрочной перспективе
Целью данного исследования является определение и исследование принципиальных принципов обеспечения эффективного развития промышленных предприятий в долгосрочной перспективе.
Ключевые слова: промышленность, предприятия, развитие, металлургия.
Soloha D. Research of principles of longterm effective development of industry
The purpose of this research is determination and research of of principle principles of providing of effective development of industrial enterprises in a long-term prospect.
Key words: industry, enterprises, development, metallurgy.
