CC BY
10
Д.Д. Чейлях, В.В. Рибалко
ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ ВУГЛЕВИДОБУТКУ В РОС11 ТА IX ВПЛИВ НА УКРА1НСЬКИЙ РИНОК КОКС1ВНОГО ВУГ1ЛЛЯ
Здтснено анал1з ситуацИ на роайському вугшьному ринку. Виявлено особливостi впливу росшських вуглевиробниюв на укратський ринок кокавного вугшля.
Выполнен анализ ситуации на российском угольном рынке. Выявлены особенности влияния российских углепроизводителей на украинский рынок коксового угля.
The authors analyze the situation on the Russian coal market. The focus is made on the features of the Russian producers influence on the Ukrainian market of coke coal.
© Д.Д. Чейлях, В.В. Рибалко, 2009 Прничо-металургшний комплекс (ГМК) ввдграе ключову роль у розвитку економжи Украши. Вш забезпечуе близько 25% валового внутршнього продукту й 40% валютних надходжень краши [1]. Останшми роками Украша посщае восьме
мюце в рейтингу найбшьших виробниюв металу у свт. У 2009 р. виробництво чавуну склало 25,7 млн. т, ^uni - 29,8, прокату -26,9, коксу - 17,2 млн. т [2]. Тим часом металургшна галузь, як i бшьшють iнших галузей промисловостi, не позбавлена проблем, одшею з яких е вiдсутнiсть достатнiх обсягiв коксiвного вугшля вiтчизняного виробництва. Через рiзнi причини основним постачальником ще1 сировини е Роая.
Метою статтi е вивчення процесiв, що вiдбуваються у росшському вуглепромi й визначення перспектив украшського ринку коксiвного вугiлля.
Украша мае надлишковi потужностi з виробництва коксу, i повне ix використання багато в чому залежить вiд наявност сировинно! бази. Тому вугiлля як основний компонент у собiвартостi виробництва металургшного коксу становить близько 90%, визначае економiчну й технологiчну ефектившсть коксохiмiчноl та металургшно1 галузi.
Коксохiмiчнi заводи Украши як споживачi кокавного вугшля для свого виробництва використовують втизняне й iмпортне вугiлля.
Серед найбшьших вугшьних пiдприемств, що видобувають коксiвне вугiлля, в Укра'ш видшяють такi групи:
за маркою вугшля К - шахти мКрасноармiйська-Захiдна №1", iм. В.М. Бажанова, "Щегловська-Глибока" i "Суходiльська-Схiдна":
за маркою Ж - шахти "Краснолиманска", iм. О.Ф. Засядь-ка i ДП "Краснодонвугiлля"; за маркою Г - шахти "Добропшьська" ДП "Добропшлявугшля", "Пiвденнодонбаська №3" i ВАТ "Павлоградвугшля".
Необхiднiсть споживання iмпортного кокавного вугшля обумовлена недостатнiми обсягами цього видобутку в Укра1ш, а також його низькими якюними характеристиками. Основним недолгом украшського коксiвного вугiлля е великий вмют сiрки (в окремих випадках цей показник досягае 2,8%), що призводить до погiршення якост коксу i збiльшення його використання пщ час виплавки чавуну. До того ж мшеральна частина вугшля на 80% складаеться з оки^в металiв.
1мпорт вугiлля також обумовлений необхщшстю оптишзацп вугшьно1 шихти, вщ чого залежить якiсть металургiйного коксу.
Таким чином, у ГМК Украши в середньостроковш перспективi переважатиме тенденщя зростаючо1 залежностi укра1нських пiдприемств вщ iмпорту вугiлля. Ситуацiя на украшському ринку коксiвного вугiлля багато в чому залежатиме вiд свiтового й насамперед росшського ринкiв.
Свiтовий ринок кокавного вугшля високою мiрою е монополiзовaним. Середнiй обсяг експортованого вугшля останшми роками становить близько 200 млн. т. Поставки кокавного вугшля на св^овий ринок в основному здшснюють 5 компанш (BHP Billiton Mitsubishi Alliance (поставляе на св^овий ринок 45 млн. т на рш), Elk Valley Coal (22 млн. т), Anglo
American (10 млн. т), Xstrata (9 млн. т) i Rio Tinto (9 млн. т). 3obcím недавно значш обсяги вугшля експортував Китай, який одночасно е великим ÍMnopTepoM. KpiM Китаю, до потужних споживачiв коксiвного вугiлля належать Япошя (80 млн. т) та 1цщя (24 млн. т). Переорiентацiя Китаю у 2008 р. з експортера на iмпортера змусила 1ндш перейти до закупiвлi вугiлля в Австралп, а Пiвденну Корею i Тайвань - на пошук постачальниюв у Пiвденнiй Африцi й Швшчнш Америцi [3].
Ситуацiя, яка склалася в укра'нському ГМК щодо забезпечення металургiйним коксом, характеризуеться деякими особливостями. Так, спостер^аеться тенденцiя зниження виробництва коксу на в^чизняних коксохiмiчних заводах. В основному це пояснюеться недостатшми обсягами поставок вугiлля на КХЗ. У результат металургiйнi заводи змушеш закуповувати кокс в iнших кра'нах, а потужностi укра'нських коксохiмзаводiв простоюють. У свою чергу, КХЗ намагаються завозити iмпортне коксiвне вугiлля для завантаження власних батарей. Протягом останшх рокiв щорiчнi обсяги iмпортних закутвель коксiвного вугiлля становили близько 10 млн. т. Як правило, це вугшля бшьш яюсних i дефiцитних в Укра'ш марок К i Ж. У структурi укра'нського iмпорту росшське вугiлля становить близько 83-87%. 1мпортш поставки вугiлля з iнших кра'н обмежуються малою кiлькiстю й нерозвинешстю iнфраструктури портiв в Украiнi. Таким чином, ситуащя на росiйському ринку кокЫвного вугiлля вiдiграе визначальну роль у розвитку подiй на укра-iнському ринку.
Вугiльна промисловiсть Росп е однiею з галузей економжи, що найбiльш динамiчно розвиваються. Багато в чому цьому посприяла реструктуризащя, яку протягом останнiх рокiв устшно проводили федеральнi й регiональнi органи влади. Практично всi безперспективнi та хрошчно збитковi шахти й розрiзи, особливо небезпечнi для життя i здоров'я роб^ниюв, закритi. Упроваджено серйозш заходи для фiнансового оздоровлення збиткових пiдприемств. Здiйсненi у 1994-2000 рр. основш етапи цього процесу звiльнили вугшьш компанп вiд збиткових i непрофшьних виробництв, створили умови для ринкового щноутворення на вугiльну продукцiю. Повною мiрою були задiянi переваги приватно' власностг Системно почали вирiшуватися проблеми iстотного зниження витрат у вугшьному виробництвi. У результатi вугiльна галузь Росп стала единою з уах галузей промисловостi, що вийшла тсля реструктуризацп оновленою, ринковою, конкурентоспроможною, сощально захищеною i полiтично стабiльною. Послщовно нарощувались обсяги виробництва вугiльноi продукцп, зросли iнвестицiйнi вкладення у вщновлення гiрничоi технiки. Так, за останш 10 рокiв видобуток вугiлля в Росп зрш в 1,4 раза. 1нвестицп в основний капiтал збшьшилися з 13 млрд. руб. у 2000 р. до 60 млрд. руб. у 2008 р., при цьому 74% швестицшних вкладень направлено на вщновлення активно' частини основних фоцщв. Продуктившсть працi робiтникiв iз видобутку вугiлля за останнi 15 роюв зросла у 3,2 раза [4].
У даний час у вугшьнш промисловост Росп дiе 96 шахт i 148 розрiзiв. Практично весь видобуток вугшля забезпечуеться приватними пщприемствами. У державнiй власностi перебувае тшьки одна шахта, яка входить до складу ФГУП «Арктикуголь». У галузi працюе близько 200 тис. чол.
Максимальний видобуток у Росп був досягнутий у 1988 р. (425 млн. т), мшмум припадав на 1998 р. - 232 млн т. Починаючи з 1999 р. вщзначаеться щорiчний прирют обсягiв вуглевиробництва, якi в 2008 р. склали 328,8 млн. т, у тому чи^ 223,9 млн. т вщкритим способом. До десятки найбшьших компанiй з видобутку вугшля входять: ВАТ "СУЭК" iз видобутком вугшля в 2008 р. 92,6 млн. т, ВАТ "КК"Кузбассразрезуголь" (50 млн. т), ВАТ "Мечел" (26,4 млн. т.), КК "Востсибуголь" (15,3 млн. т.), ВАТ "ОУК "Южкузбассуголь" (13,0 млн. т.), ВАТ ХК "сДс-Уголь" (13,0 млн. т.), ТОВ "Холдинг Сибуглемет" (11,3 млн. т.), ЗАТ "Русский уголь" (11,3 млн. т), ЗАТ" Север-
сталь-Ресурс" i ВАТ "Распадская" (9,4 млн. т). Рiвень видобутку кокавного вугiлля склав 21% вщ загального. Основний обсяг його видобутку (78%) здшснюеться на тдприемствах Кузбасу.
У 2008 р. середньодобовий видобуток вуплля з одного дiючого очисного вибою склав у середньому по галузi 2318 т. Середньодобове навантаження на комплексно-мехашзований очисний вибш склало 3157 т [5].
Вщмшною рисою оподаткування вугiльного 6i3Hecy в Роси е застосування податку ПВКК (податок на видобуток корисних копалин). Ставка податку е диференцiйованою. Залежно вiд виду вугiлля ii величина для кокавного вугiлля становить 40 руб./т, а для енергетичного - 9 руб./т. KpiM того, для кокЫвного вугшля передбачеш поправочнi коефщенти, величина яких залежить вiд географiчного розташування родовища (вiд 0 на Далекому Сходi до 1 на европейськш частинi Роси). Застосовуються також коефщенти, що враховують ступiнь метаноносност пластiв i схильнiсть ix до самозаймання (вiд 0 до 1). В окремих регiонах установлена додаткова диференщащя ПВКК з урахуванням рiзницi в гiрничо-геологiчних i технiчних умовах роботи. Технолопчш розбiжностi у видобутку вугшля не враховуються при диференщацп ПВКК. Наприкiнцi 2009 р. уряд РФ вшс у Держдуму законопроект про введення ПВКК, вiдповiдно до якого змшюються розмiри ставок для рiзних видiв вугiлля (55 руб./т - для антрацитв i 70 руб./т - для кокавного вугшля). У цьому документ передбачено також поправочш коефщенти, що враховують змши ринкових цiн на вугiлля.
У перспективi на найближчi 20 роюв у Росп прогнозуеться тенденцiя нарощування обсягiв видобутку вугiлля i збереження на тому ж рiвнi (приблизно 100 млн. т) обсяпв експорту. Вiдповiдно до Енергетично! стратеги РФ обсяг видобутку вугшля в 2030 р. мае скласти 425-470 млн.т, що на 44% бшьше,
шж у 2008 р., при цьому видобуток кокавного вугшля зросте на 61% i складе 101-106 млн. т. Введення нових потужностей у загальному обсязi до 2030 р. збшьшиться на 25-30%. Питома вага переробки кам'яного енергетичного вугшля зросте з 32% у 2008 р. до 65-70% у 2030 р.
За обсягами експорту вугшля Роая посщае п'яте мюце у свт. Основна частка експорту припадае на енергетичне вугшля - 87,6 млн. т (92% загального експорту вугшля). 1з загального обсягу експорту в 2008 р. основний обсяг вугшля вщвантажувався до краш далекого зарубiжжя - 86,4 млн. т (90% загального експорту). До краш близького зарубiжжя поставлено 9,1 млн. т, у тому чи^ до краш СНД - 7,5 млн. т. Лщерами серед краш, що iмпортують росшське вугшля, е Кшр (у 2008 р. - 21 млн. т), Украша (7,3 млн. т), Япошя (4,7 млн. т), Польща (3,9 млн. т) i Туреччина (3,5 млн. т) [5].
Помпною тенденщею, що простежуеться останнiм часом е нарощування обсяпв експорту росшського вугiлля до краш Азiатсько-тихоокеанського регiону (АТР). Причиною цього е перехщ Китаю з розряду експортерiв в iмпортери. У результат вщбулося iстотне посилення позицш на ринку АТР таких росшських компанiй, як ВАТ "СУЭК" i ВАТ "КК"Кузбассразрезуголь". Збiльшення обсягiв видобутку й експорту цими компашями вщбулося в основному за рахунок упровадження нових технологiй i зниження собiвартостi вугiлля.
Останнiми роками в Росп спостер^аеться тенденцiя щодо придбання великими вугшьними компанiями морських торговельних портв з метою забезпечення надiйностi поставок вугшля. До 2004 р. единою компашею, що не мала у сво!х активах власних перевалочних потужностей, був "Мечел", однак через деякий час вш викупив у "СУЭК" частину акцiй порту Посьет у Приморському кра! [6].
Однiею з найбшьш помiтних тенденцiй у росшському вуглепромi е консолiдацiя вугiльних активiв. Активiзацiя цього процесу вiдбулася близько 5 роюв тому, коли велию росшсью ФПГ, що спецiалiзуються на виробнищта металу, iнтенсивно скуповували вугшьш активи. Як приклад можна навести угоду з консолщаци в галуз^ за якою в 2007 р. влада Кузбасу стимулювала продаж частки менеджменту "Южкузбассугля" другому стввласнику компани - Evraz Group. Це поклало початок для подальшо! консолiдацil вугшьних активiв групи шляхом злиття "Южкузбассугля" i ВАТ "Распадская", у якому Evraz Group належить 40%. Восени того ж року вщбувся аукцюн iз продажу вугiльних компанiй Якути. Компанiя "Мечел" здобула перемогу та стала власником 75% мiнус одна акщя "Якутугля" i 68,86% "Эльгаугля". 1нтерес до цих активiв проявляли також японська Sumitomo i корейська LG, однак брати участь в аукцюш компани не зважилися. Велике бажання на участь в аукцюш було ще вiд одного претендента - ТОВ "Колорпрофиль", що представляв штереси найбiльшоi металургiйноi компанii св^у Arcelor Mittal, але ii просто не допустили до торпв [7].
Консолщащя вугшьних a^mBiB основними гравцями на росшському ринку здшснюеться за двома моделями. Перша - це покупка a^mBiB у Роси та за кордоном з метою забезпечення сво!х заводiв власною сировиною i тим самим мiнiмiзацiя витрат на виробництво кшцево! продукцн; друга - придбання вугледобувних пiдприeмств, видiлення 1'х в окрему дочiрню компанiю та одержання максимальних доходiв вiд вугiльного бiзнесу. Перша модель е характерною для групи " Evraz "Северсталь", НЛМК та iнших. Другу модель використовуе група "Мечел".
Багато експерив вважають, що процес консолщацп продовжиться надал^ тiльки вiн матиме характер "марочного" типу, метою якого е придбання вугшьних компанш, що видобувають вугшля певних марок. У результат консолщацп у вугiльнiй галузi бшьше 60% обсягiв видобутку вугiлля контролюеться п'ятьма компанiями: ВАТ "СУЭК", "Мечел", "ОУК "Южкуз-
бассуголь", "Распадская" i "КК"Кузбассразрезуголь".
Таким чином, можна зробити висновок про те, що сформоваш тенденцп на росiйському вугiльному ринку, наприклад консолiдацiя вугiльних активiв або переорiентацiя експортних поставок вугiлля до кра!н Азiатсько-тихоокеанського регiону, в умовах тдвищення попиту на металургiйну продукщю у свiтi можуть негативно вплинути на розвиток украшського ГМК. Так, наприклад, у докризовий перюд обсяг споживання концентрату коксiвного вугiлля в Укра!ш становив близько 30 млн. т. Украшсью пiдприемства могли поставити на ринок у найкращому разi 17-18 млн. т. Таким чином, у структурi внутрiшнього споживання кокавного вугшля частка Роси становить близько 30%, що е максимально припустимою величиною в питанш безпеки економжи держави.
Одним iз шляхiв виршення iснуючих проблем е диверсифiкацiя поставок. Найбшьш iмовiрними постачальниками на наш ринок можуть бути Австралiя, США й Канада. Австралiя останнiми роками активно нарощуе видобуток якiсного кокавного вугшля, мае у своему розпорядженш велик морськi порти з високою пропускною здатшстю та потужними вугшьними термiналами. 1мпортом коксiвного вугiлля iз США й Канади активно займаеться компашя 1СД. Близько половини загально! потреби (2 млн. т) компашя закуповуе в цих кра!нах.
1снуе певний iнтерес i до польських вугшьних активiв. Так, "Arcelor Mittal" плануе взяти участь у приватизацп польсько! шахти Jastrzebska Spolka Weglowa, що видобувае кокавне вугiлля.
1ншим, не менш важливим напрямом тдвищення забезпеченост металургiйних компанiй коксiвним вугшлям е 1'х участь у будiвництвi й розробцi нових i вже функщонуючих шахт. Так, група Метшвест активно iнвестуе будiвництво двох нових черг на шахи "Краснолиманська-Захщна". Строк будiвництва - 4 роки. За попередшми прогнозами, видобуток вугiлля зросте у два рази i складе близько 4 млн. т на рж.
Певний штерес до деяких активiв iз видобутку коксiвного вугшля виявляе ММК iм. Iллiча.
У середньостроковш перспективi особливi надн покладають на будiвництво ново! шахти "Любельська" у Львiвськiй областi. Обсягiв промислових запасiв при щорiчному видобутку близько 5 млн. т низькоарчаного кокавного вугшля вистачить на 35 роюв. На стартовому етапi вже залучено близько 90 млн. дол. вщ чотирьох мiжнародних фондiв.
Висновки. Сучасш тенденцп розвитку вуглевидобутку в Роси, зокрема, таю як консолщащя вугшьних активiв у потужних ФПГ вертикально! штеграцн та переорiентацiя експортних поставок вугшля до кра!н Азiатсько-тихоокеанського регюну, можуть негативно вплинути на результати дiяльностi украшського ГМК. Унаслiдок цього владним структурам Украши доцшьно було б сконцентрувати зусилля на створенш сприятливих умов для iнвестування у втизняну вугiльну галузь та диверсифжацп iмпортних поставок коксiвного вугiлля укра!нським бiзнес-структурам.
Л1тература
1. Дымов К. Чёрная металлургия Украины - пациент скорее мёртв, чем жив? -[Электронный ресурс]. - Режим доступа: //http: //propagandajournal.net/374.html.
2. Украина в 2009 г.сократила производство готового проката. - [Электронный ресурс]. -Режим доступа: //http: //metal.rftoday.ru/tape/961.
3. Резник Г. Активированный уголь. - [Электронный ресурс]. - Формат доступа // http: //www. info geo. ru/ metalls/ review/? act=show&rev=64.
4. Краснянский Г. Роль угля в экономике России в посткризисный период. -[Электронный ресурс]. - Формат доступа // http://www.wmc-org.ru/node/31.
5. Итоги работы угольной промышленности России в 2008 году. - [Электронный ресурс]. - Формат доступа //http: //www.ugolinfo.ru/itogi08all.html.
6. Гаврилюк Е. Сырьевые гиганты объединят усилия по развитию небольшого порта в Приморье. - [Электронный ресурс]. - Формат доступа // http://www.ma-journal.ru/monitor/648/.
7. Смирнов Д. Рост цен и дефицит привели к активной консолидации в угольной отрасли. - [Электронный ресурс]. - Формат доступа // http://www.mastergrupp.ru/publications/rost tsen
i defitsit privel k aktivnoj konsolidatsii v ugolnoj otrasli.html.
НадШшла до редакцП 24.12.2009 р.
