CC BY
11
УДК 616.233.248:612.7-071 С. В. Маргiтiч
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПОКАЗНИК1В ВЕЛОЕРГОМЕТРП У ЗВ'ЯЗКУ З ЕНЕРГЕТИЧНИМИ Р1ВНЯМИ РУХОВОГО РЕЖИМУ ХВОРИХ НА БРОНХ1АЛЬНУ АСТМУ
Обласна кл1н1чна лгкарня iM. I.I. Мечникова вгддшення алергологИ (зав. - С.В. Маргiтiч) м.Днтропетровськ
Ключовi слова: бронхiальна астма, велоергометрiя Key words: bronchial asthma, veloergometry
Резюме: В работе приведены результаты обследования 90 больных бронхиальной астмой с сопутствующими хроническими обструктив-ными заболеваниями легких, которым проводили велоэргометрию до порога толерантности к физической нагрузке. Показано, что во время велоэргометрии частота сердечных сокращений и двойное произведение достоверно увеличиваются, насосная функция миокарда и миокар-диальный резерв преимущественно сохранены, а коронарный резерв сердца может быть как высоким, так и низким. Больные, имея сниженный уровень физического состояния, при велоэргометрии способны выполнить физическую нагрузку в 98,9±3,3 Вт, что соответствует 52,0±1,3% от должной величины максимального потребления кислорода. Установлено, что допустимые энергозатраты двигательного режима больных находятся в среднем на уровне 6,72±0,22 ккал/мин, которые при условии учета индивидуально для каждого больного будут адекватными функциональным возможностям организма. Summary: In this work the results of checkup of 90 patients with bronchial asthma with accompanying chronic obstructive diseases pulmonary (COPD) w^ underwent veloergometry to a tolerance threshold to physical activity are presented. It is shown that during veloergometry the frequency of heartbeat and double product authentically increase, the pumping ability of the myocardium and myocardium reserve are mainly preserved, and the coronary reserve of the heart may be both high and low one. Patients with the lowered level of a physical condition are capable to execute physical activity in 98,9±3,3 Wt during veloergometry, that corresponds to 52,0±1,3 % from the due volume of the maximal consumption of oxygen. It is established that possible power expenditures of a motor regimen ofpatients are on the level of 6,72±0,22 kcal/minutes; this, if taken into accout individually, will be adequate to functional possibilities of an organism.
Серед багатьох захворювань внутршшх оргашв значне мюце займають хвороби бронхо-легенево! системи, зокрема - брониальна астма (БА). За даними втизняних та зарубiжних дос-лщниюв, поширенють БА з кожним роком шд-вищуеться, незважаючи на вдосконалення мето-дiв дiагностики, профшактики та лшування [7]. До 6% населення земно! кулi страждають на БА, а у дтей цей показник досягае до 30% .Значний вплив на захворювашсть БА мають ктмато-географiчнi, саштарно-ппешчш, генетичш фак-тори i та. ш. Найбшьш висок показники реестру-ються в умовах тдвищено! вологост та випа-дшня значно! кшькосп опадiв, забруднення дов-кшля побiчними продуктами промислового i хiмiчного виробництва та автотранспорту [2, 11]. За останш десятирiччя значно зросла захво-
рювашсть на БА серед молодого населення. Цшавий той факт, що у високорозвинених кра!-нах вщсоток хворих на алерпчш захворювання, в тому чи^ на БА, значно вище, шж у слабороз-винених кра!нах. Так, наприклад, у Схщнш Hi-меччинi вiдсоток хворих iз виявленою патоло-гiею бронхолегенево! системи, у тому числi БА, досягае 18,2%, тод^ як у регюнах Захiдно! Hiмеччини - 36,7%. Такий високий рiвень захво-рюваносп на БА, значне поширення побiчних дiй фармакологiчних препаратiв диктують необ-хiднiсть розробки нових протиастматичних препарата та методiв дiагностики, профшактики, лшування та реабiлiтацi! хворих [5].
Зважаючи на актуальнiсть вiдновного лшу-вання i фiзично! реабiлiтацi! хворих на БА, особ-ливий штерес становлять питання визначення
09/ Том XIV/ 2
83
КЛШ1ЧНА МЕДИЦИНА
спроможносп пащенпв до граничних фiзичних зусиль, тобто - фiзичноl працездатностi. Тер-мiном <^зична працездатшсть» (англ. physical working capacity) визначають потенцiйну здат-нiсть людини до прояву максимального зусилля в динамiчнiй, статичнiй чи змiшанiй роботi. Таю дослщження визнанi доцiльними ВООЗ, особливо коли це стосусться оцшки функцiональних резервiв органiзму та диференщально1 дiагнос-тики порушень серцево! дiяльностi, побудування достатнього за величиною i одночасно безпеч-ного рухового режиму хворих та програм фiзич-но! реабштаци [6, 8]. Але дослщники змушенi обмежувати сво! прагнення реальшстю, тобто визначенням реакцiй на фiзичне навантаження, яке за сво!ми властивостями е близьким до тих зусиль, що зустрiчаються у життi, по-перше, i, разом iз тим, досить значним, по-друге. Остання умова дозволяе виявити важливий показник функщонального стану оргашзму - толеран-тнiсть до рiзних навантажень, тобто здатнiсть оргашзму витримувати !х без порушень його стану [6].
Таю дослщження проводили у клшщ внут-рiшнiх хвороб, бшьшою частиною - в кардюлоги та пульмонологи [1,6,8 та ш]. Проте, проводячи велоергометричш дослiдження при БА, дослщ-ники не мали на мет пов'язувати !х результати з енергетичними рiвнями рухового режиму хворих, як при побудовi шдивщуальних програм фiзичноl реабштаци, так i при професiйнiй дiяльностi, а також у побутових умовах. Тому метою нашого дослщження було визначення ви-хщного рiвня фiзичноl працездатност та показ-никiв гемодинамiки шд час велоергометрп у хворих на БА для оцшки безпечних енерге-тичних рiвнiв !х рухового режиму.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 90 хворих на БА у вщ вщ 19 до 65 роюв, з них 52 жшки та 38 чоловiкiв, якi у 20072008 роках перебували на стащонарному лшу-ваннi в алерголопчному вiддiленнi Обласно1 кль шчно1 лшарш iм. 1.1.Мечникова (м. Дшпропет-ровськ). Лшування хворих проводили згiдно з Мiжнародним Консенсусом з дiагностики та лшування БА та наказом МОЗ Украши №128 вiд 19.03.2007 р. "Про затвердження клiнiчних про-токолiв надання медично1 допомоги за спе-цiальнiстю "Пульмонолопя". У 19 хворих БА мала штерм^уючий перебiг (щ хворi проходили курс специфiчноl iмунотерапil алергенами), у 15 - персистуючий легкий перебiг, а у 56 хворих -персистуючий середньо1 тяжкост перебiг. У всiх хворих iз супутнiми захворюваннями були
хрошчш обструктивнi захворювання легенiв (ХОЗЛ).
Щц час перебування у стацiонарi, поряд з обстеженням i лiкуванням, передбаченими стандартами дiагностики та лшування хворих пуль-монологiчного профiлю, дослщжували рiвень фiзичноl працездатностi та показники гемоди-намiки пiд час велоергометрп для оцiнки безпечних енергетичних рiвнiв рухового режиму при рiзних перебiгах БА, на що отримували згоду хворих. Дослiдження проводили в кабшет функцюнально1 дiагностики лiкарнi за допомо-гою велоергометра ВЕ - 15 iз використанням електрокардюграфи за спещально розробленою комп'ютерною програмою обробки даних, яка додаеться до велоергометра.
Величину навантаження (Вт) визначали за критерiями Б.П. Преварського [8] з урахуванням вiдсотка вiд належного максимального спожи-вання кисню (НМСК). Використовували ступе-невоподiбне безперервне фiзичне навантаження протягом 2 хвилин на кожному ступеш навантаження з частотою оберив педалей 60 за хвилину. Навантаження припиняли при появi суб'ективних чи об'ективних ознак неадекват-ностi фiзичного навантаження i розцшювали його як порогове [8].
Для обгрунтування рацiонального рухового режиму хворих, перед ушм, вивчали показники ЧСС у стан спокою, максимальну ЧСС, и прирiст i показник у вщсотковому сшввщно-шеннi, а також порогове навантаження (у Вт та в % вщ НМСК) та змшу подвшного добутку на пороговому рiвнi у порiвняннi зi станом спокою. Поряд iз цим, ощнювали насосну функцiю мiокарда, мiокардiальний та коронарний резерви серця, проводили пробу на iшемiчну хворобу серця. Додатково давали комплексну оцiнку фiзичного стану [8].
Зважаючи на те, що одним iз найбшыл важ-ливих питань комплексно1 фiзичноl реабштаци е установка рацiональних енергетичних затрат рухового режиму, розраховували енергетичний рiвень порогового навантаження за формулою Reiterer W [12]. Для цього потужшсть порогового навантаження (у Вт) шд час велоергометрп перемножували на коефщент 0,068 та отримували шуканий енергетичний рiвень (у ккал/хв).
При статистичному аналiзi розраховували вiдсоток (Р) та його стандартну помилку (m) за таблицями В.С. Генеса [3], а також середне значення (М) та його стандартну помилку (m). Дост^рнють рiзницi (р) ощнювали за t -крш^ем Стьюдента [10]. При р<0,05 рiзницю вважали статистично достовiрною.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Пiд час велоергометричного тесту отриманi гемодинамiчнi показники, наведет у таблиц 1, з яко! видно, що максимальнi значення ЧСС на пороговому рiвнi досягали 128,5 ± 1,8 уд./хв, тодi як вихщна ЧСС перед проведенням велоергометрн в обстежених у середньому дорiвнювала 97,4±2,3 уд./хв, що за приростом складало 38,6 ± 1,3%. Подвiйний добуток (iндекс Робшсона), що характеризуе систолiчну роботу серця, на пороговому рiвнi достовiрно перевищував показники спокою (1=16,2; р<0,001). Насосна функцiя
мiокарда обстежених переважно знаходилась у межах критерпв, що приймаються за норму. Кшьюсть хворих з И порушеннями була досто-вiрно меншою (t=6,5; р<0,001). Це стосуеться i мiокардiального резерву, який був збережений у бшьшост обстежених (1=10,5; р<0,001). На протилежшсть цьому, високий коронарний резерв серця мали 59 ± 5% хворих, а знижений - 41 ± 5%, що не мае статистично достовiрноl рiзницi (t=0,28; р>0,05). У всiх обстежених проба на ше-мiчну хворобу серця була негативною.
Таблиця 1
Показники гемодинамики пщ час велоергометрн у хворих на бронхiальну астму (п=90)
ЧСС ЧСС Динам1ка зм1ни подвшного добутку (Р±т,%) Насосна функщя м1окарда (абс.; Р±т,% Мюкардаальний резерв (абс.; Р±т, %) Коронарний резерв серця (абс.; Р±т,%)
макс. ввд
(М±т, вихадно!
уд./хв) (М±т,%) у споко! порогове порушена норма значно зниже-ний р1зко зниже-ний пом1рно зниже-ний збере-жений зниже-ний високий
128,5 386±13 107,6± 1935±47 24 66 11 2 12 65 37 53
±1,8 -э^6^3 2,4 27±5 73±5 12±4 2±2 13±4 72±5 41±5 59±5
При ощнщ показникiв фiзичноl працездат-ностi та фiзичного стану отриманi результати, що мютяться у таблиц 2. З таблиц 2 можна судити про недостатнш рiвень загально! фiзичноl працездатност обстежених, який в абсолютних величинах становив 98,9 ± 3,3Вт, а у вщсотках вiд НМСК - лише 52,0 ± 1,3%. Окрема ощнка вiдповiдних показникiв за статтю дала такi результати: у чоловшв порогове навантаження в
середньому дорiвнювало 119,3 ± 4,9Вт (54,0 ± 1,9% НМСК), а у жшок - 82,5 ± 3,1 Вт (50,5 ± 1,1% НМСК), де рiзниця статистично достовiрна при порiвняннi за потужнiстю (t=6,3; р<0,001), що i очiкувалось, i недост^рна за % НМСК (1=1,6; р>0,05). На наш погляд, останне свщчить про те, що хворi на БА чоловши i жiнки мають близький вiдносно статi аеробний функщональ-ний резерв.
Таблиця 2
Показники фiзнчноl працездатностi та фiзичного стану хворих на бронхiальну астму за
даними велоергометрн (п=90)
Порогове навантаження (М±т) Ф1знчна працездатносп (абс.; Р±т, %) Ф1зичний стан
Вт % НМСК низька нижче середньо! середня вище середньо!' (М±т, бали)
98,9±3,3
52±1,3
66 73±5
12 13±4
7 8±3
5 6±2
200,3±4,2
Порiвняння показниюв порогового навантаження за перебном БА дало наступнi результати: при штермггуючому перебiгу порогове навантаження в середньому дорiвнювало 109,8 ± 7,9 Вт (50,6 ± 3,2% НМСК), при персистуючому легкому - 108,1 ± 6,4 Вт (55,3 ± 2,7% НМСК), де
рiзниця статистично недостовiрна (1=0,16; р>0,05), а при персистуючому середньо! тяжкостi - 94,5 ± 3,5 Вт (51,5 ± 1,5% НМСК), що також при порiвняннi з штерм^уючим перебiгом статистично недостовiрно (1=1,6; р>0,05).
Середнi та вище середнiх градацп фiзично!
09/ Том XIV/ 2
85
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
працездатност були у 12 (13 ± 4%), а низью i нижче середнiх - у 78 (87 ± 4%) з 90 обстежених (t=13,1; р<0,001).
У результатi комплексно1 оцiнки фiзичного стану хворi отримали у середньому 200,3 ± 4,2 бала, що значно менше, нiж у практично здо-рових осiб[8].
Поряд iз зазначеним, нами вперше проведена оцiнка безпечних енергетичних рiвнiв рухового режиму хворих на БА. Для цього ми визначили енергетичш е^валенти порогово1 потужносп фiзичного навантаження. Виявилося, що чоло-вiки здатнi в середньому шдтримувати руховий режим, який потребуе до 8,11 ± 0,33 ккал/хв. (33,9 ± 1,4 кДж/хв), а жшки - 5,61 ± 0,21 ккал/хв. (23,5 ± 0,87 кДж/хв.), де рiзниця статистично достовiрна (t=6,5; р<0,001).
Обговорюючи отриманi результати, слiд заз-начити, що фiзичнi навантаження (в т.ч. фiзичнi вправи в комплексах лшувально1 гiмнастики та для самостшних занять) будуть адекватними функцiональним можливостям оргашзму, якщо не перевищувати наведен вище енергетичнi рiвнi. Крiм того, якщо хворi працюють, можливо для кожного з них iндивiдуально визначити придатшсть до то! чи шшо1 трудово1 дiяльностi, знаючи ll енергетичний рiвень. Так, беруть до уваги, що для легко1 фiзичноl пращ характерш короткочаснi енерговитрати 2,5 - 5,0 ккал/хв. (10,5 - 21 кДж/хв.), середньо1 тяжкост - 5,0 - 7,5 ккал/хв. (21 - 31,5 кДж/хв.), а для важко1 фiзичноl пращ - 7,5 - 10 ккал/хв. (31,5 - 42 кДж/хв.), як на висот навантаження можуть досягати 15,0 ккал/хв. (63 кДж/хв.) [6].
З практично1 точки зору, для пщрахунку витрат енерги найбшьш придатний метод L.
Brouka, заснований на визначеннi ЧСС пщ час фiзичного навантаження, оскiльки т чи iншi вит-рати (ккал/хв.) характеризуються певною ЧСС [4]. Так, пщ час м'язово1 роботи при ЧСС 80 уд./хв. (у споко1 - 60-70 уд./хв.) людина витрачае 2,5 ккал/хв., при 80-100 уд./хв. - 2,5-5,0 ккал/хв.; при 100-120 уд./хв. - 5,0-7,5 ккал/хв.; при 120140 уд./хв. - 7,5-10,0 ккал/хв.; при 140-160 уд./хв. - 10,0-12,5 ккал/хв.; при 160-180 уд./хв. - 12,515,0 ккал/хв.
ВИСНОВКИ
1. У хворих на БА iз супутшми ХОЗЛ пщ час велоергометрп ЧСС досягае у середньому 128,5 ± 1,8 уд./хв., яка достовiрно пщвищуеться у порiвняннi з вихщною на 38,6 ± 1,3%, що зареестровано на пороговому рiвнi пщ час проведення велоергометрп. Подвшний добуток, що характеризуе систолiчну роботу серця, досто-вiрно пiдвищуеться, насосна функщя мiокарда та мiокардiальний резерв переважно збережеш, а коронарний резерв серця може бути як високим (59 ± 5%), так i зниженим (41 ± 5%; р>0,05).
2. Чоловши, хворi на БА iз супутшми ХОЗЛ, маючи знижений рiвень фiзичного стану, при велоергометрп здатнi виконати фiзичне навантаження в 119,3 ± 4,9 Вт, що вщповщае 54,0 ± 1,9% вiд належно1 величини максимального спо-живання кисню, а жшки - 82,5 ± 3,1 Вт (50,5 ± 1,1%).
3. Безпечш енерговитрати рухового режиму чоловшв хворих, на БА, знаходяться в середньому на рiвнi 8,11 ± 0,33 ккал/хв. (33,9 ± 1,4 кДж/хв.), а жшок - 5,61 ± 0,21 ккал/хв. (23,5 ± 0,87 кДж/хв.).
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Березовский Б.А., Триняк Н.Г. Лечебная физкультура при заболеваниях дыхательных путей и легких. - К.: Здоров'я, 1988. - 112с.
2. Большая медицинская энциклопедия / Гл. ред. акад. Б.В. Петровский. - изд. 3-е. - М.: Советская энциклопедия, 1981. - Т. 16. - С. 467-475.
3. Генес В.С. Некоторые методы кибернетической обработки данных диагностических и физиологических исследований. - М.: Наука, 1967. - 208с.
4. Гриненко М.Ф., Саноян Г.Г. Труд, здоровье, физическая культура. - М.: Физкультура и спорт, 1974. - 288с.
5. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. - Одесса: Астропринт, 1999. - 603с.
6. Л^вальна фiзкультура та спортивна медицина / [Клапчук В.В., Дзяк Г.В.,Муравов 1.В. та ш.]; за ред. В.В. Клапчука та Г.В. Дзяка. - К.: Здоров'я, 1995. - 312с.
7. Перцева Т.А. Болезни органов дыхания: мето-
дическое пособие. - Днепропетровск: 2001. - 171с.
8. Преварский Б.П., Буткевич Г.А. Клиническая велоэргометрия. - К.: Здоров'я, 1985. - 80с.
9. Справочник семейного врача. Вып. 1. Внутренние болезни/Г.П. Матвейков, Л.Г. Баранов, И.И. Гончарик и др.; под ред. Г.П. Матвейкова. - Минск: Беларусь, 1992. - 637с.
10. Стенон Гланц. Медико-биологическая статистика / Пер. с англ. Ю.А. Данилова; под ред. Н.Е. Бузикашвили и Д.В. Самолова. - М.: Практика, -1999. - 602с.
11. Хаитов Р.М. Клиническая аллергология: Руководство для практических врачей. - М.: Медпресс-информ, 2002. - 624с.
12. Reiterer W. Evalution on physical performance by rectangular-tryangular bicycle argometry and computer-assisted ergospirometry // Basic Res. Cardiology. -1976. - Vol. 71. - P. 482-503.
♦
