CC BY
86
TE:vuri.-"ií"in .;¡¡r-¡:::'r-¡:::<u =-"¡ =""=1:::= tju¡ .;¡::: n¡ .;¡ n¡:::¡:::<¡...ív гюг-í лг~п:::<
-□ □-
Дослиджено досвiд використання цеолiтiв у харчовш галузi. Вивчено сорбцшш та антимжробш властивостi цеолiтiв, що вказуе на перспективи гх використання при розробц спещальних харчових продуктiв детоксикацтног дп. Розглянуто здаттсть цеолiтiв пригшчувати патоген-ну мтрофлору харчових систем, що дае тдставу для нау-кових дослиджень у напрямку пошуку засобiв для подов-ження термiнiв зберкання харчових продуктiв
Ключовi слова: детоксикащя, сорбенти, цеолт, бен-тотт, монтморилошт, ксенобютики, харчовi продукти,
збериання, безпечтсть
□-□
Исследован опыт использования цеолитов в пищевой отрасли. Изучены сорбционные и антимикробные свойства цеолитов, что указывает на перспективы их использования при разработке специальных пищевых продуктов детоксикационного действия. Рассмотрена способность цеолитов подавлять патогенную микрофлору пищевых систем, что дает основание для научных исследований в направлении поиска средств для продления сроков хранения пищевых продуктов
Ключевые слова: детоксикация, сорбенты, цеолит, бентонит, монтмориллонит, ксенобиотики, пищевые продукты, хранения, безопасность -□ □-
УДК 661.183.6:664
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.510671
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ ВИКОРИСТАННЯ ЦЕОЛ1Т1В В ХАРЧОВ1Й ГАЛУЗ1
Н. В. Притульська
Доктор техычних наук, професор* E-mail: prytulska@knteu.kiev.ua £. В. Бондаренко
Кандидат техычних наук* E-mail: 61 19967@ukr.net *Кафедра товарознавства та експертизи харчових продуклв Кшвський нацюнальний торговельно-економлчний уыверситет вул. Кюто, 19, м. Кшв, УкраТна, 02156
1. Вступ
2. Аналiз лкературних даних та постановка проблеми
У ХХ1 столггт в концепци «здорового харчування» особлива роль выводиться харчовим продуктам, як одержують за шновацшними технолопями i розгля-дають не тшьки як джерела пластичних речовин та енерги, але й як складний немедикаментозний комплекс, що вщповщае фiзiологiчним потребам оргатзму людини, мае виражет лiкувальнi, профiлактичнi або оздоровчi властивост та задовольняе спецiальнi потреби споживачiв.
Серед основних трендiв в шноващях та розвитку глобального ринку харчових продукив слiд вщмгги-ти увагу науковщв всього свiту до специфiчних або iндивiдуальних потреб споживачiв, вивчення 1х пе-реваг та об'еднання таких споживачiв у певт групи з визначеними рисами (спортсмени, вшськовослуж-бовцi, люди важко! фiзичноi або розумово! працi, вагiтнi жшки, дiти, люди похилого вiку, а також т^ що хворiють на рiзнi хронiчнi захворювання та потребують спецiальних дiет), що дозволяе шдпри-емствам харчово! галузi отримувати конкурентш переваги, орiентуючись на задоволення визначе-них потреб споживачiв та виробляти функщональш харчовi продукти, частка свггового ринку яких вже перевищуе 30 % [1].
Перспективним напрямом розвитку асортимен-ту харчових продукив спещального призначення е створення харчових продукив детоксикацiйноi дii з природними мшеральними сорбентами для людей, що стикаються з проявами харчових, екологiчних або професшних iнтоксикацiй в шкiдливих умовах пращ.
Пошук cnoco6ÍB пiдвищення яюсних показникiв та 6e3ne4HOCTÍ харчово'! сировини i готових харчових продукпв е одним Í3 перспективних напрямiв розроб-ки нових харчових продуктiв, зокрема очищення вiд залишкiв пестицидiв та шших ксенобiотикiв, в т. ч. важких металiв, токсичних елементiв, токсишв, радь онуклiдiв тощо [2].
Глинисп сорбенти, до яких вiдносяться цеолии, характеризуються селективнiстю по вiдношенню до важких металiв, стiйкiстю до агресивних середовищ i високих температур [3], ввдзначаються каталiтичною активнiстю, здатнiстю до регенерацп, активацп та мо-дифжацп [4].
Це також пiдтверджують дослщження, прове-денi Кемеровським iнститутом харчово! промисло-востi (Росiйська Федерацiя), яю показали можли-вiсть застосування цеолтв для вилучення катiонiв токсичних металiв, радiонуклiдiв, мiкотоксинiв i ряду шших забруднюючих речовин з рiзних харчових продукив, а також напо'!в i сировини для 1х при-готування [5].
Цеолiти використовують не ильки при виробни-цтвi рiзних харчових продуктiв i фармацевтичних пре-паратiв. Вiдомi бiологiчно активнi добавки (БАД) до якi використовують з метою виведення з оргашзму токсичних речовин. В останнш час БАД на основi цеолтв активно виходять на фармацевтичний ринок всього свггу. Наприклад, в Укра'!ш зареестрований функщональний харчовий продукт «Смект-актив», що використовуеться для лжвщацп насладив штоксика-цп. Вiдомi розробки хорватських вчених «Megamin»
Г
©
та американських - «ACZ nano». На територп РФ за-реестровано низку БАД до харчування, що мктять це-олiти: «Бактктатш», «Лакто-Екосорб», «Бактшорм», «Бщеол» тощо, якi е додатковим харчовим джерелом мжро- та макроелеменпв, активних компонентiв про-бiотичноi мжрофлори та харчових волокон. За результатами дослвджень БАД з цеолиами проявляють антитоксичнi, iмуностимулюючi, антиоксидантнi, ре-генеруючi, антимiкробнi, противiруснi, адаптогеннi й iншi властивостi, за рахунок чого активно використо-вуються при лжуванш токсикозiв, iмунодефiцитiв, хвороб шкiри, дiабету, серцево-судинних, алергiчних та iнших захворювань [6].
Велика кiлькiсть наукових дослщжень також при-свячена вивченню властивостей та харчовоi безпечно-стi серп БАД «Лгговгг», якi пiдтверджують ефектив-нiсть цеолiтiв при лiкуваннi i профшактищ багатьох захворювань [7].
У медицин майже всi цеолiти використовуються як високоефективнi сорбенти, що тдтверджуеться позитивними результатами iх використання при ль куваннi отруень, iнтоксикацiй, в тому числi алко-гольних, шлунково-кишкових розладiв, хвороб нирок, печiнки, опорно-рухового апарату, ротовоi порожнини та зубiв, алергiчних реакцiй, ожирiння, опiкiв, дер-матозiв, туберкульозу, паразитарних iнвазiй та для iх профiлактики [8].
Але, варто зазначити, що науковцями дуже мало уваги придшяеться вивченню можливостей використання цеолтв в якостi харчовоi сировини.
В умовах антропогенного навантаження, окрiм традицшних функцiй, харчування мае також забез-печити зниження засвоення ксенобютиюв у шлунко-во-кишковому трактi, послаблення несприятливоi дii чужорiдних речовин i факторiв на клiтинному рiвнi, зменшення рiвня депонування ксенобiотикiв та '¿хшх метаболiтiв у тканинах з прискореним виведенням '¿х з органiзму. З причини зростання кшькост алергiчних захворювань та захворювань, що виникають на mí харчових, еколопчних та професшних iнтоксикацiй науковцями свiту розроблено ряд харчових продук-тiв детоксикацiйноi дп, що вмiщують рiзнi природнi сорбенти, серед яких пектини, кликовина, харчовi волокна, висiвки, целюлоза, альгiнати, каррагшани, агароiди, фурацелеран тощо. Цi речовини здатш виво-дити з оргашзму людини ксенобiотики та позитивно впливати на мжрофлору [9].
Але при '¿х виготовленнi у промислових юлькостях використовуеться сировина, переважно, рослинного походження, заготiвля яко' носить перюдичний, се-зонний характер, доступнiсть для використання при виготовленш харчових продукив залежить вiд вщ-даленостi територп вирощування, врожаю та цiни, а введена юльюсть сировини з сорбцшними властивос-тями обмежуеться, в першу чергу органолептичними (смак, запах, консистенцiя), а також технолопчними або економiчними факторами. Вщповщно, не завжди харчовi продукти з природними сорбентами рослин-ного походження у складi мають виражену здатшсть виводити з органiзму людини важю метали, радю-нуклiди, канцерогени, токсини та iншi ксенобiотики, тому пошук недорого', ефективно', технологiчноi, ба-гатофункцiональноi харчово' сировини з сорбцшними властивостями мае тривати.
3. Цшь та задачi дослщження
Метою роботи е визначення перспектив використання цеолтв та 1х похвдних при виготовленнi харчових продукпв.
Для досягнення поставлено! мети були поставлен наступнi завдання:
- вивчити практичний досввд використання цеоль тiв в рiзних, сумiжних з харчовою, галузях народного господарства;
- за результатами аналiзу дослiджень сорбцшних властивостей цеолiтiв розглянути можливiсть 1х використання при розробцi харчових продукпв детокси-кацiйноi дii;
- отримати наукове тдтвердження гiпотези щодо можливостi використання цеолiтiв для пригшчення патогенно! мiкрофлори харчових систем та розглянути можливкть використання цеолiтiв для подовження термжв зберiгання харчових продукив.
4. Матерiали, методи та результати дослщжень практичного досвiду використання цеолтв в харчовш галузi
Перспективною сировиною при виготовленнi харчових продукпв спецiального призначення детокси-кацiйноi дп, а також використаними для подовження термжв зберiгання харчових продукпв, можуть бути цеолiти украшських родовищ (в т. ч. бентонiт, монтморилошт, клиноптилолiт, анальцим тощо), якi здатш проявляти сорбцшш властивостi та виводити з оргашзму людини радюнуклвди, токсичш елементи, алергени тощо.
З метою вивчення перспективних напрямiв використання цеолiтiв в харчовш галузi методом збору, критичного аналiзу та узагальнення iнформацii досль джено патенти та науковi пращ вггчизняних i зарубiж-них вчених.
Дослiджено способи використання цеолтв в сшь-ському господарств^ медицинi та харчовiй галузь
Одним iз перспективних напрямiв розробки харчових продукпв детоксикацiйноi дп е використання у якостi сировини природних мшеральних сорбентiв групи цеолтв з порщ вулканiчного походження, вь домих людству сво'ми сорбцiйними властивостями бшьше 400 рокiв [8].
Цеолии - велика група мiнералiв, водш алюмоси-лiкати кальцiю i натрж, якi замiщуються iнодi К, Ва, Sr та iн. Загальна формула цеолтв:
М2/п0-А1203^Ю2-уН20, (1)
де М - лужний або лужноземельний метал, п - ступiнь його окиснення.
Вiдомо близько 50 видiв мiнеральних природних цеолтв, серед яких найпоширешшк клиноптило-ли, бентонiт, монтмореллонiт, гейландит, натролiт, фШпсит, ломонтит, морденiт, шабазит, десмiн, гар-мотом, фер'ерит, ерiонiт, анальцим тощо. Результати численних хiмiчних аналiзiв цеолтв, наведеш в рiзних лiтературних джерелах, показують, що до '¿х складу входять практично в« вiдомi хiмiчнi елементи, включаючи рiдкоземельнi, а саме 45 природ-
них мiнералiв з 25 рiзними структурами i близько 100 синтетичних [10].
В наукових публжащях цеолiти розглядаються з точки зору ïx генезису, особливостей складу, структу-ри, розповсюдження в природi, рiдше на чшьне мiсце ставиться питання ïx використання в тих чи шших галузях промисловосп [11].
В Украïнi в 70-х роках XX столитя було виявлено бшьше 10 родовищ цеолтв, але до тепершнього часу щ цiннi породи вулканiчного походження з вираже-ними сорбцiйними властивостями знайшли застосу-вання, головним чином, у сшьському господарствi де застосовують у якост фунгiцидiв, добрива, мшераль-них кормових добавок та консерванив для збереження кукурудзи, коренеплодiв, силосу тощо [12].
У свт iснуe практика використання цеолтв для очищення води [13] та в технолопчних процесах тд-готовки та виготовлення харчових продукпв, а саме xлiбобулочниx виробiв, пива, вина, твердих сирiв, кис-ломолочних продуктiв, безалкогольних напоïв тощо [8-10], але юльюсть наукових роби, в яких би розгля-далися питання використання цеолтв в якост сировини для виробництва харчових продукпв дуже обме-жена i не дозволяе сформувати наукове тдгрунтя для широкого впровадження цеолiтiв у харчову галузь.
Цеолгги виявилися ефективним в процес субль мацiйного сушшня харчових продуктiв, використову-ються для очищення рослиншл олiï, при виробництвi вин - для запобiгання утворення осаду/помутншня вин, а також при фшьтруванн пива [14].
За даними статистики в останне десятирiч-чя швидко розвиваеться резистентнiсть збудникiв шфекцшних захворювань до антибактерiальниx сполук, iмунодепресивнi властивостi лiкарськиx препаратiв, порушення мжроекологп i зростання еть ологiчноï ролi умовно-патогенних мiкроорганiзмiв спонукали вчених активiзувати використання без-печних для оргашзму людини натуральних ентеро-сорбентiв, яю здатнi iнактивувати патогеннi мжро-оргашзми i виводити з органiзму людини продукти ïx життедiяльностi, а також продукти порушеного мета-болiзму i токсичш сполуки, отриманi iз зовшшнього середовища [8, 15].
Ентеросорбенти ефективно використовують як для лiкування, так i для профшактики iнфекцiйниx шлун-ково-кишкових захворювань. Останнiм часом з'явили-ся повiдомлення про використання монтморилошту (група цеолiтiв) при такого роду захворюваннях, якi справляються з хвороботворними мжрооргашзмами на рiвнi сучасних антибютиюв. Лiкувальна дiя сор-бентiв на основi монтморилонiту пояснюеться ïx сор-бцiйно-адгезивними i iоноселективнi властивостями, а також насичешстю рiзноманiтними xiмiчними еле-ментами [15].
Вщомим е використання клиноптилолiту для по-силення коагуляцiйниx властивостей молока, що доз-воляе в 2 рази зменшити витрату ферментних препа-рапв, якi використовуються для коагуляцiï молока i ряду молочних продукив (сиру, сирiв);скоротити втрату сухих речовин у сироватщ i збшьшити виxiд готового продукту. А при очищенш цукрового розчи-ну застосування клшоптшолиу дозволяе збiльшити ефектившсть очищення в порiвняннi з традицшною теxнологiею на 11 %, зменшуеться вмiст солей каль-
цiю - на 50 %, золи - на 44 %, азоту - на 29 %, пектино-вих речовин - на 56 %, коловдв - на 54 % [16].
Для подовження термшу збертння насiння со-няшнику рiзноï вологост та пiдвищення його якостi запропоновано в якост консерванта використовувати домшки природних дисперсних мiнералiв. Виявлено специфiчний вплив цеолiту на мiкрофлору соняш-нику, що проявляеться у ïx здатносп пригнiчувати шкiдливi для соняшникового насiння мiкроорганiзми. Також нею встановлено, що найбшьш ефективним серед дослвджених дисперсних мiнералiв виявилися бентонiти [17].
Цеолии використовують для знебарвлення рiзниx мiнеральниx, рослинних олiй та тваринних жирiв [18]. За рахунок здатносп адсорбувати молекули бiл-кiв з водних розчишв цеолiти використовуються для видалення ïx надлишкових кiлькостей з бших вин, а також для очищення та стабШзацп лiкерiв, пива, оцту, для тдвищення вологоутримуючих властивостей харчових продукив та продовження термжв ïx зберiгання [17-19].
Вiдомi комбiнованi молочнi продукти, що вмщу-ють 1-1,5% БАД «Лiтовiт», яю рекомендованi як дже-рело мшеральних речовин та зааб для профшактики рiзниx захворювань [20].
Бентонiти в сумiшi з рисовим борошном та целюло-зою було використано авторами патенту США в якосп компонента проти злежування та утворення грудочок для сиру i смакоароматичних добавок, що дозволило зменшити липюсть нарiзаного кубиками або тертого сиру i знизити зростання дрiжджiв i цвШ [21]. З щею ж метою було використано бентошт у якостi добавки до пшеничного борошна i ткта [22].
Також запропоновано рiзнi варiанти антигрибковоï сумiшi з порошку цеолiту, мiкрокристалiчноï целюло-зи, крохмалю, борошна та полiсаxаридiв для обробки харчових продуктiв, що швидко псуються (наприклад, сир, м'ясш та ковбасш вироби) [23].
З метою задоволення потреб групи споживачiв, яю перiодично вимушенi дотримуватися переважно бш-ковоï xарчовоï дiети (наприклад, спортсмени, люди, що хворжть на цукровий дiабет тощо) розроблено xарчовi продукти та приправи з використанням цеолтв, яю здатнi знижувати навантаження на органи видшення та запоб^ати метаболiчним захворюванням [24].
Доведено можлившть очищення фруктових сокiв вiд важких металiв за допомогою цеолiтiв [25] та залишюв мiкотоксинiв для запобтння токсичних ефектiв [26].
З огляду на тдвищений iнтерес до захисту навко-лишнього середовища вiд небезпечного для екосистем пластикового пакування присвячеш науковi розробки нових пакувальних матерiалiв для харчових продуктiв з тдвищеними бар'ерними властивостями та такими, що швидко розкладаються в природних умовах на ос-новi соевого iзоляту бiлка та монтморилошту [27, 28].
1талшськими вченими запропоновано проти-мiкробний засiб, що може бути використаним при виготовленш пакувальних матерiалiв для харчових продукпв на основi поеднання протимiкробниx нано-частинок юшв срiбла та монтморилонiту [29].
За даними Управлшня з контролю якосп харчових продуктiв i лжарських препаратiв Мiнiстерства охорони здоров'я i сощальних служб США (FDA -
Food&Drugs Administration) бентошт та клиноптилолiт (група цеолтв) ввдповвдають вимогам для контакту з харчовими продуктами та занесет в список GRAS (Generally Recognised as Safe) [30].
Слщ зазначити, що в Перелжу харчових добавок бентошт мае шдекс Е 558 i використовуеться як засiб проти утворення грудочок в харчових барвниках, для очищення рослинних олiй, алкогольних напо!в, освгг-лення сокiв та як носш в лiкарських препаратах для ль кування невралгп, алергiï, псориазу, чесотки и артриту та мае офщшний дозв^ на використання в харчовш галузi на територiï Украïни, Росп и Евросоюзу [31].
5. Обговорення результаив дослiдження перспектив використання цеолтв в харчовш raiy3i
На територп Украïни сьогоднi вiдомо бiльше 100 ро-довищ глинистих мiнералiв рiзних генетичних типiв сумарним запасом 100 млн. тон. З позицш охорони навколишнього середовища цеолiти е еколопчно чистою, доступною i дешевою сировиною, що може бути використана при виробництвi харчових продуктiв та не забруднювати навколишне природне середовище, а завдяки своïм вираженим сорбцiйним, юнообмшним властивостям та здатнiстю впливати на розвиток мь крофлори мае перспективи вивчення та використання '¿х властивостей для подовження термшу зберiгання традицiйних харчових продукив.
Встановлено, що цеолiти використовуються в хар-човiй галузi для знебарвлення рiзних мiнеральних, рослинних олш та тваринних жирiв; очищення води, алкогольних та безалкогольних напоïв, союв, чаю, оцту, пива, вина вщ бiлкових речовин, залишкiв пести-цидiв, важких металiв, токсичних елементiв, токсишв, мжотоксишв, радiонуклiдiв та iнших ксенобютиюв; проти злежування подрiбненого сиру, смакоароматич-них добавок та борошна. На жаль не описаний досвщ використання цеолтв для очищення шших груп харчових продукпв (цукру, м'ясних, молочних, рибних та ш.) вщ залишюв пестицидiв, токсичних елементiв, продукпв метаболiзму мiкроорганiзмiв тощо. Майже вщсутня iнформацiя щодо виготовлення рiзних видiв пакування з цеолiтiв тощо, а це, на нашу думку, пер-спективний напрям дослщжень. Враховуючи те, що досвщ використання цеолiтiв при виготовленш харчових продуктiв е обмеженим i не дозволяе побудувати чике уявлення про ва можливi сфери '¿х використання при виготовленш харчових продукпв, е необхiднiсть продовжити щ дослiдження.
Результати дослiджень властивостей цеолтв впливати на патогенну мжрофлору зб^аються майже у всiх наукових працях та тдтверджують данi щодо розробки антигрибковоï сумiшi для подовження тер-мiнiв зберiгання харчових продукпв, що корелюе з досвiдом '¿х використання в сiльському господарствi у якосп фунгiциду й консерванту для збереження кукурудзи, коренеплодiв, насiння соняшнику, силосу. Але в науковiй лiтературi майже не висвiтлено вплив цеолтв на корисну мжрофлору харчових продукпв, що потребуе подальшого вивчення.
Цiкавою е iнформацiя про здатшсть цеолiтiв шак-тивувати патогеннi мжрооргашзми i виводити з орга-шзму людини продукти '¿х життедiяльностi, а також
продукти порушеного метаболiзму i токсичш сполуки, отриманi iз зовшшнього середовища. З огляду на те, що в медицин майже в« цеолiти використовуються як високоефективнi сорбенти, що тдтверджуеться пози-тивними результатами '¿х використання при лжуван-ш отруень, iнтоксикацiй, в тому чи^ алкогольних, шлунково-кишкових розладiв, хвороб нирок, печшки, опорно-рухового апарату, ротовоï порожнини та зу-бiв, алергiчних реакцш, ожирiння, опiкiв, дерматозiв, туберкульозу, паразитарних швазш та для '¿х профь лактики, вони можуть бути використаними в якост сировини при розробщ харчових продуктiв детокси-кацiйноï дп для людей, що стикаються з проявами харчових, еколопчних або професшних iнтоксикацiй в шкiдливих умовах пращ. Харчовi продукти з цеоль тами можуть бути використаш у харчуванш спортс-менiв, людей важкоï фiзичноï працi, людей з ризиком професшних отруень (як працюють у типографiях, з лакофарбовими матерiалами, добривами, пестицидами тощо), у комплексному лжуванш ожиршня, розла-дiв роботи печшки, нирок, опорно-рухового апарату, кишко-шлункового тракту, гостроï iнтоксикацiï, в т.ч. алкогольно':!, проявiв алергiчних реакцiй, паразитарних швазш, дерматипв тощо.
Варто зазначити, що група цеолтв нараховуе близько 50-ти '¿х мшеральних природних рiзновидiв, а дослiджено на безпечнiсть та дозволено для використання у харчовш галузi пльки бентонiт (Е 558), який входить до Перелжу харчових добавок та вщповщае вимогам FDA для контакту з харчовими продуктами. А враховуючи те, що за результатами наукових дослщжень, не тiльки бентонiт, а й монтморилошт, клиноптилоли, анальцим та iншi проявляють подiбнi властивостi, варто продовжувати дослщження щодо розширення перелiку цеолтв, що можуть бути використаними при виготовленш харчових продукпв.
6. Висновки
Вивчено свиовий практичний досвщ використання цеолтв в рiзних, сумiжних з харчовою, галузях народного господарства, в тому числi при виготовленш харчових продукпв. Встановлено, що цеолии використовуються в харчовш галузi для знебарвлення рiзних мшеральних, рослинних олш та тваринних жи-рiв; очищення води, алкогольних та безалкогольних напоïв, сокiв, чаю, оцту, пива, вина вщ бiлкових речовин, залишюв пестицидiв, важких металiв, токсичних елементiв, токсинiв, мiкотоксинiв, радюнуклвдв та iнших ксенобiотикiв; проти злежування подрiбненого сиру, смакоароматичних добавок та борошна, прояв-ляють антигрибковi властивостi. Але майже вщсутнш досвiд використання цеолтв при виготовленш шших груп харчових продукпв та пакувальних матерiалiв.
За результатами визначення можливост використання цеолтв при розробщ харчових продукпв де-токсикацiйноï ди, встановлена '¿х здатнiсть виводити з органiзму людини ксенобютики. Враховуючи те, що в медициш майже вс цеолiти використовуються як високоефективш сорбенти, що тдтверджуеться пози-тивними результатами '¿х використання при лжуван-нi отруень, штоксикацш, в тому числi алкогольних, шлунково-кишкових розладiв, хвороб нирок, печiнки,
опорно-рухового апарату, ротовоï порожнини та зубiв, алерпчних реакцiй, ожирiння, опiкiв, дерматозiв, ту-беркульозу, паразитарних iнвазiй тощо, вони можуть бути використаними в якосп сировини при розробщ харчових продукпв детоксикацiйноï дiï для людей, що стикаються з проявами харчових, еколопчних або професшних iнтоксикацiй в шкщливих умовах працi.
З огляду на вивчення можливосп використання цеолтв для продовження термтв зберiгання харчових продукпв розглянуто ïx здатшсть пригнiчувати патогенну мiкрофлору харчових систем i проявляти антимжробш властивостi, встановлено позитивний досвщ ïx використання в альському господарствi у якостi фунгщиду й консерванту для збереження ку-курудзи, коренеплодiв, насiння соняшнику, силосу, що дае тдставу для наукових дослвджень у напрямку пошуку засобiв для подовження термiнiв зберiгання харчових продукпв.
Встановлено, що бентонiт (представник групи цеолтв) вщповщае вимогам FDA для контакту з хар-човими продуктами, входить до Перелжу харчових добавок (Е 558), мае офщшний дозвш на використання в харчовш галузi та може бути використаним при розробщ харчових продукпв спещального призначен-ня. За результатами майбутшх наукових дослiджень дощльно розширити перелiк цеолiтiв, дозволених для використання у харчовш галузь
Враховуючи позитивний свиовий досвiд використання цеолтв в харчовш галуз^ сшьському госпо-дарствi, медицинi, встановлену безпечшсть для жи-вих органiзмiв i доведет ïx сорбцiйнi властивостi проведення науково-дослщних робiт щодо вивчення можливостей ïx використання для розробки харчових продукпв детоксикацшно'1 дiï та подовження термжв зберiгання харчових продуктiв е актуальним та пер-спективним.
Лиература
1. Рудавська, Г. Б. ^Y^bi тдходи та практичшi аспекти оптимiзацiï асортименту продуктiв спещального призначення : мошографiя [Текст] / Г. Б. Рудавська, 6. В. Тищенко, Н. В. Притульська. - Кшвський нащональний торгово-еконоачний ушiверситет, 2002. - 371 с.
2. Мглинец, А. И. Ксенобиотики и токсичные вещества [Текст] / А. И. Мглинец, Н. В. Кацерикова // Пищевая пром-ть. -2002. - № 9. - С. 62-63.
3. Кердиваренко, М. А. Молдавские природные адсорбенты и технология их применения [Текст] / М. А. Кердиваренко. -Кишенев: Картя молдовеняскэ, 1975. - 190 с.
4. Кельцев, Н. В. Основы адсорбционной техники [Текст] / Н. В. Кельцев; 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Химия, 1984. - 592 с.
5. Хорунжина, С. И. Пути извлечения токсичных компонентов из пищевых продуктов [Текст]: матер. Всерос. науч. конф. / С. И. Хорунжина, И. Н. Пушмина // Эпидемиология основных неинфекционных заболеваний на Севере и в Сибири: конф. посвящ. 80-летию академика РАМН Седова К. Р. - СО РАМН, НИИ мед. проблем Севера. - Красноярск, 1998. - С. 323-324.
6. Голохваст, К. С. Генерики биологически активных добавок на основе цеолитов [Текст] / К. С. Голохваст // Биомедицина. -2010. - № 4. - С. 72-73.
7. Самойлова, Е. А. Цеолиты. Эволюция знаний. Экспериментальные и клинические исследования БАД серии «Литовит». Том 2 [Текст] / Е. А. Самойлова. - Новосибирск: ЭКОР-книга; ЗАО НПВ Новь, 2011. - 175 с. - Режим доступа: http://www. argo-shop.com.ua/img_page/books/tseolit-evolutsiya-znaniy-tom2.pdf
8. Панш, Л. 6. Природшi цеол™ в медициш, харчовш промисловост та екологп [Текст]: матер. межрепон. наук.-практ. конф. / Л. 6. Пашн // Новi xiмiчшi системи i процеси. - Новосибiрськ, 2001. - К.: ОбУПК, 2002. - С. 150-157.
9. Корзун, В. Н. Теоретичшi основи створення та вживання продуклв спещального призначення [Текст] / В. Н. Корзун // Довюлля та здоров'я. - 2009. - № 1 (48). - С. 63-68.
10. Таран, Н. Г. Адсорбенты и иониты в пищевой промышленности [Текст] / Н. Г. Таран. - М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1983. - 248 с.
11. Ковальов, М. М. Удосконалення технологи' ¡гристих вин з використанням дисперсних матер1ашв [Текст]: автореф. ... дис. ... канд. техн. наук. - УДУХТ, 2000. - 19 с.
12. Традицшт i шетрадицiйшi мшерали в тваришшицтвi [Текст] / тд ред. М. Ф. Кулика. - К.: Сшьгоспосв™, 1995. - 248 с.
13. Воловичева, Н. А. Оценка перспективности применения природных монтмориллонит содержащих глин Белгородской области в сорбционной очистке водных сред от ионов тяжелых металлов [Текст] / Н. А. Воловичева А. И. Везенцев, С. В. Королькова, Н. Ф. Пономарева // Вода: химия и экология. - 2011. - № 9. - С. 60-66.
14. Хорунжина, С. I. Перспектви використання природних цеолтв в якост допомiжноï речовини при намивному фiльтрувашшi пива [Текст] / С. I. Хорунжша Т. С. Маленька, Л. В. Пермякова // Изв. вулв. Харчова технолопя. - 2001. - № 2-3. - С. 63-66.
15. Буханов, В. Д. Антибактериальные свойства монтмореллонит содержащих сорбентов [Текст] / В. Д. Буханов, А. И. Везенцев, Л. А. Козубова, С. В. Королькова, Н. А Воловичева, В. А. Перистый // Научные ведомости. Белгородский государственный национальный исследовательский университет. - 2011. - № 21 (116). - С. 57-63.
16. Андреев, I. Д. Активащя молока на контакт з природним клшоптшол^ом [Текст] / I. Д. Андреев. - Природшi цеол™: тр. 4-го Болгаро-Радянського симто^уму. Бури, 1985. - Софiя, 1986. - С. 521-525.
17. Макймова, I. М. Технолопя тдготовки насшня соняшнику ¡з застосуванням дисперсних мшерашв [Текст]: автореф. дис. ... канд. техн. наук / I. М. Макймова. - Нащональний техшчний ушверситет «Харювський пол^ехшчний Мверситет», 2005. - 20 с.
18. !щенко, В. М. Використання бентонтв у харчовш промисловост [Текст] / В. М. !щенко, Т. П. Колотуша, О. М. Полумб-рик // Харчова промисловють. - 2013. - № 14. - С. 34-36.
19. Тихомирова, Е. И. Экологическое обоснование получения и применение биологическиактивных органобентонитов [Текст] / Е. И. Тихомирова, В. А. Заматырина, Е. А. Бойченко, А. В. Кошелев // Фундаментальные исследования. - 2013. - № 3-4. -С. 660-662.
20. Пушмина, И. Н. Разработка комбинированных молочных продуктов с биологически активной добавкой типа «Литовит» [Текст]: матер. Х междунар. симпозиума / И. Н. Пушмина, Л. Г. Макарова // Концепция гомеостаза: теоретические, экспериментальные и прикладные аспекты. - Международный научный центр исследования экстремальных состояний организма при Президиуме КНЦ СО РАН. - Красноярск, 2001. - С. 143-153.
21. Pat. 1996/011581 WO, IPC A23C 19/086 (2006.01), A23C 19/09 (2006.01), A23C 19/16 (2006.01), A23L 1/10 (2006.01) Anticaking agent for dairy [Text] / Reddy M. S. - applicant Reddy M. S. - PCT/US1995/012860; appl. 17.10.1995; publ. 25.04.1996. - Available at: http://worldwide.espacenet.com/publicationDetails/biblio?CC=WO&NR=9611581A1&KC=A1 &FT=D
22. Pat. 2000/001241 WO, IPC A21D 2/02 (2006.01) Use of bentonites as additives to flour and dough [Text] / Gerardo F., Saldivar S., Othon S. - PCT/EP2000/001241; appl. 16.02.2000; publ. 31.08.2000. - Available at: https://patentscope.wipo.int/search/en/ detail.jsf?docId=W02000050548
23. Pat. 1068809 EP, IPC A01N 63/02 (2006.01), C12P 19/62 (2006.01), A23C 19/11 (2006.01), A23L 3/3562 (2006.01), A01N 25/12 (2006.01), A01N 43/90 (2006.01), A23L 3/3463 (2006.01), A61K 9/52 (2006.01) Anti-mycotic composition [Text] / Ang Jit F. -EP20000304608; appl. 31.05.2000; publ. 02.01.2002. - Available at: http://worldwide.espacenet.com/publicationDetails/biblio?C C=EP&NR=1068809A3&KC=A3&FT=D
24. Pat. 2014/037877 WO, IPC A23L 1/308 (2006.01), A21D 2/02 (2006.01), A23L 1/00 (2006.01), A23L 1/015 (2006.01), A23L 1/304 (2006.01), A23L 2/52 (2006.01), A61K 33/06 (2006.01) Food product or a seasoning thereof containing bentonite or montmorillonite having activity of metabolic protein load reduction [Text] / Michielan Р., Not T. - PCT/IB2013/058255; appl. 03.09.2013; publ. 13.03.2014. - Available at: https://patentscope.wipo.int/search/en/detail.jsf?docId=WO2014037877
25. Матко, С. Сорбенти рiзних титв [Текст] / С. Матко, 6. Костенко, Л. Мельник // Харчова i переробна промисловють. -2008. - № 8-9. - С. 16-17.
26. Ramos, A. Prevention of toxic effects of mycotoxins by means of nonnutritive adsorbent compounds [Text] / A. Ramos, J. Fink-Gremmels, E. Hernandez // Journal of Food Protection. - 1996. - Vol. 59. - P. 631-641.
27. Kumar, P. Preparation and characterization of bio-nanocomposite films based on soy protein isolate and montmorillonite using melt extrusion [Text] / P. Kumar, K. P. Sandeep, S. Alavi, V. D. Truong, R. E. Gorga // Journal of Food Engineering. - 2010. - Vol. 100, Issue 3. - P. 480-489. doi: 10.1016/j.jfoodeng.2010.04.035
28. Sanchez-Garcia, M. Natural micro and nanobiocomposites with enhanced barrier properties and novel functionalities for food biopackaging applications [Text] / M. Sanchez-Garcia, A. Lopez-Rubio, J. M. Lagaron // Trends in food science and technology. -2010. - Vol. 21, Issue 11. - P. 528-536. doi: 10.1016/j.tifs.2010.07.008
29. Incoronato, A. Active systems based on silver-montmorillonite nanoparticles embedded into bio-based polymer matrices for packaging applications [Text] / A. Incoronato, G. Buonocore, A. Conte, M. Lavorgna, M. Del Nobile // Journal of Food Protection. - 2010. - Vol. 73, Issue 12. - P. 2256-2262.
30. Mascolo, N. Characterization of toxic elements in clays for human healing use [Text] / N. Mascolo, V. Summa, F. Tateo // Applied Clay Science. - 1999. - Vol. 15, Issue 5-6. - P. 491-500. doi: 10.1016/s0169-1317(99)00037-x
31. Про затвердження перелшу харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах [Електронний ресурс]. - Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 4 ачня 1999 р. N 12. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/^-99-п
