CC BY
12
5. Рабен А. С. Экспериментальный аллергический контактный 8 дерматит / А. С. Рабен, О. Г. Алексеева, Л. А. Дуева. - М. : Медицина, 1970. - 190 с.
6. Шандра А. А. Киндлинг и эпилептическая активность / А. А. 9 Шандра, Л. С. Годлевский, А. И. Брусенцов. - Одесса : Астро-принт, 1999. - 270 с.
7. Bergstrom K. G. Truth or fiction: risk factors for childhood atopic dermatitis / K. G. Bergstrom // J. Drugs Dermatol. - 2012. - V. 11, № 1. - P. 126 - 128.
Рефера
ПРИМЕНЕНИЕ ДЕЛЬТАРАНА И МЕЛАТОНИНА ДЛЯ КОМПЛЕКСНОЙ ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО АТОПИЧЕСКОГО ДЕРМАТИТА Шандра А. А.
Ключевые слова: атопический дерматит, нарушение поведения, груминг, локомоторная активность, дельтаран, мелатонин, комплексная патогенетическая терапия
Цель работы - исследование влияния дельтарана и мелатонина на динамику показателей грумин-га и общей двигательной активности крыс с моделью атопического дерматита, а также характеристик воспаления в участке аппликаций бихромата калия. Работа выполнена на 88 крысах-самцах линии Вистар в условиях хронического эксперимента с использованием современных патофизиологических методик. У крыс с хром-вызванным контактным дерматитом наблюдалось снижение общей локомоторной активности, повышения общего времени груминга с увеличением эпизодов чесания и уменьшения эпизодов лизания, а также повышение агрессивного поведения животных. Выраженность воспаления кожи коррелировала с агрессивностью (r=0,83), а также с длительностью груминга (r=0,68). Совместное введение дельтарана и мелатонина с лечебной целью снижало выраженность воспалительных кожных изменений и предупреждало возникновение нарушений поведения. Полученные результаты являются экспериментальным обоснованием целесообразности клинического тестирования эффектов исследуемых соединений в клинических условиях для профилактики и лечения атопическо-го дерматита, вызванного соединениями хрома.
Summary
DELTARAN AND MELATONIN IN COMPLEX PATHOGENETIC THERAPY FOR EXPERIMENTAL ATOPIC DERMATITIS Shandra А. А.
Key words: atopic dermatitis, behavior disturbance, grooming, locomotor activity, delataran, melatonin, complex pathogenetic therapy
The research was aimed to study the effect produced by deltaran and melatonin on grooming and locomotor activity in rats with atopic dermatitis as well as to determine the characteristics of skin inflammation in the areas of chrome application. 88 male Wistar rats were involved in chronic experimental conditions. Rats with chrome-induces contact dermatitis demonstrated the decrease of locomotor activity, the increase of total grooming time and the number of itching and licking episodes. Rats' aggression was observed to increase as well. The expressiveness of skin inflammation correlates with aggression (r=0.83), and also with grooming duration (r=0,68). Simultaneous introduction of deltaran and melatonin diminished the intensity of inflammatory skin changes and prevented the episodes of behavioral disorders.
Monti F. Quality of life measures in Italian Children with Atopic Dermatitis and their families / F. Monti, F. Agostini, F. Gobbi [et al.] // Ital. J. Pediatr. - 2011. - V. 37, № 1. - P. 59-61. Van Erp A.M.M. Effects of environmental stresors on time- course, variability and form of self- grooming in the rat / A.M.M. van Erp, M.P. Kruk, W. Mellis [et al.] // Behav. Brain Res. - 1994. - V. 65. -P. 47-55.
т
УДК: 616.12-006.325-018
Шапошник Л. А., Кузенко €. В., Втовський Р. М.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ НАЯВНОСТ1 ТА ЛОКАЛ1ЗАЦП ЕП1ТЕЛ1АЛЬНОГО ФАКТОРУ АДГЕЗП Е-КАДГЕРИНУ У КЛ1ТИНАХ М1КСОМ СЕРЦЯ
Пстогенез мтсом серця в наш час залишаеться невизначеним. Зараз {снують мезенхгмна { ен-дотел{альна теорп. На користь кожног з них говорять особливостл морфологи пухлин. У м1ксо-мних клтинах присутт маркери тканин мезенх{много походження - в1ментин, ¥УП^-Ад, CD31, CD34, алкалт-фосфатаза. Дана робота присвячена вивченню наявност{ та локал{зацп маркера еттел{альних тканин Е-кадгерину у клтинах м{ксом. 1муног1стох1м1чним методом була виявлена наявтсть на вс{х зрпзах пухлин Е-кадгерину у бшьшост{ кл{тин, що вказуе на можли-ве походження мтсом серця з епгтелгальног тканини.
Ключовi слова: пстогенез пухлин, мксома серця, Е-кадгерин.
Робота вщповщае основному плану науково-дослщних роб^ вщдту генетики людини 1нституту молекулярноТ бюлогп i генетики НАН УкраТни i виконувалася в рамках такоТ бюджетноТ теми: "Особливост експресп гену репаративного ензиму О6-алктгуажн-дНк алкттрансферази в умовно нормальних та пухлинних штинах" (шифр теми 2.2.4.17, № державноТ реестрацп 0108и008526, 2009-2012 рр.).
Вступ
MiKCOMa серця - рщкюна пухлина, що зустрн чаеться у популяцп з частотою 1:1 млн чол. на piK [4], але вона е найбтьш розповсюдженою
серед первинних пухлин серця (66-92 %) [14]. Незважаючи на доброякюнють, мксома доволi швидко росте в просв^ камер серця, дае симптоматику постшно прогресуючоТ серцевоТ недо-
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
статност i без лiкування закшчуеться смертю. единим методом лiкування е хiрургiчне вида-лення пухлини.
Етюлопя мiксом серця в наш час вважаеться сшрним питанням. До першоТ половини ХХ сто-лiття вважалося, що ц пухлини е оргашзовани-ми внутрiсудинними тромбами. Але зараз така точка зору являе собою лише юторичний ште-рес. Кл^чш данi, можливiсть рецидивiв та зло-якiсного перетворення, випадки сiмейних мксом з впевненiстю дозволяють говорити про пухлин-ну природу захворювання [2]. Однак джерело та особливост морфогенеза до сих тр невiдомi.
Пстолопчш та гiстохiмiчнi особливостi вказу-ють на мезенхiмну природу мiксом серця. ^еТ думки притримуеться бiльшiсть авторiв, в тому числi - видатн морфологи [6]. На користь мезе-нхiмноТ теорп свiдчила подiбнiсть мксомних клн тин на веретеноподiбнi та зiрчастi клiтини ембрн ональноТ мезенхiми [1]. Деякi автори вважали, що невелика частина мезенхiмних клiтин може збер^атися в постнатальному перiодi в област овального вiкна, а саме - у ендокардi [13]. Ц клiтини, на думку багатьох вчених, i е джерелом пухлин [3]. Однак, не вс автори погоджувалися з мезенхiмною теорiею гiстогенезу мксом серця [5]. Вона не дозволяе пояснити велику ктькють судинних структур у складi пухлини при вщсут-ностi типових мезенхiм них утворень - елемен-тiв кiстковоТ та хрящовоТ тканини, вогнищ екст-рамедулярного кровотворення. Тому деяк вченi припускали можливють формування мiксом з ендотелш судин.
В наш час за допомогою iмуногiстохiмiчних методiв можливо встановити пстолопчну прина-лежнiсть мiксом серця. Звичайно, першими були дослщжеш мезенхiмнi маркери - наприклад, вь ментин. Це промiжний фiламент тканин мезоде-рмального походження. Вiн широко використо-вуеться як маркер мезодермальних тканин. Екс-преая вiментину виявляеться у абсолютно' бь льшостi мiксомних клiтин [10]. Та повнютю пщ-твердити мезенхiмну природу мiксом серця не вдалося. Кл^ини мiксом серця iмунопозитивнi до багатьох маркерiв ендотелiального диференцн ювання. Це FVII-R-Ag, CD31, CD34, алкалш-фосфатаза. Якщо FVII-R-Ag i алкалш-фосфатаза експресуеться тiльки частиною клн тин, то CD31 i CD34 виявляються майже у всiх мксомних клiтинах [7, 8, 12]. Ва мiксоми е пози-тивними за CD134 (АСЕ, ангютензин-конвертуючий ензим). Максимальна штенсив-нiсть реакцп спостер^аеться в клiтинах, що утворюють перфузшоваш синцитп та синусоТди [9].
Е-кадгерин (епiтелiальний фактор адгезп) -глюкопротеТд, мембранний бiлок, що приймае участь в кл^иннш адгези, рухливостi i пролiфе-рацп епiтелiальних клiтин. У ракових кл^инах
часто вiдсутня його експреая, що веде до втра-ти контактiв мiж клiтинами i схильностi до мета-стазування. 1снуе цiлий ряд пухлин (рак шлунко-во-кишкового тракту, рак молочноТ залози), у клн тинах яких Е-кадгерин не експресуеться [11]. Характерно, що цей бток виявляеться ттьки у тканинах епiтелiального походження, тому вважаеться Тх маркером.
Мета роботи
Дослiдження наявностi та локалiзацiТ Е-кадгерину у клiтинах мiксом серця, щоб набли-зитися до виршення проблеми походження цих пухлин.
Матерiали i методи
Матерiалом дослiдження слугували зразки були зразки пухлин 37 хворих, прооперованих у 1нститут серцево-судинноТ хiрургiТ iм. Н. А. Амосова НАМН УкраТни. Дiагноз було верифковано гiстологiчно.
Для iмуногiстохiмiчний дослщження парафн новi зрiзи депарафiнiзували за стандартною методикою. Демаскування проводилося у 0,1% розчиш трипсину з 0,1% СаС12. Для блокування ендогенноТ пероксидази зрiзи iнкубували у 1% розчиш Н2О2, а для блокування неспецифiчного зв'язування - у 5 % розчиш знежиреного сухого молока. Зрiзи шкубувалися з моноклональними анттлами у вологiй камерi при температурi +37°С протягом 30 хв. У робот використовува-лися первиннi антитта проти Е-кадгерину (1:100) виробництва "Dako" (США). Пiсля цього зрiзи шкубувалися з вторинними видоспецифiч-ними коньюгованими з пероксидазою хрiна антн ттами (1:200) виробництва "Jackson ImmunoRe-search" (США) у вологiй камерi при температурi +37°С протягом 30 хв. Вiзуалiзацiя комплексу антиген-антитiло проводилася за допомогою активатора пероксидази 3,3'^амшобензидину (DAB), в якому зрiзи шкубувалися 2-3 хв. Ядра дофарбовувалися гематоксилшом Майера.
1нтенсивнють реакцiй оцiнювали полуякюним способом по бальнiй шкалi вщ 0 до 3 балiв, бе-ручи до уваги iнтенсивнiсть реакцп i IT локалiза-цiю:
1. 0 - вщсутнють реакцiТ.
2. 1 - слабка реак^я.
3. 2- помiрна реакцiя.
4. 3 - сильна реак^я.
Результати та 1х обговорення Ми провели iмуногiстохiмiчне дослiдження мiксом серця проти Е-кадгерину, щоб перевiрити можливiсть гiстогенезу цих пухлин з ендотелш судин. Уа вивченi нами зрiзи виявилися iмуно-позитивними за цим антигеном (Рис 1).
Рис 11муногютох1м1чне дослЮження мксоми серця на Е-кадгерин,
збльшення 500х, А - поле слизу, B - ядра клтин, С - позитивна реакц1я
Реак^я спостер^алася на кл^иннш мембран у бшьшосп кл^ин. Загалом, на кожному зрiзi не менше 75 % кл^ин були iмунопозитивними. Реа-кцiя була слабкою чи помiрною. При цьому бн льша ТТ iнтенсивнiсть спостер^алася в клiтинах, якi утворюють синусоТди i вистилають порожни-ни зi слизом.
Отже, на даний час пстогенез мiксом серця залишаеться стрним. Клiтини цих пухлин мають маркери як мезенхiм них, так i епiтелiальних кт-тин. Можливо, диференцшвання кniтин зале-жить вiд Тх мiкрооточення настiльки, що останне може змшити морфологiю i iмунологiчний про-фiль клiтини. Остаточно з'ясувати походження мксом можна буде, очевидно, ттьки зафксува-вши такий перехiд. Причому, вш може вiдбутися у кл^инах як мезенхiми, так i ендотелю А поки немае переконливих фак^в, якi могли б пщтвер-дити чи спростувати ендотелiальну чи мезенхн мну теорiю гiстогенезу мiксом серця. Морфоло-гiчно цi пухлини все ж ближчi до мезенхiмних тканин. Виявлення iмунопозитивностi Тх клiтин по все бшьшш кiлькостi епiтелiальних факторiв дозволяе говорити про цiлком iмовiрну можли-вiсть епiтелiального походження.
Висновки
1. Проведено iммуногiстохiмiчний аналiз зрн
Реферат
ИССЛЕДОВАНИЕ НАЛИЧИЯ И ЛОКАЛИЗАЦИИ ЭПИТЕЛИАЛЬНОГО ФАКТОРА АДГЕЗИИ Е-КАДГЕРИНА В КЛЕТКАХ МИКСОМ СЕРДЦА Шапошник Л.А., Кузенко Е.В., Витовский Р.М.
Ключевые слова: гистогенез опухолей, миксома сердца, Е-кадгерин.
Гистогенез миксом сердца в наше время остается невыясненным. Сейчас существуют мезенхим-ных и эндотелиальная теории. В пользу каждой из них говорят морфологические особенности опухолей. В миксомних клетках присутствуют маркеры тканей мезенхимного происхождения - виментин, FVII-R-Ag, CD31, CD34, алкалин-фосфатаза. Данная работа посвящена изучению наличия и локализации маркера эпителиальных тканей Е-кадгерина в клетках миксом. С помощью иммуногистохими-ческого метода было выявлено наличие на всех срезах опухолей Е-кадгерина в большей части клеток, что указывает на возможное происхождение миксом сердца из эпителиальной ткани.
3iB мксом серця проти Е-кадгерину - маркеру епiтелiальних кл^ин. Бтьшють кттин виявилися iммунопозитивними. Це е ще одшм пщтвер-дженням на користь ендотелiальноT теорп патогенезу цих пухлин, хоча не е абсолютним пщ-твердженням через експресш кттинами мксом i мезенхiмних маркерiв.
2. У подальшому плануеться дослщити iму-нолопчний профiль клiтин мiксом серця по по-внiй панелi маркерiв кл^ин мехенхiмного i етте-лiального походження.
Л^ература
1. Бобрик И. И. Развитие кровеносных и лимфатических сосудов / И. И.Бобрик, Шевченко Е. А., Черкасов В. Г. - К. - Здоровье, 1971. - С. 207.
2. Голосовская М. А. Патоморфология миксом сердца (операционный матерiал 168 наблюдений) / М. А.Голосовская, В.
E.Кавсадзе, Г. А.Косач // II научная конференция Ассоциации сердечно-сосудистых хирургов Украины. - К., 1994. - С. 86-91.
3. Зербшо Д. Д. Деяк аспекти пстогенезу / Д. Д.Зербшо, С.
A.Ляшенко // Лкарська справа. - 1993. - № 7. - С. 106-109.
4. Alkhulaifi A. M. Reccurent left atrial myxoma / A. M.Alkhulaifi, S.Horner, W. B.Pugsley [et al.] // Cardiovasc. Surg. - 1994. - V. 2, № 2. - P. 232-236.
5. Barrios del Valle B. R. Anatomopathologic and ultastructural study of cardiac myxomas / B. R.Barrios del Valle, F. R.Franco Topete, T. I. Fortoul Van der Goes [et al.] // Arch. Inst. Cardiol. Mex. - 1986. -V. 56, № 3. - P. 251-254.
6. Chopra P. Appraisal of histogenesis of cardiac myxoma: our experience of 78 cases and review of literature / P.Chopra, R.Ray,
B.Airan [et al.] // Indian Heart J. - 1999. - № 51. - P. 69-74.
7. Curschellas E. Cardiac myxomas; immunohistochemical study of bening and malignant variants/ E.Curschellas, D.Toia, M.Borner [et al.] // Virchows. Arch. a Pathol. Anat. Histopathl. - 1991. - V. 418, № 6. - P. 485491.
8. Farrel D. J. Immunohistochemical expression of endothelial marker in left atrial myxomas A study of six cases / D. J.Farrel, E.Bulmer, B.Angus [et al.] // Histipathology. - 1996. - V. 28, № 9. - P. 147152.
9. Franke F. E. Angiotensin-I-converting enzyme in the human body /
F. E.Franke, R S. S.euter, R.Metsger [et al.] // Path. Res. and Pract. - 1995. - V. 191, № 7- 8. - P. 77.
10. Loire R. Histopathologic study of cardiac myxomas Apropos of 80 surgical cases / R.Loire, A.Tabib // Arch. Anat. Cytol. Pathol. -1991. - V. 39, № 1-2. - P. 5-13.
11. Racha E. A. Clinical and biological significance of E^dgem protein expression in invasive lobular carcinoma of the breast / E. A.Racha, A.Patel, D. S.Powe [et al.] // Am. J. Surg. Pathol. - 2010. - V. 34, № 10. - P. 1472-1479.
12. Silverberg S. Ultrastractural of a cardiac myxomas / S.Silverberg, S.Kay // Amar. J. Clin. Path. - 1970. - V. 54, № 9. - P. 50-57.
13. Tamimura A. Cardiac myxoma: morphologic, histochemical, and tissue culture studies / A.Tamimura, M.Kutazono, K.Nagayama [et al.] // Hum. Pathol. - 1988. - V. 19, № 4. - P. 316-322.
14. Van de Wal H. J. Primary cardiac tumors / H. J.van de Wal, W. M.Ftitschy, S. H.Skotnicki [et al.] // Acta Chir. Belg. - 1988. - V. 88, № 2. - P. 74-78.
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
Summary
INVESTIGATION OF PRESENCE AND LOCALIZATION OF E-CADHERIN EPITHELIAL ADHESION FACTOR IN CARDIAC MYXOMA CELLS
Shaposhnyk L.A., Kuzenko Ye.V., Vytovskiy R.M.
Key words: histogenesis of tumors, cardiac myxoma, E-cadherin.
Histogenesis of cardiac myxoma is little unknown at present. There have been existed mesenchymal and endothelial theories. Morphological features of tumors confirm each of them. In myxoma cells there are markers of mesenchymal origin as vimentin, FVII-R-Ag, CD31, CD34, alkaline-phosphatase. This paper studies the presence and location of E-cadherin - a marker of epithelial tissues in myxoma cells. The presence of the E-cadherin is shown in most of the tumor cells by the immunohistochemical method, which indicates the cardiac myxomas might originate from epithelial tissue
УДК 616.379-008.64-085.36 Шумейко О.Г.
ВИКОРИСТАННЯ ЕКСТРАКТУ З М1Д11 ЧОРНОМОРСЬКО1 ДЛЯ КОМПЛЕКСНОГО Л1КУВАННЯ ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ НА ТЛ1 МЕТАБОЛ1ЧНОГО АЦИДОЗУ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я» м. Полтава
Вивчалися дихальн показники мтохопдрт печтки щур{в та гомогенат1в тдшлунковог залози щур{в з модельованим цукровим д{абетом на тл1 метабол1чного ацидозу при використанн екс-тракту з м1дИ чорноморськог. Визначено збшьшення швидкост{ дихання фосфорелюючих мл-тохондрш { полтшення дихального контролю. Також при використанн екстракту з м1дИ чорноморськог достов{рно знижувався р{вень г1дроперекис1в в м{тохондр{ях печтки щур{в з модельованим цукровим д{абетом 2 типу.
Ключов1 слова: метабол1чний ацидоз, цукровий д1абет, м1тохондри.
Дана робота е фрагментом науковоТ теми «Пошук бюлопчно активних речовин, що впливають на основы патогенетичн ланки цукрового д1абету, серед сполук з гуанщиновим та т1азол1диновим фрагментами», № держреестрацп 0107и000424.
лтв оксигену, що е маркерами метаболiчного
Вступ
В 0CH0Bi розвитку метаболiчного ацидозу бе-руть участь два основних мехашзми - наванта-ження юнами Н (при надмiрному надходженш кислот) i втрата бкарбона^в або використання НСО3 як буфера для нейтралiзацiT кислот.
Пщвищене надходження юшв Н в оргашзм при недостатнш компенсацп призводить до розвитку двох варiантiв метаболiчного ацидозу -гiперхлоремiчного i ацидозу з високим анюнним дефщитом.
Гiперхлоремiчний ацидоз розвиваеться в ситуа^ях, коли джерелом збтьшеного надходження юшв Н в оргашзм виступае соляна кислота (НС1). В результат позакл^инш бкарбонати замiщаються хлоридами. У цих випадках шдвищення в кровi хлоридiв вище нормальних значень викликае рiвнозначне зниження концентрацп бiкарбонатiв. Значення анюнного промiжку не змiнюються i вiдповiдають нормаль-ним.
Ацидоз з високим анюнним дефщитом розвиваеться, коли причиною збтьшеного надходження юшв Н в оргашзм виступають ^i ки-слоти (молочна при лактат-ацидоз^ кетоновi ки-слоти при цукровому дiабетi та голодуваннi та iн.) Ц органiчнi кислоти замiщують бiкарбонат, що призводить до зростання анюнного промiжку .
Кл^чш й експериментальнi даш засвiдчують важливу роль метаболiчного ацидозу у розвитку цукрового дiабету i його ускладнень [1,2]. Так, показано активацш продукци активних метабо-
ацидозу, насамперед пов'язану з особливостями роботи мтохондрш, у рiзних тканинах при дiабе-Ti [3,4]. Вiдомо, що втьнорадикальне ушкоджен-ня бiополiмерiв при ацидозi здатне призводити до утворення iмуногенних форм бiлкiв, мутацiй у ДНК i посилення аутоiмунних процеав, а пошко-дження бiомембран ускладнюе гормон-рецепторну взаeмодiю на рiвнi клiтин-мiшеней iнсулiну, посилюючи iнсулiнорезистентнiсть [5]. ^м того доведено, що за умов розвитку мета-болiчного ацидозу вщбуваеться руйнування вну-тршньоТ мiтохондрiально'l мембрани активними метаболiтами оксигену, вихщ з не' цитохрому С, фрагмента^я мiтохондрiй та iндукцiя апоптозу [б]. Тому особливу увагу натепер придтяють пошуку таких фармакологiчних засобiв, що здат-нi знижувати продукцiю активних метаболтв оксигену саме у мiтохондрiях.
Мiтохондрiальнi структури надзвичайно чут-ливi до оксидативних ушкоджень, що призводять до зниження синтезу АТФ, порушення гомеоста-зу кальцiю, проникност мiтохондрiальноl' мембрани, що наближуе клiтину до некрозу або апоптозу. Таким чином, посилення роботи дихального ланцюга мтохондрш, яке провокуе метабо-лiчний ацидоз та оксидативный стрес, в остаточному пщсумку може призводити до порушення функцш цих органел, 'х руйнування та загибелi клiтини.
У зв'язку з вищевикладеним, увагу привернув екстракт iз мщи чорноморсько' (Mytilus galloprovincialis Lam.). Переваги даного екстрак-
