CC BY
8
УДК 581.192:581.4:582.972.3:615.322 DOI: 10.15587/2313-8416.2016.62313
ДОСЛ1ДЖЕННЯ КОРЕЛЯЦ1ЙНИХ ЗВ'ЯЗК1В М1Ж МОРФОЛОГ1ЧНИМИ ТА Х1М1ЧНИМИ ОЗНАКАМИ ВИД1В РОДУ ASPERULA L.
© Т. В. 1лына
Пошук перспективних джерел бюлоггчно активних речовин залишаеться актуальним завданням фармацевтично'1' науки. Одним 1з сучасних ефективних методгв пошуку е хемотаксономгя. Мета. Метою даноi роботи було встановлення корелятивних зв'язюв м1ж морфологгчними ознаками 16 видгвроду Маренка Asperula L. родини Мареновi Rubiaceae Juss. та наявтстю певних хгмгчних ознак в них. Методи. Попередтми до^дженнями були визначенi 177 морфологiчнi ознаки та екологiчнi характеристики рослин. За допомогою хроматографiчних методiв у травi до^джуваних видiв виявлено ряд хiмiчних сполук, яю вiдносяться до флавоноiдiв, кумаритв та iридоiдiв.
Результати. Встановлено взаемозв'язки мiж морфологiчними ознаками 16 видiв роду Asperula L.: A. odorata, A. arvensis, A. humifusa, A. Besseriana, A. aparine, A. rivalis, A. tinctoria, A. tyraica, A. campanula-ta, A. galioides, A. octonaria, A. cynanchica, A. supina, A. Stevenii, A. rumelica, A. praevestita та наявтстю у травi цих видiв флавоноiдiв - космосшну, iзоройфолiну, цинарозиду, лютеолiн-7-арабiнозилглюкозиду, гтерозиду; кумарину умбелiферону; iридоiдiв - асперулозиду, асперулозидово'1' кислоти, скандозиду i мо-нотропе'ту.
Висновки. У межах 16 видiв роду Маренка встановлено, що наявнкть БАР корелюе лише з обмеженою групою морфологiчних ознак: стебло чотиригранне, листки коротко загострет, лiнiйно-ланцетнi, шорстт вiд спрямованих до верхiвки по краю i по жилц щетинок; суцвття верхiвковi; вточок бший, 4-лопатевий.
Отримат дат можуть бути використат для цшеспрямованого пошуку БАР у видах роду Asperula Ключовi слова: морфологiчнi ознаки, хемотаксономiя, флавоно'1'ди, кумарини, iридоiди, кореляцiя, рiд Asperula, мареновi
The search ofprospective sources of biologically active compounds (BAC) remains an important commitment of Pharmaceutical science. One of most effective methods of the search today is chemotaxonomy. Aim. The aim of this study was the establishment of correlations between morphologic features of 16 species of genus Asperula L. of family Rubiaceae Juss. and their certain chemical markers.
Methods. Previous research identified 177 morphological features and ecological characteristics of the given species. Identified by means of chromatography in the herb of the species under study were a number of chemical compounds related to flavonoids, coumarins and iridoids.
Results. Established is the corelation between the morphological features of genus 16 species of genus Asperula L.: A. odorata, A. arvensis, A. humifusa, A. Besseriana, A. aparine, A. rivalis, A. tinctoria, A. tyraica, A. campanula-ta, A. galioides, A. octonaria, A. cynanchica, A. supina, A. Stevenii, A. rumelica, A. praevestita and the presents in the herb of theese species of flavonoids - cosmosiine, isoroifoline, cynaroside, luteoline-7-ara-binosylglucoside, hyperoside; coumarin umbeliferone; iridoids - asperuloside, asperulosidic acid, scandoside and monotropeine.
Conclusions. Within the 16 species of the genus Asperula it was established that the presence of BAC correlates with only a limited number of morphological features, namely: quadrangular stems; leaves with a sharp short apex, linear-lanceolate, rough with fine spreading hairs along the midrib and margins, pointed towards the apex; inflorescences apical; corolla white, four-lobes.
The data obtained can be used for a targeted search of BAC in the species of genus Asperula L.
Keywords: morphological features, chemotaxonomy, flavonoids, coumarines, iridoids, corelation, genus Asper-
ula, Rubiaceae
1. Вступ
Пошук перспективних джерел бюлопчно активних речовин (БАР) залишаеться актуальним завданням фармацевтично! науки. Способи пошуку до-сить р1зноманггт i традицшш водночас. Одним i3 сучасних ефективних метода е хемотаксономiя [1, 2].
2. Постановка проблеми у загальному ви-гляд^ актуальшсть теми та li зв'язок з важливими науковими чи практичними питаннями.
Для хемотаксономiчних дослщжень як марке-ри використовуються сполуки первинного i вторин-
ного бюсинтезу [3-5]. Проте, в силу специфiчностi використовуються сполуки вторин-ного бюсинтезу, найчастше - флавоно!ди та терпеновди [4, 5]. Це по-яснюеться ушверсальним поширенням даних сполук у судинних рослинах, специфiчнiстю та приуро-чешстю до роду або виду рослин, що дае можливють використовувати !х як критери родинних взаемо-зв'язшв на достатньо високих рiвнях класифжацп. Набiр цих сполук е характерним на рiвнi родини, роду i виду, що надае змогу фшогенетичного тлума-чення результапв при систематищ видiв. Нерщко спостертаеться стабшьшсть аглжонового складу
флавонощв для виду i широка варiабельнiсть !х глiкозидiв, яка часто корелюе з морфологiчними ознаками рослин, проте залежить вiд багатьох фак-торiв: об'ему виду, його ареалу, внутршньовидово-го полiморфiзму, еколо-пчно1 диференщацп, що пiдтверджуе тезу про адаптативну роль флавонодав у фiзiологiI рослин [5].
3. Амалiз останнiх дослiджень i публiкацiй
Представники родини Мареновi Rubiaceae ГиББ., як1 широко використовуються у нетрадицшнш медицинi, привертають увагу дослщнишв багатьох кран. На особливу увагу заслуговують роботи, присвяченi хемотаксономiчному дослвдженню родiв [1-4, 6-8].
4. Видшеммя не вирiшених ршише частин загальмоТ проблеми
Проведенi ранiше нами дослвдження пред-ставник1в роду Asperula Ь. дозволили виявити сполу-ки первинного (цукри, амiнокислоти, карбоновi кис-лоти) i вторинного (гiдроксикоричнi кислоти, кума-рини, флавоно1ди, терпено1ди) бiосинтезу [9, 10].
За результатами дослвджень на основi нуме-рично! таксономп з використанням сучасних мето-дiв шформацшних технологiй нами було проведено морфолого- та хемотаксономiчне дослiдження представнишв роду Asperula з метою визначення перспективних видiв, на основi яких можуть бути розробленi цiннi фармаколопчш субстанцп [9, 10]. Отже, для прогнозування наявносп тих чи шших БАР в сировинi окремих видiв необхiдним е вста-
новлення взаемозв'языв м1ж сукупшстю морфоло-пчних ознак рослин та ix х1м1чним складом.
5. Формулювання мети (задач) статт
Метою даноi роботи стало встановлення коре-
ляцшних взаемозв'язшв м1ж морфолопчними i х1м1-чними ознаками видiв роду Маренка.
6. Виклад основного матерiалу досл1дження (методiв i об'склв) з обгрунтуванням отриманих результатiв
Об'ектами дослiдження стали 16 видiв роду Asperula: A. odorata L., A. arvensis L., A. humifusa (M. Bieb.) Besser, A. Besseriana Klokov, A. aparine (L.) Besser., A. rivalis Sibth. et Smith., A. tinctoria L., A. tyraica Besser., A. campanulata (Vill.) Klokov, A. ga-lioides M.B., A. octonaria Klokov, A. cynanchica L., A. supina M.B., A. Stevenii V.I. Krecz., A. rumelica Boiss., A. praevestita Klokov. Для цих видiв було визначено 177 маркерiв, з яких 83 ознаки вегетативних оргашв, 80 ознак генеративних оргашв та 14 еколопчних характеристик умов зростання, яш було використано при розрахунках як таксономiчнi ознаки.
Методом тонкошаровоi та паперовоi хрома-тографй' у даних видах виявлено та iдентифiковано важливi у фармаколопчному вiдношеннi сполуки: флавоновди - космосиш, iзорой-фолiн, цинарозид, лю-теолiн-7-арабiно-зилглюкозид, гшерозид; кумарин ум-белiферон; iридоiди - асперулозид, асперулозидова кислота, скандозид i монотропеiн. Виявлено, що частота зус^чальносп сполук серед дослвджуваного континууму неоднакова (рис. 1).
16 Т
14 --
12
и
hQ
Ч
'¿3
10
8 -6 --
-г 100% 90 80 70 -- 60 -- 50 40 30 20 + 10 0
Сполуки
Рис. 1. Частота зустрiчальностi сполук у 16 видах роду Маренка: 1 - космосиш; 2 - iзоройфолiн; 3 - цинарозид; 4 - лютеолш-7-арабшозилглюкозид; 5 - гшерозид; 6 - умбелiферон; 7 - асперулозид; 8 - асперулозидова кислота;
9 - скандозид; 10 - монотропеш
Шукаш флавонощи мютяться у понад 80 % дослщжуваних видiв роду Asperula.
Космосиiн знайдено у 56 % дослiджуваного континууму - це види: A. arvensis, A. humifusa, A. Besseriana, A. tinctoria, A. cynanchica, A. supina,
A. Stevenii, A. rumelica та A. praevestita. У межах цих 9 видiв сполука корелюе з такими ознаками: на рiвнi 67 % - кореневище дерев'янисте, розгалужене; стебло тонке; листки по 4 у мутовщ, короткозагостренц квггок у натвзонтиках по 3-6; лопай вшочка продо-
4
2
0
вгувато-яйцевидш або яйцевидш; плоди др1бно-бугрисл; на р1вн1 78 % - кореневище повзуче; листки шорста вш спрямованих до верх1вки по краю i по жилщ щетинок; вшочок бiлий, 4-лопатевий; мерика-рпй' плодiв кулястi; на рiвнi 89 % - стебло чотиригранне; листки лiнiйно-ланцетнi; суцвiття верх1вковг
Iзоройфолiн виявлено у 69 % дослщжуваного об'ему роду - це види: A. arvensis, A. humifusa, A. Besseriana, A. tinctoria, A. tyraica, A. campanulata, A. galioides, A. octonaria, A. cynanchica, A. supina та A. praevestita. Для цих видiв сполука корелюе з ознаками: на рiвнi 64 % - листав по 6 у мутовщ; квита по 3-6 у натвзонтиках; трубочка вшочка коротка; лопал загостреш; на рiвнi 73 % - листки короткозагостреш; вiночок бiлий, 4-лопатевий; плоди гол1; на рiвнi 82 % - листки лшшно-ланцетш; шорстк1 вш спрямованих до верхiвки по краю i по жилщ щетинок; на рiвнi 91 % - суцвитя верх1вковг
Цинарозид мiститься у 69 % видiв: A. arvensis, A. humifusa, A. Besseriana, A tinctoria, A. campanulata, A. octonaria, A. cynanchica, A. supina, A. Stevenii, A. rumelica та A. praevestita. Сполука корелюе з ознаками: на рiвнi 64 % -кореневище повзуче; листки короткозагостреш; квита у натвзонтиках по 36; трубочка вшочка коротка; лопал продовгувато-яйце-видш, загостреш; плоди дрiбнобугристi та гол1; на рiвнi 73 % - кореневище дерев'янисте; стебло чотиригранне; листки шорста вщ спрямованих до верх1в-ки по краю i по жилщ щетинок; мерикарпп плодiв кулясл; на рiвнi 82 % - вшочок бший, 4-лопатевий; на рiвнi 91 % - листки лiнiйно-ланцетнi; суцвитя верхiвковi.
Лютеолiн-7-арабiнозилглюкозид шентифжо-вано у 56 % видiв: A. arvensis, A. humifusa, A. Bes-seriana, A tinctoria, A. galioides, A. octonaria, A. cynanchica, A. supina та A. praevestita. Сполука корелюе з ознаками: на рiвнi 67 % - стебло чотиригранне; листки короткозагостреш; трубочка вшочка коротка; на рiвнi 78 % - листки лшшно-ланцетш; листки шорста вш спрямованих до верх1вки по краю i по жилщ щетинок; квиок в натвзонтиках по 3-6; вшочок бь лий, 4-лопатевий; плоди голц на рiвнi 89 % - суцвитя верх1вковг
Пперозид знайдено у 50 % видiв: A. arvensis, A. Besseriana, A. rivalis, A. tyraica, A. cynanchica, A. Stevenii, A. rumelica та A. praevestita. Сполука корелюе з такими морфолопчними ознаками: на рiвнi 63 % - трав'янисл рослини; стебло тонке; лопал вшочка яйцевидш; стовпчик двороздшьний вище середини; плоди дабнобугрисл, гол1; мерикарпй' кулястi; на рiвнi 75 % - кореневище повзуче; стебло чотиригранне; листки коротко загостреш; квиок по 3-6 у натвзонтиках; вшочок бiлий, 4-лопатевий, лопал загостреш; на рiвнi 88 % - листки шорста вш спрямованих до верхiвки по краю i по жилщ щетинок; суцвитя верхiвковi.
Умбел1ферон знайдено у 88 % видiв: A. odora-ta, A. arvensis, A. humifusa, A. Besseriana, A. aparine, A. rivalis, A. tinctoria, A. tyraica, A. campanulata, A. ga-lioides, A. octonaria, A. cynanchica, A. Stevenii та A. praevestita. Вш корелюе з такими ознаками: на
рiвнi 57 % - стебел 1-2, прямц квиконос тршчасто розгалужений; на рiвнi 64 % - кореневище повзуче; стебло чотиригранне; листав по 6 у мутовщ; квиконос двiчi розгалужений; стовпчик дворозд№ний вище середини; на рiвнi 71 % - квита по 3-6 у натвзонтиках; трубочкавшочка коротка; лопал загостре-ш; на рiвнi 79 % - листки лшшно-ланцетш, короткозагостреш, шорста вш спрямованих до верхiвки по краю i по жилщ щетинок; на рiвнi 86 % - трав'янисл рослини; на рiвнi 93 % - суцвитя верхiвковi; вшочок бший.
1ридощи мiстяться у понад 80 % видiв роду Asperula. Так, асперулозид знайдено у 81 % дослд-жуваних видiв: A. odorata, A. arvensis, A. humifusa, A. Besseriana, A. rivalis, A. tinctoria, A. tyraica, A. octonaria, A. supina, A. cynanchica, A. Stevenii, A rumelica та A. praevestita. Вш корелюе з такими ознаками: на рiвнi 69 % - трав'янисл рослини; квита по 3-6 у натвзонтиках; трубочка вшочка коротка; на рiвнi 77 % - кореневище повзуче; стебло чотиригранне; листки короткозагостреш, шорста вш спрямованих до верх1вки по краю i по жилщ щетинок; на рiвнi 85 % - листки лшшно-ланцетш; вшочок бший, 4-лопатевий; на рiвнi 92 % - нашвзонтики верх1вков^
Асперулозидову кислоту шентифшэвано у 31 % видiв: A. odorata, A. humifusa, A. Besseriana, A. rivalis та A. octonaria. Сполука корелюе з такими ознаками: на рiвнi 60 % - кореневище тонке, повзуче; стебло до 100 см заввишки, чотиригранне; листки лшшно-ланцетш; суцвитя - зонтиковидна рихла волоть; квиконос двiчi або тричi розгалужений; вшочок 4-лопатевий; лопал продовгувато-яйцевидш; на рiвнi 80 % -листки короткозагостреш, шорста вш спрямованих до верх1вки по краю i по жилщ щетинок; суцвитя верх1вковц вшочок бший; трубочка вшочка коротка; лопал загостреш; стовпчик дворозд№ний вище середини.
Скандозид виявлено у 50 % видiв: A. odorata, A. arvensis, A. humifusa, A. Besseriana, A. rivalis, A. tinctoria, A. octonaria та A. supina. Сполука корелюе з такими ознаками: на рiвнi 63 % - кореневище повзуче; середш листки по 6 у мутовщ; лопал вшочка продовгувато-яйцевидш; стовпчик дворозд№ний вище середини; на рiвнi 75 % - стебло чотиригранне; листки лшшно-ланцетш, коротко загостреш, шорста вш спрямованих до верх1вки по краю i по жилщ щетинок; вшочок бший, 4-лопатевий, трубочка вшочка коротка; плоди гол1; на рiвнi 88 % - трав'янисл рослини; суцвитя верх1вковг
Монотропеш знайдено у 38 % видiв: A. odorata, A. humifusa, A. Besseriana, A. rivalis та A. octonaria. Вш корелюе з такими ознаками: на рiвнi 60 % - кореневище повзуче, тонке; стебло до 100 см заввишки, чотиригранне; суцвитя - зонтиковидна рихла волоть; квиконос двiчi- або тричiрозгалуже-ний; вшочок 4-лопатевий; лопал вшочка продовгувато-яйцевидш; на рiвнi 80 % - листки коротко загостреш, шорста вш спрямованих до верхiвки по краю i по жилщ щетинок; суцвитя верх1вковц квита у натвзонтиках по 3-6; вшочок бiлий, лопал вшочка загостреш; стовпчик дворозд№ний вище середини; плоди гол^
При шр1внянш отриманих результата встанов-лено, що ряд морфолопчних ознак приблизно на одному р1вн1 корелюе з наявнютю у сировит бшьшосп ви-явлених х1м1чних сполук. Встановлено, що наявнють
Перш за все, взаемозв'язок спостерiгаeться з будовою листя - !х к1льк1стю, опушенням та формою; з особливостями будови квиток - 1х к1льк1стю у натв-зонтиках, формою лопатей вiночка, довжиною трубочки вiночка, формою стовпчика; поверхнею плодiв.
7. Висновки
У обсязi 16 дослвджуваних видiв роду Маренка з 163 морфолопчних ознак встановлено найбшьш типовi, як1 корелюють з наявнiстю iдентифiкованих БАР: флавонощв - космосшну, iзоройфолiну, цина-розиду, лютеолiн-7-арабiнозилглюкозиду, гшерозиду; кумарину умбелiферону; iридоlдiв - асперулозиду, асперулозидово! кислоти, скандозиду i монотропешу. Це: стебло чотиригранне, листки коротко загостренi, лiнiйно-ланцетнi, шорстш вiд спрямованих до верхiвки по краю i по жилцi щетинок; суцвптя верхiвковi; вшо-чок бший, 4-лопатевий. Окремо для флавонощв спо-стерiгаeться кореляця з ознаками - кореневище пов-зуче, мерикарпи плодiв кулястц окремо для iридоlдiв -лопап вiночка загостренi, трубочка вшочка коротка, стовпчик двороздiльний вище середини.
Отримаш данi можуть бути використаш для цiлеспрямованого пошуку даних БАР у видах роду Л^реги1а.
Лггература
1. Борисов, М. И. К хемотаксономии видов А8рега1а Ь. [Текст] / М. И. Борисов, И. Г. Зоз // Растительные ресурсы. - 1975. - Т. XI, Вып. 1. - С. 52-59.
БАР корелюе лише з обмеженою групою вегетативних та генеративних морфолопчних ознак (табл. 1). Для дослвджуваних видав не вдалося виявити кореляцю мгж БАР i еколопчними ознаками.
2. Delprete, P. G. Chemotaxonomy and macroclassification of Rubiaceae [Text] / P. G. Delprete, R. Choze, R. A. Silva, C. R. Dufrayer // Scripta Botan. Belg. - 2006. -Vol. 40. - P. 28.
3. Mongrand, S. Chemotaxonomy of the Rubiace S. Mon-grand, A. Badoc, B. Patouille, C. Lacomblez, M. Chavent, J.-J. Bessoule // Phytochemistry. - 2005. - Vol. 66, Issue 5. -P. 549-559. doi: 10.1016/j.phytochem.2004.12.021
4. Taskova, R. Iridoids, flavonoids and terpenoids as taxonomic markers in Lamiaceae, Scrophulariaceae, and Rubiaceae [Text] / R. Taskova, M. Mitova, L. Evstatieva et. al // Bocconea. - 1997. - Vol. 5. - P. 631-636.
5. Saleh, N. A. M. The biosynthesis of ftavonoid glycosides and their importance in chemosystematics [Text] / N. A. M. Saleh // Biochemical systematics and ecology. -1979. - Vol. 7, Issue 1. - P. 37-45. doi: 10.1016/0305-1978 (79)90039-5
6. Young, M. C. M. Chemo systematic markers of Rubiaceae [Text] / M. C. M. Young, M. R. Braga, S. M. C. Dietrich et. al // Opera Bot. Belg. - 1996. - Vol. 7. -P. 205-212.
7. Mitova, M. I. Iridoid patterns in Galium L. and some phylogenetic considerations [Text] / M. I. Mitova, M. E. Anchev, N. V. Handjieva, S. S. Popov // Zeitschrift fur Naturforschung C. - 2002. - Vol. 57, Issue 3-4. - P. 226-234. doi: 10.1515/znc-2002-3-405
8. Wilson, R. D. Chemotaxonomic studies in the Rubiaceae 2. Leaf flavonoids of New Zealand Coprosmas [Text] / R. D. Wilson // New Zealand Journal of Botany. - 1984. -Vol. 22, Issue 2. - P. 195-200. doi: 10.1080/0028825x.1984. 10425251
9. IrniHa, T. B. OapMaKoraocTHHHe gocmgxeHH» pocmH pogHHH Rubiaceae Ta nepcneKTHBH ix BHKopncTaHHa b
Таблиця 1
Корелятивт зв'язки мш морфологiчними i хiмiчними ознаками видiв роду Asperula_
Морфолопчна ознака Вiдсоток кореляцй, %
:3 и с О S с о К 1зоройфолш Цинарозид Лютеолш-7-арабшозил-глюкозид Пперозид н о р е Ü 'Й е б м > Асперулозид Асперулози-дова кислота Скандозид ■3 ■¡з п о & о н 1
Трав'янисп рослини - - - - 63 86 69 - 88 -
Кореневище повзуче 78 - 64 - 75 64 77 60 63 60
Стебла чотиригранш 89 - 73 67 75 64 77 60 75 60
Листюв по 6 у мутовщ - 64 - - - 64 - - 63 -
Листки коротко загостреш 67 73 64 67 75 79 77 80 75 80
Листки шорстш вщ спрямованих до верхiвки по краю i по жилщ щетинок 78 82 73 78 88 79 77 80 75 80
Листки лшшно-ланцетт 89 82 91 78 - 79 85 60 75 -
Суцвгття верхiвковi 89 91 91 89 88 93 92 80 88 80
Квгток по 3-6 у нашвзонтиках 67 64 64 78 - 71 69 - - 80
Вшочок бший 78 73 82 78 75 93 85 80 75 80
Вшочок 4-лопатевий 78 73 82 78 75 93 85 60 75 60
Лопал вшочка продовгувато-яйцевидт 67 64 - - - - 60 63 60
Лопал вшочка загостреш - 64 64 - 75 71 - 80 - 80
Трубочка вшочка коротка - 64 64 67 - 71 69 80 75 -
Стовпчик двороздшьний вище середини - - - - 63 64 - 80 63 80
Плоди дрiбнобугристi 67 - 64 - 63 - - - - -
Мерикарпй плодгв кулясп 78 - 73 - 63 - - - - -
Плоди голi - 73 64 78 63 - - - 75 80
медицин [Текст]: автореф. дис. ... докт. фарм. наук / Т. В. 1лына. - Х., 2015. - 42 с.
10. Юрченко, Н. С. Фармакогностичне дослiдження видш роду Asperula L. Флори Украши [Текст]: автореф. дис. ... канд. фарм. наук / Н. С. Юрченко. - Х., 2015. - 24 с.
References
1. Borisov, M. I., Zoz, I. G. (1975). K hemotaksonomii vidov Asperula L. Rastitel'nye resursy, XI (1), 52-59.
2. Delprete, P. G., Choze, R., Silva, R. A., Dufrayer, C. R. (2006). Chemotaxonomy and macroclassification of Rubiaceae. Botan. Belg., 40, 28.
3. Mongrand, S., Badoc, A., Patouille, B., Lacomblez, C., Chavent, M., Bessoule, J.-J. (2005). Chemotaxonomy of the Rubiaceae family based on leaf fatty acid composition. Phytochemis-try, 66 (5), 549-559. doi: 10.1016/j.phytochem.2004.12.021
4. Taskova, R., Mitova, M., Evstatieva, L. et. al (1997). Iridoids, flavonoids and terpenoids as taxonomic markers in Lamiaceae, Scrophulariaceae, and Rubiaceae. Bocconea, 5, 631-636.
5. Saleh, N. A. M. (1979). The biosynthesis of flavo-noid glycosides and their importance in chemosystematics. Biochemical Systematics and Ecology, 7 (1), 37-45. doi: 10.1016/0305-1978(79)90039-5
6. Young, M. C. M., Braga, M. R., Dietrich, S. M. C. et. al (1996). Chemosystematic markers of Rubiaceae. Opera Bot. Belg., 7, 205-212.
7. Mitova, M. I., Anchev, M. E., Handjieva, N. V., Popov, S. S. (2002). Iridoid patterns in Galium L. and some phylogenetic considerations. Zeitschrift fur Naturforschung C, 57 (3-4), 226-234. doi: 10.1515/znc-2002-3-405
8. Wilson, R. D. (1984). Chemotaxonomic studies in the Rubiaceae 2. Leaf flavonoids of New Zealand coprosmas. New Zealand Journal of Botany, 22 (2), 195-200. doi: 10.1080/ 0028825x. 1984.10425251
9. Il'i'na, T. V. (2015). Farmakognostychne doslidzhen-nja roslyn rodyny Rubiaceae ta perspektyvy i'h vykorystannja v medycyni. Kharkiv, 42.
10. Jurchenko, N. S. (2015). Farmakognostychne doslid-zhennja vydiv rodu Asperula L. Flory Ukrai'ny. Kharkiv, 24.
Дата надходження рукопису 18.02.2016
1лына Тетяна Baca™iBHa, доктор фармацевтичних наук, доцент, кафедра фармакогнози, Нацюнальний фармацевтичний ушверситет, вул. Пушшнська, 53, м. Харшв, Украша, 61002 E-mail: [email protected]
УДК: 615.07:581.84
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.61656
СТАНДАРТИЗАЦ1Я СТУЛОК КВАСОЛ1 ЗВИЧАЙНОÏ ЗА МАКРО- ТА М1КРОСКОП1ЧНИМИ ОЗНАКАМИ
© А. I. Крюкова, Л. М. Cipa, Л. А. Ковпак, I. М. Владимирова
Протягом остантх ротв на фармацевтичному ринку Украши спостер1гаеться тенденцгя до збшьшення асортименту втчизняних лжарських засоб1в рослинного походження. Особливо' уваги заслуговують рослини втчизняно' флори, що мають достатню сировинну базу, характеризуються рядом економ1чних переваг для виробниюв. Впровадження в медичну практику лжарських засоб1в рослинного походження супроводжуеться необх1дн1стю пгдвищення контролю якостг сировини та розробки нормативно' доку-ментацИ'. При стандартизацИ' лжарсько' рослинно' сировини, особливо в подр1бненому i порошкопод1б-ному виглядi, важливого значення набувае макро- та мiкроскопiчний анализ.
Цль. Метою нашо' роботи було проведення макро- та мiкроскопiчного до^дження стулок квасолi звичайно' та визначення дiагностичних морфологiчних та анатомiчних ознак сировини. Методи. Для до^дження були застосоват загальноприйнятi методики фармакогностичного до-^iдження рослинно'1 сировини, мжрофотографи робили за допомогою мжроскопа МС 10 та фотокаме-ри Samsung PL 50.
Результати. В результатi проведеного до^дження для стулок квасолi звичайно'1 запропоноваш макро-скопiчнi дiагностичнi ознаки: стулки видовженi, прямi, човникоподiбнi або жолобчастi, перекручен тiею чи тшою мiрою; зовншня поверхня гладка або злегка горбкувата, матова, свтло-жовта або жо-вта; внутрiшня поверхня блискуча, бта або жовтувато-бша. 1нколи наявний карпофор (плодотжка). Визначенi та запропонован мжроскотчы дiагностичнi ознаки сировини, зокрема: прямостiннi 5-6-кутн miтини зовншньо' етдерми зi складчастою кутикулою; продихи з 3-4 вузькими бшя продихо-вими клтинами, оточеними додатково 5-6 вузькими miтинами; криючi не галузистi видовженi за-гострен волоски та залозистi волоски; судини i трахе'ди ксилеми; фрагменти плодотжки без пучково' будови з перици^чною склеренхiмою та секреторними клтинами у флоемi.
Висновки. Проведен до^дження з визначення макро- та мiкроскопiчних ознак сировини стулок квасолi звичайно'1. Для 1'х iдентифiкацiï визначенi дiагностичнi морфологiчнi та анатомiчнi елементи в сировит. Отриман експериментальн дан використанi при розробц проекту нацюнально' монографИ' Державно' фармакопе' Укра'ни «Квасолi звичайноï стулки»
