CC BY
8
14. Москвитин В.В. Некоторые вопросы длительной прочности вязкоупругих сред// Проблемы прочности, № 2, 1971.
15. Robinson E.L. Effect of temperature variation on the long time rupture strength of steels// Trans. ASME. - 1952, vol.74, № 5 - P. 83-89.
16. Качанов Л.М. Основы механики разрушения. - М.: Наука, 1974. - 308 с.
17. Качанов Л.М. Основы механики разрушения. - М.: Наука, 1974. - 264 с..
18. Работнов Ю.Н. Ползучесть элементов конструкций. - М.: Наука, 1966. - 752 с.
19. Киялбаев Д.А., Чебанов В.М., Чудновский А.И. Вязкое разрушение при переменных температурах и напряжениях// В сб.: Проблемы механики твердого деформируемого тела. - Л.: Судостроение, 1970. - С. 217-222.
20. Победря Б.Е. Термодинамический критерий прочности композитов// Механика композитных материалов. - 1993, т.29, № 3. - С. 302-310.
21. Росадо Р.М. Термодинамический критерий разрушения вязкоупругого материала: Автореф.... канд. физ.-мат. наук. - М., 1992. - 74 с._
УДК 674.053:621.935 Докторант I.Т. Ребезнюк, канд. техн. наук -
НЛТУ УкраХни
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ФОРМИ ТА КУТА НАХИЛУ ГОЛОВНО1 Р1ЗАЛЬНО1 КРОМКИ ЗУБ1В ВУЗЬКО1 СТР1ЧКОВО1 ПИЛКИ
Одержано залежност для визначення радiуса заокруглення дуги кола головно! рь зально'1 кромки та кута п нахилу у вершинах лез зубiв вузько!' с^чково!' пилки.
DoctorantI.T. Rebeznjuk-NUFWTU
Research of the form and corner of the inclination of main cutting edge
tooth's of the narrow tape saw
Dependences for definition of radius rounds arches of a circle of the main cutting edge and a corner of its inclination at tops of edges tooth's a narrow tape saw are received.
Головна р1зальна кромка тдготовленого зуба будь-яких деревор1заль-них пилок переважно розглядаеться прямолшшною, а И кут нахилу - лише у раз1 виконання косого загострення зуба [1].
Для загострення зуб1в вузьких колодопиляльних стр1чкових пилок переважно використовують абразивш круги з початковим зовшшшм д1аметром D = 127 мм [2]. Кшцевий д1аметр спрацьованого круга на практищ мш1маль-но може становити 65.75 мм. Застосування загострювальних крупв малих д1аметр1в призводить до збшьшення рад1уса криволшшносл шл1фовано! по-верхш зубчастого вшця пилки, а вщтак, впливатиме на форму та ор1ентуван-ня головно! р1зально! кромки леза зуба.
Ц особливост негативно позначатимуться на якост шдготовлення вузьких колодопиляльних стр1чкових пилок до роботи. Тому доцшьно досль дити форму головно! р1зально! кромки, рад1ус И криволшшноси та кут нахилу у вершинах леза зуба для параметр1в абразивних крупв, як використову-ються шд час загострення.
Форма головно! р1зально! кромки залежить вщ форми передньо! та го-ловно! задньо! поверхонь леза зуба, в результат! перетину яких одержуеться р1зальна кромка. Дослщивши криволшшшсть формоутворювальних поверхонь леза зуба можна визначити криволшшшсть головно! р1зально! кромки зуба та кут И нахилу у вершинах леза зуба.
Науковий ¡¡¡сник, 2005, вип. 15.3
У конструкцiях загострювальних BepcTaTiB, що використовуються для загострення 3y6ÍB вузьких колодопиляльних cipÍ4KOBrn пилок, абразивний круг може розмщуватися як паралельно до передньо! поверхнi, так i пiд пев-ним кутом до не! [1, 2].
У разi загострення, коли абразивний круг установлено до його руху подачi пiд кутом 0 = 2...4° [1], передня поверхня мае елiпсоподiбну форму з надто великим радiусом заокруглення Rn (рис. 1, перерiз А-А). Елiпсоподiб-на поверхня зi змiнним радiусом зберiгаеться i при переходi до долшньо! по-верхнi западини. Через колоподiбну поверхню у перерiзi Б-Б поверхня знову стае елiпсоподiбною по всiй долшнш поверхнi западини та головнiй заднш поверхнi зуба аж до його вершини (перерiз В-В).
Б
3 4 5
g R« I к (.
Рис. 1. Форми поверхонь зубчастого вшця, коли круг установлено до напрямку його руху тд кутом: 1 - абразивний круг; 2 - зуб стр1чково1 пилки; 3 - передня поверхня зуба; 4 - долшня поверхня западини; 5 - головна задня поверхня зуба
Таю форми передньо! та головно! задньо! поверхонь 3y6iB певним чином вплинуть на формування головно! рiзальноl кромки та li орiентування у пропиль
Щоб прокоментувати одержання шлiфованих поверхонь зубчастого вшця криволшшними, потрiбно якнайперше визначити величини радiусiв поверхонь, що утворюють лезо зуба, та з'ясувати, як криволiнiйнiсть поверхонь впливае на орiентування головно! рiзальноl кромки.
Припускаемо, що впродовж усього циклу шлiфування мiж вершинами зубiв, контакт мiж абразивним кругом та поверхнею зубчастого вшця, який шшфуеться, е лшшним. Тодi на радiус кривизни шлiфованоl поверхнi буде впливати максимальний радiус кола абразивного круга R1, по контакту якого завершуеться оброблення дослщжуваних дiлянок (рис. 2).
Так, у зош вершини леза зуба визначальним у формоутвореннi голов-но! рiзальноl кромки леза зуба е коло робочо! поверхнi круга з радiусом Ri. Визначають радiус за формою робочо! частини круга. Для даного випадку R1 = R - r + oa. Катет оа з трикутника Aoab дорiвнюе oa = r • cos x (де X = у + а + Э).
Через надто великий радiус Rn можна припустити, що передня поверхня леза одержуеться плоскою (див. рис. 1).
Рис. 2. Розрахункова схема для визначення padiyca шлiфовано'i поверхт зубчастого втця у вершит леза: 1 - абразивний круг; 2 - пилка;
3 - лшя ден западин; 4 - лiнiя вершин зубiв
Розглянемо вершинну частину зуба, що завершально обробляеться ко-ловим рухом абразивних зерен з радiусом R1 (рис. 3). Важливо, як проек-туеться дуга кола головних рiзальних кромок на статичну основну площину PyC (перерiз А-А) i який кут нахилу головно! рiзальноl кромки у вершит леза зуба. Спочатку визначимо радiус дуги заокруглення на переднш поверхнi зуба. При незмшност точок d i с, як вершин лез зубiв, якi розведеш в рiзнi боки, визначення вщстат fg дасть змогу з потрiбною точнiстю визначити радь ус кривизни R1y (див. рис. 3).
Рис. 3. Схема для визначення форми головное риальноХ кромки та кута и нахилу:
1 - лезо зуб1в; 2 - лезо зуба, який розведено в один бщ 3 - лезо зуба, який розведено у протилежний бт
Науковий вкник, 2005, вип. 15.3
Для цього потрiбно знати величину висоти сегмента Ш, яка згiдно з [3], визначаеться за залежнiстю
/ = л
1 - соб-
2
(1)
де т - центральнии кут сектора, в якому розмщении дослiджувании сегмент, град.
У нашому випадку цеИ кут визначаеться за залежнстю
'Б л
т = 2 агсБт
2 + -
V
З трикутника Afbg вiдрiзок /8 визначаеться за теоремою синусв
/8 = /Ь
бш (90 - а - у -3)
(2)
бш (90 + а + у)
Вщтак,/к у статичнш основнш площинi (див. рис. 3, перерiзi А-А) визначаеться з трикутника за виразом /к = /8 • соб у, або з урахуванням (1) i (2)
/к = Я1 •
1 - СОБ —
. 2 у
бш(90 - а - у - 3)
•СОБу.
(3)
бш(90 + а + у)
Рaдiус дуги кола рiзальних кромок у статичнш основнш площин виз
начаеться зпдно з [3]:
Л'
а-+к2
_4_
2к
(4)
де а - основа сегмента (у нашому випадку а = Сс = Б + 2- ; к = /к).
Для наочност виконуваних дослщжень розрахунки проводимо для мь нiмaльного дiaметрa абразивного круга, що може використовуватися на прак-тищ В = 70 мм, заввишки Т = 6 мм з рaдiусом заокруглення робочо! повер-
„.,„„,, = | = 2 ... Круг _ . „„„,, „,„„. „м
3 = 30. Товщина пилки Б = 1,1 мм; величина розведення зубiв на бш — = 0,6 мм. Кутовi параметри пилки становлять: у = 10°; а = 27°.
Псля розрахункв одержимо Л = 36,54 мм.
Знаючи рaдiус заокруглення дуги кола головно! рiзaльноl кромки у стaтичнiИ основнiИ площин можна визначити кут е нахилу ще! кромки у вершин леза зуба. Виходячи з рис. 3 можна записати
£ = аГСБШ
- + -
2_1
л;
(5)
т
Для прийнятих розрахункових значень параметрiв круга та пилки кут нахилу головно! рiзально! кромки у статичнiй основнiй площиш дорiвнюe е = 1°48'.
Висновки
1. Одержано залежностi для визначення радiуса заокруглення дуги кола головно! рiзально! кромки та кута 11 нахилу у вершинах лез зубiв.
2. Установлено, що у разi спрацювання абразивного круга до мшь мального дiаметра (65... 75 мм) кут нахилу головно! рiзально! кромки у вершинах лез зубiв може сягати до 2°.
3. Отримаш результати необхщно враховувати при налагодженш за-гострювального верстата, адже незначний незб^ осi круга iз середньою пло-щиною пилки призведе до збшьшення кута нахилу головно! рiзально! кромки з одного боку та його зменшення з протилежного боку.
Лггература
1. К1рик М.Д. Пщготовлення деревор1зальних шструменпв до роботи та !х експлу-атащя: Поабник для ВНЗ. - Льв1в: Ахш, 2002. - 408 с.
2. Ке|Мвництво з обслуговування стр1чкових пилок ф1рми мWood-Mizerм. 05.1996. - 18 с.
3. Бронштейн И.Н., Семендяев К.А. Справочник по математике для инженеров и учащихся вузов. - М.: Наука, Гл. ред. физ.-мат. лит., 1986. - 544 с.
УДК 674.047 Ст. викл. О.М. nempie - НЛТУ Укршни
РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ НЕСТАЦ1ОНАРНИХ ТЕМПЕРАТУРНИХ ПОЛ1В У ПРОЦЕС1 ПРЕСУВАННЯ ДЕРЕВОСТРУЖКОВИХ ПЛИТ
Наведено та проанашзовано результати дослщжень, а також виявлено 3aK0H0MipH0cri впливу основних параметрiв експерименту: вологосп стружки, тиску та температури преса на величину температурних полiв у процес пресування деревостружкових плит.
Senior teacher O.M. Petriv - NUFWTU
Results of experimental studies of non-stationary temperature fields under
pressing process of particleboards
The results of studies are presented and analysed. The regularities of influence of basic experimental parameters: chips moisture, pressure and temperature of press on temperature fields values under pressing process of particleboards have been discovered.
Аналiз проблеми та завдання дослщжень. Процес тепломасоперене-сення ютотно впливае на яюсть деревостружкових плит (ДСП) i його р1зно-б1чне вивчення е передумовою для штенсифшаци виробництва та покращен-ня якост продукци. У робот [2] проводилось дослщження теплоперенесення у плит i3 сталими технолопчними параметрами. У роботах [4-5] описано методику дослщження процесу тепломасоперенесення в рiзних точках плити та проаналiзовано результати експериментiв i3 змiнними технологiчними параметрами для одношарових плит. Проте на даний час найбшьш поширеним е виробництво трьохшарових плит, для яких дослщження теплоперенесення у
