ДОСЛІДНИЦЬКІ ВМІННЯ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ СФЕРИ: СУТНІСТЬ І КЛАСИФІКАЦІЯ Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

The study of art, history is carried out on a nationwide scale, and therefore it can create a two-fold process that organically combines education and innovative teaching of art. And in order to accomplish this, it is necessary to give an opportunity to express themselves in active activities from the wounded age itself, and love for one's native land, for one's people, and without this, it's impossible to look to the future [4].

Modern education is carried out on the basis of the principles of state policy, the priority of universal human values, free development of personality, which allows the society to develop harmoniously. One of the main goals of the general education school in training and educating young people is to prepare them for later life, taking into account the current level of science and technology.

References

1. Bondar N.I. Traditional culture of the Kuban Cossacks. Red Gift, 1999.

2. History of the Kuban / Under. ed. Cube GU Schetneva VE - Krasnodar: Kuban-book publishing house, 2004.- 304 p.

3. Maltseva L.V. Cuban studies at fine arts lessons in a secondary school. - Krasnodar: Tradition, 2010.

4. Maltseva L.V. The development of artistic and creative abilities of schoolchildren by means of fine arts (on the material of this ethno-artistic culture of the Krasnodar Territory). - Krasnodar: Eco-invest, 2009.

5. Manukalo A.N. History of Kuban. Krasnodar, 2004.

6. Pedagogy / Ed. L.P. Krivshenko. - M.: Prospect, 2004.

ДОСЛ1ДНИЦЬК1 ВМ1ННЯ ФАХ1ВЦ1В СОЦ1АЛЬНО-ПЕДАГОГ1ЧНО1 СФЕРИ: СУТШСТЬ I

КЛАСИФ1КАЦ1Я

Повiдайчик О.С.,

кандидат педагоггчних наук, доцент кафедри соцгологИ та соц1ально'1 роботи ДВНЗ «Ужгородський нацюнальнийутверситет»,

Варга Н.1.

астрант кафедри загальног педагогжи та педагогжи вищо'1 школи ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний утверситет»

RESEARCH SKILLS OF SPECIALISTS OF SOCIAL-PEDAGOGICAL SPHERE: ESSENCE AND

CLASSIFICATION

Povidaychyk O.,

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Sociology and Social work State University « Uzhhorod National University»,

Varga N.

Postgraduate Student at the Department of General Pedagogy and High School Pedagogy State University « Uzhhorod National University»

Анотащя

У статп дослщжуеться питання дослщницьких умшь фахiвцiв сощально-педагопчно! сфери. Здшс-нено 1хню класифжацш. Вщзначено, що дослщницьш вмшня передбачають здатшсть ефективно викону-вати ди, адекватш виршенню певних дослщницьких завдань вщповвдно до лопки наукового тзнання та специфши фахово! дгяльностг

Abstract

The article deals with the issue of research skills of specialists of the social-pedagogical sphere. Their classification is carried out. It is noted that research skills include the ability to effectively carry out the actions, which are adequate for solving certain research tasks in accordance with the logic of scientific knowledge and the specifics of professional activity.

Ключов1 слова: науково-дослщницька дгяльнють, дослщницьш вмшня, класифшащя дослщницьких умшь, фахiвцi сощально-педагопчно! сфери.

Keywords: scientific research activity, research skills, classification of research skills, specialists of social-pedagogical sphere.

Одшею з визначальних тенденцш розвитку си-стеми вищо! освгги, яка функцюнуе в умовах кар-динальних змш у соцiальнi-економiчнiй i полггич-нш сферах нашо! краши, е пiдвищення уваги до тд-готовки фахiвцiв якiсно нового типу - дослщнишв,

аналiтикiв, професiоналiв, готових до здшснення науково-дослiдницькоi дiяльностi (НДД). Сучас-ним професiоналам недостатньо мати глибош пре-дметнi знання i володiти практичними вмiннями i

навичками. Реалiзацiя професiйних функцiй вима-гае творчого пiдходу до роботи, виконання досль джень, використання наукових знань з метою пере-творення сощально! дiйсностi в iнтересах людей. Таким чином, одним iз актуальних напрямiв розви-тку освiтнього процесу у ЗВО е формування досль дницьких умiнь майбутнiх фахiвцiв.

Рiзнi аспекти дослiджуваного питання висвгт-лювалися в працях вiтчизняних i зарубiжних уче-них (В. Базелюка, Р. Барнета, М. Букача, Р. Грш-нела, Н. Калупно!, I. Козубовсько!, Т. Мишковсь-ко!, I. Попович, К. Марлоу, Г. Роджерса, Д. Фрiмана та ш). Проте проблема формування дослщницьких умiнь фахiвцiв сощально-педагопчно! сфери поки що не була предметом глибокого дослвджения, що зумовило вибiр теми наукового пошуку.

Перш иж розглянути сутнiсть дослвдницьких умшь, ввдзначимо, що умiння - це заснована на знаниях i навичках готовнiсть людини виконувати певну дшльшсть у мiнливих умовах 11 перебиу [1; 2, с. 371]. Володшчи вмiниями, людина здатна оптимально вибудувати стратегш дiяльностi, тдби-раючи рацiональнi прийоми виконання дiй, вщпо-вiдно до поставлено! мети.

Шдкреслимо, що вмiния характеризуються пе-вними властивостями, параметрами, до яких зазви-чай вiдносять: усвiдомления, узагальнения, проду-ктившсть i динамiзм. Усвiдомленiсть е основною характеристикою умшия, а показником усввдомле-ностi засвоення дiй може служити умiния правильно аргументувати i обгрунтувати сво! ди, визна-чити 1х чiтку послiдовнiсть. Узагальненiсть прояв-ляеться у виборi способiв виконания ди вiдповiдно до змiн умов дiяльностi, iншими словами - це е гну-чк1сть, самостiйнiсть дш. Правда, варто зауважити, що вибiр способiв реалiзацil ди може вирiзиятися гнучк1стю, самостiйнiстю, але не завжди бути опти-мальним. Продуктивнiсть умшия дозволяе не просто вщтворювати засвоеи ди, а й знаходити б№ш ефективнi рiшения застосування сформованих умшь i навичок. Динамiзм забезпечуе можливiсть удосконаления вмiния, переход його на б№ш висо-кий рiвень розвитку.

Щодо тлумачения поияття «дослвдницьш вмшия», то воно найбiльш розвинуте у сферi досль дницько! педагопчно! дiяльностi. Так, поияття «до-слвдницьш вмшия» тлумачиться, з одного боку, як властивють iндивiда, яка характеризуе його здат-нiсть до пошуково-перетворюючо! дiяльностi в освiтньому процесi, а з шшого, як його здатнють здобувати новi знания, умiния i навички, як1 сприя-ють його професшному розвитку i саморозвитку [3].

Розглядаючи формування дослщницько-педа-гогiчних умшь студеилв в умовах модульно! орга-изаци процесу навчаиия, Т. Мишковська розумiе 1х як володiния системою спещальних знань та навичок використання методiв педагогiчного досль дження для виконаиия дослiдницьких дiй у процеа педагопчно! дiяльностi вчителя [4, с. 7].

Аналiз психолого-педагопчно! лггератури з проблеми дослiдницьких умiнь дозволяе зробити певи висновки: загальнi компоненти дослщницько!

дiяльностi в будь-якш науковiй галузi однаковi, pi-зниця тiльки в конкретному матеpiалi, яким оперуе дослiдник. Бiльшiсть учених не фжсуе яко!-небудь професшно! специфiки, а називае Ti спiльнi аспекти, яш хаpактеpнi для наукових дослщжень чи то в природничих, техшчних чи гуманiтаpних науках.

Ми вважаемо, що належнiсть до певно! профе-cii диктуе певнi вимоги до дослвдницьких умiнь фа-хiвцiв, що зумовлюе !хнш змiст та структуру.

Узагальнюючи наведенi твердження, пiд до-слiдницькими вмiннями фахiвця сощально-педаго-пчно! сфери будемо pозумiти здатнiсть ефективно виконувати ди, адекватнi виpiшенню певних досль дницьких завдань вiдповiдно до лопки наукового пiзнання та специфiки фахово! дiяльностi.

Дослiдницькi вмiння можна класифiкувати за piзними кpитеpiями, в тому чи^ за етапами здшс-нення НДД; за функцiональною ознакою; за характером науково-дослвдницько! дiяльностi; за науко-вими принципами, яш лежать в основi дiяльностi; за ступенем складности

Так, дослiдник Ч. Худжамбеpдiев, вивчаючи проблему вдосконалення тдготовки майбутнiх пе-дагогiв до НДД, видшяе дослiдницькi вмiння вщпо-ввдно до етапiв наукового дослiдження: обгрунто-вувати тему наукового дослвдження; визначати мету i завдання дослщницько! роботи; здшснювати пошук, накопичувати i обробляти наукову шформа-цiю; формулювати гшотезу дослiдження; розроб-ляти методику i програму наукового дослiдження; здшснювати дослщно-експериментальну роботу; обробляти i аналiзувати результати експеримента-льного дослiдження; апробувати результати роботи; складати науковi звгги про проведене дослi-дження; впроваджувати результати в практику ро-боти навчально-виховних закладiв [5].

Подiбний пiдхiд щодо класифшацп за крите-piем етапносл застосовуе Н. Калугiна, яка подае б№ш деталiзований опис дослвдницьких умшь сту-дентiв, зокрема: 1) вмшня визначати i формулювати мету дослщження (вибирати об'ект досль дження; фiксувати i формулювати проблему, яку потpiбно виpiшити пiд час дослщження; конкрети-зувати к1нцеву мету дослщження; видiляти завдання, як1 необхвдно виpiшити для досягнення ш-нцево! мети); 2) вмiння дiагностувати i аналiзувати теоретичний стан проблеми дослщження (вести пошук необхщно! шформацп, використовуючи нау-ковi джерела, доввдкову лiтеpатуpу, словники, бiб-лiогpафiчнi та електронш каталоги; обробити, збе-pirara, узагальнювати i систематизувати отриману шформацш; поpiвняти точки зору piзних автоpiв на одну i ту ж проблему; скласти конспект (тези) з про-читаного; 3) вмiння планувати експериментальну частину дослiдження; 4) вмшня проводити вимipю-вання (рееструвати результати експерименту; обчи-слювати значения величин, вишрюваних опосеред-ковано; контролювати отримаш результати); 5) вмiния обробити результати експерименту (оформ-ляти результати вишрювань у виглядi таблиць i графшв; оцiнити похибки вимipяних величин i по-казник1в, обчислених опосередковано); 6) вмшня

узагальнити i оцшити результата проведеного екс-перименту (вибрати i застосувати критерп ефекти-вностi проведеноi роботи; оцшити ii успiшнiсть; визначити шляхи усунення виявлених недолiкiв, перспективи дальших дослiджень у цьому напря-мку; скласти звiт про проведене дослщжения) [6].

Вчена С. Буднiк класифжуе дослiдницькi вмiння за ступенем 1'хньо1' значущостi та достатно-стi для проведения НДД: 1) операцшш дослвдни-цьк1 вмiния (розумовi прийоми й операци, що за-стосовуються в дослщницькш дiяльностi: порiв-ияния, аналiз i синтез, абстрагуваиия й узагальнення, висунення гiпотези, зiставлення); 2) оргашзацшш дослiдницькi вмiния (застосувания прийомiв оргашзаци в науково-дослiдницькiй дiя-льностi, планувания дослщницько1' роботи, проведения самоаналiзу, регуляцiя власних дiй у процеа дослiдницькоi дiяльностi); 3) практичнi дослщни-цьк1 вмiния (опрацювания лiтературних джерел, проведения експериментальних дослiджень, спо-стережения фактiв, подiй, обробка даиих спостере-жень, впроваджения результатiв у практичну дiяль-нiсть); 4) комунiкативнi дослвдницьш вмiния (застосувания прийомiв сшвробггаицтва в процесi дослвдницько1' дiяльностi для взаемодопомоги, вза-емоконтролю) [7].

Тако1' ж думки щодо класифшацп дослвдниць-ких умiнь дотримуеться i В. Лозова, яка виокрем-люе таш вмiния майбутнiх учителiв математики: аиалiз науково1' лiтератури; систематизацiя матерь алiв опрацюваиия лiтературних джерел; добiр нау-ково1' лiтератури; складання бiблiографiй з визначе-них тем; пiдготовка наукових повщомлень, рефера-тiв; науковi доповщ, тези; науковi статтi; методичнi розробки з актуальних питаиь дiяльностi вчителя математики; науковi звiти про виконаиия елементiв дослвджень пiд час практики; курсовi роботи; дипломнi роботи; мапстерсьш роботи [8, с. 352].

Бтш деталiзоваио подае класифiкацiю досль дницьких умiнь педагогiв I. Попович:

- гностичш вмiния - шзнавальш вмiния у сферi оволодiния загальнопрофесшними i психо-лого-педагогiчними знаниями, що передбачають одержаиия ново1' шформацп, видшения в нiй головного, ютотного, узагальнения й систематизацiя вла-сного педагопчного досвiду, досввду новаторiв i ра-цiоналiзаторiв;

- дидактичнi вмшия - умiния визначения конкретних цшей навчания, вибору адекватних форм, методiв i засобiв навчания, конструювания педагопчних ситуацiй, доступне пояснения навча-льного матерiалу, демонстрацiя технiчних об'ектiв;

- оргашзацшно-методичш вмiння - умiния реалiзацii завдаиь навчально-виховного процесу, формуваиня мотиваци навчаиня, оргаиiзацii тзна-вально-навчально1' дiяльностi учнiв, установления педагогiчно виправданих взаемин, формування ко-лективу, органiзацii самоврядування;

- комунiкативнi вмiння - здатнють до аргу-ментацп, обгрунтування основних положень досль дження, презентацй' результата;

- прогностичнi вмшия - умшня прогнозу-вання ефективнють навчально-виховного процесу, що включае дiагностику особистостi й колективу учиiв, аналiз педагогiчиих ситуацiй, побудову аль-тернативних моделей педагопчно! дiяльиостi, про-ектування розвитку особистостi й колективу, контроль над процесом i результатом;

- рефлексивш вмiния - здатшсть до самотз-нання, самооцiнка професшно! дiяльностi i професшно! поведшки, самоактуалiзацiя;

- конструктивнi вмiиия - штегративш вмiния розробки навчально! й технолопчно! документации виконання конструкторських робiт, складання завдань, теста [1].

Вiтчизияна дослiдниця Н. Москалюк виокрем-люе вмiния: операцiйнi (порiвнювати, анал1зувати та корегувати твердження, класиф^вати, встанов-лювати причиново-наслiдковi зв'язки, визначати зв'язок будови i функцiй, доводити й аргументу-вати); тактичнi (вщбирати, аналiзувати, представ-ляти наукову шформацш, висувати гiпотези, пра-цювати з графiчним органiзатором, використову-вати й вибудовувати модел^ окреслювати напрямок експерименту, визначати предмет i об'ект досль дження, проводити статистичну обробку результата, формувати висновок за результатами експерименту); стратепчш (здiйсиювати цшсний аиалiз дослвдження за його описом, планувати досль дження, проводити теоретичне та експеримента-льне дослвдження) [9, с. 5].

Нам iмпонуе позищя I. Зимньо! та £. Шашен-ково!, як1 визначають три групи дослвдницьких умiнь вiдповiдно до науково-дослвдницьких дiй, як1 виконуються в процеа НДД. У першу групу вона включае шгелектуальш, розумовi до, яш передбачають здiйснения таких операцш:

- анал1з i синтез - «розчленування об'екта або вiдповiдно видшення частин з предмета ...», при якому ввдокремлюються несуттевi зв'язки i «... складання таких частин в едине цше», коли ввднов-люеться цiлiснiсть структури i визначаються юто-тнi зв'язки i вадношення в нш;

- порiвияния - зютавлення речей, явищ i !х властивостей, виявлення подiбностi та вiдмiнностi;

- класифшащя - ваднесення об' екта тзнання до того чи шшого класу;

- систематизацiя - «розрiзнення об'ектiв по висх1дному або низхвдному ряду щодо одного або дешлькох класифiкацiйних ознак»;

- абстрагуваиия - видшення одно! або кшь-кох значущих для дослiдження ознак i вшсторо-нення уваги вiд шших;

- узагальнення (генералiзацiя) - визначення загальних для дек1лькох об'ектiв або явищ ознак з розкриттям ютотних зв'язк1в;

- конкретизацiя - процес переходу вiд загальних видових ознак до часткових, властивих дос-лiджуваиiй структурi [10].

Через використання цих дiй i вмiнь конструю-еться, проектуеться дослвдження, здшснюеться щ-леспрямоване дослвдження, що вимагае проявiв ш-телектуально! активностi, вирiшения проблемних

ситуацш на основi самостiйного перенесення знань i умiнь у нову ситуацш. Цей бж штелектуально! дь яльностi називають штелектуально-дослщниць-ким.

До шформацшно -рецептивного аспекту досль дницько! дiяльностi автори вважають за можливе вiднести ди, як1 спiввiдносяться з прийомом шфор-маци, !! смисловою штерпретащею (спостере-жения, смислове сприйняття шформаци, оглядове, аиалiтичне, пошукове читання) i наступнi умiния: вмiния спостертати, збирати i обробляти данi, вмшня лопчно осмислювати матеpiал, вмiння пра-цювати з науковою лiтеpатуpою та ш Сукупнiсть означених дiй i вмiнь допомагае розкрити об'екти-вно змют i сутнiсть дослiджуваного предмета.

Мета використання дш i вмшь продуктивного аспекту дiяльностi полягае в отриманш, обгрунту-ваннi, описi, оформленш pезультатiв дослiдження, отриманих у ходi повного здiйснення дослiдження, к1льк1сний i як1сний аналiз даних, складання плану, видшення фактiв, пiдготовка тексту курсово!, дип-ломно! роботи i таи вмiння - збирати i обробляти даш, проводити експеримент, складати бiблiогpа-фiю, викладати х1д i результати роботи та ш.

Дещо шшу класифiкацiю дослвдницьких умiнь пропоиуе С. Тутарищева. Вчена зауважуе, що до-слвдницьш вмiння застосування i творчого перетво-рення шформаци належать до способiв розумово! дiяльностi - операцш, за допомогою яких здшсию-еться мислення. Оскiльки науково-дослiдницька дь яльнють мае теоретичний (iдеальний, виутршнш) характер, ll процесуальний аспект становлять саме способи розумових дш.

Дослвдницьш вмшня передбачають певиу систему штелектуальних i практичних умiнь, необхщ-них для самостшного виконання наукового досль дження. Проявляючись у НДД, штелектуальш умiння становлять ll ядро, а практичш передбачають оволодiння певними способами дослщницько! дiяльностi, спрямованими на отримання практичних pезультатiв: нових знань, факпв, умiнь. При цьому сфоpмованiсть iнтелектуальних умiнь е ви-значальною умовою творчо! дiяльностi.

Зауважимо, що iнтелектуальними вмiниями можиа вважати здатшсть успiшно здшсиювати опе-рацп мисления в момент виpiшения проблемних си-туацiй. Вони лежать в основi конкретних дослщни-цьких умшь. Зокрема, для сощального пpацiвника необхщними е дослiдницькi вмiния, до яких належать: умшия працювати з науковими джерелами, здшсиювати практичне експериментальне досль дження, спостеpiгати, збирати i обробляти статис-тичнi даиi, знаково оформляти результати досль джень, впроваджувати отpимаиi результати в практику та ш.

Дуже важливою в процеа НДД е оpгaиiзaцiя власно! нaуково-дослiдницькоl дiяльностi (оpгaиi-заторськ1 вмшня). Оргашзаторсьш вмiния проявля-ються в самостшнш оpгaнiзaцil дiяльностi щодо ць лепокладания, пла^вания, оpгaиiзaцil власно! роботи, pеaлiзaцi! та коpигувaннi плаиу.

Отже, до складу дослiдницьких умшь входять:

- умшия здшсиювати pозумовi прийоми i операц^', що застосовуються в дослщницькш дiяль-ностц

- умiния застосовувати на практищ способи нaуково-дослiдницько! дiяльностi;

- умшия оргашзовувати свою досл1дницьку дiяльнiсть.

Ми вважаемо, що перша група зазначених умшь е складовою друго! i третьо! груп, оскiльки остaинi неможливо здiйснити без aктивiзaцi! пев-них розумових пpийомiв i опеpaцiй.

Умшия застосовувати на практищ способи НДД передбачае виокремления дослщницьких умiнь фaхiвцiв соцiaльно-педaгогiчно! сфери адекватно професшним функцiям, у пpоцесi яких засто-совуеться певний досл1дницький iнстpументapiй. Зокрема, це дiaгностичнa, прогностична, проекти-вна, перетворювальна, комунiкaтивнa, як1 вимага-ють сформоваиосл таких нaуково-дослiдницьких компетенцiй:

- володгти здaтнiстю aиaлiзу специфiки соць окультурного простору, iнфpaстpуктуpи забезпе-чения соцiaльного благополуччя представник1в piз-них груп населення;

- бути готовим дослщжувати особливостi сощального життя, благополуччя, поведiнки piзно-маштних нaцiонaльно-етичних, стaтево-вiкових, соцiaльно-клaсових груп;

- бути здатним виявляти, формулювати i ви-piшувaти проблеми у сфеpi соцiaльно-педaгогiчно! дiяльностi;

- бути здатним визначати наукову i практичш щншсть дослiдницьких завдаиь у процеа реа-лiзaцi! пpофесiйних функцiй;

- бути готовим до систематичного викорис-тания pезультaтiв наукових досл1джень для забез-печения ефективностi дiяльностi фaхiвцiв соща-льно-педaгогiчно! сфери, пpофесiйно! пiдтpимки благополуччя людей, забезпечения !хнього фiзич-ного, психiчного i соцiaльного здоров'я;

- бути здатним надавати пpaктичнi рекомендаций щодо застосування pезультaтiв наукових дос-л1джень;

- бути готовим представляти результати НДД у фоpмi звiтiв, pефеpaтiв, статей [10; 11].

Вщповвдно до зазначеного, ми вважаемо, що основними дослщницькими вмiннями фах1вщв со-цiaльно-педaгогiчно! сфери е таю: методолопчш (постановка проблеми, виявлення i розв'язання су-перечностей, висування гшотези, визначення мето-дiв та дослвдницького iнстpументapiю виpiшення проблеми), iнфоpмaцiйно-aнaлiтичнi (пошук iнфо-рмац^' з piзних джерел, узагальнения, aиaлiз, синтез, презентащя iнфоpмaцi! у вiдповiдному фор-мап, оцiиювaиия iнфоpмaцiйного продукту), дiaг-ностичш (вмiния застосовувати piзнi методи дослщжень з метою вивчения особистостi, групи (спостережения, аикетувания, бiогpaфiчного методу, соцюметрп, кейсiв та iн.)); системно--шформа-цiйнi (вмiния застосовувати 1КТ загального призна-чения, спецiaлiзовaиi програмш засоби матема-тико-статистично! обробки i aнaлiзу pезультaтiв

дослвджень, програмш засоби сощальних закладiв i служб), технiчнi (вмiння структурувати матерiал i фактичнi данi, оформляти результати дослвджения згiдно вимог, презентувати 1'х); проективнi (вмiння розробляти сощальний проект, впроваджувати його в практику, ощнювати наслiдки реалiзацii), прогно-стичш (вмiння прогнозувати i моделювати розви-ток подiй, процесiв, як1 ввдбуваються в суспiльствi; оцiнювати наслiдки НДД за допомогою екстрапо-ляцй' досягнутого стану на перспективу), оргашза-цшш (вмiння планувати дослiдження, оргашзову-вати його, аналiзувати i контролювати результати), комушкативш (вмiння вести дискусш, вщстоювати власну позицiю, встановлювати дiловi взаемоввдно-сини з колегами в процес НДД).

Таким чином, у сучасних умовах простежу-еться необхiднiсть переорiентацii освггаьо1' поль тики на пiдготовку фахiвця з високим рiвнем сфор-мованосл дослвдницьких умiнь. Важливою умовою реалiзацii цього завдання е залучення студеипв до науково-дослвдницько1' дiяльностi, починаючи з перших дшв навчання у заклащ вищо1' освiти.

Список лггератури

1. Козубовська I.B., Поввдайчик О.С., Попович I.G. Формуваиия ново1' освiтньоi парадигми подготовки педагогiчних ка^в у Великiй Британп: монографiя. Ужгород: Шарк, 2017. 212 с.

2. Психолопчна енциклопедiя / упоряд. О.М. Степанов. Кшв: «Академвидав», 2006. 424 с.

3. Волинець Ю. О. Формувания дослвдниць-ких умiнь у студеипв - майбутнiх вихователiв до-шк1льних навчальних закладiв. Актуальнi про-блеми сощологп, психологи, педагогiки. 2012. Вип. 15. С. 193-200.

4. Мишковська Т. Д. Формування до-слiдницько-педагогiчних умiнь студенев в умовах модульно! оргашзаци процесу навчання: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / ЧНУ. Чершвщ, 1999. 322 с.

5. Худжамбердиев Ч. Совершенствование подготовки студентов к научно-исследовательской деятельности по педагогыческим наукам: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / ХГУ. Худжанд, 2004. 182 с.

6. Калугина Н.Л. Формирование исследовательских умений студентов университета в процессе самостоятельной работы: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / МГТУ. Магнитогорск, 2005. 176 с.

7. Будшк С. Навчально-дослвдницьш умшня: сутнюно-структурний аналiз. Науковий вгсник Сх1дноевропейського нацюнального утверситету ¡мет Лес Укратки. Професшна освгта. 2013. № 7. С. 130-133.

8. Лозова В.1. Лекци з педагопкн вищо! школи: навчальний посiбник. Харкав: «ОВС», 2006. 496 с.

9. Москалюк Н.В. Формування дослщниць-ких умiнь майбутнiх учителiв природничого профiлю в процесi вивчення бiологiчних дисци-плiн: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / ТНПУ. Тернотль, 2013. 19 с.

10. Зимняя И.А., Шашенкова, Е.А. Исследовательская работа как специфический вид человеческой деятельности. Ижевск: Изд-во Ижевского унта, 2001. 234 с.

11. Карпенко О.Г. Професшна тдготовка сощальних пращвнишв в умовах ушверситетсько! освгга: науково-методичний та оргашзацшно-тех-нолопчний аспекти: монографiя. Ки!в: Коло, 2007. 374 с.

ПРО ЗМ1СТ ДИСЦИПЛ1НИ «ПОЛ1ФОН1Я» У ФАХОВ1Й П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Хань Ле

ORCID iD is 0000-0002-6071-9944 Державний заклад «Швдетоукратсъкий нацюналъний nедагогiчний yHieepcumem iMeHi К.Д. Ушинсъкого», acnipaHm кафедри музичного мистецтва i хореографы

ABOUT THE CONTENT OF "POLYFONY" DISCIPLINE IN THE SPECIAL TRAINING OF

FUTURE TEACHERS OF MUSIC ART

Han Le

post-graduate of the Department of musical art and choreography of the State Establishment "South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsjkyj"

Анотащя

У статп науково обгрунтовано широкий гумаштарний шдхвд до навчально! дисциплши «Полiфонiя», пов'язаний з професюграмою сучасного вчителя музичного мистецтва. Описаний на приклада фуги зразок даалопчносп полiфонiчних творiв проектуеться на усввдомлення майбутшми вчителями фiлософських аспектш мистецтва. Доведено, що потужним педагопчним потенцiалом володie засвоення пол1фонй' для голографь чного розумiння стильово! еволюци власне полiфонiчного мислення композиторiв та музичного мистецтва взагал! Полiфонiю розглянуто як творчий метод, що впливае на формування художнього свiтогляду май-бутнiх учителiв музичного мистецтва.