CC BY
46
Конкурс ерудитiв «Який бувае мед» (липовий, гречаний, квiтковий, будяковий, акацieвий, падевий тощо ...).
Лиературний вечiр за книгою В. Скурапвського «Я вас, бджоли, благословляю».
Таким чином, в реалiзацil педагогiчних умов формування професiйних цiнностей майбутнiх фахiвцiв аграрного профiлю доцiльно застосовувати виховш справи: подорож на пасiку минулого; прес-конференцiя «Добром зогрiте серце»; захисти фантастичних проектiв «Аграрш через тисячу рошв»; свята народного календаря; лиературний вечiр «Хлiбороб у творах украшських письменнишв»; екологiчна акцiя «Бджоли i чиста природа» та iн.
Подальшого вивчення потребують до^дження специфiчних особливостей формування професiйних цiнностей для фахiвцiв конкретних спецiалiзацiй аграрно! галузi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бех I. Д. Особистасно зорiентоване виховання : науково-методичний поЫбник / I. Д. Бех. - К.: 1ЗМН, 1998. - 204 с.
2. Бiруля В. В. Формування у шдлггюв цiннiсних орiентацiй засобами художньо! лiтератури у позанавчальний час: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / В. В. Боруля. - Херсон, 2005. -20 с.
3. Вишневський О. I. Теоретичш основи сучасно! укра!нсько! педагопки: поЫбник для студентiв вищих навчальних закладiв / О. I. Вишневський. - Дрогобич: Коло, 2003. - 528 с.
4. Галеева А. П. Оргашзацшно-педагопчш умови виховно! дiяльностi у вищому аграрному навчальному закладг дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / Антонша Петрiвна Галеева. - Дрогобич, 2009. - 256 с.
5. Грищук З. С Формування професшних цшностей майбутнiх фахiвцiв аграрного профiлю: метод. посiбник. - Львiв: Сполом, 2011. - 96 с.
6. Грищук З. С. Формування знань про цшноста в контекста еколопзацп професшно! освiти: Метод. рекомендацп. - Львiв: Сполом, 2007. - 28 с.
7. Срмакова С. С. Формування професшно-педагопчних цшностей у майбутшх учителiв початкових клаив: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / С. С. Срмакова. - Одеса, 2003. - 21 с.
8. Козловська I. М. Формування професшних та духовних цшностей фахiвцiв в контекста нацюнального виховання особистоста / I. М. Козловська // Новi технологи навчання. - 2010. -№ 66. - С. 107-113.
9. Мельничук Т. Ф. Педагопчш умови культуролопчно! тдготовки майбутшх фахiвцiв агротехнологiчного спрямування: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Т. Ф. Мельничук. - К., 2010 -229 с.
10. Рудша О. М. Формування цшшсних орiентацiй старшокласниюв в умовах навчально- виховного процесу пмназп: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / О. М. Рудша. - К., 2002. - 252 с.
11. Скотний В. Фiлософiя осв^и: екзистенщя iррацiонального в рацюнальному / В. Скотний. -Дрогобич: Вишр, 2004. - 348 с.
12. Сухомлинська О. В. Концепщя громадянськостi й школа в Украш / О. В. Сухомлинська // Шлях освгги. - 1999. - № 4. - . 21-25.
13. Яковлев С. В. Содержание и структура системы ценностей личности // Педагогическое образование и наука. -2007. - № 3. - С. 29-30.
14. Ярмоленко О. Д. Системний шдхвд до формування нацюнальних i загальнолюдських моральних цшностей в укра!нськш етнопедагопщ: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / О. Д. Ярмоленко. - К., 1995. - 21 с.
УДК 37.047; 37.048.4
Н. В. МОСКАЛЮК
ЗМ1СТ I ФОРМИ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТШХ ВЧИТЕЛ1В ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛ1Н ДО ДОСЛ1ДНИЦЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Розглядаеться проблема тдготовки майбутшх вчителiв бiологii до до^дницько! дiяльностi. Проаналiзованi поняття «до^дницька дiяльнiсть», «до^дницью вмтня». Визначет компоненти готовностi майбуттх вчителiв бiологii до до^дницько! дiяльностi та до^дницью завдання для формування вказаних компонентiв.
Ключовi слова: до^дницька di^bmcmb, до^дницью вмтня, компетенттсть, вища школа.
Н. В. МОСКАЛЮК
СОДЕРЖАНИЕ И ФОРМЫ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ЕСТЕСТВОВЕДЧЕСКИХ ДИСЦИПЛИН К ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ
ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Рассматривается проблема подготовки будущих учителей биологии к исследовательской деятельности. Проанализированы понятия «исследовательская деятельность», «исследовательские умения». Определены компоненты подготовки будущих учителей биологии к исследовательской деятельности и исследовательские задачи для формирования указанных компонентов.
Ключевые слова: исследовательская деятельность, исследовательские умения, компетентность, высшая школа.
N. V. MOSKALYUK
THE CONTENT AND FORMS OF PREPARATION OF FUTURE SCIENCE TEACHERS FOR RESEARCH ACTIVITY
The article deals with the problem of preparation of the future biology teachers to research activity. The notions of «research activity» and «research skills» were analyzed. Iidentified components of preparedness of future biology teachers to research and set research objectives for the formation of certain components.
Keywords: research, research skills, ability, competence, high school.
Сучасне суспшьство потребуе спещалслв високого р1вня, Bce6i4HO тдготовлених, з високорозвиненими дослвдницькими вмшиями. Основа таких якостей закладаеться з перших дшв навчання у вуз^ Навчальний процес повинен оргашзовуватися так, щоб майбутш фахiвцi могли швидко адаптуватися до професшно! роботи i можливих перетворень. Дослвдницька даяльшсть е орiентиром у життевому самовизначенш, самодагностищ майбутнього вчителя, розвитку його особистого досвщу й професшно1 компетентности Сформоват тд час навчання пiзнавальний штерес, творчi здабносп, дослвдиицью вмiння i навички у студентов, майбутнiх вчителш природничого профiлю буде мшною основою для становлення кБалiфiкованих спецiалiстiБ.
Проблема тдготовки вчителя-дослiдника висвiтлена сьогоднi в Украгш у працях А. Алексюка, С. Балашово!, С. Гончаренка, I. Зязюна, I. Каташинсько!, З. Слепкань, £. Спiцина та iн. Перевагу дослвдницьким умiнням у професiйнiй шдготовщ фахiвцiв надають В. Андреев, С. Балашова, В. Борисов, I. Каташинська, В. Литовченко, Н. Недодатко, Н. Яковлева. Хоча наукова лиература мютить пояснения, як спрямованi на дослвдницьке навчання, проте е питання, ям ще потрiбно дослiджувати, а саме: необхвдшсть активiзацil дослвдницько1 дiяльностi майбутшх вчителiв та li забезпечения в умовах навчання у вищих педагопчних закладах освiти, мiж змiстом тдготовки майбутшх вчителiв i ii реалiзацiею в практичнiй дiяльностi. Подальшого вивчення потребуе проблема готовностi майбутнiх вчителiв бюлогп до здiйснения дослвдницько1 дiяльностi, зокрема в контекстi формувания компетентност дослiдника. Сьогодш особливо гостро вiдчуваеться потреба у вчителях-дослiдниках, здатних самостшно проаналiзувати та осмислити науковi ввдкриття, вмiло !х вiдiбрати й адаптувати для будь-яко1 аудиторiю учнiв.
Мета статп - проаналiзувати суть тдготовки майбутшх вчителiв природничих дисциплiн до дослвдницько1 дiяльностi пiд час навчання у вузг
В умовах значно1 полюемп поиятiйного апарату педагогiки спостертаеться неоднозначне трактувания рiзними науковцями термшв «дослвдницька дiяльнiсть», «дослвдницьш вмшия», «вмшия», «навички» тощо. Проаналiзуемо пiдходи науковщв до трактовки поняття «дослвдницька даяльшсть». Дiяльнiсть як предмет психолопчно1 науки, вперше визначив С. Рубiнштейн. О. Леонтьев розробив концептуальне пiдгрунтя дiяльностi як предмета дослiджения. Зокрема, вш зазначав, що «... дiяльнiсть - це не реакщя i не сукупшсть реакцiй, а система, яка мае будову, сво! виутрiшнi переходи перетворения, свш розвиток» [8, с. 141]. У яких би умовах i формах дiяльнiсть не здiйснювалася, вона завжди буде системою, що введена
у суспiльнi вiдносини, без них вона не iснуе. Вища та загальноосвiтня школи мають велик! потенцшш можливост! i перспективи оргашзацп навчально-виховного процесу на засадах пошуково-дослвдницько! д!яльност! Однак ниш дослiдницька технолопя достатньо не використовуеться в педагопчнш практицi.
О. Леонтович, М. Алексеев, О. Обухов [4, с. 22] визначають дослвдницьку д!яльшсть як таку, котра пов'язана з пошуком в!дповвд на творче, дослiдницьке завдання ¡з завчасно невiдомим рiшенням (на ввд]шну ввд практикуму, що служить для шюстрацп тих чи шших закошв природи) i передбачае наявнiсть основних етатв, характерних для досл!дження в науковш сферi: постановку проблеми; вивчення теорп з дано! проблематики; тдб!р методик досл!дження i практичне оволодшня ними; зб!р матерiалiв, !х аналiз i узагальнення, власнi висновки. «Енциклопед!я осв!ти» дослщницьку даяльшсть визначае як д!яльшсть, безпосередньо пов'язану з виршенням творчого, дослщницького завдання, що не мае наперед ведомого результату та передбачае етапи, характерш для наукового досл!дження [5, с. 203].
Дослвдницьш умшня розглядаються у структур! дослвдницько! д!яльносп i ввдносяться до загальнонавчальних надпредметних умшь. Аналiз психолого-педагопчно! лиератури показуе, що юнують р!зш тдходи до визначення поняття «дослщницьш вмшня». В. Успенський визначае !х як споиб самостiйних спостережень, дослвдв, набутих у процес вирiшення дослвдницьких задач [9, с. 31]. Н. Амелша наголошуе на надпредметностi досл!дницьких вм!нь. На И думку дослщницьш умшня - це володшня складною системою псих!чних i практичних дш, необхвдних для п1знавально1 д!яльност! у вах видах навчально! працi [1, с. 4].
В «Украшському педагогiчному словнику» поняття «вмшня» подаеться як «набута знанням чи досввдом здатнiсть робити що-небудь. Виражае пiдготовленiсть до практичних i теоретичних дш, що виконуються швидко, точно i свщомо» [3, с. 94-95]. Кшьшсть визначень цього поняття вченими-педагогами послйно зростае. Шд умшням вони розумшть частину навички (М. Левiтов), вищу людську властивють (К. Платонов), сукупшсть прийом!в i способ!в (Т. йына), можливють виконувати дш ввдповщно до цiлей i умов, в яких доводиться даяти, первинний стутнь у засвоеннi навички (К. Кабанова-Меллер), майстернiсть (В. Решеттков) тощо [2, с. 34]. У результат! теоретичного аналiзу можна зробити висновок, що «вм!ння» розглядаються науковцями як: система взаемопов'язаних дш (А. Алексюк, С. ]лъш, О. Леонтьев), здаттсть людини виконувати будь-яку даяльтсть (В. Крицький, В. Козаков); як процес удосконалення будь-яко! дальност (А. Акимова, Л. Ведерникова, Н. Яковлева), споаб виконання до (Ф. Гоноболш, А. Деркач), здатнiсть використовувати знання й навички (В. Сластьонш, I. Раченко), дая-операщя (М. Дьяченко, Л. Кандибович), творча дя (Б. Ломов, К. Платонов).
На думку О. Заболотного, вм!ння розглядаеться як результат оволодшня новою дiею (або способом даяльносп), що базуеться на певному знанш та використанi його у процеа вирiшення певних завдань. Ум!ння - це творч! до, як1 пов'язанi з творчим мисленням, бо вiдображають здатнiсть, готовтсть людини до виконання до В основ! умшь лежать знання теоретичних основ дш (поняття, теорп, закону), способ!в виконання дш, !х змюту й послвдовносп (правило) [6].
Н. Недодатко «дослвдницьш вм!ння» трактуе як складне псих!чне утворення, яке лежить в основ! готовност! школяра до тзнавального процесу й виникае в результат! управлшня навчально-дослвдницькою д!яльшстю учшв.
Таким чином, дослвдницьш вмшня можна розглядати як бшьш високий, творчий р!вень розвитку загально-навчальних умшь. На нашу думку, дослщницькими вмшнями варто вважати так1 якосп та властивосп особистостг вмшня бачити протир!ччя, формулювати проблему, ставити мету й завдання досл!дження, збирати й анал!зувати шформащю, самостшно планувати д!яльшсть за етапами, апробувати гшотезу, обгрунтовувати власну точку зору, ощнювати власну даяльшсть. I. Зимняя та С. Шашенкова дослвдницьш вмшня визначають як здатшсть до самостшних спостережень, дослвдв, пошуюв, набутих у процес! ршення дослщницьких завдань [7, с. 23]. Немае едино! думки щодо психолопчно! та практично!' сутносп цього поняття. Проанал!зувавши визначення дослвдницьких умшь р!зних дослвднишв, ми можемо тдсумувати, що дослвдницьш вмшня - це вмшня планувати ! здшснювати науковий пошук, розробляти мету, гшотезу ! програму досл!дження, ввдбирати науков! методи ! вмшо !х застосовувати, оргашзовувати ! здшснювати дослщницько-експериментальну роботу, обробляти, анал!зувати ! оформляти одержан! результати.
Одним iз вaжливиx фaктоpiв на pинкy пpaцi сьогоднi е умшня стyдeнтiв - мaйбyтнix вчитeлiв пpиpодничиx дисциплiн навчатися та самостшно здобyвaти нaйновiшi та зaстосовyвaти вжe нaбyтi y новиx yмовax i пpофeсiйниx ситyaцiяx знания, кpeaтивно мислити i пpиймaти нeстaндapтнi piшeния. Так навички i вмiния eфeктивно фоpмyються y молодиx людeй пiд час занять дослвдницькою pоботою y ВГО. Спостepeжeния за дiяльнiстю стyдeнтiв свiдчить пpо тe, що, маючи достатню тeоpeтичнy пiдготовкy, вони вiдчyвaють нeвпeвнeнiсть y peaльниx пeдaгогiчниx ситyaцiяx. 1м школи нe вистачае вмiния комплeксно плaнyвaти завдання, вiдбиpaти нaйбiльш доцшьш засоби, мeтоди та пpийоми шдагопчного впливу, обиpaти пeдaгогiчно пpaвильний тон спшкування, кepyвaти нaстpоeм та почуттями yчнiв, aджe тpaдицiйнe навчання будуеться пepeвaжно нe на мeтодax самостшного, твоpчого дослiдницького пошуку, а на peпpодyктивнiй дiяльностi, спpямовaнiй на засвоення вжe готовиx iстин. Тому peзyльтaтом е втpaтa цiкaвостi, здaтностi самостшно мислити, що швною мipою блокуе дослiдницькy aктивнiсть особистостi, pоблячи ^актинно нeможливими пpоцeси самонавчания, сaмовиxовaния, а ввдповвдно i сaмоpозвиткy.
АктиБнe навчання мае за мeтy зpобити кожного стyдeнтa бeзпосepeднiм учасником навчального гфовдсу, який сам шукае шляxи i засоби виpiшeння пpоблeм. Тому навчальний пpоцeс в yнiБepситeтi мае бути сщ>ямований на: peaлiзaцiю конкpeтниx завдань, пepeдбaчeниx peфоpмою школи; iмiтaцieю того сepeдовищa, в якому довeдeться пpaцювaти мaйбyтнiм yчитeлям; виpоблeння у стyдeнтiв yмiнь i навичок виpiшeння пpaктичниx завдань i псиxолого-пeдaгогiчниx ситуащй.
У контекста тeми нашого дослiджeния вaжливe знaчeния мае готовнiсть стyдeнтiв до дослвдницько1' дiяльностi. Щодо цього сepeд yчeниx iснye pозмaïття поглядiв. Послуговуючись вiдомими компонeнтaми готовностi, ми видаемо так1 компонeнти готовностi мaйбyтнix вчитeлiв пpиpодничиx дисциплiн до дослiдницькоï дiяльностi: мотивaцiйний (пepeдбaчae визнaчeння цiлeй, пов^занж з фоpмyвaнням стiйкоï внyтpiшньоï мотивацл на дослiднy дiяльнiсть з пpиpодничиx дисциплiн), когнiтивний (полягае у визнaчeннi систeми знань у стyдeнтiБ), опepaцiйний або дiяльнiсний (полягае у визнaчeннi нeобxiдниx yмiнь для здiйснeння дослвдницько1' pоботи та ïï оцiнки). Готовтсть мaйбyтнix вчитeлiв до дослiдницькоï дiяльностi i кepiвництБO в подальшому даяльтстю учшв визначаеться сфоpмовaнiстю всix тpьоx вкaзaниx компонeнтiБ.
Для фоpмyвaния компонeнтiв готовностi мaйбyтнix вчитeлiв пpиpодничиx дисциплш стyдeнти xiмiко-бiологiчного фaкyльтeтy (в мeжax дослiджeния) були зaлyчeнi до сepeдовищa дослiдницькиx завдань, тобто пpотягом навчання у Тepнопiльськомy нaцiонaльномy пeдaгогiчномy yнiвepситeтi iмeнi Володимиpa Гнатюка (дaлi - ТHПУ) активно бpaли участь в piзниx фоpмax дослiдницькоï pоботи: aнaлiзyвaли нayковi стaттi, посiбники, пiдpyчники, нayковi пpaцi, конспeктyвaли пeвнi нayковi положeння, тeоpiï, виконували peфepaти та ЩДЗ вiдповiдного спpямyвaння, пpоводили лaбоpaтоpнi i ^aramm pоботи, дослiджeния п1д час пpоxоджeння нaвчaльниx пpaктик, написания кypсовиx, дипломниx i мaгiстepськиx pобiт, бpaли участь в олiмпiaдax, конфepeнцiяx тощо. Завдання дослiдницького xapaктepy спpияють сaмоpозвиткy, сaмоpeaлiзaцiï стyдeнтiБ i зaбeзпeчyють фоpмyвaння дослiдницькоï компeтeнтностi.
Бeзсyмнiвно, однieю з складов^ пpоцeсy навчания i тдготовки фaxiвцiв е зaкpiплeния на ^акти^ знань, отpимaниx п1д час тeоpeтичниx занять. Стyдeнт мае сaмостiйно пpоводити спостepeжeния у пpиpодi, а також волод^и мeтодaми eкспepимeнтaльноï pоботи в лaбоpaтоpниx yмовax. Усe цe в^ай нeобxiдно як майбутньому вчитeлю-бiологy, так i вчителю-дослiдникy. Досягнeнню ще1' мeти повинна спpияти комплeкснa тeоpeтичнa i пpaктичнa пiдготовкa, що починаеться в нaвчaльниx ayдитоpiяx, а пpодовжyeться у польовиx yмовax пiд час ^акток. Знания, отpимaнi пiд час такт дослiджeнь, дyжe коpиснi для мaйбyтнix вчитeлiв у нaвчaльнiй та позакласнш pоботi в школi, а також ^и вивчeннi окpeмиx тем бюлопчного циклу. Стyдeнти вчаться ^оводши eкскypсiï у пpиpодy з eлeмeнтaми нayковиx дослiджeнь, опpaцьовyвaти й офоpмляти навчальний мaтepiaл.
За час навчания стyдeнт повинeн pозвивaти навички самостшно1' твоpчоï науково1' pоботи, сфоpмyвaти власш коло нayковиx iнтepeсiв та потpeб, вiльно володiти ноpмaми i науково-мeтодичними пpинципaми eкспepимeнтaльноï i дослвдно1' дiяльностi. Фоpмyвaния дослiдницькиx yмiнь у мaйбyтнix вчитeлiв бiологiï здшснюеться пepeвaжно, на пpaктичниx i лaбоpaтоpниx зaняттяx, польовиx пpaктикax, в пpоцeсi науково-дослвдно1' pоботи, сaмостiйного виконания iндивiдyaльниx дослiджeнь у пpиpодi. Ha всix лaбоpaтоpно-пpaктичниx зaияттяx пiд час вивчeння загальнж питань потpiбно фоpмyвaти вмiния з pозвиткy бiологiчниx понять вiд
простих до складних, ввд спецiальних до загальнобiологiчних. Такий розподш yMiHb з окремих методик, що формуються, забезпечуе 1'хнш найбiльший обсяг, виключае MexaHi4He дублювання, дозволяе розвивати, зaкрiплювaти i перетворювати вмiння на навички. Майбутнш учитель природничого профшю повинен володiти змiстом шкiльного курсу бюлоги, знати його можливостi з метою формування професшних вмшь, разом з тим навчитися на лабораторних заняттях працювати сaмостiйно, формувати свое методичне мислення.
Структура нaвчaльно-дослiдноï дшянки хiмiко-бiологiчного факультету ТНПУ дае змогу студентам не тшьки теоретично вивчати мaтерiaл, а й проводити практичш роботи, виконувати iндивiдyaльнi нaвчaльно-дослiднi завдань, нayковi до^дження при пiдготовцi курсових, дипломних та мaгiстерських робiт. За перюд навчально! практики студенти повинш пiд керiвництвом викладача виконати вс завдання, передбaченi програмою, суворо дотримуватись встановленого розпорядку та правил техшки безпеки, систематично вести щоденник. Нaвчaльно-польовi практики з ботaнiки aнaтомiï i морфологи, систематики рослин, фiзiологiï рослин, бюлопчних основ сiльського господарства, квггникарства та iнших дисциплiн дають можливють надати студентам необхiднi теоретичнi знання i практичш навички. Так, навчально-польова практика з бюлопчних основ сшьського господарства дае можливють надати студентам необхвдш теоретичнi знання i практичш навички. Змют практики включае теми, як1 знайомлять стyдентiв з навчально-дослвдною дiлянкою та методикою проведения дослвдв i спостережень на дмнщ, iз сезонними роботами на дшянщ, саду та квiтникy. Студенти вивчають морфологiчнy i бiологiчнy характеристику основних польових й овочевих культур, як рекомендуються вирошувати на дiлянцi. В склaдi дшянки розташований сад, тому тд час практики студенти вивчають плодовi та ягiднi культури, 1'х характеристику i сорти. До програми практики входять екскyрсiï, пiд час яких студенти знайомляться та вивчають основш види лiсовоï та лyчноï рослинностi, а також основнi види бур'яшв, що зyстрiчaються в агроценозах, освоюють правила користування визначниками рослин для правильного визначення останшх до роду i виду, оформлення та збертання гербaрiïв.
Пiд час польово1' практики студенти виконують iндивiдyaльнi завдання. Виконання цих завдань дае змогу засвогги методику науково-дослвдницько1' роботи, ставити проблему й обгрутовано обирати тему до^дження, виробляти вмiння вiрно aнaлiзyвaти здобут результати та застосовувати 1'х до тих чи iнших явищ, процесiв природи, проводити статистичну обробку даних, оволодати вмiннями спостерiгaти природш явища. Таким чином, практика створюе бюлопчну i методичну базу майбутнього вчителя-дослвдника, яка дае можливiсть у подальшому оргaнiзовyвaти дослiдницькy роботу з учнями в школi.
На пiдстaвi aнaлiзy вище компонента готовностi майбутшх вчителiв природничих дисциплiн до дослвдницько1' дiяльностi нами визначено нaстyпнi рiвнi тако1' готовностi: початковий, середнiй i високий (дослвдницький). Початковий рiвень властивий студентам з низьким iнтересом до науково-дослвдницько1' дiяльностi стосовно дисциплiн природничого циклу, при цьому основним мотивом е необхвдшсть отримати оцiнкy. Студенти на цьому рiвнi не прагнуть до поповнення сво1'х знань, явно недостатньо володшть методами дослiдження i теоретичним мaтерiaлом, не вмiють aнaлiзyвaти i обгрунтовувати результати свое1' роботи. Бажання займатися науковою роботою в них майже вiдсyтне. Середнiй рiвень властивий студентам, як1 проявляють штерес до науково1' роботи з природничих дисциплш, володiють певною мiрою дослщницькими i деякими загальнонауковими вмiннями, однак студенти недосконало вмшть планувати наукове до^дження, а також невдало передбачають i aнaлiзyють результати свое1' дiяльностi. Позитивним е те, що в студенпв цього рiвня iснyе бажання стати дослвдником. Високий (дослiдницький) рiвень властивий студентам, у яких е потреба у науково-до^днш дiяльностi, розумшня сyтi дослiдницькоï роботи, високий рiвень творчих можливостей. Тaкi студенти вмшть сформулювати проблему, об'ект, предмет, мету, завдання, гшотезу (довести або спростувати ïï), пiдiбрaти методи i методики до^дження, проaнaлiзyвaти результати дослiдження, зробити висновки, визначають значення дослiдницькоï дiяльностi у сyспiльствi.
Таким чином, основними шляхами оволодшня навичками дослiдницькоï роботи майбутшх вчителiв природничих дисциплiн е:
- вивчення спецiaльних навчальних курив (наприклад, «Основи наукових дослiджень», «Шдготовка майбутнього вчителя бiологiï до дослщницько!' дiяльностi»);
- використання на навчальних заняттях вiдповiдних форм, методiв, засобiв та завдань (виконання дослiдницьких завдань з психолого-педагопчних та бiологiчних дисциплш, набуття умiнь користуватися науковою, довiдковою, методичною лiтературою, самостшна робота студенпв та iн.);
- навчально-польовi i педагогiчнi практики;
- пiдготовка курсових, дипломних та мапстерських робiт;
- виконання шдив^альних навчально-дослiдницьких завдань;
- тдготовка наукових статей та доповвдей на науковi конференцп;
- участь у робот наукових гуртк1в, проблемних груп.
Формування вмiнь та навичок дослвдницько! дiяльностi сприятиме задоволенню потреб студенпв-бюлогш у якiснiй фаховiй освт, розширенню !х компетентностi, створенню умов для здшснення iнновацiйних дослiджень, тднесе рiвень !х конкурентоспроможностi на ринку пращ
Л1ТЕРАТУРА
1. Амелина Н. С. Учебно-исследовательская деятельность студентов педвуза (в процессе изучения дисциплин педагогического цикла): автореф. дисс. ... канд. пед. наук / Н. С. Амелина. - К., 1982. -22 с.
2. Бугрш О. Формування штелектуальних умшь школярiв / О. Бугрш // Рщна школа. - 2001. - № 9. -С. 34-35.
3. Гончаренко С. У. Укра1нський педагопчний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либвдь, 1997. - 376 с.
4. Григоренко Л. Самостшна робота як фактор тдвищення ефективност майбутшх педагопв до професшно! дiяльностi / Л. Григоренко // Рвдна школа. - 2005. - № 8. - С. 22-24.
5. Енциклопедiя освгти / гол. ред. / В. Г. Кремень. - К.: Юршком 1нтел, 2008. - 1040 с.
6. Заболотний О. В. Формування дослщницьких умшь учшв у процеи вивчення синтаксису укра!нсько! мови /О. В. Заболотний [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.narodnaosvita.kiev.ua/.. .^ЬокИпу^
7. Зимняя И. А. Исследовательская работа как специфический вид человеческой деятельности / И. А. Зимняя, Е. А. Шашенкова - Ижевск: ИЦПКПС, 2001. - 98 с.
8. Леонтьев А. Н. Деятельность, сознание, личность / А. Н. Леонтьев. - М.: Политиздат, 1975. - 304 с.
9. Успенский В. В. Школьные исследовательские задачи / В. В. Успенский // Советская педагогика. -1968. - № 7. - С. 31-39.
УДК 37.034:17:504
О. Л. ТУЛЬСЬКА
СУТШСТЬ ПРОФЕС1ЙНО-МОРАЛЬНО1 КУЛЬТУРИ МАЙБУТШХ ЕКОЛОГ1В
Розкрито суттсть профестно-моральноЧ культури майбуттх екологiв. Подано рiзнi тдходи до класифimцu цтностей, розумтня поняття вiдповiдальностi особистостi та вiдповiдальнiстi майбуттх екологiв. Для остантх розглядаються складники (екологiчна вiдповiдальнiсть, професшна вiдповiдальнiсть), даеться тлумачення поняття «професшний обов'язок» i «професшна честь».
Ключовi слова: професшно-моральна культура, майбутш екологи, вiдповiдальнiсть, професшний обов 'язок, професшна честь.
О. Л. ТУЛЬСКАЯ
СУЩНОСТЬ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-НРАВСТВЕННОЙ КУЛЬТУРЫ
БУДУЩИХ ЭКОЛОГОВ
Раскрыто сущность профессионально-нравственной культуры будущих экологов. Предоставлено различные подходы к классификации ценностей, понимания ответственности личности и ответственности будущих экологов. Для последних рассматриваются составные (экологическая ответственность, профессиональная ответственность), предоставлено толкование понятий «профессиональный долг» и «профессиональная честь».
Ключевые слова: профессионально-моральная культура, будущие экологи, ответственность, профессиональный долг, профессиональная честь.
