CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Исторические науки». Том 25 (64), № 2. 2012 г. С. 195-203.
УДК 93:339.37:65.012»18/19» (477.75)
ВНУТР1ШНЯ ТОРГ1ВЛЯ В КРИМУ У ДРУГ1Й ПОЛОВИН! XIX -НА ПОЧАТКУ XX СТ.: ПИТАННЯ ОРГАН1ЗАЦП ТА КОНТРОЛЮ
Серова К. Д.
Таврйський нащональний ушверситет iMeHi В. I. Вернадського, м. амферополь, Укра/на
E-mail: ke-rina_historyy@mail.ru
Розглядаються питання оргашзаци функцюнування об'екпв постшно! торгiвлi в Криму. Охарактеризовано законодавство Росшсько! iMnepii', а також постанови ор-гашв мiсцевого врядування, що регламентували пiдприeмницьку дiяльнiсть на шво-стровi в другiй половит XIX - на початку XX ст. Дослщжено мехашзм контролю-вання торгового процесу в мiстaх Криму.
Ключовi слова: Крим, внутрiшня торпвля, торговельне законодавство, оргаш-зaцiя шдприемницько! дiяльностi, контролювання торгового процесу.
Ефектившсть внутршньо! торгiвлi, як i будь-яко! системи, залежала вiд злаго-джено! роботи мехaнiзму оргашзаци та контролювання процесу. Вшьний ринок, який активно розширювався пiсля проведення реформ у другш половинi XIX ст., проявляв себе як живий оргашзм, якому були чужi елементи планування. Однак без единих правил i стандарт подальший розвиток торгiвлi був неможливим. Тому, основш обмеження i орiентири для розвитку внутршньо! торгiвлi були закладеш в зaконодaвчiй сферi, «торговое право и коммерческий процесс явились теми правовыми институтами, через которые в общее законодательство вводились новые принципы, обусловленные рыночными отношениями и идеями естественных прав человека» [1, с.5].
Незважаючи на активну модершзащю законодавства Росшсько! iмперi! в другш половит XIX ст. особливо! системи торгового права в держaвi не юнувало, були лише окремi торговi закони [2, с. 18]. Структурш елементи дореволюцшного торгового права мiстяться в окремих торговельних i цивiльних законах, а також у торго-вельних звичаях. В рамках даного дослщження позначимо основш закони i норми, що регулювали торговi вiдносини i пiдприемницьку дiяльнiсть на пiвостровi в другш половит XIX - на початку XX ст.
Першi дослщження, що висв^люють оргашзацшно-регулюючу систему доре-волюцiйно! внутрiшньо! торгiвлi з'явилися в радянсью часи [3]. Засновником ви-вчення рiзномaнiтних aспектiв функцюнування внутршнього ринку Укра!ни в укра-!нськiй iсторiогрaфi! по праву вважаеться I. О. Гуржш [4]. Бшьш детально особли-востi торгового процесу вивчав Б. А. Кругляк. Дослщник одним з перших проанал> зував функцюнування об'екпв стaцiонaрно! торгiвлi Укра!ни на рубеж XIX - XX ст. [5]. У сучаснш укра!нськш iсторiогрaфi! окремi аспекти оргaнiзaцi! торгiвлi в мiстaх та регiонaх Укра!ни вивчаються А. Скидановою [6], Г. А. Гарбаром [7] та шш. [8]. Найбшьш широко регулюючий мехашзм внутршньо! торгiвлi на приклaдi м. Киева представлений у працях I. О. Гуржш [9]. Окремi питання оргашзацшно! дiяльностi
торгового процесу в Криму на рубежi XIX - XX ст. вивчали дослщники Д. Ю. Аве-рша-Лугова [10] та В. В. Бойко [11]. Вщсутшсть праць, що висвгглюють цшсшсть оргашзащйно-регулюючого мехашзму торговельно1' д1яльност1 на швостров^ зумо-влюе актуальнють даного дослщження.
Серед законодавчих джерел торговельно1' д1яльносп на першому мющ розта-шовуеться «Статут Торговий» складений в 1857 р. i доповнений в 1903 р. [12]. Статут висв^люе питання функщонування бiржовоï i ярмарково1 торгiвлi, дiяльностi товарних складiв, а також визначае мехашзм самостiйного розвитку торгiвлi шляхом з'ïздiв представниюв промисловостi, бiржовоï торгiвлi i торгового посередницт-ва. Норми, що регулювали заснування та функцiонування органiзацiй, що сприяли торговiй справi: громадських банюв, товариств взаемного кредиту, ломбардiв, мшя-льних крамниць, мiстяться в «Статуй кредитному» [13]. Статут судочинства торгового мютив норми судоустрою по комерщйних справах, а також положення про не-спроможнiсть купцiв [14]. Основним законом, що регламентував вшьне перемщен-ня продукцiï в iмперiï, був «Статут про забезпечення народного продовольства» [15, с. 234], що пройшов кiлька редакцiй. Торговi норми мютять у собi «Питний статут» 1861 р. [16], положення про казенний продаж спиртних напо1'в [17], а також положення про трактирний промисел [18]. Даш акти регламентували функщонування трактирного промислу i продажу спиртного в iмперiï.
Одним з основних документ торгового права наприкшщ XIX ст. стало Положення про державний промисловий податок прийняте 8 червня 1898 р. [19]. Пщ дда закону потрапила дiяльнiсть торгових i промислових тдприемств, а також iндивiду-альна шдприемницька дiяльнiсть, що дозволило значно збшьшити збори для казни. Особливiсть податку полягала в тому, що вш визначався за видом торгiвлi (^б'яз-кова, роздрiбна, оптова), кiлькостi роб^ниюв i примiщень. Недолiком закону 1898 р. була його складшсть, що викликало «при его применении на практике немало затруднений не только для плательщиков налогов, но и для податного надзора, равно как и для контрольных учреждений, на которых лежит поверка промыслового дохода» [20, с.9.].
Законодавство Росшсько1' iмперiï визначало загальний напрям розвитку торго-вельно1' сфери держави. Безпосередньою ж органiзацiею i регулюванням торгового процесу займалися органи мюцевого врядування, полiцiя, а також Казенна палата губерни. Органи мiсцевого врядування тсля введення Городового положення були надшеш прерогативою видання постанов, що вщносяться до галузi торгового права. Думи i управи зобов'язанi були сприяти розвитку мiсцевоï торгiвлi i промисловосп, влаштовувати ринки i базари, шдтримувати кредитнi установи, забезпечувати на-гляд за правильним виробництвом торпвль Думи складали обов'язковi постанови, що регламентували торговi дiï в мють До них вiдносилися постанови про саштарш норми, внутрiшнiй розпорядок на ярмарках, ринках i базарах, про час вщкриття та закриття торгових i промислових закладiв у святковi днi, про нормальний вщпочи-нок службовщв торгових закладiв, торгiвлю мщними напоями, збереження порядку в публiчних мiсцях. Таким чином, мiськi думи й управи визначали норми функщонування i порядок проведення торгiвлi в конкретному мiстi.
196
Керчь. Базар на Предтеченской площади. Фотооткрытка начала XX в.
Географiя розташування об'екпв постшно! торгiвлi в мют була своерщна. Магазины i крамнищ з вщома полiцейських чинiв могли засновуватися у вшх частинах мю-та, хоча розташовувалися переважно на центральних вулицях (Салгiрна та Пушкiнська в Омферопол^ Набережна в Ялп, Воронцовська та Мапстратська у Керчi; Наимовсь-кий проспектi та Велика Морська в Севастопол^. Трактирнi i питш заклади могли вщ-криватися тшьки в центральних районах, внаслiдок того, що полiцiя повинна була постшно спостер^ати за порядком i благочинням в них. Органи мюького врядування ви-давали спецiальнi постанови, яю регламентували мiсця вiдкриття тих чи шших об'eктiв стацюнарно! торгiвлi в мiстi [21]. Ринки найчаспше розташовувалися в центрi мiста. У губернськш столицi торгова площа знаходилася мiж вулицями Салгiрною та Севасто-польською, в безпосереднiй близькостi до Олександро-Невського собору. У Керчi п'ять торгових площ: Привiзна, Магiстратська, Таманська, Предтеченська i Босфорська, були зручно розташованi по всьому мюту [22]. Торгiвля свiжим хлiбом, молоком та ш-шими швидкопсувними продуктами могла здшснюватися по всьому мюту. Виняток становили лише склади дров, вугшля i нафтових продукпв, яю було заборонено влаш-товувати поруч з житловими будiвлями, тому вони були винесеш на околицi мюта. Загалом, торгово-економiчне життя зосереджувалося в центрi мiста.
Торговельнi заклади швострова мали чiтко регламентований час роботи. До кш-ця XIX ст. у вшх мiстах пiвострова дiяли «Обов'язковi постанови про час вщкриття та закриття торгiвельних закладiв у недшьш, святковi, двунадесятi та високоурочисп дш». Положення зводились до обмеження торгiвлi в основнi церковнi свята, а також у високоурочисп дш: «восшествие на престол, коронация, тезоименитство, рождение»
197
[23] правлячого монарха. Торговельш заклади «за исключением аптек, пекарен, мясных и других помещений, в которых производится торговля исключительно съестными припасами и кормом для скота» [24] працювали за скороченим графшом. Години роботи в урочист дш та церковш свята вардавалися в рiзних мютах. Наприклад, в Ялт торговельнi заклади в святковi днi працювали з дванадцято! до третьо! години пополудш, в Карасубазарi - з полудня до шютнадцято! години [25]. Графш роботи торговельних закладiв був пов'язаний з урочистими ттургшми, що проводилися в цi днi. На особливосп роботи торговельних закладiв впливали й етшчш традици мюце-вого населення. У Бахчисара! «в виду резко преобладающего мусульманского населения <.. .> торговые заведения по пятницам закрываются с 11 часов утра до 1 часа пополудни (в продолжение 3-х часов)» [26] для можливосп здшснення колективно! мо-литви джума-намаз у святковий для мусульман день - п'ятницю. В цшому торговельш заклади могли працювати не бшьше дванадцяти годин на добу.
Самим масштабним об'ектом постшно! торгiвлi мiста був ринок. Ринкова торп-вля здiйснювалася щодня з обов'язковим придбанням торгових документiв на кожен рiзновид комерцшно! дiяльностi. Торговельна дiяльнiсть на мiських ринках регла-ментувалася особливими положеннями. Правила включали в себе статп про спеща-лiзацiю торгiвлi, санiтарнi норми для ринкових площ, мiсць i торговцiв, заборону скупки товарiв до закiнчення базарного часу, страйюв з метою тдвищення або зни-ження цiн на товари, а також заборону «продавать на базаре не зрелые гнилые фрукты и другие овощи и съестные припасы, которые по удостоверению врача окажутся вредными к употреблению в пищу» [27, арк. 4].
Мюьким ринкам була властива своерщна оргашзащя торпвлк торговельнi при-мщення та товари «устанавливаются правильными рядами, придерживаясь, на сколько возможно, однородности предметов в каждом из рядов и не загромождая свободного доступа ко всякому отдельному предмету» [28]. На ринку Омферополя в середиш 70-х рр. XIX ст. юнували бакалшний, борошняний, м'ясний, шонно-посудний, галантерейний, залiзно-скобяний, мармурово-вапняний, башмачний, тю-тюновий, фруктовий, рибний, хлiбний, старо-залiзний ряди, а також тимчасовi люо-вi склади, столики з дрiб'язковою торпвлею, будки та ларi iз зеленню та !спвними припасами [29, арк. 12-18]. На ринку Севастополя в 1898 р. обов'язковими постановами були розмежоваш i визначеш мюця для продажу окремих груп товарiв. Мiж будiвлею мiського ринку i Народним театром могли продаватися фрукти, зелень, птиця i вина; для продажу деревного вугшля, сiна, соломи та подiбних товарiв, вiд-водилося мюце на сiннiй площi з правого боку шосе [30, арк. 3].
На початку XX ст. думи мют Криму ухвалили однаковий блок обов'язкових постанов, спрямованих на систематизащю торгових норм i заборону продажу товарiв низько! якосп. Особлива увага придiлялася правилам реалiзацil життево необхiдних продуктiв харчування: хлiба, м'яса, риби, молока. На початку XX ст. загроза етде-мш залишалася досить актуальною, тому для торгуючих на мiських товкучках товарами других рук була видана «Постанова про заборону продажу вживаного плаття i бiлизни, без законного посвщчення про те, що воно було тддано належнiй дезин-фекцп» [31]. У Севастополi всi жител^ що займалися скупкою та продажем старих речей, повиннi були носити встановлений знак з номером та шдписом «лахм^ник» i
198
N0. 4 Керчь — Рыбная набережная и пристань
Керчь. Рыбная набережная и пристань. Фото начала XX в.
мати дозвш вщ управи на виробництво даного промислу [32]. Лахм^никам було заборонено входити в будинки без дозволу власниюв, продавати ношений товар вони мали право виключно на товкучщ.
Спостереження за правильним виробництвом торгiвлi було покладено на органи мюцевого врядування. У великих населених пунктах, де «исполнение этих обязанностей затруднительно для одних только членов дум» [33, с. 171], вибиралася спещаль-на торговельна депутащя. Торговi депутацп складалися з трьох - семи члешв, за ви-бором мiсцевих пiдприемцiв. Члени торгово1 депутацп обиралися на три роки з ошб що «заслуговують особливу довiру». Торговi депутати здшснювали нагляд за торпв-лею, мали право безперешкодного доступу у вс торговi та промисловi пiдприемства, складали письмовi звiти для Казенно1 палати. У разi чинення опору або вщмови у вщ-вiдуваннi особам, що проводили перевiрку торговельних закладiв, на власника накла-дався штраф. Незалежно вiд постiйного нагляду за торпвлею, один раз на рш прово-дилася генеральна перевiрка вшх торгових i промислових закладiв мюта або повiту. У населенi пункти для нагляду за правильним виробництвом перевiрки присилалися чиновники казенних палат. Про кожний об'ект торгiвлi або промислу збирався одна-ковий блок шформацп та вписувався в журнал генеральних перевiрок. Пiсля оформ-лення журналу, його копiя вiдсилалася в Казенну палату.
За ринковою торпвлею також здшснювався особливий нагляд. Щоденний контроль процесу торгiвлi на мюьких ринках здiйснював базарний доглядач або староста. Основними функцiями базарного доглядача були: спостереження за тим, щоб мюця на торгових площах не займалися самовiльно без дозвшьних паперiв управи; перевiр-ка квитанцш про сплату орендно1 вартостi торгового мюця, запобтання оптово1 скупки товарiв до дозволеного часу, контроль наповнюваносп торгово1 площi та и санiта-
199
рного стану. У разi виявлення невщповщносп правилам торгiвлi доглядач доповiдав торговому депутату дано! д^нки про порушення. Базарним старостам було заборонено користуватися службовим становищем: займатися торпвлею або скупкою при-везених товарiв. За порушення, недбале виконання або ухилення вщ обов'язкiв базар-ний доглядач шддавався вiдрахуванню з платнi вiд 50 коп. до 5 рублiв за кожне порушення. Всього ж базарний доглядач отримував вiд управи до 180 рублiв на рш [34, арк. 12-13]. З 1861 р. ^м членiв базарно! комюн i полiцейських чинiв, що стежили за благочинням, для контролю за правилами торгiвлi призначався один з члешв мюько! думи [35, арк. 4]. У 1869 р. земства одержали повноваження нагляду за правильним ходом торгiвлi в мiстах i селищах, з метою, щоб «производство торговли и промыслов не было допускаемо без взятия торгующими надлежащих документов с уплатою следующих по закону пошлин, а в том числе и в пользу земства» [36, арк. 1], а також за «употреблением правильных мер, весов, расчетов и т. п.» [37].
Незважаючи на такий посилений контроль з боку мюцевого врядування, ринкова торпвля мала ряд недолшв. Першорядною проблемою для торгових площ було за-безпечення саштарного стану, «на здешней базарной площади [Омферополь] множество балаганов расположено в совершенном беспорядке, так что в некоторых местах невозможно между ними пройти <...> в округе оных чрезвычайно много накопилось разной нечистоты, которая может иметь влияние на заражение воздуха» [38, арк. 1]. Розвитку ринково! торгiвлi перешкоджала дiяльнiсть перекупниюв. Цши на предмети були вшьними. Мiськi управи встановлювали цiни лише на важливi життeвi товари: хтб, м'ясо, рибу. Цiни на iншi товари найчастiше не вiдповiдали !х дшсно! собiварто-стi. Це було пов'язано з iснуванням цшо! армп перекупникiв: куркулiв i матробасiв (матрiбази), баришникiв, шиба!в, гуртiвникiв у багатьох мютах пiвострова. Заходи для боротьби з перекупкою товарiв приймалися на мюцевому рiвнi. «Обов'язковi постанови про обмеження часу оптово! купiвлi життевих продуктiв» дiяли в багатьох мютах швострова. Згiдно з даними постановами «в базарные дни <...> и накануне этих дней <...> продажа продуктов, привозимых сельскими хозяевами, должна производиться только розничная для потребителей; всякая закупка этих продуктов в означенное время для перепродажи воспрещается» [39]. У 1881 р. Керч-Сшкальська управа при-йняла обов'язковi постанови «Про припинення в м. Керчi куркульства», згiдно з яки-ми була заборонена оптова та роздрiбна кушвля товарiв першо! необхщносп в буднi всiм, хто торгуе в мсп (на площах i в крамницях, перекупникам i куркулям) зi свган-ку i до 11-1 години ранку, як у самому мюп, так i за його межею [40].
Таким чином, оргашзацшний мехашзм внутршньо! торгiвлi в Криму складався з кiлькох рiвнiв: державного, на якому задавався загальний вектор розвитку торго-вельно-економiчного життя держави, i мiсцевого, де визначалися основш особливо-стi i координати функцюнування торгiвлi в конкретному мютг Регулювання та спо-стереження за правильним ходом торгового процесу здшснювалося безпосередньо на мiсцях за допомогою злагоджено! роботи базарних наглядачiв, полщейських чи-нiв, торгово! депутацil i членiв управ. Отже, у другш половинi XIX - на початку XX ст. оргашзацшно-контролюючий апарат, збалансовано виконував функцil регулювання комерцшного процесу в Криму.
200
Список використаних джерел та л^ератури
1. Архипов И. В. Модернизация торгового права и коммерческого процесса России в XIX - начале XX вв. : дисс. докт юрид наук / И. В. Архипов. - Саратов, 2000. - 463 с.
2. Шершеневич Г. Ф. Учебник торгового права / Г. Ф. Шершеневич. - М. : Московское научное издательство, 1919. - 376 с.
3. Авдаков Ю. К. Городская торговля России в начале ХХ столетия : автореф. дис. ... канд. ист. наук / Ю. К. Авдаков. - М., 1950. - 25 с.; Половников А. П. Торговля в старой России / А. П. Половников. - М., 1958. - 100 с.
4. Гурж!й I. О. Укра!на в систем! всеросшського ринку 60-90-х рр. Х1Х ст. / I. О. Гурж!й. - К., 1968. - 189 с.
5. Кругляк Б. А. Внутренняя торговля в России в конце XIX - начале ХХ века : на материалах Украины / Б. А. Кругляк. - Самара, 1992. - 191 с.; Його ж. Развитие внутренней торговли на Украине в 60-90-х гг. XIX в. : дис. ... канд. ист. наук / Кругляк Борис Абрамович. - Житомир, 1975. - 208 с.; Його ж. Роль постшно! торговл! у розвитку кап!тал!зму на Укра!н! (60-90-т! роки XIX ст.) / Б. А. Кругляк // 1сторш нар. госп. та екон. думки УРСР. - 1983. - Вип.17. - С.55-65.
6. Скиданова А. Економжо-правов! умови розвитку стацюнарно! торггвл! у Харювськш губерн!! (друга половина XIX - початок XX ст.) / А. Скиданова // Актуальн! проблеми в!тчизняно! та всесв!т-ньо! !стор!! : зб. наук. пр. - 2008. - Вип. 11. - С. 241-250 ; I! ж. Магазинна торгшля Харкова (30-т! - 50т! рр. XIX ст.) / А. Скиданова // Актуальш проблеми в!тчизняно! та всесв!тньо! !стор!! : зб. наук. пр. -2006. - Вип. 8. - С. 203-213; I! ж. Розвиток крамнично! мереж! Харювсько! губерни (друга половина XIX - початок XX ст.) / А. Скиданова // Актуальш проблеми впчизняно! та всесв!тньо! !стор!! : зб. наук. пр. - 2007. - Вип. 10. - С. 150-160 ; I! ж. В. Розвиток стацюнарно! торггвл! у Харювськш губерни (друга половина XIX - початок XX ст.) : дис. ... канд. !ст. наук / А. Скиданова ; Харк!вський нац. ун-т !м. В. Н. Каразша. - Харкгв, 2010. - 261 с.
7. Гарбар Г. А. Готел! дореволюцшного Миколаева : проблеми атрибуц!! / Г. А. Гарбар // 1сторич-ний архш : наук. студи. - 2009. - Вип. 3. - С. 36-39; Його ж. Заклади розм!щення м. Миколаева як складова шституту гостинност! (к!нець XIX - початок XXстолiття) / Г. А. Гарбар // Г!лея : зб. наук. ст. - 2007. - Вип. 7. - С.237-241; Його ж. Сфера гостинност! м. Миколаева в останнш третин! XIX на початку XX ст. : заклади харчування / Г. А. Гарбар // Наук. пр. !стор. ф-ту Запор. Держ. ун-ту. - Запор!ж-жя. - 2006. - Вип. XX. - С. 79-84; Його ж. Сфера гостинност! м. Миколаева : стан закладш розм!щення (юнець XIX - поч.XXст.) / Г. А. Гарбар // Г!лея : зб. наук. статей. - 2009. - Вип. 20. - С.50-55.
8. Довжук I. Внутр!шня торгшля Наддшпрянсько! Укра!ни у друг!й половин! Х1Х - на початку ХХ ст. / I. Довжук // Науков! записки з укра!нсько! !стор!!. - 2006. - Вип. 18. - С. 36-48; Конончук Д. Торгшля в Н!жин! : !стор!я ! сучасн!сть / Д. Конончук, I. Конончук // Н!жинська старовина. - 2008. - Вип. 8 (11). - С. 47-57; Москалюк М. Внутршня торгшля в Украш у другш половин! ХГХ - на початку ХХ ст. / М. Москалюк // Ки!вська старовина. - 2007. - № 4. - С. 63-73; Чорний Д. М. Торгшля в Харков! на початку XX ст. / Д. М. Чорний // УЖ - 2005. - №5. - С.53-59.
9. Гуржш I. О. Влада й основн! орган!зац!йн! заходи в галуз! торг!вл м. Киева XIX ст. / I. О. Гуржш // Проблеми !стор!! XIX - початку XX ст. - 2009. - № 16. - С.38-51.
10. Аверша-Лугова Д. Ю. Крим наприюнц! ХК - на початку ХХ ст. : м!ська повсякденн!сть : автореф. дис. ... канд. !ст. наук / Д. Ю. Аверша-Лугова ; Запор!з. нац. ун-т. - Запор!жжя, 2009. - 20 с.
11. Бойко В. В. Розвиток внутр!шньо! торггвл! у мютах Тавр!йсько! губерни у другш половин! XIX ст. [Електронний ресурс] / В. В. Бойко // Тавршсью студи. - 2012. - № 2. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.Ua/e-journals/tavst/2012_2/pdf/9.pdf. Перев!рено 1.12.2012.
12. Устав Торговый : О торговых установлениях : о биржах и ярмарках // Свод Законов Российской Империи (далее СЗРИ) : в 13 т. / под ред. А. А. Добровольского ; сост. Н. Е. Озерецковский, П. С. Цыпкин. - СПб., 1913.- Т.11. - Ч.2. - Стб. 2101-2332.
13. Устав Кредитный [Электроный ресурс] // ПСЗРИ : издание неофициальное / под ред. Г. Г. Са-вича. - СПб., 1904. - Т. XI. - Ч. 2. - Режим доступу: http://www.hist.msu.ru/Banks/law/ust_kr/ust_kr.htm. Перев!рено 1.12.2012.
14. Устав Судопроизводства Торгового // СЗРИ : в 13 т. / под ред. А. А. Добровольского. - СПб., 1913.- Т. 1. - Ч. 2. - Стб. 2332-2394.
15. Устав об обеспечении народного продовольствия // Сборник правил по обеспечению народного продовольствия / сост. Г. Г. Савич. - СПб. : тип. МВД, 1900. - Вып. 1.
201
16. Устав о питейном сборе. - СПб., 1867. - 123 с.
17. Высочайше утвержденное положение о казенной продаже питей // ПСЗРИ : собр. 3. - СПб., 1898. - Т.14. (1894). - С.404-410.
18. Высочайше утвержденное положение о трактирном промысле // ПСЗРИ : собр. 3. - СПБ., 1897. - Т.13 : 1893. - С. 404-410; Положение о трактирных заведениях 1861 // Таврические губернские ведомости (дал1 ТГВ). - 1861. - № 43. - Приложение;
19. Устав о прямых налогах // СЗРИ. - 1912. - Т. 5. - С.35-273.
20. Государственный промысловый налог. Сборник узаконений, правил, форм, инструкций, циркуляров и разъяснений Министерства финансов, с законодательными мотивами, алфавитными указателями, дополнениями и изменениями по 1 января 1902 г. / сост. В. Сакович. - СПб., 1902.
21. Расписание местностей в г. Симферополе в коих заведения трактирного промысла вовсе не допускаются // Справочная книга по г. Симферополю 1911 г. / Симферопольское городское управление. -Симферополь : Типография Г. М. Энгеля и Ф. Т.Коршунова, 1911. - С.16-17.
22. Державний арыв в АРК (дал1 ДААРК), ф. 455 : Керч-Сшкольська управа, оп 1, спр. 415 : О внутреннем распорядке торговли на городских площадях. - 1878. - 17 арк.
23. Обязательные постановления, составленные Ялтинской думой о времени открытия и закрытия торговых и промышленных заведений в г. Ялте // ТГВ. - 1902. - № 48. - 5 дек. - С. 413.
24. Там само.
25. Обязательные постановления, составленные Карасубазарскою городскою думою в заседании 31 октября 1902 г. для жителей г. Карасубазара о времени открытия и закрытия торговых заведений в праздничные, воскресные и высокоторжественные дни // ТГВ. - 1902. - № 50. - 19 дек. - С. 424.
26. Обязательные постановления, составленные Бахчисарайскою городскою думою в заседании 31 января 1907 г. о нормальном отдыхе служащих в торговых заведениях, складах, конторах и ремесленных заведениях г. Бахчисарая // ТГВ. - 1907. - № 16. - 22 февр. - С. 66.
27. ДААРК, ф. 522 : Ялтинська мюька управа, оп. 1, спр. 120 : Правила о порядке торговли на базаре и инструкция об обязанностях базарного старосты. - 1874. - 28 арк.
28. Там само, арк.6.
29. ДААРК, ф. 63 : С1мферопольська мюька управа, оп. 1, спр. 30 : Дело о временных балаганах устроенных на базарной площади. - 1874. - 95 арк.
30. ДААРК, ф. 681 : Свпаторшська мгська управа, оп. 1, спр. 734 : Дело об издании обязательных постановлений относительно установления платы за места, занимаемые на площадях. - 1898. - 5 арк.
31. Обязательные постановления для жителей Алушты с упрощенным управлением о воспрещении продажи бывшего в употреблении платья и белья // ТГВ. - 1905. - № 31. - 26 апр. - С. 133.
32. Обязательные постановления о разносной и развозной торговле в гор. Севастополе // ТГВ. -1911. - № 94. - 2 дек. - С. 375.
33. Высочайше утвержденное положение о пошлинах за право торговли и других промыслов // ПСЗРИ : собр. 2. - СПб., 1867. - Т.40. - отд. 1.
34. ДААРК, ф. 455: Керч-Сшкольська управа, оп. 1, спр. 153 : Об утверждении инструкции базарным смотрителем и вообще надзору за правильною торговлею на базарных площадях. - 1874. - 57 арк.
35. ДААРК, ф. 26 : Канцелярш Тавршського губернатора, оп. 1, спр. 24158 : О назначении члена Симферопольской думы для наблюдения за правилами торговли на базарной площади. - 1861. - 6 арк.
36. Там само, спр. 25249 : По циркуляру МВД о предоставлении земским учреждениям права участия в надзоре за правильным производством торговли и промыслов. - 1869. - 24 арк.
37. Там само, арк. 1.
38. Там само, спр. 20928 : О составлении проекта о правильном расположении балаганов на базарной площади и об очищении на оной разных нечистот. - 1856. - 17 арк.
39. Обязательные постановления об ограничении времени оптовой покупки жизненных продуктов в г. Алуште, изданные Таврическим губернатором по разъяснению МВД от 7 января 1894 г. // ТГВ. -1907. - № 43. - 5 июня. - С. 181.
40. ДААРК, ф. 455 : Керч-Сшкольська управа, оп. 1, спр. 958 : О пресечении в г. Керчи кулачества. - 1881. - 73 арк.
202
Серова Е. Д. Внутренняя торговля в Крыму во второй воловине XIX - начале XX вв.: вопросы организации и контроля / Е. Д. Серова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Исторические науки». - 2012. - Т. 25 (64), № 2. - С. 195-203.
Рассматриваются вопросы организации функционирования объектов постоянной торговли на полуострове. Охарактеризовано законодательство Российской империи, а также постановления органов местного управления, регламентирующих предпринимательскую деятельность в Крыму во второй половине XIX - начале XX вв. Исследован механизм контролирования торгового процесса в городах полуострова.
Ключевые слова: Крым, внутренняя торговля, торговое законодательство, организация предпринимательской деятельности, контролирование торгового процесса
Sierova K. D. Domestic trade in the Crimea during the second half of XIX - at the beginning of XX centuries: organization and control / K. D. Sierova // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Historical Scince. - 2012. - Vol. 25 (64), No 2. - P. 195-203.
Effective operation of internal trade, like any system, independent of the mechanism of coordinated work organization and control of the sales process.
Despite the active modernization of the legislation of the Russian Empire in the second half of the XIX century, special system of commercial law did not exist. There were only a few trade laws.
Legislative provisions of the trading process are contained in the numerous laws of the Russian Empire. Among them «The commercial charter», «The credit charter», «The charter of trading justice» and others.
One of the main instruments of commercial law at the end of XIX century was «The position of the state tax on trade» June 8, 1898.
The activities of commercial and industrial facilities, as well as self-employed, it becomes subject to this law. It will significantly increase taxes for the treasury.
The legislation of the Russian Empire set the overall direction of the trading areas of the state. The direct sales organization and regulation of the process involved in local government, the police and the Exchequer of province.
Dumas and councils were obliged to contribute to the development of local trade and industry, to establish markets and bazaars, to support credit institutions, to provide an overview of the correct merchandise.
The city dumas and council determined rules and procedures for the operation of trade in a particular city.
The institutional mechanism of domestic trade in the Crimea consisted of several levels. The state level defined the general vector of development of trade and economic activity. The local level set the main features and coordinates the functioning of trade in a particular place: in the city, in township, in village.
In this way, the organizational and control system is balanced served as control of the sales process in the Crimea during the second half of XIX - early XX centuries.
Keywords: Crimea, internal trade, trade legislation, the organization of business, control of the trading process.
Поступила в редакцию 01.11.2012 г.
203
