CC BY
33Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 2). С. 317-324.
УДК 343.195.3
ДОМАШН1Й АРЕШТ ЯК ЗАПОБ1ЖНИЙ ЗАХ1Д У КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕНН1
Крайнюк В. Г.
Дшпропетровськый державный утверситет внутрШнк справ м. Дтпропетровськ, Украгна
У статп розглядаються поияття, суть, осиовш иапрямки, тдстави, а також ироблемш питання засто-сування домашнього арешту як запобiжного заходу у кримшальному судочинствi.
Ключов1 слова кримшальие провадження, процесуальний примус, запобгжт заходи, домаший арешт.
ВВЕДЕННЯ
Конститущя Укра!ни [1] визнала права i свободи людини найвищою сощальною цшнютю. Для реал1зацИ даного положения проводяться радикальш реформування в р1зних галузях права. Гумашзащя кримшально! пол1тики держави потягла за собою л1берал1зац1ю кримiиальио-процесуальиого закону. Кримшальний процесуальиий кодекс Украши (дат - КПК Укра!ни) [2] вшс суттeвi змiии до юнуючо! системи заходiв кримiиальио-процесуальиого примусу. Не омииули воии i таку важливу складову, як запобiжнi заходи. Були виключеш пiдписка про неви!зд, порука громадсько! оргашза-цп або трудового колективу, иагляд комаидуваиия вшськово! частиии. У свою чергу, з'явилися новi запобiжиi заходи, що можуть бути застосоваш пiд час кримiиальиого провадження: особисте зобов'язаиия, домашнш арешт. Для втизняного кримшаль-иого процесуальиого закоиодавства особливо! уваги заслуговуе домашиiй арешт.
Статут кримшального судочииства Росшсько! iмперi! 1864 р. рекомеидував вико-ристовувати домашнш арешт для важкохворих людей i матерiв, що годують, одиак иа практищ вiи застосовувався, як правило, у вщношенш високопоставлеиих або заможних персон (так звано! елгги). Серед найбiльш вiдомих в'язнiв ще! категорi! були, наприклад, убивцi Григорiя Распутiна: Володимир Пуришкевич, Фелiкс Юсупов i Дмитро Романов, яю були вiдомими персонами не тшьки в росiйських, але й закордонних колах.
Домашнш арешт як запобiжний захiд передбачався ст. 416 Статуту кримшального судочииства 1864 р [13]. У дореволюцшнш Роси таю науковщ, як Вшторський С. I., Духовський М. В., Юстяковський А. Ф., Кузьмiн-Караваeв В. Д., Люблшський П. I., Случевський В. К., Фойницький I. Я. зверталися до теми домашнього арешту, але !х дослщження обмежувались лише коментуванням окремих положень. У радянсью часи та на пострадянському просторi до теоретичних i практичних питань застосу-вання дослiджуваного запобiжного заходу у сво!х працях зверталося багато науков-
щв, серед яких Багаутдшов Ф. Н., Балтабаев К. Т., Божьев В. П., Булатов Б. Б., Сшкеев З. Д., Зшатуллш З. З., Лупинська П. А., Мельшков П. Ю., Михайлов В. А., Овчшшков Ю. Г., Сергеев В. I., Строгович М. С., Кучинська О. П.. Однак, незважаючи на значну кшьюсть наукових публшацш, окремi питання застосування домашнього арешту за-лишаються недостатньо виршеними, що, у свою чергу, може негативно позначитися на його застосуванш в Укра!ш.
Законодавство багатьох держав свггу передбачае застосування домашнього арешту як запобiжного заходу. Зокрема, вш передбачений у таких кра!нах, як Бiлорусiя, Казахстан, Латвiя, Литва, Шмеччина, Росiя, Швецiя та в багатьох шших. Однак практика його застосування в цшому, у порiвняннi з iншими запобiжними заходами, е незначною, що призводить до деяких ускладнень. У зв'язку з цим Кучинська О. П. небезтдставно зауважуе, що мова йде про досить «молоду» iнституцiю, яка потребуе подальшо! детально! розробки [6, с. 18]. У свою чергу, кримшально-процесуальне законодавство Киргизьсько! Республiки, Республiки Узбекистан не передбачае дано-го запобiжного заходу. Федеральнi правила кримiнального судочинства США також не передбачають домашнього арешту як запобiжного заходу, однак не виключаеться наявнiсть такого запобiжного заходу у законодавствi окремих штапв.
1. ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВН1 НАПРЯМКИ ЗАСТОСУВАННЯ ДОМАШНЬОГО АРЕШТУ
Поняття домашнього арешту закршлене в ст. 181 КПК Укра!ни, вiдповiдно до яко! домашнiй арешт полягае у заборош пiдозрюваному або обвинувачуваному залиша-ти свое житло цшодобово або в певний час доби. При цьому людиш необов'язково цшодобово перебувати в чотирьох стшах: вона зможе ходити на роботу, i в магазин, а в мешканш перебувати, наприклад, у самий кримiногенний час - iз вечора до ранку. Детально ж режим арешту повинен бути прописаний ухвалою слiдчого суддi про застосування до шдозрюваного запобiжного заходу у вигщщ домашнього арешту.
Необидно звернути увагу на те, що домашнш арешт може застосовуватися ще й до ошб, пiдозрюваних у здшсненш злочинiв, за якi передбачене позбавлення волi (ч. 2 ст. 181 КПК). Цшавий факт, що це положення не мютить обмежень, з чого можна зробити висновок, що до ще! категорi!' можуть потрапити особи, шдозрюваш в здшсненш особливо небезпечних злочишв. Однак не варто побоюватися, що це повинно торкнутися закоренiлих злочинщв, оскiльки в кожному конкретному випадку суд приймае рiшення, виходячи з конкретних обставин справи. I, як правило, останне слово, як завжди, за суддею.
Визначаючи запобiжний захщ у виглядi домашнього арешту, слщчий суддя, суд зобов'язаний керуватися статтею 178 УПК Укра!ни, яка мютить обставини, що вра-ховуються при обранш запобiжного заходу. Причому у цьому випадку будуть брати до уваги i саму особистють злочинця, або тдозрювано! особи, враховуючи !! репу-тацiю, соцiальнi зв'язки та ш. Наприклад, нелогiчним представляеться застосування домашнього арешту до особи, що тдозрюеться у вчиненш кримiнального правопо-рушення по вiдношенню до сво!х домашнiх, близьких або ж до особи, що не мае постшного мюця проживання i т.д. 1нша справа, наприклад, якщо людина з доброю репутащею та характеристиками вчинила що-небудь у запалi з ревнощiв або злостi, то вона може уникнути малоприемного проводження часу в стшах С1ЗО.
318
Про обрання запобiжного заходу у вигляд домашнього арешту слщчий складае клопотання. Воно мае бути вмотивованим та мютити обставини, якi б шдтверджували неможливiсть обрання бiльш м'яких запобiжних заходiв (ч. 1 ст. 184 КПК Укра!ни). Тому при обранш даного запобiжного заходу мають бути обраш найбiльш ефективнi обмеження, яю дiйсно необхiднi у кожному конкретному випадку та вiдповiдати метi його застосування. Разом з тим шдозрюваний, обвинувачений не може бути обмеже-ний у правi користуванням телефонного зв'язку для виклику швидко! допомоги, пра-цiвникiв правоохоронних органiв, аваршно-рятувальних служб у випадках виникнення надзвичайних ситуацiй, а також для спшкування iз слiдчим та контролюючим органом. Також слщ враховувати вiк i стан здоров'я пiдозрюваного, обвинуваченого. Оскшьки, iз врахуванням цього мiсцем !х утримання пiд домашнiм арештом може бути л^валь-ний заклад. Тому зазначення конкретних обмежень суд повинен мотивувати. Токiйськi правила, прийнятi 14 грудня 1990. Резолюцiею 45/110 Генерально! Асамбле! ООН, пе-редбачають принцип мшмального втручання при застосуваннi заходiв, не пов'язаних з тюремним ув'язненням. Конкретнi обмеження для пiдозрюваного (обвинуваченого) мають бути сформульоваш в читай формi, i !х кiлькiсть за можливютю зводиться до мiнiмуму (п. 2.6, 12.2). У процес застосування не пов'язаних з тюремним ув'язненням заходiв повинно дотримуватися право обвинуваченого на особисте життя, а також право на особисте життя його шм'! (п. 3. 11 Правил) [8].
В юридичнш лiтературi юнують рiзнi погляди науковцiв щодо методiв нагляду за пiдозрюваним, обвинуваченим при обраннi запобiжиого заходу у вшгщщ домашнього арешту. У цьому контекст найбiльшо! уваги заслуговуе точка зору Овчиншкова Ю. Г., який вищезазначеш методи подiляе на два види: а) без застосування спещаль-них техиiчних засобiв; б) iз застосуванням технiчних засобiв. Зокрема, до способiв контролю без застосування техшчних засобiв науковець вiдносить: а) раптовi перю-дичнi телефоннi дзвшки або покладення обов'язку на «арештованого» телефонувати до органiв досудового розслщування; б) перевiрки за мiсцем проживания з правом безперешкодного входження до житлового примщення; в) проведения слщчо! дн -накладення арешту на поштовi вiдправлення [9, с. 7]. Звертае на увагу те, що подiбнi методи контролю, передбачеш ч. 5 ст. 181 КПК Укра!ни.
Щодо застосування техшчних засобiв контролю за поведшкою пiдозрюваного, обвинуваченого, який перебувае тд домашнiм арештом, пращвники органiв внутрш-нiх справ Укра!ни мають право використовувати електронш засоби контролю (ч. 5 ст. 181 КПК Укра!ни). Так, вщповщно до ч. 1 ст. 195 КПК Укра!ни, застосування елек-тронних засобiв контролю полягае у закршленш на тiлi пiдозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дае змогу вщслщковувати та фшсувати його мiсцезнаходження. Мшютерством внутрiшнiх справ Укра!ни протягом трьох мюящв з дня опублiкуван-ня КПК Укра!ни розроблене та прийняте положення про порядок застосування елек-тронних засобiв контролю [3]. В цьому контекст звертае на увагу i iнше положения ч. 1 ст. 195 КПК Укра!ни, що стосуеться обов'язку слщчого або працiвника органу внутршшх справ пiд розпис роз'яснити шдозрюваному, обвинуваченому про наслiд-ки зняття або неправомiрного втручання в роботу електронного пристрою з метою ухилення вщ контролю. Однак чинне законодавство Укра!ни з цього проводу шяко! вщповщальносп не передбачае.
Слщ звернути увагу, що, вщповщно до статп 181 КПК Украши, працiвники органу внутршшх справ з метою контролю за поведшкою пiдозрюваного, обвинуваченого, який перебувае пiд домашнiм арештом, мають право з'являтися в житло цieï особи, вимагати надати уснi чи письмовi пояснения з питань, пов'язаних i3 виконанням по-кладених на œï зобов'язань, використовувати електроннi засоби контролю. Як бачимо, мають право, але не зобов'язаш, оскiльки, як правило, домашнш арешт застосовуеться до особи, до якоï е певна довiра в тому, що вона поводитиметься пристойно. Застосову-ючи електроннi засоби контролю, пращвники мiлiцiï в такий споаб можуть контролю-вати мюце знаходження пiдозрюваного, обвинуваченого, що, в свою чергу, позбавляе ïx необхщносп у вiдвiдуваннi такоï особи за мюцем проживання. Так i вщбулося у випадку iз колишнiм ректором Податково1' академiï Украши Петром Мельником, який благополучно позбувся електронного браслета i втш з-пiд домашнього арешту.
Але якщо такий засiб електронного контролю все-таки застосований, то, вщповщ-но до частини 6 статп 195 КПК Украши, вщмова вщ його носiния, умисне зняття, пошкодження, або iнше втручання в його роботу з метою ухилення вщ контролю, а рiвно намагання вчинити зазначеш д^', розцiнюються як невиконання обов'язюв, покладених ухвалою слiдчого судщ або суду на пiдозрюваного, обвинуваченого при обранш запобiжиого заходу у вшгщщ домашнього арешту.
Статтею 393 Кримшального кодексу Украши передбачено вщповщальнють лише за втечу з мюця позбавлення волi або з-пiд варти, вчинену особою, яка вiдбувае покаран-ня у виглядi позбавлення волi або арешту чи перебувае в попередньому ув'язненш. До-машнiй арешт у перюд досудового розслiдувания чи судового провадження не розгля-даеться як попередне ув'язнення, i тому за втечу iз-пiд домашнього арешту, за статтею 393 КК Украши, шдозрюваний, обвинувачений дiйсно не може нести вщповщальнють. Але це не означае, що можна безкарно не виконувати судовi рiшения. Згiдно iз части-ною 1 статтi 382 КК Украши, умисне невиконання вироку, ршення, ухвали, постанови суду, що набрали законноï сили, або перешкоджання 1х виконанню караеться штрафом вщ п'ятисот до однiеï тисячi неоподаткованих мiнiмумiв доxодiв громадян або позбавленням волi на строк до трьох роюв. Умисне протиправне залишення того мiсця перебування, яке передбачено в уxвалi слiдчого суддi або суду про домашнш арешт е умисним невиконанням судового рiшения, i тому за нього треба нести кримшальну вщповщальнють. Вона неможлива лише в тому раз^ коли буде встановлено, що особа не вчиняла того кримшально-караного дiяння, за яке шддана домашньому арешту, або невинна в ньому, або запобiжний захщ був обраний незаконно.
У постановi про домашнiй арешт суд буде вказувати територда, межi якоï особа не мае права порушувати, а браслет буде передавати сигнал, що повщомляе про по-рушення встановлених територiальниx меж.
Слiд зазначити, що ст. 181 КПК Украши встановлюе i максимальний термш утри-мання пщ домашнiм арештом - не бшьше шести мiсяцiв.
Суд же, застосовуючи домашнш арешт, повинен керуватися обставинами, викла-деними у ст. 150 КПК. В уxвалi судщ про застосування домашнього арешту обов'яз-ково повинно бути вказано орган чи посадову особу, на яку покладаеться здшснення нагляду за дотриманням обмежень чи заборон. Лопчно стверджувати, що такий на-гляд повинш здшснювати спiвробiтники органiв мiлiцiï, а саме дшьничш iнспектори.
Не применшуючи роль оргашв МВС, вважаемо, що таю думки е дещо помилковими. Все ж таки наглядати за особами, до яких застосовано домашнш арешт, повинш сшв-робпники державно! виконавчо! служби Украши. Саме ïx необхiдно надiлити такими функщями, чiтко розробити i закрiпити ïx права та обов'язки в украшському законо-давствi шляхом внесення до нього вщповщних доповнень i змш У структурi держав-ноï виконавчоï служби необxiдно створити спецiальнi шдроздши, якi б здiйснювали контроль за виконанням цього запобiжного заходу.
2. СОЦ1АЛЬНА ЗНАЧИМ1СТЬ ТА ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ ДОМАШНЬОГО АРЕШТУ За своïм характером, обсягом обмежень домашнш арешт е певною мiрою рiвно-значним до обмеження воль Вш е другим за суворютю запобiжним заходом шсля взяття пiд варту, у зв'язку з тим, що мае наступш обмеження: заборона виходу з жит-ла повшстю чи у певно визначений час; заборона телефонних переговорiв, вщправ-лення кореспонденцiï та використання засобiв зв'язку; заборона спiлкування з пев-ним колом осiб та прийому будь-кого у себе вдома; застосування електронних засобiв контролю та покладання обов'язку завжди мати ix при собi та забезпечувати роботу; покладання обов'язку вiдповiдати на контрольш телефоннi дзвiнки чи iншi сигнали контролю, телефонувати або особисто з'являтись у визначений час до оргашв мшщн чи шших органiв, що здшснюють нагляд за поведiнкою обвинуваченого; встановлен-ня спостереження за обвинуваченим або його житлом, а також охорона його житла чи вщведеного йому для житла примщення; iншi подiбнi заходи, яю забезпечують певну поведiнку i не сувору iзоляцiю вiд суспшьства [5]. Отже, час, який особа провела шд домашнiм арештом, в разi ïï засудження до позбавлення волi, повинен зара-ховуватися в строк тримання шд вартою. Тому введення такого запобiжного заходу, як домашнш арешт, дасть можливють скоротити юльюсть людей, що знаходяться в слщчих iзолятораx приблизно на третину, скоротити витрати бюджету i держави на утримання цих людей, на оплату персоналу, який там працюе, на утримання всix цих бущвель i споруд. Саме така економiя Держбюджету надасть можливiсть закупити електроннi браслети та iншi необхщш прилади для слiдкування за злочинцями.
А найголовшше те, що нарешт наша держава зможе поступово позбутися пору-шення права на свободу й особисту недоторканнють закрiпленого в статп 5 Свропей-ськоï Конвенцп. Так, Украïна посiла 3-те мюце серед краïн Ради Свропи за юльюстю рiшень Свропейського суду з прав людини, винесених за зверненнями проти не].' у 2011, 2012 роках. За даними суду, найбшьш часто в Украш порушуеться право на чесний суд, на захист власносп, на ефективний правовий захист, на розгляд справи в розумш строки, а також право на свободу i безпеку [12].
Особливо позитивним було б застосування домашнього арешту вщносно не-повнолпшх ошб, що обвинувачуються у вчиненнi злочишв. Адже нi для кого не е секретом, що ïxне перебування в iзоляторi тимчасового тримання чи в слщчому iзо-ляторi не тшьки не мае виховного впливу, а навпаки - калiчить ще не сформовану дитячу псиxiку. А це може призвести, i призводить, до того, що неповнолпш, один раз випадково «спiткнувшись», стають на шлях злочинноï дiяльностi.
Крiм того, вважаемо за необхщне прийняти Закон Украши «Про домашнш арешт», в якому чпко регламентувати порядок i умови застосування та здшснення такого
321
виду запобiжного заходу. В Закош повинш мiститися чiткi вказiвки про те, хто саме i яким чином повинен здшснювати нагляд за поведшкою особи, вiдданоï шд домашнiй арешт, як здшснювати нагляд за кореспонденщею, переговорами (в тому чи^ теле-фонними i за допомогою електронноï пошти), особистими зустрiчами певноï особи. Цим Законом, звичайно ж, повинш бути гарантоваш права та законш iнтереси осiб, до яких буде застосовано запобiжний захщ у виглядi домашнього арешту.
ВИСНОВОК
Вiдповiдно до державноï полiтики, направленоï на гумашзащю кримiнального процесуального та кримiнального законодавства, виникае необхщнють впроваджен-ня единих, наближених до европейських стандартiв застосування заxодiв забезпечен-ня кримiнального провадження.
Домашнiй арешт застосовуеться в бшьшосн европейських краш. Безпосереднiй аналiз практики кримшального судочинства зарубiжниx краш дае шдстави зробити висновки про вiрнiсть запровадження в КПК саме цього запобiжного заходу.
Аналiз статистики за 2011-2012 роки та перше пiврiччя 2013 року засвщчив, що запобiжний заxiд у виглядi тримання шд вартою застосовувався щодо 35044 ошб, з них 27101 особи вчинила тяжю та особливо тяжкi злочини. Виходить, що майже до 8000 ошб був застосований запобiжиий захщ у виглядi тримання пiд вартою, хоча вони вчинили злочини середньоï тяжкосн, але перешкоджали об'ективному розслщуванню шляхом неявки до правоохоронного органу, фальсифшацп доказiв, впливу на учасниюв процесу тощо. У деяких випадках пiдозрюванi (обвинуваченi) змушенi були «сид^и», оскiльки не мали змогу шдтвердити свою платоспроможиiсть для обрання щодо них застави. А саме домашнш арешт покликаний виршити зазначенi проблеми.
Сприяе домашнiй арешт також тому, що бшьшосн осiб допоможе «не втратити себе в суспшьствЬ» (дозволить деяким особам продовжувати працювати, забезпечу-вати себе та сво1х рщних, пiдтримувати соцiальнi зв'язки тощо) [7].
Позитивним е також те, що чинний КПК Украши ч^ко встановлюе строки мож-ливого застосування домашнього арешту - 2 мюящ, при особливш необхщносп, пов'язанiй зi складшстю кримiнального провадження, може бути продовжений до 6 мюящв, але зазначений строк е граничним. Зазначене стимулюе правоохоронш ор-гани в сти^ строки завершити досудове розслiдувания. А чинний КПК Украши не обмежуе строки досудового розслщування.
Таким чином, домашнш арешт - бшьш гуманний запобiжний заxiд порiвияно з триманням шд вартою, його запровадження е прогресивним для укра1нського законодавства. Зважаючи на шдвищену увагу з боку мiжнародноï спiльноти до цих питань, ршень Свропейського суду з прав людини щодо допущених в Укра1ш порушень при взяттi ошб пiд варту та ïx подальшому триманнi, зазначена тема втратила гостроту i нагальшсть пiсля появи нового запобiжного заходу - домашнього арешту.
Список лггератури:
1. Коиституцiя Украши : Закон Украши вщ 28.06.1996 № 254к/96-ВР // В1домост1 Верховна Ради Украïии. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Кримшальний процесуальний кодекс Украши : Закон Украши вщ 13.04.2012 № 4651-VI // Голос Украши. - 19.05.2012. - № 90-91.
3. Про затвердження Положення про порядок застосування електронних засобiв контролю : Наказ МВС Украгни вщ 09.08.2012 № 696 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://zakon2.rada.gov. ua/laws/z1503-12.
4. Безлепкин Б. Т. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации (постатейный) / Б. Т. Безлепкин. - [2-е изд.]. - М. : Велби, 2003. - 776 с.
5. Вместо СИЗО - домашний арест. В Украине не прекращаются дебаты по поводу нового Уголовно-процессуального кодекса // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://www.objectiv.tv/210112 /65597. html.
6. Кучинська О. П. Домашнш арешт як запоб1жний захвд в кримшально-процесуальному законодав-ств / О. П. Кубинська // Адвокат. - 2010. - № 7 (118). - С. 17-19.
7. Мельников В. Ю. Проблемы применения домашнего ареста как меры пресечения / В. Ю. Мельников // Журнал российского права. - 2007. - № 3. - С. 72-82.
8. Минимальные стандартные правила Организации Объединенных наций в отношении мер, не связанных с тюремным заключением (Токийские правила) : Резолюция Ген. Ассамблеи ООН от 14.12.1990 № 45/110 // Режим доступа. - [Электронный ресурс] : http://ukrprison.org.ua/ index.php?id=120323689.
9. Овчинников Ю. Г. Домашний арест как мера пресечения в уголовном процессе : автореф. дис. на соискание учёной степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Ю. Г. Овчинников. - Омск, 2006. - 22 с.
10. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации : Закон Российской Федерации от 18.12.2001 № 174-Ф3 // Режим доступа. - [Электронный ресурс] : http://www.up-kodeks.
11. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Беларусь : Закон Республики Беларусь от 16.07.1999 № 295-З // Режим доступа. - [Электронный ресурс] : http://www.pravo.by/webnpa/text. asp?RN= HK9900295.
12. Украина - третья по количеству обращений в Европейский суд по правам человека // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://focus.ua/society/217569/.
13. Устав уголовного судопроизводства. Систематический комментарий / [А. О. Кони, В. К. Слу-чевский и др.] ; под общей ред. проф. М. Н. Гернета. - М. : Изд. М. М. Зива ; Т-во Типографии А. И. Мамонтова, 1914. - Вып. III. - 944 с.
Крайнюк В. Г. Домашний арест как мера пресечения в уголовном производстве / В. Г. Край-
нюк // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-1. - Ч. 2. - С. 317-324.
В статье рассматриваются понятие, суть, основные направления, основания а также проблемные вопросы применения домашнего ареста как меры пресечения в уголовном судопроизводстве.
Ключевые слова: уголовное производство, процессуальное принуждение, меры пресечения, домашний арест.
HOUSE ARREST AS MEASURE OF RESTRAINT IN CRIMINAL PRODUCTION
Krainuk V. H.
Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs Dnipropetrovsk, Ukraine
The article deals with the notion of essence, main, reason and problem areas use house arrest as a preventive measure in criminal proceedings. The article investigates reasons, goals, challenges and features of pretrial release conditions - house arrest. The author of the selected range of subjects, which can be used to house arrest and subject to the preventive measure of house arrest: Making investigator, prosecutor information in the Unified Register of pre-trial investigation, the presence of procedural issued subject to which elected a precaution, the presence of grounds elected house arrest, due process of requesting selection of house arrest. The article covers also such condition that the house arrest as the availability of housing in the suspect, accused, an indication in the decision to use house arrest exact address housing that it is forbidden to leave, setting limits to the suspect, the accused, the availability of competent authority charged with the required Connection to monitor compliance with house arrest, as well as a technical process specified control. The author reveals the essence of a preventive measure - house arrest in practice by analyzing statistics on the use of this preventive measure both in Ukraine and in countries near and far abroad. House arrest is used in most European countries. Direct analysis of criminal justice practices of foreign countries leads to the conclusion about the correctness of the introduction of the CCP of this preventive measure. The article refers full description of the concept
KpaûnwK B. r.
of house arrest in the context of other safeguards established by law. In the same respect given positive and negative aspects of the use of house arrest in practice. House arrest - a more humane precaution compared to detention, it is a progressive introduction to Ukrainian legislation. Considering the increased attention from the international community to these issues, the European Court of Human Rights on the violations committed in Ukraine in detention, said the theme of lost sharpness and urgency after the emergence of a new preventive measure - house arrest. The author points out the shortcomings of the current Criminal - Procedural Code of Ukraine to regulate this issue and proposes appropriate amendments.
Key words: criminal proceedings, procedural coercion, precautions house arrest.
Spysok literatury:
1. Konstytucija Ukrai'ny : Zakon Ukrai'ny vid 28.06.1996 № 254k/96-VR // Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai'ny. - 1996. - № 30. - St. 141.
2. Kryminal'nyj procesual'nyj kodeks Ukrai'ny : Zakon Ukrai'ny vid 13.04.2012 № 4651-VI // Golos Ukrai'ny. - 19.05.2012. - № 90-91.
3. Pro zatverdzhennja Polozhennja pro porjadok zastosuvannja elektron-nyh zasobiv kontrolju : Nakaz MVS Ukrai'ny vid 09.08.2012 № 696 // Rezhym dostupu. - [Elektronnyj resurs] : http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/z1503-12.
4. Bezlepkin B. T. Kommentarij k Ugolovno-processual'nomu kodeksu Rossijskoj Federacii (postatejnyj) / B. T. Bezlepkin. - [2-e izd.]. - M. : Velbi, 2003. - 776 s.
5. Vmesto SIZO - domashnij arest. V Ukraine ne prekrashhajutsja de-baty po povodu novogo Ugolovno-processual'nogo kodeksa // Rezhim dostupu. - [Elektronnij resurs] : http://www.objectiv.tv/210112 /65597. html.
6. Kuchyns'ka O. P. Domashnij areshtjak zapobizhnyj zahid v kryminal'-no-procesual'nomu zakonodavstvi / O. P. Kubyns'ka // Advokat. - 2010. - № 7 (118). - S. 17-19.
7. Mel'nikov V. Ju. Problemy primenenija domashnego aresta kak me-ry presechenija / V. Ju. Mel'nikov // Zhurnal rossijskogo prava. - 2007. - № 3. - S. 72-82.
8. Minimal'nye standartnye pravila Organizacii Ob#edinennyh nacij v otnoshenii mer, ne svjazannyh s tjuremnym zakljucheniem (Tokijskie pravila) : Rezoljucija Gen. Assamblei OON ot 14.12.1990 № 45/110 // Rezhim dostupa. - [Jelektronnyj resurs] : http://ukrprison.org.ua/ index.php?id=120323689.
9. Ovchinnikov Ju. G. Domashnij arest kak mera presechenija v ugolov-nom processe : avtoref. dis. na soiskanie uchjonoj stepeni kand. jurid. nauk : spec. 12.00.09 «Ugolovnyj process, kriminalistika i sudebnaja jekspertiza; operativno-rozysknaja dejatel'nost'» / Ju. G. Ovchinnikov. - Omsk, 2006. - 22 s.
10. Ugolovno-processual'nyj kodeks Rossijskoj Federacii : Zakon Rossijskoj Federacii ot 18.12.2001 № 174-F3 // Rezhim dostupa. - [Jelek-tronnyj resurs] : http://www.up-kodeks.
11. Ugolovno-processual'nyj kodeks Respubliki Belarus' : Zakon Re-spubliki Belarus' ot 16.07.1999 № 295-Z // Rezhim dostupa. - [Jelektronnyj resurs] : http://www.pravo.by/webnpa/text.asp?RN= HK9900295.
12. Ukraina - tret'ja po kolichestvu obrashhenij v Evropejskij sud po pravam cheloveka // Rezhim dostupu.
- [Elektronnij resurs] : http://focus.ua/society/217569/.
13. Ustav ugolovnogo sudoproizvodstva. Sistematicheskij kommenta-rij / [A. O. Koni, V. K. Sluchevskij i dr.] ; pod obshhej red. prof. M. N. Ger-neta. - M. : Izd. M. M. Ziva ; T-vo Tipografii A. I. Mamontova, 1914.
- Vyp. III. - 944 s.
