Научная статья на тему 'Договор перевозки пассажира и багажа в международном частном праве'

Договор перевозки пассажира и багажа в международном частном праве Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
595
86
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ДОГОВіР ПЕРЕВЕЗЕННЯ / ПАСАЖИР / БАГАЖ / МіЖНАРОДНЕ ПЕРЕВЕЗЕННЯ / ВіДПОВіДАЛЬНіСТЬ / СПіР / CONTRACT OF CARRIAGE OF PASSENGERS / BAGGAGE / INTERNATIONAL TRANSPORTATION / RESPONSIBILITY SPORES / ДОГОВОР ПЕРЕВОЗКИ / ПАССАЖИР / МЕЖДУНАРОДНЫЕ ПЕРЕВОЗКИ / ОТВЕТСТВЕННОСТЬ / СПОР

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Бортник Н.П., Есимов С.С.

Поднимаются теоретические аспекты адаптации национального транспортного законодательства к требованиям Европейского Союза в контексте договора перевозки пассажира и багажа в международном частном праве, отдельные аспекты нормативно-правового регулирования ответственности в сфере перевозок пассажира и багажа, выбор юрисдикционного органа для рассмотрения спора, который возник в этой сфере.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

CONTRACT OF CARRIAGE PASSENGER AND BAGGAGE IN PRIVATE INTERNATIONAL LAW

The article raised the theoretical aspects of adaptation of national transport legislation with the European Union in the context of the contract of carriage of passengers and baggage in private international law, some aspects of legal regulation in the sphere of responsibility of passenger and baggage, choice of jurisdictions for a dispute which arose in the specific field.

Текст научной работы на тему «Договор перевозки пассажира и багажа в международном частном праве»

КОНСТИТУЦ1ЙНЕ ТА М1ЖНАРОДНЕ ПРАВО

УДК 347:658.788 Н. П. Бортник

Навчально-науковий шститут права та психологii Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка",

д-р юрид. наук, доц.,

заввдувач кафедри адмiнiстративного та шформацшного права,

С. С. €амов

Навчально-науковий iнститут права та психологи Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка",

канд. юрид. наук, доц., доц. кафедри адмтстративного та шформацшного права

ДОГОВ1Р ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРА ТА БАГАЖУ У М1ЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВ1

© Бортник Н. П., Ссгмов С. С., 2014

Порушуються теоретичш аспекти адаптацц нащонального транспортного законодавства до вимог бвропейського Союзу у контекстi договору перевезення пасажира та багажу у м1жнародному приватному правi, окремi аспекти нормативно-правового регулювання вщповщальносп у сфер1 перевезень пасажира та багажу, вибiр юрисдикц1йного органу для розгляду спору, який виник у цш сферь

Ключов1 слова: договiр перевезення, пасажир, багаж, м1жнародне перевезення, вiдповiдальнiсть, аир.

Н. П. Бортник, С. С. Есимов

ДОГОВОР ПЕРЕВОЗКИ ПАССАЖИРА И БАГАЖА В МЕЖДУНАРОДНОМ ЧАСТНОМ ПРАВЕ

Поднимаются теоретические аспекты адаптации национального транспортного законодательства к требованиям Европейского Союза в контексте договора перевозки пассажира и багажа в международном частном праве, отдельные аспекты нормативно-правового регулирования ответственности в сфере перевозок пассажира и багажа, выбор юрисдикционного органа для рассмотрения спора, который возник в этой сфере.

Ключевые слова: договор перевозки, пассажир, багаж, международные перевозки, ответственность, спор.

N. Р. Bortnyk, S. S. Yesimov

CONTRACT OF CARRIAGE PASSENGER AND BAGGAGE IN PRIVATE INTERNATIONAL LAW

The article raised the theoretical aspects of adaptation of national transport legislation with the European Union in the context of the contract of carriage of passengers and baggage

in private international law, some aspects of legal regulation in the sphere of responsibility of passenger and baggage, choice of jurisdictions for a dispute which arose in the specific field.

Key words: contract of carriage of passengers, baggage, international transportation, responsibility spores.

Постановка проблеми. У сучасних умовах шгенсивних мiжнародних штеграцшних npo^ciB в еконо]шчшй сферi важлива роль належить транспорту. Мiжнароднi перевезення виступають одтею 3i сполучних ланок мiж економiками держав, окремих регютв i континентiв, забезпечуючи активний розвиток мiжнародноi торгiвлi. Сьогоднi мiжнародне транспортне право як галузь мiжнародного приватного права становить комплекс правових норм, що мiстяться у нащональному законодавствi, мiжнародних договорах, звичаях i регулюе зобов'язальнi вiдносини з перевезення вантажiв, пасажирiв i багажу у мiжнародному сполученнi. В умовах адаптацй нацiонального законодавства до законодавства Свропейського Союзу у транспортнiй сферi дослвдження договору перевезення пасажира та багажу у мiжнародному приватному правi набувае актуальностi.

Аналiз дослщжень вказаноУ проблеми. В умовах штеграцшних процесiв Украши в Свропейський Союз правове регулювання транспортноi дiяльностi мае бути одним iз прiоритетних напрямiв у вдосконаленш системи законодавства Украiни. Питання правового регулювання приватноправових угод, зокрема угоди з мiжнародного приватного права, i договiрних вiдносин, включаючи i ввдносини з перевезення з урахуванням останшх тенденцiй щодо змiни законодавства, розглядали роботи: I. В. Булгакова, В. К. Гшевський, Е. Ф. Демський, Л. В. Срофеенко, Д. В. Зеркалов, Г. М. Кiрпа, О. В. Клешкова, В. В. Лазечко, В. В. Мщук, В. I. Муравйов, О. М. Пш1нько, В. Й. Развадовський, А. О. Собакарь, О. Б. Субтельний, Р. Я. Тюрш, Н. Л. Шелухин, Ф. П. Шульженко, Л. Векаш, П. Вшклер фон Моренфельс, П. Гшо, I. Дерен, В. Езе, М. 1ссад, М. Келлер, X. Кетц, Дж. Колльер, Дж. Кордеро, П. Лялш, У. Магнус, П. Норт, Л. Раапе, Ч. Санфшппо, К. Ср, Т. Хартш, К. Цвайгерт, Б. Ченг, Дж. Чешир, X. Шак та in.

Мета роботи - виробити теоретичш пiдходи до визначення окремих аспеклв договорiв перевезення пасажира та багажу з урахуванням положень мiжнародного приватного права у контекст адаптацй нащонального транспортного законодавства до вимог Свропейського Союзу.

Виклад основного матерiалу. Необхвдно зазначити, що сьогодт Украiна е учасницею багатьох транспортних конвенцiй. При отриманнi та ввдправленш зовнiшньоторговельних вантажiв фiзичнi та юридичш особи керуються положеннями цих конвенцш. 1хт норми, на ввдмшу вiд норм конвенцiй в галузi мiжнародноi купiвлi-продажу товарiв, мають iмперативний характер. Саме ж мiжнародне транспортне право мае чггко виражену галузеву структуру, в основi яко!' лежить використання того чи шшого виду транспорту, отже, ми можемо говорити про мiжнародне приватне морське, повпряне, автомобшьне та залiзничне право. Необхщно зауважити, що вищезазначенi галузi мiжнародного транспортного права необхiдно чiтко ввдмежовувати вiд сумiжних з ними по суп i подiбних за назвою галузей мiжнародного публiчного права, таких як мiжнародне морське, повiтряне, автомобшьне, залiзничне право [1, с. 178].

Натомють необхiдно зазначити, що пвд мiжнародним перевезенням пасажирiв розумiеться таке перевезення, за якого пасажири перетинають кордон держави та перемщаються через територто бшьше нiж однiеi держави [2, с. 7]. У цьому зв'язку важко погодитися з визначенням мiжнародного перевезення, яке сформульоване у нащональнш наущ транспортного права, де йдеться про те, що мiжнароднi перевезення - це перевезення мiж двома i бшьше державами, як виконуються на умовах, що встановлеш укладеними цими державами мiжнародними угодами. Таке визначення буде справедливим лише для частини мiжнародних перевезень, хоча i доволi значно!'.

Варто зауважити, що у багатьох випадках мiжнародне перевезення не тдпорядкуеться мiжнародним угодам держав, через територто яких таке перевезення здшснюеться, однак при цьому воно не перестае бути мiжнародним, оскшьки пасажир перемiщаеться через територто к1лькох держав. За вiдсутностi мiжнародних угод, учасником яких е щ держави, перевезення пiдпорядковуеться нацiональному законодавству iз застосуванням колiзiйних норм.

Юридична квашфжацк договору м1жнародного перевезення пасажира та багажу рiзними видами транспорту характеризуется в1домим "розщепленням", натомiсть його можна позначити як зовнiшньоекономiчну операщю лише з позици однiеï сторони - перевiзника. Саме в1н здшснюе пiдприемницькi ди, надаючи послуги пасажиру, який, своею чергою, виступае як споживач послуги та не проводить комерцiйноï' дiяльностi. Реалiзацiя комерцiйних операцш лежить цiлком на плечах перевiзника (пов'язаних з ним 1нших транспортних оргатзацш), але н1як не на пасажира У договiрних в1дносинах сторш е лише одне комерцiйне шдприемство, причому далеко не обов'язково воно мае перебувати в краïнi шшш, н1ж держава, з якою пов'язаний пасажир. Окр1м того, здебiльшого пасажир укладае догов1р перевезення якраз з тим перевiзником, який мае комерцшне пiдприемство саме в його крат, тобто в державi пост1йного м1сця проживання пасажира. Отже, догов1р м!жнародного перевезення пасажира та багажу лише для перев1зника пiдпадае п1д визначення зовн1шньоекономiчноï' угоди, тому точн1шою представляеться квашфжащя договору м1жнародного перевезення як мiжнародноï' угоди, здiйснюваноï' у межах транскордонного господарського об1гу.

Сучасне м1жнародне регулювання виходить з необх1дносп юридичноï' однаковосп в забезпеченщ захисту штереав споживач1в п1д час м1жнародних перевезень пасажир1в i багажу на р1зних видах транспорту, а також справедливоï' компенсацiï' на основ1 принципу повноти в1дшкодування збитк1в, формуючого компенсаторно-в1дновну функщю приватного права. Цей принцип повинен гармоншно поеднуватися 1з встановленням меж вщповщальносп перев1зника п1д час м1жнародних перевезень пасажир1в i багажу. 1нструментом такоï' гармонiзацiï' може виступати щдвищення меж в1дпов1дальносп перев1зника у м1жнародних угодах i введення дворiвневоï' системи в1дпов1дальносп перев1зника, що дае змогу поеднувати об'ективну i винну вцщовщальшсть. Принцип повноти в1дшкодування збитк1в означае отримання результату, який якнайповн1ше в1дпов1дае 1нтересам пасажира як слабкоï' сторони у договора

Ушфжац1я матер1ально-правових норм, що регулюють м1жнародне перевезення пасажир1в i багажу на р1зних видах транспорту, подолала множиншсть ввдмшностей у транспортнш документаци, вимогах до квитюв i багажних квитанцш, способах ввдшкодування збитку, порядку пред'явлення претензш з перевезення, вир1шення спор1в м1ж перев1зником i пасажиром. Однак унiфiкацiï тддалася лише частина правил м1жнародних перевезень.

Укладання та виконання договору м1жнародного перевезення пасажира та багажу i рашше регулювалося кол1зшними нормами м1жнародного приватного права та визначеним ввдповвдно до них нащональним законодавством [3, с. 45]. Отже, нащонально-правов1 норми, що регулюють перевезення пасажир1в i багажу на р1зних видах транспорту, повинш бути сформульован1 якнай-детальшше. Наприклад, на морському вид1 транспорту у чинному законодавств1 ввдсутня вказ1вка на пвдстави, за яких м1жнародне морське перевезення пасажир1в може бути тимчасово припинене без припинення ди ввдповщного договору.

В шгересах пасажира вибрати право, яке буде найсприятлив1шим для захисту його майнових прав. Однак реал1зац1я принципу автономiï вол1 сторш у м1жнародних транспортних зобов'язаннях повинна бути обмежена т1сним зв'язком такого зобов'язання з правом конкретноï держави. У цьому зв'язку доцшьно доповнити розд1л перевезення Цив1льного кодексу Украши статтею про автоном1ю вол1 сторш договору перевезення пасажир1в, яка м1стила б альтернативну кол1зшну прив'язку, що сторони можуть вибирати як право, що тдлягае застосуванню, т1льки право краïни, де мае постшне м1сце проживання пасажир; мае постшне м1сце проживання перев1зник; знаходиться основне комерцшне пвдприемство перев1зника; знаходиться м1сце ввдправлення транспортного засобу; знаходиться м1сце призначення транспортного засобу.

За вщсутносп можливосп вибору права п1длягае застосуванню до договору перевезення пасажира право краши, де мае постшне м1сце проживання пасажир за умови, що м1сце в1дправлення транспортного засобу також знаходиться у цш краш1 Якщо ця умова не виконуеться, то застосовуеться право краши, де мае постшне м1сце проживання перев1зник, або мае м1сцезнаходження основне комерц1йне п1дприемство перев1зника, або мае м1сцезнаходження комерцшне п1дприемство перев1зника, з допомогою якого був укладений догов1р перевезення пасажира та багажу.

Якщо за ввдсутносл вибору права з ус1х обставин справи випливае, що догов1р мае явно т1стш1 зв'язки з шшою крашою, тж та, яка вказана у ввдповвдних нормах, то застосовуеться право ще!' 1ншо!' краши.

В шгересах пасажира вибрати юрисдикцшний орган (суд), зручшший для себе, а не для перев1зника (транспортноï оргашзаци). Ввдсутшсть вибору суду може означати для пасажира

виникнення реально!' проблеми за необхвдносл проведення судового розгляду спору. Якщо суд, який розглядае сшр, знаходитиметься поза мюцем проживання пасажира, в останнього виникнуть додатковi витрати, пов'язанi з розглядом спору.

Чим бшьше витрати пов'язаш з розглядом спору, тим менше у пасажира як споживача транспортних послуг стимуив до того, щоб довести розгляд до лопчного завершення. З огляду на це, пропонуеться доповнити Цившьний процесуальний кодекс Украши нормами про альтернативну судову юрисдикщю стосовно мiжнародних перевезень пасажирiв i багажу з одночасною елiмiнацiею норм про виключну пiдсуднiсть щодо цiеï категори спорiв. У цьому випадку судовий розгляд (за вибором пасажира) може проводитися у державу на територи якок мае постшне мiсце проживання пасажир i знаходиться мюце вiдправлення транспортного засобу; мае постшне мкце проживання перевiзник; мае мюцезнаходження основне комерцiйне пiдприемство перевiзника; мае мiсцезнаходження комерцiйне пiдприемство перевiзника, з допомогою якого був укладений договiр перевезення пасажира та багажу; знаходиться мюце призначення транспортного засобу.

По-перше, вiдсутнiсть регламентацiï в юнуючих угодах про мiжнароднi перевезення пасажирiв i багажу повинна змусити законодавця ретельшше пiдходити до формулювання i спещальних норм нацiонально-правового рiвня, i загальних приписiв, що належать до договорiв перевезення пасажира та багажу на рiзних видах транспорту. Зокрема, мiжнародно-правовi норми передбачають, наприклад, ввдповвдальшсть перевiзника тшьки у випадках запод1яння шкоди життю та здоров'ю (тшесних ушкоджень) пасажира, несхоронностi багажу i прострочення у його доставщ. Натомють за ручну поклажу вiдповiдальнiсть або передбачена не усiма угодами, або характеризуеться вузьюстю регламентацiï [4, с. 212-213].

З огляду на те, що навпъ за наявносп якнайповшших, розгорнутих мiжнародних договорiв завжди залишаються прогалини у правовому регулюванш, як пiдлягають заповненню за допомогою норм нащонального права конкретноï держави, що застосовуеться у субсидiарному порядку, саме звернення до останнього забезпечуе виршення вищевказаних категорiй запитань. Отже, вироблення ввдповвдних пiдходiв та формулювання необхвдних правил поведiнки на законодавчому рiвнi в Украïнi дасть змогу якнайповшше захистити права та iнтереси пасажирiв.

По-друге, сьогоднi вiдповiдальнiсть транспортних оргашзацш стае однiею з основних i найгострших проблем правового регулювання мiжнародних перевезень. Регламентацм цивильно!' вiдповiдальностi перевiзника пiд час мiжнародних перевезень пасажира i багажу повинна забезпечувати виконання двох важливих завдань. По-перше, давати достатнш захист оргашзацмм i особам, яю користуються послугами транспорту. По-друге, стимулювати перевiзникiв до належноï оргашзаци транспортного процесу i не завдати 1м надмiрних фiнансових труднощiв, що можуть поставити пiд загрозу нормальне функщонування транспортних лiнiй, особливо для краш, якi переживають економiчнi труднощ1

Заслуговуе на схвалення судова практика залучення перевiзникiв до адмiнiстративноï ввдповвдальносп за здiйснення пiдприемницькоï дiяльностi з порушенням умов, передбачених спецiальними дозволами (лщенз1ями): без проведення технiчного обслуговування та ремонту транспортних засобiв у порядку i в термши, що визначаються чинними нормативними документами, без паспорта та схеми автобусного маршруту iз зазначенням небезпечних дшянок, без розкладу руху, погодженого в установленому порядку.

По-трете, нащональне законодавство Украши у сферi перевезень пасажирiв та багажу потребуе ктотних змiн, оскшьки не ввдповвдае прийнятим мiжнародним стандартам. При цьому спостершаеться парадоксальна ситуац1я, коли в одних випадках воно не ввдповвдае мiжнародному регулюванню, тому що використовуе застарш положення, а в шшому, - навпаки, вводить новi пвдходи i тим самим вiдмовляеться ввд колишнiх зразкiв, якi виправдовували себе. Одним з найважливших наслiдкiв зазначеного стану виступае утиск iнтересiв пасажирiв, якi е контрагентами перевiзникiв. Водночас неввдповвдшсть новим вимогам мiжнародного життя позначаеться i на вiтчизняних перевiзниках, якi тим самим ставляться уявно невигвдне становище у конкурентнiй боротьбi iз захiдними компан1ями. З огляду на це, назрша нагальна потреба для Украши переглянути не лише чинш нацiонально-правовi норми, але й концептуальш пiдходи до регулювання мiжнародного перевезення на автомобильному та повпряному транспортi. Постановка завдання у подiбному ракурсi зумовлюе необхiднiсть первинного формування законодавцем

основоположних принцитв регулювання, як враховують у повному обсяз1 м1жнародн1 вимоги, зокрема й т1, як становлять зм1ст м1жнародно-правових зобов'язань Украши, на основ1 яких можливе формулювання конкретних правових положень. Затягування цього процесу неухильно сприятиме втрат позицш вггчизняних компанш на м1жнародному ринку i виникнення додаткових труднощ1в пвд час укладення та виконання приватно-правових договор1в м1жнародного перевезення пасажира та багажу, а також захисту порушених прав пасажира, що законом1рно призведе до значних матер1альних втрат.

По-четверте, узагальнюючи проведений вище розгляд проблем понят1йного апарата, пов'язаного з м1жнародним перевезенням, зокрема з перевезенням пасажира та багажу на р1зних видах транспорту, необх1дно п1дкреслити суть оформлення угоди-договору м1жнародного перевезення, яка полягае у мшнароднш природ1 в1дносин та ïx зумовленосп як об'екта регулювання з потребами м1жнародного економ1чного обороту. В1дносини з м1жнародного перевезення лежать за межами функцюнування окремоï нацiональноï економ1ки та впливу лише однiеï правовоï системи вiдповiдноï конкретноï держави. Так, договором м1жнародного перевезення пасажира та багажу визнаеться догов1р, в1дпов1дно до якого перев1зник зобов'язуеться перевезти пасажира, а в раз1 здач1 пасажиром багажу також доставити його багаж з пункту в1дправлення до пункту призначення незалежно в1д того, гснуе чи н перевантаження, розташован або на територи двох держав, або на територи однiеï й тiеï самоï держави, якщо узгоджена зупинка передбачена на територи iншоï держави.

Поступальний розвиток науки та техшки, ускладнення м1жнародних перевезень, поява i нових пвдход1в до регулювання, i безпосередньо самих м1жнародно-правових акпв роблять актуальним з урахуванням дiï сучасних тенденцш розгляд предмета, сутносл та системи правового регулювання договору м1жнародного перевезення пасажира та багажу в його цшсносп i едносл з позицш м1жнародного приватного права. Враховуючи щ обставини дослвдження у визначенш сфер1 доц1льно продовжувати.

Висновки. Пвдсумовуючи, можна констатувати, що на сучасному етат м1ждержавних ввдносин нормативно-правове регулювання у сфер1 перевезення пасажира та багажу з позици м1жнародного приватного права мае р1знор1вневий характер. Варто зазначити, що на глобальному р1вш така ствпраця концентруеться у межах ООН, ïï спещал1зованих установ. Пвд ïx егвдою створена i д1е м1жнародно-правова база такого ствробггництва, що включае ц1лу низку ушверсальних угод. Водночас нормативно-правове регулювання у сфер1 перевезення пасажира та багажу у контекст м1жнародного приватного права неввдривне ввд нащонального законодавства, що вимагае адаптаци норм нащонального транспортного права.

В умовах розвитку ринковоï економши, шгенсифшаци процесу iнтеграцiï Украïни у свггову економшу i модертзаци нацiональноï транспортноï системи, впровадження шновацшних форм оргашзаци транспортних послуг виступае як чинник змщнення позицш держави на свгговому ринку транспортних послуг, використовуючи шструмент державно-приватного партнерства, яке мае забезпечити ефективний мехашзм пвдтримки нащонального експорту транспортних послуг, включаючи формування координуючого органу з1 страхування м1жнародних транспортних послуг. Реал1зац1я комплексу викладених заход1в сприятиме модернiзацiï транспортноï системи, зростанню обсяпв експорту транспортних послуг як необxiдноï умови для забезпечення виходу на тренд стшкого економ1чного розвитку.

1. Мгжнародне приватне право: тдруч. / за ред. В. П. Жушмана, I. А. Шумто. - Х.: Право, 2011. - 320 с. 2. Головань О. О. М1жнародн1 транспортт перевезення: навч.-метод. пос\б. / О. О. Головань, Н. М. Коваленко. - Запоргжжя: ЗНУ, 2013. - 80 с. 3. Бабт Б. В. Мгжнародне транспортне право: тдруч. / Б. В. Бабт. - Одеса: Фенжс, 2014. - 198 с. 4. Гречуха В. Н. Международное транспортное право: учеб. /В. Н. Гречуха - М.: Юрайт, 2011. - 474 с.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.